Węcowski Marek. Sympozion czyli wspуlne picie. Początki greckiej biesiady arystokratycznej (IX—VII wiek p. n. e.)

Рецензія на: Węcowski Marek. Sympozion czyli wspólne picie. Początki greckiej biesiady arystokratycznej (IX—VII wiek p. n. e.). — (Parnassus. Seria naukowa pod red. dr. M. Staniszewskiego). — Warszawa: wydawnictwo Naukowe Sub Lupa, 2011. — 402 s.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Археологія
Дата:2012
Автор: Русяєва, А.С.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2012
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70071
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Węcowski Marek. Sympozion czyli wspуlne picie. Początki greckiej biesiady arystokratycznej (IX—VII wiek p. n. e.) / А.С. Русяєва // Археологія. — 2012. — № 3. — С. 126-129. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859676889475448832
author Русяєва, А.С.
author_facet Русяєва, А.С.
citation_txt Węcowski Marek. Sympozion czyli wspуlne picie. Początki greckiej biesiady arystokratycznej (IX—VII wiek p. n. e.) / А.С. Русяєва // Археологія. — 2012. — № 3. — С. 126-129. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія
description Рецензія на: Węcowski Marek. Sympozion czyli wspólne picie. Początki greckiej biesiady arystokratycznej (IX—VII wiek p. n. e.). — (Parnassus. Seria naukowa pod red. dr. M. Staniszewskiego). — Warszawa: wydawnictwo Naukowe Sub Lupa, 2011. — 402 s.
first_indexed 2025-11-30T16:27:16Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 126 Рецензії Автор монографії польський антикознавець Марек Венцовскі займається проблемами, які пов’язані, головним чином, з вивченням історії та культури Греції архаїчної та класичної епох. Нова фундаментальна праця автора має назву «Симпосіон або спільне пиття» і підзаголовок «Започаткування грецького аристократично­ го бенкету (IX—VII ст. до н. е.)», який точніше і конкретніше розкриває тематику та хроноло­ гію дослідження, а також вказує на звернення до найранішого періоду історії Греції. Але піс­ ля ознайомлення з книжкою виявляється, що в ній значне місце посідає і розгляд різноманіт­ них питань за літературними та образотворчими джерелами VI—IV ст. до н. е. Адже саме в той час у всіх давньогрецьких полісах Середземномор’я і Надчорномор’я набули особливої популярнос­ ті симпосіони, зокрема і в північнопонтійських містах на теренах сучасної України. Сцени сим­ посіону відображені так чи інакше в численних поетичних і філософських творах, у вазописі та пам’ятках скульптури, без знання яких не може обійтися жоден дослідник цього феномену дав­ ньогрецької культури. М. Венцовскі попередньо визначає симпо­ сіон як ритуал спільного пиття вина, до якого вдавалася грецька еліта архаїчної і класичної епох протягом усієї ночі. Найчастіше це дав­ ньогрецьке слово українською мовою перекла­ дається як «бенкет, учта», російською — «пир», «пирушка», «дружеская попойка», що все ж не передає буквально пряме значення цих тер­ мінів у сучасному їх розумінні порівняно з традиційним симпосіоном, про що свідчить хоча б короткий вираз щодо нього поета V ст. до н. е. Іона Хіоського: «Пити, грати та мірку­ вати про справедливе». Не слід також забувати, Węcowski Marek Sympozion czyli wspólne picie. Początki greckiej biesiady arystokratycznej (IX— VII wiek p. n. e.). — (Parnassus. Seria naukowa pod red. dr. M. Staniszewskiego). — Warszawa: wydawnictwo Naukowe Sub Lupa, 2011. — 402 s. що греки пили розбавлене водою вино, і симпо­ сіон був дійсно своєрідним, тісно пов’язаним з культом Діоніса, ритуалом проведення віль­ ного часу невеликою групою тільки чоловіків здебільшого аристократичного походження, особливо в ранній період історії Греції. Певно, саме вузькі хронологічні межі IX— VII ст. до н. е. спричинили складну та не­ звичну композицію монографії, хоча й чітко структуровану за сучасними, прийнятими і в нашій науці правилами. Загалом вона склада­ ється з передмови, списку скорочень, вступу, двох частин, кожна з яких поділена на розді­ ли, що містять по кілька параграфів, підсумків і висновків, 24 ілюстрацій і планів, бібліогра­ фії (понад 800 найменувань), резюме англій­ ською мовою, індексів імен античних авторів з назвами їхніх творів, географічних назв, імен літературних і міфічних персонажів, а також сучасних вчених, назв окремих речей, понять і термінів. Крім того, майже кожна сторінка містить значну кількість посилань на джерела та літературу з відповідними примітками. У передмові подано стислий огляд змісту роботи та наявних у науковій практиці умовних термінів історичної періодизації, зокрема, доба «темних віків», «доба заліза», «доба доабеткової писемності»; для підкріплення етнічної єднос­ ті та виняткового значення IX—VIII ст. до н. е. в історії ранньої Греції слугують також хроно­ логічні терміни «протогеометрична» та «гео­ метрична доба», визначені дослідниками кера­ міки. Привертає увагу численність імен поль­ ських, західноєвропейських та американських вчених, яким автор складає подяку та з якими безпосередньо спілкувався, дискутував і про­ довжив дискусії на сторінках своєї книжки. У вступі детально висвітлена історія ви­ вчення симпосіонів за різними традиціями — © А.С. РУСЯЄВА, 2012 ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 127 італійськими, німецькими, англосаксонськи­ ми вченими і так зв. «паризькою школою», до якої належали археологи та історики античних студій, що були під потужним впливом двох великих французьких вчених Ж.­П. Вернана та П. Відаль­Нака. Водночас виокремлено та детально проаналізовано численні праці най­ відомішого англійського дослідника симпосіо­ нів О. Мюррея та критиків його теорії, а також типологію різночасових і різноетнічних бенке­ тів, розроблених антропологами та соціолога­ ми. М. Венцовскі справедливо зазначає нега­ тивний бік деяких наукових конференцій, на яких збиралися фахівці з давніх цивілізацій (і не тільки давніх) і порівнювали грецькі симпо­ сіони зі способами влаштування бенкетів у се­ редовищі інших етносів різних часів. Надмір­ ний тиск компаративістики, зауважує автор, спричинив те, що значна частина дослідників з часом почала заперечувати оригінальність грецького симпосіону, дійшовши до висновку, що деякі його форми були запозичені у близь­ косхідних народів. Для кращого розуміння грецького симпосі­ ону та його генези автор детально розглянув лі­ тературні джерела, серед яких є численні пое­ тичні, драматичні, прозові та філософські тво­ ри. З­поміж останніх найважливіше значення мають твори двох видатних грецьких філосо­ фів першої половини IV ст. до н. е. Платона і Ксенофонта з однаковою назвою «Симпосіон» і «Застольні розмови», а також «Бенкети семи мудреців» Плутарха значно пізнішого часу (I—II ст. н. е.), який однак був під потужним впливом їхньої творчості. Оскільки основна частина літературних та образотворчих джерел, що дають найповніші та найдостовірніші свід­ чення про аристократичні бенкети, відносить­ ся до пізніших часів, то з них М. Венцовскі і розпочав своє дослідження. Внаслідок цього в основу вивчення початкового етапу грецького аристократичного бенкету IX—VII ст. до н. е. покладено ретроспективний метод у синтезі історії та археології. Тут автор обачливо засте­ режує всю складність, перш за все для самого себе, такої роботи, оскільки не є археологом. Незважаючи на те, що щороку в світовій на­ уці з’являється чимало праць про симпосіони як комбінацію вина, поезії та еротики і що ця тема одна з найпопулярніших у дослідженнях давньої історії, зокрема і науково­популярних, однак, як зазначає М. Венцовскі, лишається чимало остаточно невирішених питань, зокре­ ма щодо часу зародження, походження, дефіні­ ції та різновидів грецького симпосіону, а також поступового вкорінення традиції спільного вживання вина в аристократичних спільнотах разом зі становленням і формуванням перших полісів і поширенням культу бога вина Діоніса на теренах усього грецького світу. Перша частина монографії присвячена роз­ гляду дефініцій симпосіону в поєднанні з ха­ рактеристикою аристократії «ранньої Греції», змінам у соціально­політичній історії арха­ їчної доби, які відбивалися і на влаштуванні бенкетів, нерівноправності їх учасників у це­ ремоніалі та бенкетних розвагах. Симпосіон як тип бенкету видозмінювався, поповнював­ ся новими ритуалами, серед яких найбільшо­ го значення набула практика epidexia, коли так зв. кружальний келих вина передавався зліва направо всім його учасникам. Аргумен­ туючи своє бачення генези грецького симпо­ сіону, М. Венцовскі звернув особливу увагу на «антисимпосіальні розваги»: змагання в питті вина на святі Антестерії; андрії — спільні тра­ пези повноправних громадян з питтям вина в дорійських містах Криту, а також сиссітії, що належали до найархаїчніших інститутів Спар­ ти, де особливо прославилися бенкети Клео­ мена III. Безсумнівним достоїнством першої частини монографії є окремі досить цікаві мір­ кування автора щодо бенкету чоловіків лежачи в грецьких зображеннях на вазах і визначення симпосіону, до основних правил якого належа­ ло кружляння келиха як його спільної динамі­ ки і головного девізу: «Радій, веселися, коли ке­ лих кружляє довкола». Ретроспективний план має і друга частина книги «Симпосіон та історія», яка починається з огляду доступних автору дослідницьких про­ цесів археологічних і меншою мірою літератур­ них джерел, але вже здебільшого VIII—VII ст. до н. е. Значний за обсягом розділ цієї частини займає всебічне вивчення «чари Нестора» — клазоменської фрагментованої котіли з віршо­ ваним графіто (близько 725—710 рр. до н. е.), знайденої в некрополі Сан Монтано на о. Пі­ текуса в Неаполітанській затоці в Італії, де, як добре відомо, була заснована найдавніша (дру­ га чверть VIII ст. до н. е.) колонія греків — ви­ хідців з Евбеї. Саме вірш, перші рядки якого добре збереглися («Я келих Нестора, вигідний для пиття…») і в якому згадується Афродіта, привернув увагу багатьох дослідників гене­ зи симпосіону. На його підставі М. Венцовскі також порушив питання щодо того, що «чара Нестора» є достовірним свідченням існування симпосіону, в якому вже в той час, а то й рані­ ше, знайшов прояв правила epidexia. Автор на­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 128 вів архітектонічні залишки ранніх симпосіонів з розкопок в Еретрії, Оропосі, на о. Наксос, котрі свідчать про відсутність кліне (лежанок) для чоловіків у приміщеннях VIII ст. до н. е. Далі М. Венцовскі у двох розділах проана­ лізував усі відомості про героїчні бенкети в епосах Гомера «Іліада» та «Одіссея», яким він надає перевагу серед інших літературних дже­ рел. Не обійшов він невирішене науковцями достовірно до цього часу дискусійне питання про дату їх створення та реальність оспіваних у них подій. Зрештою, попри різні тлумачення, автор переконливо доводить, що гомерівський героїчний бенкет — це ще не симпосіон, хоча на його тлі вже простежуються деякі симпосіо­ нальні ритуали і в них відображені окремі риси симпосіальних реалій VIII ст. до н. е. В останньому 5­у розділі звернено особли­ ву увагу на значні економічні і демографічні зміни, які відбулися, певно, наприкінці IX ст. до н. е. М. Венцовскі детально розглядає най­ давніші археологічні сліди процесу «кристалі­ зації» симпосіону, які відносяться не лише до VIII, але й до першої половини IX ст. до н. е. Ґрунтовно опрацьовано величезний пласт ар­ хеологічних матеріалів із розкопок некрополів здебільшого VIII—VII ст. до н. е. в різних регіо­ нах: Пітекуса, Кими, Еретрія, Левкадія, Афіни, Крит, Кіпр тощо. Цікаві спостереження автора щодо генези симпосіону в Пітекусах зроблено на підставі порівняльного аналізу «дарунків» у похованнях некрополя Сан Монтано. По­ ховальні звичаї цього некрополя вважають­ ся унікальними в масштабах давньогрецького світу і дають можливіть для з’ясування різних аспектів найранішої історії та духовного жит­ тя мешканців Пітекус. Найвідоміше серед них кремаційне поховання підлітка і найперше че­ рез те, що саме в ньому і була згадувана «чара Нестора» — безцінне та найраніше свідчення грецького письма, архаїчної літератури та іс­ нування симпосіону. Разом із нею в цю могилу було покладено найбільше «дарунків», зокрема 11 бенкетних посудин: чотири кратери для змі­ шування вина з водою, три ойнохої для розли­ вання напою, чотири різноманітні чаші (кла­ зоменська котіла або так зв. «чара Нестора», місцева імітація ранніх протокоринфських скіфоса та канфара і невеличка довізна чашка). Крім того, тут знайдено чотири лекіфи, 10 ари­ балів, маленький келих, ліпний горщик і фраг­ мент фібули. Поховання вирізняється і відсут­ ністю будь­яких залишків зброї. Загалом після розгляду багатьох поховань у згаданих некро­ полях автор приходить до висновку, що ком­ бінація в окремих з них бенкетних посудин, насамперед скіфосів або канфарів та ойнохой, як і поховання з «чарою Нестора» свідчать про факт належності родин до груп, для яких ри­ туальне пиття вина, змішаного з водою, було важливим елементом престижного самовиз­ начення — своєрідним символом розкішно­ го стилю життя тогочасної еліти і проведення симпосіонів. Якщо в такому аспекті проаналізувати, на­ приклад, з погляду синтезу поховального та симпосіонального ритуалів деякі архаїчні по­ ховання ольвійського некрополя, в яких зна­ ходилися набори столового посуду для розмі­ шування, розливання та пиття вина, то, ймо­ вірно, вони теж є певною джерельною базою для вирішення питання про початковий пе­ ріод проведення симпосіонів аристократами і визначення поховань симпосіоналістів. Однак здається, цим ніхто з дослідників некрополя Ольвії, як і некрополів інших античних міст Північного Надчорномор’я, ще не займався, хоча симпосії тут зафіксовані архітектонічни­ ми залишками та епіграфічними джерелами. У підсумках М. Венцовскі ще раз підкрес­ лює, що він намагався зібрати якомога повні­ шу інформацію, розпорошену в літературних і археологічних джерелах, які в такому контексті раніше ігнорувалися дослідниками. В науко­ вих пошуках відповідних джерел з опертям на ретроспективне розуміння вперше було скон­ струйовано «ідеальний тип» давньогрецького симпосіону з властивими для нього кружлян­ ням келихів з вином, різними видами ігрових забав і дискусій. На думку автора, симпосі­ он — це своєрідний механізм природного від­ бору архаїчної аристократії, де домінували іде­ ал рівності та дух суперництва. В найраніший період він не був, як думають деякі автори, на­ самперед обособленням бездіяльних аристо­ кратів і йому не був притаманний звичай ле­ жати на кліне, який виник уже після «криста­ лізації» симпосіону (не пізніше середи ни IX ст. до н. е.). Автором представлена загальна істо­ рична модель як генези симпосіону, так і гене­ зи «симпосіон—поліс—Діоніс», початок якої гіпотетично може відноситися ще до епохи «темних віків». Симпосіон у загальному вигля­ ді був своєрідною суспільною ареною — міс­ цем, де формувалися і розвивалися погляди громадян полісів, політичну еліту яких стано­ вили аристократи. М. Венцовскі не підтримав нині популярну концепцію щодо орієнталь­ ного впливу бенкетного звичаю на виник­ нення грецького симпосіону. Спираючись на ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 129 припущення Ж.­П. Вернана, що екстатичний культ Діоніса був природним елементом релі­ гії поліса, М. Венцовскі вважає, що не тільки суспільна акцептація, а й популярність цього бога зробили його патроном симпосіону, який водночас став значним чинником становлен­ ня грецької аристократії. Проте в різні часи в різних регіонах Греції симпосіон не був одна­ ковим дійством, поступово розвивався та змі­ нювався залежно від політичного і культурно­ го розвитку полісів. Монографія водночас розкриває численні проблеми історії та культури Греції IX—VII ст. до н. е. — як найменш досліджених внаслідок відсутності відповідних джерел, так і пізніших часів, що набагато краще вивчені, але й досі ма­ ють дискусійний характер. Не можна сказати, що в ній всі проблеми вирішені однозначно. Та й сам автор неодноразово зауважує, що та чи інша висловлена ним думка є припущенням і потре­ бує подальшого вивчення. Всі дискусії, прове­ дені ним на сторінках книжки, витримані в суто науково­етичній формі. Безперечно, його по­ гляди привернуть увагу дослідників симпосіонів і сприятимуть поновленню дискусій, тим паче, що монографія буде скоро опублікована в Ан­ глії, а прихильники теорії орієнтального впливу навряд чи відмовляться від своїх поглядів. Звісно, в межах цього короткого огляду зна­ чної за обсягом монографії немає можливості торкнутися всіх питань, які так чи інакше ви­ вчалися її автором. Імовірно, слід зупинитися тільки на одному з них, що стосується ілю­ страцій, зокрема рисунків сцен симпосіонів на аттичних чорно­ та червонофігурних вазах, дати яких виходять за визначені автором хро­ нологічні межі дослідження. Антикознавці од­ разу помічають хронологічну невідповідність зображень симпосіонастів на палітурці книги та в ілюстративному матеріалі, що відносять­ ся загалом до останньої чверті VI — першої по­ ловини V ст. до н. е. Тільки після роз’яснення автора та подальшого аналізу симпосіону стає зрозуміло, чому він використав значну кіль­ кість таких ілюстрацій. Якщо вони є дійсно доказовими для ретроспективного вивчення симпосіону IX—VII ст. до н. е., то не зайвим було б їх доповнити зразковішими зображен­ нями подібних сцен, наприклад, на іонійсько­ му зоофорному фризі храму Афіни 540—520 рр. до н. е. в Ассосі; на фрагменті фронтону храму Діоніса на о. Корфу кінця VI ст. до н. е., де цьо­ го бога зображено як учасника симпосіону; на давно опублікованому червонофігурному кілі­ ку першої чверті V ст. до н. е. майстра Бригоса з Вульчі (Південна Італія), де показана найви­ разніша сцена цього типу бенкету; нарешті, на фрагменті чорнофігурного кратера останньої чверті VI ст. до н. е. з Пантикапея, який, певно, був спеціально виготовлений для симпосіону. Принагідно можна сказати, що не зайвими в такій монографії були б і мапи. Крім того, при використанні такої значної кількості писем­ них та археологічних джерел пізньоархаїчного та ранньокласичного часів доцільніше було б розширити її хронологічні межі, які не зава­ дили б дослідити початкові етапи проведення симпосіонів в ретроспективному плані. Однак усі висловлені міркування жодною мірою не применшують високу оцінку пред­ ставленої тут монографії. Безперечно, що в подальшому вивченні симпосіону не тільки в середземноморських, але й у наших північно­ понтійських містах неможливо буде її ігнору­ вати, оскільки в ній не лише охарактеризова­ ні всі види грецьких бенкетів, але й дбайливо зібрані й аргументовано проаналізовані чис­ ленні джерела в широкому хронологічному та тематичному діапазоні. Це дає повне право вважати її ще й інформативним довідником із проблем становлення ранніх полісів і симпосі­ онів у різних регіонах Давньої Греції. А.С. РУСЯЄВА
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-70071
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T16:27:16Z
publishDate 2012
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Русяєва, А.С.
2014-10-28T05:52:34Z
2014-10-28T05:52:34Z
2012
Węcowski Marek. Sympozion czyli wspуlne picie. Początki greckiej biesiady arystokratycznej (IX—VII wiek p. n. e.) / А.С. Русяєва // Археологія. — 2012. — № 3. — С. 126-129. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70071
Рецензія на: Węcowski Marek. Sympozion czyli wspólne picie. Początki greckiej biesiady arystokratycznej (IX—VII wiek p. n. e.). — (Parnassus. Seria naukowa pod red. dr. M. Staniszewskiego). — Warszawa: wydawnictwo Naukowe Sub Lupa, 2011. — 402 s.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Węcowski Marek. Sympozion czyli wspуlne picie. Początki greckiej biesiady arystokratycznej (IX—VII wiek p. n. e.)
Article
published earlier
spellingShingle Węcowski Marek. Sympozion czyli wspуlne picie. Początki greckiej biesiady arystokratycznej (IX—VII wiek p. n. e.)
Русяєва, А.С.
title Węcowski Marek. Sympozion czyli wspуlne picie. Początki greckiej biesiady arystokratycznej (IX—VII wiek p. n. e.)
title_full Węcowski Marek. Sympozion czyli wspуlne picie. Początki greckiej biesiady arystokratycznej (IX—VII wiek p. n. e.)
title_fullStr Węcowski Marek. Sympozion czyli wspуlne picie. Początki greckiej biesiady arystokratycznej (IX—VII wiek p. n. e.)
title_full_unstemmed Węcowski Marek. Sympozion czyli wspуlne picie. Początki greckiej biesiady arystokratycznej (IX—VII wiek p. n. e.)
title_short Węcowski Marek. Sympozion czyli wspуlne picie. Początki greckiej biesiady arystokratycznej (IX—VII wiek p. n. e.)
title_sort węcowski marek. sympozion czyli wspуlne picie. początki greckiej biesiady arystokratycznej (ix—vii wiek p. n. e.)
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70071
work_keys_str_mv AT rusâêvaas wecowskimareksympozionczyliwspulnepiciepoczatkigreckiejbiesiadyarystokratycznejixviiwiekpne