Образи самоцвітного каміння у художньому світі А. Дімарова (на матеріалі повісті “Поема про камінь”)

• Опубліковано в: : Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство
• Дата: 2011
• Автор: Науменко, Н.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2011
• Теми: Питання теорії та історії літератури, компаративістика
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71356
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Образи самоцвітного каміння у художньому світі А. Дімарова (на матеріалі повісті “Поема про камінь”) / Н.В. Науменко // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2011. — Вип. XXIV, ч. 1. — С. 254-260. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

У статті репрезентовано особливості інтерпретування мінералогічної символіки у хронотопі морського узбережжя на матеріалі повісті Анатолія Дімарова “Поема про камінь”. Показано, що, сполучуючи мінералогічну символіку з мариністичною, письменник творчо переосмислює імпресіоністичну манеру повістування та започатковує своєрідний жанр “постімпресіоністського лапідарію”. В статье представлены особенности интерпретирования минералогической символики в контексте хронотопа морского побережья на материале повести Анатолия Димарова “Поэма о камне”. Показано, что, сочетая минералогическую символику с маринистической, писатель творчески переосмысливает импрессионистическую манеру повествования и основывает своеобразный жанр “постимпрессионистского лапидария”. The article represents the specifications of interpreting the mineralogical symbols in the chronotopos of a seaside, which is accomplished on the base of Anatoliy Dimarov’s story “Poema pro kamin” (A Poem of a Gem). There was shown that, upon connecting the mineralogical symbols with those marinistic, the writer does creatively interpret the impressionistic ways of narration and founds the specific genre named “post-impressionistic lapidarium”.