Місцева історія Талалаївщини на сторінках альманаху “Вітряк”
У статті зроблено огляд літературно-краєзнавчого альманаху Талалаївщини
 “Вітряк” (Випуск 1–5), в якому розкрито можливості невеликого
 району в його багатстві історико-культурної спадщини та різноаспектність
 місцевої історії. В статье сделан обзор литературно-краеведческого...
Saved in:
| Published in: | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71132 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Місцева історія Талалаївщини на сторінках альманаху “Вітряк” / І. Забіяка // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 394-404. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860010265328746496 |
|---|---|
| author | Забіяка, І. |
| author_facet | Забіяка, І. |
| citation_txt | Місцева історія Талалаївщини на сторінках альманаху “Вітряк” / І. Забіяка // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 394-404. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| description | У статті зроблено огляд літературно-краєзнавчого альманаху Талалаївщини
“Вітряк” (Випуск 1–5), в якому розкрито можливості невеликого
району в його багатстві історико-культурної спадщини та різноаспектність
місцевої історії.
В статье сделан обзор литературно-краеведческого альманаха Талалаевщины
“Ветряк” (Выпуск 1–5), в котором раскрыты воможности
небольшого района в его богатстве историко-культурного наследия и
разноаспектность местной истории.
In the article a review of a literary-regional almanac of Talalaivschina
“Vitryak” (“Wind Turbine”) (Issue 1–5), is done in which the possibilities of a
small district are exposed in the richeness of its history and the cultural legacy
of local history.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:41:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
394
З появою людей на землі виникла й необхідність володіти зна-
ннями про край, щоб орієнтуватися в тій чи іншій місцевості; зберіга-
ти набуті знання-досвід як власний, так і переданий попередніми по-
коліннями.
До початку ХХ ст. такі знання переважно були етнографічно-гео-
гра фічного змісту, куди входила різна інформація про той чи інший край.
Серед наймасштабніших видань ХХ століття можна назвати багато-
томне видання “Історії міст і сіл України”, яке ввібрало в себе істо рико-
географічний опис країни, доступних у той час джерел в ідео логічних
рамках. Нині це видання має історичне значення із кричним ставлення
насамперед до крайніх дат перших згадок населених пунктів.
Лише незалежність України дала можливості краєзнавцям займа-
тися місцевою історією, досліджуючи як давню, так і сучасну історію;
долі людей, які жили й живуть у селах, містах; збирати залишки на-
родних традицій; вивчати окремі періоди і т. д. Багато сіл України мають
уже власну історію, зафіксовану в окремих виданнях. За одне з останніх
про село Жуклю [1], що на Чернгівщині, автору В. Устименку головою
Національної спілки краєзнавців України, Героєм України академіком
П. Троньком вручено премію імені Дм. Яворницького цієї спілки [2].
Сьогодні краєзнавство – це самостійна науково-освітня галузь, яка
вбирає в себе багато інших суміжних гуманітарних та прикладних дис-
циплін, які дають можливість у комплексі вивчати населені пункти,
регіони, частину чи всю країну в цілому[3]. Насьогодні українське
краєзнавство об’єднане в Національну спілку краєзнавців України, яка,
незважаючи на те, що має досить широку розгалуженість за рахунок
обласних організацій, все-таки поки що не спроможна охопити весь
Іван ЗАБІЯКА
(Київ, Україна)
Місцева історія Талалаївщини
на сторінках альманаху “Вітряк”
395
простір України краєзнавчими дослідженнями. Тому знання про міс-
цеву історію так і залишаються переважно на рівні народних знань,
інколи частково зафіксованих в районних періодичних виданнях, якщо
їхні редактори переймаються цією проблемою, що, на жаль, не є тра-
дицією...
Частково цю прогалину закривають громадські організації, такі,
як земляцтва. Так, Сумське земляцтво в м. Києві випустило кілька ви-
дань “Земляки. Альманах Сумського земляцтва”[4], де уміщено мате-
ріали про літературну Сумщину; науково-краєзнавчі розвідки вчених,
уродженців Сумщини; про видатних синів рідної землі і т. д.
Значну увагу в цьому плані привертають видання й Чернігівсько-
го земляцтва в місті Києві. Зокрема альманахи “Вітряк” про Талалаїв-
ський район. Сам район як і будь-який інший регіон чи населений пункт
в історичному плані – це багатий край. Кілька населених пунктів –
Ярошівка (нині Українське), Красний Колядин, Липове – літописні села.
Так само як і козацькі – відома Красноколядинська сотня, до якої (чи
іншої) були прикріплені практично всі села району. В кожному з них
було фактично по дві церкви, що засвідчує велику кількість людей.
Отже, історія багата. Її треба було якимось чином зафіксувати. Одно-
моментно це зробити надзвичайно важко, оскільки синтетичного до-
слідження немає. Тому зусиллями членів земляцтва було розпочато
видання літературно-краєзнавчого альманаху “Вітряк”. Чому “Вітряк”?
Ще півстоліття тому в кожному селі, яке було розташоване на підви-
щенні, стояло багато вітряків. У пам’ять про них і така назва. Ще й
зараз в деяких населених пунктах стоять залишки цих символів Укра-
їни. Але це тільки зовні. Насправді ж вітряк для кожного українця має
й багато інших значень, поки що не зовсім осмислених як в художній
літературі, так і в науковій. Це своєрідний посередник між здобутком
поля і чуланом у кожній хаті, де зберігалася збіжжя. Він як своєрідний
годувальник для одних і джерело збагачення – для інших...
Підтримав це видання генеральний директор Генеральної дирекції
в м. Києві П.О. Кривонос. Вийшло 5 випусків.
Що ж представляють собою ці випуски?
Девізом видання можуть бути слова із передмови четвертого ви-
пуску: “Талалаївщина – багатий край не лише на корисні копалини.
Простота й складність полягає тільки в тому, що їх треба шукати: не-
впинно й повсякчас, як настирні нафтошукачі, що досягають космічних
глибин, щоб видобути звідти те, що тисячами й мільйонами років збе-
396
рігалося там. Їхня активність і настирність дивує. Успіхи також. Тільки
різниця між ними й духовношукачами досить суттєва. Перші, збідню-
ючи надра, збагачують невелике оточення суспільства, позбавляючи
всіх інших майбутнього. Другі, – чим глибше сягають духовних глибин,
тим більше збагачують все суспільство, не наносячи йому ні найменших
втрат, роблять прозоріші перспективи майбутнього” [5, с.5].
З самого початку планувалося, що кожен випуск матиме тематич-
не окреслення. Тому й були присвячені таким темам: вип. перший “До
150-річчя від дня народження Василя Петровича Горленка”, вип. другий
“До 60-річчя від дня визволення Талалаївщини від німецько-фашистських
загарбників”, вип. третій “ До 100-річчя від дня смерті В.П. Горленка
та 120-річчя від дня народження І.П. Кавалерідзе”, вип. четвертий “«З
журбою радість обнялась» (О. Олесь)”, вип. п’ятий вийшов уже без
загальної теми.
У першому випуску за винятком передмови й статті про В. Гор-
ленка, представлена творчість місцевих поетів, прозаїків [6]. Обсяг
цього випуску був на третину менший від усіх наступних. Треба було
планувати комплексніше видання, яке б охоплювало й інші тематичні
пласти, показувало цей регіон із різних боків, у ретроспекції із сусід-
німи районами, Україною в цілому. Підзаголовок “Літературний аль-
манах Талалаївщини” не відповідав завданням. Другий випуск уже мав
підзаголовок “Літературно-краєзнавчий альманах Талалаївщини”.
У другому випуску надруковано короткі біографі Героїв радян-
ського союзу, кавалерів орденів та списки тих осіб, які загинули під час
ВВВ чи таких, які пропали без вісті [7]. Список друкувався не загаль-
норайонний, а окремо по кожному населеному пункту, навіть якщо його
вже немає на карті, або живе там кілька чоловік. Тому виходило так,
що загиблих більше, ніж нині сущих. Перед списком давалася коротка
інформація про цей населений пункт в роки війни (якщо така інфор-
мація була). Але досить часто такої інформації не було й немає зараз.
До того ж такий розподіл списків виявив і інше: окрім прізвища, ім’я
й по батькові (інколи просто ініціали) майже в усіх списках відсутні
такі дані, як дата народження й смерті (чи загибелі), (у таких випадках
упорядник у дужках ставив через тире знаки питання), місце цього
факту; в яких військах і в якому званні воював; які і за що мав нагоро-
ди та інші дані.
Радянська влада тільки через двадцять років після перемоги по-
чала святкувати цей день, вшановувати ветеранів. У тому числі й ста-
397
вити пам’ятники в сільрадівських селах на братських могилах чи інших
місцях (як правило недалеко від приміщення сільради). Тому в цьому
випуску немає світлин пам’ятників, тому що цих пам’ятників немає в
більшості сіл. Упорядник керувався таким принципом: перед пам’яттю
всі рівні, тому шана повинна бути віддана всім однакова. Та й пам’ятники
майже всі однотипні.
Цей випуск супроводжує післямова[8, с.127–131], де акцентовано
на відсутності списків усіх учасників ВВВ, які поверталися живими,
та через короткий термін помирали від ран, контузій, хвороб і т. д.,
немає списків вивезених на роботи до Німеччини, хто з них повернув-
ся і яка їхня доля, хто не повернувся. Таких і подібних даних місцева
влада не має і не збирається складати. Було порушено й інші проблеми,
які в цілому демонструють цинічність попередньої влади до тих, хто
віддавав за неї свої життя.
Починаючи з третього випуску кожен номер альманаху має різні
рубрики, які наповнюються матеріалом одноразово або мають продо-
вження.
До постійних рубрик передбачувалася “Літературна Талалаївщи-
на”, в якій друкувалися твори як сучасних поетів та прозаїків, так і
твори, які в роки радянської влади не були допущені до друку. Серед
сучасних поетів і прозаїків – М. Барвінок, О. Гостра, Л. Дзюбан,
Ю. Дзюбан, Г. Мірошниченко, О. Павленко, М. Пригара, О. Степанен-
ко. Із заборонених творів було надруковано повість І. Кавалерідзе
“Марія Іванівна” в редакції та з передмовою М. Шудрі [9, с.15–77].
Сьогоднішня цінність даного твору полягає в тому, що в ньому досить
прозоро продемонстровано своєрідний закон революції (як виявляєть-
ся – будь-якої), коли в процесі її дії залучаються всі верстви населення,
проте результатами її, благами користується невелика частина учасни-
ків, найчастіше не найактивніша, так звана верхівка.
Альманах “Вітряк”, як своєрідне періодичне видання реагував і
на події, такі як ювілеї та втрати. Суттєвий обсяг матеріалу було вмі-
щено “До 100-річчя від дня смерті В.П. Горленка”, “До 120-річчя від
дня народження І.П. Кавалерідзе” [10, с.13–110], “З нагоди 85-літнього
ювілею Олександра Івановича Губаря”, “До ювілею Олександри Го-
строї” [11, с.73–158].
2007 рік – рік втрати двох українських письменників, патріотів
України, які народилися на Талалаївщині, багато зробили як для всієї
України, так і для малої Батьківщини. Це Григорій Вишневий (жив в
398
Австралії) та Петро Ротач (жив у Полтаві). Матеріалами про них від-
кривається альманах рубрикою “Наші втрати”[12, с.9-40]. Тут пере-
важно архівні документи з особових справ (характеристики, рекомен-
дації, відгуки сучасників), з якими не кожен читач може ознайомитися
без їхньої публікації.
Рубрика “У розвиток теми” практично випливала із двох попере-
дніх, де друкувалися матеріали, автори яких відгукувалися на попере-
дні публікації. Таким чином здійснювався зворотній зв’язок із читача-
ми. Було надруковано 2 матеріали про І. Кавалерідзе [13, с.178–186].
Дана рубрика мала б “реагувати” не лише на ювілейні чи матеріали,
пов’язані із втратою людей, а й на інші видруки, які викликали реакцію
читачів; мала б по-своєму об’єднувати всі рубрики, демонструвати не
лише обумовлений зв’язок, а й рівень зацікавленості тим чи іншим
матеріалом, виконувати певну соціальну місію посередника.
Рубрика “Пісенна Талалаївщина” мала б постійну реєстрацію в
альманасі на рівні рубрики “Літературна Талалаївщина”. Тут надруко-
вано про матеріали “Народний самодіяльний ансамбль української
пісні та музики “Олава”” [14, с.187–188, 143–151]. В цій рубриці пла-
нувалося друкувати не лише про діючі самодіяльні ансамблі, хори, а й
ті, які свого часу діяли при кожному сільському клубі чи Будинку куль-
тури, а також подавалися б записи пісень, що співаються в селах Тала-
лаївщини, друковані й архівні матеріали фольклорних записів В. Гор-
ленка, Б. Грінченка та ін. Передбачалося здійснювати записи ансамблів,
хорів на інші носії інформації (скажімо, компакт-диски) у вигляді до-
датку до альманаху.
Постійною чи з продовженням планувалася й рубрика “Із фонду
Петра Ротача”, в якій було надруковано листування П. Ротача із його
вчителем Ф.О. Лавріненком, який жив і працював учителем у с. Дов-
галівка Талалаївського району [15, с.155–178; с.94–119]. В архіві упо-
рядника вже є корпус листування із П. Ротачем кількох кореспондентів
(Г. Сидоренка, Г. Вишневого та ін.). Дана рубрика могла б бути універ-
сальною в тому плані, що в основу бралися б перші слова, а наступні
могли б бути інші, скажімо, “Із фонду Григорія Сидоренка” і т. п.
Починаючи з третього випуску, постійно функціонувала рубрика
“Наші земляки”, де надруковано матеріали про тих, хто народився на
Талалаївщині, а живе в Києві, в інших куточках України, Росії і т. д.
Надруковано інформацію про 8 земляків [16, с.179–186; с.193–195;
с.152–160], які проживають у м. Києві. Дана рубрика – хороший привід
399
попередньої “обкатки” матеріалів для підготовки енциклопедії “Тала-
лаївщина”.
У розвиток попередньої рубрики з 5 випуску запланована як постій-
на рубрика “Люди твої, Талалаївщино!”, в якій планувалося друкувати
матеріали про неординарних постатей, які працюють чи працювали на
Талалаївщині, про живих і покійних. Надруковано матеріал про колиш-
нього фотографа районної газети, інваліда дитинства, який був підданий
репресіям більшовизму, Григорія Сидоренка та його рід [17, с.78–93].
Одними з найважливішими рубриками альманаху є “На допомогу
вчителю” та “Образ наставника”. Друкувалися матеріали переважно
тих авторів, які є вихідцями із Талалаївщини (О. Губар) або із Черні-
гівщини (В. Святовець), які працюють на ниві літературознавства, за-
ймаються питаннями методики літератури. Цією рубрикою альманах
дещо розширює свої горизонти й обшири, вливається в загальний
український духовний простір. Надруковано матеріал В. Святовця (із
с. Веприк Новобасанського (тепер Бобровицького) району Чернігівської
області) “Особливості стилю роману “Тигролови” Івана Багряного” [18,
с.159–177] та О. Губаря (із с. Ярошівки Талалаївського району) “Остап
Вишня сміється” (про гумореску “Чухраїнці”) [19, с.120-134]. Оскіль-
ки цей твір відсутній у хрестоматіях, то подано й текст його.
Рубрика “Образ Наставника”[19, с.135–138] відкривається мате-
ріалом про двох Кобзистих (дядька й племінника). Перший – Іван
Кобзистий, – працюючи в Івано-Франківському технікумі фізкультури,
допоміг багатьом учителям фізкультури Талалаївщини одержати від-
повідну освіту; був майстром спорту, чемпіоном України в 1960-х рр.
Другий – Григорій Кобзистий, – учитель фізкультури Сильченківської
СШ Талалаївського району. Сам – спортсмен, має розряди із кількох
видів спорту. Як вихователь, підготував багато спортсменів, учителів
та викладачів фізкультури різних рівнів акредитації навчальних закла-
дів. У його честь в районі проводяться спортивні турніри. Такої уваги
варті й інші вчителі фізкультури – М.Л. Шевченко, М.О. Горбенко і т.
д. А також учителі інших професій. Адже в районі є й заслужені вчи-
телі України, методисти ...
Продовжуючи ідею духовної єдності Талалаївщини зі всією Укра-
їною, альманах поступово розширював тематику рубрик, їхніх матері-
алів з тим, щоб якомога глибше й ширше подивитися на історію,
культуру, людей усіх професій цього краю. Майже випадково упоряд-
нику потрапив до рук свого часу надзвичайно секретний матеріал НКДБ
400
УРСР “Паспорт-характеристика Київської області” (рубрика “Мовою
документів”) [19, с.174–183], складений цією службою одразу після
визволення України від німецько-фашистських загарбників в 1944 р.
На нашу думку, такі паспорти були складені чи не на кожну область
України, оскільки до війни репресивна машина більшовизму не встигла
винищити патріотичні сили, а мирне населення, залишене напризво-
ляще в період окупації, чомусь викликало недовіру в комуністичної
влади, тому ярлик зрадника намагалася повісити майже на кожного
українця. Цей матеріал – це стимул для наступних укладачів, авторів
альманаху на пошуки такого паспорту Чернігівської обл.
В єдинодуховному ключі подано й рубрику “Наші сусіди” [19,
с.161–173]. Талалаївщина межує з Прилуцьким, Роменським, Ічнян-
ським та Бахмацьким районами. Микола Яковченко, народний артист
України, надзвичайно відомий як серед фахівців, так і серед народу.
Він родом із Прилук. Останнім часом зусиллями Прилуцького осеред-
ку Чернігівського земляцтва в м. Києві зроблено дуже багато: в Києві
та Прилуках з’явилися пам’ятники цьому артистові, видано кілька книг
про нього, кілька років уже проводиться Всеукраїнський відкритий
конкурс акторської майстерності ім. Миколи Яковченка, в м. Прилуках
функціонує культурний центр “Дім Миколи” і т.д. Родом із Прилуць-
кого району і тривалий час жила в с. Болотниця Талалаївського району
талановита артистка із епохи Марії Заньковецької Ганна Затиркевич-
Карпинська. Про неї малося б іти в наступних випусках альманаху.
Кожен випуск “Вітряка” супроводжувався передмовою чи після-
мовою. Така двоїстість обумовлювалася певними етичними міркуван-
нями. Скажімо, другий випуск альманаху присвячено пам’яті загиблих
та таких, що пропали безвісті в роки Другої світової війни. Тому від-
кривати книжку проблемами, які виявилися в процесі підготовки
збірника, було б не коректно по відношенню тих, хто не повернувся до
своїх родин, сімей. Але й замовчувати про них також не можна.
В окремих випусках передмовами супроводжуються рубрики. Це
не мета виокремити їх, а звернути увагу на матеріал, надрукований там,
на важливість рубрики, про яку треба було сказати більше, ніж про
інші. Це стосувалося тих рубрик, які переважно відкривалися вперше.
Хоча кожна з них в однаковій мірі важлива для упорядника, в однаковій
мірі несе інформаційне навантаження разом з іншими.
Даний альманах не розглядався, як щось стале, одноманітне ви-
дання, типове по відношенню до видань такого ж типу (альманахів)
401
ХІХ – початку ХХІ ст. в Україні. Починаючи з другого випуску цей
принцип періодичності видання (1–2 рази на рік) дотримувався. Аль-
манах є своєрідним рекордсменом серед кількості виданих випусків,
присвячених місцевій історії. З іншого боку кожен випуск альманаху
розглядався як окреме видання, як своєрідний багаторубрикований
збірник із визначенням його ключової теми (цей принцип витримано
до четвертого випуску включно). Останній не одержав ключової теми
швидше з етичних міркувань, щоб цей випуск був нейтральним по
відношенню до кожного матеріалу. З самого початку цей випуск пла-
нувався як останній. До певної міри в цьому полягає й поява кількох
нових рубрик, які можуть бути продовженими в наступних випусках
уже іншими укладачами чи творчими колективами. Поява нових рубрик
пояснюється ще й тим, щоб означати нові й нові тематичні пласти, які
варто порушувати й висвітлювати на сторінках альманаху.
З самого початку було заплановано, що обкладинка попереднього
випуску не буде повторювати наступний. Перші два випуски оформ-
лювалися місцевим художником, всі наступні – використовувалися
малюнки інших художників або листівки із зображенням вітряка.
Останній елемент був обов’язковим атрибутом. До того ж вітряки під-
биралися подібні до тих, які були на Талалаївщині, або характерні
більшій частині території України. Зображення вітряків інших країн,
скажімо, Північної чи Західної Європи могли лише доповнювати тема-
тично основну концепцію видання цього альманаху із назвою “Вітряк”,
поглиблювати значення такої конструкції в житті людини як в минуло-
му, так і тепер.
Отже, з цього можна зробити такий висновок. Кожен регіон Укра-
їни містить у собі стільки історико-краєзнавчої, літературно-мистецької
та іншої інформації, що практично кожен район може видавати подібні
альманахи та інші періодичні й неперіодичні видання. Основне полягає
в тому, щоб знайшлися ентузіасти, які переважно на громадських за-
садах могли б займатися збором матеріалів, їх опрацюванням і знайшли
можливість їх тиражувати. І не має значення чи це буде наукове, науково-
популярне чи популярне видання. Важливо (і це найголовніше) зібрати
й зберегти інформацію, яка зникає щоденно, інформацію від живих
свідків історії. Нам здається, що залишилося не зреалізовано багато
тематичних блоків, які чекають свого дослідника, свого ентузіаста.
Залишається в історії те, що зафіксовано на папері, на інших носіях
інформації.
402
Джерела та література
1. Устименко В. Жукля. З історії села на Чернігівщині. – К.: Етнос,
2009.
2. http://chz.org.ua/node?page=1
3. Краєзнавство – це всебічне вивчення певної частини території
країни (міста, села, району, області, краю), тобто її природи, населення,
господарства, історії і культури. За визн. географа О. Баркова Краєзнав-
ство – це комплекс наукових дисциплін, різних за змістом і методами до-
слідження, таких, що ведуть до єдиної мети – наукового і всебічного піз-
нання краю. Краєзнавство – це збір інформації з різних галузей наук про
дану територію. За визн. Лева Берга, георгафа Краєзнавство – це мала гео-
графія // http://uk.wikipedia.org/wiki/Краєзнавство; На підтвердження бага-
тоаспектності краєзнавства зустрічаємо й в іншому джерелі: Краєзнавство –
це “вивчення історії, географії, економіки , етнографії тощо певної місце-
вості” // Словник української мови. Т. 4. – К.: Наукова думка, 1973.
4. На жаль, дане видання відсутнє в державних і відомчих бібліотеках,
а розповсюджене по приватних. У розпорядженні автора є випуски 1 за
2003-2004 роки (Суми, 2004), 2 за 2005 рік (Суми, 2005), 3 за 2006 рік (Суми,
2006).
5. Літературно-краєзнавчий альманах Талалаївщини “Вітряк”. Вип.4 /
“З журбою радість обнялася” (О. Олесь). – Талалаївка-К., 2007.
6. Літературний альманах Талалаївщини “Вітряк” / До 150-річчя від
дня народження Василя Петровича Горленка. – Вип.1. – Талалаївка-К.,
2003.
7. Літературно-краєзнавчий альманах “Вітряк” / До 60-річчя від дня
визволення Талалаївщини від німецько-фашистських загарбників присвя-
чується! – Вип.2. – Талалаївка-К., 2005.
8. Від упорядника // Літературно-краєзнавчий альманах “Вітряк” / До
60-річчя від дня визволення Талалаївщини від німецько-фашистських за-
гарбників присвячується! – Вип.2. – Талалаївка-К., 2005.
9. Літературно-краєзнавчий альманах Талалаївщини “Вітряк”.
Вип. 5. – К., 2008.
10. Літературно-краєзнавчий альманах “Вітряк” / До 100-річчя від дня
смерті В.П. Горленка та 120-річчя від дня народження І.П. Кавалерідзе.
Вип.3. – Талалаївка-К., 2007.
11. Літературно-краєзнавчий альманах Талалаївщини “Вітряк”. / “З
журбою радість обнялася” (О. Олесь). – Вип.4. – Талалаївка-Київ, 2007.
12. Там само.
13. Літературно-краєзнавчий альманах Талалаївщини “Вітряк”. Вип. 4 /
“З журбою радість обнялася” (О. Олесь). – Талалаївка-Київ, 2007. та 1 – про
403
О. Губаря // Літературно-краєзнавчий альманах Талалаївщини “Вітряк”.
Вип.5. – К., 2008.
14. Літературно-краєзнавчий альманах Талалаївщини “Вітряк”. Вип. 4 /
“З журбою радість обнялася” (О. Олесь). – Талалаївка-Київ, 2007; Літера-
турно-краєзнавчий альманах Талалаївщини “Вітряк”. Вип.5. – К., 2008.
15. Літературно-краєзнавчий альманах “Вітряк” / До 100-річчя від дня
смерті В. П. Горленка та 120-річчя від дня народження І. П. Кавалерідзе.
Вип.3. – Талалаївка-К., 2007.; Літературно-краєзнавчий альманах Талала-
ївщини “Вітряк”. Вип.5. – К., 2008.
16. Носовська (Прядка) Ольга Миколаївна // Літературно-краєзнавчий
альманах “Вітряк” / До 100-річчя від дня смерті В.П. Горленка та 120-річчя
від дня народження І. П. Кавалерідзе. Вип. 3. – Талалаївка-К., 2007; Ми-
роненко Володимир Миколайович // Літературно-краєзнавчий альманах
Талалаївщини “Вітряк”. Вип. 4 / “З журбою радість обнялася” (О. Олесь). –
Талалаївка-Київ, 2007; Кобзистий Павло Іванович, Шевчук Світлана Во-
лодимирівна, Демченко Микола Павлович, Ковган Микола Васильович,
Баранов Віктор Петрович, Мірошниченко Микола Григорович // Літературно-
краєзнавчий альманах Талалаївщини “Вітряк”. Вип.5. – К., 2008.
17. Літературно-краєзнавчий альманах Талалаївщини “Вітряк”.
Вип.5. – К., 2008.
18. Літературно-краєзнавчий альманах Талалаївщини “Вітряк”. Вип.4 /
“З журбою радість обнялася” (О. Олесь). – Талалаївка-Київ, 2007.
19. Літературно-краєзнавчий альманах Талалаївщини “Вітряк”.
Вип.5. – К., 2008.
Іван Забіяка (Київ, Україна) Місцева історія Талалаївщини на
сторінках альманаху “Вітряк”
У статті зроблено огляд літературно-краєзнавчого альманаху Тала-
лаївщини “Вітряк” (Випуск 1–5), в якому розкрито можливості невеликого
району в його багатстві історико-культурної спадщини та різноаспектність
місцевої історії.
Ключові слова: місцева історія, краєзнавство, літературно-краєзнавчий
альманах, тематичні блоки, історико-краєзнавча інформація
Иван Забияка (Киев, Украина) Местная история Талалаевщины на
страницах альманаха “Ветряк”
В статье сделан обзор литературно-краеведческого альманаха Тала-
лаевщины “Ветряк” (Выпуск 1–5), в котором раскрыты воможности
небольшого района в его богатстве историко-культурного наследия и
разноаспектность местной истории.
404
Ключевые слова: местная история, краеведение, литературно-
краеведческий альманах, тематические блоки, историко-краеведческая
информация
Ivan Zabiyaka (Kyiv, Ukraine) Local history of Talalaivschina in alma-
nac “Vitryak”
In the article a review of a literary-regional almanac of Talalaivschina
“Vitryak” (“Wind Turbine”) (Issue 1–5), is done in which the possibilities of a
small district are exposed in the richeness of its history and the cultural legacy
of local history.
Key words: local history, study of a particular region, literary-regional
almanac, thematic blocks, regional history information
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-71132 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0076 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:41:33Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Забіяка, І. 2014-11-24T18:22:58Z 2014-11-24T18:22:58Z 2009 Місцева історія Талалаївщини на сторінках альманаху “Вітряк” / І. Забіяка // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 394-404. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. XXXX-0076 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71132 У статті зроблено огляд літературно-краєзнавчого альманаху Талалаївщини
 “Вітряк” (Випуск 1–5), в якому розкрито можливості невеликого
 району в його багатстві історико-культурної спадщини та різноаспектність
 місцевої історії. В статье сделан обзор литературно-краеведческого альманаха Талалаевщины
 “Ветряк” (Выпуск 1–5), в котором раскрыты воможности
 небольшого района в его богатстве историко-культурного наследия и
 разноаспектность местной истории. In the article a review of a literary-regional almanac of Talalaivschina
 “Vitryak” (“Wind Turbine”) (Issue 1–5), is done in which the possibilities of a
 small district are exposed in the richeness of its history and the cultural legacy
 of local history. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури Місцева історія Талалаївщини на сторінках альманаху “Вітряк” Местная история Талалаевщины на страницах альманаха “Ветряк” Local history of Talalaivschina in almanac “Vitryak” Article published earlier |
| spellingShingle | Місцева історія Талалаївщини на сторінках альманаху “Вітряк” Забіяка, І. Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури |
| title | Місцева історія Талалаївщини на сторінках альманаху “Вітряк” |
| title_alt | Местная история Талалаевщины на страницах альманаха “Ветряк” Local history of Talalaivschina in almanac “Vitryak” |
| title_full | Місцева історія Талалаївщини на сторінках альманаху “Вітряк” |
| title_fullStr | Місцева історія Талалаївщини на сторінках альманаху “Вітряк” |
| title_full_unstemmed | Місцева історія Талалаївщини на сторінках альманаху “Вітряк” |
| title_short | Місцева історія Талалаївщини на сторінках альманаху “Вітряк” |
| title_sort | місцева історія талалаївщини на сторінках альманаху “вітряк” |
| topic | Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури |
| topic_facet | Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71132 |
| work_keys_str_mv | AT zabíâkaí míscevaístoríâtalalaívŝininastorínkahalʹmanahuvítrâk AT zabíâkaí mestnaâistoriâtalalaevŝinynastranicahalʹmanahavetrâk AT zabíâkaí localhistoryoftalalaivschinainalmanacvitryak |