Неолітична кераміка з домішкою черепашкових рачків Ostracoda (до проблеми походження кардіумної кераміки в Україні)

Неолітична кераміка з домішкою черепашкових рачків Ostracoda (до проблеми походження кардіумної кераміки в Україні)

За матеріалами пізньонеолітичних поселень Степового Побужжя розглянута проблема генези кардіумної кераміки в Україні. Рассматривается проблема происхождения и распространения кардиумной керамики в Украине, а также определение роли культур импрессо в неолитизации Украины, пути решения которой лежат ч...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Археологія
Datum:2012
1. Verfasser: Товкайло, М.Т.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2012
Schlagworte:
Статті
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70060
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Неолітична кераміка з домішкою черепашкових рачків Ostracoda (до проблеми походження кардіумної кераміки в Україні) / М.Т. Товкайло // Археологія. — 2012. — № 3. — С. 27-36. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-70060
record_format dspace
spelling Товкайло, М.Т.
2014-10-28T05:12:39Z
2014-10-28T05:12:39Z
2012
Неолітична кераміка з домішкою черепашкових рачків Ostracoda (до проблеми походження кардіумної кераміки в Україні) / М.Т. Товкайло // Археологія. — 2012. — № 3. — С. 27-36. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70060
За матеріалами пізньонеолітичних поселень Степового Побужжя розглянута проблема генези кардіумної кераміки в Україні.
Рассматривается проблема происхождения и распространения кардиумной керамики в Украине, а также определение роли культур импрессо в неолитизации Украины, пути решения которой лежат через анализ поздненеолитической керамики буго-днестровской культуры.
The problem of origin and spreading of Cardium pottery in Ukraine is discussed, as well as the determination of the role of Impressed Ware cultures in neolithization of Ukraine, keys for the solving of which lay in the analysis of the Late Neolithic ceramics of Buh-Dnister culture.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Статті
Неолітична кераміка з домішкою черепашкових рачків Ostracoda (до проблеми походження кардіумної кераміки в Україні)
Неолитическая керамика с примесью ракушковых рачков Octracoda (к проблеме происхождения кардиумной керамики в Украине)
Neolithic Ceramics with Admixture of Shell Crawfishes Ostracoda (to the Issue of Cardium Pottery Origin in Ukraine)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Неолітична кераміка з домішкою черепашкових рачків Ostracoda (до проблеми походження кардіумної кераміки в Україні)
spellingShingle Неолітична кераміка з домішкою черепашкових рачків Ostracoda (до проблеми походження кардіумної кераміки в Україні)
Товкайло, М.Т.
Статті
title_short Неолітична кераміка з домішкою черепашкових рачків Ostracoda (до проблеми походження кардіумної кераміки в Україні)
title_full Неолітична кераміка з домішкою черепашкових рачків Ostracoda (до проблеми походження кардіумної кераміки в Україні)
title_fullStr Неолітична кераміка з домішкою черепашкових рачків Ostracoda (до проблеми походження кардіумної кераміки в Україні)
title_full_unstemmed Неолітична кераміка з домішкою черепашкових рачків Ostracoda (до проблеми походження кардіумної кераміки в Україні)
title_sort неолітична кераміка з домішкою черепашкових рачків ostracoda (до проблеми походження кардіумної кераміки в україні)
author Товкайло, М.Т.
author_facet Товкайло, М.Т.
topic Статті
topic_facet Статті
publishDate 2012
language Ukrainian
container_title Археологія
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt Неолитическая керамика с примесью ракушковых рачков Octracoda (к проблеме происхождения кардиумной керамики в Украине)
Neolithic Ceramics with Admixture of Shell Crawfishes Ostracoda (to the Issue of Cardium Pottery Origin in Ukraine)
description За матеріалами пізньонеолітичних поселень Степового Побужжя розглянута проблема генези кардіумної кераміки в Україні. Рассматривается проблема происхождения и распространения кардиумной керамики в Украине, а также определение роли культур импрессо в неолитизации Украины, пути решения которой лежат через анализ поздненеолитической керамики буго-днестровской культуры. The problem of origin and spreading of Cardium pottery in Ukraine is discussed, as well as the determination of the role of Impressed Ware cultures in neolithization of Ukraine, keys for the solving of which lay in the analysis of the Late Neolithic ceramics of Buh-Dnister culture.
issn 0235-3490
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70060
citation_txt Неолітична кераміка з домішкою черепашкових рачків Ostracoda (до проблеми походження кардіумної кераміки в Україні) / М.Т. Товкайло // Археологія. — 2012. — № 3. — С. 27-36. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT tovkailomt neolítičnakeramíkazdomíškoûčerepaškovihračkívostracodadoproblemipohodžennâkardíumnoíkeramíkivukraíní
AT tovkailomt neolitičeskaâkeramikasprimesʹûrakuškovyhračkovoctracodakproblemeproishoždeniâkardiumnoikeramikivukraine
AT tovkailomt neolithicceramicswithadmixtureofshellcrawfishesostracodatotheissueofcardiumpotteryorigininukraine
first_indexed 2025-11-24T18:04:23Z
last_indexed 2025-11-24T18:04:23Z
_version_ 1850490993878499328
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 27 Однією з малодосліджених проблем в україн­ ському неолітознавстві є походження та поши­ рення на наших теренах кардіумної (кардіальної) кераміки та визначення ролі культур імпрессо в неолітизації України. Свого часу до проблеми взаємозв’язків між самчинською фазою буго­ дністровської культури (БДК) та синхронними їй балканськими комплексами з керамікою, прикрашеною відбитками черепашки кардіум, звертався В.М. Даниленко, який розглядав їх у комплексі з дніпро­донецькою культурою (Да­ ниленко 1969, с. 199—204 и др.). Нещодавно цю проблему порушив Д.Л. Гаскевич, розглядаючи причорноморський неоліт з гребінцевою кера­ мікою як частину області середземноморських неолітичних культур імпрессо (Гаскевич 2010). У руслі цієї теми розглянемо проблему ге­ нези кардіумної кераміки в Україні за матері­ алами пізньонеолітичних поселень Степового Побужжя, придатними якщо не для остаточ­ ного її вирішення, то хоча б окреслення шля­ хів її розв’язання. Найбільший інтерес тут ста­ новить кераміка, яка за складом формувальних мас кардинально відрізняється від решти нео­ літичного посуду та в орнаментації якої, поряд з іншими штампами, використано відбитки морської черепашки Cardium. Така кераміка ви­ готовлена з глиняної маси, перенасиченої чле­ нистоногими молюсками, — черепашковими рачками Ostracoda та їхніми уламками — дріб­ ними молюсками розміром близько 1,0 мм, які помітні лише під бінокуляром. Серед них зрід­ ка трапляються черевоногі молюски родини Hidrobiidae acuta (визначення докт. біолог. наук В.В. Аністратенка, Інститут зоології НАНУ). В числі інших домішок спостерігається незначна кількість дрібного піску та рослинність. Маса пориста. Поверхня з обох боків загладжена, зо­ вні інколи підлощена, від бурого до червоного кольорів. У окремих випадках зсередини про­ М.Т. Товкайло НЕОЛІТИЧНА КЕРАМІКА З ДОМІШКОЮ ЧЕРЕПАШКОВИХ РАЧКІВ OSTRACODA (ДО ПРОБЛЕМИ ПОХОДЖЕННЯ КАРДІУМНОЇ КЕРАМІКИ В УКРАЇНІ) © М.Т. ТОВКАЙЛО, 2012 стежуються горизонтальні розчеси. Товщина стінок 0,5—1,0 см, вінця часто потовщені до 1,0—1,7 см, денця — до 2,0 см. На зламі чере­ пок зовні переважно червоно­коричневого ко­ льору, зсередини — від чорного, темно­сірого до темно­червоного. Така кераміка (група 2) досить численна на низці пізньонеолітичних поселень БДК, до­ сліджених автором упродовж 1981—1988 та 2006—2010 рр. (Пугач 1 і 2, Ґард, Ґард 3 та 4) на Південному Бузі навколо Ґардового порога в Арбузинському та Доманівському р­нах Ми­ колаївської обл. Вона залягала в культурних шарах разом з основною масою кераміки БДК савранського типу, виготовленої з домішкою піску, жорстви, рослинності та графіту, та ке­ рамікою культури Прекукутені 3/Трипілля А. Така кераміка не виділяється стратиграфічно в окремий горизонт і на двошаровому неолітич­ ному поселенні Ґард, нижній шар якого від­ носиться до раннього, а верхній — до пізнього неоліту. Тут, як і на інших поселеннях Степо­ вого Побужжя, кераміка з домішкою остракод відноситься до пізнього неоліту. Загалом на вказаних поселеннях кераміка з домішкою остракод нараховує приблизно 600 уламків і походить від не менше ніж 45 посу­ дин: Пугач 1 — 8 екз., Пугач 2 — 16 екз., Ґард — 4 екз., Ґард 4 — 3 екз. З­поміж загалу уламків пізньонеолітичної кераміки вона становить від 4,4 до 11,5 % (Товкайло 2005, табл. 4, 8). Поза межами Степового Побужжя по одному фраг­ менту кераміки з такою домішкою виявлено на пізньонеолітичних поселеннях БДК Саврань з розкопок В.М. Даниленка (саме цей уламок розглядає Д.Л. Гаскевич у згаданій статті) та Новорозанівка 1 на Інгулі (розкопки І.М. Ша­ рафутдінової 1967 р., колекція 1013). Ще один фрагмент виявлений автором у матеріалах Кам’яної Могили з розкопок Д.Я. Телегіна 1987 р. (колекція 1122). Він походить з шару азово­дніпровської культури (надпорізький ва­ За матеріалами пізньонеолітичних поселень Степового Побужжя розглянута проблема генези кардіумної кераміки в Україні. К л ю ч о в і с л о в а: Північне Причорномор’я, неоліт, буго­дністровська культура, культури імпрессо, кардіумна (кардіальна) кераміка. ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 28 ріант дніпро­донецької культури, за Д.Я. Теле­ гіним: Телегин 1990). Що стосується Кам’яної Могили, то слід зазначити, що в розкопі 1971 р. у тому ж таки шарі азово­дніпровської культу­ ри Д.Я. Телегін виявив 16 фрагментів кераміки зі значною домішкою графіту (Телегин 1986— 1987, с. 29). Імовірно, це кераміка БДК, тож не виключено, що й фрагмент посудини з доміш­ кою рачків остракодів також походить із її се­ редовища. Загалом з­поміж указаної кераміки рекон­ струйовано великі плоскодонні горщики з ві­ дігнутими чи трохи звуженими вінцями та менші банкоподібні посудини. Серед останніх трапляються вироби з комірцевим потовщен­ ням вінець (рис. 2, 1; 3, 2, 9). Горщики зав­ вишки 26—30 см, діаметр вінець 20—31 см, денця — 10—13 см. Банкоподібний посуд зав­ вишки 12—16 см, діаметр вінець 10—16 см, денця — 7,0—8,5 см. Посуд орнаментований тільки заглибленим візерунком у вигляді прогладжених ліній, від­ битків черепашки кардіум та інших молюсків, зубчастого (так зв. гребінцевого) штампа та ін­ ших накольчастих штампів, які наносили по сирій глині. Лише в одному випадку лінії ви­ різані на сухій поверхні та й то були лише до­ повненням до основного узору, виконаного по сирій глині. Практикували поєднання різних елементів орнаменту. Зрідка оздоблений і вну­ трішній край вінець (рис. 2, 5, 11; 3, 12, 13) і денце (рис. 2, 5); поперечними чи навскісними насічками орнаментували також і зріз вінець (рис. 2, 5, 6; 3, 6, 9), але ці способи оздоблення відіграють другорядну роль. Сліди ремонту — просвердлені конусоподібні отвори (рис. 2, 2, 3, 7; 3, 13) — розміщені зазвичай у верхній час­ тині. Є також неорнаментований посуд (рис. 1, 4; 2, 10; 3, 6, 9). Через те, що посуд виготовлений з пористої глиняної маси, яка й після випалу лишалася досить м’якою, орнамент часто затертий і ви­ значити, яким зі штампів він нанесений, не­ можливо (рис. 1, 1, 5). Здебільшого відбитки краю черепашки кардіум нанесені під гострим кутом до поверхні посудини, через що ледь по­ мітні, і їх можна сприйняти за відбитки так зв. гребінцевого штампа. Такої помилки припус­ тився раніше й автор у описі орнаментації цьо­ го посуду. Виразнішими є поодинокі відбитки краю черепашки кардіум, нанесені під тупим кутом до поверхні посуду. Відбитки хвилястого краю черепашки кар­ діум, виконані переважно в техніці «відсту­ паючого штампа», найчастіше утворюють горизонтальні ряди (рис. 1, 2, 3; 2, 9; 3, 7, 8, 11, 12; 4, 4, 8, 9, 11), рідше трапляється гори­ зонтальна «ялинка» (рис. 2, 11; 3, 14; 4, 6). Є й складніші композиції. Зокрема, в одному випадку відбитки у вигляді двох паралельних ліній утворюють горизонтальну стрічку, запо­ внену скісними відтисками того само штампа (рис. 3, 13; 4, 8), в іншому — вертикальні лі­ нії з відбитків поєднуються з вертикальною «ялинкою» (рис. 3, 10). Маємо також зразки, де вертикально­скісні відбитки хвилястого Рис. 1. Поселення Пугач 1, кардіумна кераміка ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 29 краю черепашки кардіум поєднуються з го­ ризонтальною смугою з прогладжених ліній, нанесених тією само черепашкою (рис. 3, 12; 4, 9). Ще на одному фрагменті ряди зі скісних відбитків хвилястого краю черепашки кар­ діум поєднані з рядочком відбитків її спинки (рис. 1, 3; 4, 4). Зрідка орнамент поширюється й на внутрішній край вінець (рис. 2, 11; 3, 12, 13). Крім черепашки кардіум як орнаментири зрідка використовували й інші молюски з рів­ ним чи зазубреним краєм. В одному випадку такі відбитки утворюють горизонтальний ряд (рис. 3, 1; 4, 2), в іншому створена композиція з кількох зиґзаґів. Гребінцевий орнамент також утворює гори­ зонтальні ряди (рис. 2, 5; 4, 7) і зиґзаґ (рис. 2, 7). Один з великих горщиків орнаментова­ ний у верхній частині концентричними про­ гладженими лініями та зиґзаґом з відбитків п’ятизубого гребінцевого штампа, нижче яких Рис. 2. Поселення Пугач 2, кардіумна кераміка ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 30 по діагоналі нанесені стрічки з трьох ліній, проміжок між якими заповнений відбитками такого само штампа (рис. 3, 15; 4, 1). Єдиний уламок стінки орнаментований підтрикутни­ ми наколами (рис. 3, 5; 4, 5). Доволі поширений лінійно­прогладжений орнамент, що складається з горизонтальних (рис. 2, 6; 3, 15), вертикальних і навскісних лі­ ній (рис. 2, 4; 3, 3). Так само поширені й склад­ ніші композиції, зокрема, кутові (рис. 2, 2, 8). Повністю реконструйований орнамент велико­ го горщика з Пугача 2, на якому верхня частина композиції (горизонтальні та вертикальні лінії) була виконана по сирій глині, а нижня (навскіс­ ні лінії) вирізана по сухій (рис. 2, 3; 4, 10). Зіставлення цієї кераміки з основною піз­ ньонеолітичною групою, яка на тих само по­ селеннях Степового Побужжя становить від 88,5 до 95,6 %, демонструє їхню подібність за більшістю ознак: формами посуду, зокрема з комірцевим потовщенням вінець, викорис­ танням однакових штампів, способами оздоб­ лення та орнаментальними мотивами (Товкай­ ло 2005, рис. 46, 7, 8; 47, 2, 4, 6, 11, 15; 54, 2, 10, 12, 15 та ін.). Розбіжності полягають лише в тому, що відбитки морських мушель кардіум простежені тільки на кераміці, виготовленій з домішкою черепашкових рачків остракода, а її лінійний орнамент дещо бідніший ніж на посуді основної групи. Зауважимо, що в орна­ ментації інших груп пізньонеолітичної керамі­ ки також використовували молюски з рівним краєм, але не кардіум. На подібності обох груп кераміки та даних стратиграфії ґрунтується і наш висновок про пізньонеолітичний вік до­ сліджуваної кераміки з домішкою остракод і гідробіїдів. Протягом пізнього періоду БДК та­ кою керамiкою користувалися на поселеннях одночасно з посудом основної групи, виготов­ леної за традицiйною технологiєю. У 2008 р. за зразком керамiки з поселення Ґард, виготовленої з домiшкою остракод, у Ки­ їв сь кiй радiовуглецевiй лабораторiї М.М. Ко ва ­ люх отримав дату: Кi­14793 6400 ± 90 ВР. Каліб­ рування показало, що така кераміка могла бути виготовлена в проміжку 5480—5300 саl ВС (1σ), звичайно, якщо ця дата показує час виготовлення кераміки, а не вік самих остра­ код. Крім того, дві дати маємо за зразками керамiки, що належить до ранньонеолітично­ Рис. 3. Кардіумна кераміка з пізньонеолітичних поселень Степового Побужжя: 1 — Ґард 3; 2, 3 — Ґард 4; 4—13, 15 — Ґард; 14 — Саврань ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 31 го періоду цього поселення: Кі­14790 6630 ± 90 ВР та Кі­14789 6480 ± 80 ВР. Ще дві дати виконані за зразками основної групи пiзньо­ неолiтичної керамiки, виготовленої з доміш­ кою рослинностi, пiску та графiту: Кi­14791 6710 ± 80 ВР та Кi­14792 6520 ± 80 ВР. Іншi два зразки — Кi­14794 6360 ± 80 ВР та Кi­ 14795 6170 ± 80 ВР — належать кухонній і сто­ ловій кераміці культури Прекукутенi 3/ Трипiлля А (Товкайло 2010, с. 213, табл. 2). Ці дати охоплюють час 5720—4990 cal BC (1σ). Попри певну внутрішню суперечливість отри­ мані дати все ж у цілому співвідносяться з да­ туванням пізніх фаз культури Криш, лінійно­ стрічкової кераміки та Прекукутені з території Бессарабії та Молдови. І тим дати з по се лен­ ня Ґард вигідно різняться від отриманої рані­ ше також у Київській лабораторії серії з 29 дат, за якими пiзньонеолiтичні горизонти низки поселень БДК, що вкладаються в дiапазон вiд 6985 ± 50 до 6520 ± 70 ВР, постають старшими за кришські пам’ятки Бессарабії та Молдови, що перечить археологічним даним (Товкайло 2005, с. 46—48, табл. 5, 1). Важливим моментом в орнаментацiї посуду з домiшкою остракод є використання для того черепашки кардiум i гребiнцевого штампа. За перiодизацiєю В.М. Даниленка, орнаментацiя гребiнцевими штампами в БДК виникла в Середньому Побужжi з початком самчин­ ської фази, яку вчений вiдніс до середнього неолiту, та продовжувалася впродовж наступ­ ної, пiзньонеолiтичної, савранської фази. Тим часом у Степовому Побужжi не виявлено жод­ ної пам’ятки з окремим шаром самчинської фази. Важко сказати, що за тим стоїть, але тут гребiнцевий орнамент з’явився та став широ­ ко застосовуватися лише з початком пiзнього неолiту на поселеннях савранського типу. В цей час у технологiї виготовлення керамiки вiдбулися змiни: виходить з ужитку кераміка, виготовлена з домiшкою крупнотовченої чере­ пашки. Хоча традицiя додавати в тісто пiсок, жорству та рослинність зберiгається, але почи­ нають домішувати й графiт. Ще разючiшi змiни вiдбулися в орнаментацiї посуду: повнiстю зник орнамент у виглядi защипiв і вiдбиткiв нiгтя. Водночас поширюється оздоблення, нанесене гребiнцевим штампом, зазубреним чи рiвним краєм мушлi та iншими штампами, вiдбитки яких дають наколи рiзноманiтних обрисiв. Але лiнiйно­прогладжений орнамент лишається домiнуючим, зберiгаються й основнi мотиви орнаментації. Виходячи з того, що в Побужжi кардiумна кераміка поширилася лише за пiзнього неолiту та виникла поза місцевою традицiєю, її вито­ ки слiд шукати за межами регiону та найпер­ Рис. 4. Кардіумна кераміка з пізньонеолітичних поселень Степового Побужжя: 1, 2, 5, 8, 9 — Ґард; 3, 6, 7, 10 — Пугач 2; 4, 11 — Пугач 1 ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 32 ше в середовищi культур iмпрессо, де вона була звичним явищем. Найближчою до Степового Побужжя є культура Хаманджiя, поширена в крайнiй пiвнiчно­схiднiй частинi Балкансько­ го пiвострова на територiї Добруджi мiж ниж­ ньою течiєю Дунаю та захiдним узбережжям Чорного моря. Дослiдник цiєї культури Д. Берчу вважав, що її носії були вихiдцями зі Схiдного Середземномор’я (Веrсiu 1966). На думку Х. То­ дорової, ця культура постала на межi середньо­ го та пiзнього неолiту, тобто наприкiнцi першої половини VI тис. до н. е., пiд впливом населен­ ня Нижнього Подунав’я (Тодорова 1984, с. 30; 1986, с. 23, 32) та мала, найвірогідніше, місцеве корiння, на що вказують зв’язки ранньої керамi­ ки з культурою Старчево­Криш i так само близь­ кий до неї крем’яний iнвентар мiкролiтичного типу (Тодорова 1984, с. 31). Водночас значну роль у неолiтизацiї Добруджi вiдiгравали контак­ ти з культурами Середземномор’я, пiд впливом яких на ранньому етапi виникла орнаментацiя посуду вiдбитками черепашки кардiум, поши­ рилися мармур, браслети i намиста з середзем­ номорських черепашок спондилус і характерна глиняна антропоморфна пластика (Федоров, Полевой 1973, с. 45). Саме за цими ознаками культуру Хаманджiя вiдносять до культурного кола iмпрессо. Кремiнь цієї культури мiкролiтичний. По­ ши ренi ножеподiбнi пластини, округлi скре­ бачки, проколки, трапецiї, а також кiнцевi скребачки на пластинах. Із кістки та рогу виго­ товляли долота, наконечники стрiл, лопаточки, шила тощо. Кам’янi сокири трапецiєподiбної та прямокутної форми (там само, с. 43, 45). На думку Х. Тодорової, крем’янi та кам’янi знаряд­ дя культури Хаманджiя утворюють своєрiдний комплекс, дуже близький до пiзнiх етапiв розта­ шованих пiвнiчнiше неолiтичних культур Криш і БДК (Тодорова 1984, с. 31). Керамiка виготовлена з тіста з домiшкою пiску та шамоту. Форми посуду часто вишуканi. Прикметний стакано­ та банкоподiбний посуд, миски на пустотiлiй круглiй нiжцi, чашi. Стін­ ки тонкi, поверхня сивого та чорного кольорiв, полiрована. Орнамент, що вкриває майже всю поверхню, зазвичай заглиблений і складається з багаторядних наколiв і лiнiй, iнкрустованих бiлою пастою. Мотиви орнаменту геометрич­ ні, найчастiше кутовi. Спiралi, кола, дуги трап­ ляються рiдко. На раннiй фазi орнамент нано­ сили черепашкою кардiум (Федоров, Полевой 1973, с. 45; Тодорова 1984, с. 35—36). У розвитку культури Хаманджiя Х. Тодорова видiляє чотири фази, кожна з яких подiляється на дві пiдфази. Першу та другу фази (Блатнiца, Головiца, Чернавода i Кранулево) дослідниця вiдносить до пiзнього неолiту, протягом яко­ го спостерiгаются тiснi зв’язки з населенням нижньодунайського регiону (культури Усоє, Сава та лiнійно­стрiчкової керамiки). Третя фаза вiдноситься до раннього, а четверта — до середнього енеолiту (Тодорова 1984, с. 33—34; 1986, с. 116). На основi зiставлення з куль­ турами Усоє, Сава, Боян, лiнiйно­стрiчкової керамiки, Прекукутенi 2 та кiлькох калiброваних радiовуглецевих дат неолiтичний перiод культу­ ри Хаманджiя (перша та друга фази) датують другою половиною VI тис. до н. е., енеолiтичний (третя та четверта фази) — вiдповiдно, першою та другою чвертями V тис. до н. е. (Веrсiu 1966, р. 291—294; Тодорова 1984, с. 39—40; Гимбутас 2006, с. 99; Гаскевич 2010, с. 236). Дослiдники вiдзначають наявнiсть кон­ так тiв між носіями культури Хаманджiя та культур Пiвнiчно­Захiдного та Пiвнiчного Причорномор’я впродовж неолiтичного та, особливо, енеолiтичного перiодiв. Зокрема, Д. Берчу знаходив багато подiбних рис мiж культурою Хаманджiя та синхронними їй комп­ лексами БДК середньої течiї Пiвденного Бугу, що пояснював або наслідком прямих контактiв мiж носiями обох культур, або присутнiстю в Пiвнiчному Причорномор’ї кардiального го­ ризонту (Веrсiu 1966, р. 34, 43, 291—292). В.М. Даниленко також синхронiзував куль­ тури iмпрессо з пам’ятками самчинської фази (Даниленко 1969, с. 203). Але тут важливо за­ значити, що вчений ототожнював такi поняття, як «кардiумний орнамент» i «гребiнцевий» (там само, с. 200—201). Через це появу культурних горизонтiв з кардiумною керамiкою В.М. Да­ ниленко розглядав, як вiдображення процесу розселення племен днiпро­донецької культу­ ри (носiїв гребiнцевої керамiки) на Південний Буг, Днiстер i далi в пiвденно­захiдному на­ прямку аж до узбережжя Адрiатичного моря та Балкано­Дунайського регiону (там само, с. 203—204, 213, 217). Д.Л. Гаскевич причорноморський неолiт із зубчасто­гребiнцевою орнаментацiєю ке­ раміки розглядає як частину середземномор­ ської областi неолiтичних культур з керамiкою iмпрессо. Він дійшов висновку, що прото­ типом причорноморської керамiки із вказа­ ним орнаментом мiг бути посуд, що виник на берегах Пiвнiчної Африки в хартумсько­ му неолiтi (iнакше: неолiт суданської традицiї, сахаро­суданський комплекс) ще в ІХ—VIII тис. до н. е. та згодом, у серединi VII тис. до н. е., міг ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 33 поширитися на Близький Схiд i вже звiдти — у Пiвнiчне Причорномор’я (Гаскевич 2010, с. 246—247). Але чи були причетні носії синхронної культури Хаманджiя до поширення кардiумної керамiки в Побужжi? Адже за технологiєю ви­ готовлення (мiнеральнi домiшки), формами та оздобленням її посуд рiзниться вiд нашо­ го з домішкою остракодів. Деяку подiбнiсть можна спостерiгати лише в орнаментацiї по­ суду (композицiї у виглядi зиґзаґiв, доповне­ ні горизонтальними лiнiями) та способами його нанесення. Відтак, питання лишається вiдкритим. Не виключено, що поширення кардіумної кераміки в Побужжі могло статися незалежно від таких само процесів у Добруджі (наприклад, з іншою хвилею переселенців чи в інший час). Перспективнiшим видається iнший напрям пошукiв — культура iмпрессо Схiдної Адрiатики (Batović 1966; Мüllеr 1991). Для цiєї культури ха­ рактерний напiвовальний і пiвсферичний по­ суд, миски та чашi. В орнаментацiї домiнують вiдбитки краю стулки черепашки кардiум та iнших мушель (niсhtсаrdiаlе), защипи пальцями та вiдбитки нiгтя, врiзанi лiнiї, наколи i так зв. «тремоло» (дуже малi, до 5,0 мм, вiдбитки краю стулок черепашки у виглядi зиґзаґiв). Поряд з цим є також вiдбитки спинки чере­ пашки кардiум, нанесенi її краєм лiнiї, короткi лiнiї, штампи, нарiзки, пластичний орнамент i поодиноко гребiнцеві відтиски (Batović 1966, р. 61—64; Мüllеr 1991, S. 315—320, Аbb. 8). По­ над 70 % цієї кераміки виготовлено з домішкою вапняку, 20 % — кальциту, 5 % — кварцитового піску; кераміка з іншою домішкою становить менше 1 % (Мüllеr 1991, S. 316). Через вміст аморфних шматочків вапняку поверхня посуду нерівна та шершава (Batović 1966, р. 56—57). Порiвнюючи кардiумну керамiку Схiдної Адрiатики та Степового Побужжя бачимо, що в її орнаментацiї є чимало спiльного — близь­ ка технiка нанесення орнаменту, використан­ ня черепашок кардiум та iнших мушель, од­ накових штампiв i, що найважливiше, подiбнi орнаментальні композицiї (Мüllеr 1991, Аbb. 8). Важливо відзначити спільну для обох культур традицію виготовлення кераміки з викорис­ танням подібних осадових порід, а саме вап­ няків, кальцитів і мергелів. Зауважимо, що в обох випадках у виготовленні кераміки вико­ ристовували не домішку подрібненої черепаш­ ки, як це спостерігаємо в багатьох культурах неоліту—енеоліту, а породи, що складається з покладів вапняків, кальцитів чи остракодів. У розвитку культури видiляють чоти­ ри фази: імпрессо А, В, С і Данiло. Розвиток культури імпрессо розпочинається з групи керамiки, прикрашеної вiдбитками нiгтя та защипами, гостро­овальними насiчками та вiдбитками штампа. Пiзнiше (А2) орнаментацiя розширюється за рахунок простих лiнiй, урiзноманiтнюються вiдбитки штампа. Впер­ ше вiдтиски черепашки кардiум у виглядi зиґзаґоподiбних лiнiй та окремих наколiв з’являються на фазi В1, на фазі В2 виникають зиґзаґоподiбнi лiнiї, виконанi iншими мушля­ ми (niсhtсаrdiаlе), а на фазi С з’являються лiнії, нанесенi нерiвним краєм черепашки кардiум, і вiдбитки її спинки (Мüllеr 1991, S. 325—326, Аbb. 8). Важливо вiдзначити, що кардiумний орнамент з’явився тут пiсля того, як зник у вигляді защипів. Те само маємо й у Побужжi: кардiумна кераміка поширилася тут лише тодi, коли зникла з защипами та відбитками нiгтя. За даними стратиграфiї та радiовуглецевих дат, імпрессо А (6100—5800 ВС) синхронiзу­ єть ся з раннiм перiодом культури Старчево, В (5880—5600 ВС) — з середнiм, а С (5650— 5600 ВС) — з кiнцем середнього—початком пiзнього її перiодiв (Мüllеr 1991, S. 327, Аbb. 10; 13). Навряд чи можна синхронiзувати кардiумнy керамiку Побужжя та Схiдної Адрiатики, але, схоже, її витоки слiд шукати саме там, у кера­ міці фази імпрессо С. Імовірно, в другiй чвертi VI тис. до н. е. в Східній Адрiатицi розпочався процес поширення кардiумної керамiки, яка з часом досягла Пiвденного Бугу, Інгула та, можливо, р. Молочна. І сталося те за пiзнього перiоду БДК. Цей висновок ґрунтується на ар­ хеологічних матеріалах, і з цього погляду не­ важливо, як нині датують цей період БДК (на нашу думку, це остання третина VІ — перша третина V тис. до н. е.) чи датуватимуть завтра. Інша рiч, яким чином те вiдбувалося. І тут за­ уважу, що БДК від початкiв її формування була прямо та безпосередньо пов’язана з неолiтом i раннiм енеолiтом Балкано­Дунайського регiону (культури Старчево­Криш, лiнiйно­ стрiчкової кераміки та Прекукутенi). Як ба­ чимо, до цього списку треба додати й культуру iмпрессо Схiдної Адрiатики. Для вирiшення проблеми походження кардiумної керамiки в Українi важливо також визначити мiсце її виготовлення: робили її в Побужжi чи вона була принесена звiдкiлясь. За висновками ст. наук. спiвр. Iнституту геологiї НАНУ канд. геолог. наук В.А. Присяжнюка, виявленi в керамiцi Савранi черепашковi рач­ ки належать до виду Cyprideis torosa littoralis, що ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 34 в найбiльшiй кiлькостi живуть у напiвсолоних водоймах (Гаскевич 2010, с. 237). Але в таких само напiвсолоних водоймах жили остракоди та гiдробiїди, виявленi в нашій кераміцi на по­ селеннях Степового Побужжя. Такий висно­ вок В.А. Присяжнюка пiдтвердив його колега, ст. наук. спiвр. того ж інституту канд. геолог. наук В.А. Коваленко. Черепашковi остракоди (Ostracoda) нале­ жать до класу ракоподiбних. Вiдомо близько 2 тис. їхніх видiв. Вони живуть у морських, со­ лонуватих i прiсноводних водоймах i за жит­ тя утворюють масовi скупчення, а у викопно­ му станi — остракодовi вапняки та мергелi. У Чорному та Азовському морях і водоймах, що прилягають до них і зазнають більших чи мен­ ших впливів моря, проживають 140 видів ост­ ракод (Шорников 1966, с. 5). Солонуватовод­ ний вид Cyprideis torosa littoralis (Brady), який у викопному стані на території Західної Євро­ пи, Азії та Понто­Каспію трапляється, почи­ наючи від міоцену, в Причорномор’ї залягає у верхньоплейстоценово­голоценових відкла­ дах акваторій лиманів (Кочубей 1981, с. 9—10; Негадаев­Никонов, Зубович, Кочубей 1989, с. 19, 31). Він заселяє прибережні та центральні частини лиманів і трапляється тут у дуже знач­ ній кількості (Шорников 1966, с. 12—13). Су­ часний солонуватоводний вид Cyprideis torosa littoralis також є в лиманах, затоках дельти Ду­ наю та в місцях з підвищеною солонуватістю води (Поліщук 1974, с. 154, табл. 35). Представники родини Hidrobiidae живуть у морських, солонуватих і прiсноводних во­ доймах, а деякi їхні види освоїли навiть сушу. Кiлька представникiв цiєї родини відомі в Чор­ ному та Азовському морях. Лимани Північно­ Західного Причорномор’я були також місцем проживання молюска Cardium, який у Тілі­ гульському та Хаджибейському лиманах був домінуючим видом (Лиманы… 1990, с. 156). В умовах прісноводного басейну Південного Бугу неолітичні мешканці Ґарда для виготовлен­ ня кардіумної кераміки могли використати лише викопні остракоди. У Степовому Побужжi до­ ступними для неолiтичної людностi могли бути лише неогеновi мергелi, що виходять тут на по­ верхню. Цi осадовi породи складаються зi скуп­ чень дрiбних морських чи лиманних молюскiв, що залягають упереміш з глиною та пiском. За 5—10 км від Ґарда виявлено кілька місць, де поклади мергелю виходять на поверхню: в гир­ лі Бакшали та в селах Мар’ївка та Виноградний Сад Доманівського р­ну. Але взяті тут зразки по­ роди не містять остракод. Отже, через відсутність у регіоні сировини, з якої можна було б виготовити глиняне тісто, перенасичене остракодами, вважаємо, що кар­ діумна кераміка, знайдена в значній кількості на поселеннях ґардівської групи, була зробле­ на поза межами Степового Побужжя. Інакше треба визнати, що сировину, необхідну для ви­ готовлення кардіумної кераміки, доправляли з відстані в кілька десятків кілометрів. Певна річ, що виготовляти таку кераміку могла люд­ ність, яка, з одного боку, мала доступ до відпо­ відної сировини (покладів остракод і морських черепашок Cardium), а з іншого, була носієм культурної традиції імпрессо. Але неолітичні мешканці ґардівських поселень не володіли ні першим, ні другим. По­третє, та людність повинна була мати досить тісні зв’язки з піз­ ньонеолітичними мешканцями Степового По­ бужжя та певною мірою перебувати під їхнім впливом. Отже, вона мала мешкати по сусід­ ству, понад морським узбережжям і лиманами Північного Причорномор’я, себто на терито­ рії, прилеглій до Степового Побужжя з півдня. Але жодного неолітичного поселення з карді­ умною керамікою там не виявлено. Нинішня система лиманів Північно­ Західного Причорномор’я сформувалася про­ тягом новоевксинського часу, що відповідає сумарно алереду, пізньому дріасу та ранньому пребореалу, а сучасних розмірів лимани сягли в субатлантичний період, а в атлантичний пе­ ріод площа їх сягала максимальних розмірів (Кочубей 1981, с. 28; Негадаев­Никонов, Зубо­ вич, Кочубей 1989, с. 27—28). За рівня Чорно­ го моря, що, ймовірно, був не нижчим за ни­ нішній, морські води проникали далеко вглиб річкових долин і утворювали долинні лимани, які по лінії Дніпра сягали широти м. Нікополь, Пруту — м. Кагул, Дністра — м. Тирасполь, Південного Бугу — м. Вознесенськ (Кочубей 1981, с. 28). Хоча досі тут не виявлене жодне поселення з кардіумною керамікою, пошуки таких, здається, не позбавлені перспективи, адже носії культурних традицій імпрессо могли потрапити до цього краю морським шляхом уздовж західного берега Чорного моря. Коли такі поселення будуть знайдені, то проблема зв’язків неолітичних культур України з культу­ рами імпрессо постане в новому світлі. ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 35 Гаскевич Д.Л. Северопонтийское импрессо: происхождение неолитической керамики с гребенчатым орнаментом на юге Восточной Европы // Stratum plus. — 2010. — № 2. — С. 213—251. Гимбутас М. Цивилизация Великой Богини: мир древней Европы. — М., 2006. Даниленко В.Н. Неолит Украины. — К., 1969. Кочубей Н.И. Комплексы остракод из лиманних отложений Северо­Западного Причерноморья. — К., 1981. Лиманы Северного Причерноморья. — К., 1990. Негадаев­Никонов К.Н., Зубович С.Ф., Кочубей Н.И. Остракоды континентального антропогена Европейской части СССР. — Кишинев, 1989. Поліщук В.В. Гідрофауна пониззя Дунаю в межах України. — К., 1974. Телегин Д.Я. Отчет об археологических исследованиях в Поднепровье и на р. Молочной в 1986—1987 гг. // НА ІА НАНУ. — 1986—1987/15. Телегин Д.Я. Новые раскопки на поселении Каменная Могила в Приазовье // Проблемы первобытной археологии Северного Причерноморья. — Херсон, 1990. — С. 31—33. Товкайло М. Неолiт Степового Побужжя. — К., 2005 (Кам’яна доба України. — 6). Товкайло М.Т. Ранньонеолiтичний горизонт поселення Гард i проблема неолiтизацiї Пiвнiчно­Захiдного Причорномор’я та Побужжя // Кам’яна доба України. — К., 2010. — 13. — С. 208—228. Тодорова Х. Добруджа през праисторическата епоха // История на Добруджа. — София, 1984. — Т. 1. — С. 23—71. Тодорова Х. Каменно­медната епоха в България. — София, 1986. Федоров Г.Б., Полевой Л.Л. Археология Румынии. — М., 1973. Шорников Е.И. Остракоды Черного и Азовского морей. Автореф. ... дисс. канд. биол. наук. — Ленинград, 1966. Batović Šime. Stariji neolit u Dalmaciji. — Zadar, 1966. Веrсiu D. Cultura hamandgia. — Bucureşti, 1966. Мüllеr J. Diе ostadriatische Impresso­Kultur: zeitlice Gliederung und kulturelle Einbindung // Germania. — 1991. — 69/2. — S. 331—358. Надійшла 20.01.2012 М.Т. Товкайло НЕОЛИТИЧЕСКАЯ КЕРАМИКА С ПРИМЕСЬЮ РАКУШКОВЫХ РАЧКОВ OCTRACODA (К ПРОБЛЕМЕ ПРОИСХОЖДЕНИЯ КАРДИУМНОЙ КЕРАМИКИ В УКРАИНЕ) Рассматривается проблема происхождения и распространения кардиумной керамики в Украине, а также опреде­ ление роли культур импрессо в неолитизации Украины, пути решения которой лежат через анализ поздненео­ литической керамики буго­днестровской культуры. Важное место в решении этой проблемы занимает группа керамики, которая по составу глиняной массы кардинально отличается от остальной и в орнаментации которой, наряду с другими штампами, использованы отпечатки морской ракушки Cardium. Такая керамика изготовлена из глины, перенасыщенной мелкими членистоногими моллюсками — ракушковыми рачками Ostracoda, среди которых изредка встречаются брюхоногие моллюски семейства Hidrobiidae acuta. Оба моллюска принадлежат к солоноватоводным видам и в Причерноморье встречаются в большом количестве в верхнеплейстоценово­ голоценовых отложениях прибрежных и центральных частей лиманов. Керамика с остракодами залегала вместе с основной массой керамики савранского типа буго­днестровской культуры. Она составляет 4,4—11,5 % от общего количества керамики на поздненеолитических поселениях и да­ тируется поздним периодом буго­днестровской культуры. При сопоставлении этой керамики с основной группой поздненеолитической керамики наблюдается общность форм, использавание одинаковых штампов, способов и мотивов орнаментации. Разница состоит лишь в том, что отпечатки ракушки кардиум прослежены только на керамике, изготовленной с примесью рачков остракода, а линейный орнамент виглядит несколько беднее чем на керамике основной группы. Истоки кардиумной керамики Украины следует искать в культуре импрессо Восточной Адриатики, керамика которой изготовлена с примесью известняка и кальцита. Кардиумная керамика Восточной Адриатики и Степного Побужья имеет много общего: близка техника нанесення орнамента, использование одинаковых штампов, кар­ диум и других ракушек и, что самое главное, подобность орнаментальных композиций. Важно отметить и общую традицию изготовления керамики с использованием подобных осадочных пород, коими являються известняки, кальциты и мергели. Несомненно, что изготовлять кардиумную керамику могло только население, имевшее доступ к отложениям остракод и морських ракушек кардиум, которое было носителем культурной традиции импрессо, имело доста­ точно тесные связи с поздненеолитическими обитателями гардовских поселений и в некоторой мере находилось под ихним влиянием. Такое население могло проживать над лиманами и морским побережьем Северного При­ черноморья. ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 36 Боспорське місто Тірітака розкинулося на до­ сить високій стрімкій з боку моря терасі, яка поступово понижується до півдня та північно­ го заходу та має форму неправильного чотири­ кутника, гострим кутом зверненим на південь. З боку степу місто прикривала невелика річка, що впадала в морську затоку, а з півночі воно було відрізане від іншої тераси глибоким яром. Вибір місця для поселення на високому схід­ ному березі Боспору Кімерійського (сучасна Керченська протока) з природними кордона­ ми захисту цілком відповідав давньогрецькій колонізаційній практиці. Загальна площа міс­ та становила приблизно 10 га та була забудо­ вана в кілька етапів. На підставі археологічних досліджень, здійснених упродовж 70­и років на 28 ділянках загальною площею близько 10 тис. м2, можна реконструювати історію за­ снування, розвитку та згасання цього поліса. Перші дослідники датували заснування ел­ лінської апойкії Тірітака (Тірістака, Тірікта­ ка) приблизно серединою VІ ст. до н. е. (Кни­ пович, Славин 1941, с. 41; Гайдукевич 1949, с. 30, 38; 1952, с. 131; Шмидт 1952, с. 246—247; Gajdukevic 1971, р. 35) або навіть другою поло­ виною того століття (Гайдукевич 1940, с. 306; 1949, с. 172). Однак наприкінці 1980­х рр. була запропонована інша дата. На думку москов­© В.М. ЗІНЬКО, 2012 В.М. Зінько БОСПОРСЬКЕ МІСТО ТІРІТАКА У VІ — НА ПОЧАТКУ V ст. до н. е. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ РОЗКОПОК 2007—2010 рр.) Уперше виявлені споруди грецьких колоністів дозволили уточнити дату заснування Тірітаки та етапи ранньої забу­ дови міста. К л ю ч о в і с л о в а: Боспор Кімерійський, Тірітака, архаїка, забудова. M.T. Tovkailo NEOLITHIC CERAMICS WITH ADMIXTURE OF SHELL CRAWFISHES OSTRACODA (TO THE ISSUE OF CARDIUM POTTERY ORIGIN IN UKRAINE) The problem of origin and spreading of Cardium pottery in Ukraine is discussed, as well as the determination of the role of Impressed Ware cultures in neolithization of Ukraine, keys for the solving of which lay in the analysis of the Late Neolithic ceramics of Buh­Dnister culture. An important role in resolving this problem belongs to the group of ceramics which radically differ by its clay composition from others, and in ornamentation of which, along with other stamps, imprints of Cardium shell were used. Such ceramics are made of clay oversaturated with small anthropods crowfishes, shell crawfishes Ostracoda, among which Gastropoda mollusks of Hidrobiidae acuta family are rarely found. Both molluscs belong to brackish water types, and are found in the north coast of the Black Sea in large numbers in the Upper Pleistocene and Holocene deposits of the coastal and central parts of limans. Ceramics containing Ostracoda lay together with the bulk of Savran type ceramics of Buh­Dnister culture. It makes 4,4— 11,5 % of total number of ceramics at the Late Neolithic settlements and is dated to the late period of Buh­Dnister culture. When compared with the main group of the Late Neolithic ceramics, this ceramics show the similarity in forms, in usage of identical stamps, and in ornamentation methods and motifs. The difference is only in the fact that Cardium seashell imprints are traced only on ceramics made with admixture of Ostracoda crawfishes, while the lineal ornament looks poorer than on ceramics of the main group. The origin of Cardium pottery in Ukraine should be searched in Impressed Ware culture of the Eastern Adriatic, ceramics of which is made with admixture of limestone and calcite. Cardium pottery of the Eastern Adriatic and the Buh River steppe region have a lot in common: their techniques of ornamentation are close; identical stamps, Carduim and other shells are used; and above all, the ornamental compositions are similar. It is important to underline the common tradition of usage of such sediments as limestone, calcites, and marls in ceramics making. Undoubtedly, Cardium pottery could be made only by the population with access to seed shrimps and Cardium marine mollusks, who was the bearer of Impresso cultural tradition, who had sufficiently close relations with the Late Neolithic habitants of Hard settlements and, in certain extent, was under their influence. Such population could live near limans and in the seashore of the Black Sea.

Ähnliche Einträge