Палеоетноботанічні рештки з поселення Обухів 2
Аналіз палеоетноботанічних матеріалів з ранньослов’янського поселення Обухів 2 дозволяє зробити деякі висновки щодо рільництва. Статья является презентацией палеоэтноботанического материала из поселения Обухов 2. Палеоэтноботанический спектр является подтверждением высокого уровня развития техники з...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70069 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Палеоетноботанічні рештки з поселення Обухів 2 / С.А. Горбаненко // Археологія. — 2012. — № 3. — С. 111-117. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859480126592385024 |
|---|---|
| author | Горбаненко, С.А. |
| author_facet | Горбаненко, С.А. |
| citation_txt | Палеоетноботанічні рештки з поселення Обухів 2 / С.А. Горбаненко // Археологія. — 2012. — № 3. — С. 111-117. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Аналіз палеоетноботанічних матеріалів з ранньослов’янського поселення Обухів 2 дозволяє зробити деякі висновки щодо рільництва.
Статья является презентацией палеоэтноботанического материала из поселения Обухов 2. Палеоэтноботанический спектр является подтверждением высокого уровня развития техники земледелия; материал представлен 112 определенными отпечатками зерен и семян культурных и сорных растений: 46 Panicum miliaceum, 15 Secale cereale, 14 Triticum aestivum s. l., 11 Triticum dicoсcon, 8 Hordeum vulgare, 6 Avena sp.; 4 Pisum sativum, 1 Vicia ervilia; 6 Bromus sp., 1 Setaria sp., 7 зерновок сорняков не определено.
The article is a presentation of palaeobotanic material from Obukhiv 2 settlement. Palaeobotanic spectrum testifies the high level of agriculture technology; the material is represented by 112 defined imprints of grains and cultivated and undesirable plants seeds: 46 Panicum miliaceum, 15 Secale cereale, 14 Triticum aestivum s. l., 11 Triticum dicoсcon, 8 Hordeum vulgare, 6 Avena sp.; 4 Pisum sativum, 1 Vicia ervilia; 6 Bromus sp., 1 Setaria sp., 7 weed seeds were not defined.
|
| first_indexed | 2025-11-24T11:51:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 111
До історії
стародавнього виробництва
Поселення Обухів 2 (Київська обл.) на право
му березі р. Стугна (правий доплив Дніпра),
за 2,0 км від центру м. Обухів (рис. 1), від
крила 1969 р. Н.М. Кравченко. У 1970—1978
та 1985 рр. його досліджувала експедиція Ки
ївського державного педагогічного інституту
ім. О. Горького під її керівництвом. На посе
ленні виявлені матеріали та об’єкти ІІІ—V, а
також VII—IX ст. Результати досліджень част
ково введені до наукового обігу (Кравченко
1979; Кравченко, Струнка 1984; Терпилов
ский, Абашина 1992, с. 110—111; Кравченко и
др. 2007, с. 34—35).
У 2007—2009 рр. дослідження продов
жила тут СередньоДніпровська експедиція
ІА НАНУ під керівництвом О.В. Петраускаса,
що охопили західну та південну ділянки по
селення. За три роки розкопано площу при
близно 4700 м2 і досліджено понад 70 об’єктів
переважно VIII—IX ст. Виняток становлять
господарська яма V—VII ст. і кілька незначних
об’єктів доби бронзи—раннього залізного віку та
сучасного походження (Петраускас, Шишкин,
Абашина 2011). Матеріал зберігається у фондах
науководослідної лабораторії археологічних
досліджень Національного педагогічного уні
верситету ім. М. Драгоманова.
З метою виявлення та зняття відбитків зер
нівок і насіння культурних рослин і бур’янів
ми переглянули колекцію виробів з глини з
розкопок 2007—2009 рр. Зняття відбитків про
вадилося за загальноприйнятою методикою,
вперше застосованою в Радянському Союзі
З.В. Янушевич (Янушевич, Маркевич 1970).
Надалі визначено палеоетноботанічний спектр
© С.А. ГОРБАНЕНКО, 2012
С.А. Горбаненко
ПАЛЕОЕТНОБОТАНІЧНІ
РЕШТКИ З ПОСЕЛЕННЯ ОБУХІВ 2
Аналіз палеоетноботанічних матеріалів з ранньослов’янського поселення Обухів 2 дозволяє зробити деякі висновки
щодо рільництва.
К л ю ч о в і с л о в а: ранні слов’яни, поселення, палеоетноботанічний спектр (ПБС), рільництво.
(ПБС) зернівок культурних рослин (базові по
няття див.: Кравченко, Пашкевич 1985) та по
рівняно його з уже відомими за публікаціями.
Визначено 112 од. зернівок і насіння культур
них рослин і бур’янів, а саме: 46 проса очище
ного (пшона) та в плівках (Panicum miliaceum), з
яких 6 од. на денцях, 15 — жита (Secale cereale),
14 пшениці голозерної (Triticum aestivum s. l.),
11 пшениці двозернянки (Triticum dicoccon),
8 од. ячменю плівчастого (Hordeum vulgare),
6 од. вівса (не визначеного до виду) (Avena sp.),
4 од. гороху (Pisum sativum), один відбиток
вики (Vicia ervilia), 6 од. стоколосу, не визна
ченого до виду (Bromus sp.), один мишію, теж
не визначеного до виду (Setaria sp.) та ще 7 од.
якихось бур’янів (рис. 2).
Просо. Серед відбитків злаків на кераміці
за кількістю перше місце посідають зернівки
проса. Його відбитки мають розміри: ширина
1,95—2,27 мм, довжина 2,66—3,10 мм (рис. 3,
1—4; табл.). Відбитки виявлені переважно в тіс
ті чи на поверхні виробів, зрідка на денцях. На
дев’яти денцях їх було багато (кількість не під
рахована).
Жито посідає друге місце. Розміри відбит
ків зернівок: ширина (B) 2,93—3,07 мм, довжи
на (L) 7,79—8,3 мм. Індекс L/B коливається в
межах 2,66—2,71 (рис. 3, 9—12).
Пшениці голозерні. Їх відбитків виявлено
доволі багато. Характерні розміри: B 3,21—
3,61 мм, L 5,76—6,82 мм, L/B 1,62—2,12
(рис. 3, 17—20).
Пшениця двозернянка. Відбитків її зернівок
менше. Розміри: B 2,94—3,30 мм, L 6,67—
7,78 мм; L/B 2,10—2,49 (рис. 3, 13—16).
Ячмінь плівчастий. Відсоток його відбитків
менший за середній показник для кінця І тис.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 112
Розміри: B 2,97—3,70 мм, L 7,31—8,66 мм, L/B
2,31—2,46 (рис. 3, 5—8).
Овес. Зафіксований незвично значний від
соток порівняно з іншими слов’янськими па
м’ятками. Розміри: B 2,18—3,12 мм, L 8,24—
9,24 мм, L/B 2,96—3,78 (рис. 3, 21—24).
Крім зернівок злакових, виявлені також від
битки насіння бобових рослин: гороху, діаметр
5,72—5,85 мм (табл.; рис. 3, 25, 26) і вики ервілії,
4,93 × 6,01 мм (рис. 3, 27).
Зпоміж зернівок бур’янів є відбитки: сто
колосу (рис. 3, 28—31), мишію (рис. 3, 32), ще
7 од. зернівок бур’янів не визначено, хоча за
формою та пропорціями вони здебільшого на
гадують зернівки стоколосу (рис. 3, 33—39).
Додамо, що на залізному знарядді на зра
зок невеличкої «лопати» (рис. 4), виявленому
в зерновій ямі (об’єкт 19) на південній ділян
ці, на окисленому металі лишилися відбитки
жита (переважали) та проса (їх менше), що
вказують, яке саме зерно зберігалося в тій ямі.
У глиняній обмазці зафіксовані численні орга
нічні домішки (стебла та листя трави).
Відбитки зернових культур за розмірами та
пропорціями в цілому подібні до раніше
дослід жених аналогічним чином синхронних
волинцевськороменських і салтівських мате
ріалів (Пашкевич, Горбаненко 2002; 2002—
2003; Колода, Горбаненко 2010), а також інших
пам’яток І тис. (Янушевич 1986).
Якщо проігнорувати відбитки зернівок про
са, виявлені на денцях горщиків, як такі, що вно
сять статистичну похибку (6 од.), а також ураху
вати різницю в розмірах зернівок (детальніше
див.: Горбаненко 2011, с. 208), то матимемо такий
ПБС за об’ємом (%): перше місце посідає жито
(23,4), дещо рідше представлені пшениці голо
зерні (21,9), далі — пшениця двозернянка (17,2),
просо (15,6), ячмінь (12,5) і овес (9,4) (рис. 5).
За співвідношенням решток рослин спектр
доволі незвичний. Найперше привертає увагу
значна кількість відбитків бур’янів: 14 од. на
тлі 100 зернівок культурних рослин. Наявність
їх серед культурних рослин свідчить про вико
ристання староорних земель (детальніше див.:
там само, с. 209—210). Серед них є відбиток
мишію — бур’яну, що росте на полях, пасови
щах, а також поширюється після жнив ранніх
озимих і ярових зернових, як і в посівах піз
ніх ярових культур (Веселовський, Лисенко,
Манько 1988, с. 21).
Але набагато інформативнішими є зна
хідки стоколосу. Обидва його види — житній
і польовий (B. secalinus, B. arvensis) — є засмі
чувачами переважно озимих жита і пшениці, а
також ростуть уздовж доріг, каналів і лісосмуг
(Бур’яни... 1970). Відтак, стоколос може вка
зувати на: 1) наявність посівів жита (перш за
все); 2) використання староорних земель (як і
інші бур’яни); 3) практику посівів ярових і ози
мих. В археологічній літературі вже не раз за
значалося, що зернівки стоколосу житнього та
стоколосу польового як засмічувачі озимих по
сівів жита (Смирнов, Соснихина 1984, с. 5—7)
маркують вирощування цієї культури (див.,
напр.: Кирьянов 1959, с. 333; 1967, с. 177; Ми
хайлина, Пашкевич, Пивоваров 2007, с. 60).
Додамо, що синтез цих трьох чинників дозво
Рис. 1. Локалізація поселення Обухів 2
Рис. 2. Обухів 2. Палеоетноботанічний спектр зерні
вок культурних рослин (за кількістю): P. m. — Panicum
miliaceum, S. c. — Secale cereale, T. a. s. l. — Triticum
aestivum s. l., T. d. — Triticum dicoccon, H. v. — Hordeum
vulgare, А. sp. — Avena sp. Над стовпчиками вказана
кількість зернівок
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 113
Рис. 3. Обухів 2. Відбитки зерен і насіння культурних рослин і бур’янів: а — пластилінові моделі,
б — прорисовки. 1—4 — просо (1, 2 — пшоно); 5—8 — ячмінь плівчастий; 9—12 — жито; 13—16 —
пшениця двозернянка (16 — фрагмент колоска); 17—20 — пшениці голозерні; 21—24 — овес;
25, 26 — горох посівний; 27 — вика ервілія; 28—31 — стоколос; 32 — мишій; 33—39 — бур’ян (не
визначений)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 114
ляє стверджувати про дво/трипільну систему
рільництва.
Отож, доволі значне поширення стоколосу
в палеоетноботанічних матеріалах останньої
чверті І тис. дозволяє вважати його засмічува
чем озимого жита. На цей час припадає писем
не свідчення Ібрагіма ІбнЯкуба, який зазна
чав, що слов’яни «…сеют в два времени года,
летом и весною и пожинают два урожая» (Из
вестия… 1878, с. 54). Ярові висівали навесні,
озимі — восени. За етнографічними даними
ХІХ ст., за трипільної системи одну частину
поля орали навесні під ярові культури, другу —
влітку під пар, оранку під озимі провадили на
початку осені (Парфенов 1873, с. 642—643).
Отже, за аналізом бур’янів можна зробити
висновки, що мешканці ранньослов’янського
поселення Обухів 2 використовували давно
освоєні для посівів землі. Крім того, вони за
стосовували інтенсивну форму землекористу
вання (ротацію ділянок під посіви та їх відпо
чинок для відновлення родючості), за якої поля
не виснажувалися до стану, коли обробляти їх
уже було нерентабельно.
Власне ПБС пам’ятки свідчить, що найбіль
ший обсяг вирощуваного збіжжя припадав на
жито та пшениці голозерні. Ці культури найпро
дуктивніші на тлі інших. Значна частка їх вказує
на: 1) високий рівень розвитку рільничої техні
ки; 2) зростання врожайності (розвиток еко
номічних відносин). На перше мимохіть вка
зує підвищення з вдосконаленням рільництва
значення голозерної пшениці в останній чвер
ті І тис. (Горбаненко, Пашкевич 2010, с. 103—
Рис. 4. Обухів 2. Залізне знаряддя: 1 — загальний вигляд; 2, 3 — відбитки зерен, відповідно, жита й проса
Рис. 5. Обухів 2. Палеоетноботанічний спектр зернівок
культурних рослин (за об’ємом). Скорочення див. рис. 2
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 115
276), друге підтверджується розвоєм слов’ян
того часу (становлення Київської Русі).
Щодо жита, то дослідники, які займаються
проблемами хліборобства, не раз вказували на
залежність його частки від рівня розвитку ріль
ництва (Lange 1975; Пашкевич 1988; Яжджев
ский 1988). Крім того, значні обсяги жита част
ково можуть свідчити про підпорядкованість
рільництва потребам тваринництва. Його соло
ма може використовуватися для годівлі взимку
великої рогатої худоби. Пшениці голозерні та
жито були врожайнішими, але й вибагливіши
ми до умов вирощування та якості обробітку
ґрунту, оскільки потребують глибокої оранки
(Дегтярев 1981, с. 22—25; Культурная флора…
1979, с. 50—52, 213, 214; 1989, с. 276).
Овес посівний — доволі складна для інтер
претації культура. Незначною мірою він пред
ставлений у всіх археологічних культурах від
кінця І тис. до н. е. до кінця І тис. н. е. (Паш
кевич, Горбаненко 2010) і пізніше (Пашкевич
1991). Можливо, овес (разом з житом) свідчить
про часткове підпорядкування рільництва по
требам тваринництва. Його використовують
для відгодівлі худоби. На це спрямовують зна
хідки на салтівському поселенні Рогалик (Лу
ганська обл.), у матеріалах якого переважають
зернівки ячменю плівчастого, ячменю плів
частого пляшкоподібного (Hordeum vulgare var.
lagunculiforme) та вівса (Пашкевич, Горбаненко
2004), що перегукується з визнаною думкою
про важливу роль тваринництва в житті носі
їв салтівської культури (Михеев 1985, с. 26). До
таких само висновків дійшли й ми, аналізуючи
сільське господарство носіїв салтівської куль
тури в СіверськоДонецькому регіоні, де зага
лом не дуже високі (хоча й дещо вищі порівня
но з багатьма іншими матеріалами) показники
вівса поєднуються зі значними показниками
ячменю плівчастого та/або жита, хоча рівень
розвитку власне рільництва назвати низьким
не можна (Колода, Горбаненко 2010).
Слід зазначити, що традиційні від найдав
ніших часів просо, ячмінь плівчастий і пшени
ця двозернянка мають незначний об’єм. Таку
ситуацію можна інтерпретувати як відхід від
традиційного екстенсивного зернового госпо
дарства в бік його інтенсифікації. Відтак, мож
ливо, навколо поселення Обухів 2 було небага
то вільних ділянок, які можна було використо
вувати під рільництво.
Привертає також увагу значна кількість бо
бових порівняно з матеріалами з інших хроно
логічно близьких пам’яток. Можливим є при
пущення, що в околицях ранньослов’янського
Обухова 2 засівали поля бобовими. Ці культури
найпоживніші серед зернових. За поживністю
та складом корисних речовин їх навіть порів
нюють з м’ясом. Місце гороху в сільському
господарстві складно переоцінити. Його вико
ристовують у сівозмінах після будьяких куль
тур; він цінний і тим, що збагачує ґрунт азо
том. Збирати врожай гороху можна поступово
у ході дозрівання. Тваринам згодовують зелену
масу, а також суху (бадилля), харчова пожив
ність яких за вмістом білка значно вища ніж у
злакових культур (Зінченко, Салатенко, Біло
ножко 2001, 2.1.5.1.).
Аналізуючи палеоетноботанічні матеріали
з поселення Обухів 2, зазначимо, що значний
обсяг врожайних культур — жита й пшениць
голозерних (майже половина) — вказує на ін
тенсифікацію хліборобства. Ці ж дані мимохіть
свідчать про невеликі розміри ділянок, які ви
Таблиця. Розміри відбитків зерен і насіння культурних рослин і бур’янів з поселення Обухів 2
Назва
Розміри, мм
Індекс L/B
Ширина, B Довжина, L
Просо звичайне 2,14 × 2,8; (1,95—2,27) × (2,66—3,10)
Жито 2,98 (2,93—3,07) 8 (7,79—8,30) 2,69 (2,66—2,71)
Пшениці голозерні 3,42 (3,21—3,61) 6,38 (5,76—6,82) 1,88 (1,62—2,12)
Пшениця двозернянка 3,11 (2,94—3,30) 7,18 (6,67—7,78) 2,31 (2,10—2,49)
Ячмінь плівчастий 3,34 (2,97—3,70) 7,87 (7,31—8,66) 2,36 (2,31—2,46)
Овес 2,74 (2,18—3,12) 8,86 (8,24—9,24) 3,27 (2,96—3,78)
Горох посівний 5,72—5,85
Вика ервілія 4,93 × 6,01
Стоколос 1,86 (1,51—2,04) 6,21 (6,02—6,51) 3,39 (3,01—3,96)
Щетинник 1,51 2,87 1,90
П р и м і т к а. Подано середні розміри зернівок, у дужках — варіабельність розмірів.
116 ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3
користовувалися під посів. Останнє, ймовірно,
пов’язано зі щільністю заселення території, що
загалом підтверджується археологічними до
слідженнями регіону. На високий рівень роз
витку рільництва вказує тривале використання
староорних земель, а також, імовірно, впрова
дження дво/трипільної системи. Попри від
сутність знахідок деталей орних знарядь, вони,
безперечно, були відомі давнім жителям Обу
хова 2, на що вказує їх достатньо значна кіль
кість в матеріалах кінця І тис. (добірку та поси
лання на джерела див.: Горбаненко, Пашкевич
2010). Цілком імовірно, що відсутність таких
знахідок на поселенні Обухів 2, де не виявлено
жодного залізного знаряддя землеобробітку, як
і весь доволі бідний матеріал із пам’ятки, вка
зує на обставини припинення життя на ньому.
Схоже, що поселення полишили не внаслі
док якоїсь катастрофи, а через інші причини,
і його мешканці забрали з собою найцінніші
речі, до яких, безперечно, належали й залізні
знаряддя.
Бур’яни України. — К., 1970.
Веселовський І.В., Лисенко А.К., Манько Ю.П. Атласвизначник бур’янів. — К., 1988.
Горбаненко С.А. Методи інтерпретації сільськогосподарських матеріалів // Археологія: від джерел до реконструк
цій. — К., 2011. — С 201—214 (Археологія і давня історія України. — 5).
Горбаненко С.А., Пашкевич Г.О. Землеробство давніх слов’ян (кінець І тис. до н. е. — І тис. н. е.). — К., 2010.
Дегтярев Г.В. Погода, урожай и качество зерна яровой пшеницы. — Л., 1981.
Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво: підручник. — К., 2001 / http://buklib.net/index.
php?option=com_jbook&catid=187
Известия АльБекари и других авторов о Руси и славянах. — СПб., 1878.
Кирьянов А.В. История земледелия Новгородской земли // МИА. — 1959. — 65. — С. 306—362.
Кирьянов А.В. Земледелие восточного славянства (VI—IX вв.) // Возникновение и развитие земледелия. — М.,
1967. — С. 171—189.
Колода В.В., Горбаненко С.А. Сельское хозяйство носителей салтовской культуры в лесостепной зоне. — К., 2010.
Кравченко Н.М. Исследование славянских памятников на Стугне // Славяне и Русь. — К., 1979. — С. 74—92.
Кравченко Н.М., Пашкевич Г.А. Некоторые проблемы палеоботанических исследований (по материалам Обу
ховской территориальной группы памятников I тыс. н. э.) // Архео логия и методы исторических конструк
ций. — К., 1985. — С. 177—190.
Кравченко Н.М., Петраускас О.В., Шишкин Р.Г., Петраускас А.В. Памятники археологии позднеримского времени
правобережной Киевщины. — К., 2007.
Кравченко Н.М., Струнка М.Л. Реконструкція інтер’єру слов’янського житла VIII—IX ст. // Археологія. — 1984. —
45. — С. 84—95.
Культурная флора СССР. — Л., 1979 — Т. 1. Пшеница; Л., 1989. — Т. 2, ч. 1. Рожь.
Михайлина Л.П., Пашкевич Г.О., Пивоваров С.В. Рільництво слов’яноруського населення межиріччя верхнього
Пруту та середнього Дністра // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 57—66.
Михеев В.К. Подонье в составе Хазарского каганата. — Харьков, 1985.
Парфенов П.Д. Письма о сельском хозяйстве югозападной России // Русский вестник. — 1873. — Т. 106. — № 8. —
С. 635—669.
Пашкевич Г.А. Палеоботанический анализ злаков // Е.В. Максимов, В.А. Петрашенко. Славянские памятники у
с. Монастырек на среднем Днепре. — К., 1988. — С. 131—134.
Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические находки на территории Украины: Древняя Русь. Каталог. — К., 1991 (Пре
принт).
Пашкевич Г.О., Горбаненко С.А. Палеоетноботанічний спектр пізньороменського часу з літописної Лтави (за від
битками на кераміці) // АЛЛУ. — 2002. — № 1. — С. 134—139.
Пашкевич Г.О., Горбаненко С.А. Відбитки зернівок культурних рослин на кераміці Опішнянського городища //
АЛЛУ. — 2002. — № 2; 2003. — № 1. — С. 161—163.
Пашкевич Г.А., Горбаненко С.А. К вопросу о земледелии племен салтовской культуры (по материалам поселения
Рогалик) // Древности. — 2004. — С. 225—236.
Пашкевич Г.О., Горбаненко С.А. Каталог палеоботанічних матеріалів пам’яток слов’янських культур // Колекції
Наукових фондів Інституту археології НАН України. Матеріали та дослідження. — К., 2010. — С. 105—123
(Археологія і давня історія України. — 3).
Петраускас О.В., Шишкин Р.Г., Абашина Н.С. Новые исследования раннеславянского поселения Обухов 2 //
Stratum plus. — 2011. — № 5. — С. 61—88.
Смирнов В.Р., Соснихина С.П. Генетика ржи. — Л., 1984.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 117
Терпиловский Р.В., Абашина Н.С. Памятники киевской культуры. Свод археологических источников. — К., 1992.
Яжджевский К. О значении возделывания ржи в культурах железного века в бассейнах Одры и Вислы // Древнос
ти славян и Руси. — М., 1988. — С. 98—99.
Янушевич З.В. Культурные растения Северного Причерноморья: палеоэтноботанические исследования. — Ки
шинев, 1986.
Янушевич З.В., Маркевич В.И. Археологические находки культурных злаков на первобытных поселениях Пруто
Днестровского междуречья // Интродукция культурных растений. — Кишинев, 1970. — С. 83—110.
Lange E. The development of agriculture during the first millennium A. D. // Geologіska Fürenіngens і Stockholm
Fürhandlіngar. — 1975. — 97. — P. 115—124.
Надійшла 20.01.2012
С.А. Горбаненко
ПАЛЕОЭТНОБОТАНИЧЕСКИЕ ОСТАТКИ ИЗ ПОСЕЛЕНИЯ ОБУХОВ 2
Статья является презентацией палеоэтноботанического материала из поселения Обухов 2. Палеоэтноботаниче
ский спектр является подтверждением высокого уровня развития техники земледелия; материал представлен 112
определенными отпечатками зерен и семян культурных и сорных растений: 46 Panicum miliaceum, 15 Secale cereale,
14 Triticum aestivum s. l., 11 Triticum dicoсcon, 8 Hordeum vulgare, 6 Avena sp.; 4 Pisum sativum, 1 Vicia ervilia; 6 Bromus sp.,
1 Setaria sp., 7 зерновок сорняков не определено.
Относительное преобладание объемов более урожайных ржи и пшениц голозерных может свидетельствовать
об интенсификации земледелия, вызванной нехваткой посевных площадей. Относительно большой (по сравне
нию с другими памятниками) процент овса может свидетельствовать о важной роли земледелия для поддержки
животноводства. Незначительные доли традиционных неприхотливых ячменя пленчатого, пшеницы двузернян
ки, проса, видимо, говорят о том, что посевных площадей вокруг памятника было немного, поэтому предпо
чтение предоставлялось более урожайным зерновым. Возможно, следует также говорить о существовании полей
бобовых растений, что (кроме питательных качеств как для людей, так и для животных) должно было хорошо
влиять на обновление почв в результате севосмен). Присутствие сопутствующих сорняков свидетельствует об ис
пользовании давно распаханных полей; наличие сорняков озимых культур подтверждает разноцикличность, что
опосредованно свидетельствует о двух, трехполье.
S.A. Gorbanenko
PALAEOBOTANIC REMNANTS FROM OBUKHIV 2 SETTLEMENT
The article is a presentation of palaeobotanic material from Obukhiv 2 settlement. Palaeobotanic spectrum testifies the high
level of agriculture technology; the material is represented by 112 defined imprints of grains and cultivated and undesirable
plants seeds: 46 Panicum miliaceum, 15 Secale cereale, 14 Triticum aestivum s. l., 11 Triticum dicoсcon, 8 Hordeum vulgare, 6
Avena sp.; 4 Pisum sativum, 1 Vicia ervilia; 6 Bromus sp., 1 Setaria sp., 7 weed seeds were not defined.
Relative prevalence of more fruitful baregrained rye and wheat volumes can evidence the intensified agriculture caused
by lack of cultivated area. Relatively high in comparison with other sites percentage of oats can testify for an important
role of agriculture for cattle breeding support. Insignificant parts of traditional frugal hulled barley, emmer wheat, millet,
apparently show that there were few cultivated areas around the site, consequently the preference was given to more fruitful
crops. Perhaps, it also should be said about the existence of legumes fields, which, besides the nutritious qualities both for
people, and for animals, should have had a great influence on soil regeneration due to the crop rotation. Accompanying
weeds testify for the use of fields tilled long time ago; weeds of wintercrops confirms the multirecurrence which indirectly
evidences for the two or threefield system usage.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-70069 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T11:51:50Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Горбаненко, С.А. 2014-10-28T05:49:18Z 2014-10-28T05:49:18Z 2012 Палеоетноботанічні рештки з поселення Обухів 2 / С.А. Горбаненко // Археологія. — 2012. — № 3. — С. 111-117. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70069 Аналіз палеоетноботанічних матеріалів з ранньослов’янського поселення Обухів 2 дозволяє зробити деякі висновки щодо рільництва. Статья является презентацией палеоэтноботанического материала из поселения Обухов 2. Палеоэтноботанический спектр является подтверждением высокого уровня развития техники земледелия; материал представлен 112 определенными отпечатками зерен и семян культурных и сорных растений: 46 Panicum miliaceum, 15 Secale cereale, 14 Triticum aestivum s. l., 11 Triticum dicoсcon, 8 Hordeum vulgare, 6 Avena sp.; 4 Pisum sativum, 1 Vicia ervilia; 6 Bromus sp., 1 Setaria sp., 7 зерновок сорняков не определено. The article is a presentation of palaeobotanic material from Obukhiv 2 settlement. Palaeobotanic spectrum testifies the high level of agriculture technology; the material is represented by 112 defined imprints of grains and cultivated and undesirable plants seeds: 46 Panicum miliaceum, 15 Secale cereale, 14 Triticum aestivum s. l., 11 Triticum dicoсcon, 8 Hordeum vulgare, 6 Avena sp.; 4 Pisum sativum, 1 Vicia ervilia; 6 Bromus sp., 1 Setaria sp., 7 weed seeds were not defined. uk Інститут археології НАН України Археологія До історії стародавнього виробництва Палеоетноботанічні рештки з поселення Обухів 2 Палеоэтноботанические остатки из поселения Обухов 2 Palaeobotanic Remnants from Obukhiv 2 Settlement Article published earlier |
| spellingShingle | Палеоетноботанічні рештки з поселення Обухів 2 Горбаненко, С.А. До історії стародавнього виробництва |
| title | Палеоетноботанічні рештки з поселення Обухів 2 |
| title_alt | Палеоэтноботанические остатки из поселения Обухов 2 Palaeobotanic Remnants from Obukhiv 2 Settlement |
| title_full | Палеоетноботанічні рештки з поселення Обухів 2 |
| title_fullStr | Палеоетноботанічні рештки з поселення Обухів 2 |
| title_full_unstemmed | Палеоетноботанічні рештки з поселення Обухів 2 |
| title_short | Палеоетноботанічні рештки з поселення Обухів 2 |
| title_sort | палеоетноботанічні рештки з поселення обухів 2 |
| topic | До історії стародавнього виробництва |
| topic_facet | До історії стародавнього виробництва |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70069 |
| work_keys_str_mv | AT gorbanenkosa paleoetnobotaníčníreštkizposelennâobuhív2 AT gorbanenkosa paleoétnobotaničeskieostatkiizposeleniâobuhov2 AT gorbanenkosa palaeobotanicremnantsfromobukhiv2settlement |