Про "жертовні" камені на Бойківщині

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2008
Main Authors: Гощіцькій, А., Наконечна, Т.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут народознавства НАН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7128
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Про "жертовні" камені на Бойківщині / А. Гощіцькій, Т. Наконечна // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 63-73. — Бібліогр.: 56 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859754707209158656
author Гощіцькій, А.
Наконечна, Т.
author_facet Гощіцькій, А.
Наконечна, Т.
citation_txt Про "жертовні" камені на Бойківщині / А. Гощіцькій, Т. Наконечна // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 63-73. — Бібліогр.: 56 назв. — укp.
collection DSpace DC
first_indexed 2025-12-02T00:52:44Z
format Article
fulltext АРТЕМ ГОЩIЦЬКИЙ, ТЕТЯНА НАКОНЕЧНА. Про “жертовнi” каменi... 63 Статтi Артем ГОЩIЦЬКИЙ, Тетяна НАКОНЕЧНА ПРО “ЖЕРТОВНI” КАМЕНI НА БОЙКIВЩИНI Artem HOSHCHITSKY, Tetyana NAKO- NECHNA. On Offering Stones in Boiko Land. В контекстi вивчення вiрувань i уявлень наших предкiв надзвичайно цiкавим i актуальним є вiд- найдення i вивчення штучно оброблених каменiв i петроглiфiв. Серед культових каменiв в лiтературi описуються каменi з назвами “жертовний”, або “жертовник”. Дослiдники мають на увазi, що при певних ритуалах безпосередньо на каменi, або бi- ля нього вiдбувалися жертвоприношення. За зов- нiшнiми ознаками в першу чергу їх видiляють за наявнiстю штучних заглиблень (“жолобiв”, “чаш”, “жертовних ям” та iнше) переважно на верхнiх горизонтальних площадках. За тими са- мими ознаками, хоча i дещо умовно, ми також бу- демо називати подiбнi каменi “жертовними”. Такi каменi вiдомi на рiзних частинах територiї Укра- їни, в тому числi i в масивi Українських Карпат. Зокрема, це пам’ятки на скелях поблизу с. Урич, с. Розгiрче Сколiвського р-ну Львiвської обл., на “скелях Довбуша” поблизу c. Бубнище Долинсь- кого р-ну, на Писаному Каменi в Верховинсько- му р-нi, та на Лисiвському каменi, Косiвського р-ну, Iвано-Франкiвської обл. Цi об’єкти довгий час користувались увагою вчених, зокрема таких, як Iван Вагилевич1, Михайло Рожко2, Микола 1Вагилевич I. Берди в Уричi // Подорожi в українських Карпатах / Упор. М.А.Вальо.– Львiв, 1993.– C. 102-113. 2Рожко М.Ф., Бандрiвський М.Ф. Середньовiчнi пе- троглiфи на урiцькому каменi // Скелi i печери в iсто- рiї та культурi стародавньої України. Наукова конферен- цiя: Збiрник тез повiдомлень та доповiдей.– Львiв, 1995.– С. 80-82; Рожко М.Ф. Тустань – давньоруська наскельна фортеця.– К.: Наук. Думка.– 240 с., з iл. i карт.; Йо- го ж. Тустань. Державно iсторико-культурний заповiдник // Сколiвщина.– Львiв: iнститут народознавства НАНУ, 1996.– С. 41. Бандрiвський3. Проте невелика кiлькiсть вiдомих пам’яток утруднює остаточне з’ясування питання їх походження i призначення. Метою цiєї статтi є введення у науковий обiг даних про новi знайденi культовi каменi (див. карта 1), оскiльки нагромадження подiбного ма- терiалу з часом дасть вiдповiдi на поставленi пи- тання та простiр для бiльш широких узагальнень. Карта 1. № 1 – камiнь “Турецька баба” знайдений по- близу с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвської обл. № 2 – камiнь з горизонтальною площадкою та жолобом на нiй, знайдений бiля потоку Березовий, на схилi Комарницького хребта, поблизу с. Верхнє Синевидне Сколiвського р-ну Львiвської обл. № 3 – скеля з зображеннями долонь, хре- стiв та жолобами. № 4 – скеля з округлими жолобами та жолобом у виглядi ступнi. Влiтку 2006 р. було знайдено камiнь4, ймовiр- но, культового призначення, в с. Корчин Сколiв- 3Бандрiвський М.Г. Сварожi лики: нариси.– Львiв: Ло- гос, 1992.– 102 с.; Його ж. Жолобоподiбнi заглиблення на скелях Карпат // Скелi i печери в iсторiї та куль- турi стародавньої України. Наукова конференцiя: Збiрник тез повiдомлень та доповiдей.– Львiв, 1995.– С. 104-107; Його ж. Мiсце петроглiфiв Урiча в наскельному мистецтвi Карпато-Балканського регiону // Скелi i печери в iсторiї та культурi стародавньої України. Наукова конференцiя: Збiр- ник тез повiдомлень та доповiдей.– Львiв, 1995.– С. 7-10; Його ж. Петроглiфи Гуцульщини: стан i перспективи дос- лiджень // Скелi i печери в iсторiї та культурi стародавньої України. Наукова конференцiя: Збiрник тез повiдомлень та доповiдей.– Львiв, 1995.– С. 102; Його ж. Про “поганськi каменi” в Карпатах // Археологiя.– 1989.– № 3.– С. 109- 116; Його ж. Знаки-iдеограми у петроглiфах Гуцульщини // П’ята геральдична конференцiя. Збiрник тез повiдом- лень та доповiдей.– Львiв, 1995.– С. 3-5. 4Висловлюємо щиру подяку Василю Пастушкiву за те що показав нам цей камiнь. 64 1-2’2008 Народознавчi Зошити Рис. 1 – камiнь № 1 загальний вигляд. Рис. 2 – схема каменя № 1 i жолоба на його поверхнi. Рис. 3 – фото жолоба на каменi № 1. ського р-ну Львiвської обл., який розташований в урочищi Кам’янистий, приблизно на 2,5 км пiв- деннiше вiд села, на лiвому березi потоку Ма- ла Рiчка (див. рис. 1), бiля лiсової дороги, що веде на хребет Парашка. Пам’ятка являє собою розколену надвоє скелю (пiсковик) неправильної трикутної форми (висотою 2 м, шириною 3,8 м, довжиною 4,15 м), що за формою вiддалено на- гадує двосхилий дах. В горизонтальному перерiзi – досить правильної прямокутної форми. Шири- на трiщини якою розколений камiнь – приблизно 0,45 м. Зверху камiнь має невелику горизонталь- ну площадку (0,6 x 0,5 м) з округлим жолобом (дiаметром 0,2 м, глибиною 0,1 м) i стiнками це- глястого кольору, що є свiдченням обпалу (див. рис. 3). Жолоб розмiщено з пiвденно-захiдного боку каменя, ближче до краю, таким чином, що з самого краю каменя стiнка жолоба вiдсутня. Дос- теменно встановити природнiсть чи штучнiсть по- ходження жолоба досить складно, оскiльки слiдiв вiд iнструменту не виявлено. На скелi знаходимо велику кiлькiсть написiв пiзнього походження, тим не менше прогляда- ються кiлька бiльш раннiх петроглiфiв. На вер- тикальнiй стiнцi з пiвденно-захiдного боку на висотi 0,3 м вiд рiвня сучасної поверхнi ґрун- ту зафiксовано антропоморфне зображення (див. рис. 4). Внизу вибито петроглiф, який представ- ляє собою схематичне зображення людини (висо- тою 0,53 м), в якої ноги утворенi двома лiнiями, що сходяться вгорi i двома горизонтальними лiнi- ями – стопами. Голова антропоморфного силуету теж утворена двома вирiзаними горизонтальни- ми лiнiями, а для зображення тулубу використа- но природну нерiвнiсть скелi, що з’єднує голо- ву i ноги. Зображення рук вiдсутнє. Дещо вище цього петроглiфа стiну роздiляє горизонтальна лi- нiя, виконана в тiй самiй технiцi, що й антропо- морфне зображення. На висотi 0,5 м над ант- ропоморфним петроглiфом вибито хрест пiзнього походження (висотою 0,17 м, шириною 0,08 м), який має одну поперечину при основi i двi звер- ху. З лiвого боку вiд хреста вибито лiтери “МР”. На пiвнiчно-захiднiй похилiй стiнцi вибито ромб з заокругленими кутами (висота 0,24 м, ширина 0,16 м) i вписаний у нього хрест з розширеними кiнцями. Ззовнi, бiля трьох кутiв ромба вибито невеликi круглi заглиблення, дiаметром 0,01 м. Зверху i з лiвого боку вибито по одному отвору, АРТЕМ ГОЩIЦЬКИЙ, ТЕТЯНА НАКОНЕЧНА. Про “жертовнi” каменi... 65 Рис. 4 – фото антропоморфного петроглiфа на каменi № 1. Рис. 4 а – антропоморфний петроглiф на каменi № 1. знизу – два, з правого боку зображення не збе- реглось. Щодо технiки нанесення, то описанi пе- троглiфи вибитi пунктирно з додатковим прошлi- фовуванням (див. рис. 5). Кожному з описаних петроглiфiв знаходимо аналогiї в iнших куточках Карпат як за семан- тикою так i за технiкою виконання. Зокрема, що стосується жолобоподiбного заглиблення, то аналоги зустрiчаємо як в Українських Карпатах, так i на Чесько-Моравському пограниччi. Що- до датування подiбних пам’яток, то на теренах Чесько-Моравського пограниччя їх прийнято по- в’язувати з перiодом становлення раннього сло- в’янства. З цим не погоджується, наприклад, М.Бандрiвський але, на жаль ще не вiднайдено методики, яка б дозволила датувати цi пам’ятки бiльш точно5. Стосовно функцiонального їх при- значення зроблено припущення про використан- ня жолобоподiбних заглиблень для жертвоприно- 5Бандрiвський М.С. Жолобоподiбнi заглиблення...– С. 106. шень6. На це, зокрема, вказують слiди обпалу бурого кольору на стiнках. В Карпатах вiдомi також аналоги й антропо- морфному петроглiфу. В Українських Карпатах це – зображення танцюючих чоловiчкiв на ске- лях коло с. Урич, Сколiвського р-ну, Львiвської обл.7, та на Писаному Каменi в Верховинсько- му р-нi, Iвано-Франкiвської обл.8. В Румунських Карпатах аналогiчнi ображення знаходимо в пече- рi Чизмей, район Хунедуара, що в Трансiльванiї, але, на жаль, однозначного датування цих пам’я- ток теж ще немає9. Щодо хреста з розширеними кiнцями-рамена- ми, вирiзьбленого на пiвденно-захiднiй стiнцi ка- меня, то хрести такого типу прийнято датувати XII-XIV ст.10. Подiбне, вписане в ромб, зобра- ження хреста знаходимо на Писаному Каменi, але в цьому випадку хрест вписано в ромб, з три- кутними вiдростками по кутах11. Ромби з три- кутними вiдростками в вершинах знайденi побли- зу Космача на каменi “Дванадцяти опришкiв”12. Неподалiк, на одному з каменiв висiчено коло дiа- метром 0,5 м, всерединi якого викуто рiвнорамен- ний хрест з трикутниками на кiнцях13. Що сто- сується антропоморфних зображень на Гострому Каменi в с. Урич, то М.Бандрiвський за анало- гiчними пам’ятками з Центрально-Схiдної Євро- пи датує їх перiодом раннього залiза14. Назагал щодо описуваного тупу хрестiв з ромбами i сти- лiзованих фiгурок людей, з Писаного Каменю, то дослiдник вважає, спираючись на вже датованi аналоги з Пiвденно-Схiдної Європи i Верхнього Поднiстров’я, що їх варто вiдносити до перiоду раннє середньовiччя – XIV ст.15. Але для бiльш 6Бандрiвський М.С. Знаки-iдеограми у петроглiфах...– С. 3. 7Бандрiвський М.С. Мiсце петроглiфiв Урiча...– С. 7. 8Бандрiвський М.С. Петроглiфи Гуцульщини...– С. 102. 9Бандрiвський М.С. Мiсце петроглiфiв Урiча...– С. 7. 10Рожко М.Ф., Бандрiвський М.Ф. Середньовiчнi пет- роглiфи на урiцькому каменi // Скелi i печери в iсторiї та культурi стародавньої України. Наукова конференцiя. Збiр- ник тез повiдомлень та доповiдей.– Львiв, 1995.– С. 81. 11Бандрiвський М.С. Петроглiфи Гуцульщини...– С. 5. 12Кугутяк М. Кам’янi старожитностi Космача.– Iвано- Франкiвськ, 2007.– С. 92-94. 13Там само.– С. 97. 14Бандрiвський М.С. Мiсце петроглiфiв Урiча...– С. 7, 10. 15Бандрiвський М.С. Петроглiфи Гуцульщини...- С. 103. 66 1-2’2008 Народознавчi Зошити Рис. 5 – зображення хрестiв на каменi № 1. Рис. 5 а – фото хреста вписаного в ромб з каменя № 1. Рис. 5 б – фото хреста з пiвденно-захiдного боку ка- меня № 1. точного датування пам’ятки необхiднi додатковi археологiчнi дослiдження. В околицях с. Корчин на даний момент вiдо- ма знахiдка бронзового кельта (сокири), перiоду раннього залiза16. Також маємо свiдчення iсну- вання на пiд’їздi до сучасного Корчина укрiп- лення княжого часу17, про це свiдчать також ви- явлений М.Рожком топонiм Пiдзамчище18, яким означують мiсце, де, ймовiрно, було укрiплення, i свiдчення iнформаторiв19. У процесi дослiдження пам’ятки було проведе- но етнографiчну розвiдку. За методикою неструк- турованого iнтерв’ю було опитано 12 iнформато- рiв, за одним винятком, уродженцi с. Корчин. З’ясовуючи питання походження назви “Турець- ка баба” ми виявили кiлька сюжетiв. Бiльшiсть iнформаторiв свiдчило, що в розломi каменя вiд татар ховалась дiвчина (“жiнка”, “баба”), але її було знайдено i вбито: “...Там замордували татари дiвчину. Не за- мордували її, вона. То, турецький камiнь, вiн отакво [показує] щiлина є. Вона туди утекла, сховала си i во вона вже так загинула, бо вони її вiдти не могли, не дiстати, нi вона вже не могла втекти вiдти, i там уже її чи мечами, чи як...”20. Цей сюжет фiксуємо з незначними варiацiями. Його ж наводить краєзнавець поч. XX ст., Семен Сородник в своїй розвiдцi про iсторiю корчин- ської шляхти: “...Недалеко озера, при лiсовiй дорозi стоїть “Турецький камiнь”, скеля розлупана надвоє. Там то убив колись турок бабу, а що не мав її де спрятати, розлупав мечем скалу надвоє i в цю розколину вкинув свою жертву...”21. Кiлька iнформаторiв засвiдчило, що на каменi 16Крушельницкая Л. Могильник конца бронзового века в Сопоте // Slovenska Аrxeologia.– Praha, 1979.– XXVII, 2.– S. 305. 17Сородник С. Iсторiя корчинської шляхти. Минуле i су- часне села Корчин.– Львiв: Панорама, 2002.– С. 11. 18Рожко М.Ф. Тустань – давньоруська наскельна...– С. 195.– Рис. 94. 19Зап. 22.07.06 в с. Корчин Сколiвського р-ну Львi- вської обл., вiд Винницького Мирона Костянтиновича, 1932 р. н. 20Зап. 22.07.06, в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвської обл., вiд Думинець Ярослави Миронiвни, 1954 р. н., уродженки м. Омськ, Росi; Меленi Вiри Са- вiвни, 1932 р. н., уродженки с. Крушельниця. 21Сородник С. Iсторiя корчинської шляхти...– С. 9-10. АРТЕМ ГОЩIЦЬКИЙ, ТЕТЯНА НАКОНЕЧНА. Про “жертовнi” каменi... 67 було вибито напис з iнформацiєю про вбивство, але нi детальнiшого змiсту напису, нi навiть мо- ви, якою його було зроблено вони пригадати не змогли22. Сам напис не виявлено. Зафiксовано одиничне свiдчення про те, що на цьому мiсцi вбито турецького полководця: “...кажут, що там вбили, пустили каменя якось, вбили турецького полководця, каменем. I то, потом назва є – турецький камiнь...”23. Також зафiксовано одиничнi свiдчення про вбивство турками багатьох людей коло каменя24 i цiкавий сюжет про те, що на цьому мiсцi було вбито не звичайну жiнку, а другу доньку князя Святослава: “...По лєгєндi, кажут, що то колись турки напали на Урич, значить, Урицького князя Ури- цького взяли, значить двi дочки. Одна дочка втi- кала на Парашку, десь там за турецьким каме- нем. Такий звичайний камiнь, розколений, така ущелина, то друга, значить, там погинула...”25. В контекстi дослiдження пам’ятки не можемо не згадати про лiсове озеро, яке знаходиться в декiлькох сотнях метрiв вiд пам’ятки. Озеро неве- лике i достатньо занедбане, жоден з iнформаторiв не змiг вказати на його назву. Семен Сородник називає його “Слезою Фатими”: “...Лiсове озерце пiд горою Кривою прозване “Слезою Фатими”. Старий мiсцевий переказ говорить, що воно було колись велике i глибоке, а в його водах жили лi- совi панни та лiсовики. Одного разу заблудилася там молода дiвчина i її залоскотали лiсовики та втягнули у воду. Вiдтодi вечорами чути бiля озе- ра плач та голосiння, просьби о ратунок...”26. Iм’я Фатима в назвi озера не може не наштовхувати на думку про зв’язок з колишньою присутнiстю тут татар на цих територiях i з Турецьким Ка- 22Зап. 22.07.06, в с. Корчин Сколiвського р-ну Львi- вської обл., вiд Богенчук Iвана Васильовича, 1927 р. н., вiд Думинець Ярослави Миронiвни, 1954 р. н., уродженки м. Омськ, Росiя; Меленi Вiри Савiвни, 1932 р. н., уродже- нки с. Крушельниця. 23Зап. 22.07.06, в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвсь- кої обл., вiд Винницького Iвана Костянтиновича, 1932 р. н. 24Зап. 22.07.06, в с. Корчин Сколiвського р-ну Львi- вської обл., вiд Корчинського Iвана Костянтиновича, 1932 р. н. 25Зап. 22.07.06, в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiв- ської обл., вiд Винницького Мирона Костянтиновича, 1932 р. н. 26Сородник С. Iсторiя корчинської шляхти...– С. 10. менем. Вдалось також зафiксувати сюжет про за- гибель татар разом iз возами у озерi27, щоправда подробиць з’ясувати не вдалось. Окрiм усних переказiв вдалось зафiксувати надзвичайно цiкавий вiдгомiн колишнього вша- нування каменю. Всi iнформатори засвiдчили, що до сих пiр побутує звичай, iдучи повз “бабу”, кланятись їй, або й цiлувати28. Деякi iнформато- ри свiдчать, що це потрiбно робити лише коли проходиш повз неї вперше29. Загальною є моти- вацiя: “буде удача в лiсi”30, “бо забере ягоди”31, “як поцiлуєш нiчого не вiзьме [мається на увазi нiчого не забере – прим. авторiв]”32. Ще один камiнь (див. рис. 6, 6 а) зi слiдами штучної обробки, ймовiрно культового призначен- ня, в цьому районi було виявлено в 2002 р. Вiн знаходиться приблизно 5,5 км на пiвденний захiд вiд Верхнього Синевидного Сколiвського р-ну на пiвденно-захiдному схилi Комарницького хребта, 2-2,5 км на пiвнiч вiд хутора, розташованого в долинi потоку Березовий, на висотi 20-30 м над її рiвнем, на правому березi, в лiсi. Нижня части- на каменю занурена в ґрунт, для огляду доступна лише верхня його частина з горизонтальною пло- щадкою. Камiнь орiєнтовано за напрямком пiв- нiчний схiд – пiвденний захiд, в довжину вiн 2,3 м, в ширину 2,1 м, висота каменю в нижнiй точцi схилу 1,5 м, в верхнiй 0,55 м. Прямокут- на площадка в верхнiй частинi каменя розмiром 0,85 x 0,45 м. Її поверхня, вiрогiдно, спецiально вiдшлiфована, майже iдеально рiвної форми, лише подекуди видно невеликi ямки i насiчки – ймовiр- но слiди вiд iнструменту, яким обробляли камiнь. 27Зап. 22.07.06 в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвсь- кої обл., вiд Думинець Ярослави Миронiвни, 1954 р. н., уродженки м. Омськ, Росiя; Меленi Вiри Савiвни, 1932 р. н., уродженки с. Крушельниця. 28Зап. 22.07.06 в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвсь- кої обл., вiд Мелень Ольги Костянтинiвни, 1923 р. н.; вiд Винницького Йосипа Миколайовича, 1936 р. н. 29Зап. 22.07.06 в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвсь- кої обл., вiд Думинець Ярослави Миронiвни, 1954 р. н., уродженки м. Омськ, Росiя; Меленi Вiри Савiвни, 1932 р. н., уродженки с. Крушельниця. 30Зап. 22.07.06, в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiв- ської обл., вiд Корчинського Петра Петровича, 1913 р. н.; вiд Винницької Любовi Михайлiвни, 1941 р.н. 31Зап. 22.07.06 в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвсь- кої обл., вiд Корчинського Богдана Iвановича, 1950 р. н. 32Зап. 22.07.06 в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвсь- кої обл., вiд Корчинського Петра Петровича, 1913 р. н. 68 1-2’2008 Народознавчi Зошити В пiвденно-захiднiй частинi площадки розмiщено штучне заглиблення дiаметром 0,06 м, глибиною 0,1 м, внутрiшнi стiнки якого носять явнi слiди штучної обробки у формi смуг, що сходяться в нижнiй частинi. Рис. 6 – камiнь № 2. Рис. 6 а – схема каменя № 2. У 70-тi рр. ХХ ст. у с. Мошанець Чернi- вецької обл. Б.Шевчук знайшов кам’яну брилу, яку мiсцеве населення називає “Бiблiйний камi- нь”, довжиною 1,5 м, шириною 1 м. Бiльша ча- стина каменю перебуває у землi та виступає на поверхню на 0,7 м. На поверхнi каменю видно 7 штучно просвердлених круглих отворiв, дiаме- тром 0,05-0,06 м, глибиною 0,1-0,15 м. Керамi- чний матерiал, що знайдений поблизу, належить до черняхiвської культури33. Подiбнi до вищеописаних жолобоподiбних за- глиблень виявленi на вершинах скель у рiзних 33Артюх В. Язичництво та раннє християнство старо- давньої Галичини.– Львiв, 2006.– С. 120-121. районах Українських Карпат. Вони переважно ок- руглої форми, розмiщенi на краях верхнiх площа- док скель. Часто змiщенi до краю скелi настiль- ки, що частина стiнки вiдсутня. Часто вiд жолобу до краю скелi веде рiвчак глибиною 0,01-0,02 м. Деякi з них носять слiди штучної обробки i об- палу34. В окремих випадках на горизонтальних площадках скель зустрiчаються заглиблення, що за формою нагадують людську ступню чи доло- ню (так званi “слiдовики”), хрест тощо. Округлi жолобоподiбнi заглиблення були вияв- ленi авторами на скелях поблизу с. Верхнє Сине- видне Сколiвського р-ну та с. Спас Туркiвського р-ну Львiвської обл. Рис. 7 – фото долонi зi скелi № 3. Рис. 7 а – зображення долонi зi скелi № 3. 34Бандрiвський М.С. Жолобкоподiбнi заглиблення...– С. 104; Бандрiвський М.С. Про “поганськi каменi”...– С. 114. АРТЕМ ГОЩIЦЬКИЙ, ТЕТЯНА НАКОНЕЧНА. Про “жертовнi” каменi... 69 Перша група жолобоподiбних заглиблень роз- мiщена на гiрському ребрi, що пiдiймається до вершини Соколовець Комарницького хребта, на лiвому березi безiменної притоки рiки Стрий. Во- на на 1-1,5 км вiддалена на пiвденний схiд вiд каменю з жолобом штучного походження, що йо- го було описано вище. На скелi знаходимо два жолобоподiбнi заглиблення округлої форми (дiа- метром 0,3 м та 0,6 м, глибиною 0,2 м та 0,5 м, вiдповiдно) розмiщенi на вiдстанi 1,5 м один вiд одного. Поруч знаходимо заглиблення у вигля- дi людських долонь з розчепiреними пальцями, приблизно 0,2 м довжиною (див. рис. 7, 7 а). Їх розмiщено таким чином, що першi двi долонi зна- ходиться на вiдстанi 1,3 м на захiд вiд жолобiв, а ще двi – 8 м пiвнiчнiше. З пiвденно-схiдного бо- ку, у невеличкому гротi (глибиною 0,90 м, шири- ною 1,60 м, висотою 1 м), на стiнцi, яка плавно переходить в стелю, знайдено два хрестоподiбнi зображення (див. рис. 8, 8 а). Їх вибито поруч, один бiля iншого на висотi 0,7 м вiд долiвки. Перший, чи не найцiкавiший, знак являє собою вертикальну лiнiю, з кiльцем наверху i горизон- тальною лiнiєю при основi (висотою 0,13 м). Другий – хрест бiльш звиклої форми, має три поперечини, середня на кiнцях перекреслена вер- тикальними лiнiями (висота 0,14 м). Правiше вiд гроту на 7-7,5 м, знаходиться вузька ущелина. На 0,5 м правiше вiд ущелини, на висотi 1 м вiд поверхнi ґрунту вибита ще одна хрестоподiбна фiгура. Вона являє собою вертикальну лiнiю, яка при основi має горизонтальну лiнiю i завершує- ться вдвiчi бiльшою – горизонтальною. Посере- динi розмiщено поперечину у виглядi “молодого мiсяця”, рiжками донизу. Висота фiгури 0,16 м (див. рис. 8 б). Наступний петроглiф знаходимо на 6 м правiше вiд попереднього, на висотi 0,35 м вiд сучасно- го рiвня ґрунту. Це вертикальна лiнiя (0,13 м) з двома горизонтальними поперечинами, що заве- ршуються меншими вертикальними лiнiями. Фi- гура своїми обрисами нагадує символiчне зобра- ження воза. Всi вищеописанi петроглiфи вибитi пунктирно, з додатковим прошлiфовуванням. Аналогiчнi зображення знаходимо на жер- товному каменi поблизу с. Обухова Київської обл. (див. рис. 9), що знаходиться на святили- щi поблизу поселення черняхiвської культу- Рис. 8 – фото хрестiв зi скелi № 3. Рис. 8 а – зображення хрестiв зi скелi № 3. Рис. 8 б – фото хреста зi скелi № 3. 70 1-2’2008 Народознавчi Зошити Рис. 9 – жертовний камiнь з с. Обухiв Київської обл. (за Кравченко Н.М. Слов’яни на територiї України в V-VII ст. // Археологiя та стародавня iсторiя Украї- ни: Курс лекцiй / Пiд ред. О.Чмихов, Н.М.Кравченко, I.Т.Черняков.– К.: Либiдь, 1992.– С. 298). Рис. 10 – фото жолоба-“слiдовика” з каменю № 4. Рис. 11 – фото жолоба зi скелi “Чортiв камiнь” коло с. Спас Старосамбiрського р-ну Львiвської обл. ри35. Велике рiзноманiття форм хрестiв та хрестоподiбних фiгур у Карпатах пов’язує- ться з часом становлення християнства та припускається їх створення представника- ми єретично-схимницьких течiй в тогочаснiй ортодоксiї36. На вiдстанi 200-250 м на пiвденний схiд зна- ходиться скеля, на вершинi якої є невелика пло- щадка 3 x 6 м, з трьома жолобоподiбними заг- либленнями. Перше – округлої форми (дiаметром 0,7 м, глибиною 0,18 м), має радiальнi рiвчаки i канавку, що ведe до краю скелi. Друге – розмiще- но поруч – у формi людської ступнi (довжиною 0,28 м, глибиною 0,08 м, див. рис. 10). Тре- тє – у формi прямокутника з округлими краями (довжиною 0,23 м, глибиною 0,1 м). Неподалiк Синевидсько – Межибрiдського комплексу пет- роглiфiв вiдомi знахiдки городища X-XIII ст.37, в урочищi “Горбище”, в мiсцi злиття р. Стрий i р. Опiр та монастиря св. Богородицi XIII ст., в урочищi “Золота гора”38. На скелi Чортiв Камiнь, що знаходиться на лi- вому березi р. Днiстер, на вiдстанi 500 м на пiв- день вiд с. Спас Старосамбiрського р-ну Львiв- ської обл., знаходимо два жолобоподiбнi заглиб- лення округлої форми, дiаметром 0,3 м (рис. 11). Їх розмiщено на захiдному краю, на вiддалi 1,5 м одне вiд одного. Вiд кожного жолоба до краю скелi веде рiвчак. Ще один цiкавий рiзновид петроглiфiв було ви- явлено авторами на скелях поблизу с. Урич. На скелi Жолоб, на 8 м пiвденнiше вiд жолобiв, що ранiше були виявленi М.Бандрiвським, на горизо- нтальнiй поверхнi знаходимо заглиблення у фор- мi хреста з розширеними раменами, шириною – 0,15 м, висотою – 0,22 м, глибиною 0,10 м39 35Кравченко Н.М. Слов’яни на територiї України в V-VII ст. // Археологiя та стародавня iсторiя Украї- ни: Курс лекцiй / Пiд ред. О.Чмихов, Н.М.Кравченко, I.Т.Черняков.– К.: Либiдь, 1992.– C. 289. 36Бандрiвський М.С. Петроглiфи Гуцульщини...– С. 104. 37Корчинський О., Литвин Т., Осаульник. Дослiджен- ня городищ у Верхньому Синевидному на Львiвщинi // Археологiчнi дослiдження на Львiвщинi у 1995 р.– Львiв, 1996.– С. 39. 38Рожко М.Ф. Тустань. Державний iсторико- культурний...– С. 41. 39Дякуємо Олеговi Марушану, який знайшов i показав нам цю хрестоподiбну фiгуру. АРТЕМ ГОЩIЦЬКИЙ, ТЕТЯНА НАКОНЕЧНА. Про “жертовнi” каменi... 71 (див. рис. 12, 12 а). Цiкаво, що на сусiдньому горбi знаходиться скеля, що має назву “Хрест”. Каменi з подiбними заглибленнями кiлькох рiз- новидiв вiдомi по всiй територiї Захiдної України. Зокрема, авторами було обстежено подiбнi жоло- боподiбнi заглиблення поблизу с. Липовиця Ро- жнятiвського р-ну Iвано-Франкiвської обл. Їх бу- ло виявлено i попередньо обстежено директором Липовицької СШ Василем Андрейкiвим. В око- лицях с. Липовиця, в урочищах Кам’яниста, Бо- роло i Ялина виявлено три групи скель, на яких знайденi округлi жолобоподiбнi заглиблення i за- глиблення у виглядi людської ступнi. Останнє, на думку В.Андрейкiва, являється петроглiфом – слiдовиком. Подiбна пам’ятка – камiнь з заглибленням у виглядi людської ступнi (“Слiд Божої Матерi”) – знаходиться в Почаївськiй Лаврi, на Кременеч- чинi i вшановується як святиня40. Наприкiнцi XIX ст. Катерина Мельник i Во- лодимир Антонович виявили поблизу Бакотсько- го середньовiчного монастиря, на березi р. Днiс- тер, камiнь, поверхня якого була вкрита круглими заглибленнями, на зразок чашок рiзної величи- ни. Одне з заглиблень було довгасте i нагадувало ступню людини. Вказанi об’єкти дослiдниця вiд- несла до мегалiтичних споруд, пов’язавши його з жертовниками41. Ще один цiкавий об’єкт був виявлений бi- ля с. Комарiв Кельменецького р-ну Чернiвецької обл. Вiн являє собою камiнь яйцеподiбної форми, на схiднiй гранi якого мiстяться три жолобоподiб- нi заглиблення, а в центрi розмiщено цилiндричну колонку дiаметром 0,35 м, що утоплена в отвiр дiаметром 0,6 м, глибиною 0,2 м. Наталiя Си- рямiна вважає цей камiнь жертовним42. До цiєї думки схиляється Вадим Артюх43. Цiкавий аналог Урицькому хрестоподiбному петроглiфу також знаходимо бiля скельного хра- му XVII ст., що поблизу с. Монастирок (Мiж- гiр’я) Борщiвського р-ну Тернопiльської обл., на 40Бандрiвський М.Г. Сварожi лики...– С. 50. 41Винокур I. Скелi i печери в iсторiї Бакоти // Скелi i печери в iсторiї та культурi стародавньої України: Нау- кова конференцiя. Збiрник тез повiдомлень та доповiдей.– Львiв, 1995.– С. 17. 42Сирямiна Н. Мегалiтичний комплекс на середньому Днiстрi: випадковiсть чи закономiрнiсть? // Вiсник. Зага- льнодержавний бюлетень УТОПIК.– 2002.– № 2.– С. 66. 43Артюх В. Язичництво та раннє християнство...– С. 92. Рис. 12 – фото жолоба вирiзаного у виглядi хреста, зi скелi Жолоб поблизу с. Урич Сколiвського р-ну Львiв- ської обл. Рис. 12 а – зображення жолоба вирiзаного у виглядi хреста. Рис. 13 – фото каменя, з жолобом у виглядi хрес- та, поблизу скельного храму XVII ст., розташованого бi- ля с. Монастирок Борщiвського р-ну Тернопiльської обл. (фото Р.Миськiва). 72 1-2’2008 Народознавчi Зошити березi р. Серет. Перед церквою в печерi “Язиче- ська” знаходиться вапнякова горизонтальна пли- та 4,0 x 2,4 x 0,6 м, на якiй вирiзано хрест (див. рис. 13). З хреста донизу вiдходить рiвчак. Окрiм хреста на каменi є чашоподiбнi заглиблен- ня. Плита була принесена на це мiсце монаха- ми в XVII ст., про що свiдчить напис на нiй44. А.Кiркор, О.Ратич, I.Винокур, С.Климовський та М.Стрiхар вважають цей камiнь жертовним. Щодо каменiв-слiдовикiв у виглядi людських долонь, то такий зафiксовано Леоном Козлов- ським в околицях Бишева (Польща). Поблизу дослiджуваного кургану було знайдено камiнь з виразно викутою на його поверхнi людською до- лонею, яка дещо бiльша вiд звичайної, з п’ять- ма стуленими заглибленими пальцями i долонею, зовнiшнi контури якої позначено рiвчаком. З тим каменем пов’язана легенда, що долоню “витиснув диявол, який нiс той камiнь, аби збурити його на Ченстохову, але на полях поблизу Бишева впус- тив додолу”45. “Слiдовики” та “жолоби” вивчає i Микола Кугутяк, зокрема, дослiджував їх в урочищi Тер- ношори, поблизу с. Снiдавки Iвано-Франкiвської обл. Дослiдник вважає їх жертовними каменями46. Вiдомi дослiдники слов’янської та давньорусь- кої археологiї Б.А.Тимощук та I.П.Русанова, ку- льтовi “каменi-слiдовики” пов’язують, зокрема, з слов’янськими святилищами47. Отже, в ходi дослiджень, було знайдено каме- нi з петроглiфами поблизу с. Корчин, с. Верх- нє Синевидне Сколiвського р-ну та поблизу с. Спас Старосамбiрського р-ну. Найчисленнiшi серед петроглiфiв це так званi “жолоби” – округлi заглиблення на горизонтальних поверхнях скель. Ми схильнi вважати, що бiльшiсть з них ма- ють природне походження. Про це свiдчить той факт, що округлi заглиблення знаходяться на чи- сленних скелях i каменях, рiзноманiтнi за фор- мою i мiсцем розташування, але розмiщенi за- 44Климовський С.I., Стрiхар М.М. Оригiнальна пам’ят- ка вiрувань населення галицької землi // Галич i галицька земля: Збiрник наукових праць.– К.; Галич, 1998.– С. 67. 45Бандрiвський М.Г. Сварожi лики...– С. 51. 46Кугутяк М. Кам’янi старожитностi Космача...– С. 57- 97; Його ж. Терношорське скельне святилище в Карпатах.– Iвано-Франкiвськ, 2007.– С. 44-53. 47Русанова И.П., Тимощук Б.А. Языческие святилища древних славян.– Москва, 1993.– С. 10-11. вжди в тих мiсцях де збирається дощова вода. Постiйна дiя вологи пришвидшує вивiтрювання каменю, в результатi утворюється заглиблення, в яке постiйно назбирується вода, що продовжує руйнувати камiнь i збiльшувати заглиблення. Дi- єю води, на нашу думку, можна пояснити i рiз- номанiття форм жолобiв. Наприклад, iнколи два такi заглиблення, розташованi поруч, збiльшую- чись, можуть сполучатись в одне, яке за формою нагадує людську ступню. Походження канавки, яка виходить з жолоба i яку можна прийняти за “кровостiк” на жертовнику, також пов’язуємо з дiєю дощової води, яка в найнижчiй точцi стiкає до краю каменя. Постiйне повторення цього про- цесу i призводить до швидшої руйнацiї каменю в цьому мiсцi. У випадку, коли жолоб утворю- ється при самому краю скелi, то та стiнка, яка найближче розмiшена до нього, повнiстю вивiт- рюється. Каменi з таким типом жолобiв, завдяки їхнiй формi, часто називають “Довбушевими сi- дальцями”48. Ймовiрно, частина з них використо- вувалась мiсцевим населенням в культових цiлях, про що свiдчать слiди обпалу та iнструменту на стiнках жолобiв. До округлих заглиблень на поверхнях скель, якi мають штучне походження, проте не вiдносять- ся до давнiх петроглiфiв, якими їх вважали де- якi дослiдники49, належать об’єкти бiля с. Багна Вижницького р-ну Чернiвецької обл. Тут, на ске- лях, видно круглi жолоби та диски з вибраними навколо кiльцями, якi розмiщено на вертикаль- них i горизонтальних їх поверхнях. Етнографiч- на розвiдка, проведена в с. Багна, показала, що цi заглиблення залишились в результатi вибиття зi скелi жорен для ручних млинкiв. У випадку, коли заготовка, при вибиваннi на скелi з при- чин невдалого сколювання ставала непридатною, її залишали як брак50. Жорна, якi збереглись у 48Зап. 22.07.06 в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвсь- кої обл., вiд Думинець Ярослави Миронiвни, 1954 р. н., уродженки м. Омськ, Росiя; Меленi Вiри Савiвни, 1932 р. н., уродженки с. Крушельниця; Сенькiв I. Гуцуль- ська спадщина.– К.: Українознавство, 1995.– С. 410; Со- родник С. Iсторiя корчинської шляхти...– С. 10. 49Марченко Г., Томенчук Б. Скельне календарне святи- лище бiля с. Багна Чернiвецької областi // Скелi i печери в iсторiї та культурi стародавньої України / Наукова кон- ференцiя: Збiрник тез повiдомлень та доповiдей.– Львiв, 1995.– С. 54-56. 50Зап. 11.10.2007 р. в с. Багна Вижницького р-ну Чер- АРТЕМ ГОЩIЦЬКИЙ, ТЕТЯНА НАКОНЕЧНА. Про “жертовнi” каменi... 73 мiсцевих господарiв за структурою каменю i дiа- метром вiдповiдають структурi скель та жолобам, вибитим на них51. В питаннi з’ясування призначення жолобiв пев- нi вiдповiдi можуть дати археологiчнi дослiджен- ня i додаткова етнографiчна розвiдка. Наприклад, привертають увагу, вiдомi на слов’янських святи- лищах, жертовнi ями у ґрунтi, якi мають округлу форму та є подiбними за розмiрами до жолобiв на скелях в Карпатах. Вони, як вважають дослiд- ники, набули широкого поширення в V-VII ст., та виконували магiчну роль, зв’язану з рiзними вiруваннями – з жертвами землi, культом пло- дороддя, з прагненням убезпечити себе вiд злих сил потойбiчного свiту, задобрити предкiв. Ями на пам’ятках були невеликими та не глибокими, влаштовувались з приводу певних подiй. Жертви до них могли приносити окремi сiм’ї, або жителi невеликих селищ52. Такi святилища розмiщували- ся за межами поселень, часто на незручних для звичайного життя мiсцевостях – на високiй горi, на крутому схилi, або серед болiт53. У випадку пам’яток, знайдених поблизу с. Верхнє Синевидне, проведення етнографiчної розвiдки ми вважали за недоцiльне, оскiльки во- ни розташованi на значнiй вiдстанi вiд села, ок- рiм того на Комарицькому хребтi є значна кiль- кiсть скельних утворень, i це утруднює i пояснен- ня iнформаторам про який саме камiнь йдеться i, вiдповiдно, отримання вiд них достовiрної iн- формацiї. В даному випадку на культовий харак- тер пам’ятки можуть вказувати зображення хрес- тiв, як “погашення” бiльш раннiх язичницьких петроглiфiв. Етнографiчну розвiдку було проведено в с. Корчин i виявлено вищеописаний звичай ша- нiвецької обл. вiд Мерджука Iвана Васильовича, 1929 р. н.; Зап. 11.10.2007 р. в с. Багна Вижницького р-ну Чернi- вецької обл. вiд Мерджук Олени Танасiвни, 1940 р. н.; Зап. 11.10.2007 р. в с. Багна Вижницького р-ну Чернiве- цької обл. вiд Нестерюк Георгiни Олексiївни, 1968 р. н.; Зап. 11.10.2007 р. в с. Багна Вижнецького р-ну Чернiве- цької обл. вiд Сiдора Михайла Миколайовича, 1930 р. н. 51Зап. 11.10.2007 р. в с. Багна Вижницького р- ну Чернiвецької обл. вiд Нестерюк Георгiни Олексiївни, 1968 р. н.; Зап. 11.10.2007 р. в с. Багна Вижницького р-ну Чернiвецької обл. вiд Мердзенюк Марiї Олексiївни, 1961 р. н. 52Русанова И.П., Тимощук Б.А. Языческие святилища...– С. 17. 53Там само.– С. 8. нування каменю. Можемо стверджувати, що ви- явлений звичай шанування каменю значно давнi- ший за зафiксованi перекази i є ще одним дока- зом на користь думки про культове призначення каменю. Сама поява подiбних переказiв поясню- ється явищем яке в психологiї прийнято називати “рацiоналiзацiєю”54. Тобто, пам’ять про камiнь як про дохристиянське культове мiсце з часом пiд впливом християнства витiсняється i трансфор- мується в звичай “кланятись бабi”, а також тра- дицiю шанування мiсця вбивства. Крiм того на- явнiсть в топонiмi “Турецька баба” слова “баба” вказує на це мiсце як на колишнє мiсце язични- цького поклонiння. А те, що традицiя побутує i зараз говорить про порiвняно пiзнiй характер па- м’ятки. На це також вказує мiсце її розташуван- ня – за селом, кiлькома метрами вище старої лi- сової дороги, у лiсовiй гущавинi. В науцi побутує думка про те, що пiсля прийняття християнства на Русi “в глибинках” продовжували функцiону- вати культовi центри й малi святилища сiльських громад55. Значна кiлькiсть вiдомих пам’яток дає змогу прослiдкувати тяглiсть традицiї вшануван- ня каменiв з жолобами та “слiдовикiв” вiд ран- нього слов’янства до сучасностi56. Вiдтак, важливим є подальше виявлення i до- слiдження нових пам’яток, що в майбутньому дасть змогу вiдповiсти на питання призначення i побутування культових каменiв, зокрема з жо- лобами, як важливого явища духовної культури населення України. 54Психологическая энциклопедия / Под ред. Р.Корсини, А.Ауэрбах.– СПб., 2006.– С. 746. 55Артюх В. Язичництво та раннє християнство...– С. 163. 56Русанова И.П., Тимощук Б.А. Языческие святилища...– С. 11.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7128
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1028-5091
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-02T00:52:44Z
publishDate 2008
publisher Інститут народознавства НАН України
record_format dspace
spelling Гощіцькій, А.
Наконечна, Т.
2010-03-23T14:53:48Z
2010-03-23T14:53:48Z
2008
Про "жертовні" камені на Бойківщині / А. Гощіцькій, Т. Наконечна // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 63-73. — Бібліогр.: 56 назв. — укp.
1028-5091
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7128
uk
Інститут народознавства НАН України
Статті
Про "жертовні" камені на Бойківщині
On Offering Stones in Boiko Land
Article
published earlier
spellingShingle Про "жертовні" камені на Бойківщині
Гощіцькій, А.
Наконечна, Т.
Статті
title Про "жертовні" камені на Бойківщині
title_alt On Offering Stones in Boiko Land
title_full Про "жертовні" камені на Бойківщині
title_fullStr Про "жертовні" камені на Бойківщині
title_full_unstemmed Про "жертовні" камені на Бойківщині
title_short Про "жертовні" камені на Бойківщині
title_sort про "жертовні" камені на бойківщині
topic Статті
topic_facet Статті
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7128
work_keys_str_mv AT goŝícʹkíia prožertovníkamenínaboikívŝiní
AT nakonečnat prožertovníkamenínaboikívŝiní
AT goŝícʹkíia onofferingstonesinboikoland
AT nakonečnat onofferingstonesinboikoland