Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7121 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка / Н. Кучеренко // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 122-127. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860118080413237248 |
|---|---|
| author | Кучеренко, Н. |
| author_facet | Кучеренко, Н. |
| citation_txt | Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка / Н. Кучеренко // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 122-127. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T17:37:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
122 1-2’2008 Народознавчi Зошити
Статтi
Наталiя КУЧЕРЕНКО
САКРАЛЬНА ТЕМАТИКА
В ТВОРЧОСТI
НИКИФОРА-ЕПIФАНIЯ ДРОВНЯКА
Natalia KUCHERENKO. On Sacral Themes In
Nikifor-Epifaniusz Drowniak’s Creativity.
Творчiсть Никифора-Епiфанiя Дровняка – це
одне з найяскравiших явищ у мистецтвi “при-
мiтиву” чи “наївному” мистецтвi ХХ ст. Його
iм’я знаходимо в багатьох статтях, поетичних i
прозових творах, документальному i художньо-
му кiнофiльмах, довiдкових виданнях, зокрема в
ґрунтовнiй “Iсторiї українського мистецтва”1 та
фундаментальнiй англомовнiй “Свiтовiй енцикло-
педiї наївного мистецтва”, виданiй у Лондонi в
1984 р.2. Сакральна тематика, унiкальнi лемкiв-
ськi храми, мотиви схiднохристиянської обрядово-
стi, зображення українського духовенства – одна
з важливiших сюжетно-тематичних лiнiй у твор-
чостi цього митця.
Лемки надзвичайно побожнi, для них святi
сходили з образíв, жили звичайним життям i все
бачили. Атмосфера церкви, спiльної молитви не
могла не надихати маленького Епiфанiя. Вiн час-
то ходив з матiр’ю до церкви. Чудовi зразки укра-
їнського сакрального мистецтва, пишнi iконостаси
лемкiвських церков дуже вплинули на його дитя-
чу уяву i наштовхували на вiдображення.
Це був єдиноможливий для нього контакт з
мистецтвом, пiдсилений усвiдомленням того, що,
гiпотетично, автором їх мiг бути i його батько.
Враження переплавилися у мистецькi образи. В
Никифоровi виникає внутрiшня потреба творен-
ня свого власного свiту, суб’єктивованого свiто-
сприйняття великої загадки життя, своєї релiгiї,
вiдмiнної вiд християнського канону.
Створюючи свiй особливий стиль, вiн малює
1Iсторiя українського мистецтва: В шести томах.– Т. 5.–
К., 1967.– C. 409.
2Див.: Сидор О. Никифор-Епiфанiй Дровняк. Вiдкрит-
тя i вiдкривачi // Пам’ятки України: iсторiя та культура.–
Львiв, 1995.– № 3.– C. 159-161.
святих, якi нагадують народнi типажi. Iнодi об-
личчям православних святих вiн надає i власних
портретних рис, а потiм ще й пише для ясностi:
“Никифор – бiскуп”, “Найсвятiший Никифор” i
тому подiбне.
Пiд час зустрiчi з мандрiвними українськими
iконописцями Епiфанiй Дровняк отримав першi
професiйнi навики. Однi з перших робiт майст-
ра, що збереглися, є тi, що знаходяться в Нацiо-
нальному музеї в Познанi, ще далекi вiд iдеалу
проби-копiї святих з iкон греко-католицьких лем-
кiвських церков з написами кирилицею. Цi об-
разки святих були платою Никифора господарям
за притулок та харчування3.
Християнство схiдного обряду, сформоване на
вiковiчних традицiях українського народу, бу-
ло основою та пiдмурком етичних та естетич-
них засад художнього мислення та фiлософського
ставлення до навколишнього свiту i втiлення до
творчих виявiв, найвищих злетiв смiливої творчої
думки та майстерностi виконання.
Шлях Никифора-Епiфанiя Дровняка до живо-
пису iшов через церкву, через освоєння тради-
цiй українського iконопису. Його сакральне ма-
лярство, яке вiн студiював у церквi, так само,
як творчiсть давнiх лемкiвських iконописцiв, бу-
ло способом вираження його глибокої та щирої
вiри. Дослiдник Анджей Банах в однiй iз перших
своїх книг про Никифора “Пам’ятка з Криницi”4
у роздiлi “Найбiльший вплив: малярство руських
iкон” звернув на це увагу.
Синтеза Заходу зi Сходом, зв’язок двох куль-
тур створили оригiнальнi й самобутнi твори ми-
стецтва. Епiфанiй Дровняк був людиною релi-
гiйною i вiд наймолодших лiт ходив до церкви.
Наслiдування формальних церковних прикладiв,
здогадується Банах, було для нього не тiльки пи-
танням полегшення працi, але, перед усiм, iншим
пошаною до церкви. Отож, коли Никифор хо-
тiв хвалити Бога, то робив це таким способом,
який побачив на стiнi церкви. Ще одним доказом
цього є його бiльшого формату розбудованi, ба-
гатотематичнi композицiї 1920-их рр., якi, неначе
iконостас, розвивають релiгiйний сюжет.
А у роздiлi “Вiд примiтиву до вiзантiйського
3Kowalczewski A. Jaśnie pan Nikifor.– Lódź, 2005.– S. 10.
4Banach A. Pamiȩntka z Krynicy.– Kraków, 1959.
НАТАЛIЯ КУЧЕРЕНКО. Сакральна тематика в творчостi... 123
124 1-2’2008 Народознавчi Зошити
НАТАЛIЯ КУЧЕРЕНКО. Сакральна тематика в творчостi... 125
126 1-2’2008 Народознавчi Зошити
мистецтва” автор пiдкреслює площиннiсть i дво-
вимiрнiсть акварелей Никифора сакрального змi-
сту, що є прикладами впливу вiзантiйського та
українського православного мистецтва. В Ники-
фора тло, як помiчає А.Банах, важливiше вiд про-
стору, воно – дно уявних таємниць. На цьому
тлi Епiфанiй Дровняк не дбає про пропорцiї –
величина постатей вiльна вiд лiнiйної перспекти-
ви, залежна вiд їх значення, а їхня ритмiка ви-
дiляє важливiшi речi вiд менш важливих. Як i в
вiзантiйському мистецтвi, Никифор охоче засто-
совує повторення. Вiн цiлеспрямовано повторює
силуети, постатi, жести5. Український iконопис,
починаючи з найдавнiших пам’яток, що дiйшли
до нашого часу, привертає увагу поєднанням ви-
сокого рiвня професiйного виконання i яскраво
вираженими рисами народного трактування худо-
жнього образу. Таке живе пульсування народної
течiї надавало українському сакральному маляр-
ству свiтського, дуже людяного i демократично-
го звучання, наближало його до повсякденного
життя людей. Через те сакральне втрачало свою
сувору iєрархiчну винятковiсть i набувало якоїсь
особливої щиросердечної теплоти, свiжостi, i зво-
рушливої безпосередностi.
У цьому зв’язку слушним буде навести спосте-
реження одного iз спiвавторiв вступної статтi до
каталогу виставки галицького примiтиву 1939 р.
у Львовi – художника М.Федюка. “Примiтив –
писав вiн, – виступає, як правило, у перехiднiй
добi мiж двома стилями. Таким чином, примiтив
є епiгоном або ж предтечею нового мистецького
свiтогляду, причому й границi мiж примiтивною
творчiстю i повним стилем нерiдко дуже пливкi...
Всякий стиль – це окремий свiт почувань, ду-
мок i поглядiв i зв’язаного з ними вислову за-
собiв, формальних i технiчних. Це зiграний ор-
кестр, який iдеально iлюструє пафос доби. При-
мiтив – це скромнi, несмiливi або призабутi акор-
ди, в обох випадках – вiдмiннi, рiзнi, та разом з
тим ми рiдко зустрiнемо в творах визнаного ве-
ликого мистецтва iндивiдуальних майстрiв пензля
й долота, такий великий вклад свiжостi й безпо-
середностi, невимушенi пiдкреслення – акценти,
несподiванi поєднання, як у багатьох примiти-
вах. Первiсний природний рiст творчих спонук
5Певний Б. Майстри нашого мистецтва: Роздуми про
мистцiв та мистецтво.– Нью-Йорк; К., 2005.– С. 51.
– це щось безконечно важливiше в зародженнi
мистецької думки, нiж ерудицiя”6. Роздумуючи
про феномен примiтиву в українському мистецт-
вi Iларiон Свєнцiцький пише: “Ближчий розгляд
сутi мистецької творчостi самого народного мит-
ця виявляє, що мiж єством його творчостi i суттю
творчостi великого свiтового мистецтва немає рiз-
ниць в якостi або кiлькостi виявленого почування
i пафосу, – вони або є близько спорiдненi якраз
єдиною можливою для них формою вияву своїх
почувань i думок...
В образах народного митця краски дiйсно гра-
ють, сяють, хапають за очi, проте нiколи не ра-
зять своєю сирiстю i не мучать одноманiтною
площиннiстю”7.
У образах святих Никифор-Епiфанiй Дров-
няк дотримується традицiйних iконописних норм
Української Греко-Католицької Церкви. Це сто-
сується iконографiчних канонiв, композицiйних
вирiшень та стилiстики. При цьому вiн у бiль-
шостi своїй надає своїм сакральним композицiям
бiльш спрощеного вигляду, вдаючись до змiщення
пропорцiй у бiк їх скорочення, а то й деформа-
цiї. Ще однiєю з рис, яка притаманна його тво-
рам, є тяжiння до посилення декоративних еле-
ментiв. Вiн залюбки вводить орнаментальнi мо-
тиви як оздоблення одягу, здебiльшого у виглядi
лiнiйно-орнаментальних вiзерункiв, виконаних бi-
лою, чорною або червоною фарбами [iл. 1, 3]
Никифор-Епiфанiй Дровняк, своїм розумiнням
змiсту, знаходить свою iндивiдуальну пластично-
образну доступну мову, позбавлену iрреальної си-
мволiки, спрощує канонiчну iконографiю, надає
своїм творам земного характеру. З образами по-
пулярних святих у народнiй уявi пов’язувалася
iдея заступництва, добра i справедливостi.
Колорит iкон насичений. У ньому поєднанi
приглушенi синi, густа зелень синюватого вiдтiн-
ку, насиченi вохристо-коричневi тони, приглуше-
ний червоний.
Арсенал зображальних засобiв мiнiмальний:
графiчна лiнiя, обмежена палiтра локальних ко-
льорiв. Визначальним засобом творення образу є
лiнiя, якою майстер володiв досконало. Лiнiйним
контуром окреслював силует постатi, риси облич-
чя, виявляв найхарактернiше без зайвих дрiбниць.
6Цит. за: Свєнцiцька В., Откович В. Українське наро-
дне мистецтво ХIII-ХХ ст.– К., 1991.– C. 13-33.
7Там само.– C. 33.
ХРИСТИНА БЕРЕГОВСЬКА. Симбiоз стилiстичних змiн та напрямкiв... 127
Органiчно поєдналися реальне з iрреальним,
земне i фантастичне, наївна уява мрiйника. Ри-
си обличчя зображених святих нагадують типажi
криницьких лемкiв. Добрий, проникливий погляд
очей. Богородиця, хоч i має пишнi шати i корону
на головi, схожа на земну жiнку – матiр [iл. 3]
Цiкавою є велика група iкон, що вирiзняють-
ся новаторським трактуванням образiв святих на
фонi реалiстичного архiтектурного пейзажу у ви-
глядi гiрської панорами з хвилястими хребтами та
рядами смерiчок на них – на дальнiм планi. На
ближньому планi – образ святого перед храмом.
Типовим прикладом є акварелi “Святий перед ве-
жею” [iл. 4], “Свята Анна у хмаринi над хра-
мом” [iл. 6] 1950-их рр., де зображена свята, що
стоїть на бiлiй хмаринi над сiльським храмом се-
ред типового пейзажу Бескид. Цi твори вражають
своєю цiлiснiстю та експресивнiстю.
Абсолютно унiкальною роботою є “Молитов-
ник”. В юностi Епiфанiй Дровняк не мiг собi
дозволити на релiгiйну лiтературу. Вiн не хотiв
вiдрiзнятися вiд iнших вiруючих, якi мали моли-
товники, вiн просто собi його намалював. “Бiблiя
Никифора” має 86 сторiнок, скрупульозно нама-
льованi сцени: то в небi, то на землi, то в раю, в
святинях. Приймають в них участь релiгiйнi осо-
би, постатi святих.
Никифор-Епiфанiй Дровняк, переносячи свою
фантазiю, свою уяву, свiй внутрiшнiй свiт на па-
пiр набирав певностi, ким вiн є в уявному свiтi:
великим художником, слугою Божим, якому дана
могутнiсть творця. Вiн намалював сотнi творiв, в
яких виражав свою вiру в справедливiсть i в ви-
няткову долю художника. Вiдображав реальнiсть
у своєму розумiннi, показував не те, що є, а те
що повинно бути. “Для чого малюєш?”, – запи-
тували його, “Щоб люди бачили, яке є Небо i
яке Пекло. Щоб знали...”1.
Iз вищевикладеного можемо зробити висновок,
що Никифор-Епiфанiй Дровняк, як художник,
що вирiс на традицiйнiй вiзантiйськiй iконогра-
фiї, склався як творча особистiсть, освоївши ста-
родавнi традицiї українського сакрального живо-
пису. А образи святих були значною частиною
його творчого доробку вiд перших крокiв в мис-
тецтвi до останнiх днiв життя.
1Jackowski A. Świat Nikifora.-Gdańsk, 2005.– S. 96.
Статтi
Христина БЕРЕГОВСЬКА
СИМБIОЗ СТИЛIСТИЧНИХ
ЗМIН ТА НАПРЯМКIВ
В ЖИВОПИСНIЙ СПАДЩИНI
ЙОАНИ НИЖНИК-ВИННИКIВ
Chrystyna BEREHOVSKA. On Symbiotics of
Stylistic Successions and Trends in Painted Heritage
by Joanna Nyzhnyk-Vynnykiv.
Йоанна Нижник-Винникiв – екстравертна
львiвська художниця, учениця О.Новакiвсько-
го, яка брала активну участь у культурно-мис-
тецькому життi Львова, виставляла свої роботи
на рiзноманiтних художнiх виставках, в зв’язку
з полiтичним режимом змушена була покинути
Україну.
Життя i творчiсть Йоанни Нижник хроноло-
гiчно можна подiлити на три перiоди: українсь-
кий, нiмецький i французький, кожен з яких iн-
термедiйно задавав свiй креативний тон в мис-
тецтвi. Тiльки розглядаючи її творчiсть через цi
три умовнi проекцiї, можна повнiстю охопити всю
широту та багатограннiсть художницi у царинi
малярства, керамiки та килимарства.
Головну магiстраль в плюралiстичному твор-
чому кулуарi Йоанни Нижник-Винникiв займав
живопис. Малярська творчiсть мисткинi – це рiз-
носпектральна гама мистецьких тенденцiй, змiн
та напрямкiв, якi в рiзному вiдсотковому спiввiд-
ношеннi знайшли своє вiдображення у портретах,
пейзажах та натюрмортах. Художниця жодного
разу не вiддавала себе в полон якомусь одному
конкретному стилю. Вона ним захоплювалась, од-
нак, проаналiзувавши, вiдбирала найкраще та iн-
терпретуючи втiлювала у власнiй творчостi. Ще
зовсiм молода малярка прагнула вiднайти власний
шлях мистецької творчостi, сформувати характер-
ний, харизматичний почерк, який передавав би
її особистiсть та нею змодельований фантазiйний
свiт.
Йоанна Нижник-Винникiв впродовж усього
життя неодноразово пiдпадала пiд впливи могут-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7121 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:37:26Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кучеренко, Н. 2010-03-23T14:47:51Z 2010-03-23T14:47:51Z 2008 Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка / Н. Кучеренко // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 122-127. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7121 uk Інститут народознавства НАН України Статті Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка On Sacral Themes In Nikifor-Epifaniusz Drowniak’s Creativity Article published earlier |
| spellingShingle | Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка Кучеренко, Н. Статті |
| title | Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка |
| title_alt | On Sacral Themes In Nikifor-Epifaniusz Drowniak’s Creativity |
| title_full | Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка |
| title_fullStr | Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка |
| title_full_unstemmed | Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка |
| title_short | Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка |
| title_sort | сакральна тематика в творчості никифора – епіфанія дровняка |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7121 |
| work_keys_str_mv | AT kučerenkon sakralʹnatematikavtvorčostínikiforaepífaníâdrovnâka AT kučerenkon onsacralthemesinnikiforepifaniuszdrowniakscreativity |