До 130-річчя Іллі Михайловича Самойловського
У грудні 2011 р. виповнилося 130 років від дня народження відомого українського археолога Іллі Михайловича Самойловського.
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70029 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До 130-річчя Іллі Михайловича Самойловського / В.К. Козюба // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 125-127. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859717750767747072 |
|---|---|
| author | Козюба, В.К. |
| author_facet | Козюба, В.К. |
| citation_txt | До 130-річчя Іллі Михайловича Самойловського / В.К. Козюба // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 125-127. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | У грудні 2011 р. виповнилося 130 років від дня народження відомого українського археолога Іллі Михайловича Самойловського.
|
| first_indexed | 2025-12-01T08:31:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 125
книжку — «Від військової контррозвід ки до ви
вчення таємниць тисячоліть», у якій вміщені на
рис життя та творчості І.І. Зайця, найважливіші
наукові праці (переважно на трипіллязнавчу те
матику) та спогади людей, яким пощастило зна
ти та працювати з Іваном Івановичем, а також
опубліковані листи з його архіву, бібліографія
праць, фото та різні документи вченого.
Одного разу Іван Іванович сказав, що про
жив три життя. Першим була служба у вій
ськовій контррозвідці, другим — робота у
Вінницькому краєзнавчому музеї, третім —
викладацька та наукова діяльність у стінах Ві
нницького державного педагогічного універ
ситету. Можемо додати, що всі вони були про
житі гідно.
ДО 130річчя
ІЛЛІ МИХАЙЛОВИЧА САМОЙЛОВСЬКОГО
У грудні 2011 р. виповнилося 130 років від дня
народження відомого українського археолога
Іллі Михайловича Самойловського. Його ро
бота в Інституті археології припала на середи
ну 30х — середину 50х рр. ХХ ст. — важкі і на
віть драматичні роки в житті академічних уста
нов Радянського Союзу. Життєвий шлях до
слідника також був складним, але це не завади
ло йому плідно займатися науковою роботою. В
Інституті археології зберігається особова справа
І.М. Самойловського, за якою можна детально
ознайомитися з його науковою біографією.
І.М. Самойловський народився 23 грудня
1881 р. в с. Лемешівка Пирятинського повіту
Полтавської губ. (нині Яготинський рн Київ
ської обл.). Трудову діяльність розпочав 1903 р.
вчителем земської школи в Лохвицькому пові
ті на Полтавщині, де працював до осені 1906 р.
У той період Російською імперією прокотила
ся хвиля революційних заворушень, яка зна
йшла підтримку серед інтелігенції. Майбут
нього дослідника було заарештовано і через
півроку ув’язнення його виправдав суд.
У 1906—1910 рр. Ілля Михайлович нав чав
ся на історичному відділенні історикофіло ло
гічного факультету Імператорського Харківсь
кого університету. В його дипломі зафіксовано,
що з 16 дисциплін 11 були здані «весьма удо
влетворительно». Не задовольнившись цим,
І.М. Самойловський у 1911 р. вступив до Мос
ковського археологічного інституту. На архео
логічному відділенні останнього викладали не
лише історію мистецтв і археологію різних ча
сів (первісну, християнську), а й етнографію,
нумізматику, геологію, епіграфіку, історичну
географію, слов’яноруську та грецьку палео
графію, юридичні давні документи. Результат
навчання І.М. Самойловського був чудовим —
з 18 предметів 17 були здані на «відмінно», а
наприкінці навчання, восени 1914 р., успішно
захищена дисертація (диплом) на тему «Древ
нерусское народное хозяйство ІХ—ХІ в. по ар
хеологическим данным». Тож І.М. Самойлов
ський був зарахований до дійсних членів ін
ституту. У тому ж році він здійснив свої перші
археологічні дослідження — розкопки кургану
в Полтавській губ.
Ще навчаючись в Археологічному інституті,
І.М. Самойловський працював лектором кур
сів «Знання». Після отримання другого дип
лому, не маючи можливості працювати за фа
хом (через участь Росії в Першій світовій війні
усі дослідження були згорнуті), він викладав
у середніх навчальних закладах (комерційне
училище, чоловіча та жіноча гімназії) Москви
та Серпухова.
У вересні 1917 р. він повернувся в Україну
і почав працювати інструктором наросвіти у
Переяславі (до весни 1920 р.), а згодом на цій
же посаді в Києві (1922 р.). Одночасно І.М. Са
мойловський викладав у київських середніх за
кладах — комерційному училищі та залізнич© В.К. КОЗЮБА, 2012
В.К. Козюба
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 126
ній школі. Одночасно працював лектором
керівником екскурсій, а в 1924—1930 рр. — у
лекційноекскурсійному бюро та у Всеукраїн
ському історичному музеї ім. Т. Шевченка. В
той же період І.М. Самойловський вперше мав
тимчасову роботу у ВУАН, брав участь в архео
логічній експедиції на Дніпрельстані. На по
чатку 1930 р. його направили лектором роб
факу до Полтави, де він і працював до весни
1931 р. Крім того, у 1930 р. завідував археоло
гічним відділом у Полтавському державному
музеї. Майже рік (1932—1933) І.М. Самойлов
ський працював у музеї Миколаєва. У 1933 р.
він повернувся у Київ і знову влаштувався
лекторомкерівником екскурсій.
Знання та досвід І.М. Самойловського на
решті були помічені в професійних колах, і в
1934 р. він бере участь у дослідженні Михай
лівського Золотоверхого собору, а від 25 лис
топада 1935 р. почав працювати штатним
на уковим співробітником ІІМК УАН (від
1938 — Інституту археології). На новій роботі
І.М. Самойловський одразу долучився до роз
копок кількох пам’яток давнього Києва — Ге
оргіївської церкви ХІ ст., валу Старокиївської
фортеці ХVІІ ст. (тоді його вважали укріплен
ням Х—ХІІІ ст.) та прилеглої до нього терито
рії на місці будівництва нового урядового цен
тру, в саду Трубецького та в садибі Софійського
історикокультурного заповідника. Також він
вів постійний нагляд за земляними роботами
в історичному середмісті Києва та на його око
лицях, і це дало вагомий результат — були за
фіксовані десятки об’єктів (як, приміром, під
мурки Софійських воріт ХVІІ ст.) у Верхньому
Києві та відкрито нові археологічні пам’ятки
в різних частинах міста. Саме під час розві
док І.М. Самойловського на південній околи
ці Києва був виявлений Корчуватівський мо
гильник зарубинецького часу, який дослідник
розкопував у 1940—1941 рр. Там було зафіксо
вано 103 поховання, і могильник став найбіль
шим серед досліджених в Україні до війни.
Ще 1937 р. І.М. Самойловський підготував
огляд історії археологічного вивчення Києва за
попередні 20 років — «Археологічні досліджен
ня на території м. Києва від 1917 до 1937 р.», в
якому стисло охарактеризував археологічні ро
боти в місті. Праця лишилася рукописом, але
вона стала в пригоді наступним дослідникам
стародавнього Києва, оскільки містить багато
ексклюзивної інформації, відсутньої в інших
(друкованих і архівних) джерелах.
Коли на початку осені 1941 р. точились
останні оборонні бої за Київ, 4 вересня Інститут
археології припинив свою роботу. І.М. Самой
ловський не мав близьких родичів і залишився
у місті. В окупації перебували і його колеги —
П. Курінний, В. Козловська, Є. Покровська,
Н. Кордиш, Є. Махно, В. Довженок, Л. Шилі
на. Потрапив у оточення і повернувся у Київ ще
один археолог — І. Іванцов, але невдовзі його
заарештували і стратили німці. 1 січня 1942 р.
І.М. Самойловський почав працювати в архео
логічному музеї, де займався обробкою колекції
матеріалів з розкопок Корчуватівського могиль
ника. В той же час він продовжував обстежувати
розриті під час війни місця. Навесні 1943 р. між
ним і німецьким проф. Штампфуссом стався
конфлікт через матеріали згаданого могильника,
як зазначив сам дослідник, «за расхождение… в
интерпретации этого памятника… с нарушением
моих авторских прав на исследованный мною па
мятник». В результаті «фашистский проф. … при
брал к своим рукам материал», а автора розкопок
1.05.1943 р. позбавили роботи в музеї.
Після визволення Києва та відновлення ро
боти Інституту археології І.М. Самойловський
15 листопада 1943 р. повертається на роботу в ін
ститут на посаду в. о. старшого наукового співро
бітника. У грудні того ж року він подав протест
до «Чрезвычайной государственной комиссии»
за порушення окупаційною владою його автор
ських прав на Корчуватівський могильник; за
ним визнається право на академічну пенсію.
На початку 1946 р. І.М. Самойловський у
віці 64 років захистив у Ленінграді кандидатську
дисертацію на тему «Поле похоронных урн у
с. Корчеватое под Киевом» і позбувся пристав
ки «в. о.» у назві посади. У наступному році він
переробив і доповнив свій рукопис «Археоло
гічні дослідження на території м. Києва» і довів
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 127
його до 1947 р. Незважаючи на науковий ступінь
і понад десяток публікацій, 1948 р. дослідника
понизили в посаді. В особовій справі зберіга
ється копія наказу № 204 від 15.07.1948 р., під
писаного в. о. директора Інституту археології
В.Й. Довженком, в якому повідомляється про
рішення Президії АН УРСР про переведення
І.М. Самойловського на посаду молодшого на
укового співробітника. Чим було вмотивоване
те рішення і чия то була ініціатива про таке кад
рове переміщення, залишилося поза текстом
офіційних документів.
Повоєнне десятиліття було дуже плідним для
науковця. В рамках експедиції «Великий Київ»
він виявив десятки нових пам’яток, серед яких
могильник біля с. Софіївка (1947 р.) — перша
подібна пам’ятка пізньотрипільського часу в
Середній Наддніпрянщині, яка стала епонім
ною для локальної групи пам’яток того періоду.
Були опуб ліковані нові матеріали з досліджень
у Києві (могильник давньоруського часу в Пер
шотравневому парку, два скарби того ж періо
ду), вийшли узагальнюючі публікації пам’яток
трипільського та ранньослов’янського часу на
території столиці та її околиць.
Польова діяльність археолога не обмежилася
перерахованими здобутками. У 1946 р. він брав
участь у розкопках городища давньорусько
го часу біля с. Єкімауци в Молдові, у розвідках
лівого берега Дніпра від Києва до Переяслава
Хмельницького (1947, 1949—1951), досліджу
вав пам’ятки в Херсонській обл. біля сіл Пер
вомайське (1952) і Осокорівка (1954), розкопу
вав Суботівський могильник (1953).
Але І.М. Самойловського знову чекали не
приємності. У червні 1954 р. його не атестува
ли. Ось витяг із характеристики від 24.06.1954 р.,
підписаної в. о. директора Інституту археології
АН УРСР к. і. н. І.Г. Шовкоплясом та сек ретарем
партбюро, к. і. н. В.А. Богусевичем: «И.М. Само
йловский на протяжении многих лет ведет только
археологические наблюдения за земляными работа
ми в Киеве. Хотя за время своей работы в Инсти
туте археологии И.М. Самой ловский принимал
участие в ряде археологических экспедиций, одна
ко самостоятельно руководить археологически
ми раскопками не может. И.М. Самойловский не
ведет также самостоятельной исследователь
ской работы и выше пуб ликации отдельных нахо
док и археологических заметок не поднимается».
Наприкінці характеристики зроблено висновок,
що дослідник «как не отвечающий требованиям,
предъявляемым к младшим научным сотрудникам,
не может быть аттестован на должность млад
шего научного сотрудника».
І.М. Самойловський все ж іще рік попрацю
вав у рідному Інституті на займаній посаді. За
цей час він закінчив (31.12.1954) свою фунда
ментальну працю «Археологическая карта Ки
ева (в расширенных его границах, до половины
ХIII в.)», машинописний текст якої налічує 221
сторінку. В ній поєднані топографічні та літо
писні матеріали, згадки про пам’ятки і знахідки в
публікаціях ХІХ — першої половини ХХ ст., а та
кож особисті спостереження автора. Вона лиша
ється актуальною і нині, як і завдання створення
повнішої археологічної карти пам’яток Великого
Києва (адміністративної території міста).
У травні 1955 р. 73річний науковець подав
заяву і 6 червня був звільнений через вихід на
пенсію з винесенням йому подяки. Але І.М. Са
мойловський своїми численними пуб лікаціями,
які з’явилися після того (їхня кількість майже
подвоїлася) довів, що його потенціал як дослід
ника та популяризатора археологічної науки на
момент звільнення був ще невичерпаний.
Хроніку археологічних досліджень Києва він
довів до 1967 р., коли у місті почало активно
працювати нове покоління дослідників, а ре
зультати їхніх робіт систематично друкувались.
Усього в науковому доробку науковця близько
45 публікацій (не враховуючи газетних). Слід
відмітити, що І.М. Самойловський актив
но співпрацював з пресою, і його замітки про
нові відкриття археологів регулярно друкува
лися в київських (передовсім) газетах і журна
лах. Це сприяло популяризації археологічної
науки, зацікавленням широких кіл населен
ня давньою історією, а також справі охорони
пам’яток і співпраці вчених з пересічними гро
мадянами. Саме цей бік діяльності шановного
дослідника було окремо відзначено в його ха
рактеристиці, підписаній 1946 р. керівництвом
Інституту археології — Л.І. Славіним, М.Я. Ру
динським і Д.І. Бліфельдом.
І.М. Самойловський був самотнім і не мав
родини, археологія для нього була всім його
життям. Його відданість улюбленій справі,
кропітка робота по збиранню інформації до
археологічної карти Великого Києва заслуго
вують на повагу, а сама особистість — на вели
ку пошану від наступних поколінь дослідників
Києва, які продовжили справу Іллі Михайло
вича Самойловського.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-70029 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T08:31:14Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Козюба, В.К. 2014-10-27T19:38:48Z 2014-10-27T19:38:48Z 2012 До 130-річчя Іллі Михайловича Самойловського / В.К. Козюба // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 125-127. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70029 Історія науки У грудні 2011 р. виповнилося 130 років від дня народження відомого українського археолога Іллі Михайловича Самойловського. uk Інститут археології НАН України Археологія До 130-річчя Іллі Михайловича Самойловського To the 130th Anniversary of Illya Mykhailovych Samoilovskyі Article published earlier |
| spellingShingle | До 130-річчя Іллі Михайловича Самойловського Козюба, В.К. |
| title | До 130-річчя Іллі Михайловича Самойловського |
| title_alt | To the 130th Anniversary of Illya Mykhailovych Samoilovskyі |
| title_full | До 130-річчя Іллі Михайловича Самойловського |
| title_fullStr | До 130-річчя Іллі Михайловича Самойловського |
| title_full_unstemmed | До 130-річчя Іллі Михайловича Самойловського |
| title_short | До 130-річчя Іллі Михайловича Самойловського |
| title_sort | до 130-річчя іллі михайловича самойловського |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70029 |
| work_keys_str_mv | AT kozûbavk do130ríččâíllímihailovičasamoilovsʹkogo AT kozûbavk tothe130thanniversaryofillyamykhailovychsamoilovskyí |