Суб’єктність етнічної спільноти комі та питання мовної політики у дискурсі 1990-х років

Однією з особливостей територіальних автономій фінно-
 угорських народів у Радянському Союзі та у пострадянській
 Росії є те, що функція збереження етнічності домінує над усіма
 іншими потенційними чи декларованими функціями. Автономії
 відрізняються від звичайних обл...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Політичний менеджмент
Дата:2009
Автор: Єфимищ, Н.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України 2009
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71185
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Суб’єктність етнічної спільноти комі та питання мовної політики у дискурсі 1990-х років / Н. Єфимищ // Політичний менеджмент. — 2009. — № 6(39). — С. 117-126. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862720329207513088
author Єфимищ, Н.
author_facet Єфимищ, Н.
citation_txt Суб’єктність етнічної спільноти комі та питання мовної політики у дискурсі 1990-х років / Н. Єфимищ // Політичний менеджмент. — 2009. — № 6(39). — С. 117-126. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Політичний менеджмент
description Однією з особливостей територіальних автономій фінно-
 угорських народів у Радянському Союзі та у пострадянській
 Росії є те, що функція збереження етнічності домінує над усіма
 іншими потенційними чи декларованими функціями. Автономії
 відрізняються від звичайних областей лише тим, що у них
 зберігаються деякі „ніші” для задоволення етнокультурних
 потреб титульних спільнот. За межами автономій, у діаспорах,
 не існує реальних механізмів збереження етнічності. Саме
 тому проблема збереження мови в автономіях пов’язується
 з представництвом її носіїв у законодавчих і виконавчих
 органах влади. Боротьба за таке представництво відбувалася у
 різних, найчастіше — непрозорих формах у всі роки існування
 СРСР. У пострадянській Росії було впроваджено у цій сфері
 певні демократичні процедури з переважно формальним їх
 дотриманням. Цим процесам присвятило свою увагу чимало як
 західних, так і російських дослідників. Зокрема, П. Фраєр, С.
 Лаллукка, Б. Мюллер, Ю. Шабаєв, В. Ільїн, Є. Ципанов вивчали
 питання взаємозв’язку між станом і статусом мови титульної
 спільноти на прикладі Республіки Комі.
first_indexed 2025-12-07T18:24:36Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-71185
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2078-1873
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:24:36Z
publishDate 2009
publisher Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
record_format dspace
spelling Єфимищ, Н.
2014-11-25T23:19:47Z
2014-11-25T23:19:47Z
2009
Суб’єктність етнічної спільноти комі та питання мовної політики у дискурсі 1990-х років / Н. Єфимищ // Політичний менеджмент. — 2009. — № 6(39). — С. 117-126. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
2078-1873
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71185
Однією з особливостей територіальних автономій фінно-
 угорських народів у Радянському Союзі та у пострадянській
 Росії є те, що функція збереження етнічності домінує над усіма
 іншими потенційними чи декларованими функціями. Автономії
 відрізняються від звичайних областей лише тим, що у них
 зберігаються деякі „ніші” для задоволення етнокультурних
 потреб титульних спільнот. За межами автономій, у діаспорах,
 не існує реальних механізмів збереження етнічності. Саме
 тому проблема збереження мови в автономіях пов’язується
 з представництвом її носіїв у законодавчих і виконавчих
 органах влади. Боротьба за таке представництво відбувалася у
 різних, найчастіше — непрозорих формах у всі роки існування
 СРСР. У пострадянській Росії було впроваджено у цій сфері
 певні демократичні процедури з переважно формальним їх
 дотриманням. Цим процесам присвятило свою увагу чимало як
 західних, так і російських дослідників. Зокрема, П. Фраєр, С.
 Лаллукка, Б. Мюллер, Ю. Шабаєв, В. Ільїн, Є. Ципанов вивчали
 питання взаємозв’язку між станом і статусом мови титульної
 спільноти на прикладі Республіки Комі.
uk
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
Політичний менеджмент
Етнополітологія
Суб’єктність етнічної спільноти комі та питання мовної політики у дискурсі 1990-х років
Article
published earlier
spellingShingle Суб’єктність етнічної спільноти комі та питання мовної політики у дискурсі 1990-х років
Єфимищ, Н.
Етнополітологія
title Суб’єктність етнічної спільноти комі та питання мовної політики у дискурсі 1990-х років
title_full Суб’єктність етнічної спільноти комі та питання мовної політики у дискурсі 1990-х років
title_fullStr Суб’єктність етнічної спільноти комі та питання мовної політики у дискурсі 1990-х років
title_full_unstemmed Суб’єктність етнічної спільноти комі та питання мовної політики у дискурсі 1990-х років
title_short Суб’єктність етнічної спільноти комі та питання мовної політики у дискурсі 1990-х років
title_sort суб’єктність етнічної спільноти комі та питання мовної політики у дискурсі 1990-х років
topic Етнополітологія
topic_facet Етнополітологія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71185
work_keys_str_mv AT êfimiŝn subêktnístʹetníčnoíspílʹnotikomítapitannâmovnoípolítikiudiskursí1990hrokív