Пластові переспіви
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7116 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Пластові переспіви / М. Костів // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 85-92. — Бібліогр.: 39 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859721645648773120 |
|---|---|
| author | Костів, М. |
| author_facet | Костів, М. |
| citation_txt | Пластові переспіви / М. Костів // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 85-92. — Бібліогр.: 39 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-01T09:52:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
МАРIЯ КОСТIВ. Пластовi переспiви. 85
Статтi
Марiя КОСТIВ
ПЛАСТОВI ПЕРЕСПIВИ
Maria KOSTIV. On Plast Scouting Songs
Rearrangement.
У статтi розглянуто пластовi переспiви –
переробки вiдомих поетичних творiв на плас-
товий лад, а також тексти з пластовою
тематикою, що спецiально створенi на вiдомi
мелодiї. З’ясовано специфiку виникнення та
побутування пластових переспiвiв.
Фольклор i лiтература перебувають у по-
стiйному тiсному взаємозв’язку. Чимало вче-
них у своїх розвiдках розглядали питання взає-
мовпливiв iндивiдуальної i колективної, усної i
писемної, фольклорної i лiтературної творчостi
(М.Грушевський, Ф.Колесса, М.Возняк, I.Фран-
ко, В.Гнатюк, В.Перетц та iншi). Однак i досi
залишається чимало “темних плям”, пов’язаних
iз вивченням взаємин лiтературної i фольклор-
ної поезiї, а також природи пiсень лiтературного
походження – творiв поетiв, якi полюбив народ,
сприйнявши їх за свої. Це не означає того, що
народ не втручається до змiсту чи ритмiки таких
творiв, а тому часто переробляє їх.
На думку Г.Нудьги, “масова переробка старих
пiсень була характерним явищем в українськiй
лiтературi двадцятих рокiв” ХIХ ст. Переробки
створювалися двома шляхами: перший – “нове
вино наливали у старi мiхи”, змiнювали старi пiс-
нi за принципом замiни мiсця i часу дiї та окре-
мих образiв, а iнший полягав у написаннi нових
текстiв до старої популярної мелодiї1.
Упорядники антологiї “Пiснi лiтературного по-
ходження” (1978) В.Бойко та А.Омельченко у
1Пiснi та романси українських радянських поетiв 1917-
1957 / Упоряд., вступ. ст. i примiтки Г.Нудьги.– К., 1960.–
С. 10.
вступнiй статтi також вказали на широку попу-
лярнiсть наприкiнцi ХIХ – на поч. ХХ ст. “ста-
рих пiсень на новий лад”, коли “досить вдало в
старiй пiснi замiнювалися окремi вислови чи пiд-
биралися до традицiйної мелодiї зовсiм новi сло-
ва”2. Такi новотвори дослiдники називають пере-
робками чи “обробками”.
Вiдомий український музикознавець i фольк-
лорист А.Iваницький серед найкоротших способiв
творення сучасного репертуару назвав два типи
переробок пiсень – “актуалiзацiю текстiв” та пе-
ретекстiвку. Перший тип полягає у наданнi тво-
ровi ознак епохи шляхом замiни окремих слiв,
рядкiв, строф, щоб змiст виявився спiвзвучним
сучасностi. “Трапляється, досить у старiй пiснi
замiнити один-два слова, як вона набуває сучас-
ного звучання (або осучасненого)”3. Другий тип
– перетекстiвка – це змiна значної частини текс-
ту або ж коли загальновiдому мелодiю спiвають
зi зовсiм iншими словами.
Зацiкавлення явищем переробок старих пiсень
зустрiчаємо у дослiдженнях сучасної фольклор-
ної традицiї, зокрема у працях про повстанський
фольклор. Так, Г.Дем’ян такi твори вважає над-
звичайно цiкавим явищем в українськiй фольк-
лористицi. Поряд зi словом “переробка” при оз-
наченнi обробок вiдомих творiв у повстанському
репертуарi дослiдник вживає термiн “переспiв”4.
Чимало текстiв до-повстанських i повстанських
переспiвiв вмiщено у 25 томi “Лiтопису УПА”5.
У лiтературознавствi пiд “переспiвом” розумi-
ють “вiрш, написаний за мотивами поетичного
твору iншого автора, з елементами наслiдуван-
ня версифiкацiйних елементiв, наближений до пе-
рекладу, але вiдмiнний вiд нього за вiдсутнiстю
еквiритмiчностi”6. У сучаснiй фольклористицi цей
2Пiснi лiтературного походження / Упоряд., вступ. ст. i
примiтки В.Бойко, А.Омельченко.– К., 1978.– С. 33.
3Iваницький А. Український музичний фольклор.– Вiн-
ниця, 2004.– С. 257.
4Дем’ян Г. Українськi повстанськi пiснi 1940-
2000 рокiв.– Львiв, 2003.– С. 176.
5Пiснi УПА / Зiбрав i зредагував Зеновiй Лавришин
// Лiтопис Української Повстанської Армiї.– Т. 25.– То-
ронто; Львiв, 1996-1997.– 556 с.
6Лiтературознавчий словник-довiдник.– К., 1997.–
86 1-2’2008 Народознавчi Зошити
термiн ототожнюють з поняттям переробки чи об-
робки народного чи авторського поетичного або ж
музичного твору.
Традицiю створення та побутування переспiвiв
народних i авторських пiсень простежуємо в iсто-
рiї становлення пiсенного репертуару пластунiв.
Зразки пластових переспiвiв знаходимо уже
в першому пластовому спiванику, призначеному
для шкiльної молодi Закарпаття, який у 1928 р.,
як один з найважливiших пiдручникiв шкiльно-
го виховання, за редакцiєю Леонiда Бачинського
видало Ужгородське пластове видавництво “Ват-
ра”7. У спiваник увiйшло 58 пiсень з нотами,
якi зiбрав Б.Дуб i переглянув М.Кобза. Усi тво-
ри можемо подiлити на двi групи: пiснi на слова
й музику вiдомих на той час поетiв i компози-
торiв – прихильникiв Пласту (Спиридона Чер-
касенка, Марiйки Пiдгiрянки, Миколи Устияно-
вича, Романа Купчинського, Левка Лепкого), а
також пластовi переспiви народних й авторських
пiсень, походження яких невiдоме. Тексти пiсень
було пристосовано для народних i середнiх шкiл
та “взiрцевої для всякої школи органiзацiї, що
зветься – пласт (скавтинґ)”8.
Серед авторських пiсень у спiванику є, здебi-
льшого, твори, що їх поети написали спецiально
для пластунiв – “Гiмн пластунiв” (сл. С.Чер-
касенка, муз. Я.Ярославенка), “Похiд пласту-
нiв” (сл. М.Устияновича), “Присяга” (сл. Ма-
рiйки Пiдгiрянки, муз. Я.Ярославенка), “Зашу-
мiть” (сл. Марiйки Пiдгiрянки, муз. М.Роща-
ховського) та iншi. Спiваник мiстить також кi-
лька авторських творiв, здебiльшого на патрiо-
тичну чи лiричну тематику, бо вiдповiдали на-
строям шкiльної молодi того часу – “Журав-
лi” (сл. i муз. Левка Лепкого), “Наш родний
край” (сл. Гаха, муз. В.Чабанюка), “Спочинь”
(сл. С.Черкасенка, муз. Я.Ярославенка), “Над
все кохай свiй рiдний край” (сл. С.Черкасенка,
муз. Я.Ярославенка) та iншi.
С. 546.
7Пластовий спiваник: 58 пiсень з нотами, пристосованi
для пластових куренiв народних i середнiх шкiл / Зiбрав
В.Дуб, переглянув М.Кобза.– Ужгород, 1928.– 72 с.
8Там само.– С. 3.
Пластовi переспiви створенi за доволi простою
схемою: змiст вiдомих народних пiсень пристосо-
ваний до iдей пластової органiзацiї шляхом замi-
ни окремих образiв та слiв на “пластун”, “Пласт”
тощо. Про це свiдчить хоча б такий приклад:
Гей, Пласт iде,
Як той мак цвiте,
Кому прикре наше дiло,
Нам воно святе.
Гей, Пласт iде,
Топiрцями брень,
Кому люба чорна пiтьма,
А нам ясний день.
Гей, Пласт iде,
Чобiтками гоп,
А ми наших пластунiв
Привiтаймо “СКОБ”9.
Першi переспiви народних пiсень пластовими
можна вважати лише умовно, оскiльки їх створи-
ли поети-прихильники пластової iдеї. Усi переспi-
ви у спiванику подано без зазначення iмен твор-
цiв слiв i музики. Певна iнформацiя про їх автор-
ство мiститься у сучасному спiванику “Гей, ман-
друють пластуни”10 (1992), упорядником якого
був дослiдник патрiотичної пiснi В.Подуфалий.
Цей спiваник мiстить чимало творiв з першого
пластового спiваника 1928 р., а також переспiви,
якi зробила Марiйка Пiдгiрянка.
Цiкавим є пластовий переспiв стрiлецької пiс-
нi “Ми йдем вперед” (сл. i муз. Левка Лепкого).
Першi рядки пiснi Марiйка Пiдгiрянка запозичи-
ла для переспiву без змiн, адже вони вiдповiдали
способу життя як сiчових стрiльцiв, так i пласту-
нiв, яких єднало прагнення завжди “iти вперед”,
“над ними вiтер вiяв, i рiднi їм вклонялися жита”,
а “вiд радостi аж серце млiло”. Проте, очевидно,
що авторка творила цей переспiв в iнших iсто-
ричних умовах, коли питання вiйни не було таким
актуальним, тому останнiй рядок першої строфи
пiснi, що вiдображав воєнну тематику “за волю
смерть нам на страшна” було замiнено у переспiвi
9Там само.– С. 32.
10Гей, мандрують пластуни: Пiсенник / Упоряд.
В.Подуфалого.– Тернопiль, 1992.– 62 с.
МАРIЯ КОСТIВ. Пластовi переспiви. 87
на висвiтлення пластової мети – “здоровий дух i
голова”. Друга строфа стрiлецької пiснi при пере-
спiвi також опущена, зважаючи на те, що її змiст
не був актуальним для пластунiв, адже зображу-
вав подiї вiйськових “гарматних боїв”, “терпiння
та муки” за “волю або смерть”. При переспiвi
останньої пiсенної строфи образ сiчових “дзвiн-
ких шабель” було замiнено на рiдний пластовiй
iдеї “шум лiсу”.
Пластовий переспiв:
Ми йдем вперед, над нами вiтер вiє,
I рiднi нам вклоняються жита,
Од радости аж серце млiє,
Здоровий дух i голова.
I лiс шумить, i ясне сонце сяє,
Гремлять пiснi, аж земленька свята
Дрожить пiд нами, дорога,
Веселий дух i голова11.
Авторський текст:
Ми йдем вперед, над нами вiтер вiє,
I рiднi нам вклоняються збiжжа,
Од радости аж серце млiє,
За волю смерть нам не страшна.
Ми йдем вперед, здалека чути гуки,
Гармати б’ють, там воля або смерть,
Не буде бiльш терпiнь, нi муки,
Вперед! Там воля або смерть.
Дзвенять шаблi, як ясне сонце сяють,
Гримлять пiснi, аж земленька свята
Дрижить пiд нами, дорога,
За волю смерть нам не страшна12.
При переспiвуваннi народних пiсень часто за-
позичувалися лише окремi рядки та мелодiя. Вiд-
так переспiви виступали як цiлком самостiйнi
оригiнальнi твори, а зв’язок з вiдомою музикою
сприяв їхньому поширенню та часто покривав не-
долiки тексту. Так, у пластовому переспiвi “Зiб-
ралися пластуни”, створеному на мелодiю народ-
ної крiпацької пiснi “Зiбралися бурлаки”, запози-
чено i змiнено першу строфу. Оптимiстичний ха-
11Пластовий спiваник...– С. 43.
12Чуєш, брате мiй. Стрiлецькi пiснi Левка Лепкого.–
Тернопiль, 1990.– С. 39.
рактер пластового переспiву цiлком вiдрiзняється
вiд журливого настрою крiпацької пiснi.
Пластовий переспiв:
Зiбралися пластуни всi
До одної хати,
Тут нам мило, тут нам любо
Разом пробувати...13.
Народна пiсня:
Зiбралися всi бурлаки
До рiдної хати,
Тут нам мило, тут нам любо
З журби заспiвати!..
Такий тип переробки, коли настрiй но-
вотвору рiзко вiдрiзняється вiд першоджере-
ла, А.Iваницький називає контрастно-образною
перетекстiвкою14.
У багатьох пластових переспiвах збережено мо-
тиви пiсень-першоджерел, хоча вони зазвичай
пристосованi до нового сюжету, пластової iдеї та
образiв. Так, у пластовому переспiвi “Тече рiч-
ка невеличка” мотив розмови козака iз дiвчиною
та прохання у неї поради при виборi власної до-
лi оброблено вiдповiдно до пластових iдей. Об-
раз козака замiнено на образ пластуна, який для
пластової наради скликає усiх школярiв:
У пластовому переспiвi:
Тече рiчка невеличка
З вишневого саду
Пластун кличе школярiв всiх
На пластову раду...
У народному варiантi:
Тече рiчка невеличка
З вишневого саду
Кличе козак дiвчиноньку
Собi на пораду...
Змiнено також приспiв народної пiснi: за-
мiсть розспiву “Гей-гей, гей-гей...” маємо вiдби-
ток пластового впоряду “Раз, два, раз, два, по-
зiр, у ряд!..”, що може свiдчити про те, що цей
13Пластовий спiваник...– С. 13.
14Iваницький А. Український музичний фольклор...–
С. 259.
88 1-2’2008 Народознавчi Зошити
переспiв створювався як маршова пiсня. У дру-
гiй строфi переспiву є заклик до усього юнацтва
вступати у пластову спiльноту, де кожен може
знайти цiль та красу життя:
...У бездiллi, у зневiрi
Доки вам ходити?
Запишiмося всi до пласту,
Щоби красно жити!15.
Поети – симпатики Пласту – переспiвували
народнi пiснi на пластовий лад як для створен-
ня власного пiсенного репертуару пластунiв, так i
для того, щоб популяризувати пластову iдею. За-
кономiрно, що мотиви-заклики вступати до плас-
тового гурту ключовi у багатьох переспiвах. Ось
один з прикладiв:
Час у похiд, час,
Весна кличе нас!
Зеленiють вже Карпати –
Час у похiд, час.
Повставаймо в ряд!
На пластовий лад.
В лiси буйнi, в синi гори
Несем пiснi i прапори
На пластовий лад16.
У переспiвi “Вiє вiтер, вiє буйний” заклик до
Пласту виражено через розвиток народного мо-
тиву розмови парубка з вiтром про те, “де зна-
йти славу, надiю i волю” народу та власну долю.
Вiтер переконує юнака, що його доля у рiдному
краї, а добро народу у пластовiй спiльнотi:
...У пластовiм товариствi
Добро знайдеш, брате,
З ним ти можеш красно жити,
З ним i працювати17.
Батьки не завжди дозволяли своїм дiтям това-
ришувати з пластунами чи вступати до їх гурту.
Мотиви такої заборони та прохання батькiв змi-
нити своє рiшення зустрiчаємо у пластових пе-
респiвах пiсень “Чи я в батька не дитина”18 та
15Пластовий спiваник...– С. 19.
16Там само.– С. 22.
17Там само.– С. 44.
18Там само.– С. 48.
“На улицi скрипка грає”19. У цих пiснях розпач
дiвчини, яку батьки не хочуть вiдпустити погуля-
ти на вулицю, дуже добре вiдповiдає тому стану
душi дитини, якiй “завдавали жалю”, не дозво-
ляючи “з Пластом в гори погуляти”. Мотив туги
за пластуванням використала Марiйка Пiдгiрян-
ка у своєму поетичному творi “Бажання”, при-
свяченому дочцi Одарцi. У першому пластовому
спiванику цей вiрш поетеси покладено на музи-
ку Л.Сича, а у пiсеннику В.Подуфалого зустрi-
чаємо варiант цього твору, покладеного уже на
музику Р.Купчинського. У пiснi поетично вiдоб-
ражено iдею пластового таборового виховання –
мандрiвки, “молодечi розмови при ватрах”, “ви-
конання наказiв”, “гартування сили тiла i духу”.
Як зазначає пластунка сенiйорка Богуслава Гри-
нiв (1924 р. н.), ця пiсня була популярна ще у
1920-30 рp. на перших пластових таборах:
Пусти ж мене, мати, до табору,
До сонця, до волi, до простору,
Пусти мене, мати, з Пластом вандрувати,
З Пластом вандрувати до табору.
Вставала б я, мамо, врано-вранцi,
Бiгла б я росою по полянцi,
Бiгла б я росою до чистого броду,
До рiчки, до броду по полянцi.
Стояла б на стiйцi по наказу,
Не зiйшла б зi стiйки анi разу,
Сидiла б при ватрi кожний вечiр
При палкiй розмовi молодечiй.
Вернулася б я, мати, iз табору,
Привезла б я силу iз собою.
Привезла б силу до нового чину,
До нового чину iз собою20.
Вступ у Пласт для юнацтва знаменував по-
чаток постiйних мандрiв. Мотиви-описи пласто-
вих мандрiвок та ватр зустрiчаємо у пластових
переспiвах “Сонце низенько”, “Пiд лiсом доли-
на” (пiсня ясiнських пластунiв, слова Марiйки
Пiдгiрянки, муз. народна), “Гей, ходили плас-
туни”, а також в авторських пластових пiснях
19Там само.– С. 45.
20Записала М.Костiв вiд Богуслави Гринiв (1924 р. н.)
05.10.2007.
МАРIЯ КОСТIВ. Пластовi переспiви. 89
“Мiсячна нiч в таборi” (сл. Марiйки Пiдгiрян-
ки, муз. Р.Купчинського), “Табiр в Кобилецькiй
полянi” (сл. Марiйки Пiдгiрянки, муз. Л.Сича) i
“Похiд пластунiв” (сл. Миколи Устияновича).
Як зазначав Г.Нудьга, велике значення для по-
пулярностi пiснi має вдалий початок, що частiше
виявляється у формi чи паралелiзму, чи влучно-
го виразу, “свiжого, простого, але глибокого”21.
Принцип паралелiзму використано в пластових
переспiвах “Гей, ти, ясний мiсяченьку”22 та “Роз-
вивайся дубе”23, в яких є такi зiставлення: “яс-
ний мiсяченько” – “хлопець-юначенько”, “висо-
кий дуб” – “молодий пластун”, “струнка берiзка”
– “молода пластунка”, “трави шовковi” – “вiддiли
пластовi”.
У переспiвi “I шумить, i гуде” два першi рядки
народної пiснi запозичено, мабуть, для створення
загального веселого характеру твору:
I шумить, i гуде,
Густий дощик паде,
Пластун дощу не боїться,
Тай на прогульку iде.
Чи гримить там, чи нi,
Iдуть чети стройнi,
Пластуновi молодому
Буря й грiм не страшнi.
Як iти, то iти,
Не звертати з путi,
У мрак моря, ясну зорю,
Шлях до сонця найти24.
Пластовi переспiви, помiщенi в пластовому
спiванику 1928 р., майже не збереглися в сучас-
ному репертуарi пластунiв, незважаючи на майс-
терне виконання, пристосування до вiдомої музи-
ки та насичення яскравими патрiотичними iдеями
та образами. Водночас лише окремi з цих пiсень
передруковувалися в пластових спiваниках, а тi-
льки деякi побутують сьогоднi. Ймовiрно, що цi
твори не знайшли масового поширення через те,
21Нудьга Г. Пiснi українських поетiв та їх народнi пе-
реробки // Пiснi та романси українських поетiв: У 2 т.–
Т. 1.– К., 1956.– С. 70.
22Пластовий спiваник...– С. 51.
23Там само.– С. 24.
24Там само.– С. 25.
що не мали сприятливих умов функцiонування,
адже наприкiнцi 1920 – на поч. 1930-их рp., ко-
ли тiльки починав формуватися пiсенний реперту-
ар пластунiв, розвиток пластової органiзацiї було
заборонено. Вiд 1930 р. Пласт розвивався у пiд-
пiллi, а з 1950 до кiн. 80-их рp. – на емiграцiї.
Пiсеннi традицiї пластунiв довгий час зберiга-
лися в дiаспорi, де закономiрно виникали й ново-
твори, зокрема шляхом переспiву вiдомих пiсень
чи пристосуванням нових текстiв до популярних
мелодiй. Серед пластових переспiвiв, що виникли
на емiграцiї, є переспiв повстанської пiснi “Ти,
пластуне”. Незважаючи на те, що змiни у плас-
товому переспiвi незначнi: введено образ пласту-
на, зроблено певнi синтаксичнi корективи, плас-
туни все ж сприймають цей твiр як власну давню
пластову пiсню:
Ти, пластуне, живи сам собою,
В кожен мент буть готовий до бою,
Твiй рiдний край в неволi у кайданах,
Сочить кров в незагоєних ранах.
Пiдем в бiй – всi як стiй
За красу – за нарiд свiй.
Гей же йдем, iдем, iдем, iдем. Гей!
Стяг побiди високо несемо!
Краю рiдний, за нас не журися,
Лиш у нашi серця подивися.
Там повно сили, вiри незламної
Захистить вiд навали грiзної25.
Пiсня “Зустрiлись на таборi” є переспiвом пiс-
нi “Горобцi” (сл. i муз. Левка Лепкого). Образи
двох горобцiв, що сподобали собi одну самичку,
замiнено образами двох пластунiв Богдана i Гри-
ця, якi закохалися в одну пластунку, через що
й посварилися. Кiнцiвка пластового переспiву, на
вiдмiну вiд народного варiанту, не мiстить мора-
лi, проте має мажорний характер:
Кiнцiвка у пластовому варiантi:
...Аж раптом схаменулись iз дива обидва.
Iз третiм походжає пластунка молода.
Невинно поглядає i очка завертає,
25У мандри: Збiрник українських пiсень для пластової
молодi / Упоряд. пл. сен. О.Тарнавська.– Мельборн; Аде-
лаїда, 1981.– С. 32.
90 1-2’2008 Народознавчi Зошити
На третього фраєра пластунка молода.
А друзi помирились, почистились, помились,
I рушили на ватру, бо це була весна26.
Кiнцiвка у авторському варiантi:
...А звiдси вам наука,
Ви хлопцi-молодцi,
Нiколи не кохайтесь
У дiвчинi однiй.
Бо з цього всього вийде
Iсторiя одна,
Пропаде ваша дружба
I щастя, як вода27 .
Способом переспiвування виникла ще одна ду-
же популярна серед пластунiв пiсня “Найкращi
дiвчата”. Зi слiв старшої пластунки Олi Свiдзи-
нської (1976 р. н.) довiдуємося, що ця давня пла-
стова пiсня насправдi є переспiвом вояцької пiснi,
запис якої зустрiчаємо в архiвних записах львiв-
ської музики невiдомого походження, ймовiрно,
30-их рp. ХХ ст., якi передали з дiаспори.
Пластовий варiант:
Найкращi дiвчата чорнявi,
Бо мають вогонь у очах, ага!
Не гiршi за них i бiлявi,
Бо мають вогонь у серцях, ага!
Для пластуна усi дiвчата є однi,
Щоб гарна лиш, щоб гарна лиш була
Чорнява чи бiлява – щоб лиш поцiлувала,
А краска неважна, неважна.
Чорнява цiлує гаряче,
Та лиш на коротенький час
А потiм не вистарчить раз.
Бiлява спочатку не хоче
А потiм не вистарчить раз.
Чорнява є легко запальна,
Та скоро у неї по всiм
Бiлява жеврiєповолi,
А важко згасити по тiм28.
Вояцька пiсня:
26Спiваник ЮМПЗ 2007.– Канада, 2007.– С. 22.
27Чуєш, брате мiй...– С. 55-56.
28Записала М.Костiв вiд членiв 25 куреня УСП “Чорно-
морцi” пiд час їхньої мандрiвки в Кам’янець-Подiльський
07.03.2007.
Найкращi дiвчата чорнявi,
Бо мають вогонь у очах!
Не гiршi за чорних бiлявi,
У них цей вогонь у серцях!
Для вояка усi дiвчата дорогi,
Щоб гарна лиш була, лиш була.
Чорнява чи бiлява – коби поцiлувала!
Не краска тут важна.
Чорнява є легко запальна,
А скоро у неї по всiм.
Бiлява жеврiє повiльно,
Та важко гасити по тiм.
Чорнява цiлує гарячо,
Та тiльки короткий лиш час,
Бiлява спочатку не хоче,
А потiм не вистане раз29.
У пластовому спiванику “У мандри”30, перше
видання якого вийшло 1981 р. в Австралiї, у роз-
дiлi новацьких пiсень знаходимо чимало поетич-
них творiв невiдомих авторiв на пластову темати-
ку, написаних на мелодiю вiдомих пiсень. Серед
них новацька рання молитва “Синi дзвiночки”
(на мелодiю “О, Мати Божа”), новацька вечiр-
ня молитва “Боже, що дав нам цю днину” (на
мелодiю “Боже, вислухай благання”), “Пiсня Но-
вого Пiдлютого” (на мелодiю “Вже вечiр вечо-
рiє”), “Як весело минає час” (на мелодiю “Як з
Бережан”) та iншi. Пiсня “Усi ми новаки в табо-
рi” написана на мелодiю загальновiдомої й дуже
популярної на емiграцiї пластової таборової пiснi
“Друга чота”, а новацька пiсня “Їжак” створена
на мелодiю пiснi “Мала баба три сини”.
Пластова пiсня “Сестричко-голубко” є переспi-
вом народної пiснi “Бабусю рiдненька” на її ори-
гiнальну мелодiю. Мотив розмови дiтей з бабу-
сею трансформовано для новацького середовища.
У переспiвi замiсть образу бабусi зустрiчаємо об-
раз сестрички-голубки (новацької виховницi), до
якої новаки звертаються з проханням прочитати
казку.
Сестричко-голубко, ти все добре знаєш,
29Архiвнi записи невiдомого походження, ймовiрно, 30-
их рp. ХХ ст., якi передали з дiаспори.
30У мандри...
МАРIЯ КОСТIВ. Пластовi переспiви. 91
Що просимо в тебе напевно вгадаєш.
Сестричко-голубко, вчини ти нам ласку,
Скажи ти новацтву найкращую казку.
Вже вечiр надворi i тихо в дiбровi
Ми слухати казку до ранку готовi.
Бо сонце засяє i ранок настане,
А казка в серденьку навiки зостане31.
Як зазначає новацький практик Сiрий Орел
Орест Гаврилюк, казка є “канвою програми вог-
ника”, тому новаки часто спiвають цю пiсню
перед розповiддю виховника32. Сьогоднi пiсня
“Сестричко-голубко” є церемонiальною пiснею
при вiдкриттi вогника.
Традицiя створення переспiвiв активно побу-
тує й сьогоднi у пластовому середовищi. Так,
на пластових таборах iснує звичай перед їжею
спецiально складати пiснi на тему, яку заздале-
гiдь визначають кухарi. Такою темою може бу-
ти назва приготовленої страви чи подiя з жит-
тя табору. Найлегшим i найшвидшим способом
складання таких пiсень переважно є саме пере-
спiви. Популярна серед новацтва пiсня “Наша ка-
ша” на мелодiю стрiлецької пiснi “Гей, ви стрiльцi
сiчовiї”:
Наша каша таборова, раз, два, три!
Смачна дуже i здорова, раз, два, три!
Ми з’їмо її до нитки, ще й попросимо репетки,
Раз, два, раз, два, раз, два, три!
На снiданок їмо кашу, раз, два, три!
На обiд дають нам кашу, раз, два, три!
На вечерю кашу маєм i про кашу ми спiваєм
Раз, два, раз, два, раз, два, три!33.
Зазвичай такi пiснi мають разовий характер
побутування, а тому переважно не зберiгаються
у пам’ятi, однак коли межi їх функцiонування
розширюються, така пiсня входить до пластових
збiрникiв i стає популярною.
31Там само.– С. 141.
32Гаврилюк О. Чар новакування // Рада Орилиного вог-
ню. Частина I: Рада впоряднкiв / Упорядкував Сiрий Орел
Орест Гаврилюк.– Нью-Йорк: Бiблiотека В.О.Р.– Ч. 34.–
2001.– С. 95.
33Записала М.Костiв вiд ст. пл. Лiлiї Осiн-
чук (1970 р. н.) 15.06.2008.
Серед сучасних пластових переспiвiв є кiлька
пiсень, якi створенi на популярнi зарубiжнi мело-
дiї. Так, у репертуарi морських пластунiв загаль-
новiдомою є пiсня “Вiзьму я нецки” на музику
iталiйської пiснi, текст та коротку iсторiю виник-
нення якої викладено у 4-5 числi пластового жур-
налу “Юнак” за 1975 р. Текст пiснi складається з
п’яти строф: перша строфа привезена з Галичини,
друга, третя i четверта складенi у морському пла-
стовому таборi над Вальхензе в Нiмеччинi 1946
i 1948 рp., а п’ята – у пластовому таборi в Ка-
надi. Українськi морськi пластуни спiвають лише
три строфи цiєї пiснi, а двi останнi, очевидно, не
збереглися тому, що їх змiст не був актуальний
для пластунiв. Як зазначав Г.Нудьга, в репер-
туарi залишається тiльки те, що своїм змiстом
вiдповiдає настроям i потребам спiльноти34. Ось
приклад цiєї пiснi:
Вiзьму я нецки i коромисло,
То буде човен, то буде весло.
Море, як казка, хвилi як мрiя,
Пливу i спiваю “Санта Лючiя”.
Ага-ага, Санта Лючiя.
Ага-ага, Санта Лючiя.
Аж втiм розбився човен на морi,
Я опинився в морськiм таборi,
Кухня як казка, кухар як мрiя,
Лежу й спiваю “Санта Лючiя”.
Люблю я дуже всi морськi вправи,
Пливу по водах човном дiрявим.
Сонце як казка, плесо як мрiя,
Гребу й спiваю “Санта Лючiя”35.
Загальновiдомою сьогоднi у пластовому репер-
туарi є пiсня “У горах Карпатах”, слова якої
на “Лiсовiй Школi” 26 написали члени гуртка
iм. М.Дужого на мелодiю лицарської середньо-
вiчної балади. Прив’язка до урочистої музики ви-
значила лицарсько-патрiотичний характер пiснi.
У горах Карпатах, де Довбуша дух
Витає на крилах орлiв,
34Нудьга Г. Пiснi українських поетiв...– С. 80.
35Записала М.Костiв вiд членiв 25 куреня УСП “Чорно-
морцi” пiд час їхньої мандрiвки в Кам’янець-Подiльський
07.03.2007.
92 1-2’2008 Народознавчi Зошити
Де честь i свобода є злотом життя,
Де меркне i власть королiв.
Приспiв
Там сила i велич, краса пластова,
Там Школа живе Лiсова,
До цiлi прокладено сотнi дорог,
Єдна їх Вкраїна i Бог.
Шумить i вирує юнацька душа,
Готова до чину завжди,
Знайти перемогу на вiстрi меча,
Здолати пекельнi труди.
А вiтру неспокiй здiймає вогонь,
Клекоче в юнацьких серцях,
Бо жити для себе замало для них,
Життя для iдеї – їх стяг.
У горах Карпатах, де Довбуша дух
Запалює пiснi слова,
Там мужнiсть й братерство єднають тiла
I слава Пласту ожива36.
Як зазначає А.Iваницький, поширенiсть пере-
спiвiв пояснюється тим, що створити таку нову
мелодiю, яка б вiдразу припала до душi багатьом
людям, набагато важче, нiж створити актуальний
текст37. Вiдтак i для дiтей легше сприйняти но-
вий текст на вiдому мелодiю, анiж вивчати новi
мелодiї.
Останнiм часом пластовий пiсенний реперту-
ар збагатився перекладними творами, якi також є
своєрiдними обробками та переспiвами. Зокрема,
популярною є пiсня польських харцерiв “Оґень”
у перекладi А.Винницького:
Звичай старий, як свiт –
Огень, огень, огень,
Розпалимо тут, недалеко вiд нас
Огень, огень, огень.
I пiзнiй лицар-мандрiвник,
I всi, хто спiзнився в цю нiч,
Розпалять разом з нами
Огень, огень, огень.
Перша зiрка давно вже на небi,
36Спiваник Лiсової Школи / Упоряд. О.Свистун.– Ви-
дано коштом Лiсової Школи, 2006.– C. 5.
37Iваницький А. Український музичний фольклор...–
С. 252.
Час би палати йому.
Граби, буки, сосни й клени
Хилять вiти до сну38.
Чимало таких перекладiв привозять пластуни
з мiжнародних пластових i скаутських таборiв та
зустрiчей.
Отже, всi пластовi переспiви вiдповiдно до
часу виникнення варто подiлити на три групи:
1) давнi; 2) тi, що виникли на емiграцiї i 3) су-
часнi переспiви. Першi з них виникли ще у
1920-их рp., через заборони пластового руху не
вкорiнилися у пластовiй пiсенностi. Окремi з пе-
респiвiв, що виникли на емiграцiї, пройшли про-
цес “народного шлiфування” i трансформували-
ся у пластовому середовищi як власнi пластовi
твори.
Як зазначав Г.Нудьга, “народним потрiбно
вважати не тiльки те, що пiшло вiд народу, а
й те, що сприйнято ним як своє”39. Вiдтак плас-
товими переспiвами варто називати переробки вi-
домих поетичних творiв на пластовий лад, а та-
кож тексти з пластовою тематикою, що спецiа-
льно створенi на вiдомi мелодiї. Такi переспiви
не обов’язково виникли у пластовому середовищi.
Це переважно твори, що прижилися у репертуа-
рi пластунiв упродовж iсторiї їхньої органiзацiї й
сьогоднi сприймаються як частина пластової тра-
дицiї. Визначальним критерiєм для збереження i
вiдтворення їх у часi є сприйняття цих пiсень у
пластовому середовищi.
Дослiдження iсторiї виникнення i природи
пластових переспiвiв, їхнього побутування у ре-
пертуарi пластунiв сприятиме вивченню феномену
пластового фольклору та висвiтленню специфiки
сучасної взаємодiї фольклору i лiтератури.
38Записала М.Костiв вiд членок куреня iменi Марти
Чорної 11.05.2008.
39Нудьга Г. Пiснi українських поетiв та їх народнi пе-
реробки // Пiснi та романси українських поетiв: У 2 т.–
Т. 1.– К., 1956.– С. 11.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7116 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T09:52:20Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Костів, М. 2010-03-23T14:43:47Z 2010-03-23T14:43:47Z 2008 Пластові переспіви / М. Костів // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 85-92. — Бібліогр.: 39 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7116 uk Інститут народознавства НАН України Статті Пластові переспіви On Plast Scouting Songs Rearrangement Article published earlier |
| spellingShingle | Пластові переспіви Костів, М. Статті |
| title | Пластові переспіви |
| title_alt | On Plast Scouting Songs Rearrangement |
| title_full | Пластові переспіви |
| title_fullStr | Пластові переспіви |
| title_full_unstemmed | Пластові переспіви |
| title_short | Пластові переспіви |
| title_sort | пластові переспіви |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7116 |
| work_keys_str_mv | AT kostívm plastovíperespívi AT kostívm onplastscoutingsongsrearrangement |