Адміністративно-територіальний устрій Райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: походження та сучасне бачення
У статті розглядаються походження і значення термінів райхскомісаріат,
 генералкомісаріат, гебітскомісаріат, штадткомісаріат та їхнє вірне застосування;
 висвітлено історію появи перекладних термінів як то: округа,
 генеральна округа, генеральний комісар, окружний комісар і т...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71042 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Адміністративно-територіальний устрій Райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: походження та сучасне бачення / Т. Себта // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 116-128. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860180837478170624 |
|---|---|
| author | Себта, Т. |
| author_facet | Себта, Т. |
| citation_txt | Адміністративно-територіальний устрій Райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: походження та сучасне бачення / Т. Себта // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 116-128. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| description | У статті розглядаються походження і значення термінів райхскомісаріат,
генералкомісаріат, гебітскомісаріат, штадткомісаріат та їхнє вірне застосування;
висвітлено історію появи перекладних термінів як то: округа,
генеральна округа, генеральний комісар, окружний комісар і т. д. Обґрунтовано
сучасне написання назв: Райхскомісаріат Україна, Генеральна округа
Волинь і Поділля, Генеральна округа Крим (частина Таврії).
В статье рассматриваются происхождение и значение терминов
рейхскомиссариат, генералкомиссариат, гебитскомиссариат, штадткомиссариат
и их правильное применение; освещена история появления переводных
терминов таких как, округ, генеральный округ, генеральный
комиссар, окружной комиссар и т.д. Обосновано современное написание
названий: Рейхскомиссариат Украина, Генеральный округ Волынь и
Подолье, Генеральный округ Крым (часть Таврии).
The article covers the origin and the meaning of terms Reichskommissariat,
Generalkommissariat, Gebietskommissariat, Stadtkommissariat and their correct
use, elucidates the history of the appearance of translated terms as district,
general district, district commissar asf. The grounds of the modern writing of the
names: Reichskommissariat Ukraine, General District of Volhynia and Podolia,
General District of the Crimea (Part District of Taurida) are given.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:02:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
116
Питання адміністративно-територіального устрою Райхскомісарі-
ату Україна (далі РКУ) в українській історіографії є, начебто, загально
відомим і не може викликати будь-яких труднощів або непорозумінь.
Проте, інколи в науковій літературі доводиться зустрічати дату ство-
рення РКУ 20 серпня і 1 вересня 1941 р.; замість генеральної округи,
найбільшої адміністративно-територіальної одиниці РКУ – “генерал-
комісаріат”; замість округи – “гебітскомісаріат”, “обласний комісаріат”
або дивну назву “окружний гебітскомісаріат”; назву однієї й тієї ж
генеральної округи як Криму, так і Таврії, не кажучи вже про назву
“Райхскомісаріат Україна”, яка існує у багатьох варіантах. Звідки такі
розбіжності? Що є вірним? Саме ці питання спонукали звернутися
до походження термінів, щоб вірно та уніфіковано застосовувати їх у
сучасних наукових дослідженнях.
Райхскомісаріат Україна було створено за наказом Гітлера 20
серпня 1941 р. [20, с.30–31]. В період з 1 вересня 1941 р. по 1 вересня
1942 р. включно військовою владою до РКУ поступово було передано
територію Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької,
Кам’янець-Подільської, Київської, Кіровоградської, Полтавської, Ровен-
ської областей, майже всю Миколаївську область (без трьох західних
районів), 6 північних районів Тернопільської області, північно-східні
райони Вінницької та Одеської областей, а також південні райони
чотирьох білоруських областей – Брестської, Пінської (з 1954 р. вклю-
чена до Брестської), Поліської (з 1954 р. включена до Гомельської) і
Гомельської.
Територію РКУ було поділено на шість генеральних округ, ті, в свою
чергу, за станом на 1 січня 1943 р. на 114 округ, які охоплювали разом
433 райони [6, с.1–4]. Їх очолювали відповідно: генеральний комісар,
Тетяна СЕБТА
(Київ, Україна)
Адміністративно-територіальний
устрій Райхскомісаріату Україна
у термінах і назвах: походження
та сучасне бачення
117
окружний комісар, голова району. У великих містах, що прирівнювалися
до округи, управління здійснювали міські комісари (штадткомісари).
Найнижчою ланкою в сільській місцевості була сільська громада, яку
очолював староста, в містах без поділу на райони – міські громади, а в
містах з поділом на райони – міські районні громади [10].
Представники німецької влади займали посади генеральних,
окружних і міських комісарів. Місцеве т.зв. допоміжне управління
починалося з районного рівня. У великих і малих містах органами міс-
цевого управління були міські управи, на чолі яких у містах з поділом
на райони стояв голова, а в містах без поділу на райони – бургомістр
[10]. У тому випадку, якщо невелике місто або містечко було місцем
осілості генерального або окружного комісара, то посаду бургомістра
займав представник німецької влади [14, с.11; 19, с.91]. При цьому варто
зазначити, що німці називали бургомістром всіх керівників міських
управ незалежно від розміру міста. Голова Київської міської управи,
наприклад, також називався у німецьких документах бургомістр [13,
с.8]. Проте, це не заперечувало офіційно діючий на той час перекладний
термін голова.
Вперше тема адміністративно-територіального устрою РКУ і,
взагалі, розподілу окупованої території України між нацистською Ні-
меччиною та її союзниками знайшла наукове висвітлення у збірнику
документів “Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні
1941–1944 рр.”, що вийшов у Києві в 1951 р. [19]. Одразу після виходу
із друкарні названий збірник документів було заборонено і майже весь
його тираж пішов під ніж. Вціліло небагато примірників, які є нині
бібліографічною рідкістю. Знищений збірник документів із деякими
доповненнями і змінами побачив світ лише у 1963 р. [20].
Термінологія
Саме збірники 1951 р., 1963 р. закріпили у науковому обігу
тер міни райхскомісаріат* (Reichskommissariat), генеральна округа
(Generalbezirk), округа (Kreisgebiet/Gebiet), які, звичайно, на той час не
були чимось новим, оскільки більшість із них знаходилась в офіційному
* Дана публікація не розглядає відмінності, пов’язані з передачею
укра їнською мовою німецького дифтонга ei. Український правопис 1993 р.
ви магає передавати цей дифтонг як ай (райхскомісаріат), а не через ей
(рейх скомісаріат), як це було за зросійщеним українським правописом
1933 р.
118
і побутовому обігу протягом чотирьох років (1941–1944 рр.). Потрібно
зазначити, що саме такий переклад назв нацистських адміністративно-
територіальних одиниць вимагався окупаційною владою, яка закріпила
його у квітні 1943 р. [9, с.168; 14, с.50]. До кінця 1942 р. замість терміну
Gebiet (округа) в усіх документах німецької влади використовувався
термін Kreisgebiet [15, с.2], що мав перекладатися як уїзд [4, с.128].
Проте, якщо судити з тогочасних україномовних періодичних ви-
дань, Kreisgebiet перекладався як округа, а подекуди, навіть, область.
Це доб ре видно, наприклад, з назв газет за 1942 р. – початок 1943 р.:
“Миргородські вісті: Український часопис Миргородської області”,
“Нове життя: Офіційні вісті для міста Пологи та його уїзду”, “Нове
Запо ріжжя: Офіційні вісті для міста Запоріжжя та його області”.
Звідки ж взялися тоді терміни генералкомісаріат замість гене-
ральної округи, гебітскомісаріат замість округи? Їх ввели самі німці.
Це – неофіційні терміни розмовної мови. Термін генералкомісаріат по-
ходить від назви посади керівника генеральної округи – генералкомісар,
а гебітскомісаріат – від назви посади керівника округи – гебітскомісар
[20, с.15; 2, с.8]. Причому довгий час окупаційна влада вимагала ви-
користовувати німецькі назви цих посад, не перекладаючи їх на укра-
їнську мову [4, с.128]. Тільки у квітні 1943 р. офіційно було прийнято
перекладати генералкомісар як генеральний комісар, а гебітскомісар
як окружний комісар [9, с.168].
Відповідно назві посади керівника адміністративно-терито ріальної
одиниці у розмовній мові стали називати як його апарат управ ління,
так і адміністративно-територіальну одиницю, йому підпорядковану:
райхскомісар – райхскомісаріат, генералкомісар – генералкомісаріат,
гебітскомісар – гебітскомісаріат. Таким чином, всі три назви мали по-
двійне значення – апарату управління та адміністративно-територіальної
одиниці. Ці неофіційні терміни не рідко можна зустріти в німецькомов-
них документах за 1941–1942 рр., зокрема генералкомісаріат замість
генеральної округи та гебітскомісаріат замість округи [7, с.44; 3, с.2;
8, с.212]. Вони були в обігу поряд з офіційними назвами. І лише з кон-
тексту можна було зрозуміти, що малося на увазі – адміністрація чи
адміністративно-територіальна одиниця.
Тому, саме з метою уніфікації термінів, наказом райхскомісара
Укра їни від 27 червня 1942 р. було заборонено, крім терміну райхс-
комісаріат, вживати терміни генералкомісаріат і гебітскомісаріат
для означення адміністративно-територіальної одиниці [4, с.103].
Дійсними вважалися лише терміни генеральна округа (Generalbezirk) і
119
округа (Kreisgebiet/Gebiet). А згодом, з 1 січня 1943 р., було забо ронено
використовувати ці терміни (генералкомісаріат і гебітскомісаріат) і
у значенні адміністрацій генерального та окружного комісарів. Всі
ви віски, дороговкази, штемпелі, печатки мали містити назву посади:
“Генеральний комісар…”, “Окружний комісар…” [1, с.124]. Те саме
стосувалося терміну штадткомісаріат як апарату управління міського
комісара (штадткомісара). Однак, за звичкою старі терміни продовжу-
вали вживатися і далі, щоправда, у меншому обсязі [21, с.234]. Власне,
з німецьких документів вони й потрапили до наукової літератури [44,
с.103].
Вважаємо, що терміни генералкомісаріат, гебітскомісаріат та
штадткомісаріат допустимо вживати лише при цитуванні або пуб-
лікації того чи іншого документа, відповідно коментуючи їх. В інших
випадках слід користуватися для означення адміністрації термінами
адміністрація генерального комісара, окружного комісара або міського
комісара, а для означення адміністративно-територіальних одиниць –
термінами генеральна округа, округа та міська округа.
Терміни генералкомісаріат, гебітскомісаріат та штадткоміса-
ріат можна вживати також як загальні назви, що означають будинок/
приміщення адміністрації генерального комісара, окружного комісара
або міського комісара. Наприклад: “Зайти до генералкомісаріату”, “На-
дійшла відповідь зі штадткомісаріату”. Але не може бути, наприклад,
“генералкомісаріат Києва”, “штадткомісаріат Житомира”, що одразу
робить цей термін двозначним і неконкретним.
Щодо назв генералкомісар, гебітскомісар, штадткомісар бажано,
на нашу думку, використовувати їхні переклади – генеральний комісар,
окружний комісар, міський комісар, або, принаймні, не змішувати їх
в одній публікації.
Назва “Райхскомісаріат Україна” у 1941–1944 рр.
Слово Reichskommissariat (з нім. імперський комісаріат) означає
територію, що знаходиться під управлінням райхскомісара, і в той же
час – адміністрацію райхскомісара. Останнє значення було неофіційним.
Воно побутувало у розмовній мові, проникаючи часто до службового
листування.
Саме двозначність терміну райхскомісаріат (територія і адміні-
страція) стала каменем спотикання вже для перших українських
пере кладачів і редакторів ще у 1941 р. Це призвело до того, що слово
Укра їна у назві райхскомісаріата в перекладі на українську мову стояло
120
як у називному, так і родовому відмінку – Райхскомісаріат Україна/
України.
Якщо переглянути періодичні видання, які виходили на окупованій
території України, знайдемо лише одну розбіжність у назві райхскоміса-
ріата. Вона стосувалася саме відмінювання назви Україна. Те, що термін
райхскомісаріат писався тоді як райхскомісаріят/райхскомісаріат або
імперський/державний комісаріят, до уваги не беремо, оскільки на
суть питання це не впливає. Принципове розходження зводилося до
написання назви Україна. Одні писали – Райхскомісаріат Україна [42,
с.1; 36, с.2; 39, с.4], інші, вони становили більшість, – Райхскомісаріат
України [29, с.4; 30, с.3; 31, с.2; 24, с.3; 37, с.2; 26, с.2; 38, с.4; 35, с.3].
При чому одна й та сама газета могла використовувати обидві назви.
У першому випадку райхскомісаріат розглядався як територія,
підпорядкована райхскомісару, тобто адміністративно-територіальна
одиниця, з чого випливала його назва Райхскомісаріат Україна. У
другому випадку райхскомісаріат розглядався як апарат управління
райхскомісара, що діяв на певній території. При цьому і апарат управ-
ління, і територія отримували одну й ту саму назву – Райхскомісаріат
України. Цю двозначність добре видно з таких заголовків: “Підле
вбивство керівних урядовців з Райхскомісаріяту України” [28, с.1] –
значення апарату управління, і “Райхскомісаріят України більший від
Італії” [35, с.3] – значення території.
З часом тенденція до використання назви Райхскомісаріат України
зростала все більше. В окупаційній пресі за 1943 р. майже не зустріти
назви Райхскомісаріат Україна. З великої кількості переглянутих оку-
паційних газет за 1943 р. назва Райхскомісаріат Україна зустрілася у
двох київських газетах – “Последние новости” і “Нове українське слово”
[41, с.1; 40, с.1]. Більше того, все частіше стала з’являтися просто назва
Україна: “На Україну”, “В Україні”, “По Україні” [32, с.1; 33, с.2; 26,
с.4; 27, с.4; 34, с.1] і т.д., тоді як приблизно до кінця 1942 р. у тодішній
періодичній пресі в залежності від газети можна було зустріти лише
прикметник “український”, а назва Україна зустрічалася, головним
чином, у згадках про минуле або в поєднанні зі словом райхскомісаріат.
Все більше використання назви Райхскомісаріат України було, на нашу
думку, знаком відношення українців до утвореного на їхній території
райхскомісаріата, як до уособлення апарату управління окупаційної
влади.
Яку ж позицію займали самі німці щодо терміну райхскомісаріат?
У наказі райхскомісара України від 27 вересня 1942 р. про заборону
121
використання термінів генералкомісаріат і гебітскомісаріат щодо
терміну райхскомісаріат зазначалося:
“Термін “райхскомісаріат” діє тільки для означення всієї території,
підпорядкованої управлінню райхскомісара України” (Der Aus druck
“Reichskommissariat” dient nur zur Bezeichnung des gesam ten der
Verwaltung des Reichskommissars für die Ukraine unterstellten Gebiets)
[1, с.55].
Тобто, самі німці на противагу від українців не розглядали райхс-
комісаріат як апарат управління.
Для поняття адміністрації будь-то райхскомісара, генерального
комісара або окружного комісара існував офіційний термін Dienststelle
(штаб/відомство/служба). Адміністрація райхскомісара України назива-
лася так само як і його посада Reichskommissar für die Ukraine (райхс-
комісар України). Такий заголовок мають усі документи, які виходили
з його адміністрації.
Власне від назви посади – райхскомісар України (інколи зустріча-
ється дослівний переклад райхскомісар для України) виник неофіцій-
ний термін Райхскомісаріат України (Райхскомісаріат для України)
у значенні адміністрації райхскомісара, що й поширився на назву
адміністративно-територіальної одиниці. Наприклад: “Текстильна про-
мисловість у Райхскомісаріаті для України …” [27, с.4].
Неофіційний термін райхскомісаріат у значенні адміністрації вико-
ристовувався і в німецьких документах, оскільки він був зручнішим ніж
громіздке словосполучення – штаб (відомство/служба) райхскомісара
України. Його можна зустріти у листуванні або внутрішній документації
німецьких чиновників [5, с.46 і 64; 22, с.344]. Крім того, воно увійшло
в лексику місцевої української періодичної преси (див. “Підле вбивство
керівних урядовців з Райхскомісаріяту України” [28, с.1]), а звідси у
художньо-публіцистичну [18, с.52 і 55] і наукову літературу.
Отже, офіційно німці уникали використовувати термін райхскомі-
саріат для означення апарату управління, так само як українці не ви-
знавали його тільки у значенні адміністративно-територіальної одиниці.
І у першому, і у другому випадку відчувається тенденційність. Позиція
українців зрозуміла – вони не були господарями на своїй землі, де па-
нувала німецька окупаційна влада, що і підкреслювалося ними у назві
Райхскомісаріат України, а приблизно з кінця 1942 р. часто просто Укра-
їна. Німці ж не хотіли допустити ототожнення влади і адміністративно-
територіальної одиниці, щоб не було підміни понять.
122
У науковій літературі як радянській, так і сучасній українській,
проблеми у цьому питанні практично не існувало і не існує. Науковці
розглядають Райхскомісаріат Україна як адміністративно-територіальну
одиницю середньої ланки окупованих східних територій. Вона мала
свій кордон, свою валюту – карбованець, яка була в обігу лише на її
території, свою банківську систему, представлену Центральним емісій-
ним банком України і мережею господарчих банків. Це відрізняло її від
інших утворених адміністративно-територіальних одиниць німецького
цивільного управління в окупованих країнах Європи, і в першу чергу
від Райхскомісаріата Остланд, адміністративно-територіальний устрій
і управління якого були досить схожими. Таким чином, з двох історич-
них назв адміністративно-територіальної одиниці – Райхскомісаріат
Україна і Райхскомісаріат України – дійсному стану речей відповідає
перша назва – Райхскомісаріат Україна.
Що стосується терміну, який означає апарат управління райхско-
місара, слід, на нашу думку, використовувати термін адміністрація, а
не райхскомісаріат, інакше знову можна наступити на ті самі граблі.
Знову відбудеться підміна понять, адміністративно-територіальна
одиниця замінить управління і навпаки. Звичайно, повністю уникнути
цього буде інколи досить важко. У таких випадках слід давати відпо-
відний коментар.
Назва “Райхскомісаріат Україна”
у сучасній науковій літературі
Вірно послуговуючись назвою Райхскомісаріат Україна, сучасні
дослідники не мають одностайності щодо написання цієї назви. У на-
уковій літературі як українській, так і російській, можна зустріти, крім
зазначеного варіанту, ще: райхскомісаріат Україна, “Райхскомісаріат
Україна”, райхскомісаріат “Україна” і Райхскомісаріат “Україна”.
Як бачимо, усі розходження зводяться до двох пунктів:
1) заключення в лапки слова Україна або усієї назви;
2) написання слова райхскомісаріат з великої чи малої літери.
Виходячи з основного принципу перекладу – максимально точно
передавати власну назву або зміст тексту і не спотворювати при цьому
закладеної в них інформації, маємо суттєві зауваження по першому
пункту. Не має жодних підстав брати назву Україна в лапки, а тим
більше всю назву, оскільки вони відсутні в оригіналі.
Відомий лише один випадок, коли назву Україна було взято в
німецькому тексті у лапки. Це – наказ Гітлера про створення РКУ від
20 серпня 1941 р. При повідомленні про присвоєння новоствореному
123
райхскомісаріату назви Україна це слово було взято у лапки, і далі
по тексту воно так і залишилося – Reichskommissariat “Ukraine” [46,
с.47–48]. У цьому випадку, без сумніву, правильним перекладом є
Райхскомісаріат “Україна”. У наступних німецьких документах лапки
в слові Україна зникли і закріпилася назва Reichskommissariat Ukraine.
Принаймні, серед великої кількості переглянутих і опрацьованих ні-
мецьких документів назва Reichskommissariat “Ukraine” авторові ніде
більше не зустрічалася.
Наказ фюрера про створення РКУ від 20 серпня 1941 р. було опри-
люднено у 2-й частині т. зв. “Коричневої папки” Райхсміністерства
окупованих східних територій. Більшість документів, які вона містила, у
тому числі й цей наказ, опубліковано у збірниках документів “Німецько-
фашистський окупаційний режим на Україні 1941–1944 рр.” 1951 і
1963 років видання [19, с.35–37, 47, 48–50; 20, 14–16, 30–31, 34–36].
Не дивлячись на те, що в інших документах “Коричневої папки” слово
Україна у назві райхскомісаріату вже було без лапок, при публікації в
обох збірниках документів вони збереглися [46, с.16; 20, с.34–36]. Так,
у науковий обіг було введено назву райхскомісаріат “Україна”.
Принагідно зазначимо, що радянська цензура і не дозволила
б з ідеологічних міркувань ніяких інших варіантів. Все, що було
пов’язано з “німецько-фашистськими загарбниками”, зумисне при-
нижувалося, спотворювалося. Як результат, стали писати Вермахт,
назву збройних сил нацистської Німеччини, з малої літери (на жаль,
до сих пір науковці пишуть цю власну назву по-радянські з малої
літери), нацистська Націонал-соціалістична робітнича партія Німеч-
чини (Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei) перетворилася
на Націонал-соціалістську…, щоб, борони Боже, не було проведено
паралелі з радянською соціалістичною державою (можливо, з цієї ж
причини націонал-соціалісти перетворилися на фашистів*), а назва
Райхскомісаріат Україна ніяк не могла писатися з великої літери, а
слово Україна не могло не бути у лапках, інакше це був би натяк на
самостійність (не відомо, правда, яку).
Написання слова райхскомісаріат з малої літери також слід роз-
глядати як ідеологічний прийом радянської пропаганди. Це слово є
частиною власної назви адміністративно-територіальної одиниці. Як
* Михайло Дубинянський, наприклад, у статті ¨Фашизм vs нацизм¨
вважає, що слово «фашист» для радянської пропаганди стало ̈ універсаль-
ним ярликом для всіх політиків, ворожих комунізму¨, оскільки фашизм в
Італії з’явився раніше, ніж нацизм у Німеччині [16, 21].
124
відомо, перше слово у назвах адміністративно-територіальних одиниць
як нових, так і старих, пишеться з великої літери [23, с.52]. Оскільки
слово райхскомісаріат належить до власної назви і стоїть у ній на пер-
шому місті, то й має писатися з великої літери. І ніякі інші правила, а тим
більше ідеологічні підходи або емоції, тут не повинні застосовуватися.
Тому правильним є Райхскомісаріат Україна.
Назви генеральних округ
Серед німецькомовних документів можна іноді зустріти неофіційні
назви деяких генеральних округ, які відображали місце осілості гене-
рального комісара. Наприклад, Генералкомісаріат Луцьк [21, с.234],
Генералкомісаріат Мелітополь [11] замість Генеральної округи Волинь
і Поділля та Генеральної округи Крим (частина Таврії). До переїзду
генерального комісара Волині та Поділля наприкінці червня 1942 р. з
Брест-Литовська до Луцька Генеральна округа Волинь і Поділля часто
називалася ще Генералкомісаріатом Брест-Литовськ [4, с.81]. У на-
звах інших генеральних округ, а це Житомир, Київ, Дніпропетровськ
і Миколаїв, нічого подібного не могло бути тільки тому, що офіційна
назва вже сама по собі вказувала на місцеперебування генерального
комісара. Тому при посиланні на документи з неофіційними назвами
генеральних округ слід давати їхні офіційні назви, а при публікації
таких документів має бути відповідний коментар.
Подекуди зустрічається назва Генеральна округа Волинь. Це була по-
передня назва Генеральної округи Волинь і Поділля. Вона існувала досить
короткий час, приблизно до кінця 1941 р. Тому при публікації до кументів
з цією назвою її бажано супроводжувати відповідним коментарем.
Різночитання також зустрічаються у назві однієї з шести генераль-
них округ, яка називається в одних випадках генеральною округою
Таврія, в інших – Крим. У документі про попередній поділ РКУ на
генеральні округи за серпень 1941 р., опублікованому в збірнику до-
кументів “Німецько-фашистський режим на Україні 1941–1944 рр.”
[19, с.48–50; 20, с.34–36] ця генеральна округа носить назву Таврія.
Вона мала включати колишню Кримську АРСР та південні частини
Миколаївської і Запорізької областей. У коментарі до неї було зазна-
чено, що фактично
“розміри цієї генеральної округи були обмежені лише районами
згаданих областей УРСР, а через це округа звалася Teilbezirk Taurien
(частина Таврії). Центр був у м. Мелітополі” [20, с.36].
125
Коментар цілком відповідає дійсності за виключенням одного – на-
зви генеральної округи, яку дано не повністю. Цю генеральну округу
було створено 1 вересня 1942 р. і офіційно названо Генеральна округа
Крим (частина Таврії) (Generalbezirk Krim (Teilbezirk Taurien)) [4, с.128].
Звідси всі непорозуміння. Скорочуючи таку довгу назву, західні дослід-
ники називали її, як правило, Генеральною округою Крим [43, с.85; 17,
с.175], а українські, опираючись на вказаний документ, – Генеральною
округою Таврія. Керівник цієї генеральної округи офіційно називався
генеральний комісар Криму (Generalkommissar für die Krim) [4, с.128].
На наш погляд, можна допустити вживання скороченої назви Генеральна
округа Крим, але лише за однієї умови – при першій згадці у тексті цієї
генеральної округи обов’язково потрібно вказувати її повну назву.
Підсумовуючи вище сказане, нагадаємо, що терміни генералкоміса-
ріат, гебітскомісаріат і штадткомісаріат можна вживати як загальні
назви у значенні будинку/приміщення адміністрації генерального,
окружного або міського комісара без географічної конкретизації. Не
може бути “генералкомісаріат Києва” або “штадткомісаріат Києва”, що
одразу робить дану назву двозначною. Для означення адміністративно-
територіальної одиниці слід використовувати терміни генеральна
округа, округа і міська округа. Для термінів генералкомісар, гебітско-
місар і штадткомісар бажано вживати їхні переклади – генеральний
комісар, окружний комісар і міський комісар. Якщо все таки для озна-
чення посади вживається калька з німецькомовного терміну, то не слід
в одній публікації змішувати обидва терміни.
Райхскомісаріат Україна, як адміністративно-територіальна оди-
ниця, пишеться з великої літери, а назва Україна у ньому не береться
в лапки. Генеральна округа Волинь і Поділля приблизно до кінця
1941 р. називалася Генеральною округою Волинь. Не можна називати
генеральні округи за місцем осілості генерального комісара, оскільки
це не офіційні назви. У першу чергу, це стосується генеральних округ
Волинь і Поділля та Крим (частина Таврії), генеральні комісари яких
перебували відповідно у Брест-Литовську/Луцьку та Мелітополі.
Дотримання цих правил зробить термінологію чіткою, усуне дво-
значності та підвищить наукову вартість дослідження.
Джерела та література
1. Центральний державний архів вищих органів влади та управ-
ління України (далі ЦДАВО України), ф. 2077, оп. 1, спр. 10.
126
2. ЦДАВО України, ф. 3206, оп.1, спр. 2.
3. ЦДАВО України, ф. 3206, оп. 1, спр. 6.
4. ЦДАВО України, ф. 3206, оп. 1, спр. 46.
5. ЦДАВО України, ф. 3206, оп. 1, спр. 69.
6. ЦДАВО України, ф. 3206, оп. 1, спр. 76.
7. ЦДАВО України, ф. 3206, оп. 2, спр. 231.
8. ЦДАВО України, ф. 3206, оп. 5, спр. 9.
9. ЦДАВО України, ф. 3206, оп. 5, спр. 25.
10. ЦДАВО України, ф. КМФ-8, оп. 1, серія Т-454, ролик 98, кадр 482.
11. ЦДАВО України, КМФ-8, оп. 1, серія Т-454, ролик 105, кадр 119.
12. ЦДАВО України, КМФ-8, оп. 1, серія Т-454, ролик 106, кадр 205.
13. Державний архів Київської області, ф. Р-2354, оп. 1, спр. 28.
14. Державний архів Рівненської області, ф. Р-22, оп. 1, спр. 4.
15. Державний архів Херсонської області, ф. Р-1824, оп. 1, спр. 70.
16. Дубинянський М. Фашизм vs нацизм // Дзеркало тижня. –
9–15.12.2006. – № 47 (626).
17. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж–
Нью–Йорк–Львів, 1993.
18. Лукин А., Гладков Т. Николай Кузнецов. – М.: “Молодая гвардия”,
1971.
19. Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні 1941–
1944 рр.: Зб. док. і матеріалів. – К., 1951.
20. Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні 1941–
1944 рр.: Зб. док. і матеріалів. – К., 1963.
21. Себта Т., Черкаська Н. Фонди магнатських архівів та судово-
адмі ністративних установ КЦАДА у контексті взаємних претензій
Райхскомісаріату України та Генерал-губернаторства // Архіви Укра-
їни. – 2003. – № 4 – 6.
22. Україна в Другій світовій війні у документах: Зб. арх. м-ів / Упор.
В. Косик. – Т. 1. – Львів, 1997.
23. Український правопис / НАНУ, Ін-т мовознавства ім. О. О. По-
тебні, І-нт укр. мови. – К.: Наукова думка, 2005.
24. Вінницькі Вісті. – 1942. – Вінниця, 20 вересня.
25. Вінницькі Вісті. – 1943. – Вінниця, 8 квітня.
26. Вісті Лохвиччини: Офіціальний вісник гебітскомісара Лохвич-
чини. – 1942. – Лохвиця, 25 листопада.
27. Волинь: Український часопис. – 1943. – Рівне, 16 травня.
28. Волинь: Український часопис. – 1943. – Рівне, 26 вересня.
29. Волинь: Часопис для Волині. – 1941. – Рівне, 12 жовтня.
127
30. Голос Волині. – 1942. – Житомир, 27 червня.
31. Голос Волині. – 1942. – Житомир, 25 липня.
32. Голос Дніпра: Херсонський часопис. – 1943. – Херсон, 14 бе-
резня.
33. Голос Дніпра: Херсонський часопис. – 1943. – Херсон, 27 квітня.
34. Голос Полтавщини: Український часопис міста й села. – 1943. –
Полтава, 13 червня.
35. Дніпрова хвиля. – 1943. – Кременчук, 20 березня.
36. Краківські вісті: Український щоденник. – 1942. – Краків, 15
жовтня.
37. Краківські вісті: Український щоденник. – 1942. – Краків, 15 лис-
топада.
38. Нове українське слово. – 1943. – Київ, 13 люте.
39. Нове українське слово. – 1943. – Київ, 19 березня.
40. Нове українське слово. – 1943. – Київ, 19 червня.
41. Последние новости. – 1943. – Киев, 7 июля.
42. Українське слово. – 1941. – Київ, 20 листопада.
43. Berkhoff, Karel C. Ukraine under Nazi Rule (1941–1944): Sources
and Finding Aids // Jahrbücher für Geschichte Osteuropas. – 1997. – Heft. 1.
44. Dallin A. Deutsche Herrschaft in Russland 1941–1945: Eine Studie
über Besatzungspolitik. – Düsseldorf: Droste Verlag, 1958.
45. Enzyklopädie des Nationalsozialismus / Hrg. Von W. Benz, H. Graml,
H. Weiß. – München, 2001.
46. Die Zivilverwaltung in den besetzten Ostgebieten (Braune Mappe) /
Hrsg. Der Reichsminister für die besetzten Ostgebiete. – Teil II: Reichskom-
missariat Ukraine. – Berlin-Neukölln, 1941.
Тетяна Себта (Київ, Україна) Адміністративно-територіальний
устрій Райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: походження та
сучасне бачення
У статті розглядаються походження і значення термінів райхскомісаріат,
генералкомісаріат, гебітскомісаріат, штадткомісаріат та їхнє вірне засто-
сування; висвітлено історію появи перекладних термінів як то: округа,
генеральна округа, генеральний комісар, окружний комісар і т. д. Обґрун-
товано сучасне написання назв: Райхскомісаріат Україна, Генеральна округа
Волинь і Поділля, Генеральна округа Крим (частина Таврії).
Ключові слова: райхскомісаріат, генералкомісаріат, гебітскомісаріат,
штадткомісаріат, генеральна округа, Райхскомісаріат Україна
128
Татьяна Себта (Киев, Украина) Административно-территориальное
устройство Рейхскомиссариата Украина в терминах и названиях:
происхождение и современное видение
В статье рассматриваются происхождение и значение терминов
рейхскомиссариат, генералкомиссариат, гебитскомиссариат, штадткомис-
сариат и их правильное применение; освещена история появления пере-
водных терминов таких как, округ, генеральный округ, генеральный
комис сар, окружной комиссар и т.д. Обосновано современное написание
названий: Рейхскомиссариат Украина, Генеральный округ Волынь и
Подолье, Генеральный округ Крым (часть Таврии).
Ключевые слова: рейхскомиссариат, генералкомиссариат, гебитс-
комиссариат, штадткомиссариат, генеральная округа, Рейхскомиссариат
Украина
Tatyana Sebta (Kyiv, Ukraine) The administrative structure of Reichs-
kommissariat in Ukraine in terms and names: the origin and the modern
vision
The article covers the origin and the meaning of terms Reichskommissariat,
Generalkommissariat, Gebietskommissariat, Stadtkommissariat and their cor-
rect use, elucidates the history of the appearance of translated terms as district,
general district, district commissar asf. The grounds of the modern writing of the
names: Reichskommissariat Ukraine, General District of Volhynia and Podolia,
General District of the Crimea (Part District of Taurida) are given.
Key words: Reichskommissariat, Generalkommissariat, Gebietskommis-
sariat, Stadtkommissariat, General District, Reichskommissariat Ukraine
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-71042 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0076 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:02:14Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Себта, Т. 2014-11-22T15:22:57Z 2014-11-22T15:22:57Z 2009 Адміністративно-територіальний устрій Райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: походження та сучасне бачення / Т. Себта // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 116-128. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. XXXX-0076 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71042 У статті розглядаються походження і значення термінів райхскомісаріат,
 генералкомісаріат, гебітскомісаріат, штадткомісаріат та їхнє вірне застосування;
 висвітлено історію появи перекладних термінів як то: округа,
 генеральна округа, генеральний комісар, окружний комісар і т. д. Обґрунтовано
 сучасне написання назв: Райхскомісаріат Україна, Генеральна округа
 Волинь і Поділля, Генеральна округа Крим (частина Таврії). В статье рассматриваются происхождение и значение терминов
 рейхскомиссариат, генералкомиссариат, гебитскомиссариат, штадткомиссариат
 и их правильное применение; освещена история появления переводных
 терминов таких как, округ, генеральный округ, генеральный
 комиссар, окружной комиссар и т.д. Обосновано современное написание
 названий: Рейхскомиссариат Украина, Генеральный округ Волынь и
 Подолье, Генеральный округ Крым (часть Таврии). The article covers the origin and the meaning of terms Reichskommissariat,
 Generalkommissariat, Gebietskommissariat, Stadtkommissariat and their correct
 use, elucidates the history of the appearance of translated terms as district,
 general district, district commissar asf. The grounds of the modern writing of the
 names: Reichskommissariat Ukraine, General District of Volhynia and Podolia,
 General District of the Crimea (Part District of Taurida) are given. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Локальний вимір джерел з історії Другої світової війни Адміністративно-територіальний устрій Райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: походження та сучасне бачення Административно-территориальное устройство Рейхскомиссариата Украина в терминах и названиях: происхождение и современное видение The administrative structure of Reichskommissariat in Ukraine in terms and names: the origin and the modern vision Article published earlier |
| spellingShingle | Адміністративно-територіальний устрій Райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: походження та сучасне бачення Себта, Т. Локальний вимір джерел з історії Другої світової війни |
| title | Адміністративно-територіальний устрій Райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: походження та сучасне бачення |
| title_alt | Административно-территориальное устройство Рейхскомиссариата Украина в терминах и названиях: происхождение и современное видение The administrative structure of Reichskommissariat in Ukraine in terms and names: the origin and the modern vision |
| title_full | Адміністративно-територіальний устрій Райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: походження та сучасне бачення |
| title_fullStr | Адміністративно-територіальний устрій Райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: походження та сучасне бачення |
| title_full_unstemmed | Адміністративно-територіальний устрій Райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: походження та сучасне бачення |
| title_short | Адміністративно-територіальний устрій Райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: походження та сучасне бачення |
| title_sort | адміністративно-територіальний устрій райхскомісаріату україна у термінах і назвах: походження та сучасне бачення |
| topic | Локальний вимір джерел з історії Другої світової війни |
| topic_facet | Локальний вимір джерел з історії Другої світової війни |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71042 |
| work_keys_str_mv | AT sebtat admínístrativnoteritoríalʹniiustríiraihskomísaríatuukraínautermínahínazvahpohodžennâtasučasnebačennâ AT sebtat administrativnoterritorialʹnoeustroistvoreihskomissariataukrainavterminahinazvaniâhproishoždenieisovremennoevidenie AT sebtat theadministrativestructureofreichskommissariatinukraineintermsandnamestheoriginandthemodernvision |