Світовий археозоологічний конгрес в Парижі: підсумки і перспективи археозоології в Україні
У серпні 2010 р. в Парижі в університеті П’єра i Mарії Кюрі відбулося досить поважне зібрання археозоологів світу. Основним організатором конгресу був Національний музей історії природи (Museum National d`Histoire Naturelle) в особах професорів Jean-Denis Vigne, Marylene PatouMathis, Cristine Lefevr...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70031 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Світовий археозоологічний конгрес в Парижі: підсумки і перспективи археозоології в Україні / Л.І. Рековець, Е.С. Павлін // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 136-138. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860227837109207040 |
|---|---|
| author | Рековець, Л.І. Павліна, Е.С. |
| author_facet | Рековець, Л.І. Павліна, Е.С. |
| citation_txt | Світовий археозоологічний конгрес в Парижі: підсумки і перспективи археозоології в Україні / Л.І. Рековець, Е.С. Павлін // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 136-138. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | У серпні 2010 р. в Парижі в університеті П’єра i Mарії Кюрі відбулося досить поважне зібрання археозоологів світу. Основним організатором конгресу був Національний музей історії природи (Museum National d`Histoire Naturelle) в особах професорів Jean-Denis Vigne, Marylene PatouMathis, Cristine Lefevre, Stephane Pean.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:20:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 136
Хроніка
У серпні 2010 р. в Парижі в університеті П’єра
i Mарії Кюрі відбулося досить поважне зібран
ня археозоологів світу. Основним організатором
конгресу був Національний музей історії приро
ди (Museum National d`Histoire Naturelle) в осо
бах професорів JeanDenis Vigne, Marylene Patou
Mathis, Cristine Lefevre, Stephane Pean. Сьогодні ця
наукова установа є комплексом музеїв, має свою
історію та відома власними багатими колекція
ми і окремими експозиціями з еволюції тварин і
рослин, мінералогії та петрографії, палео нтології
та остеології. До цього комплексу належить та
кож відомий у світі Королівський ботанічний
сад (Jardin des Plantes), в якому свого часу була
утверджена вершина біологічної думки на зла
мі XVIII—XIX століть. Тоді тут працювали, гене
рували ідеї і обґрунтовували свої наукові погляди
всесвітньовідомі вчені і дослідники: Генрі (Анрі)
Беккерель — відкривач радіо активності (1896 р.),
Жорж Луї Бюфон (автор 36 томів природничої
історії, 1749—1788 рр., та гіпотез про походження
Землі), Жан Батіст Ламарк — засновник зоології
та автор першої теорії еволюції, Жорж Кювье —
засновник палеонтології та автор теорії катастроф
і закону кореляції органів, Жофруа СентІлер —
автор принципів аналогії та гомології та ще бага
то не менш відомих вчених. Пам’ятники, бюсти,
меморіальні дошки та живі дерева (наприклад,
бук, посаджений Бюфоном, багатовікові пальми
в теп ицях) усе тут нагадує і відтворює не тільки
історію природи, але і реальну та багатовікову
історію музею та його вчених — авторів вагомих
наукових теорій. У круглому залі саду «Амфіте
атр», в якому довелося робити доповідь першому
автору, і донині чути відлуння гострих дискусій,
які точилися тоді між видатними вченими Фран
ції, про що тут нагадують золотом вписані їх імена.
Майже 800 учасників конгресу з усіх кон
тинентів включали імена як видатних вчених
Л.І. Рековець, Е.С. Павлін
СВІТОВИЙ АРХЕОЗООЛОГІЧНИЙ
КОНГРЕС У ПАРИЖІ: ПІДСУМКИ
І ПЕРСПЕКТИВИ АРХЕОЗООЛОГІЇ
В УКРАЇНІ
археозоологів, так і (поки що) маловідомі або
і зовсім незнані імена. Близько 80 % учасни
ків — це молоді й перспективні дослідники
фаун плейстоцену і голоцену, які привезли з
собою нові ідеї, досить цікаві матеріали, дані
і факти, нові підходи і методики опрацювання
остеологічних решток, нові аналітичні погля
ди на історію формування фаун, історію мис
ливства і процеси одомашнення тварин. Вва
жаємо це найбільшим досягненням конгресу.
Програма засідань, заслухані доповіді та опу
бліковані матеріали у вигляді тому абстрактів
засвідчують, що наукова проблематика архео
зоологічних досліджень у світі актуальна, над
звичайно широка та різноманітна. Переваж
но це традиційні історикофауністичні дослі
дження, пов’язані зі встановленням якісного та
кількісного складу фауни і визначенням джерел
концентрації решток у місцезнаход женнях. Це
ті дослідження, які спираються на результати
розкопок на місцях стоянок людей палеоліту та
історичної епохи — голоцену. Майже половина
доповідей і повідомлень були присвячені цій та
подібній до неї проблематиці, серед яких знач
ний інтерес викликали повідомлення про нові
стоянки людей та місцезнаходження фауни в
Сибіру, Азії та на американських континентах.
Другу групу досліджень можна окресли
ти як аналіз стану динаміки фаун та їх роль у
формуванні суспільства на різних етапах його
становлення. Вони пов’язані з історією та ре
конструкцією діалогових стосунків у системі
співіснування «людина—тварини», процеса
ми приручення та одомашнення тварин, поро
достановленням. Результати таких досліджень
дозволяють об’єктивніше оцінити історію роз
витку суспільства та його вплив на фауну (чи
сельність, розселення, вимирання), глибше
зрозуміти питання певної залежності людини
від тварин, що становить немов зворотний бік
таких взаємостосунків. У підсумку це відтво© Л.І. РЕКОВЕЦЬ, Е.С. ПАВЛІНА
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 137
рює не тільки історію впливу людини на при
роду, але й характеризує всезростаючу інтен
сивність такого впливу, завдяки використанню
досконаліших знарядь праці.
Третя група — це результати детальних дослі
джень морфологічних змін кісток тварин у про
цесі приручення, одомашнення та породоста
новлення видів у окремих таксономічних групах,
наприклад, таксонів собачих, парно і непар
нокопитних, птахів та ін. Допоміжними висту
пають дані статистичних методів опрацювання
матеріалів, які дозволяють встановити напрями
таких змін у часі та залежно від регіонів. Ці пи
тання були широко висвітлені в доповідях.
Нарешті, глибші — гістологічні досліджен
ня, які пов’язані зі зміною структури кісток ди
ких і свійських тварин, а також дослідження на
основі молекулярногенетичних даних з визна
ченням структурних змін на рівні ДНК склали
особливу групу дискусійних проблем конгресу.
Вивчення ДНК знаходиться ще на початковій
стадії входження в археозоологію, адже вимагає
досконалого сучасного технічного обладнан
ня, яке нині доступне тільки окремим науковим
установам. Спеціалістів цього наукового напря
му теж бракує. Результати таких досліджень вра
жаючі, вони науково вагомі, обґрунтовані, а сам
напрям дуже перспективний. Вони стосуються
різноманітних сфер досліджуваної проблемати
ки, а саме: уточнення стосунків філогенетичних
в окремих таксономічних групах, пізнання осо
бливостей породостановлення видів, окреслен
ня центрів походження свійських тварин, ви
значення шляхів міграції людей і фауни та ін.
Важливе місце в роботі форуму займали ре
гіональні дослідження дуже різноманітної те
матики. Це, наприклад, окремі регіони Схід
ної та Західної Європи, Китаю, Японії, Індо
китайського регіону. Деякі секційні засідання
теж були пов’язані переважно з регіональни
ми проблемами, як, наприклад, археозоологія
Африки, Ісландії, Центральної і Східної Євро
пи, неотропічної зони. Синтетичний підсумок
результатів засвідчує, що активний стан роз
витку регіональної археозоології нині є науко
во різнонаправленим і скерованим переважно
на соціальну археозоологію. Вона здебільшо
го пов’язана з біоценотичним характером до
сліджень, включаючи вивчення динаміки рос
линності, використання давніми людьми мо
люсків, еволюції паразитів і їхніх господарів,
зміни в часі інших складових компонентів біо
ти чи екосистем у цілому.
Окремі сесійні засідання були також при
свячені проблемам тафономії місцезнаходжень
фауни плейстоцену і голоцену, з’ясування особ
ливостей генези танато і тафоценозів, аналі
зу залежностей спільного знаходження кісток
і артефактів та, в зв’язку з цим, характеристи
ки поведінки людей у процесі утилізації здоби
чі та використання ними знарядь праці. Учас
ники конгресу виявили великий інтерес до цієї
тематики, особливо якщо вона торкалася міс
цезнаходжень різних археологічних культур
часу пізнього плейстоцену.
Особлива увага була також звернена на ха
рактер взаємин людини і природи (переважно
тварин) і реконструкцію умов існування люди
ни і тварин у різні часи і у різних регіонах. Це,
безумовно, визначило певні етапи в формуванні
суспільства та його структури, а також окресли
ло рівні вдосконалення його матеріальної куль
тури (артефактів). У такий спосіб були охаракте
ризовані переважно місцезнаходження пізнього
плейстоцену та голоцену Старого Світу, включа
ючи елементи біогеографії та шляхи розселення
тварин і впливу на ці процеси кліматичних умов.
Тут варто підкреслити і приємно відзначити, що
багато зарубіжних колег у своїх доповідях і пові
домленнях постійно зверталися до матеріалів з
відомих не тільки в Україні стоянок — таких як
Межиріч, Мізин, Гінці, Добраничівка, Анетов
ка, Меджибож, Королеве та цілої низки печер
них захоронень Криму, а також місцезнаходжень
мезоліту і неоліту Причорномор’я.
Не залишилися поза увагою учасників кон
гресу і такі питання як роль людини в станов
ленні та існуванні, включаючи вимирання
окремих таксонів, наприклад, хижих ссавців,
оленів, мамонтів, верблюдів і практично всіх
груп одомашнених копитних. Доповіді з цієї
тематики завжди супроводжувалися запитан
нями та гострими дискусіями.
Певна частина доповідей була присвячена
проблемам біогеохімії решток, біометрії та но
вим методам дослідження, а також методикам
проведення польових досліджень, зберігання
та колекціонування матеріалів, музейній спра
ві. Програма конгресу не передбачала екскур
сій на окремі місцезнаходження фауни.
У дискусії, яка постала після доповіді першого
автора (співавтор В.М. Степанчук), досить чітко
вималювалася позиція учасників про відсутність
спільних, зокрема й міжнародних, наукових
проектів і програм щодо утвердження важливо
го значення Причорноморського регіону, вклю
чаючи Україну, в пізнанні зв’язків між людьми в
процесі формування суспільств, їх культур і фа
уністичних стосунків. Наголошувалося на необ
хідності пошуків нових, переконливіших фактів
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 138
і доказів для чіткішого окреслення тієї вагомої
історичної ролі, яку відіграв цей регіон Східної
Європи (Україна) в загальній історії формуван
ня суспільств Західного, Східного і Північного
Причорномор’я. Археологія як і археозоологія
всього Причорноморського регіону (включаю
чи прилеглі до нього країни) це регіон постій
ної зацікавленості багатьох вчених світу, тут пе
рехрещувалися шляхи міграції фаун, людей, сус
пільств, відбувався бурхливий розвиток культур і
їх занепад, народжувалися нові стосунки і поста
вали нові засади господарювання.
Археозоологія в Україні. Нині можна од
нозначно стверджувати, що археозоологічні
дослідження в Україні переживають часи від
носного спокою і врівноваженої стабільності.
Започатковані О.О. Браунером ще наприкін
ці ХІХ ст., вони знайшли своє продовження в
роботах вітчизняних авторів — І.Г. Підопліч
ка, В.Й. Цалкіна, В.І. Бібікової, Н.Г. Білан,
М.А. Воїнственського, А.С. Уманської, В.А. То
пачевського, Н.Л. Корнієць і інших дослід
ників. Результати їх досліджень і зараз з успі
хом використовують вітчизняні та зарубіжні
спеціалістиархеозоологи про що свідчить рі
вень цитувань їхніх праць і ставить регіон півд
ня Східної Європи в ряд одного з важливих у
ланцюгу пізнання історії суспільств і фаун.
Кінець другої половини ХХ ст. позначився
значним спадом наукового інтересу до архео
зоології і це тоді, коли на той час, як і нині, Украї
на диспонує досить цінними матеріалами з цілої
низки відомих у світі місцезнаходжень фауни зі
стоянок людей голоцену і пізнього плейстоцену.
Складно відповісти на запитання, чому нині в
Україні реально і результативно працюють тіль
ки два археозоологи (не думаю, що більше їх не
потрібно) — Олег Петрович Журавльов з Інсти
туту археології НАН України, Київ (теріофауни
голоцену) та Андрій Володимирович Старкін з
того ж інституту, Одеса (теріофауни пізнього
плейстоцену). Останнім часом до цих робіт під
ключились Олена Секерська, Одеський універ
ситет ім. І.І. Мечникова (визначення решток з
археологічних стоянок), Світлана Тайкова з Ін
ституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена, Київ (ви
копні птахи голоцену), а також фахівціпочатків
ці Олег Синюк (Чернігів) та Олена Федорченко
(Київ). В Україні нині реального археозоологіч
ного матеріалу більш ніж достатньо, і він з кож
ним роком поповнюється, проблематика дослід
жень — невичерпна, методики робіт постійно
вдосконалюються, а ось аналітичні остеологічні
опрацювання та синтетичні результати повинні
відповідати світовому рівню. Це відчувається
після заслуханих доповідей і дискусій, а особли
во після спілкування зі спеціалістами різних на
прямів і з різних регіонів.
Для порівняння вкажемо, що, наприклад,
із сусідньої з Україною Польщі на цьому зібран
ні були присутні 12 спеціалістівархеозоологів
(з України тільки один), які представили свої
досить цікаві матеріали у вигляді доповідей
та постерів. У них функціонує археозоологіч
не товариство (проф. Даніель Маковецькі),
яке майже щороку організовує конференції з
проб лем археозоології та середовища, видає
відповідні матеріали та визначає перспективи
розвитку цього наукового напряму.
Висновок напрошується один — за тако
го багатства матеріалу та даних, археозоології
Україна повинна займати вагоміше місце в сві
товій археологічній та палеонтологічній (па
леотериологічній) науці. З такою досить бага
тою археологією та не менш багатою археозоо
логією, що продемонстрували світові значні
досягнення, та в контексті утвердження са
мостійності і незалежності держави, в Україні
(Київ) повинен функціонувати новий сучас
ний археологічний музей (можливо, на теренах
загальностворюваного на Печерську культурно
історичного комплексу) з вичерпною археозо
ологічною експозицією. Без сумніву, багата ар
хеологічна історія України повинна бути пред
ставлена в експозиції значно повніше, більш
сконцентровано і сучасно.
Л.І. РЕКОВЕЦЬ, Е.С. ПАВЛІНА
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-70031 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:20:01Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Рековець, Л.І. Павліна, Е.С. 2014-10-27T19:42:36Z 2014-10-27T19:42:36Z 2012 Світовий археозоологічний конгрес в Парижі: підсумки і перспективи археозоології в Україні / Л.І. Рековець, Е.С. Павлін // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 136-138. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70031 У серпні 2010 р. в Парижі в університеті П’єра i Mарії Кюрі відбулося досить поважне зібрання археозоологів світу. Основним організатором конгресу був Національний музей історії природи (Museum National d`Histoire Naturelle) в особах професорів Jean-Denis Vigne, Marylene PatouMathis, Cristine Lefevre, Stephane Pean. uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка Світовий археозоологічний конгрес в Парижі: підсумки і перспективи археозоології в Україні World Archaeozoological Congress in Paris: Sum maries and Perspectives of Archaeozoology in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Світовий археозоологічний конгрес в Парижі: підсумки і перспективи археозоології в Україні Рековець, Л.І. Павліна, Е.С. Хроніка |
| title | Світовий археозоологічний конгрес в Парижі: підсумки і перспективи археозоології в Україні |
| title_alt | World Archaeozoological Congress in Paris: Sum maries and Perspectives of Archaeozoology in Ukraine |
| title_full | Світовий археозоологічний конгрес в Парижі: підсумки і перспективи археозоології в Україні |
| title_fullStr | Світовий археозоологічний конгрес в Парижі: підсумки і перспективи археозоології в Україні |
| title_full_unstemmed | Світовий археозоологічний конгрес в Парижі: підсумки і перспективи археозоології в Україні |
| title_short | Світовий археозоологічний конгрес в Парижі: підсумки і перспективи археозоології в Україні |
| title_sort | світовий археозоологічний конгрес в парижі: підсумки і перспективи археозоології в україні |
| topic | Хроніка |
| topic_facet | Хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70031 |
| work_keys_str_mv | AT rekovecʹlí svítoviiarheozoologíčniikongresvparižípídsumkiíperspektiviarheozoologíívukraíní AT pavlínaes svítoviiarheozoologíčniikongresvparižípídsumkiíperspektiviarheozoologíívukraíní AT rekovecʹlí worldarchaeozoologicalcongressinparissummariesandperspectivesofarchaeozoologyinukraine AT pavlínaes worldarchaeozoologicalcongressinparissummariesandperspectivesofarchaeozoologyinukraine |