Незвичайний каліптер з Ольвії

Незвичайний каліптер з Ольвії

Розглядається знайдений в Ольвії на ділянці Т3 незвичайний античний каліптер і пропонується його місце в реконструкції даху античних будівель.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Назарчук, В.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2012
Schriftenreihe:Археологія
Schlagworte:
Публікації археологічних матеріалів
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70089
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Незвичайний каліптер з Ольвії / В.І. Назарчук // Археологія. — 2012. — № 4. — С. 86-91. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-70089
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-700892025-02-09T23:37:47Z Незвичайний каліптер з Ольвії Необычный калиптер из Ольвии Unusual Ridge Tile from Olbia Назарчук, В.І. Публікації археологічних матеріалів Розглядається знайдений в Ольвії на ділянці Т3 незвичайний античний каліптер і пропонується його місце в реконструкції даху античних будівель. Представлен найденный в Ольвии на участке Т3 необычный по форме и размерам калиптер. Предполагается, что он использовался в качестве элемента, закрывающего диагональный стык между двумя пересекающимися скатами кровли. Но технологически более логичен иной вариант его применения, а именно укладка таких калиптеров в качестве ендовы – водосбрасывающего желоба, устроенного под швом двух смыкающихся кровель. В этом случае снимаются многие проблемы, связанные с гидроизоляцией стыка кровель, однако способ такой укладки ряда ендов внутри помещения (помещений) нами не встречен. Presented is the ridge tile of unusual form and size found in Olbia at the area T3. It is assumed that it was used as an element closing diagonal joint between two crossing roof slopes. However, more technologically logical is another version of its usage, namely arranging of such ridge tiles by way of valley, a gutter made under the junction of two closing up roofs. In this case many problems related with the hydroisolation joint of the roofs; nevertheless, such way of arranging the raw of valleys inside the room (rooms) is not found. 2012 Article Незвичайний каліптер з Ольвії / В.І. Назарчук // Археологія. — 2012. — № 4. — С. 86-91. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70089 uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Публікації археологічних матеріалів
Публікації археологічних матеріалів
spellingShingle Публікації археологічних матеріалів
Публікації археологічних матеріалів
Назарчук, В.І.
Незвичайний каліптер з Ольвії
Археологія
description Розглядається знайдений в Ольвії на ділянці Т3 незвичайний античний каліптер і пропонується його місце в реконструкції даху античних будівель.
format Article
author Назарчук, В.І.
author_facet Назарчук, В.І.
author_sort Назарчук, В.І.
title Незвичайний каліптер з Ольвії
title_short Незвичайний каліптер з Ольвії
title_full Незвичайний каліптер з Ольвії
title_fullStr Незвичайний каліптер з Ольвії
title_full_unstemmed Незвичайний каліптер з Ольвії
title_sort незвичайний каліптер з ольвії
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2012
topic_facet Публікації археологічних матеріалів
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70089
citation_txt Незвичайний каліптер з Ольвії / В.І. Назарчук // Археологія. — 2012. — № 4. — С. 86-91. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT nazarčukví nezvičainiikalípterzolʹvíí
AT nazarčukví neobyčnyikalipterizolʹvii
AT nazarčukví unusualridgetilefromolbia
first_indexed 2025-12-01T20:22:03Z
last_indexed 2025-12-01T20:22:03Z
_version_ 1850338752592871424
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 86 A.V. Bujskykh, N.M. Sekerska ON A RARE TYPE OF CHIOS BLACK­FIGURED VESSELS FROM OLBIA AND BORYSTHENES Ceramic fragments from excavations at Olbia and Borysthenes are presented to the scientific circulation. The stylistic analysis allowed the authors to correlate them with large cups with vertical handles, a rare type of painted tableware imported from Chios Island. The rims of the vessels were decorated with terracotta female heads made in separate moulds. Their dating fits within the last quarter of the 7th c. BC and doesn’t exceed 600 BC. As a rule, such cups were used in rituals. Up to this time the finds of such vessels were known only in Naucratis, a Greek emporion in the Nile Delta. The fact that they were imported to Olbia, besides Borysthenes, makes the authors to raise again the question on the timing of this city’s foundation. The fragments published allow supporting the hypotheses by L.V. Kopieykina and Yu.V. Vinogradov concerning the timing of Olbia’s foundation not later than 600 BC. НЕЗВИЧАЙНИЙ КАЛІПТЕР З ОЛЬВІЇ Розглядається знайдений в Ольвії на ділянці Т­3 незвичайний античний каліптер і пропонується його місце в рекон­ струкції даху античних будівель. К л ю ч о в і с л о в а: Ольвія, каліптер, черепиця, архітектура. У 2010 р. в Ольвії на ділянці Т­3 в шарі улам­ ків покрівлі на долівці підвалу 8 виявлено май­ же цілий незвичайний каліптер (рис. 1; 2; Інв. О­2010, Т­3 № 122; зберігається у фондах запо­ відника «Ольвія»). Типологічно він належить до каліптерів лаконського типу, які в поєднан­ ні з керамідами переважно коринфського типу становлять основну масу будівельної кераміки елліністичного часу, знайденої на ділянці та ха­ рактерної також для інших ділянок з житловою забудовою Нижнього та Верхнього міста. На кутах краї каліптера відбиті, проте в се­ редній частині торців збереглися ділянки не­ пошкодженої поверхні, що дає можливість досить точно встановити розміри. Довжина каліптера 34,0 см, висота в нижній частині 7,7 см, у верхній (вузькій) — 5,9 см (табл.). Він виготовлений з типової синопської глини з за­ лишками характерного для черепиці того цен­ тру червоного покриття. Відмінності каліптера полягають у невеликій, порівняно з традицій­ ними, довжині, звуженій (трапецієподібній) формі та значному (12—14 градусів) куті нахи­ лу жолоба відносно поверхонь, для вкладання © В.І. НАЗАРЧУК, 2012 на які він призначався. Зазвичай синопські ка­ ліптери лаконського типу за близьких верти­ кальних параметрів набагато довші — майже вдвічі (пор.: Брашинский 1964, с. 292; табл.). «Робоча поверхня» нашого каліптера за накладання розміщеного вище становила б всього приблизно 13 см (рис. 3, а), але та­ кій реконструкції вкладання заважає ширина вузької (верхньої) частини артефакта. Його можна було вкласти на верхній лише по ниж­ ній ширині (рис. 3, б). У цьому випадку отри­ маємо довжину «робочої поверхні» каліптера цього типу, за вкладання «насухо», близько 24,5 см. Протяжність «робочої поверхні» пари укладених, таким чином укорочених, каліп­ терів, навіть за вкладання «насухо», станови­ тиме близько 50 см, що приблизно збігається з вирахуваною І.Б. Брашинським довжиною «робочої поверхні» звичайного поздовжнього каліптера лаконського типу (близько 52 см) і протяжністю корисної поверхні звичайної по­ крівельної синопської кераміди (49,3 см) (там само). Ближчі розміри до черепиці синопсько­ го виробництва ніж до так зв. місцевого, оль­ війського, як і покриття зовнішньої поверхні «синопідою», можуть указувати на імпортне В.І. Назарчук ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 87 походження цих спеціальних «напівформат­ них» каліптерів. З­поміж опублікованих північнопричор­ номорських матеріалів до нашого за формою і типом найближчий каліптер завдовжки 48 см, знайдений у 1932 р. в Камиш­Буруні (Гайду­ кевич 1934, с. 243—244), який дослідник на­ звав жолобчастою черепицею, що слугувала покришкою­каліптером. Але він належить до провінційного комплексу перших століть н. е., будівельна кераміка якого відрізняється від традиційної (там само), зокрема й зменшени­ ми розмірами. В ольвійських матеріалах подібні до нашо­ го каліптери теж невідомі. І.Б. Брашинський, який найдетальніше дослідив ольвійську бу­ дівельну кераміку, навів розміри звичайних синопських каліптерів лаконського типу — типу II (Брашинский 1964, с. 292), або групи Б (Керамическое производство… 1966, с. 42), знайдених під час розкопок Східного торгово­ го ряду (Брашинский 1964, с. 298—300, рис. 8): ширина й висота близькі до нашого (17,0—13,5 і 7,7—5,0 см, відповідно), але довжина їх більша за знахідку з ділянки Т­3 майже вдвічі (63 см). Каліптери опублікованого І.Б. Брашин­ ським комплексу призначені для вкладання на стик керамід покрівлі та утворюють досить рів­ ні ряди. Форма їх за рахунок довжини ближча до видовженої прямокутної (Брашинский 1964, рис. 8, 1). Каліптер з ділянки Т­3, за близьких до них розмірів верхньої та нижньої ширини, має трапецієподібну форму. Напівкруглі каліптери лаконського типу, аналогічні виданим І.Б. Брашинським, си­ нопського та місцевого (Пантикапей) вироб­ ництва, крім Ольвії, відомі також у матеріалах елліністичної доби Херсонеса, його округи та Пантикапея (Керамическое производство… 1966, с. 47, табл. 32, 7; 54—55, табл. 36, 7; табл. 45, 4). Новітніші знахідки покрівельного матеріалу цього типу, зокрема з Ольвії (Karjaka 2010) і Панського 1 (Kaz, Monachov 2002), ма­ ють аналогічні параметри. Іншими словами, північнопричорноморські зразки каліптерів вказаного типу схожі за розмірами та формою, і наша знахідка відрізняється від них. Таким чином, виявлений у житловому будинку терас­ ної частини Ольвії артефакт може репрезенту­ вати новий тип синопської будівельної кера­ міки, що мала, зважаючи на рідкість подібних знахідок, спеціальне призначення. У будівельній кераміці «спеціального при­ значення» (крім водопровідних труб, керамід Таблиця 1. Порівняння розмірів каліптерів Розміри Каліптер з ділянки Т­3 Звичайний лаконський каліптер (за Брашинським) «Напівкруглий каліптер типу Б» (за Брашинським) Каліптер з Камиш­Буруна (за Гайдукевичем) Довжина 34,0 см 63,0 см 64,0 см 48,0 см Ширина 17,6—14,1 см 17,0—13,5 см 16,4—14,4 см 16,8—11,2 см Висота 7,7—5,9 см 7,7—5,0 см 8,6—6,6 см 6,7—? Висота жолоба 4,5—3,2 см 5,5—3,5 см 7,0—5,0 см 4,8—? Ширина жолоба 14,4—9,5 см 12,5—10,5 см 14,2—11,2 см 13,5 см Товщина стінок 2,3 см 1,5—2,0 см 1,5—2,2 см «Робоча поверхня» ~24,0—25,0 см 52,0 см Рис. 1. Ольвія. Вигляд з південного сходу на завал че ­ репи ці в північно­східному приміщенні будинку Т­3­I ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 88 і каліптерів) виділяють типи фронтальних (з декором чи без) керамід і каліптерів, а також конькових поздовжніх і поперечних каліп­ терів. Останні, разом з поодинокою «чере­ пицею з вікнами», трапляються доволі рідко (Крыжицкий 2010, с. 243). За формою наш ка­ ліптер не можна віднести до жодного зі «спе­ ціальних» типів будівельної кераміки. Він має сліди поправки після випалу, тож був самостій­ ним елементом покрівлі. Проте його не можна було вкласти, як звичайний каліптер, оскільки верхня частина його жолоба могла перекрити лише верх бортів черепиці, розміщених ниж­ че. Його не можна використати і як конько­ вий. Тож його можна було застосувати лише як внут рішній кутовий каліптер для відведення води зі стику двох покрівель, нахил яких звер­ нений до внутрішнього двору. У класичній літературі цей вузол стику двох сусідніх взаємно перпендикулярних покрівель зазвичай не розглядається (Viollet­le­Duc 1868, p. 322—323; 1875, р. 219—220; Шуази 1935, с. 208—209; Всеобщая история... 1973, с. 54, 142, 150—154, 320—321, 377—382; Parnicki­ Pudelko 1975, s. 239—242, 281—282, 331—337). Його обходять і в спеціальній археологічній лі­ тературі — в описах і графічних реконструкці­ ях, починаючи від відомої реконструкції оль­ війського дому на ділянці А (Фармаковский 1906, с. 66—68, табл. XI, XII; Леви, Карасев 1955, с. 237—238; Крыжицкий 1984, с. 202— 203). Але власне питання про конструкцію сти­ ку двох дахів не нове (Крыжицкий 2010, с. 244). У Пантикапеї для перекриття цього вузла за­ стосовували черепицю трапецієподібної фор­ ми (Керамическое производство… 1966, с. 54, табл. 36, 5). Але в Ольвії (як, імовірно, і в інших північнопричорноморських колоніях) така че­ репиця не трапляється. На думку С.Д. Кри­ жиць кого, одним з можливих вирішень цієї проблеми може бути влаштування, найвірогід­ ніше, різновисоких об’ємів (Крыжицкий 2010, с. 243). Зважаючи на сказане, можна припус­ тити, що саме для таких внутрішніх кутових стиків покрівель споруд однакової висоти мо­ гла слугувати спеціальна форма каліптера, зна­ йденого нами. Це припущення, зроблене поки що за єди­ ною знахідкою серед неосяжного матеріалу буді вельної кераміки, може внести поправки в графічні реконструкції покрівель і за чіткого ортогонального плану будинків, і у випадках порушення ортогональності. Забігаючи напе­ ред, відзначимо, що план ордерного будинку Т­3­I, так зв. Будинку Артімідора (Назарчук 1995, с. 38), з північно­східного кутового примі­ щення якого і походить описаний артефакт, ор­ тогональний. Це дозволяє припустити однако­ ву висоту приміщень. На важливості об’ємних графічних реконструкцій наголошується вже давно (Крижицький 1971, с. 67), але часто на внутрішніх (щодо двору) стиках покрівель куто­ вих приміщень дослідники розміщують умов­ ний ряд звичайних каліптерів. Ймовірно, тепер з’явилися підстави припускати, що стик покрі­ вель міг мати описану конструкцію. Рис. 2. Ольвія. Незвичайний синопський каліптер із завалу черепиці Рис. 3. Реконструкція варіантів укладки пари коротких каліптерів: а – за висотою; б – за шириною жолоба; в – укладка звичайних каліптерів лаконського типу ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 89 С.Д. Крижицький, ознайомившись з арте­ фактом, припускає також використання його як елемента єндови — жолоба, перекритого зверху фасонною черепицею. На можливість такої ре­ конструкції може вказувати і наявність на ниж­ ній площині фасонних черепиць, знайдених в Пантикапеї, валика­зачепа, паралельного сти­ ку покрівлі. В цьому разі можна запропонувати іншу реконструкцію: розміщення ряду вкоро­ чених «кутових» каліптерів безпосередньо під стиком фасонної черепиці, жолобами догори. Таке приховане між двома покрівлями розмі­ щення наших незвичайних каліптерів значно полегшує, на наш погляд, проблему гідроізоля­ ції в місці з’єднання двох покрівель, проте такі приклади ні в близьких етнографічних джере­ лах (Балкани, Крим, північно­західна Туреч­ чина), ні в археологічних реконструкціях нами не знайдені. Цей прийом вимагає ускладненої конструкції кутової балки, можливо спареної, подвійної, для вкладання країв прихованого жолоба, або якогось іншого, але нетрадиційно­ го способу. В археології такий вузол досі спеці­ ально не розглядався. Насамкінець торкнемося питання про да­ тування та функціонування каліптера. Ситуа­ ційно момент руйнації, коли покрівля примі­ щення завалилася в підвал, визначається (як і для інших приміщень цього будинку) приблиз­ но серединою II ст. до н. е., а зведення всього комплексу — останньою третиною IV ст. до н. е. І в завалі черепиці, і в заповненні всього підва­ лу основна маса столового посуду (фрагменти тарілок з покриттям, світлоглиняних лагіно­ сів, елліністичної з накладним орнаментом ке­ раміки) у загальній масі датується переважно III—II ст. до н. е. (Крыжицкий, Назарчук 2010, с. 8—10). Найпізнішими є уламки так зв. «ме­ гарських» рельєфних чаш і чаш з горизонталь­ ними канелюрами II ст. до н. е. Завал черепиці залягав у середній частині підвалу горизонтально (рис. 1) у жовтоглинис­ тому лесовому ґрунті від зруйнованих сирце­ вих наземних частин стін, за 0,2 м вище рів­ ня долівки. Потужність завалу даху до 0,2 м. Кам’яні частини стін підвалу були вибрані в перші століття н. е.; вцілілі ділянки південної стіни мають висоту близько 1,25 м. Але долівка підвалу залягає на рівні, близькому до підваль­ них приміщень західної частини будинку, що добре збереглися, зведених на початку остан­ ньої третини IV ст. до н. е. і також заповнених лесовим жовтоглинистим ґрунтом. Завал черепиці містив близько 300 фраг­ ментів каліптерів і керамід, одна з яких була лаконського типу, ще дві — з клеймом. На од­ ній (інв. № О­2010, Т­3 № 120) клеймо не чита­ ється; на іншій (О­2010, Т­3 № 121) відтисне­ не ім’я астинома Гефестія (третій рядок напів­ стертий; емблема не збереглася). Ім’я Гефестія в списках синопських астиномів трапляється тричі (Fedoseev 1999, tab. I, р. 32). Два з них не мають другого імені на клеймах, що датуються 370—350 рр. до н. е.; астиномія третього Гефес­ Рис. 4. Реконструкція укладки черепиці на внутрішньому стику двох покрі­ вель з використанням укорочених каліптерів ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 90 Брашинский И.Б. Комплекс кровельной черепицы из раскопок Ольвийской агоры // Ольвия. — М.; Л., 1964. — С. 285—312. Всеобщая история архитектуры. — М., 1973. — Т. ІІ. Гайдукевич В.Ф. Строительные керамические материалы Боспора // ИГАИМК. — 1934. — 104. — С. 211—315. Керамическое производство и античные строительные материалы. — М., 1966 (САИ. — Г1­20). Крижицький С.Д. Деякі питання методики реконструкції житлових будинків Північного Причорномор’я еллініс­ тичної епохи // Археологія. — 1971. — 1. — С. 56—68. Крыжицкий С.Д. Строительная техника // Античные государства Северного Причерноморья. — М., 1984. — С. 201—204 (серия «Археология СССР»). Крыжицкий С.Д. Проблемы реконструкции крыш в ольвийских жилых домах // БЧ. — 2010. — XI. — С. 240—346. Крыжицкий С.Д., Назарчук В.И. Отчет о раскопках в Ольвии на участке Т­3 в 2010 г. // НА ІА НАНУ. Леви Е.И., Карасев А.Н. Дома античных городов Северного Причерноморья // Античные города Северного При­ черноморья. — М.; Л., 1955. — С. 215—247. Назарчук В.И. Основные результаты раскопок участка Т­3 в Ольвии (1989—1995 гг.) // Тези Першої облас­ ної науково­краєзнавчої конф. «Історія. Етнографія. Культура. Нові досягнення». — Миколаїв, 1995. — С. 36—38. Назарчук В.И. Новая находка надписи на свинцовой пластинке в Ольвии // Древнее Причерноморье. ІII­и чтения памяти профессора П.О. Карышковского. — Одесса, 1996. — С. 74—75. Назарчук В.И. Отчет по раскопкам в Ольвии на участке Т­3 за 1996 г. // НА ІА НАНУ. — 1996/51б. Фармаковский Б.В. Раскопки в Ольвии в 1902 и 1903 г. // ИАК. — 1906. — 13. — С. 1—306. Шуази О. История архитектуры. — М., 1935. — Т. І. Fedoseev N. Classification des timbres astynomigus de Sinope // Production et commerce des amphores anciennes en Mer Noire. — Aix­en­Provence, 1999. — Р. 27—48. Karjaka A. Tiles // The Lower City of Olbia (sector NGS). — Aarchus, 2010. — Р. 521—522. Kaz V., Monachov S.Y. Tiles and Ceramic containers // Panskoye I. — Aarchus, 2002. — Р. 101—122. Parnicki­Pudelko S. Architekctura starożytnej Grecji. — Warszawa, 1975. Viollet­le­Duc M. Dictionnaire raisonne de l’Architecture Francaise. — Раris, 1868. — V. VIII. — P. 322—331. Violett­le­Duc M. Histoire de l’habitation humaine. — Paris, 1875. Надійшла 08.05.2012 тія (з третім рядком на клеймі, як і на ольвій­ ському фрагменті) відноситься Н.В. Федосеє­ вим до 220—210 рр. до н. е. Єдина виявлена в завалі черепиці бронзова монета (інв. № 123) датується 300—280 рр. до н. е. (визначення В.В. Крутілова). Монети із заповнення підва­ лу нижче завалу покрівлі також датуються ран­ ньоелліністичним часом (п’ять — 330—300 рр. і одна — 300—280 рр. до н. е.). Таким чином, супутні знахідки датують­ ся в межах значного хронологічного діапазо­ ну. Проте аналогічна картина спостерігалася в підвалі приміщення 3 в західному ряді при­ міщень всього будинку, залишки якого зберег­ лися набагато краще завдяки значнішій глиби­ ні їх щодо денної поверхні схилу тераси в пер­ ші століття н. е. (Назарчук 1996), так само як і в інших його приміщеннях. Суцільний завал у підвалі приміщення 3 площею 5,25 × 1,50 м налічував декілька тисяч фрагментів керамід і каліптерів теж переважно синопського вироб­ ництва. На черепиці виявлено 29 синопських клейм, що датуються (за винятком одного, по­ чатку III ст.) останньою чвертю IV ст. до н. е., 10 із них — з ім’ям астинома Міка (320—310 рр. до н. е.: Fedoseev 1999, tab. I, р. 32). Але основ на частина набагато численнішого комплексу зна­ хідок (над сусіднім приміщенням, можливо там розміщувався андрон дому) містила ті само ти­ пи та форми столового посуду III—II ст. до н. е., що й підвал 8 з незвичайним каліптером. Таким чином, навряд чи можна встанови­ ти за супровідним матеріалом чітку дату для цього каліптера. Можна говорити лише про елліністичну добу як час його використання в конкретній споруді, оскільки відомі численні приклади вторинного (і неодноразового) ви­ користання випадково знайдених цілих антич­ них черепиць і крупних їх фрагментів у спо­ рудах навіть ХХ ст. Таким чином, є підстави вважати, що значна частина клеймованої чере­ пиці в ольвійскому будинку Артімідора слугу­ вала понад 150 р. (від 320—310 рр. до середини II ст. до н. е.). ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 91 В.И. Назарчук НЕОБЫЧНЫЙ КАЛИПТЕР ИЗ ОЛЬВИИ Представлен найденный в Ольвии на участке Т­3 необычный по форме и размерам калиптер. Предполагается, что он использовался в качестве элемента, закрывающего диагональный стык между двумя пересекающимися ската­ ми кровли. Но технологически более логичен иной вариант его применения, а именно укладка таких калиптеров в качестве ендовы – водосбрасывающего желоба, устроенного под швом двух смыкающихся кровель. В этом слу­ чае снимаются многие проблемы, связанные с гидроизоляцией стыка кровель, однако способ такой укладки ряда ендов внутри помещения (помещений) нами не встречен. V.I. Nazarchuk UNUSUAL RIDGE TILE FROM OLBIA Presented is the ridge tile of unusual form and size found in Olbia at the area T­3. It is assumed that it was used as an element closing diagonal joint between two crossing roof slopes. However, more technologically logical is another version of its usage, namely arranging of such ridge tiles by way of valley, a gutter made under the junction of two closing up roofs. In this case many problems related with the hydroisolation joint of the roofs; nevertheless, such way of arranging the raw of valleys inside the room (rooms) is not found. Т.Д. Боровик ПОХОВАННЯ 241 МОГИЛЬНИКА ЗОЛОТООРДИНСЬКОГО ЧАСУ НА КІРОВОГРАДЩИНІ Від 1997 р. Торговицька археологічна середньо­ вічна експедиція Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винничен­ ка провадить розкопки середньовічного комп­ лексу в с. Торговиця Новоархангельського р­ну Кіровоградської обл. (керівники експедиції у 1997—2007 рр. — Н.М. Бокій та І.А. Козир; від 2008 р. — І.А. Козир; див.: Бокій, Козир 2002). Пам’ятка розміщена на правому березі р. Синю­ ха — лівого допливу Південного Бугу та склада­ ється із залишків золотоординського міста (ви­ явлені лазні східного типу — хаммам, керамічна майстерня, побутові тандири, ділянки водого­ ну) та некрополя (Бокій, Козир, Позивай 2006; Позивай 2007; Козир, Позивай 2007; 2010). Могильник розташований на північно­схід­ ній околиці с. Торговиця за 1,3 км на північний схід від центру села, на крутому схилі бере­ га Синюхи. Він тягнеться вздовж річки сму­ гою зав ширшки близько 50 м. Упродовж 1997— Публікується комплекс срібних золотоординських монет з поховання на могильнику в с. Торговиця. К л ю ч о в і с л о в а: Центральна Україна, золотоординський час, могильник, поховання, монета, дирхем. 2011 рр. досліджено 478 поховань. Торговицький могильник — один з найбільших в Україні золо­ тоординського часу. Антропологічні досліджен­ ня поховань вказують на поліетнічний склад населення міста. На загальному слов’янському тлі значною є монголоїдна домішка, переважно серед жінок, а також відчутні впливи салтово­ маяцькі (аланські), болгарські та кочовиків ХІ— ХІІ ст. (Литвинова 2003, с. 88). Поховання розміщувалися щільно ряда­ ми, зорієнтованими по осі південний захід— північний схід. Інколи могили перекрива­ ли одна одну. Відстань між ним становить від 0,2 м, поховання залягали на глибині 0,2— 1,6 м. Вони здійснені здебільшого за обрядом інгумації, небіжчики вкладені випростано на спині головою на південний захід. Могили простежені рідко (6,6 %) і представлені яма­ ми овальної, прямокутної чи трапецієподіб­ ної в плані форми з заокругленими, зазвичай, кутками. В деяких могилах (4,6 %) зафіксовані рештки дерев’яних гробовищ.© Т.Д. БОРОВИК, 2012

Ähnliche Einträge