Забезпечення України власним природним газом: проблемні аспекти (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 липня 2014 р.)
Наведено системну характеристику вуглеводнево-газового потенціалу
 надр України, на основі якої визначено основні напрями пошуково-розвідувальних робіт і перспективи забезпечення країни власним природним газом. Наявні в надрах України розвідані запаси та прогнозні ресурси
 природного...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69965 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Забезпечення України власним природним газом: проблемні аспекти (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 липня 2014 р.) / О.Ю. Лукін // Вісн. НАН України. — 2014. — № 9. — С. 16-22. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860228915238273024 |
|---|---|
| author | Лукін, О.Ю. |
| author_facet | Лукін, О.Ю. |
| citation_txt | Забезпечення України власним природним газом: проблемні аспекти (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 липня 2014 р.) / О.Ю. Лукін // Вісн. НАН України. — 2014. — № 9. — С. 16-22. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Наведено системну характеристику вуглеводнево-газового потенціалу
надр України, на основі якої визначено основні напрями пошуково-розвідувальних робіт і перспективи забезпечення країни власним природним газом. Наявні в надрах України розвідані запаси та прогнозні ресурси
природного газу в разі відповідної організації геологорозвідувальних робіт
під кваліфікованим і ретельним їх науковим супроводом дозволять стабілізувати і надалі неухильно нарощувати обсяги власного газовидобування.
Дана системная характеристика углеводородно-газового потенциала недр Украины, на основе которой определены главные направления поисково-разведочных работ и перспективы самообеспечения страны природным газом.
Имеющиеся в недрах Украины разведанные запасы и прогнозные ресурсы природного газа при соответствующей
организации геологоразведочных работ под квалифицированным и тщательным их научным сопровождением
позволят стабилизировать и в дальнейшем неуклонно наращивать объемы собственной газодобычи.
Comprehensive characteristics of hydrocarbon-gas potential of the Earth’s interior in Ukraine as a basis of the main lines
of prospecting-exploratory works are given. The prospects of self-provision of our country with natural gas are considered.
The main trends of hydrocarbon-gas potential of the Earth’s interior generally and Ukraine in particular are connected
with: 1) great (more the 5 km) depths; 2) different-aged reef-carbonate complexes; 3) non-anticlinal and combined traps;
4) crystalline rocks basement of petroliferous sedimentary basins; 5) diversified unconventional (shale gas, central-basin
gas, coal bed methane) and alternative natural gas sources. Proved reserves and prospective resources of the Earth’s
interior in Ukraine would allow to provide the stabilization and further ever-growing of own natural gas production.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:21:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УКРАЇНИ
ВЛАСНИМ ПРИРОДНИМ ГАЗОМ:
ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ
За матеріалами наукової доповіді
на засіданні Президії НАН України
2 липня 2014 року
Сьогодні, за неофіційними оцінками, глобальні світові ресурси
газу перевищують 1000 трлн м3. Лише у двох найбільших газо-
вих родовищах світу (і це вже не російські гіганти, а Північне/
Південний Парс на території Катару та Ірану, а також Іолатань
у Туркменії) зосереджено більш як 50 трлн м3 вільного газу.
Настало газове століття, і видобуванням власного природного
газу занепокоєні навіть ті країни, які раніше цим не займалися.
А Україна, яка свого часу була серед піонерів і світових лідерів
у сфері індустрії природного газу (в тому числі з газовидобу-
вання і газотранспорту), нині опинилася осторонь цього «газо-
вого буму». Ми й досі не можемо подолати наслідки колапсу
нашого паливно-енергетичного комплексу, зумовленого зовсім
не міфічним виснаженням українських надр, а обвальним па-
дінням обсягів глибокого буріння і сейсморозвідки, порочною
економічною політикою та іншими чинниками. Причому все
це супроводжувалося агресивною дезінформацією «про висна-
ження надр».
Попри те, що і у владних структурах, і в ЗМІ зараз лунають
виразні висловлювання про необхідність видобування власних
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ
НАН УКРАЇНИНАН УКРАЇНИ
ЛУКІН
Олександр Юхимович —
академік НАН України, доктор
геолого-мінералогічних наук,
головний науковий співробітник
Інституту геологічних наук
НАН України
Наведено системну характеристику вуглеводнево-газового потенціалу
надр України, на основі якої визначено основні напрями пошуково-
розвідувальних робіт і перспективи забезпечення країни власним природ-
ним газом. Наявні в надрах України розвідані запаси та прогнозні ресурси
природного газу в разі відповідної організації геологорозвідувальних робіт
під кваліфікованим і ретельним їх науковим супроводом дозволять стабілі-
зувати і надалі неухильно нарощувати обсяги власного газовидобування.
Ключові слова: природний газ, вуглеводнево-газовий потенціал, земні
надра.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9 17
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
природних вуглеводнів, останніми роками на-
мітилася тривожна тенденція зниження навіть
цього незначного, порівняно з 70—80-ми рока-
ми минулого століття, рівня видобутку нафти
і газу. У 2005—2008 рр. спостерігалося певне
підвищення (до 19,3 млрд м3) обсягів видобут-
ку газу, однак у 2010 р. відбулося істотне зни-
ження видобутку і газу, і рідких вуглеводнів
(рис. 1). За прогнозом фахівців департаменту
розробки родовищ НАК «Нафтогаз України»,
без залучення інвестицій і відповідного збіль-
шення обсягів сейсморозвідки та буріння ви-
добуток газу скорочуватиметься й далі і через
2—3 роки становитиме 14—15 млрд м3 (рис. 2).
Якими ж є показники реального вугле вод-
нево-газового потенціалу українських надр?
Насамперед зазначимо, що газовий потен-
ціал надр України набагато вищий, ніж на-
фтовий: із приблизно 400 родовищ 323 — газо-
конденсатні, газові та змішані. Серед них такі
широко відомі газові гіганти, як Шебелинське,
Західно-Хрестищинське, Яблунівське, Єфре-
мівське, а також Кобзівське (до речі, відкрите
вже в 90-ті роки), Мелихівське, Розпашнів-
Рис. 1. Обсяги видобутку газу (●) та нафти і газового конденсату(○) по НАК «Нафтогаз України»
Рис. 2. Фактичні показники (──) видобутку газу по НАК «Нафтогаз України» в 2011—2013 рр. і прогнозні на
2014—2017 рр. (без урахування видобутку державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»): показни-
ки із залученням інвестицій (− − −) і без залучення інвестицій (− −)
18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
ське, Більче-Волицьке, Угерське, Рудківське,
Штормове та низка інших якісних родовищ.
Деякі з них потребують дорозвідки, яка дасть
змогу істотно приростити доведені запаси.
На інших необхідно застосовувати спеціаль-
ні режими і методи розроблення для підви-
щення газовіддачі різною мірою виснажених,
але все ще перспективних порід-колекторів.
Це важливий напрям робіт з освоєння вугле-
водневого потенціалу надр, що на сучасному
науково-технічному рівні дозволив би значно
збільшити обсяги газовидобування. Проте го-
ловним стратегічним завданням є відкриття
нових родовищ, представлених як традицій-
ними скупченнями (покладами вільного газу),
так і іншими типами природної газоносності.
Нерозвідані, або перспективні, ресурси (кат.
С3+D1) становлять сумарно по Україні близь-
ко 4,6 трлн м3 газу, тоді як усього видобуто з
надр приблизно 2 трлн м3 газу. Отже, навіть ця
найбільш достовірна мінімальна частина про-
гнозних ресурсів газу більш ніж удвічі переви-
щує накопичений видобуток.
Проте перспективні ресурси (кат. С3+D) —
це лише частина потенціальних ресурсів, які
загалом характеризують вуглеводневий (у
цьо му випадку вуглеводнево-газовий) потен-
ціал надр.
Зазначені 4,58 трлн м3 газу — це ресурси, за-
безпечені прогнозно-пошуковими об’єктами —
локальними структурами, з якими пов’язані
більшість відомих в Україні родовищ. Так, це
вже далеко не ті чіткі антиклінальні піднят-
тя, як у минулі часи, але й сучасні можливості
сейсміки при їх картуванні сьогодні є набагато
вищими. Фонд цих об’єктів досить великий,
однак, як ішлося вище, з ними пов’язана лише
частина вуглеводнево-газового потенціалу. Це
стосується не лише нетрадиційних джерел, а
й цілком традиційних родовищ з покладами у
звичайних колекторах.
Насамперед великі перспективи мають різ-
новікові рифогенно-карбонатні комплекси
(РКК). Якщо взяти загальносвітові показни-
ки, то зараз не тільки по нафті, а й по газу роль
карбонатних колекторів анітрохи не менша,
ніж теригенних піщаних. Більш того, найбіль-
ше у світі вищезгадане газове родовище Пів-
нічне/Південний Парс приурочене до карбо-
натних колекторів пермотріасу.
У нафтогазоносних басейнах України кар-
бонатні формації відіграють значну роль, і їх
промислова нафтогазоносність давно доведе-
на. Проте ступінь освоєння їх вуглеводневих
ресурсів поки що невеликий (у цілому менш
ніж 10 %). Сьогодні достовірні оцінки прогноз-
них ресурсів є лише для окремих сегментів
РКК (сумарно вони перевищують 5 млрд т ум.
пал.). Отже, мінімальна оцінка газового потен-
ціалу РКК нафтогазоносних регіонів України
становить не менш як 5 трлн м3.
Освоєння РКК України — це самостійна про-
блема, що потребує спеціального розгляду. Для
її вирішення необхідні як поглиблені геологіч-
ні й геофізичні дослідження, так і сучасні тех-
нології. Зокрема, це стосується Дніп ров сько-
Донецького регіону. Основна частина родовищ
пов’язана тут з ефективно-пористими піщани-
ми колекторами, і тривалий час на склад ніші
для промислового освоєння карбонатні колек-
тори намагалися не звертати уваги, незважа-
ючи на відповідні рекомендації та відкриття
низки промислових нафтових і газоконденсат-
них покладів. На промислово-гео фі зич ному і
нафтогазопромисловому сленгу РКК імену-
вали «плитами» (башкирська, візейська, тур-
нейська) і розглядали як мало про ник ні товщі.
А насправді ці «плити» є складнопобудованими
комплексами, в яких виділяють бар’єрні рифи,
мегаатоли, карбонатні платформи з біогермами
тощо. До них приурочено велику кількість про-
гнозних покладів, передусім газоконденсатних.
Серед пов’язаних з ними великих зон (ареалів)
інтенсивного нафтогазонакопичення — добре
відомий нині Срібненський мегаатол Дніп-
ров сько-Донецької западини (ДДЗ), ланцю-
жок великих рифових масивів на обрамленні
Срібненської вулкано-тектонічної депресії,
промислові припливи газу, конденсату і нафти
з яких отримано в низці свердловин. Тут від-
крили кілька родовищ, а переважну більшість
покладів проминули. Слід згадати різновікові
(верхній девон, нижній карбон, нижня перм)
бар’єрно-рифові зони та інші мегаатоли.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9 19
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
Великий ареал газонакопичення розташова-
но на північних околицях Донбасу. До речі, при-
урочене до так званої башкирської карбонатної
«плити» супергігантське Астраханське газо-
конденсатне родовище знаходиться поблизу, в
подібних геологічних умовах зчленування Во-
ронезької антеклізи і Прикаспійської запади-
ни, а сама башкирська «плита» в Дніпровсько-
Донецькому регіоні містить велику кількість
родовищ, які свого часу проминули.
Слід зазначити, що за ці роки істотно зросла
роздільна здатність сейсморозвідки, завдяки
чому рифові масиви досить чітко виділяються
на часових розрізах. І зараз ми маємо в розпо-
рядженні велику кількість прогнозних рифо-
вих структур, з якими можуть бути пов’язані
значні за запасами газоконденсатні поклади.
Важливий самостійний напрям — різнома-
нітні неантиклінальні пастки, зокрема утво-
рені сполученням різних типів піщаних тіл із
конкретними тектонічними чинниками. Ви-
ходячи з досвіду старих провінцій (Поволжя,
північно-американський Мідконтинент тощо),
з ними пов’язана величезна кількість таких
пасток, оскільки розрізи поліфаціальних те-
ригенних формацій буквально «нашпиговані»
такими тілами. Переважно це дрібні поклади,
але завдяки зв’язку з певними палеогеомор-
фологічними формами (палеоруслами, барами
тощо) вони утворюють закономірні угрупован-
ня, які можна розглядати як великі єдині ареа-
ли нафтогазонакопичення. Широко розповсю-
джені й більші безкореневі внутрішньочохоль-
ні структури — вузлові теригенні тіла, зокрема
палеодельтової природи, які чітко виділяються
за даними сейсмо- і електророзвідки. З ними
можуть бути пов’язані великі за запасами ро-
довища.
Загалом оцінка в 0,5 млрд од. ум. пал.
(0,5 трлн м3 газу) є суто умовною мінімальною
оцінкою прогнозних ресурсів у піщаних тілах
різновікових поліфаціальних комплексів на-
фтогазоносних регіонів України.
Усе це дуже перспективні й цілком тради-
ційні для світової практики (хоч і не зовсім
традиційні для України) напрями ГРР. Про-
те Україна має великі перспективи освоєння
нетрадиційних (центральнобасейновий і слан-
цевий газ, вугільний метан), а також альтер-
нативних (зокрема, метан, розчинений у під-
земних водах) джерел природного газу. Так,
Дніпровсько-Донецький регіон у перспективі
є невичерпним джерелом нетрадиційного при-
родного газу, причому тут дуже тісно пов’язані
сланцевий газ і газ щільних (точніше мало-
проникних) теригенних колекторів. Згідно з
даними наших досліджень, колекторами слан-
цевого газу є породи (не зовсім коректно їх на-
зивають чорними сланцями), утворені внаслі-
док катагенезу горючих сланців, завдяки чому
вони втрачають розбухаючі монтморилонітові
мінерали і гідрофобізуються нафтовими біту-
моїдами. Це «вмикає» природний капілярний
насос, і в гідрофобну тонкопористу породу
накачуються газоподібні вуглеводні з різних
джерел, що підтверджують ізотопно-геохімічні
та інші види даних. У місцях максимально ін-
тенсивного накачування (у нерівномірно гід-
рофобізованій товщі) виникає характерна хао-
тична тріщинуватість, завдяки чому в газонос-
них чорносланцевих формаціях утворюються,
як їх називають у середовищі американських
геологів, sweet spots.
На жаль, галас з приводу сланцевого газу
не має нічого спільного з реальними оцінками
перспектив освоєння його ресурсів в Україні.
Ставити питання про пріоритетність цього на-
пряму, маючи в розпорядженні значні ресурси
вільного (традиційного) газу, неправомірно.
Ні Юзівська, ні Олеська площі, які без жодних
підстав (не пробуривши жодної оцінюючої
свердловини) іменують родовищами, з різних
геологічних, екологічних, економічних (а за-
раз і соціально-політичних) причин не мож-
на розглядати як першочергові об’єкти для
розвідки й видобування нетрадиційного газу
(варто зазначити, що на Юзівській площі пе-
реважає не сланцевий, а центральнобасейно-
вий газ). Для України абсолютно не підходить
північноамериканський досвід екстенсивної
(з бурінням тисяч свердловин, масовим фре-
кінгом, використанням у технічних цілях ве-
личезних об’ємів води) розробки таких родо-
вищ, як Барнет, Марцеллус та ін. Ми маємо
20 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
йти своїм шляхом, і тут доцільно повернутися
до старих, запропонованих задовго до горе-
звісного газосланцевого буму, рекомендацій.
Це, зокрема, ареал розвитку типових чорних
сланців у межах великої (~70 км у діаметрі)
вулкано-тектонічної Срібненської депресії,
розташованої в центральній частині ДДЗ. Ці
нижньовізейські відклади характеризуються
великим вмістом органічної речовини, інтен-
сивною мікробіогенною піритизацією та ін-
шими геохімічними й літологічними ознаками
евксинітів — пелітоморфних відкладів басейну
з сірководневим зараженням. Їх високу газо-
носність (метан з істотною домішкою етану
та вищекиплячих вуглеводнів) доведено як
лабораторними дослідженнями (аналіз газу
закритих пор), так і даними буріння (газовий
каротаж, газопрояви в процесі буріння). Се-
ред цих чорних сланців-евксинітів залягають
хороші піщані колектори, до яких приурочено
газоконденсатні поклади низки родовищ, зо-
крема великого Рудівсько-Краснозаводського
родовища. Розробку родовищ цієї зони можна
здійснювати так, щоб разом з вільним газом з
піщаних колекторів вилучати газ із вміщую-
чих сланців 1.
Інший приклад об’єкта можливої комбіно-
ваної розробки вільного і сланцевого газу —
Руденківське газове родовище на півдні цен-
трального (Полтавського) сегмента ДДЗ. Тут
разом зі значними розвіданими запасами віль-
ного газу в піщаних і карбонатних колекторах
зосереджено величезні нетрадиційні газові ре-
сурси в чорносланцевих товщах.
Що стосується Західного регіону, де еколо-
гічні ризики освоєння нетрадиційних газових
ресурсів ще більші, то тут можна припускати
наявність величезних ресурсів сланцевого та
центральнобасейнового газу в менілітовій серії
на глибинах понад 1,5—2 км на численних на-
фтових родовищах Бориславсько-Покутської
зони. Їх структурно-тектонічні особливості
дозволяють обходитися без горизонтального
1 До речі, в газі з цих чорних сланців встановлено ано-
мально високий (до 1,8 мас. %) вміст гелію, причому
є підстави припускати підвищений вміст мантійного
3Не.
буріння і неприпустимого в Карпатському ре-
гіоні масового фрекінгу.
Загалом прогнозні ресурси нетрадиційного
газу в надрах України дуже великі (мінімальна
оцінка — близько 20 трлн м3, тим більше, що
йдеться про ресурси, які відновлюються мета-
ном з різних джерел). Однак ще раз підкресли-
мо, що це не першочерговий напрям. В Україні
і так розбалансовано геологорозвідувальний
процес, що раніше мав чітку послідовність,
яка забезпечувала стабільний приріст запасів
і відновлення ресурсної бази природної вугле-
водневої сировини, а спроби освоєння ще не
відкритих Юзівського і Олеського родовищ
зруйнують його остаточно.
Для планомірного послідовного освоєння
вуглеводневого потенціалу земних надр необ-
хідно мати науково обґрунтований довгостро-
ковий план поетапного нарощування розвіда-
них запасів нафти та газу. Останній його варіант
було запропоновано в 2010 р. Він охоплює пері-
од 2011—2035 рр. і містить 5 п’ятирічних етапів.
На першому етапі (2011—2015 рр.) було запла-
новано пошук і розвідку досить значного фонду
локальних структур, де зосереджено прогнозні
ресурси за категоріями С3+D. Паралельно за ці
5 років передбачалося підготувати спеціальні
програми освоєння газових ресурсів рифогенно-
карбонатних комплексів, глибокозанурених го-
ризонтів, кристалічного фундаменту, а також
нетрадиційних джерел газу. Передбачалося, що
роль усіх цих напрямів геологорозвідувальних
робіт та газовидобування неухильно зростати-
ме на наступних етапах.
Достатньо потужний диверсифікований
вуглеводневий потенціал надр України потре-
бує саме послідовності та комплексності його
освоєння, що забезпечить відродження па лив-
но-енергетичного комплексу та його сталий
розвиток. Однак у сучасній катастрофічній си-
туації необхідно зосередити зусилля на такому
напрямі, який може забезпечити порівняно
швидкий, але «довгограючий» ефект. Як уже
зазначалося, ми бачимо такий, на перший по-
гляд парадоксальний (з огляду на стан нашої
економіки) вихід в освоєнні вуглеводневого
потенціалу великих глибин.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9 21
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
Свого часу саме великі глибини врятували
українську геологорозвідувальну і нафтогазо-
видобувну галузі від майже повної ліквідації.
Більш того, завдяки цьому напряму видобуток
газу в Україні в 70-ті роки сягав 68—70 млрд м3.
Без перебільшення, грандіозні успіхи України
в освоєнні глибин понад 4—5 км (зокрема, від-
криття в центральній частині ДДЗ 43 родо-
вищ, 110 газоконденсатних, газових, а також
нафтогазових покладів яких знаходяться на
глибинах понад 5 км) мали величезне значен-
ня для сучасного етапу освоєння великих і над-
великих глибин у світі. Саме тут найповніше
було вивчено закономірності формування вто-
ринних колекторів і відкрито суперколектори
з різними проявами розущільнення кварци-
топісковиків, вапняків та інших міцних щіль-
них порід. На кількох родовищах (Сахалін-
ське, Валюхівське, Рудівське, Розпашнівське
та ін.) було отримано дебіти газу, більші за 1—
2 млн м3 на добу. Вони пов’язані з суперколек-
торами — інтервалами інтенсивної відкритої
тріщинуватості і кавернозності в зонах сучас-
них тектонічних напружень. Нещодавно такі
продуктивні суперколектори (їх ознакою є
розпад керна надзвичайно міцних порід на тон-
кі пластинки з примазками конденсату і легкої
нафти) було встановлено на одному з найглиб-
ших газоконденсатних родовищ Полтавщини
(6534 м). За певними критеріями, такі інтерва-
ли широко розповсюджені на глибинах понад
4—5 км. Приурочені до суперколекторів гли-
бокозалягаючі газоконденсатні родовища за
комплексом геотермобаричних, гідрогеологіч-
них, ізотопно-геохімічних показників перебу-
вають на стадії формування, причому такими
темпами, які можна порівняти зі швидкостями
інтенсивного газовидобування.
У центральному сегменті ДДЗ, розташова-
ному над апікальною частиною Дніпровсько-
Донецького мантійного суперплюму (сучасні
науки про Землю розглядають такі утворення
як висхідні потоки глибинних флюїдів і відво-
дять їм особливу роль у формуванні нафтога-
зоносних басейнів), зосереджено основні роз-
відані запаси і основні прогнозні ресурси ниж-
нього карбону — головного нафтогазоносного
поверху Східного регіону України. Тут можна
пробурити цілу низку високодебітних глибо-
ких свердловин і протягом 2—3 років забезпе-
чити істотне збільшення видобутку газу 2.
Звичайно, сьогодні ми не можемо собі до-
зволити, як у минулі часи, бурити глибокі не-
продуктивні або низькодебітні свердловини.
Проте зараз, з одного боку, значно розшири-
лися можливості сейсморозвідки, різних гео-
фізичних і геохімічних прямопошукових ме-
тодів, а з другого — з’явилися нові перспектив-
ні технології інтенсифікації припливів. Слід
також враховувати, що порівняно з 70—80-ми
роками у світі різко зросла швидкість проход-
ки глибоких і надглибоких свердловин, інфор-
мативність каротажу, кардинально підвищила-
ся якість розкриття глибокозанурених продук-
тивних горизонтів.
Успішне освоєння вуглеводневого потенціа-
лу великих глибин у межах центрального сег-
мента ДДЗ дасть змогу в найближчі роки іс-
тотно підвищити видобуток газу і перейти до
планомірного проведення геологорозвідуваль-
них робіт за всіма іншими напрямами.
Слід відзначити різке збільшення науко-
ємності освоєння вуглеводневого потенціалу
земних надр 3. Незважаючи на цілеспрямоване
руйнування геологорозвідувальної і нафтога-
зовидобувної галузей, в Україні ще зберегли-
ся фахівці (геологи, геофізики, промислови-
ки), які можуть здійснювати прогнозування
пошуково-розвідувальних об’єктів, науковий
2 Зрозуміло, для цього потрібні відповідні інвестиції і
залучення великих транснаціональних компаній, які
мають значний досвід освоєння глибоких і надглибо-
ких продуктивних горизонтів. Цей напрям може за-
цікавити Shevron, Shell, ExxonMobil значно більше,
ніж розробка сланцевого газу на Юзівській і Олесь-
кій площах.
3 Свого часу відомі фахівці з нафтогазової геології
М.А. Яременко і Г.В. Чиллінгар застерігали: «Развал
нефтегазового комплекса немедленно влечет за собой
упадок научных исследований, особенно фундамен-
тальных. Но именно научные исследования являются
важнейшим фактором возрождения ТЭК, что под-
тверждается примером разных стран» (Геология
нефти и газа на рубеже веков. – М.: Наука, 1996. –
С. 166).
22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
супровід глибокого буріння, проектувати роз-
робку глибокозалягаючих продуктивних гори-
зонтів. При цьому, враховуючи майже повне
руйнування галузевої (і виробничої) геолого-
розвідувальної науки, має зрости роль фахів-
ців НАН України.
Для підвищення ефективності наукових до-
сліджень у галузі геології нафти і газу та на-
рощування доведених запасів природної вуг-
леводневої сировини необхідно вжити низку
організаційних заходів.
Передусім слід відновити зруйновані остан-
німи роками зв’язки між НАН України і Мініс-
терством палива та енергетики України. Для їх
успішної взаємодії необхідно створити Публіч-
не акціонерне товариство «Укрнафтогаз», а та-
кож галузевий Український науковий центр
нафти і газу, підпорядкований НАН України
і ПАТ «Укрнафтогаз», основною метою якого
буде наукове обґрунтування перспектив на-
фтогазоносності надр України, визначення
першочергових і пріоритетних напрямів геоло-
горозвідувальних робіт, їх ретельний науковий
супровід. Фахівцям цього Центру треба невід-
кладно доручити науково обґрунтувати пер-
шочергові глибокозалягаючі об’єкти зі значни-
ми прогнозними ресурсами в нафтогазоносних
басейнах України з подальшим отриманням
ПАТ «Укрнафтогаз» спеціальних дозволів на
користування надрами на цих об’єктах та бу-
ріння у їх межах високодебітних пошукових
свердловин з метою відкриття значних за за-
пасами родовищ нафти і газу.
Невідкладна реалізація цих першочергових
заходів дозволить започаткувати відродження
вітчизняного паливно-енергетичного комплек-
су та нерозривно пов’язаних з ним наукових і
технологічних галузей української нафтогазо-
вої геології, а також сконцентрувати науково-
виробничий і фінансовий потенціал для знач-
ного нарощування ресурсної бази вуглеводнів,
стабілізації та істотного підвищення вже най-
ближчим часом видобутку газу і конденсату в
Україні.
А.Е. Лукин
Институт геологических наук НАН Украины
ул. Гончара, 55б, Киев, 01054, Украина
ОБЕСПЕЧЕНИЕ УКРАИНЫ СОБСТВЕННЫМ ГАЗОМ: ПРОБЛЕМНЫЕ АСПЕКТЫ
Дана системная характеристика углеводородно-газового потенциала недр Украины, на основе которой определе-
ны главные направления поисково-разведочных работ и перспективы самообеспечения страны природным газом.
Имеющиеся в недрах Украины разведанные запасы и прогнозные ресурсы природного газа при соответствующей
организации геологоразведочных работ под квалифицированным и тщательным их научным сопровождением
позволят стабилизировать и в дальнейшем неуклонно наращивать объемы собственной газодобычи.
Ключевые слова: природный газ, углеводородно-газовый потенциал, земные недра.
A.E. Lukin
Institute of Geological Sciences of NAS of Ukraine
55-b Gonchara St., Kyiv, 01054, Ukraine
THE PROVISION OF UKRAINE WITH ITS OWN NATURAL GAS: PROBLEMATIC ASPECTS
Comprehensive characteristics of hydrocarbon-gas potential of the Earth’s interior in Ukraine as a basis of the main lines
of prospecting-exploratory works are given. The prospects of self-provision of our country with natural gas are considered.
The main trends of hydrocarbon-gas potential of the Earth’s interior generally and Ukraine in particular are connected
with: 1) great (more the 5 km) depths; 2) different-aged reef-carbonate complexes; 3) non-anticlinal and combined traps;
4) crystalline rocks basement of petroliferous sedimentary basins; 5) diversified unconventional (shale gas, central-basin
gas, coal bed methane) and alternative natural gas sources. Proved reserves and prospective resources of the Earth’s
interior in Ukraine would allow to provide the stabilization and further ever-growing of own natural gas production.
Keywords: natural gas, hydrocarbon-gas potential, the Earth’s interior.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69965 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:21:21Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лукін, О.Ю. 2014-10-27T15:40:43Z 2014-10-27T15:40:43Z 2014 Забезпечення України власним природним газом: проблемні аспекти (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 липня 2014 р.) / О.Ю. Лукін // Вісн. НАН України. — 2014. — № 9. — С. 16-22. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69965 Наведено системну характеристику вуглеводнево-газового потенціалу
 надр України, на основі якої визначено основні напрями пошуково-розвідувальних робіт і перспективи забезпечення країни власним природним газом. Наявні в надрах України розвідані запаси та прогнозні ресурси
 природного газу в разі відповідної організації геологорозвідувальних робіт
 під кваліфікованим і ретельним їх науковим супроводом дозволять стабілізувати і надалі неухильно нарощувати обсяги власного газовидобування. Дана системная характеристика углеводородно-газового потенциала недр Украины, на основе которой определены главные направления поисково-разведочных работ и перспективы самообеспечения страны природным газом.
 Имеющиеся в недрах Украины разведанные запасы и прогнозные ресурсы природного газа при соответствующей
 организации геологоразведочных работ под квалифицированным и тщательным их научным сопровождением
 позволят стабилизировать и в дальнейшем неуклонно наращивать объемы собственной газодобычи. Comprehensive characteristics of hydrocarbon-gas potential of the Earth’s interior in Ukraine as a basis of the main lines
 of prospecting-exploratory works are given. The prospects of self-provision of our country with natural gas are considered.
 The main trends of hydrocarbon-gas potential of the Earth’s interior generally and Ukraine in particular are connected
 with: 1) great (more the 5 km) depths; 2) different-aged reef-carbonate complexes; 3) non-anticlinal and combined traps;
 4) crystalline rocks basement of petroliferous sedimentary basins; 5) diversified unconventional (shale gas, central-basin
 gas, coal bed methane) and alternative natural gas sources. Proved reserves and prospective resources of the Earth’s
 interior in Ukraine would allow to provide the stabilization and further ever-growing of own natural gas production. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Забезпечення України власним природним газом: проблемні аспекти (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 липня 2014 р.) Обеспечение Украины собственным газом: проблемные аспекты The provision of Ukraine with its own natural gas: problematic aspects (by materials of scientific report at the meeting of Presidium of NAS of Ukraine 2 July 2014) Article published earlier |
| spellingShingle | Забезпечення України власним природним газом: проблемні аспекти (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 липня 2014 р.) Лукін, О.Ю. З кафедри Президії НАН України |
| title | Забезпечення України власним природним газом: проблемні аспекти (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 липня 2014 р.) |
| title_alt | Обеспечение Украины собственным газом: проблемные аспекты The provision of Ukraine with its own natural gas: problematic aspects (by materials of scientific report at the meeting of Presidium of NAS of Ukraine 2 July 2014) |
| title_full | Забезпечення України власним природним газом: проблемні аспекти (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 липня 2014 р.) |
| title_fullStr | Забезпечення України власним природним газом: проблемні аспекти (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 липня 2014 р.) |
| title_full_unstemmed | Забезпечення України власним природним газом: проблемні аспекти (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 липня 2014 р.) |
| title_short | Забезпечення України власним природним газом: проблемні аспекти (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 липня 2014 р.) |
| title_sort | забезпечення україни власним природним газом: проблемні аспекти (за матеріалами наукової доповіді на засіданні президії нан україни 2 липня 2014 р.) |
| topic | З кафедри Президії НАН України |
| topic_facet | З кафедри Президії НАН України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69965 |
| work_keys_str_mv | AT lukínoû zabezpečennâukraínivlasnimprirodnimgazomproblemníaspektizamateríalaminaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni2lipnâ2014r AT lukínoû obespečenieukrainysobstvennymgazomproblemnyeaspekty AT lukínoû theprovisionofukrainewithitsownnaturalgasproblematicaspectsbymaterialsofscientificreportatthemeetingofpresidiumofnasofukraine2july2014 |