Образ моря в поэзии Эмили Дикинсон

У статті розглядається образ моря в поезії Эмілі Дікінсон. До цього образу у своїх творах
 звертались багато поетів. Могутня і прекрасна, жива, вічно в русі морська стихія краще всього
 передає бурхливу, бунтівну, повну пристрастей і сумнівів душу людини. Уперше море було
 ос...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство
Datum:2011
1. Verfasser: Гутар, О.И.
Format: Artikel
Sprache:Russisch
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2011
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71242
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Образ моря в поэзии Эмили Дикинсон / О.И. Гутар // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2011. — Вип. XXIV, ч. 1. — С. 35-38. — Бібліогр.: 6 назв. — рос.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:У статті розглядається образ моря в поезії Эмілі Дікінсон. До цього образу у своїх творах
 звертались багато поетів. Могутня і прекрасна, жива, вічно в русі морська стихія краще всього
 передає бурхливу, бунтівну, повну пристрастей і сумнівів душу людини. Уперше море було
 оспіване ще в античні часи. З розвитком лiтератури розвивався i образ моря у поезїї . Морські
 романи, морські повісті дуже органічно вписалися в культурно-літературний рух у рамках
 американського романтизму, сенс якого полягає в художньо-філософському освоєнні Америки.
 Потужний потік цього літературного напряму захопив і Е. Дікінсон, одним з улюблених образів якої
 є море. Море в її ліриці – передусім філософська метафора, що “диктується” законами поетичної
 творчості і особливостями індивідуальної манери поетеси. В статье рассматривается образ моря в поэзии Эмили Дикинсон. К данному образу в
 своих произведениях прибегали многие поэты. Могучая и прекрасная, живая, вечно в движении
 морская стихия лучше всего передает бурную, мятежную, полную страстей и сомнений душу
 человека. Впервые море было воспето еще в античные времена. С развитием литературы
 развивался и образ моря в поэзии. Морские романы, морские повести весьма органично
 вписались в культурно-литературное движение в рамках американского романтизма, смысл
 которого заключается в художественно-философском освоении Америки. Мощный поток этого
 литературного направления захватил и Э. Дикинсон, одним из любимых образов которой
 является море. Море в ее лирике – прежде всего философская метафора, “диктуемая” законами
 поэтического творчества и особенностями индивидуальной манеры поэтессы. The article deals with the image of a sea in Emily Dickinson’s poetry. Many poets addressed to
 the image in their works. Mighty and wonderful, living and constantly moving the sea element best of all
 represents a stormy, restless soul of a man. For the first time a sea was glorified yet in ancient times.
 With development of literature the image of a sea developed in poetry. Marine novels, marine stories
 blended very organically with the cultural literary movement within the limits of American romanticism
 the sense of which consists in the artistically-philosophical mastering of America. The powerful stream
 of this literary direction carried away E. Dickinson, one of favourite images of which is a sea. A sea in
 her lyric poetry – is foremost a philosophical metaphor, “dictated” by the laws of poetic works and the
 features of the poetess’ individual manner.
ISSN:XXXX-0041