Динаміка розвитку родини і шлюбу білорусів та її вплив на стійкість етнокультурних процесів в містах Білорусі в кін. XX – поч. XXI ст.
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7126 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Динаміка розвитку родини і шлюбу білорусів та її вплив на стійкість етнокультурних процесів в містах Білорусі в кін. XX – поч. XXI ст. / І. Колочова // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 21-27. — Бібліогр.: 2 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859648291999842304 |
|---|---|
| author | Колочова, І. |
| author_facet | Колочова, І. |
| citation_txt | Динаміка розвитку родини і шлюбу білорусів та її вплив на стійкість етнокультурних процесів в містах Білорусі в кін. XX – поч. XXI ст. / І. Колочова // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 21-27. — Бібліогр.: 2 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T13:30:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
IРИНА КОЛОЧОВА. Динамiка розвитку родини... 21
Статтi
Iрина КОЛОЧОВА
ДИНАМIКА РОЗВИТКУ РОДИНИ
I ШЛЮБУ БIЛОРУСIВ
ТА ЇЇ ВПЛИВ НА СТIЙКIСТЬ
ЕТНОКУЛЬТУРНИХ ПРОЦЕСIВ
В МIСТАХ БIЛОРУСI
В КIН. XX – ПОЧ. XXI СТ.
Iryna KOLOCHOVA. On Dynamics in Develop-
ment of Byelorussians’ Family and Marital State and
Its Impact upon Stability of Ethnocultural Processes
in Tows of Byelorussia at the End of XX and Early
XXI cc.
Родинi в бiлоруськiм суспiльствi надається ве-
лике значення, як iнституту, який забезпечує ре-
продукцiйну функцiю. Для того, щоб родина мог-
ла виконати цю важливу мiсiю збереження життя
i продовження його в нових поколiннях бiлору-
сiв, вона повинна бути стабiльною спiлкою, яка
добре оборонена державою, i, головне, наповне-
на вихованими дiтьми, справжнiми громадянами
своєї країни.
Сьогоднi в суспiльнiй свiдомостi бiлоруського
народу формується новий погляд на родину, у
якiй панують цiнностi християнства та гуманiз-
му i в якiй, як мiнiмум, виховуються двi чи три
дитини. Пiдтвердженням формування належного
ставлення до родини, материнства та дитинства
стало оголошення державою 2006 р. – роком Ма-
терi, 2007 р. – роком Дитини, 2008 р. – роком
Здоров’я.
Але сучасна родина переживає такi кризовi
явища, як неповнота i малодiтнiсть, постiйно зро-
стаюча кiлькiсть розлучень, соцiальне сирiтство,
пияцтво батькiв, самотнiсть, бiднiсть. Вченими
зафiксованi також корiннi змiни в цiннiсних орi-
єнтацiях родини, її базових структурах, функцiях,
типах, захованостi зв’язку мiж поколiннями, са-
мобутностi i традицiях.
Значно змiнився традицiйний уклад життя ро-
дини бiлорусiв – зi сiльського на мiський. Бi-
льшiсть родин бiлорусiв – це мiське населен-
ня. Кiлькiсть населення в мiстах складає майже
70% вiд усiєї кiлькостi мешканцiв. В республi-
цi нараховується бiльш за 200 мiст, в яких живе
66,1% родин. Всього в республiцi нараховуєть-
ся 1806767 родин бiлорусiв i представникiв iн-
ших нацiональностей. Родин бiлорусiв – 1240741.
Родини бiлорусiв найбiльш компактно живуть в
Центральнiй Бiлорусi (Мiнська обл. – 74,9%,
Мiнськ – 62,6%), в Пiдняпров’ї (Могильовська
обл. – 73,8%), на Полiссi (Брестська i Гомель-
ська обл. – 71,1%, 72,3%), Подвиннi (Вiтебська
обл. – 68,0%), Понямоннi (Гродненська обл. –
46,7%)1.
Змiни укладу життя бiлорусiв з традицiйного
(сiльського) на модернiзований (урбанiзований,
мiський) головним чином повпливали на етнiчнi
особливостi родини, на її нацiональнi риси. Мi-
сто, його оточення, являється новим для бiлору-
ської родини соцiумом, який створює новi умови
життя, формує новий тип етики, цiнностей.
У 2007 р. нами було проведено етносоцiоло-
гiчне опитування родин бiлорусiв з метою з’ясу-
вання збереження традицiй нацiональної культу-
ри в побутi родини i виявлення нових тенден-
цiй в родинно-шлюбних вiдносинах. Всього було
опитано 800 родин бiлорусiв, якi проживають в
30 мiстах республiки.
Респондентам було поставлено питання: “Якi
традицiї є в вашiй родинi, якi з них найважливi-
шi для вас?”. В результатi опиту були визначенi
основнi групи традицiй. Перша група – це тра-
дицiї, спрямованi на прилучення дiтей i членiв
родини до загальних цiнностей; друга група – це
традицiї, спрямованi на збереження i прилучення
дiтей i членiв родини до традицiйної бiлоруської
культури; третя група – це традицiї святкування
найбiльш значних подiй в родинi; четверта гру-
па – це традицiї вiдзначення подiй повсякденного
життя. З усiх чотирьох груп традицiй найбiль-
ший вибiр отримали традицiї нацiональної куль-
тури, якi побутують в рiзноманiтних вiдносинах
сучасної мiської родини.
Серед нацiональних традицiй значне мiсце вiд-
водиться родинно-побутовим обрядам: весiллю,
народженню дiтей, поминальним обрядам.
1Семья белорусов в городе: образ жизни и традиции:
материалы и анализ этносоциологического опроса семей бе-
лорусов, 2007 г. // Архив Института искусствоведения,
этнографии и фольклора им. К.Крапивы НАН Беларуси.–
Фонд 6.– Оп. 14.– Д. 141/1131-1134.– С. 1131-1134.
22 1-2’2008 Народознавчi Зошити
Для тлумачення процесiв зберiгання, функ-
цiонування i передачi з поколiння в поколiння
родинно-побутових традицiй приєднаємо узагаль-
нене поняття “етнокультурний комплекс”. Етно-
культурний комплекс – це набiр етновизначаючих
культурних одиниць, в якому найбiльш суттєво
виявляються особливостi родинно-побутової ку-
льтури i традицiйної обрядовостi бiлорусiв. Набiр
етновизначаючих культурних одиниць може бу-
ти досить великим, однак ми зупинимось лише
на самих цiннiсно-визначаючих родинних обря-
дах: весiллi, родинних та поминальних обрядах.
Для аналiзу побутування етнокультурного ком-
плексу в життi сучасних городян звернемось до
етносоцiологiчного опитування, яке ми проводи-
ли за обраними критерiями: освiтою респондентiв,
термiну мешкання в мiстi, типу мiста, в якому
живе респондент, типу родини, вiку респонден-
тiв, нацiональностi батькiв респондентiв та iнше.
Це може дати можливiсть розпрацювати класи-
фiкацiю ступе -нiв модернiзацiї мiської родини
бiлорусiв.
Ми видiлили три рiвнi (ступенi):
1. Високий ступiнь (рiвень) модернiзацiї мiсь-
кої родини бiлорусiв.
2. Не дуже високий ступiнь (рiвень) модернi-
зацiї мiської родини бiлорусiв.
3. Недостатньо високий ступiнь (рiвень) мо-
дернiзацiї мiської родини бiлорусiв.
Опитування проводилось за всiма обраними
нами критерiями, однак, для визначення того чи
iншого ступеня (рiвня) модернiзацiї мiської роди-
ни бiлорусiв, нам буде потрiбна обов’язкова наяв-
нiсть трьох з них: тип родини, тип мiста меш-
кання i нацiональнiсть батькiв респондентiв.
Найбiльш низький (недостатнiй) рiвень модер-
нiзацiї буде свiдчити про найбiльшу захованiсть
традицiйних прикмет в життi родини, її укла-
дi, пiдтримцi родинних обрядiв, знанню етичних
норм. А високий рiвень модернiзацiї буде харак-
теризувати недостатнiй ступiнь укорiненостi на-
цiональних особливостей в родинно-побутовiй ку-
льтурi. Згiдно з гiпотезою нашого дослiдження,
до найнижчого ступеню модернiзацiї будуть вiд-
носитись родини поширеного складу, проживаючi
в малих мiстах, i родини, опитанi з яких, мають
батькiв або хоч одного з них, за нацiональнiстю
бiлорусiв.
На нашу думку, визначення поданих критерi-
їв в якостi прiоритетних може дати можливiсть
зафiксувати особливе в нацiональнiй обрядовос-
тi i збереженнi традицiй, дозволить структурува-
ти окремi компоненти традицiй в цiлiсному видi,
систематизувати окремi розрiзненi показники та
елементи родинно-побутової обрядовостi, а потiм
описати всi ступенi (рiвнi) модернiзованостi ро-
дин, приєднуючи до цiєї характеристики й iншi
критерiї.
Перший ступiнь (рiвень) – низький (недос-
татньо високий) рiвень модернiзацiї мiської ро-
дини бiлорусiв включає три критерiї: тип родини,
тип мiста проживання та нацiональнiсть батькiв
респондентiв.
Другий ступiнь (рiвень) – невисокий рiвень
модернiзацiї мiської родини бiлорусiв включає з
трьох критерiїв – тип родини, тип мiста прожи-
вання та нацiональнiсть батькiв респондентiв –
тiльки два критерiї (будь-який з перелiчених).
Третiй ступiнь (рiвень) – високий рiвень мо-
дернiзацiї мiської родини бiлорусiв включає один
критерiй: тип родини, тип мiста проживання та
нацiональнiсть батькiв респондентiв (будь-який з
перелiчених).
Весiллю передує заключення шлюбу. Яким чи-
ном вiдбувається заключення шлюбу, якi форми
найбiльш прийнятнi для сучасних молодих пар?
Опитанi респонденти повiдомили, що заключен-
ня шлюбу у них проходило наступним чином:
– Святкова реєстрацiя шлюбу (в органах
ЗАГСу) – 72,9%;
– Звичайна реєстрацiя шлюбу (в Домах ку-
льтури, клубах, бiблiотеках, музеях та iнше) –
22,3%;
– Вiнчання у храмi – 14,7%;
– Шлюб не реєстрували – 4,1%.
Як вiдбувалась реєстрацiя шлюбу молодих пар
в залежностi вiд типу мiста бачимо в табл. 1.
Серед респондентiв, якi реєстрували шлюб свя-
точно, бiльше виявилось тих, хто живе в обласних
центрах (81,2%); серед опитаних, якi реєструва-
ли шлюб несвятково, бiльш було в малих мiстах
(31,6%); бiльшiсть тих, хто вiнчався у храмi, жи-
ве в малих мiстах також (20,9%). Виявлено, що
серед опитаних, якi вiнчались у храмi, найбiльше
тих, хто має вищу освiту (16,2%).
Як видно з вiдповiдей респондентiв, найбiльш
прийнятною формою укладення шлюбу є святко-
ва реєстрацiя шлюбу. Однак для багатьох поча-
IРИНА КОЛОЧОВА. Динамiка розвитку родини... 23
ток їх сiмейного життя пов’язаний з вiнчанням у
храмi. Ось якi думки мають молодi люди з цього
приводу: “Так, ми вiнчалися у храмi. Може час-
тково тому, що це гарна традицiя, але не тiльки.
Вважаємо, що вiнчання – це дуже мiцний фу-
ндамент довгого та щасливого сiмейного життя.
Вiталь додає, що церемонiя укладення шлюбу в
ЗАГСi нагадує складення угоди i без вiнчання в
них лишилося б вiдчування незакiнченостi обря-
ду” (Iрина та Вiталь, 22 р. i 24 р., студентська
родина, стаж сiмейного життя – пiвроку). “Ми тi-
льки збираємось повiнчатись, спочатку ми хотiли
б назбирати трохи грошей, щоб запросити вiдсвя-
ткувати разом з нами цю подiю наших друзiв та
родичiв. Мiй чоловiк був спочатку байдужий до
цього обряду, а тепер вiн пiдтримує мене, бо ми
обоє – вiруючi” (Євгенiя, 22 р., 2 р. одружена).
“Поки що ми не вiнчались. Чому? Не знаю, але
якось ми вже обговорювали це з моєю дружи-
ною, певно будемо вiнчатись, але трохи пiзнiше”
(Ганна та Андрiй, 23 р. i 24 р., сiмейний стаж –
4 мiс.)2.
Традицiйне весiлля з’являється “неписаним
юридичним актом з’явлення нової родини”. В
ньому закладений цiлий комплекс обрядових дiй,
традицiй, ритуалiв, виконання яких було обов’яз-
ковим для молодих. Кожний елемент весiльно-
го обряду мав глибокий, випрацюваний життям
предкiв сенс, який, як правило, зводився до про-
довження роду.
Весiльний обряд бiлорусiв складається з трьох
складових частин (етапiв): передвесiльнi обряди
(пiдготовчий етап), весiлля (весiльний обряд) i
пiслявесiльнi обряди (заключна частина). Умовно
ми подiлили їх на три групи. До першої групи
належать передвесiльнi обряди: оглядини, довiд-
ки, сватання, заручини та iнше; до другої групи –
весiлля (весiльнi обряди): приїзд молодого до мо-
лодої (нареченого до нареченої), шлюб, коровай,
одарювання молодих (нареченої та нареченого) та
iнше; до третьої групи – пiслявесiльнi обряди: пи-
роги, прихiд батькiв в хату невiстки пiсля весiлля
та iншi.
Пiсля аналiзу вiдповiдей респондентiв, нами
2Семья белорусов в городе: образ жизни и традиции:
материалы и анализ этносоциологического опроса семей бе-
лорусов, 2007 г. // Архив Института искусствоведения,
этнографии и фольклора им. К.Крапивы НАН Беларуси.–
Фонд 6.– Оп. 14.– Д. 141/1131-1134.– C. 1131-11342.
були зробленi наступнi висновки: обрядовi дiї пер-
шої та другої частин весiльного обряду є найвi-
домiшими i використовуються в родинах усклад-
неного типу i малих нуклеарних, а пiслявесiльнi
обряди бiльш вiдомi представникам малих нук-
леарних родин; серед тих респондентiв, якi вiд-
значили, що на їх весiллi виконувались всi три
складнi частини обряду, бiльш було респонден-
тiв, батьки яких не бiлоруси. Але i респонден-
ти, батьки яких за нацiональнiстю бiлоруси, ви-
конували весiльне застiлля (90,5%); одарювання
молодих подарунками (76,6%), одарювання роди-
чiв молодих подарунками (68,6%), подiл короваю
(65,6%), однак цi показники виявилися нерепре-
зентативними; серед тих респондентiв, якi вказа-
ли, що на їх весiллi виконувались всi три складовi
частини обряду, бiльше було респондентiв з ма-
лих та середнiх мiст. Респонденти з малих мiст
вiдзначили високий рiвень знань та використан-
ня весiльних обрядiв, – таких, як весiльний стiл,
подiл короваю, одарювання молодих та їх родичiв
подарунками.
Збереження та побутування весiльного обря-
ду за обов’язковими критерiями (тип родини, тип
мiста проживання та нацiональностi батькiв ре-
спондентiв) дозволяє визначити рiвень етноку-
льтурного розвитку родини – це не дуже висо-
кий ступiнь (рiвень) модернiзацiї мiської родини
бiлорусiв.
Найважливiшою подiєю в родинi є народження
дiтей. Нами були виявленi форми реєстрацiї дiтей
та прихильнiсть родини до тих чи iнших форм.
На питання: “Як ви реєстрували своїх дiтей?”
були отриманi наступнi вiдповiдi:
1. В основному реєстрували в органах ЗАГС –
98,3%;
2. Святкова реєстрацiя в органах ЗАГС з ро-
дичами та друзями – 2,5%;
3. Хрeстили в храмi (хоча б одну дитину) –
74,4% (мал. 1. “Форми реєстрацiї дiтей”).
Як видно з дiаграми, реєстрацiя дiтей, в основ-
ному, вiдбувається в державних закладах – орга-
нах ЗАГС. А ось хрещення у храмi – найбiльш
визнана респондентами частина обряду реєстрацiї
новонароджених дiтей.
У залежностi вiд регiону проживання реєс-
трацiя дiтей вiдбувалась наступним чином: се-
ред тих, хто реєстрував дiтей без урочистостей в
ЗАГСах бiльш було представникiв з родин, про-
24 1-2’2008 Народознавчi Зошити
живаючих в середнiх мiстах Бiлорусi (100%). Се-
ред тих, хто хрестив хоча б одну дитину у храмi,
бiльш респондентiв з родин, якi живуть в облас-
них мiстах (80,7%).
Серед тих, хто реєстрував дiтей (хоча б одного
з них) з урочистостями в державних закладах,
бiльш опитаних з родин, якi мешкають в малих
мiстах (4,8%) (табл. 2).
Родиннi обряди бiлорусiв складають комплекс
обрядiв, зв’язаних з народженням дитини. Роди-
ни (хресьбини, хрестини) – святкування з нагоди
народження дитини. Родини святкували, як пра-
вило, в день церковного хрещення – обряду офi-
цiйного приєднання новонародженого до Правос-
лавної чи Католицької Церкви. Пiдчас хрещення
дитинi давали iм’я, звичайно одного iз святих.
Паралельно з християнським, iснував i язичесь-
кий обряд, обряд приєднання дитини до родини,
роду. Головний сенс всiх обрядових дiй – вихо-
вувати дитину здоровою, мiцною, придатною для
продовження роду.
В традицiйних бiлоруських родинах у вихован-
нi дитини брали участь не тiльки батьки, близькi
родичi, але i хрещенi батьки. Чи зберiгся цей iн-
ститут сьогоднi, як ставляться батьки дiтей до
вибору хрещених батькiв? Данi опиту респонден-
тiв показують, що iнститут хрещених батькiв збе-
режений. 90% опитаних батькiв вiдповiли, що в
їх дiтей є хрещенi батьки.
В табл. 3 показано, в яких мiстах iснує тради-
цiя пiдтримки родини хрещеними батьками. Най-
бiльш цей звичай пiдтримується в середнiх мiс-
тах, обласних центрах, в Мiнську, в малих мiстах.
Наявнiсть iнституту хрещених батькiв – важ-
ливий фактор пiдтримки традицiй попереднiх по-
колiнь i його роль досить високо оцiнюється в
сучаснiй родинi (табл. 4).
Як видно з даних дослiдження, 42,2% опита-
них батькiв вважають, що хрещенi батьки – це
моральнi вчителi, носiї традицiй та звичаїв бi-
лорусiв, “другi батьки” для їх дiтей, їх роль в
життi родини дуже велика. Але 37,8% батькiв
не бачать значущостi хрещених батькiв в життi їх
дiтей, а вважають, що хрещенi батьки – швид-
ше данина звичаю, стереотип. 17,5% опитаних
вiдзначили, що не надають особливого значення
хрещеним батькам i вважають їх роль важливою
тiльки пiдчас обряду хрещення в храмi, 1,9% не
змогли знайти вiдповiдi на питання вiдносно ролi
хрещених батькiв. В залежностi вiд регiону про-
живання, вилученi наступнi думки респондентiв
щодо ролi хрещених батькiв в життi дитини. Се-
ред тих респондентiв, якi вважають, що хреще-
нi батьки грають виключну роль в життi роди-
ни, бiльше виявилось тих, хто проживає в серед-
нiх мiстах республiки (48,3%), серед тих респон-
дентiв, якi вважають, що хрещенi батьки потрiб-
нi тiльки для ритуалу хрещення дитини, бiльше
виявилось тих, хто живе в Мiнську (20,8%),
а тих, хто вважає, що хрещенi батьки не ма-
ють великого значення в життi родини i вихову-
ваннi дiтей, бiльше виявилось в обласних мiстах
(40,7%).
Пiдводячи пiдсумки вiдзначимо, що в родин-
них обрядах сучасними родинами бiлорусiв зберi-
гається досить значна кiлькiсть елементiв тради-
цiйної обрядовостi:
1. Бiльшiсть опитаних батькiв, незалежно вiд
мiсця i часу проживання в мiстi, заховує обряд
хрещення дiтей у храмi (традицiя бiльш збереже-
на в обласних мiстах республiки та в четвертiм i
першiм поколiннях городян-бiлорусiв);
2. Бiльшiсть опитаних батькiв зберiгає iнсти-
тут хрещених батькiв (традицiя бiльш збереже-
на в середнiх, потiм обласних центрах, потiм у
м. Мiнську, потiм у малих мiстах; в тих роди-
нах респондентiв, у кого один з батькiв бiлорус;
традицiя бiльше збережена в ускладнених роди-
нах; традицiя бiльше збережена у тих, хто живе
в мiстi в першому поколiннi; хто належить до
соцiальної групи “пiдприємцi”, традицiя бiльше
збережена у тих респондентiв, якi мають неповну
середню освiту);
3. Бiльшiсть опитаних батькiв високо оцiнює
роль хрещених батькiв у соцiалiзацiї дiтей та до-
лучення їх до соцiального досвiду попереднiх по-
колiнь i свого роду (дана думка про позитив-
ну сутнiсть традицiй виказали мешканцi середнiх
мiст республiки; тих респондентiв, батьки яких не
бiлоруси; респонденти з ускладнених родин; тi ре-
спонденти, якi живуть в мiстi в першому поколiн-
нi; з соцiальної групи “пiдприємцi”; респонденти
з неповною середньою освiтою). Решта респон-
дентiв виказала iншi думки, в яких невисоко була
вiдзначена роль хрещених батькiв в соцiалiзацiї
дiтей, вказали на поступове зникнення необхiд-
ностi притягнення їх до родинного виховування.
4. Наявнiсть iснування родинних звичаїв та об-
IРИНА КОЛОЧОВА. Динамiка розвитку родини... 25
рядiв за трьома обраними нами критерiями – типу
родини, типу мiста проживання та нацiональностi
батькiв респондентiв, дає можливiсть визначити
рiвень етнокультурного розвитку родини – це не
дуже високий ступень (рiвень) модернiзацiї мiсь-
кої родини бiлорусiв.
Похорон – цикл родинних звичаїв та обрядiв,
який завершує життя людини, його ритуальнi дiї
зв’язанi з ушануванням пам’ятi небiжчика та про-
водами його в останнiй шлях.
За результатами опиту виявлено, що мiська ро-
дина бiлорусiв дотримується наступних елементiв
поминальної обрядовостi в своїй родинi: догляд за
могилами – 89,4%; поминання померлих у хра-
мi – 57,5%; навiдання могилок за особливими
днями: на Дiди, Радунiцу, у роковини смертi та
iнше – 86,9%; поминальна вечеря – 48,3%; iншi
вiдповiдi – 0,9%; немає вiдповiдi – 0,4%. Роз-
подiл ступеня збереження елементiв поминальних
обрядiв бiлорусiв, проживаючих в рiзних мiстах
вiдображений в табл. 5.
Практично всi елементи традицiйної поминаль-
ної обрядовостi бiлорусiв зберiгаються в родинi. У
малих мiстах традицiя зберiгається майже повнiс-
тю, бiльша частина опитаних з Мiнську навiду-
ють могили своїх родичiв пiдчас особливих днiв –
Радунiци, Дiдiв, роковини з дня смертi. Бiльш за
половину опитаних з середнiх мiст дотримуються
поминальної вечерi, як засобу об’єднання родини
навiть пiсля смертi близької людини.
Очевидно, що традицiї поминальних обрядiв
збереглись сучасними бiлорусами-городянами в
головних елементах: бiльшiсть городян навiдують
могилки померлих в православнi свята, догляда-
ють їх, розповiдають про померлих своїм дiтям та
онукам. В малих мiстах та обласних центрах ви-
бiр компоненту “догляд за могилками”, “навiдан-
ня могилок за особливими датами” перебiльшує
в порiвняннi з iншими мiстами, що пояснюється
безпосередньою близькiстю розмiщення могилок,
збереженням локальної традицiї.
Всi складовi елементи обряду похорон бiльш
характернi для респондентiв, чиї батьки не
бiлоруси.
В другiм поколiннi бiлорусiв, якi мешкають в
рiзних мiстах Бiлорусi, бiльш збереглись елемен-
ти поховальних обрядiв, якi стосуються навiдання
могилок в особливi днi (на Дiди, Радунiцу, у ро-
ковини смертi), i поминальна вечеря; в третiм та
четвертiм поколiннях – догляд за могилками ро-
дичiв, поминання померлих у храмi й iнше.
Найбiльш зберiгаються традицiї поминання в
ускладнених родинах, що можна пояснити наяв-
нiстю представникiв декiлькох поколiнь, якi жи-
вуть в однiй родинi.
Наявнiсть iснування поминальних звичаїв та
обрядiв за трьома обраними нами критерiями –
типу родини, типу мiста проживання та нацiона-
льностi батькiв респондентiв, дає можливiсть ви-
значити ступiнь (рiвень) етнокультурного розвит-
ку родини – це не дуже високий ступiнь (рiвень)
модернiзацiї мiської родини бiлорусiв.
Таким чином, переважною формою заключе-
ння шлюбу мiських родин бiлорусiв з’являється
святкова реєстрацiя шлюбу, яка проходить, згiдно
з юридичним законодавством країни, з викори-
станням елементiв традицiйної весiльної обрядо-
востi. Стiйкою тенденцiєю формування шлюбно-
сiмейних стосункiв з’являється освячення шлюбу
в храмi. Частина опитаних респондентiв взага-
лi не реєструвала шлюб. Ця тенденцiя є доволi
поширеною для сучасностi, бо характеризує толе-
рантнi вiдносини молодi до громадянських шлю-
бiв (сужиття).
Бiльшiсть молодих батькiв тiльки реєструють
дiтей в органах ЗАГС, отримують посвiдчення
про народження дитини та не включають в цю
подiю обрядову частку, не використовують еле-
менти нацiональної культури. Важливою прикме-
тою родинного обряду з’являється прихильнiсть
сучасної родини до хрещення дитини у храмi.
Сполучення офiцiйної реєстрацiї в органах ЗАГС
з хрещенням в храмi, а потiм святкування цiєї
подiї з родичами та друзями, часом з викори-
станням елементiв народних родинних обрядiв –
стiйка прикмета процесiв етнокультурного розви-
тку сучасної бiлоруської родини.
Дослiдження показало, що родина бiлорусiв до-
тримується звичаїв, традицiй сiмейно-побутової
обрядовостi, зберiгає окремi елементи традицiй-
ностi в життi родини, її укладi. Згiдно з розпра-
цьованою класифiкацiєю, вона не знаходиться на
не дуже високому ступенi модернiзацiї.
Данi висновки пiдтверджуються думками рес-
пондентiв: 65,0% опитаних вважають, що необ-
хiдно гармонiчно сполучати народний досвiд та
обряднiсть з сучасними, новими традицiями та
вводити їх у життя сучасної родини.
26 1-2’2008 Народознавчi Зошити
IРИНА КОЛОЧОВА. Динамiка розвитку родини... 27
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7126 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:30:03Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Колочова, І. 2010-03-23T14:52:07Z 2010-03-23T14:52:07Z 2008 Динаміка розвитку родини і шлюбу білорусів та її вплив на стійкість етнокультурних процесів в містах Білорусі в кін. XX – поч. XXI ст. / І. Колочова // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 21-27. — Бібліогр.: 2 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7126 uk Інститут народознавства НАН України Статті Динаміка розвитку родини і шлюбу білорусів та її вплив на стійкість етнокультурних процесів в містах Білорусі в кін. XX – поч. XXI ст. On Dynamics in Development of Byelorussians’ Family and Marital State and Its Impact upon Stability of Ethnocultural Processes in Tows of Byelorussia at the End of XX and Early XXI cc. Article published earlier |
| spellingShingle | Динаміка розвитку родини і шлюбу білорусів та її вплив на стійкість етнокультурних процесів в містах Білорусі в кін. XX – поч. XXI ст. Колочова, І. Статті |
| title | Динаміка розвитку родини і шлюбу білорусів та її вплив на стійкість етнокультурних процесів в містах Білорусі в кін. XX – поч. XXI ст. |
| title_alt | On Dynamics in Development of Byelorussians’ Family and Marital State and Its Impact upon Stability of Ethnocultural Processes in Tows of Byelorussia at the End of XX and Early XXI cc. |
| title_full | Динаміка розвитку родини і шлюбу білорусів та її вплив на стійкість етнокультурних процесів в містах Білорусі в кін. XX – поч. XXI ст. |
| title_fullStr | Динаміка розвитку родини і шлюбу білорусів та її вплив на стійкість етнокультурних процесів в містах Білорусі в кін. XX – поч. XXI ст. |
| title_full_unstemmed | Динаміка розвитку родини і шлюбу білорусів та її вплив на стійкість етнокультурних процесів в містах Білорусі в кін. XX – поч. XXI ст. |
| title_short | Динаміка розвитку родини і шлюбу білорусів та її вплив на стійкість етнокультурних процесів в містах Білорусі в кін. XX – поч. XXI ст. |
| title_sort | динаміка розвитку родини і шлюбу білорусів та її вплив на стійкість етнокультурних процесів в містах білорусі в кін. xx – поч. xxi ст. |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7126 |
| work_keys_str_mv | AT koločovaí dinamíkarozvitkurodiniíšlûbubílorusívtaíívplivnastíikístʹetnokulʹturnihprocesívvmístahbílorusívkínxxpočxxist AT koločovaí ondynamicsindevelopmentofbyelorussiansfamilyandmaritalstateanditsimpactuponstabilityofethnoculturalprocessesintowsofbyelorussiaattheendofxxandearlyxxicc |