К методике исследования средневекового Херсона
Статья посвящена методическим разработкам исследований средневекового Херсона последних лет. Сделана попытка унификации не только раскопочного процесса, но и обработки материала с его последующей публикацией. Пропоновану увазі статтю присвячено методиці дослідження комплексів середньовічного Херсона...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Russian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70001 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | К методике исследования средневекового Херсона / А.В. Сазанов // Археологія. — 2008. — № 3. — С. 76-93. — Бібліогр.: 16 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-70001 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сазанов, А.В. 2014-10-27T17:34:42Z 2014-10-27T17:34:42Z 2008 К методике исследования средневекового Херсона / А.В. Сазанов // Археологія. — 2008. — № 3. — С. 76-93. — Бібліогр.: 16 назв. — рос. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70001 Статья посвящена методическим разработкам исследований средневекового Херсона последних лет. Сделана попытка унификации не только раскопочного процесса, но и обработки материала с его последующей публикацией. Пропоновану увазі статтю присвячено методиці дослідження комплексів середньовічного Херсона. Вона зачіпає проблеми методики розкопок, обробки матеріалу, публікації та історичної інтерпретації археологічних даних. Автор під час розкопок херсонеського городища випробував систему фіксації, умовно названу «контекст—комплекс». Будь-які стратиграфічні одиниці, виявлені під час розкопок, отримували найменування контекстів із відповідним номером і описом. Контексти нівелювали і наносили на план. Якщо один і той самий шар досліджували у кілька прийомів або сезонів, то давали послідовно найменування «контекст 1», «контекст 2», «контекст 3» і т. д. Після закінчення дослідження шару всі контексти, що його складають, поєднували в комплекс, який отримував відповідний номер. Масовий керамічний матеріал обробляли за такою схемою. Головне — не кількість фрагментів, а відповідність їм посудин. Фіксували кількість профільних частин, визначали ступінь їх збереженості. Для вінчиків і ніжок відзначали збереженість у градусах, для ручок — яка частина і розміри. Внаслідок цього вдавалося вийти на приблизну кількість посудин у комплексах. За традиційної методики, коли за одиницю приймали будь-який фрагмент посудини, загальна статистика дає дуже викривлену картину. Отже, публікація пам’ятки має складатися з двох етапів. На першому, найважливішому, публікують лише комплекси зі всім матеріалом, статистикою і стратиграфічними даними, на другому — розробки матеріалів за групами. The article presented is devoted to the research methodology of Medieval complexes in Cherson. It concerns the issues of methodology of archaeological excavations, processing of the ceramic material, publication and historical interpretation of the archaeological data. In the author’s excavations at Cherson (Chersonesos) site the recording system conventionally named «context-complex» was sampled. Any stratigraphic unit, uncovered during the excavations, received the context name with the appropriate number and description. The contexts were levelled and plotted on a plan. If a layer is studied for more than one season, the finds were given consecutive names «context 1», «context 2», «context 3» etc. When the research in a layer is finished all the contexts it included were joined to form a complex, which was given an appropriate number. Statistic analysis of ceramic assemblages was made within the following scheme. Not the fragments quantity, but their representing of vessels is prominent. Not only the quantity of profile parts, but also the stage of their integrity, was recorded. The integrity of rims and foots were recorded in grades, for handles the part preserved was specified and the size was fixed. As a result it became possible to determine the approximate quantity of vessels in complexes. In the traditional methodology, where any vessel fragment is perceived as a unit, general statistics presents a very distorted picture. Thus, the publication of a monument should include two stages. On the first, and the most important, only complexes with all the material, statistics, and stratigraphic data should be published, on the second the development of the material within the groups can be published. ru Інститут археології НАН України Археологія Методика польових археологічних досліджень К методике исследования средневекового Херсона До методики дослідженя середньовічного Херсона To the research methodology of Medieaval Cherson Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
К методике исследования средневекового Херсона |
| spellingShingle |
К методике исследования средневекового Херсона Сазанов, А.В. Методика польових археологічних досліджень |
| title_short |
К методике исследования средневекового Херсона |
| title_full |
К методике исследования средневекового Херсона |
| title_fullStr |
К методике исследования средневекового Херсона |
| title_full_unstemmed |
К методике исследования средневекового Херсона |
| title_sort |
к методике исследования средневекового херсона |
| author |
Сазанов, А.В. |
| author_facet |
Сазанов, А.В. |
| topic |
Методика польових археологічних досліджень |
| topic_facet |
Методика польових археологічних досліджень |
| publishDate |
2008 |
| language |
Russian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
До методики дослідженя середньовічного Херсона To the research methodology of Medieaval Cherson |
| description |
Статья посвящена методическим разработкам исследований средневекового Херсона последних лет. Сделана попытка унификации не только раскопочного процесса, но и обработки материала с его последующей публикацией.
Пропоновану увазі статтю присвячено методиці дослідження комплексів середньовічного Херсона. Вона зачіпає проблеми методики розкопок, обробки матеріалу, публікації та історичної інтерпретації археологічних даних. Автор під час розкопок херсонеського городища випробував систему фіксації, умовно названу «контекст—комплекс». Будь-які стратиграфічні одиниці, виявлені під час розкопок, отримували найменування контекстів із відповідним номером і описом. Контексти нівелювали і наносили на план. Якщо один і той самий шар досліджували у кілька прийомів або сезонів, то давали послідовно найменування «контекст 1», «контекст 2», «контекст 3» і т. д. Після закінчення дослідження шару всі контексти, що його складають, поєднували в комплекс, який отримував відповідний номер. Масовий керамічний матеріал обробляли за такою схемою. Головне — не кількість фрагментів, а відповідність їм посудин. Фіксували кількість профільних частин, визначали ступінь їх збереженості. Для вінчиків і ніжок відзначали збереженість у градусах, для ручок — яка частина і розміри. Внаслідок цього вдавалося вийти на приблизну кількість посудин у комплексах. За традиційної методики, коли за одиницю приймали будь-який фрагмент посудини, загальна статистика дає дуже викривлену картину. Отже, публікація пам’ятки має складатися з двох етапів. На першому, найважливішому, публікують лише комплекси зі всім матеріалом, статистикою і стратиграфічними даними, на другому — розробки матеріалів за групами.
The article presented is devoted to the research methodology of Medieval complexes in Cherson. It concerns the issues of methodology of archaeological excavations, processing of the ceramic material, publication and historical interpretation of the archaeological data. In the author’s excavations at Cherson (Chersonesos) site the recording system conventionally named «context-complex» was sampled. Any stratigraphic unit, uncovered during the excavations, received the context name with the appropriate number and description. The contexts were levelled and plotted on a plan. If a layer is studied for more than one season, the finds were given consecutive names «context 1», «context 2», «context 3» etc. When the research in a layer is finished all the contexts it included were joined to form a complex, which was given an appropriate number. Statistic analysis of ceramic assemblages was made within the following scheme. Not the fragments quantity, but their representing of vessels is prominent. Not only the quantity of profile parts, but also the stage of their integrity, was recorded. The integrity of rims and foots were recorded in grades, for handles the part preserved was specified and the size was fixed. As a result it became possible to determine the approximate quantity of vessels in complexes. In the traditional methodology, where any vessel fragment is perceived as a unit, general statistics presents a very distorted picture. Thus, the publication of a monument should include two stages. On the first, and the most important, only complexes with all the material, statistics, and stratigraphic data should be published, on the second the development of the material within the groups can be published.
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70001 |
| citation_txt |
К методике исследования средневекового Херсона / А.В. Сазанов // Археологія. — 2008. — № 3. — С. 76-93. — Бібліогр.: 16 назв. — рос. |
| work_keys_str_mv |
AT sazanovav kmetodikeissledovaniâsrednevekovogohersona AT sazanovav dometodikidoslídženâserednʹovíčnogohersona AT sazanovav totheresearchmethodologyofmedieavalcherson |
| first_indexed |
2025-11-28T03:13:37Z |
| last_indexed |
2025-11-28T03:13:37Z |
| _version_ |
1850853264136863744 |