Блукаючі метрополії. Історіографія Канади у світлі тези про фронтир
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Регіональна історія України |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71422 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Блукаючі метрополії. Історіографія Канади у світлі тези про фронтир / І. Чорновол // Регіональна історія України: Зб. наук. ст. — К.: Інститут історії України НАН України, 2012. — Вип. 6. — С. 115-124. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859594120679391232 |
|---|---|
| author | Чорновол, І. |
| author_facet | Чорновол, І. |
| citation_txt | Блукаючі метрополії. Історіографія Канади у світлі тези про фронтир / І. Чорновол // Регіональна історія України: Зб. наук. ст. — К.: Інститут історії України НАН України, 2012. — Вип. 6. — С. 115-124. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Регіональна історія України |
| first_indexed | 2025-11-27T19:41:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
1 William W. Savage, Stephen Thompson, „The Comparative Study of the Frontier:
An Introduction”, The Frontier. Comparative Studies, vol.2 (Norman, 1977), p.6.
2 Richard Hofstadter, The Progressive Historians. Turner, Beard, Parrington (New
York, 1970), p.83.
© Регіональна історія України. Збірник наукових статей. Випуск 6. — С. 115–124 © І. Чорновол, 2012
Ігор Чорновол
БЛУКАЮЧІ МЕТРОПОЛІЇ.
ІСТОРІОГРАФІЯ КАНАДИ
У СВІТЛІ ТЕЗИ ПРО ФРОНТИР
«Вразив мене перехід із Штатів у Канаду. Спочатку здається, що знову
опинився в Європі, потім думаєш, що знаходишся в явно регресуючій країні, яка
занепала. Тут бачиш, як необхідний для швидкого розвитку нової країни гаряч-
ково-підприємливий дух американців ... За десять років ця сонна Канада дозріє
до анексії ... І скільки б не опиралися, економічна необхідність проникнення духу
янкі зробить свою справу і знищить цю сміхотворну пограничну лінію...»
Фрідріх Енгельс
Під час Світової Колумбової вистави в Чікаґо 1893р. на з’їзді Аме-
риканської історичної асоціації тридцятидволітній асистент Віскон-
синського університету Фредерик Джексон Тернер виступив з допо-
віддю «Значення фронтиру в історії США» (The Significance of Frontier
in American History). Історик стверджував, що американське суспіль-
ство передовсім сформували відкриті фронтири Дикого Заходу і саме
Дикий Захід забезпечив державі демократичні принципи функціо-
нування та розвинув американський індивідуалізм. Як дефініював
поняття фронтиру Рей Аллен Біллінґтон, це «географічний регіон,
прилеглий до незаселених регіонів континенту, де низький коефіці-
єнт заселеності та незвичайно багаті натуральні ресурси, досі не-
експлуатовані, дають малозабезпеченим винятковий шанс покра-
щити своє соціальне та економічне становище»1. Невдовзі цей
невеликий текст Ф.Тернера спричинив безпрецедентну за тривалі-
стю й за гостротою дискусію, яка не закінчилася й досі. Крім істори-
ків, у полеміці брали участь антропологи, археологи, географи, гео-
логи, демографи, екологи, етнографи, етнологи, кліматологи,
лінгвісти, психологи, соціологи, філософи. Майже кожний амери-
канський коледж або університет пропонував «фронтир-студії» до
1960р., або, словами Річарда Гофштадтера, в той час американський
історичний цех трансформувався «в одне велике товариство імені
Тернера» (one large Turner-verein)2.
Відчутним був вплив Тернера також у галузі порівняльної історії.
Завдання цієї статті – проаналізувати вплив Ф.Тернера на канадську
історіографію3.
Історія
Термін «Канада» – іспанського походження; коли 1534 р. фран-
цузький мореплавець Жак Картьє вперше вступив у контакт з індіан-
цями Ньюфаундленда, вони привітали його по-іспанському «aca nada»,
що означає «тут нічого немає»4. Відтак терміни Канада та Нова Фран-
ція вживалися як синоніми, означаючи не лише землі первісних фран-
цузьких колоній у басейні річки св. Лаврентія, а й Луїзіани в басейні
Місcісіпі (проданої Наполеоном Бонапартом урядові США 1803р.).
На відміну від британських колоній, територія французьких коло-
ніальних землеволодінь заселялася набагато повільніше. У середині
XVIII ст. населення Канади становило бл. 70 тис. осіб, тоді як населення
британської Америки – 1 млн. 250 тис. осіб. Тож оскільки французи пе-
реселялися до Нового Світу неохоче, роль французького уряду у про-
цесі колонізації набагато істотніша, ніж британського. До того ж, на
відміну від США, перші переселенці не виявляли особливого потягу до
землеробства і повністю залежали від постачання з метрополії. Інша
істотна відмінність полягає в тому, що в Америці французи набагато
частіше перебували в різних формах васальної залежності від своїх
сеньйорів, ніж британці. У XVII ст. Нову Францію охопив торговий бум,
пов’язаний з експортом до метрополії хутра бобра (в метрополії якраз
була мода на хутряні шапки). Відносини французів з місцевим насе-
ленням були набагато кращі, ніж у британців. Відтак з’явилися
численні ярмарки, на яких індіанці збували хутро впольованих ними
тварин, отримуючи взамін доти невідомі їм залізні вироби, вогнепальну
116
Іг
ор
Ч
ор
н
ов
ол
3 Текст продовжує серію публікацій про порівняльний підхід до тези Тернера: І.Чор-
новол, “Дикий Захід” і “Дике Поле”: Україна в світлі тези Тернера”, Критика, №6
(2006), с.26-28; він же, “Середньовічні фронтири та модерні кордони”, Критика, №10
(2006), с.9-12; він же, “Фронтири Росії”, Критика, №6 (2007), с.17-21; він же, “Геогра-
фія фронтиру та її піонери”, Критика, №7-8 (2008), с.27-30; він же, “З історії історич-
ної науки в США: історіографія Латинської Америки і “теза Болтона”, Історіографічні
дослідження в Україні, вип. 19 (2008), с.132-157; він же, “Середні Віки у світлі Терне-
рової тези про фронтир”, Дрогобицький краєзнавчий збірник, вип. 13 (2009), с.203-216;
він же, “Теорія компаративних фронтирів”, Регіональна історія України, вип.3 (2009),
с.41-66; він же, “Історіографія Австралії у світлі тези Тернера”, Регіональна історія
України, вип.4 (2010), с.239-248; він же, “Дискурс колонізації в українській історіогра-
фії у світлі теорії фронтиру”, Історія – ментальність – ідентичність, Т.IV: Історична
пам’ять українців і поляків у період формування національної свідомості в XIX – пер-
шій половині ХХ століття (Львів, 2011), с.151-164; він же, “Фредерик Джексон Тернер
і концепція фронтиру”, Регіональна історія України, вип. 5 (2011), с. 77-100.
4 David Weber, The Spanish Frontier in North America (New Haven and London: Yale
University Press, 1992), p.3, 6.
зброю та алкоголь. Авангард канадського фронтиру в той час стано-
вили кур’єри де буа (coureur de bois, у дослівному перекладі – «лісові
люди») – спритні перекупники хутра. Відважуючись на далекі подорожі
в пошуках товару, кур’єри де буа відкривали нові землі, налагоджували
приязні стосунки з індіанськими племенами, а водночас сприяли роз-
ширенню кордонів Нової Франції. Щоправда, 1681р. французький уряд
заборонив їхній промисел, відтак поняття кур’єр де буа набуло пейора-
тивного відтінку; термін знову відродився в ХХ ст., коли став одним з
найважливіших символів фронтиру Канади. Торгівля з європейцями
трансформувала індіанський соціум назавжди.
Боротьба індіанських підданих французького та британського мо-
нархів за мисливські угіддя, як і суперечності метрополій, поступово
втягували Нову Францію у конфлікт з британськими колоніями Пів-
нічної Америки. Наслідком була війна 1754-1763рр., яка заверши-
лася поразкою Франції і переходом сучасних земель Канадської дер-
жави під владу монархів Великобританії5.
Після перемоги американської революції 1783р. із США до Канади
мігрували десятки тисяч лоялістів. Це, а також наплив мігрантів з
різних європейських країн, особливо наприкінці XIX – початку ХХ ст.,
сприяло розвитку сільського господарства. Все ж у процесі колоніза-
ції провідну роль відігравала держава й надалі. Канадському Заходу
не притаманна ескалація насильства, «диким» він не був ніколи6.
Прикметно, що улюбленим національним символом канадців є зас-
нована 1870р. Королівська кінна поліція (тепер – еквівалент ФБР
США). Канада залишається єдиною країною, де поліція стала націо-
нальним символом7.
Кордон між США та Канадою встановлено 1818р. по 49 паралелі.
1867р. Канада отримала від метрополії самостійність та стала домі-
ніоном Великобританії. З того часу колишні колоніальні адміністра-
тивні центри переросли в квітучі метрополії, виросли нові міста, уряд
доклав чимало зусиль для заселення західних земель, а в другій поло-
вині ХХ ст. Канада перетворилася в одну з найбільших економічних
і політичних потуг світу. Попри це, Канада залишається однією з най-
менш заселених країн: 90% населення сконцентровано вздовж кор-
117
Б
л
ук
а
ю
ч
ім
ет
р
оп
ол
ії.Іст
ор
іогр
а
ф
ія
К
а
н
а
д
и
у
св
іт
л
іт
ези
п
р
о
ф
р
он
т
и
р
5 William John Eccles, The Canadian Frontier, 1534-1760 (Albuquerque, 1983, 1-st ed.
– 1969, Histories of the American Frontier, ed. by R.Billington, H.Lamar).
6 Richard Slatta, Cowboys of the Americas (New Haven and London: Yale University
Press, 1990), p.51-54. Параграф “Canadian Cowboys”; David H. Breen, “The Turner The-
sis and the Canadian West: A Closer Look at the Ranching Frontier”, Essays on Western Hi-
story in Honour of Lewis Gwynne Thomas, ed. Lewis H. Thomas (Edmonton: University
of Alberta Press, 1976), p.147-159.
7 Marian C. McKennan, “Above the Blue Line. Policing the Frontier in the Canadian
and American West, 1870-1900”, The Borderlands of the American and Canadian Wests.
Essays on Regional History of the Forty-Ninth Parallel (Lincoln and London: University
of Nebraska Press, 2006), p.81-106.
дону США. Тому Канада – єдина з розвинутих семи світових держав,
яка сприяє планомірній міграції. 2006р. канадське громадянство
прийняло 260 тис. осіб.
Історіографія
Темою докторської дисертації Ф.Тернера була індіанська торгівля
хутром у Вісконсині8. Оскільки це локальна історія регіону Великих
Озер, вчений торкнувся як історії США, так і Канади. До того ж
освоєна французькими колоністами Канада 1763р. перейшла під
владу Великобританії, тому до американської революції 1775-
1783 р. увесь простір Північної Америки до мексиканських кордонів
управлявся з одного центру. Тож саме Ф.Тернер став фундатором за-
стосування своєї тези про фронтир до Канади; мимоволі, щоправда,
та за два роки до її проголошення. А 1896р. пенсільванський місяч-
ник «The Chautauguan» опублікував невеличкий нарис політичної
історії Нової Франції його пера «The Rise and Fall of New France»9.
А взагалі завдяки близькості обох країн проблема доцільності за-
стосування ідей Тернера до історії Канади не викликала сумніву. Від-
так канадські історики з ентузіазмом адаптували тезу Ф.Тернера у
міжвоєнний період, що викликало перехід від британської школи ка-
надської історіографії з її наголосом на політичній історії до еколо-
гічної (environmentalist) школи з акцентом на соціальній історії. Слі-
дом за Ф.Тернером Альфред Берт10, Артур Сільвер Мортон
(1870-1945)11, преподобний Едмунд Генрі Олівер (1882-1935)12, Волтер
Сейдж (1888-1963)13 та інші писали про вирішальну роль середовища
(«лісу») у формуванні канадської демократії та нації. Згадані історики
взагалі розглядали освоєння Заходу як один великий процес, незва-
жаючи на державні кордони.
118
Іг
ор
Ч
ор
н
ов
ол
8 F.J.Turner, The Character and Influence of the Indian Trade in Wisconsin. A Study of
the Trading Post as an Institution (John Hopkins University Studies in Historical and Po-
litical Science, 9 Series, XI-XII, 1891).
9 Fulmer Mood, “An Unfamiliar Essay by Frederick Jackson Turner”, Minnesota Hi-
story, 18 (1937), p.381-397; Gilman M. Ostrander, "Frederick Jackson Turner's Canadian
Frontier Thesis", Canadian Historical Review 64, 4 (December, 1983), p.604-611.
10 Alfred L.Burt, “If Turner Looked at Canada, Australia, and New Zealand When He
Wrote about the West”, The Frontier in Perspective, ed. by Walker Wyman and Clifton
B.Kroeber (Madison: University of Wisconsin Press, 1965, 1 edition – 1957), p.59-78.
11 Arthur L.Morton, “The Significance of Site in the Settlement of the American and Ca-
nadian Wests”, Agricultural History, 24 (1951), p.97-104. Доповідь на сесії Американ-
ського історичного товариства в Чикаґо 29 грудня 1950р.; The Encyclopedia of Sa-
skatchewan, http://esask.uregina.ca/entry/morton_arthur_silver_1870-1945.html
12 Ibid., http://esask.uregina.ca/entry/oliver_edmund_h_1882-1935.html
13 Walter Sage, “Some Aspects of the Frontier in the Canadian History”, Canadian Hi-
storical Association Report, 1928, p.62-72.
Артур Реджінальд Ловер (1889-1988) у статті «The Origins of De-
mocracy in Canada» (1930) сформулював помірковану версію канад-
ського екологізму. Вчений вважав, що на противагу політичній де-
мократії, яка завжди є наслідком політичних традицій, соціальна
демократія може сформуватися на будь-якому фронтирі. Він уперше
наголосив на відмінностях між Заходом США та Канади, а саме на
довшому фронтирному досвіді США, сильнішому пов’язанні канад-
ських колоній з метрополією, а відтак – на значно сильніших тради-
ціях самоврядування в США на відміну від канадської форми цен-
тралізованого парламентаризму.
Погляди А.Ловера поглибив Джордж Стенлі (1907-2002)14. Скон-
центрувавши увагу на канадському Заході, Дж. Стенлі зауважив, що
в цілому канадська колонізація розвивалась в правовому полі урядо-
вого контролю. Тому Західна Канада так не потерпала від фронтир-
ного насильства, як «Дикий Захід» США. Відтак у вивченні проблеми
розвитку демократії Канади вчений пропонував врахувати комплекс
факторів, не лише наявність фронтиру. Він також вперше висловив
думку, що теза Тернера в своєму оригінальному звучанні до історії
Канади не надається15.
«Разом з тим ... взагалі канадські екологісти не наслідували сліпо
жодної фронтирної догми та враховували не лише вплив середовища,
а й а й інші фактори, – стверджував відомий інтерпретатор канадської
історіографії в світлі тези Тернера Джеймс Моріс Керлес (1919-2009).
– Як би там не було, в країні з міцними трансатлантичними зв’язками
і довгим колоніальним минулим твердження про особливий північно-
американський розвиток в ізоляції від світу не могли бути такими
сильними, як у США. Та все ж, настільки це можливо, екологісти схи-
лялися до погляду на історію Канади в загальному контексті північно-
американського досвіду натиску на дикунство, щоб припустити, що
важливі особливості канадського розвитку насправді народилися в
лісі; іншими словами, що різноманітні «Заходи» були основним дже-
релом трансформаційної енергії та національного прогресу, в який
вони втягували консервативний та експлуатаційний схід»16.
Водночас зародилася й третя течія, фундатором якої був Гарольд
Інніc (1894-1952), автор монографії «The Fur Trade in Canada» (1923)17,
119
Б
л
ук
а
ю
ч
ім
ет
р
оп
ол
ії.Іст
ор
іогр
а
ф
ія
К
а
н
а
д
и
у
св
іт
л
іт
ези
п
р
о
ф
р
он
т
и
р
14 http://en.wikipedia.org/wiki/George_Stanley
15 George F. G. Stanley, “Western Canada and the Frontier Thesis,” Canadian Histori-
cal Association Report, 1940, p.104-114.
16 J.M.S.Careless, “Frontierism, Metropolitanism, and Canadian History”, Canadian
Historical Review, vol.35 (1954), p.12; Morris Zaslow, “The Frontier Thesis in Recent Hi-
storiography”, ibid., vol. 29, 2 (1948), p.153-167.
17 R.Douglas-Francis, “Turner versus Innis: Bridging the Gap”, American Review of
Canadian Studies, vol. 33 (Winter 2003), http://findarticles.com/p/articles/mi_hb009/
is_4_33/ai_n29061199/?tag=content;col1
а найвидатнішим представником – професор Університету Торонто
Дональд Крейґтон (1902-1979)18, автор книг «The Commercial Empire
of the St. Lawrence» (1937) та «Dominion of the North: A History of Ca-
nada» (1944). Дослідивши торгівлю хутром, Г.Інніс впровадив в ка-
надську історіографію уявлення про основну роль метрополії в про-
цесі освоєння канадських просторів та становленні канадського
суспільства в цілому. Д.Крейґтон натомість, простеживши форму-
вання комунікаційної системи в Новій Франції в басейні річки св. Лав-
рентія, наголосив на визначальній ролі річкового басейну в інтегра-
ції території Нової Франції. Відтак прихильників визначальної ролі
європейських метрополій (Франції, а згодом Великобританії) стали
називати лаврентійською школою. Іншими словами, лаврентисти уя-
вляли історію своєї країни як процес імпорту, блукання та росту єв-
ропейських метрополій на території Канади. Як зауважив Дж. Кер-
лес, «можна говорити про постійну експансію чи фронтиру, чи про
постійну експансію метрополії на фронтир. Що Вебб назвав «Віком
Великого Фронтиру», з таким же успіхом можна б назвати «Віком Ве-
ликої Метрополії», коли Західна Європа, розширяючи власні системи
комунікацій та комерції, організувала навколо себе увесь світ»19.
Після 1940р. лаврентійська школа стала домінувати остаточно.
В таборі лаврентистів опинився також А.Ловер, творчості якого ме-
трополітарний підхід був притаманний і раніше. У праці «The Rise of To-
ronto, 1850-1890» (1947) він простежив формування Торонто як метро-
полії провінції Онтаріо. Вчений висловив думку, що, на відміну від
США, ключовим поняттям історії Канади має бути поняття не фрон-
тиру, а метрополії. А.Ловер також гостро критикував тезу Волтера Пре-
скота Вебба про «Великий фронтир», аж до її повного заперечення20. Та
водночас А.Ловер до кінця свого життя так і не позбувся симпатій до
дрібних власників фронтиру і антипатії – до плутократії метрополії.
Тож погляди про визначальну роль фронтиру в історії Канади було
піддано ревізії. Лаврентійці немов би поставили концепцію Тернера з
ніг на голову: вплив метрополії на фронтир був значно істотніший, ніж
вплив фронтиру на організоване метрополією суспільство. Звернемо,
однак, увагу на праці екологіста Делберта Кларка «The Social Develop-
ment of Canada» (1942), «Church and Sect in Canada» (1948), «Movements
of Political Protest in Canada, 1640-1840» (1959), «Developing Canadian
Community» (1968), зрештою, й інших істориків, які і в післявоєнну добу
дотримувалися тернеріянства у формі довоєнного екологізму.
120
Іг
ор
Ч
ор
н
ов
ол
18 http://en.wikipedia.org/wiki/Donald_Creighton
19 J.M.S.Careless, op. cit., p.18.
20 Arthur R.M.Lower, “Professor Webb and “The Great Frontier Thesis”, The New
World Looks at Its History. Proceedings of the Second International Congress of Histori-
ans of the United States and Mexico, ed. by Archibald Lewis and Thomas F. McGann (Au-
stin: The University of Texas Press, 1963), p.142-154.
Найбільшого розмаху тенденція відмежування від тези про фрон-
тир набула у 1970-і, про що свідчить виступ Рамсея Кука на Міжна-
родному з’їзді історичних наук у Москві 1970р.21 Представивши стан
канадської історіографії і наголосивши на розбіжностях між фрон-
тирами США та Канади, цей учений висловлювався за остаточне усу-
нення концепції Тернера з історії Канади.
Все ж канадська історіографія так і не позбулася дискурсу фрон-
тиру. 1987р. у своєму останньому значному тексті про фронтири Ка-
нади Дж. Керлес назвав себе послідовником Ф.Тернера, екологіста
Д.Кларка та висловився за оперування водночас поняттями «фрон-
тир» і «метрополія». Щоправда, вчений зауважував, що фронтир – не
«директор» історії Канади, а наслідок експансії метрополії. Дж. Кер-
лес дефініював канадський фронтир як «марґінальну зону, поширену
на дике природне середовище суспільством, що експлуатує ґрунти
або інші ресурси цього рудиментарного гінтерлянду, за допомогою
яких периферія отримує власну новоявлену спільноту»22. Він запро-
понував таку періодизацію розвитку канадського фронтиру:
1) період поверхової експлуатації природних ресурсів (superficial
extractive phase), основною ознакою якого є відсутність гінтерлянду
(це поняття Дж.Керлес уживав як синонім до поняття фронтиру, щоб
наголосити на його, так би мовити, «метрополійному» аспекті);
2) початкова фаза експлуатації (committed extractive phase), під час
якої рибалки стали мешкати на узбережжі океану постійно, поява міст;
3) період активної експлуатації (processing level), включення гін-
терлянду в сферу діяльності колоністів та трансформація фронтиру
у регіон23.
Зрештою, як влучно зауважив Сеймур Мартин Ліпсет, дискусії між
екологістами та лаврентистами варто пояснювати також амбівален-
тністю національної ідентичності канадців, а саме лояльністю до бри-
танської й французької спадщини та локальним патріотизмом. «Кана-
да, – стверджував цей видатний американський соціолог, – позбавлена
ідеології, але вона має міцну ідентичність». «Канадці схиляються до
самоідентифікації не за поняттями їхньої національної історії й
традицій, а за відношенням до тих, ким вони не є: американцями
121
Б
л
ук
а
ю
ч
ім
ет
р
оп
ол
ії.Іст
ор
іогр
а
ф
ія
К
а
н
а
д
и
у
св
іт
л
іт
ези
п
р
о
ф
р
он
т
и
р
21 Рамсей Кук, Граница и метрополия: опыт Канады (Москва: издательство
“Наука”, Главная редакция восточной литературы, 1970). Це окрема відбитка допо-
віді на XII міжнародному конгресі історичних наук у Москві 16-23 серпня 1970р.;
Robin W. Winks, “Frontiers, Canada,” Howard R. Lamar, ed., The Reader’s Encyclopedia
of the American West (New York, 1977), p.416-419.
22 J.M.S.Careless, Frontier and Metropolis: Regions, Cities, and Identities in Canada
before 1914 (The Donald G. Creighton lectures 1987, Toronto – Buffalo – London: Univer-
sity of Toronto Press, 1989), p.40. «It is a marginal area extended into natural wilds by a so-
ciety engaged in acquiring and developing the soils or other resources of this rudimentary hin-
terland, through which process the margin gains its own newly emergent community».
23 Ibid., p.48.
[громадянами США – І.Ч.]. Канадці – найстаріші та найвпертіші
світові не-американці. Без доторку антиамериканізму Канада, що-
найменше, була б позбавлена сенсу існування»24. Тому ідея фронтиру
водночас притягувала та відштовхувала канадських істориків: при-
тягувала – бо надавала їм сильний аргумент для національної неза-
лежності супроти Великобританії, відштовхувала – бо водночас відби-
рала їм аргументи для маніфестації своєї «іншості» стосовно США.
Зараз на побутовому рівні у США поширені жарти на предмет пів-
нічних сусідів як «молодших братів», мовляв, «ми вас все одно приєд-
наємо». За твердженнями сучасних американських соціологів, кордон
США та Канади фігурує лише в психології канадців; носії побутової сві-
домості в США його не зауважують»25. Зрештою, такі стереотипи при-
таманні і певній частині іноземних туристів. «Вразив мене перехід із
Штатів у Канаду. Спочатку здається, що знову опинився в Європі, потім
думаєш, що знаходишся в явно регресуючій країні, яка занепала. Тут
бачиш, як необхідний для швидкого розвитку нової країни гарячково-
підприємливий дух американців ... За десять років ця сонна Канада до-
зріє до анексії ... І скільки б не опиралися, економічна необхідність про-
никнення духу янкі зробить свою справу і знищить цю сміхотворну
пограничну лінію...,» – писав Фрідріх Енгельс 1888р.26 Хоч такі ревеля-
ції рідко виходять на шпальти мас-медіа, саме їх наявністю треба по-
яснювати факт коректного утримання американських істориків від
участі в дискусіях їхніх канадських колег на предмет фронтиру.
Тож що стосується істориків США, то здебільшого вони відігра-
вали роль пасивних спостерігачів, іноді публікували огляди канад-
ської історіографії27 та залучали канадців до спільних дослідницьких
проектів. Зауважмо також, що фронтири Канади нерідко розгляда-
лися у порівняльному контексті не лише історії США, а й Австралії,
122
Іг
ор
Ч
ор
н
ов
ол
24 Seymor Martin Lipset, Continental Divide. The Values and Institutions of the Uni-
ted States and Canada (New York & London: Routledge, 1991), p.57, 53.
25 John Herd Thompson, “Foreward”, The Borderlands of the American and Canadian
Wests. Essays on Regional History of the Forty-Ninth Parallel, (Lincoln and London: Uni-
versity of Nebraska Press, 2006), p.XIX.
26 Цит. за: Рамсей Кук, Граница и метрополия: опыт Канады (Москва, 1970), с.9.
27 Paul K. Sharp, “Three Frontiers: Some Comparative Studies of Canadian, American,
and Australian Settlement”, Pacific Historical Review, no 4 (1955), p.369-378; Marvin W.
Mikesell, “Comparative Studies in Frontier History”, Annals of the Association of Ameri-
can Geographers, Vol.50, no 1 (1960), p.62-74; Robin Winks, The Myth of the American
Frontier: Its Relevance to America, Canada, and Australia (Leicester, Eng., 1971, Sir
George Watson Lecture Delivered in the University of Leicester 21 January 1971); Ric-
hard Slatta, “Turner’s Influence in Canada and Latin America”, R.Slatta, Comparing Cow-
boys and Frontiers (Norman and London: University of Oklahoma Press, 1997), p.121-
134; Donald Worster, “Two Faces West: The Development Myth in Canada and the United
States”, Highham C.L. and Robert Thacker, eds., One West, Two Myths: A Comparative
Reader (Calgary AB: University of Calgary Press, 2004).
а ідейний багаж лаврентійської школи про блукаючі метрополії
засвоїли також австралійські історики.
Варто зауважити, що окремі ентузіасти дослідження компаратив-
них фронтирів у США були канадського походження. Так, піонер ком-
паративного підходу до тези Тернера Ісайя Бовмен (1878-1950), до-
вголітній президент Американського географічного товариства і
Унiверситету Джона Гопкiнса в Балтиморi, народився в сім’ї селянина
провінції Онтаріо. Інспірувавши грандiозне дослiдження «пiонерських
зон» на рiвнi провiдних географiчних інституцій США, 1928р. I.Бов-
мен не забув й про науковi осередки своєї батьківщини28. Як наслiдок,
протягом 1934-1940рр. з друку вийшло 8 з запланованих 9 томiв се-
рiйного видання «Канадськi фронтири поселень»29. Так само зробив чу-
дову кар’єру в США Джон Бартлет Бребнер (1895-1957). Народжений
у Канаді, цей видатний історик займав ключові посади на історичному
факультеті Колумбійського університету, де він працював з 1925р до
смерті. Дж. Бребнер був великим ентузіастом пропаганди великобри-
танської спадщини, його спеціалізацією були канадсько-американ-
сько-британські відносини, він написав також загальну історію
Канади та Великобританії. Йому належить і теза про «сіамських близ-
нюків» Північної Америки. Пропагуючи «континентальний підхід до
канадської історії» з 1931р., учений інспірував двадцятишеститомник
«The Relations of Canada and the United States» (1936-1945) коштом
Фундації Карнеґі для миру в усьому світі (Carnegie Endowment for
International Peace). Серію завершила книга Дж. Бребнера «North
Atlantic Triangle» (1945), в якій він, маючи на увазі Великобританію,
трансформував тезу про «сіамських близнюків» в концепцію «північно-
атлантичного трикутника». На дуалізм ідентичності Дж. Бребнера
вказує також титул його книги – «Перемішування американського та
канадського народів» (1940)30 , яку він написав у спвавторстві з аме-
риканським істориком Маркусом Лі Гансеном.
Зараз дискусії між екологістами й лаврентистами припинилися;
попри істотний опір, наратив фронтиру пустив глибоке коріння в Ка-
наді. Останнім часом канадські історики дедалі більше прислу-
хаються до запропонованих американською «новою західною шко-
лою» песимістичних образів фронтиру як зони геноциду аборигенів
та екологічних катастроф. В одній з останніх публікацій американ-
ські та канадські історики продемонстрували схильність до єдиного
123
Б
л
ук
а
ю
ч
ім
ет
р
оп
ол
ії.Іст
ор
іогр
а
ф
ія
К
а
н
а
д
и
у
св
іт
л
іт
ези
п
р
о
ф
р
он
т
и
р
28 І.Чорновол, “ЗУНР, Ісайя Бовмен та теорія фронтиру”, Україна: культурна
спадщина, національна свідомість, державність. Вип.18: Західно-Українська на-
родна республіка: до 90-річчя утворення (Львів, 2009), с.618-625.
29 Canadian Frontiers of Settlement, ed. by W.A.Macintosch and W.L.Joerg, vol.1-2,
4-9 (Toronto: The Macmillan Company of Canada Limited, 1934-1940).
30 Marcus L. Hansen and John B. Brebner, The Mingling of the Canadian and Ameri-
can Peoples, vol. 1 (Toronto, 1940).
образу Дикого Заходу31. Ідея з’явилася під час конференції тихоо-
кеанського відділу Американської історичної асоціації у Ванкувері
2001р. (себто на території Канади, що траплялося неодноразово й ра-
ніше). Дійсно, з точки зору географії регіон був один, а встановлюючи
кордон по 49 паралелі, ані американські, ані канадські політики не
мали елементарного уявлення про ландшафт тих земель. До того ж
на противагу багатій історіографії американсько-мексиканського
кордону, кордоном США та Канади фахівці не цікавилися. У багатьох
аспектах розмежування історії двох сучасних держав до кінця XVIII ст.
(принаймні) є штучним, провадить до інтелектуальної ізоляції та на-
ціональної виключності. Така тенденція видається особливо плідною
щодо історії довкілля та індіанських племен, які не зважали на дер-
жавний кордон і в умовах останніх спалахів опору американським
колонізаторам регулярно переходили в Канаду, бо канадська влада
ставилася до них значно краще, ніж політики США32.
Отже, вперше концепцію фронтиру до Канади застосував сам Фре-
дерик Джексон Тернер, хоч і зробив це несвідомо. Підхід Ф.Тернера у
канадській історіографії набув популярності в Канаді в міжвоєнний
період (школа екологістів, згідно термінології Дж. Керлеса), водночас
привернув увагу науковців до соціально-економічних відносин. Та
водночас формувався альтернативний підхід, що наголошував на роз-
біжностях розвитку фронтирів Канади та США (лаврентійська
школа), який сягнув апогею в 1970-і роки. Лаврентисти наголошу-
вали на слабкості народної колонізації, провідній ролі держави в
освоєнні просторів Канади та інтерпретували історію країни як про-
цес формування національних метрополій на взір європейських. На
обидві концепції істотний вплив справив канадський націоналізм.
Тепер дискусії між лаврентистами та екологістами вщухли. Знову
співпрацюючи із своїми колегами із США в галузі дослідження коло-
нізації Заходу, канадський історичний цех у даний момент надає пе-
ревагу регіональному аспектові (століття тому успішно застосова-
ному Ф.Тернером у його дисертації про торгівлю хутром у регіоні
Великих Озер) над національним дискурсом. Треба сподіватися, що
застосування такого підходу сприятиме формуванню нової амери-
кансько-канадської версії історії освоєння передовсім західних зе-
мель та акультурації індіанських племен.
124
Іг
ор
Ч
ор
н
ов
ол
31 The Borderlands of the American and Canadian Wests. Essays on Regional History
of the Forty-Ninth Parallel (Lincoln and London: University of Nebraska Press, 2006).
32 Roger L. Nichols, Indians in the United States and Canada: a Comparative History
(Lincoln: University of Nebraska Press, 1998).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-71422 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0087 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T19:41:11Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чорновол, І. 2014-12-03T20:48:07Z 2014-12-03T20:48:07Z 2012 Блукаючі метрополії. Історіографія Канади у світлі тези про фронтир / І. Чорновол // Регіональна історія України: Зб. наук. ст. — К.: Інститут історії України НАН України, 2012. — Вип. 6. — С. 115-124. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. XXXX-0087 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71422 uk Інститут історії України НАН України Регіональна історія України Феномен пограниччя в системі соціогуманітарного знання Блукаючі метрополії. Історіографія Канади у світлі тези про фронтир Article published earlier |
| spellingShingle | Блукаючі метрополії. Історіографія Канади у світлі тези про фронтир Чорновол, І. Феномен пограниччя в системі соціогуманітарного знання |
| title | Блукаючі метрополії. Історіографія Канади у світлі тези про фронтир |
| title_full | Блукаючі метрополії. Історіографія Канади у світлі тези про фронтир |
| title_fullStr | Блукаючі метрополії. Історіографія Канади у світлі тези про фронтир |
| title_full_unstemmed | Блукаючі метрополії. Історіографія Канади у світлі тези про фронтир |
| title_short | Блукаючі метрополії. Історіографія Канади у світлі тези про фронтир |
| title_sort | блукаючі метрополії. історіографія канади у світлі тези про фронтир |
| topic | Феномен пограниччя в системі соціогуманітарного знання |
| topic_facet | Феномен пограниччя в системі соціогуманітарного знання |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71422 |
| work_keys_str_mv | AT čornovolí blukaûčímetropolííístoríografíâkanadiusvítlíteziprofrontir |