Cover Image

Про дату скляних жетонів у черняхівському ареалі

Подано каталог знахідок скляних жетонів у ареалі культури Черняхів/Синтана де Муреш. В инвентаре одного из «княжеских» погребений могильника Чернелив-Русский найдены фрагменты стеклянного шлака, а в заполнении могильной ямы — угольки; других следов действия огня в могиле не обнаружено. Какой первона...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія
Date:2012
Main Author: Гопкало, О.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2012
Subjects:
Публікації археологічних матеріалів
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70048
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Про дату скляних жетонів у черняхівському ареалі / О.В. Гопкало // Археологія. — 2012. — № 2. — С. 96-102. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859629342813847552
author Гопкало, О.В.
author_facet Гопкало, О.В.
citation_txt Про дату скляних жетонів у черняхівському ареалі / О.В. Гопкало // Археологія. — 2012. — № 2. — С. 96-102. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія
description Подано каталог знахідок скляних жетонів у ареалі культури Черняхів/Синтана де Муреш. В инвентаре одного из «княжеских» погребений могильника Чернелив-Русский найдены фрагменты стеклянного шлака, а в заполнении могильной ямы — угольки; других следов действия огня в могиле не обнаружено. Какой первоначальный вид имели стеклянные изделия — можно только догадываться, но трудно представить, что в могилу вождя попали извлеченные из погребального костра деформированные стеклянные жетоны. Хотя именно эта категория находок — игральные доски с жетонами-фишками — маркирует черняховские погребения «знати». Fragments of glass scoria were found in the inventory of one of the «princes’» burials at ChernelivRuskyi burial ground, and in its pit filling coals were found; other traces of fire were not found in the grave. It can only be guessed what was the primary appearance of the glassware, but it is difficult to conceive that warped glass tokens taken from the pile could have been put into the chief’s grave. However, it is this category of finds, play board with tokenscounters, which marks the «nobility’s» burials of Cherniakhivska culture.
first_indexed 2025-12-07T13:09:43Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 2 96 Могильник у Чернелеві­Руському посідає по­ чесне місце серед численних черняхівських не­ крополів, по­перше, за числом поховань ран­ нього етапу культури та за наявністю так зв. римських імпортів — одиничних і навіть уні­ кальних у черняхівському ареалі. По­друге, за­ вдяки «князівським» похованням, розміщеним на окремій ділянці, могильник надає можливості для вивчення соціального устрою чернелівської общини. По­третє, кладовище експлуатувалося безперервно аж до гунського часу і є прекрасним джерелом для вивчення поступової зміни матері­ альної культури та поховальних традицій. Але що найважливіше, саме за рахунок чер­ нелівських матеріалів компенсується дефіцит даних щодо ранньочерняхівського етапу. Зо­ крема, могила 265 внесла суттєві корективи в уявлення щодо поховального обряду осіб ви­ щого соціального рангу черняхівського сус­ пільства ранньої пори. І хоча вона зазнала риту­ альної руйнації, очевидно, що склад поховаль­ ного інвентарю зберігся повністю. Він містив: ауреус Марції Отацілли Севери (244—249), пе­ ретворений на підвіску, фрагмент бронзової посудини з кільцем­ручкою, три срібні фібу­ ли, три бронзові пряжки, п’ять бронзових на­ конечників стріл, бронзову голку, надламану з обох кінців, три цілі відерцеподібні підвіски із залишками тканини та фрагменти ще однієї, 65 фрагментів керамічного посуду, фрагменти скляного келиха на кільцевому піддоні, чоти­ ригранний цвях, три уламки темного скляного шлаку, кістки тварин (Герета 2004). Скляний шлак виявлений на глибині 2,4— 2,5 м від рівня сучасної поверхні. На глибині 1,4—1,6 м спостерігалися деревні вуглинки. Ін­ ших слідів дії вогню, принаймні за наявними да­ ними, в могилі не виявлено. Крім того, в запов­ ненні могили, на різних глибинах, траплялися уламки скляної посудини, непошкоджені вог­ нем. Отже, темне скло перетворилося на шлак, найвірогідніше, за межами поховання. Про пер­ ПРО ДАТУ СКЛЯНИХ ЖЕТОНІВ У ЧЕРНЯХІВСЬКОМУ АРЕАЛІ © О.В. ГОПКАЛО, 2012 Подано каталог знахідок скляних жетонів у ареалі культури Черняхів/Синтана де Муреш. К л ю ч о в і с л о в а: Східна Європа, культура Черняхів/Синтана де Муреш, скляні жетони. винний вигляд скляних виробів можна тільки здогадуватися, але важко уявити, що до могили вождя потрапили витягнені з поховального ко­ стрища деформовані скляні жетони. Це тим паче сумнівно ще й через те, що саме ця категорія речей — гральні дошки з жетонами­фішками — маркує черняхівські поховання «знаті» пізнішого часу (Bierbrauer 1989, S. 70—75). Щоб з’ясувати час появи та розвиток цієї традиції в ареалі культури Черняхів/Синтана де Муреш, розглянемо датування закритих комп­ лексів зі скляними жетонами­фішками. Впер­ ше цю категорію черняхівських старожитностей вивчав спеціально Е.О. Симонович. Але вчений приділив більше уваги призначенню та поход­ женню скляних фішок ніж їх датуванню. Вва­ жається, що ці речі використовувалися для гри, рахування та голосування (Сымонович 1964, с. 308—309). Повне зведення знахідок скляних жетонів станом на 1970 р. подав В.В. Кропот­ кін у праці, присвяченій римським імпортам у Східній Європі (Кропоткин 1970). Наступний крок у вивченні скляних жето­ нів зробила фахівець­склознавець Ю.А. Ліхтер з метою визначення способу та місця виго­ товлення їх. Обстеживши 38 екз., дослідниця з’ясувала, що вони виготовлені в гутній техні­ ці (Лихтер 1988, с. 12), і принаймні деякі зраз­ ки — з темного непрозорого скла — зроблені в Єгипті (Лихтер 2007, с. 436). Окрім того, такі речі потрапили в поле зору археологів у зв’язку з вивченням соціальної «верхівки» східногерманських племен, оскіль­ ки входили до складу багатих чоловічих по­ ховань — Рудка та Переяслав­Хмельницький (Bierbrauer 1989). На двох напрямах походження культури гри в черняхівських племен, а саме — провінційно­римському та варварському (гер­ манському) — наголошував свого часу Е.О. Си­ монович (Сымонович 1964, с. 307, 309). Нарешті, новітній нарис, присвячений цим предметам, міститься в публікації одного з по­ ховань могильника Войтенки на Слобожан­ щині, який вивчає останнім часом Германо­ О.В. Гопкало ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 2 97 Слов’янська експедиція під керівництвом М.В. Любичева (Любичев 2009). У зв’язку із зазначеною темою зупинимося детальніше на датуванні закритих комплексів. За наявними даними, скляні жетони входили до складу 26 черняхівських поховань (13 кре­ мацій, 12 інгумацій з північною орієнтацією та одна із західною). Найраніші поховання зі скля­ ними жетонами — Ханська­Лутерія 14 і Журав­ ка Вільшанська 33. Розглянемо ці комплекси та умови знахідок у них скляних жетонів. Поховання на могильнику Ханська­Лутерія лишається одним з найбільш складних і диску­ сійних комплексів. У фахівців є навіть сумніви щодо його належності до черняхівської культури. Особливість цього поховання полягає в тому, що в ньому виявлено навмисно пошкоджений брон­ зовий римський посуд (фрагменти вінець келиха та іншого посуду, фрагменти фігурних ручок, зрі­ заноконічної форми декоративні деталі, дужку з кінцями у вигляді стилізованих лебединих голі­ вок), золоті прикраси, а також бронзовий пінцет і зброю. На жаль, публікація не повна — не всі зна­ хідки детально описані та проілюстровані. Лише деякі з предметів можна визначити попередньо. Так, вінця бронзового келиха (Никулице, Рик­ ман 1973, рис. 48, 7), ймовірно, належать до типу Е 122, датованого ступенями А—В, за Х.Ю. Еґер­ сом. Інший фрагмент вінець бронзової посудини за декором може належати до типів Е 17 або 91, а конічні декоративні деталі — до частин поход­ них металевих меблів. Завдяки виданню «Корпу­ су римських імпортів європейського Барбарику­ ма» (CRFB) інформація про знахідки подібних предметів має стати вичерпною. Втім, уже зараз відомо, що на території Вільної Германії знахідки посуду типу Е 122 траплялися на Фюні, Готланді, в Шлезвігу, Мекленбурзі, Помор’ї, Бранденбурзі та Нижній Саксонії (Eggers 1951, Taf. 3, 17; 9, 91; 11, 122; Karte 37; Laser, Voβ 1994, S. 70, Taf. 1, 2; Voβ 1998, S. 81, Taf. 7, 2; Erdrich 2002, S. 166, Taf. 44, 1; Erdrich, Carnap­Bornheim 2004, S. 45, Taf. 3). Але верхня межа цих знахідок — ранньорим­ ський час. Серединою III ст. датується срібний походний складаний стіл, скріплений гвинтами з декоративними голівками­розетками (Becker et al. 2006, S. 40, Taf. 126). Таким чином, щоб оста­ точно розв’язати питання про дату поховання 14 могильника Ханська­Лутерія потрібне ретельне вивчення, визначення та републікація його ма­ теріалів. Неоднозначний висновок можна зробити щодо дати скляного жетона з Журавки Вільшан­ ської. Річ у тім, що він знайдений у заповненні могили поховання 33, де інгумація з північною орієнтацією була зруйнована, внаслідок чого in situ лишилися тільки кістки ніг і передпліччя. Кістки тулуба були складені купкою на місці го­ лови та плечей покійного, череп знаходився біля правого передпліччя, а нижня щелепа — в купці кісток. На дні могили було чотири глиняні посу­ дини та залізний ніж. Багато речей знайдено в її заповненні. Зокрема, на глибині 0,4 м від сучас­ ної поверхні зафіксовано бронзову фібулу з ви­ соким приймачем, на глибині 0,4—0,8 м трапля­ лися фрагменти оплавленої бронзи, на глибині 1,0 м був уламок ліпного горщика, а на глибині 1,05 м — уламок оплавленого скляного жетона (Сымонович 1961, с. 8—9). Таким чином, вихо­ дячи з умов знахідки та стану самого предмета, скляний жетон походить зі зруйнованої крема­ ції, рештки якої потрапили в заповнення моги­ ли 33. Переносити на нього дату фібули з висо­ ким прий мачем буде, напевно, некоректно. Поховання в Рудці — еталонне для періо­ ду С2, за Х.Ю. Еґерсом (Eggers 1951, S. 71). У межах черняхівського ареалу йому синхрон­ не пізньосарматське за обрядом та інвентарем поховання в Нових Санжарах, де були скляні жетони (Гороховский 1987). Вірогідно, до того само періоду примикає поховання в Романків­ цях, хронологія якого спирається на дату сер­ долікових намистин типу 2 та 3, за нашою кла­ сифікацією (Гопкало 2008, с. 75—76). Решта датованих черняхівських поховань на­ лежать до пізнішого часу: Привільне 10 — за воїн­ ською фібулою (Гороховский 1988а, с. 53—54) та поліхромною намистиною типу IX/8 з двокольо­ ровим плоским декором у вигляді трьох попереч­ них хвилястих ліній (Гопкало 2008, с. 54); Ком­ панийці 27 — за уламком тонкостінного келиха Ковалк 1; Косанів 1961­29 (20) — за прикрасою з мушлі Cypraea panterina (там само, с. 78, рис. 3, 4, група 4А б/№); Переяслав­Хмельницький 5 — за скляним келихом з багаторазовим увігнутим круглим декором (за визначенням Ю.А. Ліхтер), прогнутою підв’язною фібулою варіанта Б3, за Є.Л. Гороховським (Гороховский 1988а, с. 50— 51), гребенем класу III групи 5 підгрупи «а» варі­ анта В, за Р.Г. Шишкіним, з середньою голівкою, короткими плечиками та круглими вирізами на шийці (Шишкин 1999); Синтана де Муреш 36 — за пряжкою серії Г з язичком, що сягає середини рамки (Гороховский 1988а, с. 86—87) та великою залізною воїнською фібулою з трапецієподібною 1 Є різні міркування щодо дати скляних келихів Е 130 або Ковалк, за Г. Рау. Найаргументованішим, на мій погляд, є датування цих предметів часом не раніше другої третини IV ст. (див.: Гопкало 2008, табл. 3.1, рис. 3.4, група 4А). ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 2 98 ніжкою. До поховань періоду С3/D1 належить, за визначенням автора публікації, кремація у Войтенках (Любичев 2009, с. 76). Нарешті, комп­ лекс гунського часу зі скляними жетонами — по­ ховання у Кантемирівці, датуванню якого при­ свячена окрема праця (Гороховский 1988). Не можна точно відтворити склад поховаль­ ного інвентарю могильника у Військовому2. За деякими речами, поданими в публікації, «од­ ной маленького размера римского типа амфоры из светло­желтой глины, двух кружальных графинов с воронковидными узкими высокими горлышками (ойнохойї? — О. Г.), стеклянного кубка, украшен­ ного прошлифованными овалами (Ковалк? — О. Г.), а также узкого, ромбовидной формы, наконечника стрелы» комплекс можна датувати часом не ра­ ніше другої третини IV ст. Таким чином, скляні жетони в носіїв культу­ ри Черняхів/Синтана де Муреш побутували, без­ перечно, від останньої третини III ст. (Рудка) та до гунського часу (Кантемирівка). Найяскраві­ шим є комплекс «фіналу пізньоримського часу» в Переяславі­Хмельницькому, що став еталоном поховань черняхівської «верхівки». Як показано в одній з новітніх робіт (Matschoss 2007), навряд 2 В науковому архіві Інституту археології НАНУ від­ сутній звіт про ці розкопки О.В. Бодянського. чи гральними дошками користувалися представ­ ники виключно одного соціального рангу. Більшість скляних жетонів виявлені в схід­ ній частині ареалу культури Черняхів/Синтана де Муреш (рис.), що не можна пояснити тіль­ ки нерівномірністю археологічних досліджень, враховуючи нещодавні публікації двох вели­ ких некрополів у румунській Молдові (Міхе­ лешень і Бирлад­Валя Сяке). Не виключено, що традиція азартних ігор набула значного по­ ширення саме на землях ґревтунґів. Каталог знахідок скляних жетонів в ареа­ лі культури Черняхів/Синтана де Муреш 1. Августинівка, Запорізька обл. і р­н. Сели­ ще (розвідки О.В. Бодянського 1949 та 1953 рр.). Жетон сіро­блакитного кольору діаметром 2,2— 2,4 см (Брайчевская 1960, с. 180). 2. Балка Яцева, Дніпропетровська обл. і р­н. Селище, культурний шар. Жетон (Бодянский 1960, с. 276, рис. 1, 11). 3, 4. Барбара I, Полтавська обл., Кременчу­ цький р­н. Селище. Два жетони (цілий і фраг­ мент) з білого непрозорого скла діаметром 1,9 см (Башкатов 2008, с. 17, рис. 8, 9, 10). 5, 6. Башмачка, Дніпропетровська обл., Со­ лонянський р­н. Селище, культурний шар. По­ Рис. Картосхема знахідок скляних жетонів у черняхівському ареалі: 1 — Синтана де Муреш, 2 — Бирлад­Валя Сяке, 3 — Романківці, 4 — Ханська­Лутерія, 5 — Денчень, 6 — Ріпнів, 7 — Рудка, 8 — Чернелів­Руський, 9 — Вербичка, 10 — Косанове, 11 — Кринички, 12 — Фрунзівка, 13 — Рижівка, 14 — Малополовецьке, 15 — Вели­ ка Бугаївка, 16 — Обухів 1, 1а, 17 — Журавка Вільшанська, 18 — Переяслав­Хмельницький, 19 — Барбара I, 20 — Компанійці, 21 — Кантемирівка, 22 — Войтенки, 23 — Балка Яцева, 24 — Ігрень­Підкова, 25 — Військове, 26 — Башмачка, 27 — Федорівка, 28 — Матлашево, 29 — Августинівка, 30 — Привільне, 31 — Гаврилівка, 32 — Тилігуло­Березанка ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 2 99 ловина непрозорого темного жетона діаметром 1,65 см (Смиленко 1992, с. 80, рис. 17, 17). Мо­ гильник, на кострищі трупоспалення 1 півден­ ного могильника. Фрагмент (там само, с. 80). 7—15. Бирлад­Валя Сяке. Румунія, повіт Васлуй. Могильник, поховання 18, кремація. Два (або шість) жетонів синього кольору (Palade 2004, p. 88, fig. 72, 2—7) 3. Поховання 294, інгу­ мація з північною орієнтацією, ритуально зруй­ нована. Три жетони з чорного скла (Palade 2004, p. 125, fig. 205, 3). 16, 17. Велика Бугаївка, Київська обл., Ва­ сильківський р­н. Могильник, поховання 126, кремація. Два жетони з чорного та білого скла (Петраускас, Шишкін, Пастернак 2003, с. 222, рис. 2, 3, 4). 18—24. Вербичка, Хмельницька обл., Ка м’я­ нець­Подільський р­н. Селище. Сім скля них жетонів (Piętka­Dąbrowska 1960, s. 225, tabl. LI, 20—26). 25—44. Військове, Дніпропетровська обл., Солонянський р­н. Курган 1, кремація. Жето­ ни із непрозорого чорного та світло­зеленого (вірогідно, сіро­блакитного — О. Г.) скла (Бо­ дянский 1968, с. 173). 45—75. Войтенки 1, Харківська обл., Валків­ ський р­н. Селище, культурний шар ділянки В. Жетон (Любичев 2009, с. 75). Могильник, по­ ховання 69, кремація. 30 жетонів (15 цілих і 15 фрагментованих або деформованих) з непро­ зорого скла чорного (9), білого (11) і рожево­ коричневого (10) кольору (там само, с. 75, табл. 1; рис. 6, 7, 10; табл. V). 76. Гаврилівка 8, Херсонська обл., Ново­ Воронцовський р­н. Могильник, поховання 8, кремація. Деформований жетон (Сымонович 1955, с. 294, рис. 13а, 11). 77—79. Денчень, Республіка Молдова, р­н Яловень, комуна Денчень. Могильник, похован­ ня 62, інгумація з північною орієнтацією. Фраг­ мент жетона із темного скла (Рафалович 1986, с. 38—39, табл. XX, 7)4. Поховання 229, кремація. Жетони з темного непрозорого скла — цілий і деформований фрагмент (там само, с. 78). 80—86. Журавка Вільшанська, Черкаська обл., Корсунь­Шевченківський р­н. Могильник. За даними Е.О. Симоновича, 7 екз. (Сымонович 1964, рис. 1, 24—27, 30, 31). Діаметр одного 2,4 см 3 В описі поховання згадується про знахідку двох скля­ них жетонів синього кольору, але на відповідному ри­ сунку зображено шість: п’ять світлих і чорний. 4 На с. 38 вказано, що жетон виготовлений зі скла темно­ зеленого кольору, на с. 39 — із чорного непрозорого та вказано діаметр 5,0 см, хоча на відповідному малюнку зображена намистина. (там само, рис. 1, 26). Поховання 33, інгумація з північною орієнтацією, чоловік похилого віку, жетон (Сымонович 1961, c. 8—9). Поховання 72, інгумація з західною орієнтацією, немовля, же­ тон із чорного непрозорого скла діаметром 1,6 см (Сымонович 1963, c. 22). 87—95. Кантемирівка, Полтавська обл., Чу­ тівський р­н. Могильник, курган 1, інгумація в ямі з підбоєм і північною орієнтацією, ритуально зруйнована. Чоловік віку maturus. Дев’ять жето­ нів: сім — з темного, два — зі світлого скла (Ру­ динський 1930, с. 135—139, табл. I, II; рис. 4—9). 96. Компанійці, Полтавська обл., Кобеляць­ кий р­н. Могильник, поховання 27, кремація. Жетон (Некрасова 2006, с. 107, рис. 61, 23). 97, 98. Косанове, Вінницька обл., Гайсин­ ський р­н. Могильник, поховання 1961—29 (20), інгумація з північною орієнтацією, ритуально зруйнована. Два жетони з темного непрозорого скла (Petrauskas 2003, S. 320—321, Abb. 50, 6, 7). 99. Кринички, Одеська обл., Балтський р­н. Cелище (розкопки Е.О. Симоновича 1957 р.), культурний шар. Жетон (Сымонович 1960, с. 249, рис. 7, 1). 100. Малополовецьке 2, Київська обл., Фас­ тівський р­н. Селище, культурний шар. Жетон діаметром 1,7 см (Кравченко и др. 2007, с. 134, рис. 10, 3). 101. Матлашево (Маклашево), Дніпропет­ ровська обл., Синельниківський р­н. За дани­ ми Е.О. Симоновича, в черняхівському похо­ ванні, жетон (Сымонович 1964, с. 312). У піз­ нішій літературі інформація про це поховання відсутня. Так само немає даних щодо черняхів­ ського могильника в цій місцевості в Списку археологічних пам’яток (Список... 1990). 102. Обухів 1, Київська обл. Селище, об’єкт 17. Жетон із темно­жовтого скла діаметром 1,5 см (Кравченко и др. 2007, с. 190, рис. 40, 3, 4). 103. Обухів 1а. Могильник, культурний шар (розкоп Б­1981, кв. Б/4, глибина 0,42 м). Жетон із темного непрозорого скла. Техніка виготов­ лення — лиття на площину. Місце виготовлен­ ня — Єгипет (Лихтер 2007, с. 436). 104—125. Переяслав­Хмельницький, Київсь­ ка обл. Могильник, поховання 5, інгумація з північною орієнтацією. 22 жетони: по 11 з чор­ ного та білого непрозорого скла (Гончаров 1952; Гончаров, Махно 1957). 126, 127. Підкова (Ігрень­Підкова), Дніпро­ пет ровсь ка обл. і р­н. Два жетони з білого скла (Сымонович 1964, с. 312; згадка про пам’ятку: Список... 1990, с. 16, № 14, 15). 128—131. Привільне, Запорізька обл. і р­н. Могильник, поховання 10, інгумація з північ­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 2 100 ною орієнтацією. Чотири жетони зеленого ко­ льору (Кухаренко 1955, c. 136). 132. Ріпнів, Львівська обл., Кам’янсько­ Бузь кий р­н. Селище, жетон (Баран 1964, с. 234—244). 133, 134. Романківці, Чернівецька обл., Соки­ рянський р­н. Могильник. Поховання 51, кре­ мація. Деформований жетон (Никитина 1996, c. 86, табл. 25; 51, 1). Поховання 92, інгумація в ямі з заплічками з північною орієнтацією. Жетон із сіро­блакитного прозорого скла (там само, c. 86, табл. 39, 2). 135, 136. Рудка, Тернопільска обл., Креме­ нецький р­н. Поховання, інгумація з північ­ ною орієнтацією. Два жетони (Кухаренко 1980, с. 84, табл. XXXI, 2, 3). 137—144. Рижівка, Черкаська обл., Уман­ ський р­н. Могильник, 1962 р., культурний шар, фрагмент жетона (Кропоткин 1962, с. 2); 1967 р., культурний шар, ошлакований жетон з білого непрозорого скла діаметром 1,5 см (Кро­ поткин 1967, с. 6, рис. 26, 5). Поховання 5, кре­ мація. П’ять жетонів діаметром 2,18—2,30 см, один з темного непрозорого скла, інші — зі світлого (два цілі, три фрагментовані) (Кро­ поткин 1962, с. 4, рис. 24). Поховання 8, кре­ мація. Деформований жетон (там само, с. 5). 145. Синтана де Муреш, Румунія, повіт Му­ реш. Могильник, поховання 36, інгумація з північною орієнтацією. Жетон з чорного не­ прозорого скла діаметром 1,0 см (Kovács 1912, р. 352, fig. 45, 1). 146. Тілігуло­Березанка, Миколаївська обл., Березанський р­н. Селище, культурний шар. Жетон (Сымонович 1967, с. 231, рис. 17, 6). 147. Федорівка, Запорізька обл., Верхньохор­ тицький р­н. Поселення та могильник, культур­ ний шар. Жетон діаметром 2,0 см (Брайчевская 1960, с. 179). 148—153. Фрунзівка, Одеська обл. Могиль­ ник, поховання 2, кремація. Шість скляних жетонів — чотири цілих і фрагмент з чорного непрозорого скла та половина жетона з білого скла (Кравченко 1967, с. 164, рис. 2, 7—11). 154. Ханська­Лутерія, Республіка Молдо­ ва, р­н Яловень, комуна Ханська. Могиль­ ник, поховання 14, кремація. Жетон із фіоле­ тового скла (Никулице, Рикман 1973, с. 118, рис. 49, 3). 155, 156. Чернелів­Руський 5, Тернопільська обл. і р­н. Могильник. Жетони виявлені у двох по­ хованнях. 5 Матеріали могильника готує до публікації В.С. Тиліщак. Баран В.Д. Памятники черняховской культуры бассейна Западного Буга // МИА. — 1964. — 116. — С. 213— 252. Башкатов Ю.Ю. Поселение позднеримского времени Барбара I на юге Среднего Поднепровья // The turbulent epoch. New materials from the Late Roman period and Migratiom period. II. — Lublin, 2008. — Р. 7—20 (Monumenta Studia Gothica. — V). Бодянский А.В. Археологические находки в Днепровском Надпорожье // СА. — 1960. — № 1. — С. 274—277. Бодянский А.В. Результаты раскопок черняховского могильника в Надпорожье // АИУ 1967. — 1968. — II. — С. 172—176. Брайчевская А.Т. Черняховские памятники Надпорожья (по материалам раскопок и разведок И.М. Фещенко, А.В. Бодянского и автора) // МИА. — 1960. — 82. — С. 148—191. Герета І. Нові відкриття у Чернелеві­Руському (до питання про так звані князівські поховання) // Monumenta Studia Gothica. — 2004. — IV. — S. 117—127. Гончаров В.К. Отчет о раскопках Переяслав­Хмельницкого могильника культуры полей погребений в 1952 году // НА ІА НАНУ. — 1952/13. Гончаров В.К., Махно Є.В. Могильник черняхівського типу біля Переяслава­Хмельницького // Археологія. — 1957. — 11. — С. 124—144. Гопкало О.В. Бусы и подвески черняховской культуры. — К., 2008. Гороховский Е.Л. Сарматское погребение в Новых Санжарах на Полтавщине // Тез. докл. конф., посв. 100­летию со дня рождения М.Я. Рудинского. — Полтава, 1987. — С. 56—59. Гороховский Е.Л. Кантемировские курганы на Полтавщине и проблема древностей раннегуннского периода на юге Восточной Европы // Тез. докл. Полтавской областной научно­практ. конф. — Полтава, 1988. — С. 18—19. Гороховский Е.Л. Хронология ювелирных изделий первой половины I тыс. н. э. Лесостепного Поднепровья и Юж­ ного Побужья. Рукопись дисс. ... канд. истор. наук // НА ІА НАНУ. — 1988а. — Ф. 12. Кравченко А.А. Могильник черняховской культуры в селе Фрунзовка // МИА. — 1967. — 139. — С. 160—164. Кравченко Н.М., Петраускас О.В., Шишкин Р.Г., Петраускас А.В. Памятники археологии позднеримского времени Правобережной Киевщины. — К., 2007. ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 2 101 Кропоткин В.В. Отчет об археологических раскопках Кременчугского отряда Приднепровской экспедиции в 1962 г. // НА ІА НАНУ. — 1962/62. Кропоткин В.В. Отчет об археологических раскопках Кременчугского отряда Приднепровской экспедиции в 1967 г. // НА ІА НАНУ. — 1967/54. Кропоткин В.В. Римские импортные изделия в Восточной Европе. — М., 1970 (САИ. — Вып. Д1—27). Кухаренко Ю.В. Поселение и могильник полей погребений в с. Привольное // СА. — 1955. — ХХII. — С. 125—152. Кухаренко Ю.В. Могильник Брест­Тришин. — М., 1980. Лихтер Ю.А. Стекло черняховской культуры. Автореф. дисс. … канд. истор. наук. — М., 1988. Лихтер Ю.А. Анализ изделий из стекла с поселений и могильников черняховской культуры Постугнянья // Крав­ ченко и др. 2007. — С. 435—437. Любичев М.В. Погребение с римским импортом на могильнике черняховской культуры Войтенки (Восточная Украина) // Ostrogothica. — Харьков, 2009. — С. 72—90. Некрасова А.Н. Памятники черняховской культуры Днепровского Левобережья // Готы и Рим. — К., 2006. — С. 87—200. Никитина Г.Ф. Могильники черняховской культуры в Северной Буковине и Бессарабии. — М., 1996. Никулице И.Т., Рикман Э.А. Могильник Ханска­Лутэрия первых столетий нашей эры // КСИА. — 1973. — 133. — С. 116—123. Петраускас О.В., Шишкін Р.Г., Пастернак В.В. Археологічні дослідження могильника та поселення черняхівської культури біля с. Велика Бугаївка на Київщині у 2002 р. // АВУ 2001—2002. — К., 2003. — С. 221—223. Рафалович И.А. Данчены. Могильник черняховской культуры III—IV вв. н. э. — Кишинев, 1986. Рудинський М. Кантемирівські кургани римської доби // Записки ВУАК. — К.,1930. — Т. 1—2. — С. 127—152. Сымонович Э.А. Памятники черняховской культуры степного Поднепровья // СА. — 1955. — XXIV. — С. 282—316. Сымонович Э.А. Памятники черняховской культуры в с. Кринички (по материалам С.С. Гамченко и раскопкам 1957—1958 гг.) // МИА. — 1960. — 82. — С. 239—252. Сымонович Э.А. Отчет о работах Средне­Днепровской экспедиции Института археологии АН СССР за 1961 г. // НА ІА НАНУ. — 1961/20. Сымонович Э.А. Отчет о работах Средне­Днепровской экспедиции ИА АН СССР 1963 г. // НА ІА НАНУ. — 1963/31а. Сымонович Э.А. Игрально­счетные жетоны на памятниках черняховской культуры // СА. — 1964. — № 3. — С. 307—312. Сымонович Э.А. Итоги исследований черняховских памятников Северного Причерноморья // МИА. — 1967. — 139. — С. 205—237. Сымонович Э.А., Кравченко Н.М. Погребальные обряды племен черняховской культуры. — М., 1983 (САИ. — Вып. Д1—22). Смиленко А.Т. Городище Башмачка III—IV в. н. э. — К., 1992. Список археологічних пам’яток Дніпровського Надпоріжжя (Дніпропетровська і Запорізька області). — К., 1990. Шишкин Р.Г. Классификация и типология трехслойных гребней черняховской культуры // Сто років вивчення культур полів поховань на Україні. Тези доп. — К., 1999. — C. 43—47. Becker M., Bemmann J., Laser R., Leineweber R., Schmidt B., Schmidt­Thielbeer E., Wetzel I. Land Sachsen­Anhalt. — Bonn, 2006 (CRFB Deutschland. — 6). Bierbrauer V. Ostgermanische oberschichtgräber der römischen kaiserzeit und des frühen mittelalters // Archeologia Baltica. — 1989. — T. VIII (Peregrinatio Gothica. II) — S. 38—106. Eggers H.J. Der römische import im freien Germanien. — Hamburg, 1951. Erdrich M. Hansestadt Bremen und Bundesland Niedersachsen. — Bonn, 2002 (CRFB Deutschland. — 4). Erdrich M., von Carnap­Bornheim C. Freie und Hansestadt Hamburg und Land Schleswig­Holstein. — Bonn, 2004 (CRFB Deutschland. — 5). Kovács I.A. Marosszentannai napvandorlaskori temeto // Dolgozatok. — 1912. — III/2. — P. 250—367. Laser R., Voβ H.­U. Bundesländer Brandenburg und Berlin. — Bonn, 1994 (CRFB Deutschland. — 1). Laser R., Schultze E. Freistaat Sachsen. — Bonn, 1995 (CRFB Deutschland. — 2). Matschoss A. Kaiserzeitliche Beigaben von Brettspielobjekten im Barbaricum // EAZ. — 2007. — 48. — S. 465—498. Palade V. Aşezarea şi necropola de la Bârlad­Valea Seacǎ secolele III—V. — Bucureşti, 2004. Petrauskas O.V. Die Gräberfelder der Černjachov­Kultur von Kosanovo und Gavrilovka — eine vergleichende Studie zu Chronologie, Bestattungssitten und ethnokulturellen Besonderheiten. — Frankfurt, 2003 (BRGK. — 84). Piętka­Dąbrowska T. Przyrzynki do znajomości okresu od I do VI w. n. e. z międzyrzecza Dniepru i Bugu // WA. — 1960. — XXVII/1. — Z. 2. — S. 217—239. Voβ H.­U. Bundesland Mecklenburg­Vorpommern. — Bonn, 1998 (CRFB Deutschland. — 3). Надійшла 27.09.2011 ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 2 102 О.В. Гопкало О ДАТЕ СТЕКЛЯННЫХ ЖЕТОНОВ В ЧЕРНЯХОВСКОМ АРЕАЛЕ В инвентаре одного из «княжеских» погребений могильника Чернелив­Русский найдены фрагменты стеклянного шлака, а в заполнении могильной ямы — угольки; других следов действия огня в могиле не обнаружено. Какой первоначальный вид имели стеклянные изделия — можно только догадываться, но трудно представить, что в могилу вождя попали извлеченные из погребального костра деформированные стеклянные жетоны. Хотя именно эта кате­ гория находок — игральные доски с жетонами­фишками — маркирует черняховские погребения «знати». Впервые эту категорию черняховских древностей специально изучал Э.А. Сымонович, который уделил боль­ ше внимания назначению и происхождению этих вещей, чем их датировке. Он указывал на два источника проис­ хождения игры у черняховцев, а именно — провинциально­римский и варварский (германский). Полная сводка находок стеклянных жетонов по состоянию на 1970 г. содержится в работе В.В. Кропоткина. Следующий шаг в их изучении с целью выявления техники и места производства сделан специалистом­стекловедом Ю.А. Лихтер. Кроме того, они попадали в поле зрения археологов в связи с изучением социальной «верхушки» как один из по­ казателей богатых мужских погребений. Наконец, новейший очерк, посвященный этим предметам, принадлежит М.В. Любичеву. Стеклянные жетоны входили в состав инвентаря 26 черняховских погребений: 13 кремаций, 12 игумаций, ориентированных на север, и одной — на запад. Предполагается, что самые ранние погребения со стеклянными жетонами — Ханска­Лутэрия 14 и Журавка Ольшанская 33. Однако, первое требует тщательного изучения и репу­ бликации, датировка второго неоднозначна. Поэтому, безусловно, наиболее ранним погребением со стеклянны­ ми жетонами можно считать погребение в Рудке — эталонное для периода С2, по Х.Ю. Эггерсу. Вероятно, к этому же периоду относится погребение 51 в Романковцах, дата которого основывается на дате сердоликовых бус 2 и 3 типов. Остальные из датированных черняховских погребений — более поздние, в том числе гуннского времени. Стеклянные жетоны сопровождают мужские погребения высокого социального ранга, а также и рядовые могилы. Подавляющее большинство находок сделаны в восточной части ареала культуры Черняхов/Сынтана де Му­ реш, что нельзя объяснить неравномерностью археологических исследований. Не исключено, что традиция азартных игр наибольшее распространение получила именно на землях гревтунгов. O.V. Gopkalo ABOUT THE DATE OF GLASS TOKENS IN CHERNIAKHIVSKA CULTURE AREA Fragments of glass scoria were found in the inventory of one of the «princes’» burials at Cherneliv­Ruskyi burial ground, and in its pit filling coals were found; other traces of fire were not found in the grave. It can only be guessed what was the primary appearance of the glassware, but it is difficult to conceive that warped glass tokens taken from the pile could have been put into the chief’s grave. However, it is this category of finds, play board with tokens­counters, which marks the «nobility’s» burials of Cherniakhivska culture. E.A. Symonovych was the first who specially studied this category of Cherniakhivska culture antiquities, and he paid more attention to their purpose and origin than to their dating. He indicated two derivations of the game for Cherniakhivska culture population, namely, the Roman provincial and the barbarian (German) origins. A full summary of finds of glass tokens actual for 1970 can be found in V.V. Kropotkin’s work. The next step in their study aiming to discover the technique and the place of their production was made by Yu.A. Likhter, a specialist in glassware study. Besides, glass tokens came into the view of archaeologists in connection to the study of social «nobility» as one of the marks of wealthy men’s burials. Finally, the newest studies devoted to these items belongs to M.V. Liubychev. Inventory of 26 burials of Cherniakhivska culture included glass tokens: 13 cremations, 12 inhumations, oriented to the north and one grave – to the west. It is assumed, that the earliest graves with glass tokens are Chanska­Luteria 14 and Zhuravka of Vilshana 33. However, the former requires thorough studying and republishing, while the dating of the latter is ambiguous. Consequently, the burial in Rudka, a sample one for the period C2 by H.J. Eggers, can be considered as the undoubtedly the earliest burial with the glass tokens. Probably the burial 51 in Romankivtsi belongs to the same period, the date of which is based on the date of cornelian beads of types 2 and 3. The rest of dated Cherniakhivska culture graves are of a later period, including those of the Huns period. Glass tokens accompany men’s graves of high social rank, and also common burials. Overwhelming majority of finds derive from the eastern part of Cherniakhivska/ Sântana de Mureş culture area, which can not be explained by irregularity of archaeological research. Perhaps the games of chance tradition was the most popular on the very lands of the Greuthungi.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-70048
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T13:09:43Z
publishDate 2012
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Гопкало, О.В.
2014-10-27T20:35:22Z
2014-10-27T20:35:22Z
2012
Про дату скляних жетонів у черняхівському ареалі / О.В. Гопкало // Археологія. — 2012. — № 2. — С. 96-102. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70048
Подано каталог знахідок скляних жетонів у ареалі культури Черняхів/Синтана де Муреш.
В инвентаре одного из «княжеских» погребений могильника Чернелив-Русский найдены фрагменты стеклянного шлака, а в заполнении могильной ямы — угольки; других следов действия огня в могиле не обнаружено. Какой первоначальный вид имели стеклянные изделия — можно только догадываться, но трудно представить, что в могилу вождя попали извлеченные из погребального костра деформированные стеклянные жетоны. Хотя именно эта категория находок — игральные доски с жетонами-фишками — маркирует черняховские погребения «знати».
Fragments of glass scoria were found in the inventory of one of the «princes’» burials at ChernelivRuskyi burial ground, and in its pit filling coals were found; other traces of fire were not found in the grave. It can only be guessed what was the primary appearance of the glassware, but it is difficult to conceive that warped glass tokens taken from the pile could have been put into the chief’s grave. However, it is this category of finds, play board with tokenscounters, which marks the «nobility’s» burials of Cherniakhivska culture.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Публікації археологічних матеріалів
Про дату скляних жетонів у черняхівському ареалі
О дате стеклянных жетонов в черняховском ареале
About the Date of Glass Tokens in Cherniakhivska Culture Area
Article
published earlier
spellingShingle Про дату скляних жетонів у черняхівському ареалі
Гопкало, О.В.
Публікації археологічних матеріалів
title Про дату скляних жетонів у черняхівському ареалі
title_alt О дате стеклянных жетонов в черняховском ареале
About the Date of Glass Tokens in Cherniakhivska Culture Area
title_full Про дату скляних жетонів у черняхівському ареалі
title_fullStr Про дату скляних жетонів у черняхівському ареалі
title_full_unstemmed Про дату скляних жетонів у черняхівському ареалі
title_short Про дату скляних жетонів у черняхівському ареалі
title_sort про дату скляних жетонів у черняхівському ареалі
topic Публікації археологічних матеріалів
topic_facet Публікації археологічних матеріалів
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70048
work_keys_str_mv AT gopkaloov prodatusklânihžetonívučernâhívsʹkomuarealí
AT gopkaloov odatesteklânnyhžetonovvčernâhovskomareale
AT gopkaloov aboutthedateofglasstokensincherniakhivskaculturearea

Similar Items