Поховання культури Бабине Сугоклейської Могили

Публікується унікальний могильник бабинської культури, влаштований у кургані ямної культури, розкопаному 2004 р. у м. Кіровоград. Отримано радіокарбонові дати для трьох поховань. Публикуется могильник бабинской культуры (ранее — культура многоваликовой керамики) из 14 погребений, впущенных в курган...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Археологія
Datum:2012
Hauptverfasser: Ніколова, А.В., Разумов, С.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2012
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70067
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Поховання культури Бабине Сугоклейської Могили / А.В. Ніколова, С.М. Разумов // Археологія. — 2012. — № 3. — С. 96-108. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859668824304910336
author Ніколова, А.В.
Разумов, С.М.
author_facet Ніколова, А.В.
Разумов, С.М.
citation_txt Поховання культури Бабине Сугоклейської Могили / А.В. Ніколова, С.М. Разумов // Археологія. — 2012. — № 3. — С. 96-108. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія
description Публікується унікальний могильник бабинської культури, влаштований у кургані ямної культури, розкопаному 2004 р. у м. Кіровоград. Отримано радіокарбонові дати для трьох поховань. Публикуется могильник бабинской культуры (ранее — культура многоваликовой керамики) из 14 погребений, впущенных в курган ямной культуры, раскопанный в г. Кировоград. A Babyno culture (previously Multicorded Ware culture) burial ground consisting of 14 graves dug into a Yamna culture barrow excavated in Kirovohrad is published.
first_indexed 2025-11-30T12:34:45Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 96 2004 р. під час рятівних розкопок кургану доби бронзи у м. Кіровоград (Болтрик, Ніколова, Разумов 2005) виявлена низка поховань ба­ бинської культури (чи, за Р.О. Литвиненком, культурного кола Бабине: Литвиненко 2009). Курган входив колись до складу нині знище­ ної під час будівництва житлового масиву ве­ ликої курганної групи, що розміщувалася на плато на захід від місця злиття річок Інгул і Сугоклея (Сугаклея). Лише один курган у пів­ денній частині міста «вписався» у південно­ західний куток житлового кварталу. Його на­ сип суттєво постраждав через антропогенні чинники, особливо північна частина, знесе­ на до рівня суглинку. Сучасна висота курга­ ну 5,6 м від рівня давнього горизонту, діаметр приблизно 50,0 м. Усього в кургані дослідже­ но 26 поховань: 11 ямної культури, катакомб­ не та 14 бабинської. Курган зведений над похованнями ямної культури (Nikolova, Kaizer 2009), могили бабин­ ської культури були впущені до нього (рис. 1). Для трьох із них отримані радіокарбонові дати 1 1 Висловлюємо щиру подяку докт. Е. Кайзер і Exzel­ lenzinitiative 264 TOPOI в Берліні, які сприяли отри­ манню радіокарбонових дат. © А.В. НІКОЛОВА, С.М. РАЗУМОВ, 2012 А.В. Ніколова, С.М. Разумов ПОХОВАННЯ КУЛЬТУРИ БАБИНЕ СУГОКЛЕЙСЬКОЇ МОГИЛИ Публікується унікальний могильник бабинської культури, влаштований у кургані ямної культури, розкопаному 2004 р. у м. Кіровоград. Отримано радіокарбонові дати для трьох поховань. К л ю ч о в і с л о в а: Східна Європа, доба середньої бронзи, бабинська культура, радіокарбонові дати. в Познаньській радіокарбоновій лабораторії, що поповнюють поки ще незначну серію 14С дат цього кола пам’яток. Опис поховань Поховання 1 (рис. 2, 2) розміщувалося за 10,0 м на південний захід від центру кургана на гли­ бині 2 2,07 м. Могила не простежена. Кістяк дитини 7—9 років 3 лежав скорчено на лівому боці головою на південний схід. Ліва рука зі­ гнута в лікті, її кисть біля щелепи. Поховання 2 (рис. 3, 1) було на північний схід від поховання 1, на глибині 1,79 м. Моги­ ла не простежена. Кістяк жінки 25—30 років лежав на лівому боці в дуже скорченій позі го­ ловою на схід. Руки зігнуті в ліктях, кисті біля лиця. Біля таза лежала овальна кістяна пряжка­ медальйон з двома отворами: великим цен­ тральним і маленьким бічним. Довжина пряж­ ки 6,0 см, ширина — 4,3 см, висота — 1,3 см, діаметр отворів 1,6 і 0,4 см (рис. 3, 2). Поховання 3 (рис. 2, 1) впущене за 14,0 м на південь від центру. Прямокутна в плані яма, 2 Усі глибини подані від вершини умовного центру кургану. 3 Антропологічні визначення к. і. н. Л.В. Литвинової. O.V. Kovalenko, D.P. Kushtan, R.S. Luhovyi STRATIFIED BRONZE AGE BARROWS OF STOROZHOVE CEMETERY Published are the materials of excavations at stratified barrows 3 and 18 from the group of 26 mounds situated near Storozhove village in Chutove Region of Poltava Oblast. The barrows contained the burials of Donetsk and Inhul Catacomb cultures, and also of Berezhnivsko­Maivska Zrubna culture. Stratigraphic observations allow the authors to refer the burials of Donetska Catacomb culture to the earliest period with the radiocarbon dates Кі­16757 4210 ± 170 and Кі­16758 3870 ± 110 BP (1σ 3050—2190 cal BC). They were followed up by burials of Inhul Catacomb culture. Finally, both barrows were used as a cemetery by the population of Berezhnivsko­Maivska Zrubna culture. The following dates were obtained for them: Кі­15365 3390 ± 70 and Кі­15366 3430 ± 70 BP (1σ 1880—1530 cal BC). Comprehension of these dates will be possible, when more considerable packet for this region becomes available. ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 97 розмірами 1,80 × 1,08 м, орієнтована схід—за­ хід, фіксувалася від глибини 2,85 м, перекрит­ тя могили зафіксоване на глибині 3,05 м. В ямі була зведена дерев’яна гробниця — так зв. зруб розмірами 1,60 × 1,08 м, висота 0,44 м. Поздо­ вжні стіни складені з чотирьох колод діаметром 0,12 м, поперечні — з трьох, для вкладення яких по периметру ями вириті ровики завглиб­ шки 0,08—0,14 см. По кутках та по центру по­ здовжніх стін конструкція зсередини укріпле­ на вертикально вкопаними стовпчиками діа­ метром 0,10—0,12 м, від яких лишилися ямки діаметром 0,13—0,28 м. Стовпчик і стіна гроб­ ниці в північно­східному кутку були обвугле­ ні. Впоперек гробниця була перекрита плаха­ ми завширшки 10,0 см і завтовшки 4,0 см. Дно могили від східної стіни плавно понижувалося до західної від глибини 3,40 до 3,55 м, таким чином у головах гробниця була трохи нижча. На дні простежувався білий органічний тлін, що трохи не доходив до стін гробниці. Кістяк чоловіка 45—50 років лежав скорчено на лівому боці головою на схід. Руки зігнуті в ліктях, кисті біля лиця. Ноги зігнуті під пря­ мим кутом до тулуба. На кістках рук лежав ку­ прик, лопатка та ребра тварини (дрібна рогата худоба?). За кістками людини отримана дата Poz­ 36998 3355 ± 35 ВР. Поховання 4 (рис. 3, 3) впущене за 14,0 м на південний схід від центру. На глибині 2,87 м зафіксовані рештки поперечно вкладених плах, що перекривали овальну в плані яму розмі­ рами 1,76 × 1,30 м, орієнтовану північний схід—південний захід. Дно на глибині 3,17 м. Кістяк чоловіка? 35—40 років лежав скорчено на лівому боці головою на схід. Руки зігнуті в ліктях, кисті на плечах. Ліва нога зігнута під гострим, права — під прямим кутом до тулуба. На лівій руці лежали три ребра тварини (ве­ лика рогата худоба?), а під ліктем — кістяна овальна дуже вигнута пряжка­медальйон з двома отворами: великим у центрі з бортиком по краю та маленьким бічним. Довжина пряж­ ки 5,6 см, ширина — 4,2 см, діаметр отворів 2,0 та 0,2 см (рис. 3, 4). Під кістяком на рівні голови був брунатний тлін від органічної під­ стилки, в районі живота й таза — жовтий ор­ ганічний тлін. За кістками людини отримана дата Poz­ 37000 3495 ± 35 ВР. Поховання 6 (рис. 4, 1) розміщувалося під похованням 4. Воно здійснене в ямі з підбоєм. Вхідна яма не простежена. Камера овальна в Рис. 1. Сугоклейська Могила. Розміщення бабинських поховань і перетин кургану ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 98 плані, розмірами 1,6 × 0,7 м, орієнтована схід— захід. Дно на глибині 4,99 м. Кістяк дорослого чоловіка? лежав скорчено на лівому боці го­ ловою на схід. Руки зігнуті в ліктях, кисті біля лиця. Ноги зігнуті в колінах під прямим кутом до тулуба. В районі таза лежала кругла кістяна пряжка­медальйон з двома отворами — вели­ ким центральним і маленьким бічним. Діаметр пряжки 5,0 см, отворів — 2,0 та 0,5 см (рис. 4, 2). На дні зафіксовано брунатний тлін, а біля тулуба й таза — білий і жовтий. Поховання 7 (рис. 4, 3) впущене за 24,0 м на південь від центру. Здійснене в ямі з підбоєм. Вхідна яма не простежена. Дно її на глибині 5,10 м. Вхід до камери закривав заслон з від­ носно невеликих вапнякових плит, що лежа­ ли на різній глибині та частково завалилися в камеру. Камера овальна в плані, розмірами 1,80 × 0,98 м, орієнтована південний захід— північний схід. Дно на глибині 5,37 м (на 0,27 м нижче дна вхідної ями). Кістяк чоловіка 45—50 років лежав скорчено на лівому боці головою на захід. Руки зігнуті в ліктях, кисть лівої на плечі, правої — на шиї. Ноги зігнуті під пря­ мим кутом до тулуба. Біля лівого ліктя лежали кістяна пряжка­медальйон і грудинна кістка тварини. Пряжка кругла з боковим виступом і двома отворами: великим центральним і ма­ леньким бічним на виступі. Діаметр пряжки 4,5 см, отворів — 1,8 і 0,4 см (рис. 4, 4). На дні камери зафіксовано жовтий тлін від органічної підстилки завтовшки 0,5 см. Рис. 2. Сугоклейська Могила: 1 — поховання 3; 2 — по­ ховання 1 Рис. 3. Сугоклейська Могила: 1, 2 — поховання 2; 3, 4 — поховання 4 ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 99 Поховання 9 (рис. 5, 1) здійснене за 19,0 м на південний схід від центру на глибині 5,3 м. Форма могили не простежена. Кістяк чоловіка 45—50 років лежав скорчено на лівому боці го­ ловою на північний схід. Руки зігнуті в ліктях, кисті біля лиця. Ноги дуже підігнуті, коліна сягають рук. Вище колін лежала ліпна плоско­ донна банкувата посудина. В тісті домішка піс­ ку. Висота 10,5 см, діаметр вінця 14,5 см, ден­ ця — 9,0 см (рис. 5, 2). Поховання 15 (рис. 5, 3) впущене за 16,0 м на південь від центру. Яма овальної в плані Рис. 4. Сугоклейська Могила: 1, 2 — поховання 6; 3, 4 — поховання 7 Рис. 5. Сугоклейська Могила: 1, 2 — по­ ховання 9; 3, 5 — поховання 15; 4 — по­ ховання 17 ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 100 форми, розмірами 1,20 × 0,95 м, орієнтована схід—захід. Дно на глибині 3,77 м. Кістяк до­ рослого чоловіка? лежав на лівому боці в дуже скорченій позі головою на схід. Руки зігнуті в ліктях і вкладені на животі. На шийних хреб­ цях лежав астрагал­амулет, на одній з бічних граней якого прокреслено хрест, а збоку про­ свердлено отвір для підвішування (рис. 5, 4). На дні ями зафіксовано білий тлін, а біля ліво­ го ліктя — пляму жовтого кольору. Поховання 17 (рис. 5, 5) розміщувалося пів­ денніше та нижче поховання 7. Вдалося про­ стежити західну частину вхідної ями, дно її на глибині 6,0 м. Камера овальної в плані форми, розмірами 2,00 × 0,95 м, орієнтована північний схід—південний захід. Дно на глибині 6,27 м (на 0,27 м нижче дна вхідної ями). Кістяк чо­ ловіка 25—30 років лежав скорчено на ліво­ му боці спиною до входу в камеру, головою на північний схід. Руки зігнуті в ліктях, кисті біля лиця. Ноги зігнуті під прямим кутом до тулуба. На дні брунатний тлін. Поховання 18 (рис. 6, 1) впущене за 12,0 м на південь від центру. Яма овальної в плані форми, розмірами 1,40 × 0,75 м, орієнтована схід—захід. Дно на глибині 2,46 м. Кістяк жін­ ки 30—35 років лежав скорчено на лівому боці головою на схід. Ліва рука випростана, права — зігнута та спрямована кистю до ліктя лівої. Ноги зігнуті під гострим кутом. Під лівим лік­ тем лежала кругла кістяна пряжка­медальйон з двома отворами — великим центральним і ма­ леньким бічним. Діаметр пряжки 4,6 см, отво­ рів — 1,6 і 0,3 см (рис. 6, 2). Поховання 19 (рис. 6, 3) розміщувалося за 2,5 м на південь від центру. Зруйноване тран­ шеєю часів Другої світової війни та під час вста­ новлення геодезичного знака. Вціліла східна частина могили завширшки 1,1 м, що вказує на її орієнтацію північний схід—південний за­ хід. Дно на глибині 1,44 м. Виходячи зі вцілі­ лих решток, кістяк чоловіка віком до 30 років лежав скорчено на лівому боці головою на пів­ нічний схід. На дні ями зафіксовано залиш­ ки органічного тліну, забарвленого вохрою темно­бордового кольору, а також відбитки дерев’яних плах. Поховання 21 (рис. 7, 1) було за 20,0 м на південь від центру і здійснене в ямі з підбоєм. Вхідна яма овальна в плані, розмірами 1,30 × 0,95 м, орієнтована схід—захід. Дно на глибині 5,38 м. Овальна в плані камера вирита в північ­ ній стіні вхідної ями. Розміри її 1,50 × 0,90 м, висота склепіння 0,41 см, орієнтована майже паралельно вхідній ямі. Дно на глибині 5,83 м (на 0,42 м нижче дна вхідної ями). Дно вхідної ями та камери вкривав товстий шар рослин­ ного тліну світло­брунатного кольору. Такий само шар, вигинаючись, облямовував склепін­ ня камери аж до входу, утворюючи своє рідну домовину, куди й була вкладена жінка 30— 35 років — у дуже скорченій позі на лівому боці головою на схід. Руки зігнуті в ліктях, кисті біля лівого плеча. Ноги зігнуті в колінах під прямим кутом до тулуба. На плечовій кістці правої руки навхрест лежала дерев’яна плашка завдовжки 25,0 см і завтовшки 1,0 см. На тазо­ вих кістках і стопах лежали поперек три тонкі Рис. 6. Сугоклейська Могила: 1, 2 — поховання 18; 3 — поховання 19; 4, 5 — поховання 23 ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 101 прямокутні дощечки розмірами 60,0 × 18,0 см, 30,0 × 10,0 см і 15,0 × 10,0 см і завтовшки 0,2 см. Між дощечками та стегном правої ноги був просунутий дерев’яний кілок завдовжки 50,0 см і завтовшки 2,0 см; ще один знаходився між гомілками та доходив до ступнів (рис. 11). Під найбільшою дошкою, в районі живота не­ біжчиці, лежали розрубана вздовж грудинна кістка (рис. 8, 9) молодої тварини (дрібна рога­ та худоба?) та вісім кістяних стрижнів (рис. 8, 1—8), нижче стояла дерев’яна чашечка з віді­ гнутими вінцями та плоским дном. Діаметр її 8,0 см, висота 3,0 см (рис. 7, 2). Поховання 23 (рис. 6, 4) впущене за 20,0 м на південний захід від центру і здійснене в ямі з підбоєм. Вхідна яма майже прямокутна в пла­ ні, розмірами 1,25 × 0,90 м, орієнтована схід— захід з відхиленням. Дно на глибині 5,15 м. Ка­ мера овальна в плані, розмірами 1,40 × 0,83 м, орієнтована так само. Дно на глибині 5,26 м (на 0,11 м нижче дна вхідної ями). Кістяк жін­ ки 30—35 років лежав спиною до входу — скор­ чено на правому боці з розворотом на живіт, головою на схід—південний схід. Руки зігнуті в ліктях, кисті біля лиця. Ноги зігнуті під пря­ мим кутом до тулуба. В районі шиї знайдено 13 дрібних фаянсових намистин — бісер брудно­ білого кольору даметром 0,5 см (рис. 6, 5). На дні камери зафіксовано брунатний тлін, а пе­ ред животом — жовтий. Поховання 25 (рис. 9) впущене за 26,0 м на південний захід від центру. Яма прямокутна в плані із заокругленими кутками, розмірами 1,98 × 1,20 м, орієнтована південний схід— північний захід. Дно на глибині 7,01 м. Небіж­ чик лежав у дубовій колоді, перекритій уздовж чотирма плахами. Довжина колоди 1,80 м, ши­ рина — 0,85 м, висота — 0,25 м, товщина стінок 3,0 см, ширина плах перекриття 0,25 м. Кістяк чоловіка 35—40 років лежав скорчено на ліво­ му боці, головою на південний схід. Руки зігну­ ті в ліктях, кисті біля щелепи. Між ними лежав куприк тварини (дрібна рогата худоба). Ноги зігнуті в колінах під гострим кутом і підтягну­ ті до живота. На дні колоди шар жовто­зеленої глини завтовшки 1,0 см. За кістками людини отримана дата Poz­ 37001 3430 ± 35 ВР. Рис. 7. Сугоклейська Могила. Поховання 21 Рис. 8. Сугоклейська Могила. Поховання 21, кістки тварин ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 102 Характеристика матеріалів Загалом у Сугоклейській Могилі виявлено 14 поховань бабинської культури. За кількісни­ ми та якісними характеристиками поховаль­ ного обряду й інвентарю могильник, у певно­ му сенсі, унікальний. Він один з найбільших за кількістю поховань в одному кургані, хоча Р.О. Литвиненко — знаний фахівець бабинських старо житностей — зазначає, що влаштування колективних некрополів в одному кургані не­ типове для Дніпро­Бузької лісостепової групи, до якої дослідник відніс цей могильник (Лит­ виненко 2008, с. 357). Щонайбільше вони на­ раховують до п’яти поховань (там само, с. 115). Відтак, віднесення всіх бабинських комплек­ сів Сугоклейської Могили до Дніпро­Бузької лісостепової групи є поспішним, зважаючи й на локалізацію пам’ятки на кордоні степової та лісостепової смуг. Водночас тут не простежуєть­ ся виразно радіальне або рядами розміщення бабинських поховань (рис. 1), хоча переважна більшість їх повинна була б бути дуже близь­ кою хронологічно. Можливо, це пояснюється значною руйнацією кургану та втратою части­ ни поховань. Можна лише констатувати, що всі виявлені поховання скон центровані в південній половині кургану, як і в більшості інших курга­Рис. 9. Сугоклейська Могила. Поховання 25 Рис. 10. Сугоклейська Могила. Кіс­ тяні вироби з поховань: 1 — пряжка з поховання 4; 2 — пряжка з похован­ ня 18; 3 — пряжка з поховання 7; 4 — пряжка з поховання 6; 5 — пряжка з поховання 2; 6 — астрагал­амулет з поховання 15 ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 103 нів. За Р.О. Литвиненком, у поховальному об­ ряді бабинського населення Дніпро­Бузького регіону семантично значущим був південний, тобто «сонячний», напрямок півкола (там само, с. 120). Додамо, що будь­яких досипок, які мо­ гли бути пов’язані з бабинськими поховання­ ми, не простежено. Влаштування могил дуже різноманітне як для одного кургану. Тут є майже всі зразки, що тра­ пляються в пам’ятках цього кола, — ями, підбої, колода та зруб. Найбільше зафіксовано ям і під­ боїв — по шість. Своєю чергою, ями представле­ ні двома формами — прямокутні в плані (дві) та овальні (чотири?). Втім, деякі з останніх могли бути погано вцілілими підбоями. Поховання 4 в овальній ямі було перекрите деревом. За кількістю підбоїв Сугоклейська Могила унікальна в колі пам’яток лісостепового межи­ річчя Дніпра та Бугу. Р.О. Литвиненко з цього приводу зазначає, що нетиповим, запозиченим у степових сусідів різновидом поховальної спо­ руди варто вважати підбій, що трапився в шести випадках. Той факт, що вони входили до складу одного цвинтаря, розташованого на порубіж­ жі Дніпро­Бузького та Дніпро­Дністровського локальних варіантів, де були також поховання в колоді та дерев’яній гробниці, вказує на син­ кретичний його характер (Литвиненко 2008, с. 119). П’ять підбоїв спрямовані камерами до центру, один — навпаки, назовні кургану (похо­ вання 17). В одному випадку (поховання 7) вхід до камери закривав кам’яний заклад. Дерев’яні гробниці зі стовповими кон­ струкціями, так зв. зруби, як у похованні 3, та­ кож характерніші для степового Лівобережжя. У лісостепу відомо всього дві такі: окрім на­ шої, поховання 1/16 групи 1 біля с. Дуканичі на Полтавщині (Супруненко 2006, с. 42—43). Р.О. Литвиненко також зазначає, що викорис­ тання стовпів у поховальних конструкціях трап ляється вкрай рідко — всього 11 раз у всій області Бабине (Литвиненко 2008, с. 117). Видовбані та перекриті плахами труни­ко­ лоди, як у похованні 25, навпаки, характерні саме для лісостепового Правобережжя, де ві­ домо щонайменше 27 таких комплексів (Лит­ виненко 2008). У низці могил зафіксований різного роду органічний тлін. У всіх могилах поховано по одній особі. Ста­ тевовіковий склад небіжчиків — дитина (похо­ вання 1), чотири жінки та дев’ять чоловіків. У трьох могилах­підбоях (7, 17 і 23) кістяки обох статей лежали спиною до входу в камеру. У 12 могилах небіжчики орієнтовані тради­ ційно для Дніпро­Прутського регіону (голо­ вою на схід) і вкладені скорчено на лівому боці. Але є й винятки — чоловік у могилі 7 (підбої) орієнтований головою на захід; жінка в моги­ лі 23 єдина вкладена на правому боці, але голо­ вою теж на схід. З­поміж супроводу, в першу чергу, приверта­ ють увагу кістяні пряжки­медальйони, що су­ проводжували чотири поховання чоловіків та Рис. 12. Сугоклейська Могила. Калібровані 14С дати поховань Рис. 11. Сугоклейська Могила. Поховання 21 ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 104 Рис 13. Сугоклейська Могила. Загальні калібровані дати поховань Таблиця. Добірка радіокарбонових дат поховань бабинської культури № п/п Пам’ятка Курган/ похо­ вання Лаб. № Дата ВР Дата ВС (68,2 %) Дата ВС (95,4 %) Кістяні пряж­ ки Література 1 Сугоклей­ ська Могила пох. 3 Poz­ 36998 3355 ± 35 1730 (3,7 %) 1710 1700 (64,5 %) 1600 1740—1530 2 Сугоклей­ ська Могила пох. 4 Poz­ 37000 3495 ± 35 1880—1760 1920 (94,4 %) 1730 1710 (1,0 %)1690 тип 3о 3 Сугоклей­ ська Могила пох. 25 Poz­ 37001 3430 ± 35 1870 (5,7 %) 1840 1780 (62,5 %) 1680 1880—1630 4 Вапнярка 4/6 Ki­ 15016 3470 ± 60 1890 (64,6 %) 1730 1710 (3,6 %) 1690 1940—1630 Іванова, Савельєв 2011, табл. 1 5 Сичавка 1/18 Ki­ 16611 3490 ± 90 1930—1690 2150—1500 тип 3о Іванова 2010, табл.1 6 Сичавка 1/21 Ki­ 16609 3680 ± 80 2200 (6,5 %) 2160 2150 (61,7 %) 1950 2350—1750 там само 7 Любаша пох. 3 Ki­ 11176 3080 ± 70 1430—1260 1500—1120 Иванова, Петренко, Ветчинни­ кова 2005, табл. 2 8 Любаша пох. 9 Ki­ 11193 3520 ± 80 1950—1740 2040—1630 там само 9 Миронівка (Росава) 2/1 Ki­6214 3810 ± 55 2350 (57,2 %) 2190 2180 (11,0 %) 2140 1530—1380 Лысенко 2011, табл. 1 10 Миронівка (Росава) 4/2 Ki­6215 3200 ± 30 1500—1440 1530—1410 там само 11 Миронівка (Росава) 7/1 Ki­5827 3610 ± 30 2025 (23,0 %) 1990 1985 (45,2 %) 1925 2040—1880 Klochko 1999, p. 179, tabl. 1 12 Миронівка (Росава) 7/1 Ki­6216 3190 ± 30 1495­1430 1515—1410 Лысенко 2011, табл. 1 13 Миронівка (Росава) 8/2 Ki­6217 3210 ± 30 2350 (57,2 %) 2190 2180 (11,0 %) 2140 1530—1410 тип 3о там само ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 105 одне жінки (рис. 10). Три з них належать до най­ поширенішого для пізньобабинських поховань типу — з овальним жолобчастим щитком і до­ датковим бічним отвором (тип 3о, за Р.О. Лит­ виненком: 2009, с. 12). Одна пряжка з круглим щитком і малим бічним отвором належить до типу 2о (рис. 10, 4). Рідкісною є близька до типу 2о пряжка з круглим щитком і маленьким отво­ ром (рис. 10, 3), розміщеним на бічній планці (поховання 7). Подібний виріб знайдений у по­ хованні 1/12 біля с. Боровківка на Дніпропет­ ровщині (Ковалева, Шалобудов 1992, с. 112). Зазначимо, що в Дніпро­Бузькій групі пряжки відомі в 74 похованнях (25,8 %), але лише в Су­ гоклейській Могилі виявлено аж 5 екз. у одному кургані (Литвиненко 2008, табл. 3.11). Астрагал­амулет з поховання 15 з прокрес­ леним на одній з бічних граней хрестом і про­ свердленим збоку отвором для підвішування — унікальна для бабинських поховань знахідка, хоча необроблені астрагали відомі ще в чо­ тирьох похованнях чоловіків Дніпро­Бузької групи (там само, с. 346). Кераміка репрезентована лише однією бан­ куватою неорнаментованою посудиною з по­ ховання 9. Такий посуд найхарактерніший для пізньобабинських поховань. Дерев’яна посудина з жіночого похован­ ня 21 — досить рідкісна для бабинських комп­ лексів. Для Дніпро­Бузької групи на майже три сотні поховань відомо тільки ще дві знахідки та теж на степовому порубіжжі (там само). Фаянсові намистини з жіночого похован­ ня 23 належать до найпоширенішого типу, який побутував довго. Можна лише зазначити, що в бабинській культурі фаянсове намисто було притаманне саме жіночим похованням. У чотирьох могилах зафіксовані рештки напутньої їжі у вигляді кісток рогатої худоби, розташованих перед лицем і руками померлих. № п/п Пам’ятка Курган/ похо­ вання Лаб. № Дата ВР Дата ВС (68,2 %) Дата ВС (95,4 %) Кістяні пряж­ ки Література Продовження таблиці 14 Миронівка (Росава) 8/5 Ki­5829 3325 ± 50 1670—1520 1740—1490 Klochko 1999, p. 179, tabl. 1 15 Миронівка (Росава) 8/7 Ki­6218 3240 ± 30 1530—1450 1610—1430 Лысенко 2011, табл. 1 16 Бубнова Слобідка 9/2 Ki­6223 3275 ± 40 1610­1500 1640—1440 тип 2о там само 17 Журавлиха 3/6 Ki­6224 3170 ± 35 1495 (16,7 %) 1475 1460 (51,5 %) 1410 1520—1390 там само 18 Ксаверове 2/5 Ki­6225 3290 ± 35 1610—1520 1670—1490 там само 19 Боровиця 1/2 Ki­6222 3250 ± 35 1610 (16,4 %) 1570 1540 (39,2 %) 1490 1480 (12,7 %) 1450 1620—1440 там само 20 Велика Бугаївка пох. 109 Ki­9555 3450 ± 70 1880 (11,3 %) 1840 1820 (7,2 %) 1790 1780 (49,7 %) 1630 1920 (90,8 %) 1600 1590 (4,6 %) 1530 там само 21 Малополо­ вецьке 3 пох. 25 Ki­6213 3430 ± 35 1870 (5,7 %) 1840 1780 (62,5 %) 1680 1880—1630 Мимоход 2010, табл. 3 22 Чорна Мо­ гила 3/17 Ki­6553 3745 ± 75 2280—2030 2500—1900 там само 23 Виноград­ не 3/39 Ki­9412 3720 ± 70 2270 (2,6 %) 2250 2210 (63,8 %) 2020 2000 (1,8 %) 1980 2340—1910 там само ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 106 Звернемо увагу на жіноче поховання 21 у під­ бої. Під дошкою, в районі живота небіжчиці, лежали розрубана вздовж грудинна кістка мо­ лодої тварини (дрібна рогата худоба?) та вісім кістяних стрижнів, нижче стояла дерев’яна чашечка з відігнутими вінцями. Аналогії тако­ му розташуванню кісток тварин у бабинських похованнях нам невідомі, можливо, ми маємо справу з якимись атрибутами для ворожби. Це неординарне поховання вирізняється серед ін­ ших рештками короба (домовини) з товстого лубу?, а також не зовсім зрозумілого витвору, що лежав на тазових кістках і на стопах жінки у вигляді трьох тонких дощечок, між якими та стегном правої ноги був просунутий довгий дерев’яний кілок, а другий — знаходився між гомілками та доходив до ступнів (рис. 11). Відносна та абсолютна хронологія поховань В одному випадку між похованнями простеже­ на пряма стратиграфія. Це чоловічі поховання 7 і 17, здійснені в підбоях, вхідні ями яких знахо­ дилися, відповідно, одна над одною. В обох кіс­ тяки покладені спиною до входу в камеру. В по­ хованні 7, впущеному пізніше, небіжчик лежав скорчено на лівому боці головою на південний захід, у похованні 17 (давнішому) — теж на лі­ вому боці, але головою на північний схід. Вони різняться також за позицією рук: у похованні 7 руки зігнуті вдвоє і кисті лежали на грудях під щелепою, спрямовані одна до одної, у похо­ ванні 17 — вони випнуті вбік, кисті перед ли­ цем. Поховання 7 супроводжувалося пряжкою­ медальйоном, близькою до типу 2о. Неоднозначна ситуація спостерігалася між стра тиграфічною позицією чоловічих? похо­ вань 4 та 6. Поховання 4 в ямі овальної форми (глибина 3,17 м) розміщувалося вище похован­ ня 6 (його дно на глибині 4,99 м), здійсненому в підбої. Оскільки вхідна яма останнього не про­ стежена і вона могла розташовуватися з півден­ ного боку камери, це може означати, що пізніше впущений підбій заходив під вище розташовану могилу 4. Тож суттєва різниця в глибині могил не дозволяє впевнено стверджувати їхню послідов­ ність. В обох могилах кістяки лежали на лівому боці головою на схід і супроводжувалися кістка­ ми тварин, в обох знайдені кістяні пряжки, але різних типів: овальна типу 3о у похованні 4 та кругла типу 2о в похованні 6. Відтак цей випадок, можливо, підтверджує хронологічний пріоритет пряжок типу 2о над типом 3о, на що вказували дослідники (Литвиненко 2009, с. 13). Згідно з хронологічною схемою розвитку па­ м’я ток бабинської культури Р.О. Литвинен ка, поховання Сугоклейської Могили належать до другого та третього (заключного) періо дів Дніп­ ро­Бузької групи (Литвиненко 2008, с. 247). За спостереженнями дослідника, для другого періо­ ду характерні пряжки типу 2о, поява трун­колод і одиничних підбоїв, запозичених у південних су­ сідів, для заключного — більша розмаїтість дру­ горядних обрядових груп і переважання пряжок типу 3о (Литвиненко 2009, с. 14—15). Для трьох поховань (3, 4 та 25) за кістка­ ми людини маємо радіокарбонові дати (табл., рис. 12), за якими, після опрацювання їх функ­ цією Sum_probality програми Oxcal.3.10, похо­ вання датуються в межах 1780—1620 ВС з до­ стовірністю 54,5 % або 1890—1620 ВС з досто­ вірністю 90,9 % (рис. 13). За каліброваними 14С датами найдавнішим є поховання 4 з пряжкою типу 3о, що датується 1880—1760 ВС 4, наступним — поховання 25 у колоді — 1780—1680 ВС, а найпізнішим — по­ ховання 3 в зрубі — 1700—1600 ВС (табл.). За різними підрахунками нині відомо від 23 (Мимоход 2010, с. 38, табл. 3) до 29 радіокарбо­ нових дат для бабинської культури (Литвиненко 2009, с. 20). Як справедливо зазначив Р.О. Лит­ виненко, інтервал їх дуже широкий (2495—1260 BC cal). Серед дат є дуже давні та дуже піз­ ні. Тож лише середнє скупчення дат (2215— 1745 ВС) можна прийняти як реальне. Пам’ятки Дністровсько­Прутського (2215—1842 ВС) і Дніпро­Дністровського (2118—2125 ВС) варі­ антів видаються давнішими за Дніпро­Бузькі (1780—1785 ВС). А формально наявні 14С дати окреслюють хронологічний діапазон для бабин­ ської культури загалом у межах ХХІІ — серед­ ини ХVІІІ ст. до н. е. (Литвиненко 2009, с. 20). Згоден із Р.О. Литвиненком і Р.О. Мимоход, за яким вона, як і весь блок посткатакомбних культур, повинна датуватися ХХІІ—ХVIII ст. до н. е. (Мимоход 2010, с. 50). Зіставимо наші 14С дати з опубліковани­ ми досі, що актуально з боку порівняння да­ них, отриманих у різних лабораторіях. Адже досі радіокарбонові дати були виконані лише в Київській лабораторії, що не дозволяло верифікувати їх. Дані зведені в табл.5 Згід­ 4 Перевага надається хронологічним інтервалам з віро­ гідністю 68,2 %. 5 До таблиці не включені дати Аккембетського кургану через відсутність звіту про його розкопки, якого, во­ чевидь, вже й не буде. Тож цю пам’ятку слід вважати втраченою. Вилучені з аналізу також курган Любаша, поховання 15 і Ревове 3/14, віднесені авторами розко­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 107 Інша картина спостерігається для пам’яток Середнього Подніпров’я, 14С дати яких до­ сить суперечливі, на що переконливо вказав Р.О. Мимоход. Ми цілком поділяємо обґрунто­ ваний, на наш погляд, висновок дослідника, що ця серія омолоджених дат 14С має бути визнана за некоректну та вилучена з подальшого аналі­ зу (Мимоход 2010, с. 42—45). Надалі, вочевидь, вони матимуть лише історіографічну цінність. Дві дати з Середнього Подніпров’я (табл., № 20 і 21) збігаються з 14С датами Сугоклейського кур­ гану. Найдавнішими для бабинських пам’яток є 14С дати з Чорної Могили 3/17 і Виноградного 3/39 (табл., № 22, 23), які відповідають за харак­ тером поховальних ознак часу переходу від ка­ такомбного до бабинського обряду та маркують найдавніший горизонт посткатакомбних угру­ повань (Мимоход 2010, с. 41). Таким чином, опубліковані тут матеріали деякою мірою розширюють наші уявлення про пам’ятки бабинської культури, а радіокарбо­ нові їх дати дозволяють з певним ступенем ві­ рогідності пересунути верхню її межу з ХVIII до ХVII ст. до н. е. Та на цьому шляху потрібні подальші дослідження. но з останніми даними з регіону межиріч­ чя Інгульця та Дністра, бабинські пам’ятки вкладаються в діапазон 2150—1600 ВС cal6. Привертає увагу, що два поховання, що су­ проводжувалися кістяними пряжками типу 3о, мають майже тотожні 14С дати та різнять­ ся лише величиною лабораторної похибки (табл., № 2 та 5). Цікаво, що одна з дат 14С по­ ховання Садовий 4/10 у Прикубанні, де знай­ дена аналогічна пряжка типу 3о, співпадає з вказаними: Кi­13054 3440 ± 70 BP або 1880— 1680 ВС (Мимоход 2010, табл. 2, с. 42). пок до бабинських (Иванова, Петренко, Ветчинни­ кова 2005, с. 163, табл. 2), що сумнівно. В похованні 15 кургану Любаша знайдено «пакет» кісток і вох­ ри, що не характерно для бабинських пам’яток і, ймовірно, вказує на ранньобронзовий його час. Те само стосується Ревове 3/14 — поховання зі слабко скорченим на лівому боці скелетом і вохрою. Мабуть, дослідників ввела в оману радіокарбонова дата цього поховання (Ki­11175 3590 ± 70 BP), яка, схоже, де­ фектна (там само, с. 68). 6 З цього інтервалу випадає явно некоректна (омо лод­ жена) дата поховання 3 кургану Любаша. Можливо, на результат аналізу вплинуло те, що кістки людини були обвуглені. Болтрик Ю.В., Ніколова А.В., Разумов С.М. Дослідження кургану бронзової доби у м. Кіровоград // АДУ 2003— 2004. — К., 2005. — С. 69—70. Іванова С.В. Нові радіовуглецеві дати для пам’яток Північно­Західного Причорномор’я // Археологія. — 2010. — № 3. — С. 69—74. Иванова С.В., Петренко В.Г., Ветчинникова Н.Е. Курганы древних скотоводов междуречья Южного Буга и Днес­ тра. — Одесса, 2005. Іванова С.В., Савельєв О.К. Курган біля с. Сичавка Одеської області // Археологія. — 2011. — № 3. — С. 70—82. Ковалева И.Ф., Шалобудов В.Н. Курган эпохи бронзы у с. Боровковка // ДСПК. — Запорожье, 1992. — С. 105—114. Лысенко С.Д. К вопросу о культурно­хронологической и функциональной принадлежности костяных «пряжек» в Среднем Поднепровье // КСИА. — 2011. — 225. — С. 123—143. Литвиненко Р.О. Культурне коло Бабине (за матеріалами поховальних пам’яток). Рукопис дис. … докт. істор. наук. — К., 2008. Литвиненко Р.О. Культурне коло Бабине (за матеріалами поховальних пам’яток). Автореф. дис. ... докт. істор. наук. — К., 2009. Мимоход Р.А. Радиоуглеродная хронология блока посткатакомбных культурных образований // МДАСУ. — 2010. — 10. — С. 32—55. Супруненко О.Б. Кургани між сс. Дуканичі та Солонці на Нижньому Пслі. — К.; Полтава, 2006. Кlochko V.I. Radiocarbon Chronologie of the Early and Middle Bronze Age in the Middle Dnieper Region. The Myronivka Barrows // BPS. — 1999. — 7. — P. 163—195. Nikolova A.V., Kaiser E. Die absolute Chronologie der Jamnaja­Kultur im nördlichen Schwarzmeergebiet auf der Grundlage erster dendrochronologischer Daten // Eurasia Antiqua. — 2009. — 15. — S. 209—240. Надійшла 24.01.2012 А.В. Николова, С.Н. Разумов ПОГРЕБЕНИЯ КУЛЬТУРЫ БАБИНО СУГОКЛЕЙСКОЙ МОГИЛЫ Публикуется могильник бабинской культуры (ранее — культура многоваликовой керамики) из 14 погребений, впущенных в курган ямной культуры, раскопанный в г. Кировоград. На фоне других курганов междуречья Днепра ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 108 и Южного Буга он выделяется количеством могил и разнообразием погребального обряда, а также инвентарем. В нем были погребены ребенок и 13 взрослых: четыре женщины и девять мужчин. Большинство погребений впущены в южную полу кургана в различного типа могилах, известных для бабинской культуры: ямы и подбои (по шесть), колода и сруб. Ориентация и поза погребенных традиционны для Днепро­ Прутского региона: преобладают скорченные на левом боку головой на восток. Пять погребений сопровождались костяными медальонами­пряжками круглой и овальной формы с двумя отверстиями — большим центральным и маленьким боковым. В других найдены астрагал­амулет, фаянсовый бисер, керамическая и деревянная посуда. Согласно культурно­хронологической схеме развития культуры/общности Бабино, за Р.А. Литивиненко, мо­ гильник относится ко второму—третьему периоду Днепро­Бугской группы указанной культуры. Для трех погре­ бений в Познаньской радиокарбонной лаборатории (Республика Польша) получены радиокарбонные даты по костям погребенных, согласно которым они совершены в интервале 1780—1620 саl ВС. В целом анализ имеющейся базы изотопных дат бабинских памятников показывает, что она противоречи­ ва и нуждается в коррекции. Согласно 14С датам погребений с овальными пряжками­медальонами (тип 3о, по Р.А. Литвиненко) из разных регинов, они датируются 1880—1680 саl ВС. В то же время полученные даты позволя­ ют отодвинуть верхнюю границу бабинской культуры с ХVІІІ на ХVІІ вв. ВС. A.V. Nikolova, S.N. Razumov SUHOKLEIA GRAVE BURIALS OF BABYNE CULTURE A Babyno culture (previously Multicorded Ware culture) burial ground consisting of 14 graves dug into a Yamna culture barrow excavated in Kirovohrad is published. It stands out among other barrows situated between Dnister and Southern Buh Rivers because of the graves number and burial customs variety, as well as because of its inventory. A child and 13 adults, four women and nine men, were buried in it. Most of the burials were dug into the southern slope of the barrow in graves of various types typical for Babyne culture: pits and undercut graves (six of each), log and framework. Orientation and position of the buried are traditional for the Dnipro and the Prut Rivers region: crouched on their left side with head to the east. Five burials contained round or oval­shaped medallions­buckles made of bone with two openings: a large one in the centre and a small one on the side. Knucklebone­ amulet, faience beads, and ceramic and wooden vessels were found in other graves. According to R.A. Lytvynenko’s cultural and chronological scheme of Babyne culture/community, the burial is referred to the second and third period of the Dnipro­Buh group of the culture. Radiocarbon dates were obtained in Poznan radiocarbon laboratory (Republic of Poland) based on bones of the buried for three graves; according to them, the burials were made within the period from 1780 to 1620 cal BC. As a whole, the analysis of the isotopic dates for Babyne culture sites shows that this data base is contradictory and needs to be corrected. According to C14 dates of graves with oval­shaped buckles­medallions (3o type, by R.A. Lytvynenko) from various regions, they are dated back to 1880—1680 саl ВС. At the same time, the dates obtained allow the authors to move the upper bourder of Babyne culture from the 18th c. to the 17th c. BC. Городище Кара­Тобе розташоване у Північно­ Західному Криму, в м. Саки між двома соло­ ними озерами — Сакським і Сасикським, імо­ вірно, біля перехрестя давніх доріг (Внуков, М.С. Шапцев АСТРАГАЛ З ГРАФІТІ З ГОРОДИЩА КАРА­ТОБЕ © М.С. ШАПЦЕВ, 2012 Публікується астрагал з графіті, знайдений на греко­скіфському городищі Кара­Тобе в Криму. К л ю ч о в і с л о в а: Крим, античність, астрагал, графіті. Коваленко, Трейстер 1990). Як засвідчують найраніші знахідки на пам’ятці, а саме кіль­ ка клейм, які датують початком IV ст. до н. е., воно виникло у вказаному столітті. Але шари того часу не виявлені, можливо, як припускає С.Ю. Внуков, вони були знищені наприкін­
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-70067
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T12:34:45Z
publishDate 2012
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Ніколова, А.В.
Разумов, С.М.
2014-10-28T05:45:20Z
2014-10-28T05:45:20Z
2012
Поховання культури Бабине Сугоклейської Могили / А.В. Ніколова, С.М. Разумов // Археологія. — 2012. — № 3. — С. 96-108. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70067
Публікується унікальний могильник бабинської культури, влаштований у кургані ямної культури, розкопаному 2004 р. у м. Кіровоград. Отримано радіокарбонові дати для трьох поховань.
Публикуется могильник бабинской культуры (ранее — культура многоваликовой керамики) из 14 погребений, впущенных в курган ямной культуры, раскопанный в г. Кировоград.
A Babyno culture (previously Multicorded Ware culture) burial ground consisting of 14 graves dug into a Yamna culture barrow excavated in Kirovohrad is published.
Висловлюємо щиру подяку докт. Е. Кайзер і Exzellenzinitiative 264 TOPOI в Берліні, які сприяли отриманню радіокарбонових дат.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Публікації археологічних матеріалів
Поховання культури Бабине Сугоклейської Могили
Погребения культуры Бабино Сугоклейской Могилы
Suhokleia Grave Burials of Babyne Culture
Article
published earlier
spellingShingle Поховання культури Бабине Сугоклейської Могили
Ніколова, А.В.
Разумов, С.М.
Публікації археологічних матеріалів
title Поховання культури Бабине Сугоклейської Могили
title_alt Погребения культуры Бабино Сугоклейской Могилы
Suhokleia Grave Burials of Babyne Culture
title_full Поховання культури Бабине Сугоклейської Могили
title_fullStr Поховання культури Бабине Сугоклейської Могили
title_full_unstemmed Поховання культури Бабине Сугоклейської Могили
title_short Поховання культури Бабине Сугоклейської Могили
title_sort поховання культури бабине сугоклейської могили
topic Публікації археологічних матеріалів
topic_facet Публікації археологічних матеріалів
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70067
work_keys_str_mv AT níkolovaav pohovannâkulʹturibabinesugokleisʹkoímogili
AT razumovsm pohovannâkulʹturibabinesugokleisʹkoímogili
AT níkolovaav pogrebeniâkulʹturybabinosugokleiskoimogily
AT razumovsm pogrebeniâkulʹturybabinosugokleiskoimogily
AT níkolovaav suhokleiagraveburialsofbabyneculture
AT razumovsm suhokleiagraveburialsofbabyneculture