"Нетрадиційне цілительство" і наука: компроміс неможливий

Не так давно на засіданні президії вченої ради Міністерства охорони здоров'я України обговорювалася проблема поширення у суспільстві «нетрадиційного цілительства», наводилося багато прикладів з «рекомендацій» натуропатів, біоенергетиків, екстрасенсів та астрологів, цинізм і недолугість яких...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2002
Hauptverfasser: Трахтенберг, І., Шумаков, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2002
Schriftenreihe:Вісник НАН України
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71109
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:"Нетрадиційне цілительство" і наука: компроміс неможливий / І. Трахтенберг, В. Шумаков // Вісн. НАН України. — 2002. — № 2. — С. 21-30. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Не так давно на засіданні президії вченої ради Міністерства охорони здоров'я України обговорювалася проблема поширення у суспільстві «нетрадиційного цілительства», наводилося багато прикладів з «рекомендацій» натуропатів, біоенергетиків, екстрасенсів та астрологів, цинізм і недолугість яких просто вражають. Та на одвічні запитання «хто винний?» і «що робити?» ще належить знайти відповіді. Справді, чому більш як двом з половиною тисячам «цілителів» були видані ліцензії на право легальної діяльності? Як узгоджується подібна практика з тим, що таке «лікування» відбувається поза законодавчими регламентаціями і, по суті, не має надійного правового поля? Нарешті, чому ця практика, вкрай небезпечна для фізичного і психічного здоров'я суспільства, так нестримно пропагується у пресі? І це після того, як Мінінформ, Міністерство охорони здоров'я і Державний комітет України у справах релігії свого часу звернулися до засобів масової інформації з наполегливим закликом не друкувати реклами сумнівних методів лікування, а в публікаціях, які рекламують «цілителів», називати організацію, що видала ліцензію, і вказувати її номер. Розібратися у цій проблемі намагаються автори статті, в основу якої покладено їхню доповідь на Першому національному конгресі з біоетики.