Про один рідкісний тип хіоського чорнофігурного посуду з Ольвії та Борисфена

Введено до наукового обігу фрагменти рідкісного посуду, які походять з розкопок Ольвії та Борисфена, — розписних чорнофігурних чаш з фігурними прикрасами у вигляді жіночих протом. В научный оборот вводятся керамические фрагменты, происходящие из раскопок Ольвии и Борисфена. Стилистический анализ дал...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія
Datum:	2012
Hauptverfasser:	Буйських, А.В., Секерська, Н.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2012
Schlagworte:	Публікації археологічних матеріалів
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70088
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Про один рідкісний тип хіоського чорнофігурного посуду з Ольвії та Борисфена / А.В. Буйських, Н.М. Секерська // Археологія. — 2012. — № 4. — С. 80-86. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860048945825185792
author	Буйських, А.В. Секерська, Н.М.
author_facet	Буйських, А.В. Секерська, Н.М.
citation_txt	Про один рідкісний тип хіоського чорнофігурного посуду з Ольвії та Борисфена / А.В. Буйських, Н.М. Секерська // Археологія. — 2012. — № 4. — С. 80-86. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія
description	Введено до наукового обігу фрагменти рідкісного посуду, які походять з розкопок Ольвії та Борисфена, — розписних чорнофігурних чаш з фігурними прикрасами у вигляді жіночих протом. В научный оборот вводятся керамические фрагменты, происходящие из раскопок Ольвии и Борисфена. Стилистический анализ дал возможность соотнести их с редким типом расписной парадной посуды, привезенной с о. Хиос, — большими чашами с вертикальными ручками. По краю они были украшены терракотовыми женскими головками, оттиснутыми в отдельных формах. Их датировка укладывается в последнюю четверть VII в. до н. э. и не выходит за 600 г. до н. э. Как правило, такие чаши использовались в ритуальных целях. Вплоть до настоящего времени находки таких сосудов были известны только в Навкратисе — греческом эмпории в дельте Нила. Факт их импорта в Ольвию, помимо Борисфена, заставляет снова поставить вопрос о времени ее основания. Публикуемые фрагменты позволяют поддержать гипотезу Л.В. Копейкиной—Ю.Г. Виноградова о времени основания Ольвии не позднее 600 г. до н. э. Ceramic fragments from excavations at Olbia and Borysthenes are presented to the scientific circulation. The stylistic analysis allowed the authors to correlate them with large cups with vertical handles, a rare type of painted tableware imported from Chios Island. The rims of the vessels were decorated with terracotta female heads made in separate moulds. Their dating fits within the last quarter of the 7th c. BC and doesn’t exceed 600 BC. As a rule, such cups were used in rituals. Up to this time the finds of such vessels were known only in Naucratis, a Greek emporion in the Nile Delta. The fact that they were imported to Olbia, besides Borysthenes, makes the authors to raise again the question on the timing of this city’s foundation. The fragments published allow supporting the hypotheses by L.V. Kopieykina and Yu.V. Vinogradov concerning the timing of Olbia’s foundation not later than 600 BC.
first_indexed	2025-12-07T16:59:02Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 80 Багаті та різноманітні колекції розписного по суду, що походять з розкопок Ольвії та Борис фена і стосуються найранішого періоду існу вання цих центрів, вивчаються дослідниками впродовж десятиліть. Серед знахідок чільне місце посідає столова та парадна кераміка, яка завозилася з о. Хіос. Вона виконана у чорнофі гурній техніці, типовій для значного проміжку часу — від другої половини VII до 40х рр. VI ст. до н. е. Фрагменти, які привернули нашу ува гу, належать до надзвичайно цікавого та загалом доволі рідкісного типу розписного посуду, досі невідомого на пам’ятках Нижнього Побужжя — великих чаш, розписаних зовні та всередині. З розкопок Ольвії походять два фрагмен ти — рельєфна голівка та ручка. Голівка (рис. 1) знайдена у 1938 р. під час продовження дослід жень ділянки НГФ в Нижньому місті 1. Саме тут, у терасній частині, яку не зачепили роз копки Б.В. Фармаковського в 1910—1912 рр., було виявлено фрагмент неушкодженого куль турного шару пізньоархаїчного часу. В ньому й було знайдено теракотову поліхромну голівку. Пізніше її не раз публікували та з різними ін терпретаціями, серед яких перша, авторська, не втратила свого значення й нині. Голівку відтиснено в односторонній фор мі, її висота, яка збереглася, 5,2 см, ширина — 3,0 см, товщина — від 0,5 до 0,9 см. Глина міс тить дуже дрібні нечисленні темні й вапнякові домішки темнокоричневого кольору (7.5 YR 4/6 strong brown) 2. Характер ушкоджень зворот ної сторони дозволяє припустити, що виріб був відтиснений по технологічних швах, тобто мав 1 Зберігається в експозиції Національного музею історії України, польовий № О38/4914, музейний № Б5387. Щиро дякуємо С.А. Корецькій та О.О. Пукліній за до помогу в опрацюванні фрагмента. 2 Характеристику кольорового діапазону глини тут і нижче подано за довідником Mansel Colors Charts. © А.В. БУЙСЬКИХ, Н.М. СЕКЕРСЬКА, 2012 ще й прикріплену тильну частину. Теракота ви готовлена у формі з ретельно змодельованими деталями видовженого овального обличчя — виступаючим лобом, прямим носом, великими западинами очей, високими вилицями, неве ликим асиметричним ротом, випнутим трохи загостреним донизу підборіддям. Лицьова по верхня вкрита щільним світложовтим анго бом, по якому лаком нанесено розпис. Поло вину лоба закривають густі кучері, намальовані чорним лаком. Уздовж правої скроні та щоки збереглися ледве помітні, також виконані чор ним лаком, сліди довгого тонкого локона, що сягав шиї. Рідким лаком намальовані тонкі та довгі, витончено загнуті брови й великі очі миг далеподібної форми, зображені асиметрично, з великими круглими зіницями, акцентованими чорним лаком. Лаком також підкреслені тонкі губи в ледь помітній «архаїчній» усмішці, типо вій для скульптурних зображень грецького об разотворчого мистец тва означеного часу. Автор розкопок, О.І. Леві, вважала, що це — чоловіча голівка, мабуть типу куроса, тож, на її думку, на тильній частині, яка не зберегла ся, мали спадати по спині довгі хвилясті локо ни зачіски (Леви 1941, с. 308—309). Ретельний аналіз форми голівки та особливості зображен ня дав дослідниці підставу також виділити цілу низку доволі специфічних рис, не властивих зазвичай «нормальним» теракотовим фігур кам. Найперше — це відсутність шиї, оскільки нижче підборіддя голівка мала непритаманне для фігурок розширення, адже куросів і кор зображували вертикально у повній анатоміч ній послідовності. Ця особливість і дозволила припустити, що голівка належала не статует ці, а, можливо, пластичній фігурній посудині чи наліпній рельєфній прикрасі якоїсь вази. Сама ж дослідниця схилялася до першого при пущення (Леви 1941, с. 310). Крім того, велику увагу було приділено місцю виробництва го лівки. Стилістичний аналіз незаперечно вка А.В. Буйських, Н.М. Секерська ПРО ОДИН РІДКІСНИЙ ТИП ХІОСЬКОГО ЧОРНОФІГУРНОГО ПОСУДУ З ОЛЬВІЇ ТА БОРИСФЕНА Введено до наукового обігу фрагменти рідкісного посуду, які походять з розкопок Ольвії та Борисфена, — розписних чорнофігурних чаш з фігурними прикрасами у вигляді жіночих протом. К л ю ч о в і с л о в а: Північне Причорномор’я, Ольвія, Борисфен, о. Хіос, чорнофігурна кераміка, грецька колонізація. ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 81 зував на наявність характерних рис мистецтва архаїчної Іонії, що й звузило коло пошуків. Ві зуальні ж характеристики глини демонструва ли подібність до керамічних виробів, що по ходять з о. Родос, проте за якістю зовнішньої світлої обмазки найбільшу схожість було знай дено в керамічних фрагментах з Навкратіса (Леви 1941, с. 310—312). Слід підкреслити, що О.І. Леві не помили лася в цій атрибуції. Річ у тому, що на час напи сання її статті переважна більшість художньої кераміки з розписом чорним лаком, нанесе ним по білому чи жовтому ангобу, виготовлена в керамічних майстернях на о. Хіос, на початку ХХ ст. дійсно визначалася як навкратійська за місцем наймасовіших її знахідок. Ольвійська голівка і за глиною, і за ангобом, і за стилем розпису, безумовно, належить хіоському ви робництву. Стилістичний аналіз відповідно непрямих аналогій дав змогу звернути увагу на доволі ранню живописну манеру й віднести посудину, частиною якої була голівка, до ру бежу першої—другої чверті VI ст. до н. е. (там само, с. 316). Ф.М. Штітельман вдруге опублікувала оль війську голівку у каталозі творів світового мис тецтва в музеях України (Штітельман 1977, кат. № 10). Попри погану збереженість, здається, що саме така рання дата й спонукала залучити її до переліку мистецьких творів відповідного рівня. Незважаючи на її атрибуцію як частини терако ти родоського походження (Ф.М. Штітельман підтримала іншу атрибуцію О.І. Леві), саме ця публікація принесла їй широку відомість та, вре шті, допомогла на сучасному рівні дати визна чення та віднайти їй належне місце в хронологіч ній шкалі розписного посуду архаїчного часу. З розкопок Ольвії 1948 р. під керівництвом Л.М. Славіна походить також дугаста ручка (рис. 2), яка стилістично й типологічно відно ситься до окресленого кола розписного хіось кого посуду 3. Її висота, що збереглася, 5,0 см, ширина — 2,0 см, відстань між кінцями — 8,0 см. Глина містить дрібні темні часточки, за кольором — світлокоричнева (10YR 7/4 very pale brown). Ручка, виходячи з обох кінців кріплень, була розміщена вертикально, в пе ретині двоствольна. Але нижній, овальний в перетині ствол, ширший за верхній округлий, діаметром 1,1 см, через що візуально здається, що ручка триствольна. Вона вкрита з усіх боків світложовтим ангобом, по якому чорним ла ком нанесено розпис. Одна бічна сторона ниж ньої частини ручки, яка, ймовірно, була звер нена до внутрішньої частини посудини, суціль но вкрита лаком. По верхній округлій частині ручки нанесено скісні й густі штрихи лаку, по верхніх бічних сторонах — великі крапки тако го само лаку. Корінь ручки, що зберігся, зовні також вкритий суцільним лаком. Незважаючи на те, що абсолютної аналогії в колекції раннього розписного посуду Ольвії знайти не вдалося, атрибуція цієї ручки також як хіоської не викликає сумнівів через специ фічний характер ангобу та лакового розпису. Ця обставина змусила звернутися до колекції хі оського розписного посуду, що походить з роз копок Борисфена (поселення на о. Березань). Адже відомо, що за межами о. Хіос найбільші колекції хіоської столової та парадної кераміки 3 Зберігається в Наукових фондах Національного історикоархеологічного заповідника «Ольвія», по льовий № О48/2944. Висловлюємо подяку завіду вачці фондів Т.М. Шевченко за допомогу в роботі. Рис. 1. Ольвія. Теракотова голівка від хіоської чаші ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 82 походять, окрім Навкратіса в дельті Нілу (Möller 2000), саме з Борисфена. Цікаво також те, що серед масиву хіоської розписної кераміки з Бо рисфена, яка зберігається в Державному Ермі тажі та ретельно опрацьована Ю.І. Ільїною, такі фрагменти відсутні (Ильина 2005, с. 70 сл.). Однак Борисфен не був позбавлений ім порту і цього виду посуду. Третій фрагмент, що привернув нашу увагу, походить з розкопок цієї пам’ятки під керівництвом Е.Р. фон Штерна, який провадив там дослідження в 1905—1909 та 1913 рр.4 Це теракотова двостороння жіноча голівка, половинки якої були відтиснені в од носторонній формі, а потім з’єднані по бічно му шву (рис. 3). Всередині є вертикальний на скрізний отвір, який, на нашу думку, мав суто технологічне призначення, оскільки нижньою частиною голівка прикріплювалася до горизон тальної основи. Висота голівки 5,5 см, розміри по нижній частині — 5,5 × 5,0 см, діаметр отво ру 0,5 см зверху та 1,8 см знизу. Глина містить дрібні нечисленні темні й вапнякові часточки, світлокоричнева (5YR 6/4 light reddish brown). На відміну від київської, обидві сторони одеської голівки були відтиснуті в формі з до волі схематичним опрацюванням рис обличчя. 4 Зберігається в експозиції Одеського археологічного музею НАНУ, № А26738. На знахідці відсутній по льовий номер, і це, дуже вірогідно, вказує на її поход ження саме з розкопок Е.Р. фон Штерна, колекцію якого було передано до цього музею ще до 1917 р. Їх поєднують лише загальний абрис овального обличчя та високі вилиці. Але схематизм моде лювання цілком компенсований яскравим і ви разним розписом коричневим лаком, нанесе ним також по щільному світложовтому ангобу. Зображення передає жіночу протому в голов ному уборі (зазвичай, це був край покривала гіматія), який повністю ховає волосся та спа дає на шию до плечей. На лобі покривало має фігурний виріз, що повторює форму брів, край по всій довжині підкреслений тонкою смугою пурпуру. Основний композиційний акцент у розписі обличчя зроблено на очах — великих, виразних, підкреслених широкими дугастими бровами. На одній стороні зіниці намальова ні асиметрично: одна у вигляді кола з крап кою всередині, інша, а також обидві на другій стороні, — передані суцільним залитим лаком колом, як і на київській голівці. Форму облич чя підкреслює разок намиста, який, дуже схо же, становив елемент декору головного убору, оскільки намальований не навкруги шиї, а роз починається на рівні скронь та вільно звисає. Плечі протоми охоплює суцільний «ялинко вий» орнамент, нижче якого на одній зі сторін помітний початок смуги «язичків». Безперечно, всі три керамічні фрагменти походять від різних посудин, але одного типу, який виробляли на о. Хіос. Такий висновок спирається на узагальнюючу працю А. Лемос, в якій подано інформацію про масив розпис Рис. 2. Ольвія. Ручка від хіоської чаші ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 83 ної керамічної продукції Хіосу. І саме в ній була чітко атрибутована ольвійська голівка, а на під ставі цілої низки подібних фрагментів встанов лено, що це — жіноча протома. Цікаво, що за стилістичними ознаками, насамперед за ма нерою передачі зачіски, в хіоському вазописі вона має найбільше відповідностей саме серед сфінксів (Lemos 1991, p. 127, 203, fig. 69). Біль ша частина таких фігурних голівок зазвичай прикрашала краї великих відкритих, діаметром до 40 см, та глибоких, заввишки близько 18 см, посудин на широкому кільцевому піддоні, як у відомій «чаші Афродіти» з Навкратіса (рис. 4) 5. Вони мали по дві ручки, вертикально посадже ні на відігнутому краї, та фігурні декоративні прикраси у вигляді жіночих протом (Lemos 1991, Nr. 1397; Möller 2000, p. 249, Nr. 2b). Дві пари рельєфних односторонніх протом при кріплювали по обидва боки від вертикальних 5 Дані про розміри «чаші Афродіти» запозичені з веб сайту Британського музею: http://www.britishmuseum. org, як і фото самої чаші (№ 1888, 0601.456), яке на водиться за люб’язним дозволом О. Віллінг (Бри танський музей, Лондон). двоствольних ручок, а дві двосторонні фігурні протоми — поміж ними в центральній части ні вінця, на протилежних сторонах посудини. Такий посуд типологічно відносять до «чаш Афродіти», а численні фрагменти, окрім єди ної цілої форми, також походять переважно з Навкратіса (Lemos 1991, Nr. 248—258). Групу «чаш Афродіти» за резервним стилем виконан ня розпису віднесено до стилістичної групи Mid dle II Wild Goat, і датується вона останньою чвертю VII ст. до н. е., але не пізніше 600 р. до н. е. (Lemos 1991, p. 184; про датування всієї групи див.: Cook, Dupont 1998, p. 46 ff.). Однак слід зазначити, що ольвійську голівку А. Лемос, знайома з нею лише за фото зі згада них публікацій О.І. Леві та Ф.М. Штітельман, віднесла до іншої, пізнішої групи пластичних ваз, які належать до стилю «Sphinx and Lion» з відповідним датуванням у межах 560—540 рр. до н. е. (Lemos 1991, p. 317—318). Така атрибу ція видається нам не зовсім вірною — за всі ма стилістичними й морфологічними (що не менш важливо) рисами, ольвійська, а разом з нею й одеська голівки відносяться саме до «чаш Рис. 3. Борисфен. Теракотова голівка від хіоської чаші ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 84 Афродіти», незважаючи на дрібні відмінності в передачі додаткових елементів декору на самих голівках. Найважливішим показником є, най імовірніше, розміщення теракотових прикрас і складної за формою ручки на посудинах за єдиним композиційним принципом. Тож здається, що ольвійська голівка прикра шала корінь вертикальної ручки і саме такої, яку було знайдено в Ольвії, а всього їх мало бути чо тири — по обидва боки кожної ручки. Оскільки тильною стороною голівка примикала до ручки, через це вона й була односторонньою. Одеська ж двостороння голівка прикрашала таку само посудину, але розміщувалася симетрично з двох сторін між ручками (Williams 2006, p. 128, fig. 5). Таким саме чином прикрашена розписна хіоська чаша з присвятним написом на честь Афродіти з Навкратіса, яка й дала назву всій типологічній групі цього великого парадного посуду (Lemos 1991, Nr. 252). Ритуальне призначення цього та подібного посуду видається також найвірогідні шим — маючи велику ємкість, його могли ви користовувати для ритуальних омовінь (Williams 2006, p. 128). Ще одним непрямим свідченням саме такого використання цих чаш є незначна кількість їхніх знахідок порівняно з масовою ко лекцією іншого типу хіоського розписного по суду — кіліків та канфарів, які призначалися для щоденного вжитку та ставилися на стіл. Виходячи з добірки А. Лемос, слід зазначи ти, що знахідки таких чаш відомі нині виключ но з Навкратіса, як, до речі, й переважна біль шість інших ваз із пластичним декором. Тож на віть сам факт наявності не менше ніж трьох ваз на пам’ятках Нижнього Побужжя заслуговує на увагу. Він ще раз підтверджує, що імпорт роз писного посуду з Хіосу в північному напрямку, до понтійських центрів, був не менш значущим ніж на південь, до емпорію в дельті Нілу (Möller 2000, p. 182 ff.). Цікаво, що А. Лемос, досліджу ючи шляхи імпорту розписного посуду за межі о. Хіос, дійшла висновку, що, крім Навкратіса та поселення на о. Березань, Ольвія була за кіль кістю третім ринком збуту цієї продукції, а сам корпус хіоської розписної кераміки з Ольвії, за її припущенням, має бути значно більшим (Lemos 1991, p. 203). Як видно, дослідниця не помили лася. Це, до речі, дає підстави підкоригувати дав ню точку зору Р. Кука про те, що знахідки хіось кої кераміки в Ольвії рідкісні (Cook 1949, p. 160). Звісно, джерельна база нині незрівнянна з тою, яка була відома Р. Куку понад півстоліття тому, проте цю тезу ще ніхто не спростував. Надалі ж Р. Кук вказував лише на багаті знахідки хіоської кераміки з регіону Березані—Ольвії, не розділя ючи ці пам’ятки (Cook, Dupont 1998, p. 47, 50). Для Ольвії, на відміну від Борисфена, значен ня керамічних фрагментів, які датуються рубе жем VII—VI ст. до н. е., зростає ще й через те, що вони прямо пов’язані з невщухаючою дискусією про час її заснування. Вже О.І. Леві, публікуючи знайдену нею голівку, торкалася цієї теми. Її да тування (як зазначалося вище, в межах рубежу першої—другої чверті VI ст. до н. е.) уможливи ло припущення, що неушкоджений культурний шар, відкритий в терасній частині міста, може вказувати на наявність у цьому районі найрані шого поселення, яке мало бути розташоване по ряд гавані (Леви 1941, с. 316). Цим дослідниця намагалася підкоригувати точку зору Б.В. Фар Рис. 4. «Чаша Афродіти» з Нав кратіса (фото: Британський му зей, Лондон) ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 85 маковського про те, що заселення Ольвії йшло з півдня, проте раннє поселення мало знаходитися лише на верхньому плато (Фармаковский 1925). Пізніше тезу про заснування Ольвії не пізніше рубежу VII—VI ст. до н. е. розвинули Л.В. Копєй кіна (Копейкина 1976, с. 139) і Ю.Г. Виноградов (Виноградов 1989, с. 67). І хоча в кожного були для цього свої аргументи, для обох дослідників датування найраніших керамічних фрагментів слугувало підкріпленням цієї думки. Але ця дата не була підтримана. Тож, мабуть, не випадково в новому комплексному дослідженні, спрямова ному на перевірку відповідності даних археології свідоцтвам наративних джерел, було погоджено заснування Ольвії в межах 590—580 рр. до н. е. (Виноградов, Доманский, Марченко 1990, с. 84). Детальне вивчення матеріалів, які походять з розкопок Західного теменоса, дали можливість А.С. Русяєвій підтримати цю дату і встанови ти такі межі для заснування Ольвії: 590/570— 560/550 рр. до н. е. (Русяева 1986, рис. 3; 1998, с. 167—169; 2006, с. 162 сл.). Проте ревізія знач ної ольвійської колекції розписного посуду в зі ставленні з синхронним березанським дозволяє нині коригувати багато попередніх хронологіч них посилань і впевнено говорити про заснуван ня Ольвії не пізніше рубежу VII—VI ст. до н. е. Саме через це, здається, слід підтримати давнє припущення Л.В. Копєйкіної—Ю.Г. Виноградо ва, яке було висунуте на підставі ще вкрай обме женої кількості керамічних матеріалів і тому так довго не мало підтримки. Виноградов Ю.Г. Политическая история Ольвийского полиса. — М., 1989. Виноградов Ю.Г., Доманский Я.В., Марченко К.К. Сопоставительный анализ письменных и археологических ис точников по проблеме ранней истории СевероЗападного Причерноморья // Причерноморье в VII—V вв. до н. э. Письменные источники и археология. Матлы V Междунар. симпозиума по древней истории При черноморья (Вани 1987). — Тбилиси, 1990. — С. 75—98. Ильина Ю.И. Хиосская керамика из раскопок на острове Березань // Борисфен — Березань. Археологическая кол лекция Эрмитажа. — СПб., 2005. — Т. 1. — С. 70—173. Копейкина Л.В. Некоторые итоги исследования архаической Ольвии // Художественная культура и археология античного мира. — М., 1976. — С. 131—142. Леви Е.И. Терракотовая архаическая головка, найденная в Ольвии // СА. — 1941. — 7. — С. 308—317. Русяева А.С. Милет—Дидимы—Борисфен—Ольвия. Проблемы колонизации Нижнего Побужья // ВДИ. — 1986. — № 2. — С. 25—64. Русяева А.С. К вопросу об основании ионийцами Ольвии // ВДИ. — 1998. — № 1. — С. 160—170. Русяева А.С. Восточногреческая керамика // Древнейший теменос Ольвии Понтийской. — Симферополь, 2006. — С. 162—168 (МАИЭТ. — Suppl. 2). Фармаковский Б.В. Отчет о раскопках в Ольвии в 1924 г. // ИГАИМК. — 1925. — 1. — С. 143—163. Штітельман Ф.М. Світове мистецтво в музеях України. Античне мистецтво. — К., 1977. Cook R.M. The Distribution of Chiot Pottery // BSA. — 1949. — 44. — P. 154—161. Cook R.M., Dupont P. East Greek Pottery. — London; N. York, 1998. Lemos A.A. Archaic Pottery of Chios. The Decorated Styles. — Oxford, 1991. Möller A. Naucratis: Trade in Archaic Greece. — Oxford, 2000. Williams D. The Chian Pottery from Naukratis // Villing A., Schlotzhauer U. (eds.). Naukratis: Greek Diversity in Egypt. Studies on East Greek Pottery and Exchange in the Eastern Mediterranean. — London, 2006. — P. 127—132. Надійшла 12. 03.2012 А.В. Буйских, Н.М. Секерская ОБ ОДНОМ РЕДКОМ ТИПЕ ХИОССКИХ ЧЕРНОФИГУРНЫХ СОСУДОВ ИЗ ОЛЬВИИ И БОРИСФЕНА В научный оборот вводятся керамические фрагменты, происходящие из раскопок Ольвии и Борисфена. Сти листический анализ дал возможность соотнести их с редким типом расписной парадной посуды, привезенной с о. Хиос, — большими чашами с вертикальными ручками. По краю они были украшены терракотовыми женскими головками, оттиснутыми в отдельных формах. Их датировка укладывается в последнюю четверть VII в. до н. э. и не выходит за 600 г. до н. э. Как правило, такие чаши использовались в ритуальных целях. Вплоть до настоящего времени находки таких сосудов были известны только в Навкратисе — греческом эмпо рии в дельте Нила. Факт их импорта в Ольвию, помимо Борисфена, заставляет снова поставить вопрос о времени ее основания. Публикуемые фрагменты позволяют поддержать гипотезу Л.В. Копейкиной—Ю.Г. Виноградова о времени основания Ольвии не позднее 600 г. до н. э. ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 86 A.V. Bujskykh, N.M. Sekerska ON A RARE TYPE OF CHIOS BLACKFIGURED VESSELS FROM OLBIA AND BORYSTHENES Ceramic fragments from excavations at Olbia and Borysthenes are presented to the scientific circulation. The stylistic analysis allowed the authors to correlate them with large cups with vertical handles, a rare type of painted tableware imported from Chios Island. The rims of the vessels were decorated with terracotta female heads made in separate moulds. Their dating fits within the last quarter of the 7th c. BC and doesn’t exceed 600 BC. As a rule, such cups were used in rituals. Up to this time the finds of such vessels were known only in Naucratis, a Greek emporion in the Nile Delta. The fact that they were imported to Olbia, besides Borysthenes, makes the authors to raise again the question on the timing of this city’s foundation. The fragments published allow supporting the hypotheses by L.V. Kopieykina and Yu.V. Vinogradov concerning the timing of Olbia’s foundation not later than 600 BC. НЕЗВИЧАЙНИЙ КАЛІПТЕР З ОЛЬВІЇ Розглядається знайдений в Ольвії на ділянці Т3 незвичайний античний каліптер і пропонується його місце в рекон струкції даху античних будівель. К л ю ч о в і с л о в а: Ольвія, каліптер, черепиця, архітектура. У 2010 р. в Ольвії на ділянці Т3 в шарі улам ків покрівлі на долівці підвалу 8 виявлено май же цілий незвичайний каліптер (рис. 1; 2; Інв. О2010, Т3 № 122; зберігається у фондах запо відника «Ольвія»). Типологічно він належить до каліптерів лаконського типу, які в поєднан ні з керамідами переважно коринфського типу становлять основну масу будівельної кераміки елліністичного часу, знайденої на ділянці та ха рактерної також для інших ділянок з житловою забудовою Нижнього та Верхнього міста. На кутах краї каліптера відбиті, проте в се редній частині торців збереглися ділянки не пошкодженої поверхні, що дає можливість досить точно встановити розміри. Довжина каліптера 34,0 см, висота в нижній частині 7,7 см, у верхній (вузькій) — 5,9 см (табл.). Він виготовлений з типової синопської глини з за лишками характерного для черепиці того цен тру червоного покриття. Відмінності каліптера полягають у невеликій, порівняно з традицій ними, довжині, звуженій (трапецієподібній) формі та значному (12—14 градусів) куті нахи лу жолоба відносно поверхонь, для вкладання © В.І. НАЗАРЧУК, 2012 на які він призначався. Зазвичай синопські ка ліптери лаконського типу за близьких верти кальних параметрів набагато довші — майже вдвічі (пор.: Брашинский 1964, с. 292; табл.). «Робоча поверхня» нашого каліптера за накладання розміщеного вище становила б всього приблизно 13 см (рис. 3, а), але та кій реконструкції вкладання заважає ширина вузької (верхньої) частини артефакта. Його можна було вкласти на верхній лише по ниж ній ширині (рис. 3, б). У цьому випадку отри маємо довжину «робочої поверхні» каліптера цього типу, за вкладання «насухо», близько 24,5 см. Протяжність «робочої поверхні» пари укладених, таким чином укорочених, каліп терів, навіть за вкладання «насухо», станови тиме близько 50 см, що приблизно збігається з вирахуваною І.Б. Брашинським довжиною «робочої поверхні» звичайного поздовжнього каліптера лаконського типу (близько 52 см) і протяжністю корисної поверхні звичайної по крівельної синопської кераміди (49,3 см) (там само). Ближчі розміри до черепиці синопсько го виробництва ніж до так зв. місцевого, оль війського, як і покриття зовнішньої поверхні «синопідою», можуть указувати на імпортне В.І. Назарчук
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-70088
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0235-3490
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:59:02Z
publishDate	2012
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Буйських, А.В. Секерська, Н.М. 2014-10-28T07:04:50Z 2014-10-28T07:04:50Z 2012 Про один рідкісний тип хіоського чорнофігурного посуду з Ольвії та Борисфена / А.В. Буйських, Н.М. Секерська // Археологія. — 2012. — № 4. — С. 80-86. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70088 Введено до наукового обігу фрагменти рідкісного посуду, які походять з розкопок Ольвії та Борисфена, — розписних чорнофігурних чаш з фігурними прикрасами у вигляді жіночих протом. В научный оборот вводятся керамические фрагменты, происходящие из раскопок Ольвии и Борисфена. Стилистический анализ дал возможность соотнести их с редким типом расписной парадной посуды, привезенной с о. Хиос, — большими чашами с вертикальными ручками. По краю они были украшены терракотовыми женскими головками, оттиснутыми в отдельных формах. Их датировка укладывается в последнюю четверть VII в. до н. э. и не выходит за 600 г. до н. э. Как правило, такие чаши использовались в ритуальных целях. Вплоть до настоящего времени находки таких сосудов были известны только в Навкратисе — греческом эмпории в дельте Нила. Факт их импорта в Ольвию, помимо Борисфена, заставляет снова поставить вопрос о времени ее основания. Публикуемые фрагменты позволяют поддержать гипотезу Л.В. Копейкиной—Ю.Г. Виноградова о времени основания Ольвии не позднее 600 г. до н. э. Ceramic fragments from excavations at Olbia and Borysthenes are presented to the scientific circulation. The stylistic analysis allowed the authors to correlate them with large cups with vertical handles, a rare type of painted tableware imported from Chios Island. The rims of the vessels were decorated with terracotta female heads made in separate moulds. Their dating fits within the last quarter of the 7th c. BC and doesn’t exceed 600 BC. As a rule, such cups were used in rituals. Up to this time the finds of such vessels were known only in Naucratis, a Greek emporion in the Nile Delta. The fact that they were imported to Olbia, besides Borysthenes, makes the authors to raise again the question on the timing of this city’s foundation. The fragments published allow supporting the hypotheses by L.V. Kopieykina and Yu.V. Vinogradov concerning the timing of Olbia’s foundation not later than 600 BC. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації археологічних матеріалів Про один рідкісний тип хіоського чорнофігурного посуду з Ольвії та Борисфена Об одном редком типе хиосских чернофигурных сосудов из Ольвии и Борисфена On a Rare Type of Chios Blackfigured Vessels from Olbia and Borysthenes Article published earlier
spellingShingle	Про один рідкісний тип хіоського чорнофігурного посуду з Ольвії та Борисфена Буйських, А.В. Секерська, Н.М. Публікації археологічних матеріалів
title	Про один рідкісний тип хіоського чорнофігурного посуду з Ольвії та Борисфена
title_alt	Об одном редком типе хиосских чернофигурных сосудов из Ольвии и Борисфена On a Rare Type of Chios Blackfigured Vessels from Olbia and Borysthenes
title_full	Про один рідкісний тип хіоського чорнофігурного посуду з Ольвії та Борисфена
title_fullStr	Про один рідкісний тип хіоського чорнофігурного посуду з Ольвії та Борисфена
title_full_unstemmed	Про один рідкісний тип хіоського чорнофігурного посуду з Ольвії та Борисфена
title_short	Про один рідкісний тип хіоського чорнофігурного посуду з Ольвії та Борисфена
title_sort	про один рідкісний тип хіоського чорнофігурного посуду з ольвії та борисфена
topic	Публікації археологічних матеріалів
topic_facet	Публікації археологічних матеріалів
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70088
work_keys_str_mv	AT buisʹkihav proodinrídkísniitiphíosʹkogočornofígurnogoposuduzolʹvíítaborisfena AT sekersʹkanm proodinrídkísniitiphíosʹkogočornofígurnogoposuduzolʹvíítaborisfena AT buisʹkihav obodnomredkomtipehiosskihčernofigurnyhsosudovizolʹviiiborisfena AT sekersʹkanm obodnomredkomtipehiosskihčernofigurnyhsosudovizolʹviiiborisfena AT buisʹkihav onararetypeofchiosblackfiguredvesselsfromolbiaandborysthenes AT sekersʹkanm onararetypeofchiosblackfiguredvesselsfromolbiaandborysthenes

Про один рідкісний тип хіоського чорнофігурного посуду з Ольвії та Борисфена

Institution

Ähnliche Einträge