Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця)

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Археологія
Дата:2012
Автори: Косаківський, В.А., Рудь, В.С.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2012
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70028
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця) / В.А. Косаківський, В.С. Рудь // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 123-125. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859786372501471232
author Косаківський, В.А.
Рудь, В.С.
author_facet Косаківський, В.А.
Рудь, В.С.
citation_txt Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця) / В.А. Косаківський, В.С. Рудь // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 123-125. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія
first_indexed 2025-12-02T10:02:52Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 123 Цьогоріч виповнюється 90 років від дня народ­ ження Івана Івановича Зайця — людини ле ген­ дарної долі: спочатку — військовий контр роз­ відник, керівник служби безпеки космодрому «Байконур», пізніше — директор Вінни цького обласного краєзнавчого музею і, наре шті, — кандидат історичних наук в галузі ар хеології, професор Вінницького державного педагогіч­ ного університету ім. М. Коцюбинського. Це була б гарна дата привітати його, але 2 липня 2007 р. Іван Іванович пішов із життя. Народився майбутній археолог 21 січня 1922 р. в с. Зайцівка Царичанського р­ну Дніпропетров­ ської обл. Дитячі роки припали на жахливі події нашої історії: голодомор 1932—1933 рр. і сталін­ ський терор 1937—1938 рр. У липні 1938 р. був за­ арештований і засуджений батько. Військовий період життя Івана Івановича роз­ почався після закінчення 10 класу, коли хлопець став курсантом Охтирського піхотного училища. Там він пройшов курси з підготовки військових контррозвідників. Від 22 червня 1941 р. до лис­ топада 1943 р. Іван Заєць пройшов шляхами вій­ ни у складі Південно­Західного, Південного та Північно­Кавказького фронтів. У бою під Кер­ чю (листопад 1943 р.) Іван Іванович був важко поранений. Після лікування, яке тривало пів­ року, він продовжив службу в особливому відділі Північно­Кавказького округу в Ростові­на­Дону. Після війни, у 1947—1948 рр., навчався в м. Горь­ кий — у школі Міністерства державної безпеки. У 1950 р. І. Зайця призначили начальником осо­ бливого відділу 330­ї винищувальної авіаційної дивізії, яка базувалася в Австрії, а в 1955 р. — на­ правили начальником особливого відділу до Ка­ захстану, де розпочалися роботи з будівництва космодрому «Байконур». Від 1960 р. життя Івана Зайця пов’язане з Вінницею. Спочатку полковника І.І. Зайця призначили начальником особливого відділу 43 ракетної армії, а вже в лютому 1963 р., через хворобу, Іван Іванович пішов у відставку. Йому запропонували зайняти посаду директора Він­ ницького краєзнавчого музею — так розпоча­ лася нова сторінка в його житті. Мабуть, тоді здійснилася заповітна мрія — стати істориком, яка не полишала І. Зайця протягом військової служби. Свідченням того є заочне закінчен­ ня історичного факультету Грозненського дер­ жавного педагогічного інституту в 1955 р. І. Заєць швидко освоївся в музейній робо­ ті, опанувавши досвід експозиційної та науко­ вої роботи у багатьох музеях України. За кіль­ ка років керівнику вдалося так оновити музей, що він став одним з найкращих в Україні. 1970 року оновлений музей урочисто відкрили. Працюючи в музеї, Іван Іванович постійно підтримував зв’язки з кафедрою історії КПРС історико­філологічного факультету місцевого педагогічного інституту (нині Інститут історії, етнології і права Вінницького державного пе­ дагогічного університету ім. М. Коцюбинсько­ го). Мав 120 годин практичних занять зі студен­ тами, а від 1970 р., після створення історичного факультету, читав курси «Допоміжні історичні дисципліни» та «Історичне краєзнавство». У 1977 р., будучи кандидатом історичних наук, І. Заєць повністю перейшов на роботу до педін­ ституту, де працював 30 років. Важливим напря­ мом його науково­педагогічної діяльності став курс «Археологія України». Аби студенти краще освоювали ази дисципліни, Іван Іванович ство­ рив кабінет археології, а влітку провадив польову практику, співпрацюючи з експедиціями провід­ них наукових установ — інститутів археології АН УРСР та АН СРСР, а також Інституту етнографії та археології АН Молдавської PCP, а згодом ор­ ганізував і власні. Вінничани брали участь у до­ слідженні таких відомих поселень трипільської культури як Кліщів, Ворошилівка, Озаринці, Степанівка та Ладижин, поселення­гіганта Та­ льянки, а також у розкопках Києва. Наукові інтереси Івана Івановича Зайця по­ чали формуватися, щойно він став директором музею. Тому сприяла зустріч і співпраця з відо­ мими археологами: І.Т. Черняковим, Т.С. Пассек і К.К. Черниш (Косаківський 2010). У середині 1960­х рр. Т.С. Пассек провадила дослідження енеолітичної пам’ятки культури Гумельниця біля м. Болград на півдні Одещини. Саме там Іван Іва­ ДОСЛІДНИК ПОДІЛЬСЬКОГО КРАЮ (до 90­річчя від дня народження Івана Івановича ЗАЙЦЯ) © В.А. КОСАКІВСЬКИЙ, В.С. РУДЬ, 2012 В.А. Косаківський, В.С. Рудь ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 124 нович вперше побував на розкопках. Іван Тихо­ нович Черняков згадував про перші кроки в ар­ хеологію І.І. Зайця: «Я попросив її (Т.С. Пассек — авт.) прийняти до складу експедиції і І.І. Зайця. На археологічному «розкопі» він стояв «на лопа­ ті», як справжній землекоп і намагався проникну­ ти в усі таємниці нової для нього професії. Добрий, толерантний характер вже немолодого початків­ ця усім учасникам експедиції прийшовся до душі… Найчастіше він розмовляв з К.К. Черниш, яка тоді була першою заступницею начальника експедиції Т.С. Пассек. Хрещення нового археолога відбулось, хоча знайшлись і критики. К.К. Черниш не тільки навчила І.І. Зайця «премудростям археології», але й порекомендувала почати самостійно розкопува­ ти поселення трипільської культури на Вінниччині. Іван Іванович сміливо взявся за цю справу» (Черня­ ков 2010, с. 474). Відтоді Іван Іванович Заєць присвятив своє життя вивченню Трипілля та інших пам’яток археології Поділля. Результати тих досліджень вилилися в кандидатську дисертацію «Древ­ ние земледельцы среднего течения Южного Буга во второй половине IV тыс. до н. э. (по материалам трипольского поселения Клищев Тывровского района Винницкой области)», за­ хищену 1975 р. в Інституті археології АН СРСР. Здобуті ж ним матеріали склали грандіозну ар­ хеологічну колекцію Вінницького краєзнав­ чого музею та стали основою численних пу­ блікацій, кількість яких сягає понад 150, серед них — і чотири монографії (список праць див.: Від військової... 2010). Іван Іванович полишив і автобіографічну книжку «Далеке і близьке: світлини пам’яті» (2004). Серед наукової спадщини І.І. Зайця пер­ ше місце займають публікації, присвячені три­ пільській культурі, зокрема пам’яток Кліщів, Ворошилівка, Цвіжин, Тростянець, Біликівці тощо. Найповніше досліджене ним унікальне поселення біля с. Кліщів. Вивчення старожит­ ностей Поділля дало можливість Івану Івано­ вичу зробити певні узагальнення щодо їхньої ролі та місця в загальній історії трипільської культури. Підсумок своєї наукової діяльності І.І. Заєць підвів у монографії «Витоки духовної культури українського народу», яку завершив на 84­у році життя. У науковому доробку Іва­ на Івановича є також публікації з музейниць­ кої тематики. Він не тільки збудував новий му­ зей у Вінниці, а й перетворив його на науково­ дослідний заклад, доклав чимало зусиль до популяризації музейницької справи в Україні. У 1972 р. у Вінниці відбулася Перша істо­ рико­краєзнавча конференція, одним з ініціа­ торів якої був І.І. Заєць. Через 35 років, у 2007 р., пройшла вже ХХІ наукова конферен­ ція. Вона була присвячена пам’яті визначного археолога, дослідника Подільського краю Іва­ на Івановича Зайця. Видані матеріали конфе­ ренції вміщують, зокрема, й спогади про Івана Івановича (Вінниччина… 2007, с. 13—64). У 2010 р. дружина І.І. Зайця Валентина Гаври­ лівна та В.А. Косаківський підготували та видали Іван Іванович Заєць. Фото 1960­х рр. І.І. Заєць під час розкопок трипільського посе­ лення Кліщів. Фото 1970­х рр. ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 125 книжку — «Від військової контррозвід ки до ви­ вчення таємниць тисячоліть», у якій вміщені на­ рис життя та творчості І.І. Зайця, найважливіші наукові праці (переважно на трипіллязнавчу те­ матику) та спогади людей, яким пощастило зна­ ти та працювати з Іваном Івановичем, а також опубліковані листи з його архіву, бібліографія праць, фото та різні документи вченого. Одного разу Іван Іванович сказав, що про­ жив три життя. Першим була служба у вій­ ськовій контррозвідці, другим — робота у Вінницькому краєзнавчому музеї, третім — викладацька та наукова діяльність у стінах Ві­ нницького державного педагогічного універ­ ситету. Можемо додати, що всі вони були про­ житі гідно. ДО 130­річчя ІЛЛІ МИХАЙЛОВИЧА САМОЙЛОВСЬКОГО У грудні 2011 р. виповнилося 130 років від дня народження відомого українського археолога Іллі Михайловича Самойловського. Його ро­ бота в Інституті археології припала на середи­ ну 30­х — середину 50­х рр. ХХ ст. — важкі і на­ віть драматичні роки в житті академічних уста­ нов Радянського Союзу. Життєвий шлях до­ слідника також був складним, але це не завади­ ло йому плідно займатися науковою роботою. В Інституті археології зберігається особова справа І.М. Самойловського, за якою можна детально ознайомитися з його науковою біографією. І.М. Самойловський народився 23 грудня 1881 р. в с. Лемешівка Пирятинського повіту Полтавської губ. (нині Яготинський р­н Київ­ ської обл.). Трудову діяльність розпочав 1903 р. вчителем земської школи в Лохвицькому пові­ ті на Полтавщині, де працював до осені 1906 р. У той період Російською імперією прокотила­ ся хвиля революційних заворушень, яка зна­ йшла підтримку серед інтелігенції. Майбут­ нього дослідника було заарештовано і через півроку ув’язнення його виправдав суд. У 1906—1910 рр. Ілля Михайлович нав чав­ ся на історичному відділенні історико­філо ло­ гічного факультету Імператорського Харківсь­ кого університету. В його дипломі зафіксовано, що з 16 дисциплін 11 були здані «весьма удо­ влетворительно». Не задовольнившись цим, І.М. Самойловський у 1911 р. вступив до Мос­ ковського археологічного інституту. На архео­ логічному відділенні останнього викладали не лише історію мистецтв і археологію різних ча­ сів (первісну, християнську), а й етнографію, нумізматику, геологію, епіграфіку, історичну географію, слов’яно­руську та грецьку палео­ графію, юридичні давні документи. Результат навчання І.М. Самойловського був чудовим — з 18 предметів 17 були здані на «відмінно», а наприкінці навчання, восени 1914 р., успішно захищена дисертація (диплом) на тему «Древ­ нерусское народное хозяйство ІХ—ХІ в. по ар­ хеологическим данным». Тож І.М. Самойлов­ ський був зарахований до дійсних членів ін­ ституту. У тому ж році він здійснив свої перші археологічні дослідження — розкопки кургану в Полтавській губ. Ще навчаючись в Археологічному інституті, І.М. Самойловський працював лектором кур­ сів «Знання». Після отримання другого дип­ лому, не маючи можливості працювати за фа­ хом (через участь Росії в Першій світовій війні усі дослідження були згорнуті), він викладав у середніх навчальних закладах (комерційне училище, чоловіча та жіноча гімназії) Москви та Серпухова. У вересні 1917 р. він повернувся в Україну і почав працювати інструктором наросвіти у Переяславі (до весни 1920 р.), а згодом на цій же посаді в Києві (1922 р.). Одночасно І.М. Са­ мойловський викладав у київських середніх за­ кладах — комерційному училищі та залізнич­© В.К. КОЗЮБА, 2012 В.К. Козюба
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-70028
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-02T10:02:52Z
publishDate 2012
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Косаківський, В.А.
Рудь, В.С.
2014-10-27T19:37:13Z
2014-10-27T19:37:13Z
2012
Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця) / В.А. Косаківський, В.С. Рудь // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 123-125. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70028
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Історія науки
Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця)
Podillya Territory Researcher (to the 90th Anniversary of Ivan Ivanovych Zayets)
Article
published earlier
spellingShingle Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця)
Косаківський, В.А.
Рудь, В.С.
Історія науки
title Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця)
title_alt Podillya Territory Researcher (to the 90th Anniversary of Ivan Ivanovych Zayets)
title_full Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця)
title_fullStr Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця)
title_full_unstemmed Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця)
title_short Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця)
title_sort дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження івана івановича зайця)
topic Історія науки
topic_facet Історія науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70028
work_keys_str_mv AT kosakívsʹkiiva doslídnikpodílʹsʹkogokraûdo90ríččâvíddnânarodžennâívanaívanovičazaicâ
AT rudʹvs doslídnikpodílʹsʹkogokraûdo90ríččâvíddnânarodžennâívanaívanovičazaicâ
AT kosakívsʹkiiva podillyaterritoryresearchertothe90thanniversaryofivanivanovychzayets
AT rudʹvs podillyaterritoryresearchertothe90thanniversaryofivanivanovychzayets