Виступ учасника зборів
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2002 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2002
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71441 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Виступ учасника зборів / І. Неклюдов // Вісн. НАН України. — 2002. — № 6. — С. 52-54. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860237387109498880 |
|---|---|
| author | Неклюдов, І. |
| author_facet | Неклюдов, І. |
| citation_txt | Виступ учасника зборів / І. Неклюдов // Вісн. НАН України. — 2002. — № 6. — С. 52-54. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-07T18:25:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
Вісник N6 2002
І. НЕКЛЮДОВ,
член-кореспондент НАН України,
директор Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства та технологій
Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»
Атомна енергетика стала одним з найважливіших енергетичних джерел у світі. Україна
входить у вісімку країн, які виробляють найбільше електроенергії на АЕС. На чотирьох
АЕС нашої держави працюють 13 атомних енергоблоків реакторів великої потужності
типу ВВЕР-1000 (11 блоків) і ВВЕР-440 (два блоки), на яких виробляється до 50 %
загальної кількості електроенергії. У 2001 р. коефіцієнт використання встановленої
потужності АЕС вдалося підвищити більш як на 3 %, що дало змогу компенсувати
потужність виведеної наприкінці 2000 р. з експлуатації ЧАЕС.
В активних зонах атомних реакторів матеріали і вироби з них працюють у надзвичайно
складних, напружених умовах, які не мають аналогів в інших галузях техніки.
Для створення обладнання і виробів для АЕС потрібний широкий асортимент
найрізноманітніших матеріалів і найточніші передові технології обробки, виготовлення
та зварювання. Україна має весь цей асортимент матеріалів і технологій, у нас є багаті
запаси урану, цирконію, гафнію — основних компонентів для виробництва паливних
касет та елементів систем керування і захисту реакторів. Маємо науково-технічний і
промисловий потенціал для ств орення самостійно або разом з російськими і західними
фахівцями власних компонентів ядерно-паливного циклу, здатні розв'язати проблеми
ефективної і безпечної роботи АЕС. Але нині атомна енергетика нашої держави перебуває
у критичній ситуації. Справа в тому, що згідно з нормативними документами термін
роботи діючих у нас енергоблоків АЕС становить 30 років. Світовий досвід свідчить про
можливість подовження строків експлуатації таких блоків до 50—60 років. Скажімо, у
США близько 50 енергоблоків одержали ліцензії на продовження роботи, що заощадить
кілька сотень мільярдів доларів. Для цього знадобилися знання щодо ресурсу основного
обладнання атомних реакторів, наукове обґрунтування і розробка нормативних
документів на подовження терміну експлуатації кожного енергоблока.
Якщо ми сьогодні не розпочнемо аналогічної роботи, то вже до 2020 р. Україна втратить
11 млн кВт встановленої потужності. Адже починаючи з 2011 р. необхідно буде один за
одним закривати всі енергоблоки, крім шостого на ЗАЕС і тих, що зараз будуються, — Х-
2, Р-4.
Одна з найважливіших проблем АЕС з реакторами корпусного типу — радіаційний
ресурс кожного корпусу реактора, тобто термін служби, протягом якого неможливе його
руйнування за будь-якого режиму, включаючи аварійні ситуації. Роботи, пов'язані з
безперервним визначенням фактичного стану металу і зварних з'єднань корпусів реакторів
ВВЕР, з розробкою технологій відновлення їхніх властивостей і подовженням терміну
експлуатації, надзвичайно важливі та актуальні.
Критичні компоненти щодо надійності і працездатності АЕС — парогенератори та
система тепловідведення. Адже кількість незапланованих зупинок АЕС, пов'язаних з
передчасним виходом з ладу парогенератора чи його системи, сягає 24 %.
Велика питома вага атомної енергетики в Україні, відсутність реальних альтернатив їй
роблять проблему забезпечення надійності та безпечності роботи АЕС пріоритетним
завданням національної безпеки нашої держави. Але слід пам'ятати, що атомна енергетика
— одна з найбільш наукоємних галузей і тому потребує постійного наукового супроводу.
Президент України підтримав пропозицію НАН України про розробку загальної
енергетичної стратегії нашої держави на період до 2030 р. і подальшу перспективу.
Проект такої програми з атомної енергетики створений і розглядається у різних
інстанціях. На наш погляд, особливу увагу слід приділити розробкам нових, гарантовано
безпечних ядерних джерел енергії. Наш інститут разом з іншими установами України та
Росії, незважаючи на величезну фінансову скруту, продовжує роботи з дослідження і
розробки нових безпечних атомних реакторів, зокрема з обґрунтування необхідності
будівництва підземних атомних теплоелектростанцій, реакторів з керуванням
ланцюговою реакцією поділу ядер в активній зоні з допомогою зовнішнього джерела
нейтронів, енергетичних термоядерних установок синтезу.
Наприкінці березня я брав участь у роботі «круглого столу» з питань реконструкції
обладнання кримських теплових станцій і розвитку атомної енергетики, організованого
Радою Міністрів Криму. Обговорювався проект підземних атомних теплоелектростанцій
(ПАТЕС) на базі суднових атомних реакторів. Майже піввіковий досвід розвитку та
експлуатації атомного флоту довів високу надійність і ефективність суднових реакторів.
Усім відомо, що навіть вибух і величезні ударні навантаження не вивели з ладу атомний
реактор підводного човна «Курск».
Гострий дефіцит електричної та теплової енергії у Криму, особливо у Севастополі,
наявність готових штолень на глибині до 80 метрів, придатних для будівництва ПАТЕС,
можливості виготовлення модулів суднових атомних реакторів у Миколаєві,
турбоатомного устаткування у Харкові, наявність кваліфікованого персоналу для
будівництва таких атомних об'єктів (як нам казали, у Севастополі кожен п'ятий морський
офіцер-підводник, а Севастопольський інститут підтримки експлуатації АЕС готує
молодих спеціалістів такого профілю) — все це дало змогу учасникам українсько-
російського «круглого столу» дійти висновку про доцільність розробки техніко-
економічного обґрунтування проекту «Севастопольська ПАТЕС» для розгляду в Уряді
України.
На жаль, у нас досі немає інфраструктури ядерної енергетики. Такі її найважливіші
елементи, як конструкторські і спеціалізовані наукові організації, залишилися за межами
України. Ми єдина країна у світі, яка розвиває атомну енергетику і не має діючої
інтегральної експериментальної бази для проведення широкомасштабних випробувань і
досліджень з метою обґрунтування ресурсу та безпеки експлуатації матеріалів АЕС. Ні
колишній Держкоматом, ні Міненерго, ні нинішнє Мінпаливенерго досі не знайшли
можливості підтримати існуючі організації, які раніше ефективно працювали в галузі
атомної науки і техніки України. Внаслідок цього втрачається потенціал найбільших
дослідницьких установ цієї галузі. Тим часом наша держава повинна мати власні
компетентні організації, здатні розв'язувати проблеми стійкого і безпечного
функціонування ядерно-енергетичного комплексу.
Система керування атомною галуззю продовжує перебувати у стані перманентної
реорганізації. За десять років змінилося близько десятка міністрів енергетики. Про яку
стратегію, а надто в атомній енергетиці, можна говорити за такої ситуації? Свого часу
почав ефективно працювати Держкоматом України, але його чомусь ліквідували,
створили при Мінпаливенерго Департамент з атомної енергетики. А тепер ліквідували і
його. Що буде далі — нам невідомо. Але весь світ знає, особливо після чорнобильської
катастрофи, що з атомною енергетикою не можна експериментувати.
Тому ми підтримуємо актуальну пропозицію Б.Є. Патона про необхідність спільного
обговорення — за участю НАН України, Мінпаливенерго, енергетичної компанії
«Енергоатом», МОН та інших організацій під егідою Ради Безпеки — проблеми «Стан
атомної енергетики України і програма її розвитку».
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-71441 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:25:38Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Неклюдов, І. 2014-12-03T20:55:01Z 2014-12-03T20:55:01Z 2002 Виступ учасника зборів / І. Неклюдов // Вісн. НАН України. — 2002. — № 6. — С. 52-54. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71441 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Виступи учасників зборів Виступ учасника зборів Article published earlier |
| spellingShingle | Виступ учасника зборів Неклюдов, І. Виступи учасників зборів |
| title | Виступ учасника зборів |
| title_full | Виступ учасника зборів |
| title_fullStr | Виступ учасника зборів |
| title_full_unstemmed | Виступ учасника зборів |
| title_short | Виступ учасника зборів |
| title_sort | виступ учасника зборів |
| topic | Виступи учасників зборів |
| topic_facet | Виступи учасників зборів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71441 |
| work_keys_str_mv | AT neklûdoví vistupučasnikazborív |