Біоетичні проблеми: теоретико-правовий аспект
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2002 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2002
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70752 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Біоетичні проблеми: теоретико-правовий аспект / Т. Тарахонич, О. Тарахонич // Вісн. НАН України. — 2002. — № 1. — С. 41-43. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859610849383022592 |
|---|---|
| author | Тарахонич, Т. Тарахонич, О. |
| author_facet | Тарахонич, Т. Тарахонич, О. |
| citation_txt | Біоетичні проблеми: теоретико-правовий аспект / Т. Тарахонич, О. Тарахонич // Вісн. НАН України. — 2002. — № 1. — С. 41-43. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-11-28T11:51:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
Вісник N1 2002
Т. ТАРАХОНИЧ, О. ТАРАХОНИЧ
БІОЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ:
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
В історії розвитку суспільства деякі аспекти теорії права зазнавали багаторазового
перегляду і переосмислення. З'являлися нові погляди на співвідношення добра і зла,
справедливості та несправедливості, права і моралі, моральності права. Співзвучно з
епохою вони або викликали резонанс, або, навпаки, не сприймалися громадськістю і на
певний час про них забували.
Сьогодні дедалі більшу увагу привертає взаємозв'язок права і біоетики. Позиція вчених
щодо цієї проблеми ще тільки формується. Пожвавлення інтересу до неї є своєрідною
формою її еволюції.
Коріння біоетичних проблем можна знайти в індійській і тибетській філософії та
медицині. Водночас біоетику можна сприймати як міждисциплінарну науку, яка охоплює
загальнолюдський, філософський, медичний і, деякою мірою, правовий аспекти. На
формування біоетичних поглядів впливає цілий ряд причин об'єктивного і суб'єктивного
характеру, які умовно можна поділити на три групи. До першої належать умови, які тісно
пов'язані з прогресивними змінами у галузі медичних знань та стрімким розвитком
технологій. Друга група — це професійні деонтологічні норми, необхідність нормативно-
правового регулювання соціальних відносин у сфері охорони здоров'я і навколишнього
середовища тощо. Третя група причин має прикладний характер і пов'язана з вимогами
щодо гуманного використання нових технологій, з необхідністю широко інформувати
населення про біоетичні проблеми.
У загальній системі засобів соціального регулювання норми права мають більше
можливостей щодо соціального регулювання, досконаліші засоби забезпечення їх
виконання порівняно з біоетичними нормами, які ще тільки формуються як складова
частина загальної та професійної етики. Етичні норми разом з правовими є різновидом
загальнішого поняття соціальних норм, які регулюють різні сфери суспільних відносин і
залежать від економічного, соціального, культурного розвитку соціуму та відповідають
встановленим державою вимогам.
Біоетика і право мають чимало спільних рис. Перша: і біоетичні норми як складова
моральності, і природне право є нормативними моделями людської поведінки. Друга:
біоетичні та правові цінності і норми є духовно-практичними формоутвореннями, які
виконують критеріальну функцію, визначають міру справедливості, гуманності,
цивілізованості. Третя: біоетичні норми найбільше зближуються з нормами природного
права при здійсненні ціннісно-орієнтаційної функції і відрізняються від них, коли
реалізують регулятивні функції. Четверта: норми біоетики і права є загальними
правилами, які виникають у зв'язку з волею та свідомістю людей і відповідають типу
культури й характеру соціальної організації. П'ята: біоетика і право входять до складу
культурних цінностей людства. Шоста: біоетика і право виступають засобами соціального
регулювання.
Однак наявність спільних рис не означає повної тотожності цих норм. Передусім, вони
виконують різні функції у процесі регулювання суспільних відносин. Це й визначає
відмінності між правом і біоетикою. Так, якщо основними суб'єктами права є громадянин,
правова та соціальна держава, громадянське суспільство, то для біоетики це —
індивідуум, навколишній живий світ. Крім того, право твориться державою, а біоетика —
громадянським суспільством. Право забезпечується примусово, силою у вигляді
юридичної відповідальності; стосується відносин, підконтрольних державі; виникає у
процесі правотворчості і приймається в рамках нормативно закріпленої процедури. А
біоетика підтримується силою суспільного впливу, діяльністю структурних елементів
громадянського суспільства; стосується відносин, підконтрольних суспільству; виникає у
процесі духовного буття суспільства і закріплюється довільно, без спеціальної процедури.
Важливим аспектом біоетичних проблем є правове закріплення і моральне
переосмислення питань, пов'язаних з лікарською етикою, експериментальною медициною
і міжнародними правами людини. У 1949 р. був опублікований перший Міжнародний
кодекс медичної етики. Гельсінська декларація 1964 року відокремила експериментальні
клінічні дослідження від неклінічних. У 1975 р. до цієї декларації внесено доповнення, які
дали змогу створювати комітети з етичної оцінки біомедичних досліджень із залученням
такого суб'єкта експерименту, як людина. На законодавчому рівні все це було закріплено
після прийняття Манільської декларації 1981 року.
За рішенням ВООЗ і Ради всесвітніх організацій у сфері медичних наук комітетам з етики
надано статусу спеціальних інститутів. У США Національна комісія із захисту людини-
суб'єкта при проведенні біомедичних досліджень ініціювала створення Консультативного
бюро з етики у галузі досліджень, пов'язаних із заплідненням in vitro та перенесенням
зародка в організм матері.
Чи не найбільше дискусій у суспільстві виникає у зв'язку зі спробами законодавчого
розв'язання проблеми евтаназії. Так, ще у ХVІ ст. Т. Мор пропонував припиняти
страждання невиліковних хворих за погодженням зі священиком та магістратом. Цього
питання торкався і Ф. Бекон. А на початку ХХ ст. у США воно було поставлено на рівні
конкретних пропозицій.
Важливою проблемою є народження дітей у душевнохворих. У 1933 р. в Німеччині було
прийнято закон, який передбачав профілактику появи на світ спадково хворого потомства.
Сьогодні ці проблеми постають і в нашому суспільстві. У стадії творення перебувають
процедури, які мають захищати індивідуальну репродуктивну інформацію. Потребують
вирішення і питання залучення людей до проведення на них біологічних експериментів та
випробувань медичних препаратів тощо. Вже законодавчо вирішено питання
трансплантації органів. Це тільки деякі з біоетичних проблем.
Біоетика — наука порівняно нова. Вона, на жаль, ще не знайшла в Україні системного
теоретичного осмислення, не проаналізовані особливості її функціонування. А це означає,
що необхідно: по-перше, забезпечити можливість вирішення на сучасному теоретичному
рівні питання про поняття і зміст науки біоетики та визначити її місце в системі інших
наук; по-друге, з метою врегулювання найважливіших біоетичних проблем в Україні
узагальнити досвід зарубіжних країн у цій сфері; по-третє, забезпечити системний
комплексний підхід до розв'язання біоетичних проблем шляхом залучення до цього
відповідних наукових установ та фахівців; по-четверте, знайти реальне відображення
біоетичних принципів у процесі поліпшення якості нормативно-правових актів; по-п'яте,
активізувати роботу громадських організацій у справі розв'язання біоетичних проблем.
ТАРАХОНИЧ Тетяна Іванівна. Кандидат юридичних наук. Старший науковий
співробітник Інституту держави і права НАН України (Київ).
ТАРАХОНИЧ Олександр Іванович. Кандидат медичних наук. Асистент кафедри хірургії
Київської медичної академії післядипломної освіти.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-70752 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T11:51:43Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тарахонич, Т. Тарахонич, О. 2014-11-11T21:20:00Z 2014-11-11T21:20:00Z 2002 Біоетичні проблеми: теоретико-правовий аспект / Т. Тарахонич, О. Тарахонич // Вісн. НАН України. — 2002. — № 1. — С. 41-43. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70752 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Пульс сьогодення Біоетичні проблеми: теоретико-правовий аспект Article published earlier |
| spellingShingle | Біоетичні проблеми: теоретико-правовий аспект Тарахонич, Т. Тарахонич, О. Пульс сьогодення |
| title | Біоетичні проблеми: теоретико-правовий аспект |
| title_full | Біоетичні проблеми: теоретико-правовий аспект |
| title_fullStr | Біоетичні проблеми: теоретико-правовий аспект |
| title_full_unstemmed | Біоетичні проблеми: теоретико-правовий аспект |
| title_short | Біоетичні проблеми: теоретико-правовий аспект |
| title_sort | біоетичні проблеми: теоретико-правовий аспект |
| topic | Пульс сьогодення |
| topic_facet | Пульс сьогодення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/70752 |
| work_keys_str_mv | AT tarahoničt bíoetičníproblemiteoretikopravoviiaspekt AT tarahoničo bíoetičníproblemiteoretikopravoviiaspekt |