К реконструкции крыши построек кукутень-трипольской культуры

Розгляд проблеми реконструкції даху будинку кукутень-трипільської культури на ґрунті аналізу археологічних джерел та етнографічних матеріалів дозволяє запропонувати новий його варіант, що суттєво змінює загальний вигляд будівель. Крыша дома создает определенный образ сооружения и эпохи его функциони...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Археологія
Дата:	2012
Автор:	Шатіло, Л.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2012
Теми:	До історії стародавнього виробництва
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70025
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	До реконструкції даху будівель кукутень-трипільської культури / Л.О. Шатіло // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 93-97. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859602240060260352
author	Шатіло, Л.О.
author_facet	Шатіло, Л.О.
citation_txt	До реконструкції даху будівель кукутень-трипільської культури / Л.О. Шатіло // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 93-97. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія
description	Розгляд проблеми реконструкції даху будинку кукутень-трипільської культури на ґрунті аналізу археологічних джерел та етнографічних матеріалів дозволяє запропонувати новий його варіант, що суттєво змінює загальний вигляд будівель. Крыша дома создает определенный образ сооружения и эпохи его функционирования, в том числе и для кукутень-трипольской культуры. Однако существует проблема реконструкции крыши домов. Остатки перекрытия практически не фиксируются археологически, и единственным достоверным источником для подобных реконструкций являются немногочисленные модели построек. Впервые модель с крышей была обнаружена в 1939 г. на поселении Коломийщина ІІ. Она послужила источником для реконструкции дома с четырехскатным перекрытием. Позднее были найдены модели построек со сводчатой крышей (Розсохуватка, Сушковка, Песчаное). Но при воссоздании трипольских построек такой тип крыши не принимался во внимание. Постройки культуры принято реконструировать, в основном, с двухскатным перекрытием. Дома с цилиндрической крышей характерны для местностей с теплым климатом (в частности, этот тип сооружений был характерен для территории современной Молдовы). Климатические условия на территории распространения трипольской культуры были близки к современным условиям тех местностей, где распространен цилиндрический тип крыши. Все это, а также наличие моделек построек, позволяет предположить, что подобный тип крыши был присущ и для построек Триполья. Roof in a house creates a certain image of a building and epoch of its functioning, this also concerns Trypillya culture. However, there is a problem of the reconstruction of roofs in Trypillya culture houses. Overhead covers remains in fact are not recorded archaeologically, and the only reliable source for such reconstructions are few buildings models. First model with a roof was discovered at Kolomyishchyna II settlement in 1939. It became a source for reconstruction of a house with gabled overhead cover. Afterwards, models of structures with vaulted roof were found (Rozsokhuvatka, Sushkivka, Pishchane). Nevertheless, in Trypillian structures reconstruction such type of roofs was not taken into consideration. Buildings of the culture are traditionally reconstructed mainly with gable covering. Houses with cylindrical roof are peculiar for localities with warm climate (for instance, this type of structures was typical on the territory of contemporary Moldova). Climatic conditions on the area of Trypillya culture were close to the contemporary conditions of the territories were cylindrical roof type. All this, as well as buildings models, allow the author to assume that such type of roof was also used in Trypillya culture buildings.
first_indexed	2025-11-27T23:33:26Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 93 До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва Будинок трипільської культури став її своє рідним символом. Його зображення в тих чи інших варіантах (від графічних реконструкцій до відтворених хат у натуральний або змен шений розмір) найчастіше прикрашає різ номанітні наукові та науковопопулярні ви дання (Черныш 1982; Колєсников 1993; Бур до 2007). Дах будинку як його важливий кон структивний елемент, звичайно, фігурує на таких зображеннях і створює певний образ будівлі. Джерел для його реконструкції мало, і вони не завжди беруться до уваги при відтво ренні споруд. Дах як невід’ємна складова виконує функ ції захисту будинку від впливів навколишньо го середовища та значною мірою визначає його зовнішній вигляд, створює образ спору ди та епохи її функціонування. Саме через це архітектори та будівельники завжди приділя ли особливу увагу проектуванню та зведенню даху. Це стосується і житла первісних народів. Покрівля, передусім, мала виконувати опорну, гідро та теплоізоляційну функції. Що стосується інтерпретації конструкції даху трипільського будинку, то до 1940х рр. припущення з цього питання висловлювали ся лише в письмовій формі. Е. фон Штерн від значав, що покрівля була влаштована зі щільно припасованих колод з товстою глиняною об мазкою, але мав сумніви щодо її форми — була вона пласкою чи на зразок склепіння. Вказу ючи на досить значну суперечливість джерель ного матеріалу, він зауважував, що форма дея ких глиняних «грудок» з відбитками колод ро © Л.О. ШАТІЛО, 2012 бить склепінчасту покрівлю більш імовірною. Щодо технології зведення даху такої форми, то дослідник припускав, що він спирався на ряд колод. Над цим рядом глиняну обмазку, на його думку, могли накладати товстішим шаром ніж по краю і в такий спосіб досягали «скле пінчастого влаштування» (Штерн 1906, с. 57). О. Спіцин висловив думку, що покрівля була двосхилою і вкрита соломою (Спицын 1904, с. 44). С. Гамченко вважав, що землянки мали дах у вигляді склепіння, а наземні будинки були «вуликоподібними», тобто з пласким да хом, але абсолютної певності він не мав (Гам ченко 1926). У 1939 р. в житлі 5 на поселенні Коломий щина ІІ біля с. Халеп’я вперше трапилися фраг менти моделі будівлі з покрівлею (Пассек, Без венглинский 1939), за якими була зроб лена графічна реконструкція — модель житла з чо тирисхилим дахом. Але вона археологічно не повна. Зпоміж фрагментів даху немає важ ливих ключових елементів (наприклад, верх ньої частини). Аналогічна модель знайдена на поселенні Гребені (Бибиков и др. 1960—62, табл. ХІХ). Вона також представлена фрагмен тами (можливо, від двох моделей) і знову ж без ключових елементів для реконструкції покрів лі. Не зважаючи на такі недоліки, знахідка з Халеп’я стала важливим кроком до створення Т. Пассек першого графічно відтвореного три пільського житла. Разом з малюнком моделі будівлі (з чотирисхилим дахом) одразу був за пропонований ще один варіант даху — двосхи лий (Пассек 1949, с. 83). Цього разу джерелом для його реконструкції була низка моделей бу дівель із Західної Європи, що мали конькову Л.О. Шатіло ДО РЕКОНСТРУКЦІЇ ДАХУ БУДІВЕЛЬ КУКУТЕНЬТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ Розгляд проблеми реконструкції даху будинку кукутеньтрипільської культури на ґрунті аналізу археологічних дже рел та етнографічних матеріалів дозволяє запропонувати новий його варіант, що суттєво змінює загальний вигляд будівель. К л ю ч о в і с л о в а: кукутеньтрипільська культура, домобудування, дах, моделі будівель. ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 94 покрівлю (Пассек 1949, с. 78). Отже, в 1940і рр. саме моделі дали уявлення про можливе пере криття трипільського будинку. Пізніше були знайдені моделі закритого типу, але вже з іншою конструкцією даху. Це моделі з Розсохуватки (Цвек 1997), Сушків ки1 (рис. 1), Андріївки та Піщаного (Дяченко, Черновол 2007), де дах мав округлу форму. Го ворячи про округлу форму даху, мається на ува зі форма поперечного перетину, вдалішим було б її називати циліндричною або ж склепінчас тою. Описуючи цей тип моделей будівель, до слідники часто відзначали, що дах двосхилий, проте його верхня частина не реб риста, а округ ла (Гусєв 1996, с. 19). Моделі будівель з плас 1 Два фрагменти моделі будівлі були знайдені в 1916 р. експедицією В. Козловської, проте не були опубліко вані, тож вважалося, що вони походять від двох моде лей. Т. Пассек у своїй монографії навела один із фраг ментів. Опублікувавши обидва фрагменти, Т. Мовша висловила припущення, що один фрагмент мав на півовальний дах, а другий — двосхилий. Нарешті, О. Якубенко знайшла на фрагментах місце стику, від творивши одну модель з циліндричним дахом (див.: Пассек 1949, с. 95; Мовша 1964; Якубенко 1999). кими схилами даху, що зверху з’єднувалися під гострим кутом, утворюючи «коньок», були ви ділені С. Гусєвим в окремий підтип — АІ (там само, с. 18). Але ці моделі — з Окопів, Кос тешт ІV та згадані з Коломийщини ІІ і Гребе нів — представлені фрагментами, що не мають «конька». Через це така інтерпретація їх поки що видається непереконливою. У реконструкціях трипільських будинків циліндричний тип даху до уваги не брали. Біль шість будинків прийнято було реконструюва ти з двосхилим дахом, хоча на відомих нам мо делях такий дах не трапляється (Шатіло 2005, с. 130—139). У пошуках аналогій такого типу даху вини кають деякі труднощі. Одна з них — незначна кількість досліджень з історії розвитку сіль ської архітектури. Особливо це стосується тих народів, де будівлі мали схожий, тобто цилін дричний, тип перекриття. Пояснити це мож на тим, що така конструкція даху практич но зник ла в 20 ст.2 Яскравим прикладом тако го процесу є молдавська сільська архітектура. Там ще донедавна був поширений дуже ціка вий тип жител (рис. 2) — так зв. «кухні» — гос подарські споруди, які використовували пере важно влітку (Маруневич 1980, с. 68—71). Ві рогідно, що вони наслідують дуже архаїчну форму. Саме господарські будівлі довше ніж головний житловий будинок зберігають давні традиції зведення та архітектурні деталі. Мож на припустити, що, коли виникали поселення, то всі будинки були однакові, і лише згодом, на певному етапі розвитку суспільства, відбувало ся розширення площі будинку та з’явилися са диби, де господарська частина часто була ви несена за межі оселі. Найбільших змін зазнає саме житловий будинок3. На господарські спо руди менше впливає мода ніж на житлові. Їх зводять з найдешевших матеріалів, перш за все з природних місцевих. Такі споруди рідко пе ребудовують чи добудовують. Саме до такого типу житла і належали молдавські «кухні», що дуже нагадують трипільські модельки жител. Дахи склепінчастої форми характерні, за ет нографічними даними, здебільшого для місце востей з теплим кліматом. Вони були пошире 2 Виняток становлять ісламські та деякі південно європейські країни, де значну кількість будинків з циліндричним дахом можна бачити й нині. Проте аналогічною є тільки форма, а не матеріали чи спо сіб зведення. 3 Прослідкувати це можна на прикладі розвитку архі тектурних форм у сучасних провінційних селах, зо крема й українських. Рис. 1. Модель будівлі з поселення Сушківка (за О. Яку бенко) Рис. 2. Традиційна молдавська «кухня» (за М. Мару невич) ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 95 ні в Месопотамії (збереглися у народу моадан; Бромлей 1988, с. 108), у материковій та ост рівній Греції, в туркменській архітектурі (Тол стов 1963, с. 69), і традиційній чеченській ар хітектурі (Бромлей 1988, с. 508), у Китаї в на родів Гаошанью, на Тайвані (там само, с. 131; Чебок саров 1979, с. 83), у Південній Індії (на род То да; Бромлей 1988, с. 444), у деяких пле мен Північної Америки (гурони, поухатани на території Віргінії, ірокези, онондаги, у сели щах Помейок і Секотан: Морган 1934, с. 77— 84; Ефимов, Токарев 1959, с. 213). Останні (рис. 3) були описані капітаном Джоном Смі том на початку 17 ст.: «Їхні будинки влаштовані ... з маленьких молодих, дуже зігнутих гілок; вони так щільно прикріплені циновками або корою де рев, що, незважаючи ні на вітер, ні на негоду, в них тепло, як у печі, але димно. Та все ж у будинку над вогнищем є отвір, через який і виходить дим» (Морган 1934, с. 79). Отже, форма даху, як, власне, і конструк ція житла, прямо залежить від кліматичних умов і наявності певних будівельних мате ріалів. У країнах зі сніжними зимами будів лі мали (і мають) двосхилий дах, у південних країнах —плоский і округлий дахи, що захи щають від спеки. В часи трипільської культу ри був атлантичний кліматичний оптимум. Той пізній період оптимуму голоцену харак теризувався теплим інтервалом клімату та сут тєво вищими ніж нині температурами. Тобто, кліматичні умови на території поширення по селень трипільської культури були близькі до сучасних умов Молдови, Туркменії та Кавказу (де дахи циліндричної форми були зафіксовані в середи ні 20 ст.). Якщо прийняти припущення, що в трипі ль ській культурі зводили дах склепінчастої фор ми, то постає запитання стосовно його кон струкції. Відповідь на нього може дати модель будівлі з Розсохуватки (її тильна сторона), де на торці помітні круглі наліпи по периметру даху (рис. 4). Їх можна інтерпретувати як бал ки, що були основою даху, які могли вкладати на вертикальні стовпи стін. Модель з Вороши лівки (Заєць, Гусєв 1992) дозволяє реконстру Рис. 3. Загальний вигляд селища Помейок (за Л. Мор ганом) Рис. 4. Модель будівлі з поселення Розсохуватка (тиль на сторона) Рис. 5. Модель будівлі з поселення Ворошилівка ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 96 ювати дах такого ж зразка. На цій моделі він має форму половини шестикутника, причо му між двома верхніми повздовжніми балками дах заокруглений. Тобто, на цій моделі торцева і фронтальна стіни мали іншу форму, але таку саму систему конструкції (рис. 5). Матеріал, яким накривали каркас даху, не відомий. Покрівля з соломи малоймовірна, оскільки злакові культури, які вирощували носії трипільської культури, були низькорослі (Яну шевич 1976). Через це в сучасних реконструкці ях трипільських будівель все частіше викорис товують очерет (Чабанюк 2008). У будьякому разі перекриття каркасу могло бути виконане в декілька способів, приміром у техніці плетіння, покриттям могли слугувати плетені циновки (подібна покрівля таких самих дахів має аналогії в Америці та Азії; Морган 1934, с. 77—84; Тол стов 1963, с. 69 та ін.). Традиційне кавказьке житло, що має аналогічний до розсохуватської моделі каркас, перекрите так: на горизонтальні балки перпендикулярно вкладені тонкі палиці, а на них навхрест — ще один шар палиць, вкри тих зверху очеретяними снопами (рис. 6; Бром лей 1988, с. 508). Подібного зразка покрівлю могли обмазувати глиною і зовні, і зсереди ни. Спостереження дослідників під час розко пок підтверджують це припущення для деяких трипільських площадок (Штерн 1906; Марке вич 1981, с. 83). Таким чином, здогад про те, що трипільські будинки мали циліндричний дах, набуває нау кової аргументованості та за наявної факто логічної бази стає цілком імовірним. Це вар то враховувати при відтворенні їх і не тільки на графічній реконструкції. За приклад мож на навести експеримент 2007 р. (в три пільській експедиції ІА НАНУ), де при побудові жит ла був зведений склепінчастий дах (Корвин Пиотровский, Шатило 2008). Отже, припущення Е. фон Штерна та часко во С. Гамченка, висловлені на початку 20 ст. на основі спостережень під час розкопок та інтуї тивно, підтверджені пізнішими знахідками. По дальші дослідження в галузі домобудівництва трипільської культури, таким чином, цілком перспективні. В першу чергу це стосується до сліджень в загальному регіональному (Балкано Дунай сь кому) контексті. Рис. 6. Традиційне чеченське житло (за Ю. Бромлеєм) Бибиков С.Н., Евдокимов Г.Л., Збенович В.Г., Цвек Е.В. Отчет о работе Каневской первобытной экспедиции в зоне строительства Каневской ГЕС. 1960—62 гг. // НА ІА НАНУ, 1960—62/14а. Бромлей Ю.В. (ред.) Народы мира. Историкоэтнографический справочник. — М., 1988. Бурдо Н.Б. Реконструкція будівель трипільської культури. Методика та концепції // Трипільська культура. Пошу ки, відкриття, світовий контекст. — К., 2007. — С. 29—48. Гамченко С. Спостереження над даними дослідів Трипільської культури 1909—1913 рр. // Трипільська культура на Україні. — К., 1926. — І. — С. 31—41. Гусєв С.О. Моделі жител трипільської культури // Археологія. — 1996. — № 1. — С. 15—29. Дяченко О.В., Черновол Д.К. Моделі жител трипільської культури як відображення культу предків // Матеріали та дослі дження з археології Східної України: від неоліту до кімерійців. — Луганськ, 2007. — 7. — С. 39—44. Ефимов А.В., Токарев С.А. (ред.) Народы Америки. — М., 1959. Заєць І.І., Гусєв С.О. Модель трипільського житла з Південного Бугу // Археологія. — 1992. — № 3. — С. 130—132. Колєсников О.Г. Трипільське домобудівництво // Археологія. — 1993. — № 3 — С. 63—73. КорвинПиотровский А., Шатило Л. К вопросу об экспериментальном моделировании трипольских постро ек Томашовской группы // Трипольская культура в Украине. Поселениегигант Тальянки. — К., 2008. — С. 192—199. Маркевич В. Позднетрипольские племена Северной Молдавии. — Кишинев, 1981. Маруневич М.В. Поселения, жилище и усадьба гагаузов Южной Бессарабии в XIX — начале XX вв. — Кишинев, 1980. Мовша Т.Г. О некоторых моделях жилищ трипольской культуры // КС ОГАМ 1962 г. — К., 1964. — С. 95—101. Морган Л.Г. Дома и домашняя жизнь американских туземцев. — Л., 1934. Пассек Т.С. Периодизация трипольских поселений. — М., 1949 (МИА. — 10). ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 97 Пассек Т.С., Безвенглинский Б.П. Новые открытия трипольской археологической экспедиции в 1939 г. // ВДИ. — 1939. — № 4. — С. 186—192. Спицын А.А. Раскопки глиняных площадок близ с. Колодистого в Киевской губ. // ИАК. — 1904. — 12. — С. 9—21. Толстов С.П. Народы Средней Азии и Казахстана. — М., 1963. Цвек Е.В. Некоторые аспекты домостроительства трипольской культуры // Развитие культуры в каменном веке. — СПб., 1997. — С. 159—176. Чабанюк В.В. Новые экспериментальные данные по проблеме трипольского домостроительства // Трипольская культура в Украине. Поселениегигант Тальянки. — К., 2008. — С. 211—218. Чебоксаров Н.Н. Типы традиционного сельского жилища народов ЮгоВосточной, Восточной и Центральной Азии. — М., 1979. Черныш Е.К. Энеолит Правобережной Украины и Молдавии // Энеолит СССР. — М., 1982. — С. 165—320 (серия «Археология СССР»). Шатіло Л.О. Глиняні моделі будівель культури КукутеніТрипілля // Исследование поселенийгигантов Три польской культуры. — К., 2005. — С. 119—139. Штерн фон Э.Р. Доисторическая греческая культура на юге России // Тр. ХІІІ АС. — М., 1906. — Т. І. — С. 20—98. Якубенко О.О. Моделі жител з трипільських колекцій музею // Національний музей історії України. — К., 1999. Янушевич З.В. Культурные растения ЮгоЗапада СССР по палеоботаническим исследованиям. — Кишинев, 1976. Надійшла 10.05.2012 Л.А. Шатило К РЕКОНСТРУКЦИИ КРЫШИ ПОСТРОЕК КУКУТЕНЬТРИПОЛЬСКОЙ КУЛЬТУРЫ Крыша дома создает определенный образ сооружения и эпохи его функционирования, в том числе и для кукутень трипольской культуры. Однако существует проблема реконструкции крыши домов. Остатки перекрытия практи чески не фиксируются археологически, и единственным достоверным источником для подобных реконструкций являются немногочисленные модели построек. Впервые модель с крышей была обнаружена в 1939 г. на поселении Коломийщина ІІ. Она послужила источни ком для реконструкции дома с четырехскатным перекрытием. Позднее были найдены модели построек со сводчатой крышей (Розсохуватка, Сушковка, Песчаное). Но при воссоздании трипольских построек такой тип крыши не при нимался во внимание. Постройки культуры принято реконструировать, в основном, с двухскатным перекрытием. Дома с цилиндрической крышей характерны для местностей с теплым климатом (в частности, этот тип со оружений был характерен для территории современной Молдовы). Климатические условия на территории рас пространения трипольской культуры были близки к современным условиям тех местностей, где распространен цилиндрический тип крыши. Все это, а также наличие моделек построек, позволяет предположить, что подобный тип крыши был присущ и для построек Триполья. L.O. Shatilo TO THE RECONSTRUCTION OF ROOF OF BUILDINGS OF СUСUTENITRYPILLYA CULTURE Roof in a house creates a certain image of a building and epoch of its functioning, this also concerns Trypillya culture. However, there is a problem of the reconstruction of roofs in Trypillya culture houses. Overhead covers remains in fact are not recorded archaeologically, and the only reliable source for such reconstructions are few buildings models. First model with a roof was discovered at Kolomyishchyna II settlement in 1939. It became a source for reconstruction of a house with gabled overhead cover. Afterwards, models of structures with vaulted roof were found (Rozsokhuvatka, Sushkivka, Pishchane). Nevertheless, in Trypillian structures reconstruction such type of roofs was not taken into consideration. Buildings of the culture are traditionally reconstructed mainly with gable covering. Houses with cylindrical roof are peculiar for localities with warm climate (for instance, this type of structures was typical on the territory of contemporary Moldova). Climatic conditions on the area of Trypillya culture were close to the contemporary conditions of the territories were cylindrical roof type. All this, as well as buildings models, allow the author to assume that such type of roof was also used in Trypillya culture buildings.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-70025
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0235-3490
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-27T23:33:26Z
publishDate	2012
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Шатіло, Л.О. 2014-10-27T19:28:41Z 2014-10-27T19:28:41Z 2012 До реконструкції даху будівель кукутень-трипільської культури / Л.О. Шатіло // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 93-97. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70025 Розгляд проблеми реконструкції даху будинку кукутень-трипільської культури на ґрунті аналізу археологічних джерел та етнографічних матеріалів дозволяє запропонувати новий його варіант, що суттєво змінює загальний вигляд будівель. Крыша дома создает определенный образ сооружения и эпохи его функционирования, в том числе и для кукутень-трипольской культуры. Однако существует проблема реконструкции крыши домов. Остатки перекрытия практически не фиксируются археологически, и единственным достоверным источником для подобных реконструкций являются немногочисленные модели построек. Впервые модель с крышей была обнаружена в 1939 г. на поселении Коломийщина ІІ. Она послужила источником для реконструкции дома с четырехскатным перекрытием. Позднее были найдены модели построек со сводчатой крышей (Розсохуватка, Сушковка, Песчаное). Но при воссоздании трипольских построек такой тип крыши не принимался во внимание. Постройки культуры принято реконструировать, в основном, с двухскатным перекрытием. Дома с цилиндрической крышей характерны для местностей с теплым климатом (в частности, этот тип сооружений был характерен для территории современной Молдовы). Климатические условия на территории распространения трипольской культуры были близки к современным условиям тех местностей, где распространен цилиндрический тип крыши. Все это, а также наличие моделек построек, позволяет предположить, что подобный тип крыши был присущ и для построек Триполья. Roof in a house creates a certain image of a building and epoch of its functioning, this also concerns Trypillya culture. However, there is a problem of the reconstruction of roofs in Trypillya culture houses. Overhead covers remains in fact are not recorded archaeologically, and the only reliable source for such reconstructions are few buildings models. First model with a roof was discovered at Kolomyishchyna II settlement in 1939. It became a source for reconstruction of a house with gabled overhead cover. Afterwards, models of structures with vaulted roof were found (Rozsokhuvatka, Sushkivka, Pishchane). Nevertheless, in Trypillian structures reconstruction such type of roofs was not taken into consideration. Buildings of the culture are traditionally reconstructed mainly with gable covering. Houses with cylindrical roof are peculiar for localities with warm climate (for instance, this type of structures was typical on the territory of contemporary Moldova). Climatic conditions on the area of Trypillya culture were close to the contemporary conditions of the territories were cylindrical roof type. All this, as well as buildings models, allow the author to assume that such type of roof was also used in Trypillya culture buildings. uk Інститут археології НАН України Археологія До історії стародавнього виробництва К реконструкции крыши построек кукутень-трипольской культуры To the Reconstruction of Roof in Buildings of Сuсuteni-Trypillya Culture Article published earlier
spellingShingle	К реконструкции крыши построек кукутень-трипольской культуры Шатіло, Л.О. До історії стародавнього виробництва
title	К реконструкции крыши построек кукутень-трипольской культуры
title_alt	To the Reconstruction of Roof in Buildings of Сuсuteni-Trypillya Culture
title_full	К реконструкции крыши построек кукутень-трипольской культуры
title_fullStr	К реконструкции крыши построек кукутень-трипольской культуры
title_full_unstemmed	К реконструкции крыши построек кукутень-трипольской культуры
title_short	К реконструкции крыши построек кукутень-трипольской культуры
title_sort	к реконструкции крыши построек кукутень-трипольской культуры
topic	До історії стародавнього виробництва
topic_facet	До історії стародавнього виробництва
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70025
work_keys_str_mv	AT šatílolo krekonstrukciikryšipostroekkukutenʹtripolʹskoikulʹtury AT šatílolo tothereconstructionofroofinbuildingsofsusutenitrypillyaculture

К реконструкции крыши построек кукутень-трипольской культуры

Репозитарії

Схожі ресурси