К.И. Ташбаева. Культура ранних кочевников Тянь-Шаня и Алая (I тыс. до н. э.)
Рецензія на: К.И. Ташбаева Культура ранних кочевников Тянь-Шаня и Алая (I тыс. до н. э.). - Бишкек: Илим, 2011. — 271 с.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70095 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | К.И. Ташбаева Культура ранних кочевников Тянь-Шаня и Алая (I тыс. до н. э.) / Н.О. Гаврилюк // Археологія. — 2012. — № 4. — С. 134-136. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859836575318278144 |
|---|---|
| author | Гаврилюк, Н.О. |
| author_facet | Гаврилюк, Н.О. |
| citation_txt | К.И. Ташбаева Культура ранних кочевников Тянь-Шаня и Алая (I тыс. до н. э.) / Н.О. Гаврилюк // Археологія. — 2012. — № 4. — С. 134-136. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Рецензія на: К.И. Ташбаева Культура ранних кочевников Тянь-Шаня и Алая (I тыс. до н. э.). - Бишкек: Илим, 2011. — 271 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:34:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 134
Однією з найактуальніших проблем археології
раннього залізного віку було й лишається по
ходження скіфської культури. Гіпотеза О.І. Те
реножкіна про походження скіфів «з глибин
Азії» стала основою української школи скіфо
знавства на чолі з її корифеями — О.І. Тере
ножкіним і В.А. Іллінською. Олексій Іванович,
як ніхто, мав право говорити про «глибини
Азії», оскільки значний пласт його археологіч
них відкриттів безпосередньо пов’язаний саме
з Центральною Азією, де він провів майже з де
сяток польових сезонів.
Для киргизьких археологів особливе значен
ня мають розвідки О.І. Тереножкіна в долині
р. Чу та дослідження культур пізньої бронзи—
раннього залізного віку. Як виявилося, вони й
нині для цього регіону актуальні. Тож хочеться
привернути увагу українських археологів, у пер
шу чергу скіфознавців, до монографії сучасного
дослідника культури ранніх кочовиків, учасни
ка, а потім керівника складних і небезпечних
гірських експедицій доктора історичних наук,
координатора багатьох міжнародних проектів
з вивчення давніх культур професора Кадіче
Іскандерівни Ташбаєвої «Культура ранних ко
чевников ТяньШаня и Алая (І тыс. до н. э.)».
Результати досліджень, викладені в цій уні
кальній монографії, заповнюють лакуну в на
ших уявленнях про особливості культури пра
скіфів «з глибин Азії» та їх появи у Північному
Причорномор`ї на початку періоду скіфської
архаїки. Це велика наукова праця, в якій викла
дені матеріали важливих польових досліджень,
систематизовані й узагальнені їх результати.
Структура роботи продиктована основною
метою дослідження — введення до наукового
обігу, систематизація та аналіз значного ар
хеологічного матеріалу, його інтерпретація та
оцінка.
У Вступі автор окреслює територію, що вив
чається, та визначає пріоритети в дослідженні
археологічних пам’яток.
Основним розділам передує Глава 1, де по
дано вичерпну характеристику майже всіх ро
К.И. Та ш б а е в а
Культура ранних кочевников ТяньШаня и Алая (I тыс. до н. э.)
Бишкек: Илим, 2011. — 271 с.
біт, присвячених раннім кочовикам. Заслугою
автора є увага до праць, що з’явились у XIX —
на початку XX ст., що робить цю главу одним
з найповніших історіографічних оглядів з ар
хеології ранніх кочовиків. Особливе місце від
ведено польовим дослідженням, починаючи
від робіт М.В. Воєводського та М.П. Грязнова
у 1928—1929 рр. у північній частині Киргиз
стану. Українському читачеві особливо цікаво
буде дізнатися про внесок О.І. Тереножкіна у
вивчення археології ранніх кочовиків. Саме
1929 р., з розвідок у Чуйській долині, почалася
його археологічна діяльність. Цілеспрямоване
дослідження курганів цього регіону, як спра
ведливо відзначає К.І. Ташбаєва, дало уявлен
ня «про усуньські пам’ятки і це вплинуло на всю
подальшу історію вивчення пам’яток ранніх ко
човиків Центральної Азії» (с. 18).
З відокремлення сакської культури від усунь
ської, здійсненого О.Н. Бернштамом після три
річних робіт у Північному Киргизстані (1938—
1940 рр.), розпочинається історія вивчення цієї
загадкової культури, носії якої відомі за свід
ченнями писемних джерел. Пізніше він же до
слідив пам’ятки цієї культури у високогірних
районах — на Східному Памірі та ТяньШані,
а потім розробив класифікацію та хронологію
пам’яток ранніх кочовиків Семиріччя й Тянь
Шаню та виокремив основні періоди розвитку
культур зазначеного регіону: лакський (ранній
VI—V ст. до н. е. та пізніше V—III ст. до н. е) та
усуньський (Бернштам 1949) 1. Разом з періоди
зацією археологічних культур осілих племен,
розробленою О.І. Тереножкіним за матеріалами
Согда і Чача (Тереножкин 1941), ця хронологіч
на система стала основою загальної періодиза
ції культур Центральної Азії раннього залізно
го віку. О.Н. Бернштам переконливо пов’язав
пам’ятки північносхідної частини Центральної
Азії із саками — хаумаварга перських написів.
К.І. Ташбаєва підкреслює, що О.Н. Бернштам
«заклав основи для інтерпретації пам’яток Цен
тральної Азії та Казахстану» (с. 23).
1 Вказані тут посилання можна знайти в рецензованій
праці.© Н.О. ГАВРИЛЮК, 2012
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 135
Дослідники, що працювали в регіоні до
Великої Вітчизняної війни, заклали базу для
бурхливого розвитку археології кочовиків Па
міру й ТяньШаню у повоєнний період. Робо
ти ПівденноТуркменської експедиції під ке
рівництвом М.Є. Массона стали каталізатором
розквіту археології в Центральній Азії. Ціла
плеяда археологів — Ю.О. Задніпровський,
Б.А. Литвинський, К.А. Акішев, К.І. Антіпі
на — присвятили своє життя вивченню культур
ранніх кочовиків і осілих народів Центральної
Азії. Останні роки минулого століття відзначені
роботами киргизьких археологів: А.К. Атабеко
ва в Чуйській долині, І.К. Кожомбериєва в до
лині КетьменьТюбе, В.І. Плоских і В.П. Мок
риніна в ІсикКульській котловині, К. Табал
дієва у Внутрішньому ТяньШані.
Значний внесок у дослідження пам’яток ран
ніх кочовиків зробила й автор рецензованої мо
нографії: здійснювала археологічні дослід ження
у важкодоступних районах Внутрішнього Тянь
Шаню (с. 27), у могильнику Кедей нею вперше
виявлені поховання в дерев’яних зрубах, дуже
цікаві для дослідників ранньо скіфських куль
тур Північного Причорномор’я.
Відкриття в Приараллі могильників Та
гискен (роботи О.А. Вишневської та М.А. Іті
ної) дали матеріали для вивчення найрані
шого етапу сакської культури, безпосередньо
пов’язаного з добою пізньої бронзи.
Особливе значення для вивчення культур
ранніх кочовиків мало порівняння А.М. Ман
дельштамом культур Семиріччя та ТяньШаню
лакського та усуньського періодів з пам’ятками
«скіфського» періоду в Туві. Подальші розкоп
ки М.П. Грязнова кургану Аржан у Туві від
крили, на думку К.І. Ташбаєвої, «можливість
виокремити ранній етап складання культур
скіфського типу в Південному Сибіру, Алтаї, Ка
захстані та інших районах» (с. 31).
Підсумовуючи матеріали першої глави, ав
тор слушно зауважує, що роботи попередників
склали вагоме підґрунтя для сучасних дослі
джень, а отримані в ході розкопок матеріали
потребують узагальнення. Одним з найважли
віших моментів у осмисленні цих матеріалів є
«класифікація власне центральноазійських похо
вань та інвентарю» (с. 29) і саме цьому присвя
чені наступні три глави монографії.
У демонстрації різноманітного та водночас
численного матеріалу К.І. Ташбаєва дотримує
ться територіальнохронологічного принципу.
Проаналізовані матеріали з поховальних комп
лексів, а в параграфах подано типологію та кла
сифікацію складових матеріальної культури:
поховальні споруди, обряд, кераміка, зброя,
прикраси, деталі одягу, туалету, кінське споря
дження та вироби у звіриному стилі. Кожна з
глав має підсумковий параграф, в якому роз
глядаються питання датування пам’ятки.
Аналізуючи матеріальну культуру, автор
наводить значну кількість аналогій, демон
струє глибоке знання археологічних матеріа
лів і велику ерудицію. Характеристика зброї
та кінського спорядження з курганів долини
КетьменьТюбе (глава 2: матеріали з 15 мо
гильників, що складаються майже з 800 курга
нів, з яких досліджено 382) зроблена на висо
кому професійному рівні зі знанням не тільки
археологічного, але й етнографічного матеріа
лу. Класифікація мечів і кинджалів з широ
кими аналогіями корелюється з даними про
зброю передскіфського періоду Північного
При чорномор’я, Північного Кавказу і Півден
ного Сибіру. Певні аналогії в причорномор
ських старожитностях мають клевці, вістря до
стріл і кінське спорядження. А от предмети,
виготовлені у звіриному стилі, більше нагаду
ють подібні знахідки з поховань Мінусинської
улоговини.
Матеріальна культура Внутрішнього Тянь
Шаню (глава 3), представлена комплекса
ми з 29 курганних могильників, у яких дослі
джено 144 кургани, не така різноманітна. Для
пам’яток цього регіону характерна подібність
кінського спорядження та зброї до знахідок з
курганів культур скіфосибірського кола. А от
керамічний комплекс абсолютно оригіналь
ний — круглодонний посуд, використання мі
шечків для його формування. Такий посуд має
аналогії у матеріалах осілих культур Централь
ної Азії (с. 118—120).
Археологічні комплекси ранніх кочовиків
Алаю (56 курганних груп, у яких зафіксовано
1700 курганів, з яких досліджено 353) пред
ставлені у главі 4. Вона побудована так, як і
поперед ні. Зрозуміла й виправдана класифіка
ція та типологія поховальних пам’яток і пред
метів матеріальної культури супроводжується
кількісними оцінками, представленими у ви
гляді таблиць. Підрозділ, присвячений ліпній
і станковій кераміці, містить важливі відомості
про технологію виготовлення посуду. Сумлін
но вивчені інші категорії речей — зброя, при
краси, предмети туалету і побутові речі. Глава
закінчується аргументованими датами, які ви
водяться на основі аналізу нечисленного, але
яскравого матеріалу.
Проблемі хронології та виділення локаль
них варіантів культури ранніх кочовиків Тянь
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 136
Шаню та Алаю присвячено заключну главу 5.
Основна частина датуючого матеріалу нале
жить до VI—III ст. до н. е. Особливе значення
тут має колекція бронзових і залізних кинджа
лів і вістрів до стріл, яка дає уявлення про ево
люцію зброї ранніх кочовиків, користування
якою зробили успішним просунення ранніх
кочовиків Великим поясом євразійських сте
пів (с. 138).
У вирішенні питання взаємостосунків
«кочовики—осіле населення» велике значення
мають спостереження автора щодо посуду:
17 % станкової кераміки кочовиків Кетьмень
Тюбе становить посуд ферганського та ей ла
таноактамського походження. Тобто, ця кера
міка з’явилась у кочовиків внаслідок еконо
мічних зв’язків з осілим населенням. У той же
час знач ну групу становить посуд з високим
горломрозтрубом, що має аналогії в кераміці
Гірського Алтаю й Туви.
Автор підкреслює одноманітність поховаль
ного обряду в регіоні та подібність антропо
логічних характеристик похованих у курганах
КетьменьТюбе та висловлює припущення про
належність цих пам’яток сакам (с. 139). Вона
не погоджується з трактовкою таких пам’яток
як ДжанишБулак і ТекеТаш, що не мають
знахідок «скіфської тріади», як усуньських, по
яснюючи це явище відмінностями в майново
му та соціальному стані похованих.
На основі аналізу кераміки та антропологіч
них досліджень автор пов’язує пам’ятки Тянь
Шаню з культурами КетьменьТюбе й Алаю.
Різні риси поховального обряду в межах одного
могильника, що часто трапляються в курган
них старожитностях ТяньШаню, дослідниця
пояснює тим, що цей регіон завжди відігравав
роль спільного пасовища для племен сусідніх
територій. Порівняльний аналіз трьох груп ар
хеологічних пам’яток кочовиків раннього за
лізного віку дозволив К.І. Ташбаєвій зробити
переконливий висновок про те, що основою
господарства населення КетьменьТюбе було
поєднання скотарства та хліборобства, що по
яснюється природнокліматичними умовами
району. Населення ТяньШаню та Алаю, нав
паки, було суто скотарським, що було єдино
можливим у суворих кліматичних умовах за
наявності альпійських лук у високогір’ї. Етніч
на подібність населення зазначених регіонів
сприяла їх збалансованому економічному роз
витку.
Таким чином, вивчення значного за обся
гом і різноманітного археологічного матері
алу та зіставлення його з даними по культурі
ранніх кочовиків інших територій дозволило
виокремити низку сталих ознак, які характе
ризують сакський археологічний комплекс.
Про його виділення К.І. Ташбаєва писала ще в
80х рр., нині він переконливо обґрунтований.
Автору вдалося виділити три локальні варіанти
сакської культури: тяньшаньський, алайський
і кетьменьтюбинський. К.І. Ташбаєва дово
дить, що вони розвивались у певній еколого
економічної єдності: кетьменьтюбинський
локальний варіант полишили скотарсько
землеробські племена, алайський — скотар
ські. Територію ТяньШаню займали племена,
що контролювали один з найважливіших тор
гівельних шляхів через перевали ТяньШаню
та сирти — чудові гірські пасовища. Дослідни
ця стверджує, що формування сакського куль
турного комплексу пов’язане із зародженням і
становленням абсолютно нової форми госпо
дарської діяльності населення одного з районів
Центральної Азії — напівкочового та кочового
господарства (с. 174). Важливим є висновок
автора про те, що культура усунів — автохтонна
та виникла на базі сакської на межі IV—ІІІ ст.
до н. е. Ці спостереження підтверджуються да
ними китайських писемних джерел, які свід
чать, що у ІІ ст. до н. е. частина саків, перемо
жених великими юечжами, пішла на південь, а
інша лишилась і ввійшла до племінного об’єд
нання усунів (с. 179).
Монографія оснащена численними ілю
страціями, які в цілому відображають загальну
інформацію про матеріальну культуру вказано
го регіону. Але саме щодо них є деякі нарікан
ня. Скажімо, насипи курганів подано з одним
розрізом, через що втрачається інформація про
будову насипу, послідовність його зведення.
Відсутні також розрізи більшості поховальних
споруд. Але ці зауваження більше стосуються
методики польової роботи, що може відрізня
тися від прийнятих в Україні стандартів.
Монографія К.І. Ташбаєвої «Культура ранних
кочевников ТяньШаня и Алая (I тыс. до н. э.)»
лишає дуже позитивне враження. На жаль, вона
майже недоступна українському читачеві.
Н.О. ГАВРИЛЮК
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-70095 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:34:53Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гаврилюк, Н.О. 2014-10-28T07:17:23Z 2014-10-28T07:17:23Z 2012 К.И. Ташбаева Культура ранних кочевников Тянь-Шаня и Алая (I тыс. до н. э.) / Н.О. Гаврилюк // Археологія. — 2012. — № 4. — С. 134-136. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70095 Рецензія на: К.И. Ташбаева Культура ранних кочевников Тянь-Шаня и Алая (I тыс. до н. э.). - Бишкек: Илим, 2011. — 271 с. uk Інститут археології НАН України Археологія Рецензії К.И. Ташбаева. Культура ранних кочевников Тянь-Шаня и Алая (I тыс. до н. э.) K.I. Tashbaieva. Culture of the Early Nomads in Tian Shan and Altai (the 1st millennium BC) Article published earlier |
| spellingShingle | К.И. Ташбаева. Культура ранних кочевников Тянь-Шаня и Алая (I тыс. до н. э.) Гаврилюк, Н.О. Рецензії |
| title | К.И. Ташбаева. Культура ранних кочевников Тянь-Шаня и Алая (I тыс. до н. э.) |
| title_alt | K.I. Tashbaieva. Culture of the Early Nomads in Tian Shan and Altai (the 1st millennium BC) |
| title_full | К.И. Ташбаева. Культура ранних кочевников Тянь-Шаня и Алая (I тыс. до н. э.) |
| title_fullStr | К.И. Ташбаева. Культура ранних кочевников Тянь-Шаня и Алая (I тыс. до н. э.) |
| title_full_unstemmed | К.И. Ташбаева. Культура ранних кочевников Тянь-Шаня и Алая (I тыс. до н. э.) |
| title_short | К.И. Ташбаева. Культура ранних кочевников Тянь-Шаня и Алая (I тыс. до н. э.) |
| title_sort | к.и. ташбаева. культура ранних кочевников тянь-шаня и алая (i тыс. до н. э.) |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70095 |
| work_keys_str_mv | AT gavrilûkno kitašbaevakulʹturarannihkočevnikovtânʹšanâialaâitysdoné AT gavrilûkno kitashbaievacultureoftheearlynomadsintianshanandaltaithe1stmillenniumbc |