Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70028 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця) / В.А. Косаківський, В.С. Рудь // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 123-125. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859786372501471232 |
|---|---|
| author | Косаківський, В.А. Рудь, В.С. |
| author_facet | Косаківський, В.А. Рудь, В.С. |
| citation_txt | Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця) / В.А. Косаківський, В.С. Рудь // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 123-125. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| first_indexed | 2025-12-02T10:02:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 123
Цьогоріч виповнюється 90 років від дня народ
ження Івана Івановича Зайця — людини ле ген
дарної долі: спочатку — військовий контр роз
відник, керівник служби безпеки космодрому
«Байконур», пізніше — директор Вінни цького
обласного краєзнавчого музею і, наре шті, —
кандидат історичних наук в галузі ар хеології,
професор Вінницького державного педагогіч
ного університету ім. М. Коцюбинського. Це
була б гарна дата привітати його, але 2 липня
2007 р. Іван Іванович пішов із життя.
Народився майбутній археолог 21 січня 1922 р.
в с. Зайцівка Царичанського рну Дніпропетров
ської обл. Дитячі роки припали на жахливі події
нашої історії: голодомор 1932—1933 рр. і сталін
ський терор 1937—1938 рр. У липні 1938 р. був за
арештований і засуджений батько.
Військовий період життя Івана Івановича роз
почався після закінчення 10 класу, коли хлопець
став курсантом Охтирського піхотного училища.
Там він пройшов курси з підготовки військових
контррозвідників. Від 22 червня 1941 р. до лис
топада 1943 р. Іван Заєць пройшов шляхами вій
ни у складі ПівденноЗахідного, Південного та
ПівнічноКавказького фронтів. У бою під Кер
чю (листопад 1943 р.) Іван Іванович був важко
поранений. Після лікування, яке тривало пів
року, він продовжив службу в особливому відділі
ПівнічноКавказького округу в РостовінаДону.
Після війни, у 1947—1948 рр., навчався в м. Горь
кий — у школі Міністерства державної безпеки.
У 1950 р. І. Зайця призначили начальником осо
бливого відділу 330ї винищувальної авіаційної
дивізії, яка базувалася в Австрії, а в 1955 р. — на
правили начальником особливого відділу до Ка
захстану, де розпочалися роботи з будівництва
космодрому «Байконур».
Від 1960 р. життя Івана Зайця пов’язане з
Вінницею. Спочатку полковника І.І. Зайця
призначили начальником особливого відділу
43 ракетної армії, а вже в лютому 1963 р., через
хворобу, Іван Іванович пішов у відставку. Йому
запропонували зайняти посаду директора Він
ницького краєзнавчого музею — так розпоча
лася нова сторінка в його житті. Мабуть, тоді
здійснилася заповітна мрія — стати істориком,
яка не полишала І. Зайця протягом військової
служби. Свідченням того є заочне закінчен
ня історичного факультету Грозненського дер
жавного педагогічного інституту в 1955 р.
І. Заєць швидко освоївся в музейній робо
ті, опанувавши досвід експозиційної та науко
вої роботи у багатьох музеях України. За кіль
ка років керівнику вдалося так оновити музей,
що він став одним з найкращих в Україні. 1970
року оновлений музей урочисто відкрили.
Працюючи в музеї, Іван Іванович постійно
підтримував зв’язки з кафедрою історії КПРС
історикофілологічного факультету місцевого
педагогічного інституту (нині Інститут історії,
етнології і права Вінницького державного пе
дагогічного університету ім. М. Коцюбинсько
го). Мав 120 годин практичних занять зі студен
тами, а від 1970 р., після створення історичного
факультету, читав курси «Допоміжні історичні
дисципліни» та «Історичне краєзнавство».
У 1977 р., будучи кандидатом історичних наук,
І. Заєць повністю перейшов на роботу до педін
ституту, де працював 30 років. Важливим напря
мом його науковопедагогічної діяльності став
курс «Археологія України». Аби студенти краще
освоювали ази дисципліни, Іван Іванович ство
рив кабінет археології, а влітку провадив польову
практику, співпрацюючи з експедиціями провід
них наукових установ — інститутів археології АН
УРСР та АН СРСР, а також Інституту етнографії
та археології АН Молдавської PCP, а згодом ор
ганізував і власні. Вінничани брали участь у до
слідженні таких відомих поселень трипільської
культури як Кліщів, Ворошилівка, Озаринці,
Степанівка та Ладижин, поселеннягіганта Та
льянки, а також у розкопках Києва.
Наукові інтереси Івана Івановича Зайця по
чали формуватися, щойно він став директором
музею. Тому сприяла зустріч і співпраця з відо
мими археологами: І.Т. Черняковим, Т.С. Пассек
і К.К. Черниш (Косаківський 2010). У середині
1960х рр. Т.С. Пассек провадила дослідження
енеолітичної пам’ятки культури Гумельниця біля
м. Болград на півдні Одещини. Саме там Іван Іва
ДОСЛІДНИК ПОДІЛЬСЬКОГО КРАЮ
(до 90річчя від дня народження Івана Івановича ЗАЙЦЯ)
© В.А. КОСАКІВСЬКИЙ, В.С. РУДЬ, 2012
В.А. Косаківський, В.С. Рудь
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 124
нович вперше побував на розкопках. Іван Тихо
нович Черняков згадував про перші кроки в ар
хеологію І.І. Зайця: «Я попросив її (Т.С. Пассек —
авт.) прийняти до складу експедиції і І.І. Зайця.
На археологічному «розкопі» він стояв «на лопа
ті», як справжній землекоп і намагався проникну
ти в усі таємниці нової для нього професії. Добрий,
толерантний характер вже немолодого початків
ця усім учасникам експедиції прийшовся до душі…
Найчастіше він розмовляв з К.К. Черниш, яка тоді
була першою заступницею начальника експедиції
Т.С. Пассек. Хрещення нового археолога відбулось,
хоча знайшлись і критики. К.К. Черниш не тільки
навчила І.І. Зайця «премудростям археології», але
й порекомендувала почати самостійно розкопува
ти поселення трипільської культури на Вінниччині.
Іван Іванович сміливо взявся за цю справу» (Черня
ков 2010, с. 474).
Відтоді Іван Іванович Заєць присвятив своє
життя вивченню Трипілля та інших пам’яток
археології Поділля. Результати тих досліджень
вилилися в кандидатську дисертацію «Древ
ние земледельцы среднего течения Южного
Буга во второй половине IV тыс. до н. э. (по
материалам трипольского поселения Клищев
Тывровского района Винницкой области)», за
хищену 1975 р. в Інституті археології АН СРСР.
Здобуті ж ним матеріали склали грандіозну ар
хеологічну колекцію Вінницького краєзнав
чого музею та стали основою численних пу
блікацій, кількість яких сягає понад 150, серед
них — і чотири монографії (список праць див.:
Від військової... 2010). Іван Іванович полишив
і автобіографічну книжку «Далеке і близьке:
світлини пам’яті» (2004).
Серед наукової спадщини І.І. Зайця пер
ше місце займають публікації, присвячені три
пільській культурі, зокрема пам’яток Кліщів,
Ворошилівка, Цвіжин, Тростянець, Біликівці
тощо. Найповніше досліджене ним унікальне
поселення біля с. Кліщів. Вивчення старожит
ностей Поділля дало можливість Івану Івано
вичу зробити певні узагальнення щодо їхньої
ролі та місця в загальній історії трипільської
культури. Підсумок своєї наукової діяльності
І.І. Заєць підвів у монографії «Витоки духовної
культури українського народу», яку завершив
на 84у році життя. У науковому доробку Іва
на Івановича є також публікації з музейниць
кої тематики. Він не тільки збудував новий му
зей у Вінниці, а й перетворив його на науково
дослідний заклад, доклав чимало зусиль до
популяризації музейницької справи в Україні.
У 1972 р. у Вінниці відбулася Перша істо
рикокраєзнавча конференція, одним з ініціа
торів якої був І.І. Заєць. Через 35 років, у
2007 р., пройшла вже ХХІ наукова конферен
ція. Вона була присвячена пам’яті визначного
археолога, дослідника Подільського краю Іва
на Івановича Зайця. Видані матеріали конфе
ренції вміщують, зокрема, й спогади про Івана
Івановича (Вінниччина… 2007, с. 13—64).
У 2010 р. дружина І.І. Зайця Валентина Гаври
лівна та В.А. Косаківський підготували та видали
Іван Іванович Заєць. Фото 1960х рр.
І.І. Заєць під час розкопок трипільського посе
лення Кліщів. Фото 1970х рр.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 125
книжку — «Від військової контррозвід ки до ви
вчення таємниць тисячоліть», у якій вміщені на
рис життя та творчості І.І. Зайця, найважливіші
наукові праці (переважно на трипіллязнавчу те
матику) та спогади людей, яким пощастило зна
ти та працювати з Іваном Івановичем, а також
опубліковані листи з його архіву, бібліографія
праць, фото та різні документи вченого.
Одного разу Іван Іванович сказав, що про
жив три життя. Першим була служба у вій
ськовій контррозвідці, другим — робота у
Вінницькому краєзнавчому музеї, третім —
викладацька та наукова діяльність у стінах Ві
нницького державного педагогічного універ
ситету. Можемо додати, що всі вони були про
житі гідно.
ДО 130річчя
ІЛЛІ МИХАЙЛОВИЧА САМОЙЛОВСЬКОГО
У грудні 2011 р. виповнилося 130 років від дня
народження відомого українського археолога
Іллі Михайловича Самойловського. Його ро
бота в Інституті археології припала на середи
ну 30х — середину 50х рр. ХХ ст. — важкі і на
віть драматичні роки в житті академічних уста
нов Радянського Союзу. Життєвий шлях до
слідника також був складним, але це не завади
ло йому плідно займатися науковою роботою. В
Інституті археології зберігається особова справа
І.М. Самойловського, за якою можна детально
ознайомитися з його науковою біографією.
І.М. Самойловський народився 23 грудня
1881 р. в с. Лемешівка Пирятинського повіту
Полтавської губ. (нині Яготинський рн Київ
ської обл.). Трудову діяльність розпочав 1903 р.
вчителем земської школи в Лохвицькому пові
ті на Полтавщині, де працював до осені 1906 р.
У той період Російською імперією прокотила
ся хвиля революційних заворушень, яка зна
йшла підтримку серед інтелігенції. Майбут
нього дослідника було заарештовано і через
півроку ув’язнення його виправдав суд.
У 1906—1910 рр. Ілля Михайлович нав чав
ся на історичному відділенні історикофіло ло
гічного факультету Імператорського Харківсь
кого університету. В його дипломі зафіксовано,
що з 16 дисциплін 11 були здані «весьма удо
влетворительно». Не задовольнившись цим,
І.М. Самойловський у 1911 р. вступив до Мос
ковського археологічного інституту. На архео
логічному відділенні останнього викладали не
лише історію мистецтв і археологію різних ча
сів (первісну, християнську), а й етнографію,
нумізматику, геологію, епіграфіку, історичну
географію, слов’яноруську та грецьку палео
графію, юридичні давні документи. Результат
навчання І.М. Самойловського був чудовим —
з 18 предметів 17 були здані на «відмінно», а
наприкінці навчання, восени 1914 р., успішно
захищена дисертація (диплом) на тему «Древ
нерусское народное хозяйство ІХ—ХІ в. по ар
хеологическим данным». Тож І.М. Самойлов
ський був зарахований до дійсних членів ін
ституту. У тому ж році він здійснив свої перші
археологічні дослідження — розкопки кургану
в Полтавській губ.
Ще навчаючись в Археологічному інституті,
І.М. Самойловський працював лектором кур
сів «Знання». Після отримання другого дип
лому, не маючи можливості працювати за фа
хом (через участь Росії в Першій світовій війні
усі дослідження були згорнуті), він викладав
у середніх навчальних закладах (комерційне
училище, чоловіча та жіноча гімназії) Москви
та Серпухова.
У вересні 1917 р. він повернувся в Україну
і почав працювати інструктором наросвіти у
Переяславі (до весни 1920 р.), а згодом на цій
же посаді в Києві (1922 р.). Одночасно І.М. Са
мойловський викладав у київських середніх за
кладах — комерційному училищі та залізнич© В.К. КОЗЮБА, 2012
В.К. Козюба
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-70028 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T10:02:52Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Косаківський, В.А. Рудь, В.С. 2014-10-27T19:37:13Z 2014-10-27T19:37:13Z 2012 Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця) / В.А. Косаківський, В.С. Рудь // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 123-125. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70028 uk Інститут археології НАН України Археологія Історія науки Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця) Podillya Territory Researcher (to the 90th Anniversary of Ivan Ivanovych Zayets) Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця) Косаківський, В.А. Рудь, В.С. Історія науки |
| title | Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця) |
| title_alt | Podillya Territory Researcher (to the 90th Anniversary of Ivan Ivanovych Zayets) |
| title_full | Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця) |
| title_fullStr | Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця) |
| title_full_unstemmed | Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця) |
| title_short | Дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження Івана Івановича Зайця) |
| title_sort | дослідник подільського краю (до 90-річчя від дня народження івана івановича зайця) |
| topic | Історія науки |
| topic_facet | Історія науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70028 |
| work_keys_str_mv | AT kosakívsʹkiiva doslídnikpodílʹsʹkogokraûdo90ríččâvíddnânarodžennâívanaívanovičazaicâ AT rudʹvs doslídnikpodílʹsʹkogokraûdo90ríččâvíddnânarodžennâívanaívanovičazaicâ AT kosakívsʹkiiva podillyaterritoryresearchertothe90thanniversaryofivanivanovychzayets AT rudʹvs podillyaterritoryresearchertothe90thanniversaryofivanivanovychzayets |