Про "жертовні" камені на Бойківщині
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7128 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Про "жертовні" камені на Бойківщині / А. Гощіцькій, Т. Наконечна // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 63-73. — Бібліогр.: 56 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859754707209158656 |
|---|---|
| author | Гощіцькій, А. Наконечна, Т. |
| author_facet | Гощіцькій, А. Наконечна, Т. |
| citation_txt | Про "жертовні" камені на Бойківщині / А. Гощіцькій, Т. Наконечна // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 63-73. — Бібліогр.: 56 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-02T00:52:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
АРТЕМ ГОЩIЦЬКИЙ, ТЕТЯНА НАКОНЕЧНА. Про “жертовнi” каменi... 63
Статтi
Артем ГОЩIЦЬКИЙ,
Тетяна НАКОНЕЧНА
ПРО “ЖЕРТОВНI” КАМЕНI
НА БОЙКIВЩИНI
Artem HOSHCHITSKY, Tetyana NAKO-
NECHNA. On Offering Stones in Boiko Land.
В контекстi вивчення вiрувань i уявлень наших
предкiв надзвичайно цiкавим i актуальним є вiд-
найдення i вивчення штучно оброблених каменiв i
петроглiфiв. Серед культових каменiв в лiтературi
описуються каменi з назвами “жертовний”, або
“жертовник”. Дослiдники мають на увазi, що при
певних ритуалах безпосередньо на каменi, або бi-
ля нього вiдбувалися жертвоприношення. За зов-
нiшнiми ознаками в першу чергу їх видiляють
за наявнiстю штучних заглиблень (“жолобiв”,
“чаш”, “жертовних ям” та iнше) переважно на
верхнiх горизонтальних площадках. За тими са-
мими ознаками, хоча i дещо умовно, ми також бу-
демо називати подiбнi каменi “жертовними”. Такi
каменi вiдомi на рiзних частинах територiї Укра-
їни, в тому числi i в масивi Українських Карпат.
Зокрема, це пам’ятки на скелях поблизу с. Урич,
с. Розгiрче Сколiвського р-ну Львiвської обл., на
“скелях Довбуша” поблизу c. Бубнище Долинсь-
кого р-ну, на Писаному Каменi в Верховинсько-
му р-нi, та на Лисiвському каменi, Косiвського
р-ну, Iвано-Франкiвської обл. Цi об’єкти довгий
час користувались увагою вчених, зокрема таких,
як Iван Вагилевич1, Михайло Рожко2, Микола
1Вагилевич I. Берди в Уричi // Подорожi в українських
Карпатах / Упор. М.А.Вальо.– Львiв, 1993.– C. 102-113.
2Рожко М.Ф., Бандрiвський М.Ф. Середньовiчнi пе-
троглiфи на урiцькому каменi // Скелi i печери в iсто-
рiї та культурi стародавньої України. Наукова конферен-
цiя: Збiрник тез повiдомлень та доповiдей.– Львiв, 1995.–
С. 80-82; Рожко М.Ф. Тустань – давньоруська наскельна
фортеця.– К.: Наук. Думка.– 240 с., з iл. i карт.; Йо-
го ж. Тустань. Державно iсторико-культурний заповiдник
// Сколiвщина.– Львiв: iнститут народознавства НАНУ,
1996.– С. 41.
Бандрiвський3. Проте невелика кiлькiсть вiдомих
пам’яток утруднює остаточне з’ясування питання
їх походження i призначення.
Метою цiєї статтi є введення у науковий обiг
даних про новi знайденi культовi каменi (див.
карта 1), оскiльки нагромадження подiбного ма-
терiалу з часом дасть вiдповiдi на поставленi пи-
тання та простiр для бiльш широких узагальнень.
Карта 1. № 1 – камiнь “Турецька баба” знайдений по-
близу с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвської обл. № 2
– камiнь з горизонтальною площадкою та жолобом на нiй,
знайдений бiля потоку Березовий, на схилi Комарницького
хребта, поблизу с. Верхнє Синевидне Сколiвського р-ну
Львiвської обл. № 3 – скеля з зображеннями долонь, хре-
стiв та жолобами. № 4 – скеля з округлими жолобами та
жолобом у виглядi ступнi.
Влiтку 2006 р. було знайдено камiнь4, ймовiр-
но, культового призначення, в с. Корчин Сколiв-
3Бандрiвський М.Г. Сварожi лики: нариси.– Львiв: Ло-
гос, 1992.– 102 с.; Його ж. Жолобоподiбнi заглиблення
на скелях Карпат // Скелi i печери в iсторiї та куль-
турi стародавньої України. Наукова конференцiя: Збiрник
тез повiдомлень та доповiдей.– Львiв, 1995.– С. 104-107;
Його ж. Мiсце петроглiфiв Урiча в наскельному мистецтвi
Карпато-Балканського регiону // Скелi i печери в iсторiї та
культурi стародавньої України. Наукова конференцiя: Збiр-
ник тез повiдомлень та доповiдей.– Львiв, 1995.– С. 7-10;
Його ж. Петроглiфи Гуцульщини: стан i перспективи дос-
лiджень // Скелi i печери в iсторiї та культурi стародавньої
України. Наукова конференцiя: Збiрник тез повiдомлень та
доповiдей.– Львiв, 1995.– С. 102; Його ж. Про “поганськi
каменi” в Карпатах // Археологiя.– 1989.– № 3.– С. 109-
116; Його ж. Знаки-iдеограми у петроглiфах Гуцульщини
// П’ята геральдична конференцiя. Збiрник тез повiдом-
лень та доповiдей.– Львiв, 1995.– С. 3-5.
4Висловлюємо щиру подяку Василю Пастушкiву за те
що показав нам цей камiнь.
64 1-2’2008 Народознавчi Зошити
Рис. 1 – камiнь № 1 загальний вигляд.
Рис. 2 – схема каменя № 1 i жолоба на його поверхнi.
Рис. 3 – фото жолоба на каменi № 1.
ського р-ну Львiвської обл., який розташований в
урочищi Кам’янистий, приблизно на 2,5 км пiв-
деннiше вiд села, на лiвому березi потоку Ма-
ла Рiчка (див. рис. 1), бiля лiсової дороги, що
веде на хребет Парашка. Пам’ятка являє собою
розколену надвоє скелю (пiсковик) неправильної
трикутної форми (висотою 2 м, шириною 3,8 м,
довжиною 4,15 м), що за формою вiддалено на-
гадує двосхилий дах. В горизонтальному перерiзi
– досить правильної прямокутної форми. Шири-
на трiщини якою розколений камiнь – приблизно
0,45 м. Зверху камiнь має невелику горизонталь-
ну площадку (0,6 x 0,5 м) з округлим жолобом
(дiаметром 0,2 м, глибиною 0,1 м) i стiнками це-
глястого кольору, що є свiдченням обпалу (див.
рис. 3). Жолоб розмiщено з пiвденно-захiдного
боку каменя, ближче до краю, таким чином, що з
самого краю каменя стiнка жолоба вiдсутня. Дос-
теменно встановити природнiсть чи штучнiсть по-
ходження жолоба досить складно, оскiльки слiдiв
вiд iнструменту не виявлено.
На скелi знаходимо велику кiлькiсть написiв
пiзнього походження, тим не менше прогляда-
ються кiлька бiльш раннiх петроглiфiв. На вер-
тикальнiй стiнцi з пiвденно-захiдного боку на
висотi 0,3 м вiд рiвня сучасної поверхнi ґрун-
ту зафiксовано антропоморфне зображення (див.
рис. 4). Внизу вибито петроглiф, який представ-
ляє собою схематичне зображення людини (висо-
тою 0,53 м), в якої ноги утворенi двома лiнiями,
що сходяться вгорi i двома горизонтальними лiнi-
ями – стопами. Голова антропоморфного силуету
теж утворена двома вирiзаними горизонтальни-
ми лiнiями, а для зображення тулубу використа-
но природну нерiвнiсть скелi, що з’єднує голо-
ву i ноги. Зображення рук вiдсутнє. Дещо вище
цього петроглiфа стiну роздiляє горизонтальна лi-
нiя, виконана в тiй самiй технiцi, що й антропо-
морфне зображення. На висотi 0,5 м над ант-
ропоморфним петроглiфом вибито хрест пiзнього
походження (висотою 0,17 м, шириною 0,08 м),
який має одну поперечину при основi i двi звер-
ху. З лiвого боку вiд хреста вибито лiтери “МР”.
На пiвнiчно-захiднiй похилiй стiнцi вибито ромб
з заокругленими кутами (висота 0,24 м, ширина
0,16 м) i вписаний у нього хрест з розширеними
кiнцями. Ззовнi, бiля трьох кутiв ромба вибито
невеликi круглi заглиблення, дiаметром 0,01 м.
Зверху i з лiвого боку вибито по одному отвору,
АРТЕМ ГОЩIЦЬКИЙ, ТЕТЯНА НАКОНЕЧНА. Про “жертовнi” каменi... 65
Рис. 4 – фото антропоморфного петроглiфа на каменi
№ 1.
Рис. 4 а – антропоморфний петроглiф на каменi № 1.
знизу – два, з правого боку зображення не збе-
реглось. Щодо технiки нанесення, то описанi пе-
троглiфи вибитi пунктирно з додатковим прошлi-
фовуванням (див. рис. 5).
Кожному з описаних петроглiфiв знаходимо
аналогiї в iнших куточках Карпат як за семан-
тикою так i за технiкою виконання. Зокрема,
що стосується жолобоподiбного заглиблення, то
аналоги зустрiчаємо як в Українських Карпатах,
так i на Чесько-Моравському пограниччi. Що-
до датування подiбних пам’яток, то на теренах
Чесько-Моравського пограниччя їх прийнято по-
в’язувати з перiодом становлення раннього сло-
в’янства. З цим не погоджується, наприклад,
М.Бандрiвський але, на жаль ще не вiднайдено
методики, яка б дозволила датувати цi пам’ятки
бiльш точно5. Стосовно функцiонального їх при-
значення зроблено припущення про використан-
ня жолобоподiбних заглиблень для жертвоприно-
5Бандрiвський М.С. Жолобоподiбнi заглиблення...–
С. 106.
шень6. На це, зокрема, вказують слiди обпалу
бурого кольору на стiнках.
В Карпатах вiдомi також аналоги й антропо-
морфному петроглiфу. В Українських Карпатах
це – зображення танцюючих чоловiчкiв на ске-
лях коло с. Урич, Сколiвського р-ну, Львiвської
обл.7, та на Писаному Каменi в Верховинсько-
му р-нi, Iвано-Франкiвської обл.8. В Румунських
Карпатах аналогiчнi ображення знаходимо в пече-
рi Чизмей, район Хунедуара, що в Трансiльванiї,
але, на жаль, однозначного датування цих пам’я-
ток теж ще немає9.
Щодо хреста з розширеними кiнцями-рамена-
ми, вирiзьбленого на пiвденно-захiднiй стiнцi ка-
меня, то хрести такого типу прийнято датувати
XII-XIV ст.10. Подiбне, вписане в ромб, зобра-
ження хреста знаходимо на Писаному Каменi, але
в цьому випадку хрест вписано в ромб, з три-
кутними вiдростками по кутах11. Ромби з три-
кутними вiдростками в вершинах знайденi побли-
зу Космача на каменi “Дванадцяти опришкiв”12.
Неподалiк, на одному з каменiв висiчено коло дiа-
метром 0,5 м, всерединi якого викуто рiвнорамен-
ний хрест з трикутниками на кiнцях13. Що сто-
сується антропоморфних зображень на Гострому
Каменi в с. Урич, то М.Бандрiвський за анало-
гiчними пам’ятками з Центрально-Схiдної Євро-
пи датує їх перiодом раннього залiза14. Назагал
щодо описуваного тупу хрестiв з ромбами i сти-
лiзованих фiгурок людей, з Писаного Каменю, то
дослiдник вважає, спираючись на вже датованi
аналоги з Пiвденно-Схiдної Європи i Верхнього
Поднiстров’я, що їх варто вiдносити до перiоду
раннє середньовiччя – XIV ст.15. Але для бiльш
6Бандрiвський М.С. Знаки-iдеограми у петроглiфах...–
С. 3.
7Бандрiвський М.С. Мiсце петроглiфiв Урiча...– С. 7.
8Бандрiвський М.С. Петроглiфи Гуцульщини...–
С. 102.
9Бандрiвський М.С. Мiсце петроглiфiв Урiча...– С. 7.
10Рожко М.Ф., Бандрiвський М.Ф. Середньовiчнi пет-
роглiфи на урiцькому каменi // Скелi i печери в iсторiї та
культурi стародавньої України. Наукова конференцiя. Збiр-
ник тез повiдомлень та доповiдей.– Львiв, 1995.– С. 81.
11Бандрiвський М.С. Петроглiфи Гуцульщини...– С. 5.
12Кугутяк М. Кам’янi старожитностi Космача.– Iвано-
Франкiвськ, 2007.– С. 92-94.
13Там само.– С. 97.
14Бандрiвський М.С. Мiсце петроглiфiв Урiча...– С. 7,
10.
15Бандрiвський М.С. Петроглiфи Гуцульщини...- С. 103.
66 1-2’2008 Народознавчi Зошити
Рис. 5 – зображення хрестiв на каменi № 1.
Рис. 5 а – фото хреста вписаного в ромб з каменя № 1.
Рис. 5 б – фото хреста з пiвденно-захiдного боку ка-
меня № 1.
точного датування пам’ятки необхiднi додатковi
археологiчнi дослiдження.
В околицях с. Корчин на даний момент вiдо-
ма знахiдка бронзового кельта (сокири), перiоду
раннього залiза16. Також маємо свiдчення iсну-
вання на пiд’їздi до сучасного Корчина укрiп-
лення княжого часу17, про це свiдчать також ви-
явлений М.Рожком топонiм Пiдзамчище18, яким
означують мiсце, де, ймовiрно, було укрiплення, i
свiдчення iнформаторiв19.
У процесi дослiдження пам’ятки було проведе-
но етнографiчну розвiдку. За методикою неструк-
турованого iнтерв’ю було опитано 12 iнформато-
рiв, за одним винятком, уродженцi с. Корчин.
З’ясовуючи питання походження назви “Турець-
ка баба” ми виявили кiлька сюжетiв. Бiльшiсть
iнформаторiв свiдчило, що в розломi каменя вiд
татар ховалась дiвчина (“жiнка”, “баба”), але її
було знайдено i вбито:
“...Там замордували татари дiвчину. Не за-
мордували її, вона. То, турецький камiнь, вiн
отакво [показує] щiлина є. Вона туди утекла,
сховала си i во вона вже так загинула, бо вони
її вiдти не могли, не дiстати, нi вона вже не
могла втекти вiдти, i там уже її чи мечами, чи
як...”20.
Цей сюжет фiксуємо з незначними варiацiями.
Його ж наводить краєзнавець поч. XX ст., Семен
Сородник в своїй розвiдцi про iсторiю корчин-
ської шляхти:
“...Недалеко озера, при лiсовiй дорозi стоїть
“Турецький камiнь”, скеля розлупана надвоє. Там
то убив колись турок бабу, а що не мав її де
спрятати, розлупав мечем скалу надвоє i в цю
розколину вкинув свою жертву...”21.
Кiлька iнформаторiв засвiдчило, що на каменi
16Крушельницкая Л. Могильник конца бронзового века
в Сопоте // Slovenska Аrxeologia.– Praha, 1979.– XXVII,
2.– S. 305.
17Сородник С. Iсторiя корчинської шляхти. Минуле i су-
часне села Корчин.– Львiв: Панорама, 2002.– С. 11.
18Рожко М.Ф. Тустань – давньоруська наскельна...–
С. 195.– Рис. 94.
19Зап. 22.07.06 в с. Корчин Сколiвського р-ну Львi-
вської обл., вiд Винницького Мирона Костянтиновича,
1932 р. н.
20Зап. 22.07.06, в с. Корчин Сколiвського р-ну
Львiвської обл., вiд Думинець Ярослави Миронiвни,
1954 р. н., уродженки м. Омськ, Росi; Меленi Вiри Са-
вiвни, 1932 р. н., уродженки с. Крушельниця.
21Сородник С. Iсторiя корчинської шляхти...– С. 9-10.
АРТЕМ ГОЩIЦЬКИЙ, ТЕТЯНА НАКОНЕЧНА. Про “жертовнi” каменi... 67
було вибито напис з iнформацiєю про вбивство,
але нi детальнiшого змiсту напису, нi навiть мо-
ви, якою його було зроблено вони пригадати не
змогли22. Сам напис не виявлено.
Зафiксовано одиничне свiдчення про те, що на
цьому мiсцi вбито турецького полководця:
“...кажут, що там вбили, пустили каменя
якось, вбили турецького полководця, каменем. I
то, потом назва є – турецький камiнь...”23.
Також зафiксовано одиничнi свiдчення про
вбивство турками багатьох людей коло каменя24
i цiкавий сюжет про те, що на цьому мiсцi було
вбито не звичайну жiнку, а другу доньку князя
Святослава:
“...По лєгєндi, кажут, що то колись турки
напали на Урич, значить, Урицького князя Ури-
цького взяли, значить двi дочки. Одна дочка втi-
кала на Парашку, десь там за турецьким каме-
нем. Такий звичайний камiнь, розколений, така
ущелина, то друга, значить, там погинула...”25.
В контекстi дослiдження пам’ятки не можемо
не згадати про лiсове озеро, яке знаходиться в
декiлькох сотнях метрiв вiд пам’ятки. Озеро неве-
лике i достатньо занедбане, жоден з iнформаторiв
не змiг вказати на його назву. Семен Сородник
називає його “Слезою Фатими”: “...Лiсове озерце
пiд горою Кривою прозване “Слезою Фатими”.
Старий мiсцевий переказ говорить, що воно було
колись велике i глибоке, а в його водах жили лi-
совi панни та лiсовики. Одного разу заблудилася
там молода дiвчина i її залоскотали лiсовики та
втягнули у воду. Вiдтодi вечорами чути бiля озе-
ра плач та голосiння, просьби о ратунок...”26. Iм’я
Фатима в назвi озера не може не наштовхувати
на думку про зв’язок з колишньою присутнiстю
тут татар на цих територiях i з Турецьким Ка-
22Зап. 22.07.06, в с. Корчин Сколiвського р-ну Львi-
вської обл., вiд Богенчук Iвана Васильовича, 1927 р. н.,
вiд Думинець Ярослави Миронiвни, 1954 р. н., уродженки
м. Омськ, Росiя; Меленi Вiри Савiвни, 1932 р. н., уродже-
нки с. Крушельниця.
23Зап. 22.07.06, в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвсь-
кої обл., вiд Винницького Iвана Костянтиновича, 1932 р. н.
24Зап. 22.07.06, в с. Корчин Сколiвського р-ну Львi-
вської обл., вiд Корчинського Iвана Костянтиновича,
1932 р. н.
25Зап. 22.07.06, в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiв-
ської обл., вiд Винницького Мирона Костянтиновича,
1932 р. н.
26Сородник С. Iсторiя корчинської шляхти...– С. 10.
менем. Вдалось також зафiксувати сюжет про за-
гибель татар разом iз возами у озерi27, щоправда
подробиць з’ясувати не вдалось.
Окрiм усних переказiв вдалось зафiксувати
надзвичайно цiкавий вiдгомiн колишнього вша-
нування каменю. Всi iнформатори засвiдчили, що
до сих пiр побутує звичай, iдучи повз “бабу”,
кланятись їй, або й цiлувати28. Деякi iнформато-
ри свiдчать, що це потрiбно робити лише коли
проходиш повз неї вперше29. Загальною є моти-
вацiя: “буде удача в лiсi”30, “бо забере ягоди”31,
“як поцiлуєш нiчого не вiзьме [мається на увазi
нiчого не забере – прим. авторiв]”32.
Ще один камiнь (див. рис. 6, 6 а) зi слiдами
штучної обробки, ймовiрно культового призначен-
ня, в цьому районi було виявлено в 2002 р. Вiн
знаходиться приблизно 5,5 км на пiвденний захiд
вiд Верхнього Синевидного Сколiвського р-ну на
пiвденно-захiдному схилi Комарницького хребта,
2-2,5 км на пiвнiч вiд хутора, розташованого в
долинi потоку Березовий, на висотi 20-30 м над
її рiвнем, на правому березi, в лiсi. Нижня части-
на каменю занурена в ґрунт, для огляду доступна
лише верхня його частина з горизонтальною пло-
щадкою. Камiнь орiєнтовано за напрямком пiв-
нiчний схiд – пiвденний захiд, в довжину вiн
2,3 м, в ширину 2,1 м, висота каменю в нижнiй
точцi схилу 1,5 м, в верхнiй 0,55 м. Прямокут-
на площадка в верхнiй частинi каменя розмiром
0,85 x 0,45 м. Її поверхня, вiрогiдно, спецiально
вiдшлiфована, майже iдеально рiвної форми, лише
подекуди видно невеликi ямки i насiчки – ймовiр-
но слiди вiд iнструменту, яким обробляли камiнь.
27Зап. 22.07.06 в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвсь-
кої обл., вiд Думинець Ярослави Миронiвни, 1954 р. н.,
уродженки м. Омськ, Росiя; Меленi Вiри Савiвни,
1932 р. н., уродженки с. Крушельниця.
28Зап. 22.07.06 в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвсь-
кої обл., вiд Мелень Ольги Костянтинiвни, 1923 р. н.; вiд
Винницького Йосипа Миколайовича, 1936 р. н.
29Зап. 22.07.06 в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвсь-
кої обл., вiд Думинець Ярослави Миронiвни, 1954 р. н.,
уродженки м. Омськ, Росiя; Меленi Вiри Савiвни,
1932 р. н., уродженки с. Крушельниця.
30Зап. 22.07.06, в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiв-
ської обл., вiд Корчинського Петра Петровича, 1913 р. н.;
вiд Винницької Любовi Михайлiвни, 1941 р.н.
31Зап. 22.07.06 в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвсь-
кої обл., вiд Корчинського Богдана Iвановича, 1950 р. н.
32Зап. 22.07.06 в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвсь-
кої обл., вiд Корчинського Петра Петровича, 1913 р. н.
68 1-2’2008 Народознавчi Зошити
В пiвденно-захiднiй частинi площадки розмiщено
штучне заглиблення дiаметром 0,06 м, глибиною
0,1 м, внутрiшнi стiнки якого носять явнi слiди
штучної обробки у формi смуг, що сходяться в
нижнiй частинi.
Рис. 6 – камiнь № 2.
Рис. 6 а – схема каменя № 2.
У 70-тi рр. ХХ ст. у с. Мошанець Чернi-
вецької обл. Б.Шевчук знайшов кам’яну брилу,
яку мiсцеве населення називає “Бiблiйний камi-
нь”, довжиною 1,5 м, шириною 1 м. Бiльша ча-
стина каменю перебуває у землi та виступає на
поверхню на 0,7 м. На поверхнi каменю видно
7 штучно просвердлених круглих отворiв, дiаме-
тром 0,05-0,06 м, глибиною 0,1-0,15 м. Керамi-
чний матерiал, що знайдений поблизу, належить
до черняхiвської культури33.
Подiбнi до вищеописаних жолобоподiбних за-
глиблень виявленi на вершинах скель у рiзних
33Артюх В. Язичництво та раннє християнство старо-
давньої Галичини.– Львiв, 2006.– С. 120-121.
районах Українських Карпат. Вони переважно ок-
руглої форми, розмiщенi на краях верхнiх площа-
док скель. Часто змiщенi до краю скелi настiль-
ки, що частина стiнки вiдсутня. Часто вiд жолобу
до краю скелi веде рiвчак глибиною 0,01-0,02 м.
Деякi з них носять слiди штучної обробки i об-
палу34. В окремих випадках на горизонтальних
площадках скель зустрiчаються заглиблення, що
за формою нагадують людську ступню чи доло-
ню (так званi “слiдовики”), хрест тощо.
Округлi жолобоподiбнi заглиблення були вияв-
ленi авторами на скелях поблизу с. Верхнє Сине-
видне Сколiвського р-ну та с. Спас Туркiвського
р-ну Львiвської обл.
Рис. 7 – фото долонi зi скелi № 3.
Рис. 7 а – зображення долонi зi скелi № 3.
34Бандрiвський М.С. Жолобкоподiбнi заглиблення...–
С. 104; Бандрiвський М.С. Про “поганськi каменi”...–
С. 114.
АРТЕМ ГОЩIЦЬКИЙ, ТЕТЯНА НАКОНЕЧНА. Про “жертовнi” каменi... 69
Перша група жолобоподiбних заглиблень роз-
мiщена на гiрському ребрi, що пiдiймається до
вершини Соколовець Комарницького хребта, на
лiвому березi безiменної притоки рiки Стрий. Во-
на на 1-1,5 км вiддалена на пiвденний схiд вiд
каменю з жолобом штучного походження, що йо-
го було описано вище. На скелi знаходимо два
жолобоподiбнi заглиблення округлої форми (дiа-
метром 0,3 м та 0,6 м, глибиною 0,2 м та 0,5 м,
вiдповiдно) розмiщенi на вiдстанi 1,5 м один вiд
одного. Поруч знаходимо заглиблення у вигля-
дi людських долонь з розчепiреними пальцями,
приблизно 0,2 м довжиною (див. рис. 7, 7 а). Їх
розмiщено таким чином, що першi двi долонi зна-
ходиться на вiдстанi 1,3 м на захiд вiд жолобiв, а
ще двi – 8 м пiвнiчнiше. З пiвденно-схiдного бо-
ку, у невеличкому гротi (глибиною 0,90 м, шири-
ною 1,60 м, висотою 1 м), на стiнцi, яка плавно
переходить в стелю, знайдено два хрестоподiбнi
зображення (див. рис. 8, 8 а). Їх вибито поруч,
один бiля iншого на висотi 0,7 м вiд долiвки.
Перший, чи не найцiкавiший, знак являє собою
вертикальну лiнiю, з кiльцем наверху i горизон-
тальною лiнiєю при основi (висотою 0,13 м).
Другий – хрест бiльш звиклої форми, має три
поперечини, середня на кiнцях перекреслена вер-
тикальними лiнiями (висота 0,14 м). Правiше вiд
гроту на 7-7,5 м, знаходиться вузька ущелина.
На 0,5 м правiше вiд ущелини, на висотi 1 м
вiд поверхнi ґрунту вибита ще одна хрестоподiбна
фiгура. Вона являє собою вертикальну лiнiю, яка
при основi має горизонтальну лiнiю i завершує-
ться вдвiчi бiльшою – горизонтальною. Посере-
динi розмiщено поперечину у виглядi “молодого
мiсяця”, рiжками донизу. Висота фiгури 0,16 м
(див. рис. 8 б).
Наступний петроглiф знаходимо на 6 м правiше
вiд попереднього, на висотi 0,35 м вiд сучасно-
го рiвня ґрунту. Це вертикальна лiнiя (0,13 м) з
двома горизонтальними поперечинами, що заве-
ршуються меншими вертикальними лiнiями. Фi-
гура своїми обрисами нагадує символiчне зобра-
ження воза. Всi вищеописанi петроглiфи вибитi
пунктирно, з додатковим прошлiфовуванням.
Аналогiчнi зображення знаходимо на жер-
товному каменi поблизу с. Обухова Київської
обл. (див. рис. 9), що знаходиться на святили-
щi поблизу поселення черняхiвської культу-
Рис. 8 – фото хрестiв зi скелi № 3.
Рис. 8 а – зображення хрестiв зi скелi № 3.
Рис. 8 б – фото хреста зi скелi № 3.
70 1-2’2008 Народознавчi Зошити
Рис. 9 – жертовний камiнь з с. Обухiв Київської обл.
(за Кравченко Н.М. Слов’яни на територiї України в
V-VII ст. // Археологiя та стародавня iсторiя Украї-
ни: Курс лекцiй / Пiд ред. О.Чмихов, Н.М.Кравченко,
I.Т.Черняков.– К.: Либiдь, 1992.– С. 298).
Рис. 10 – фото жолоба-“слiдовика” з каменю № 4.
Рис. 11 – фото жолоба зi скелi “Чортiв камiнь” коло
с. Спас Старосамбiрського р-ну Львiвської обл.
ри35. Велике рiзноманiття форм хрестiв та
хрестоподiбних фiгур у Карпатах пов’язує-
ться з часом становлення християнства та
припускається їх створення представника-
ми єретично-схимницьких течiй в тогочаснiй
ортодоксiї36.
На вiдстанi 200-250 м на пiвденний схiд зна-
ходиться скеля, на вершинi якої є невелика пло-
щадка 3 x 6 м, з трьома жолобоподiбними заг-
либленнями. Перше – округлої форми (дiаметром
0,7 м, глибиною 0,18 м), має радiальнi рiвчаки i
канавку, що ведe до краю скелi. Друге – розмiще-
но поруч – у формi людської ступнi (довжиною
0,28 м, глибиною 0,08 м, див. рис. 10). Тре-
тє – у формi прямокутника з округлими краями
(довжиною 0,23 м, глибиною 0,1 м). Неподалiк
Синевидсько – Межибрiдського комплексу пет-
роглiфiв вiдомi знахiдки городища X-XIII ст.37,
в урочищi “Горбище”, в мiсцi злиття р. Стрий i
р. Опiр та монастиря св. Богородицi XIII ст., в
урочищi “Золота гора”38.
На скелi Чортiв Камiнь, що знаходиться на лi-
вому березi р. Днiстер, на вiдстанi 500 м на пiв-
день вiд с. Спас Старосамбiрського р-ну Львiв-
ської обл., знаходимо два жолобоподiбнi заглиб-
лення округлої форми, дiаметром 0,3 м (рис. 11).
Їх розмiщено на захiдному краю, на вiддалi 1,5 м
одне вiд одного. Вiд кожного жолоба до краю
скелi веде рiвчак.
Ще один цiкавий рiзновид петроглiфiв було ви-
явлено авторами на скелях поблизу с. Урич. На
скелi Жолоб, на 8 м пiвденнiше вiд жолобiв, що
ранiше були виявленi М.Бандрiвським, на горизо-
нтальнiй поверхнi знаходимо заглиблення у фор-
мi хреста з розширеними раменами, шириною –
0,15 м, висотою – 0,22 м, глибиною 0,10 м39
35Кравченко Н.М. Слов’яни на територiї України в
V-VII ст. // Археологiя та стародавня iсторiя Украї-
ни: Курс лекцiй / Пiд ред. О.Чмихов, Н.М.Кравченко,
I.Т.Черняков.– К.: Либiдь, 1992.– C. 289.
36Бандрiвський М.С. Петроглiфи Гуцульщини...–
С. 104.
37Корчинський О., Литвин Т., Осаульник. Дослiджен-
ня городищ у Верхньому Синевидному на Львiвщинi //
Археологiчнi дослiдження на Львiвщинi у 1995 р.– Львiв,
1996.– С. 39.
38Рожко М.Ф. Тустань. Державний iсторико-
культурний...– С. 41.
39Дякуємо Олеговi Марушану, який знайшов i показав
нам цю хрестоподiбну фiгуру.
АРТЕМ ГОЩIЦЬКИЙ, ТЕТЯНА НАКОНЕЧНА. Про “жертовнi” каменi... 71
(див. рис. 12, 12 а). Цiкаво, що на сусiдньому
горбi знаходиться скеля, що має назву “Хрест”.
Каменi з подiбними заглибленнями кiлькох рiз-
новидiв вiдомi по всiй територiї Захiдної України.
Зокрема, авторами було обстежено подiбнi жоло-
боподiбнi заглиблення поблизу с. Липовиця Ро-
жнятiвського р-ну Iвано-Франкiвської обл. Їх бу-
ло виявлено i попередньо обстежено директором
Липовицької СШ Василем Андрейкiвим. В око-
лицях с. Липовиця, в урочищах Кам’яниста, Бо-
роло i Ялина виявлено три групи скель, на яких
знайденi округлi жолобоподiбнi заглиблення i за-
глиблення у виглядi людської ступнi. Останнє,
на думку В.Андрейкiва, являється петроглiфом –
слiдовиком.
Подiбна пам’ятка – камiнь з заглибленням у
виглядi людської ступнi (“Слiд Божої Матерi”) –
знаходиться в Почаївськiй Лаврi, на Кременеч-
чинi i вшановується як святиня40.
Наприкiнцi XIX ст. Катерина Мельник i Во-
лодимир Антонович виявили поблизу Бакотсько-
го середньовiчного монастиря, на березi р. Днiс-
тер, камiнь, поверхня якого була вкрита круглими
заглибленнями, на зразок чашок рiзної величи-
ни. Одне з заглиблень було довгасте i нагадувало
ступню людини. Вказанi об’єкти дослiдниця вiд-
несла до мегалiтичних споруд, пов’язавши його з
жертовниками41.
Ще один цiкавий об’єкт був виявлений бi-
ля с. Комарiв Кельменецького р-ну Чернiвецької
обл. Вiн являє собою камiнь яйцеподiбної форми,
на схiднiй гранi якого мiстяться три жолобоподiб-
нi заглиблення, а в центрi розмiщено цилiндричну
колонку дiаметром 0,35 м, що утоплена в отвiр
дiаметром 0,6 м, глибиною 0,2 м. Наталiя Си-
рямiна вважає цей камiнь жертовним42. До цiєї
думки схиляється Вадим Артюх43.
Цiкавий аналог Урицькому хрестоподiбному
петроглiфу також знаходимо бiля скельного хра-
му XVII ст., що поблизу с. Монастирок (Мiж-
гiр’я) Борщiвського р-ну Тернопiльської обл., на
40Бандрiвський М.Г. Сварожi лики...– С. 50.
41Винокур I. Скелi i печери в iсторiї Бакоти // Скелi
i печери в iсторiї та культурi стародавньої України: Нау-
кова конференцiя. Збiрник тез повiдомлень та доповiдей.–
Львiв, 1995.– С. 17.
42Сирямiна Н. Мегалiтичний комплекс на середньому
Днiстрi: випадковiсть чи закономiрнiсть? // Вiсник. Зага-
льнодержавний бюлетень УТОПIК.– 2002.– № 2.– С. 66.
43Артюх В. Язичництво та раннє християнство...– С. 92.
Рис. 12 – фото жолоба вирiзаного у виглядi хреста, зi
скелi Жолоб поблизу с. Урич Сколiвського р-ну Львiв-
ської обл.
Рис. 12 а – зображення жолоба вирiзаного у виглядi
хреста.
Рис. 13 – фото каменя, з жолобом у виглядi хрес-
та, поблизу скельного храму XVII ст., розташованого бi-
ля с. Монастирок Борщiвського р-ну Тернопiльської обл.
(фото Р.Миськiва).
72 1-2’2008 Народознавчi Зошити
березi р. Серет. Перед церквою в печерi “Язиче-
ська” знаходиться вапнякова горизонтальна пли-
та 4,0 x 2,4 x 0,6 м, на якiй вирiзано хрест
(див. рис. 13). З хреста донизу вiдходить рiвчак.
Окрiм хреста на каменi є чашоподiбнi заглиблен-
ня. Плита була принесена на це мiсце монаха-
ми в XVII ст., про що свiдчить напис на нiй44.
А.Кiркор, О.Ратич, I.Винокур, С.Климовський
та М.Стрiхар вважають цей камiнь жертовним.
Щодо каменiв-слiдовикiв у виглядi людських
долонь, то такий зафiксовано Леоном Козлов-
ським в околицях Бишева (Польща). Поблизу
дослiджуваного кургану було знайдено камiнь з
виразно викутою на його поверхнi людською до-
лонею, яка дещо бiльша вiд звичайної, з п’ять-
ма стуленими заглибленими пальцями i долонею,
зовнiшнi контури якої позначено рiвчаком. З тим
каменем пов’язана легенда, що долоню “витиснув
диявол, який нiс той камiнь, аби збурити його на
Ченстохову, але на полях поблизу Бишева впус-
тив додолу”45.
“Слiдовики” та “жолоби” вивчає i Микола
Кугутяк, зокрема, дослiджував їх в урочищi Тер-
ношори, поблизу с. Снiдавки Iвано-Франкiвської
обл. Дослiдник вважає їх жертовними
каменями46.
Вiдомi дослiдники слов’янської та давньорусь-
кої археологiї Б.А.Тимощук та I.П.Русанова, ку-
льтовi “каменi-слiдовики” пов’язують, зокрема, з
слов’янськими святилищами47.
Отже, в ходi дослiджень, було знайдено каме-
нi з петроглiфами поблизу с. Корчин, с. Верх-
нє Синевидне Сколiвського р-ну та поблизу
с. Спас Старосамбiрського р-ну. Найчисленнiшi
серед петроглiфiв це так званi “жолоби” – округлi
заглиблення на горизонтальних поверхнях скель.
Ми схильнi вважати, що бiльшiсть з них ма-
ють природне походження. Про це свiдчить той
факт, що округлi заглиблення знаходяться на чи-
сленних скелях i каменях, рiзноманiтнi за фор-
мою i мiсцем розташування, але розмiщенi за-
44Климовський С.I., Стрiхар М.М. Оригiнальна пам’ят-
ка вiрувань населення галицької землi // Галич i галицька
земля: Збiрник наукових праць.– К.; Галич, 1998.– С. 67.
45Бандрiвський М.Г. Сварожi лики...– С. 51.
46Кугутяк М. Кам’янi старожитностi Космача...– С. 57-
97; Його ж. Терношорське скельне святилище в Карпатах.–
Iвано-Франкiвськ, 2007.– С. 44-53.
47Русанова И.П., Тимощук Б.А. Языческие святилища
древних славян.– Москва, 1993.– С. 10-11.
вжди в тих мiсцях де збирається дощова вода.
Постiйна дiя вологи пришвидшує вивiтрювання
каменю, в результатi утворюється заглиблення, в
яке постiйно назбирується вода, що продовжує
руйнувати камiнь i збiльшувати заглиблення. Дi-
єю води, на нашу думку, можна пояснити i рiз-
номанiття форм жолобiв. Наприклад, iнколи два
такi заглиблення, розташованi поруч, збiльшую-
чись, можуть сполучатись в одне, яке за формою
нагадує людську ступню. Походження канавки,
яка виходить з жолоба i яку можна прийняти за
“кровостiк” на жертовнику, також пов’язуємо з
дiєю дощової води, яка в найнижчiй точцi стiкає
до краю каменя. Постiйне повторення цього про-
цесу i призводить до швидшої руйнацiї каменю
в цьому мiсцi. У випадку, коли жолоб утворю-
ється при самому краю скелi, то та стiнка, яка
найближче розмiшена до нього, повнiстю вивiт-
рюється. Каменi з таким типом жолобiв, завдяки
їхнiй формi, часто називають “Довбушевими сi-
дальцями”48. Ймовiрно, частина з них використо-
вувалась мiсцевим населенням в культових цiлях,
про що свiдчать слiди обпалу та iнструменту на
стiнках жолобiв.
До округлих заглиблень на поверхнях скель, якi
мають штучне походження, проте не вiдносять-
ся до давнiх петроглiфiв, якими їх вважали де-
якi дослiдники49, належать об’єкти бiля с. Багна
Вижницького р-ну Чернiвецької обл. Тут, на ске-
лях, видно круглi жолоби та диски з вибраними
навколо кiльцями, якi розмiщено на вертикаль-
них i горизонтальних їх поверхнях. Етнографiч-
на розвiдка, проведена в с. Багна, показала, що
цi заглиблення залишились в результатi вибиття
зi скелi жорен для ручних млинкiв. У випадку,
коли заготовка, при вибиваннi на скелi з при-
чин невдалого сколювання ставала непридатною,
її залишали як брак50. Жорна, якi збереглись у
48Зап. 22.07.06 в с. Корчин Сколiвського р-ну Львiвсь-
кої обл., вiд Думинець Ярослави Миронiвни, 1954 р. н.,
уродженки м. Омськ, Росiя; Меленi Вiри Савiвни,
1932 р. н., уродженки с. Крушельниця; Сенькiв I. Гуцуль-
ська спадщина.– К.: Українознавство, 1995.– С. 410; Со-
родник С. Iсторiя корчинської шляхти...– С. 10.
49Марченко Г., Томенчук Б. Скельне календарне святи-
лище бiля с. Багна Чернiвецької областi // Скелi i печери
в iсторiї та культурi стародавньої України / Наукова кон-
ференцiя: Збiрник тез повiдомлень та доповiдей.– Львiв,
1995.– С. 54-56.
50Зап. 11.10.2007 р. в с. Багна Вижницького р-ну Чер-
АРТЕМ ГОЩIЦЬКИЙ, ТЕТЯНА НАКОНЕЧНА. Про “жертовнi” каменi... 73
мiсцевих господарiв за структурою каменю i дiа-
метром вiдповiдають структурi скель та жолобам,
вибитим на них51.
В питаннi з’ясування призначення жолобiв пев-
нi вiдповiдi можуть дати археологiчнi дослiджен-
ня i додаткова етнографiчна розвiдка. Наприклад,
привертають увагу, вiдомi на слов’янських святи-
лищах, жертовнi ями у ґрунтi, якi мають округлу
форму та є подiбними за розмiрами до жолобiв
на скелях в Карпатах. Вони, як вважають дослiд-
ники, набули широкого поширення в V-VII ст.,
та виконували магiчну роль, зв’язану з рiзними
вiруваннями – з жертвами землi, культом пло-
дороддя, з прагненням убезпечити себе вiд злих
сил потойбiчного свiту, задобрити предкiв. Ями
на пам’ятках були невеликими та не глибокими,
влаштовувались з приводу певних подiй. Жертви
до них могли приносити окремi сiм’ї, або жителi
невеликих селищ52. Такi святилища розмiщували-
ся за межами поселень, часто на незручних для
звичайного життя мiсцевостях – на високiй горi,
на крутому схилi, або серед болiт53.
У випадку пам’яток, знайдених поблизу
с. Верхнє Синевидне, проведення етнографiчної
розвiдки ми вважали за недоцiльне, оскiльки во-
ни розташованi на значнiй вiдстанi вiд села, ок-
рiм того на Комарицькому хребтi є значна кiль-
кiсть скельних утворень, i це утруднює i пояснен-
ня iнформаторам про який саме камiнь йдеться
i, вiдповiдно, отримання вiд них достовiрної iн-
формацiї. В даному випадку на культовий харак-
тер пам’ятки можуть вказувати зображення хрес-
тiв, як “погашення” бiльш раннiх язичницьких
петроглiфiв.
Етнографiчну розвiдку було проведено в
с. Корчин i виявлено вищеописаний звичай ша-
нiвецької обл. вiд Мерджука Iвана Васильовича, 1929 р. н.;
Зап. 11.10.2007 р. в с. Багна Вижницького р-ну Чернi-
вецької обл. вiд Мерджук Олени Танасiвни, 1940 р. н.;
Зап. 11.10.2007 р. в с. Багна Вижницького р-ну Чернiве-
цької обл. вiд Нестерюк Георгiни Олексiївни, 1968 р. н.;
Зап. 11.10.2007 р. в с. Багна Вижнецького р-ну Чернiве-
цької обл. вiд Сiдора Михайла Миколайовича, 1930 р. н.
51Зап. 11.10.2007 р. в с. Багна Вижницького р-
ну Чернiвецької обл. вiд Нестерюк Георгiни Олексiївни,
1968 р. н.; Зап. 11.10.2007 р. в с. Багна Вижницького
р-ну Чернiвецької обл. вiд Мердзенюк Марiї Олексiївни,
1961 р. н.
52Русанова И.П., Тимощук Б.А. Языческие
святилища...– С. 17.
53Там само.– С. 8.
нування каменю. Можемо стверджувати, що ви-
явлений звичай шанування каменю значно давнi-
ший за зафiксованi перекази i є ще одним дока-
зом на користь думки про культове призначення
каменю. Сама поява подiбних переказiв поясню-
ється явищем яке в психологiї прийнято називати
“рацiоналiзацiєю”54. Тобто, пам’ять про камiнь як
про дохристиянське культове мiсце з часом пiд
впливом християнства витiсняється i трансфор-
мується в звичай “кланятись бабi”, а також тра-
дицiю шанування мiсця вбивства. Крiм того на-
явнiсть в топонiмi “Турецька баба” слова “баба”
вказує на це мiсце як на колишнє мiсце язични-
цького поклонiння. А те, що традицiя побутує i
зараз говорить про порiвняно пiзнiй характер па-
м’ятки. На це також вказує мiсце її розташуван-
ня – за селом, кiлькома метрами вище старої лi-
сової дороги, у лiсовiй гущавинi. В науцi побутує
думка про те, що пiсля прийняття християнства
на Русi “в глибинках” продовжували функцiону-
вати культовi центри й малi святилища сiльських
громад55. Значна кiлькiсть вiдомих пам’яток дає
змогу прослiдкувати тяглiсть традицiї вшануван-
ня каменiв з жолобами та “слiдовикiв” вiд ран-
нього слов’янства до сучасностi56.
Вiдтак, важливим є подальше виявлення i до-
слiдження нових пам’яток, що в майбутньому
дасть змогу вiдповiсти на питання призначення
i побутування культових каменiв, зокрема з жо-
лобами, як важливого явища духовної культури
населення України.
54Психологическая энциклопедия / Под ред. Р.Корсини,
А.Ауэрбах.– СПб., 2006.– С. 746.
55Артюх В. Язичництво та раннє християнство...–
С. 163.
56Русанова И.П., Тимощук Б.А. Языческие
святилища...– С. 11.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7128 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T00:52:44Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гощіцькій, А. Наконечна, Т. 2010-03-23T14:53:48Z 2010-03-23T14:53:48Z 2008 Про "жертовні" камені на Бойківщині / А. Гощіцькій, Т. Наконечна // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 63-73. — Бібліогр.: 56 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7128 uk Інститут народознавства НАН України Статті Про "жертовні" камені на Бойківщині On Offering Stones in Boiko Land Article published earlier |
| spellingShingle | Про "жертовні" камені на Бойківщині Гощіцькій, А. Наконечна, Т. Статті |
| title | Про "жертовні" камені на Бойківщині |
| title_alt | On Offering Stones in Boiko Land |
| title_full | Про "жертовні" камені на Бойківщині |
| title_fullStr | Про "жертовні" камені на Бойківщині |
| title_full_unstemmed | Про "жертовні" камені на Бойківщині |
| title_short | Про "жертовні" камені на Бойківщині |
| title_sort | про "жертовні" камені на бойківщині |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7128 |
| work_keys_str_mv | AT goŝícʹkíia prožertovníkamenínaboikívŝiní AT nakonečnat prožertovníkamenínaboikívŝiní AT goŝícʹkíia onofferingstonesinboikoland AT nakonečnat onofferingstonesinboikoland |