Назви страв із м’яса в українських східнослобожанських говірках
У статті розглянуто лексеми на позначення страв із м’яса, характерні для українських східнослобожанських говірок. Здійснено лінгвогеографічний аналіз заявленої лексико- семантичної групи, визначено міжговіркові відповідники для різних діалектних зон і семантичні відмінності маніфестантів досліджу...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71462 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Назви страв із м’яса в українських східнослобожанських говірках / М.О. Волошинова // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2011. — Вип. XXIV, ч. 1. — С. 548-555. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859813450433167360 |
|---|---|
| author | Волошинова, М.О. |
| author_facet | Волошинова, М.О. |
| citation_txt | Назви страв із м’яса в українських східнослобожанських говірках / М.О. Волошинова // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2011. — Вип. XXIV, ч. 1. — С. 548-555. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство |
| description | У статті розглянуто лексеми на позначення страв із м’яса, характерні для українських
східнослобожанських говірок. Здійснено лінгвогеографічний аналіз заявленої лексико-
семантичної групи, визначено міжговіркові відповідники для різних діалектних зон і семантичні
відмінності маніфестантів досліджуваної ЛСГ. З’ясовано основні принципи номінації, подано
лексико-семантичну характеристику діалектних номенів.
В статье рассмотрены лексемы, обозначающие блюда из мяса, характерные для
украинских восточнослобожанских говоров. Осуществлен лингвогеографический анализ
заявленной лексико-семантической группы, установлены междиалектные соответствия для
разных диалектных зон и семантические отличия манифестантов исследуемой ЛСГ. Определены
основные принципы номинации, представлена лексико-семантическая характеристика
диалектных номенов.
The lexemes as the names of meat dishes which are typical for Ukrainian East
Slobozhanshchina dialects are considered in the article. The geographical-linguistic analysis of declared
lexical-semantic group is realized, interdialectical analog for different dialectal areas and semantic
peculiarities of demonstrators of lexical-semantic group are defined. The main principles of nomination
are cleared up; lexical-semantic characteristic is presented dialect nomens.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:20:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 1.
548
Ключевые слова: синонимия, семантические (идеографические), контекстуальные,
стилистические, абсолютные (полные) и частичные (относительные) синонимы, синонимический
ряд.
Summary
The phenomenon of synonymy in spoken language of spokesman of East Slobozhanshchina
dialects is observed in the article; the synonyms are recorded and analysed; their main types (semantic,
contextual, stylistic (emotional), absolute) are determined. The synonymic rows are shown as a result of
observation; they were classified as part of speech of full meaning, as position disposition in the context,
as thematic group etc. The stylistic functions of synonyms and also their emotional-expressive tint are
investigated in dialectal texts of linguistic personality.
Keywords: synonymy, semantic (ideographic), contextual, stylistic, absolute (total) and partial
(relative) synonyms, synonymic row.
УДК 811.161.2’282.2 (447.54/.62)
Волошинова М.О.,
аспірантка,
Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка
НАЗВИ СТРАВ ІЗ М’ЯСА В УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРКАХ
Назви продуктів харчування, властиві українській літературній мові та
діалектам, завжди привертали увагу науковців, оскільки харчування як один із
найдавніших компонентів матеріальної культури будь-якого народу відіграє у житті
людини важливу роль і пов’язане, перш за все, з народними побутом.
Так, тематична група лексики (ТГЛ) “Назви їжі” вже була предметом ґрунтовного
вивчення переважно на матеріалі різних говірок південно-західного наріччя.
Зазначену групу лексики в українських говорах Східної Словаччини дослідила
З. Ганудель [5], у карпатських говірках – Е. Ґоца [8], предметом вивчення Л. Ура
стали назви їжі в ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпатської області [22],
Є. Турчин здійснила системний опис назв їжі східнополіських говірок [19]. Крім того,
вивчення різних шарів лексики харчування представлено в публікаціях таких
науковців, як П. Бабій, В. Борисенко, М. Бубряк, Й. Дзендзелівський, Я. Закревська,
А. Майборода, В. Німчук, М. Тимченко та ін. Окремі номени на позначення назв їжі
зафіксовано в численних лексикографічних джерелах таких авторів, як
Г. Аркушин [1], В. Ващенко [3], Б. Галас [15], О. Євтушок [9], П. Лисенко [10],
М. Неґрич [13], Ю. Піпаш [15], В. Чабаненко [23], Г. Шило [24] та ін.
На думку російської дослідниці Т. Карасьової, лексика на позначення
продуктів харчування є однією з найважливіших складових матеріальної культури
селян, для неї характерна не лише стійкість (наявність значного шару архаїчної
лексики), але й рухомість (змінність у часі, навіть до повного зникнення), що
вимагає від дослідників невідкладного фіксування всіх її складників [11].
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 1.
549
Лексика на позначення їжі, зокрема назви страв з продуктів тваринного
походження та страв із м’яса, у східнослобожанських говірках ще не була
предметом спеціального дослідження, чим і зумовлено актуальність нашої розвідки.
Мета статті – подати лексико-семантичний аналіз назв страв із м’яса на
прикладі українських східнослобожанських говірок.
Заявлена мета передбачає розв’язання таких завдань: 1) визначити
принципи номінації в зазначеній лексико-семантичній групі (ЛСГ); 2) проаналізувати
функціональну активність зафіксованих номенів в українських східнослобожанських
говірках; 3) здійснити порівняльний аналіз маніфестантів заявленої ЛСГ,
зафіксованих в українських східнослобожанських говірках, з відповідними
репрезентантами, властивими іншим українським діалектам. Фактичний матеріал
записано експедиційним методом за спеціально розробленим питальником у
20 східнослобожанських говірках протягом 2009–2010 рр.
Українській системі харчування, як і системі харчування кожного етносу,
притаманні своєрідні звичаї, пов’язані з приготуванням повсякденних і ритуальних
страв, харчові заборони, обмеження й переваги, певні смакові стереотипи в меню
повсякденних та обрядових трапез. Святкові страви (зокрема недільні) готували за
рецептами повсякденної кухні, але при цьому вони мали вищу калорійність завдяки
м’ясним, рибним, жировим компонентам, різноманітним набілам із сметани, ряжанки
тощо [20, 80]. Значну кількість м’ясних страв (вареники, млинці, фаршировані овочі,
голубці тощо) приготовляють з іншими продуктами – борошном, овочами тощо. Другі
м’ясні страви бувають варені, запечені, смажені й тушковані [21, 56].
Лексико-семантичну групу “Назви страв із м’яса” в українських
східнослобожанських говірках репрезентують такі семи: ‘драглиста страва, яку
одержують при охолодженні м’ясного відвару з подрібненими шматочками м’яса’,
‘домашня кров’яна ковбаса’, ‘проварений свинячий шлунок’, ‘м’ясна страва –
смажене або запечене м’ясо’, ‘кругла котлета з посіченого або відбитого м’яса’,
‘м’ясна котлета з начинкою’, ‘копчене м’ясо, попередньо просолене й приправлене
прянощами’, ‘задимлене м’ясо’, ‘посипане перцем відварене сало’, ‘закручений та
підсмажений шматочок м’яса’, ‘підсмажений чи вижарений шматок сала, з якого
частково витопився жир’.
Сему ‘драглиста страва, яку одержують при охолодженні м’ясного відвару з
подрібненими шматочками м’яса’ в усіх обстежених говірках репрезентовано
лексемою холо|дец’ (АйдМ, Біллуц, Бонд, Калм, Коляд, Кон, Литв, Мак, Міл, Новб,
Новоах, Новч, Павлен, Парн, Пет, Прос, Смол, Солід, Тар, Червпоп), яка
характерна й для полтавських [3, 99–100] та для поліських [10, 225] говірок. В одній
говірці додатково до номена холо|дец’ зафіксовано спільнокореневий
субстантивований прикметник хо|лодне (Новч). Як видно, аналізовані лексеми
демонструють температурні умови приготування цієї страви з м’яса: руба|йемо
|п·іўн’а / |кидайемо |в:оду і кие|пит’ / м|йасо от к·істо|ч’ок от|ходе / кие|пит’
при|м·ерно ч’а|са п·йат’ і то|д’і охлаж|дайец’:а і налие|вайем йо|го ў ло|точ’ки і
полу|ч’айец’:а холо|дец’// (Коляд).
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 1.
550
Аналізовану сему в нижньонаддніпрянських говірках репрезентує
маніфестант захо|лод [23, 79], у західнополіських – с|туденец’, холо|дина,
хо|лодница, хо|лодне, холод|ник, холо|док, двослівний номен хо|лодни боршч [1, 2,
183, 231]. Отже, лексеми, зафіксовані в інших діалектних континуумах, також
демонструють термічні умови приготування цієї страви із м’яса та розкривають
мотив номінації – спосіб її приготування.
Як зазначає Г. Вештарт, за характером відношень між позначенням і
значенням назв страв можна виділити мотивовані назви й немотивовані. Найбільш
численною є група назв, мотивованих їхньою функціональною ознакою, а саме:
назви за продуктом, з якого виготовлено страву [4, 368]. Яскравим прикладом цього
твердження є поширений у більшості аналізованих говірок репрезентант семи
‘домашня кров’яна ковбаса’ кроў|йанка (Кон, Литв, Міл, Новб, Новоах, Новч,
Павлен, Парн, Пет, Прос, Солід, Тар, Червпоп) та фонетичний варіант кро|в·анка
(АйдМ, Біллуц, Бонд, Коляд, Мак, Смол).
Зазначимо, що в наддністрянських говірках зафіксовано лексему
аналізованої семи |кєшка ‘ковбаса, начинена гречаною кашею з кров’ю, кров’янка’
[24, 140], у якій відбито характерну для багатьох південно-західних діалектів
обнижену артикуляцію фонеми /и/ у наголошеній позиції з реалізацією її у звукові [е]
[2, 48]. Як бачимо, дещо змінився мотив номінації: її здійснено не за назвою
наповнювача (гречаної каші з кров’ю), а за назвою оболонки – кишки.
Сему ‘домашня кров’яна ковбаса’ у досліджуваному ареалі репрезентує
також атрибутивне словосполучення кро|в·ана коўба|са, представлене спорадично
(Бонд). Двослівні номени, що ілюструють зазначену сему, зафіксовано й словником
поліських говорів: кри|вана коўба|са, |киішка налив|на [10, 106, 96].
Свинина є найпоширенішим в українській кухні видом м’яса, але, як зауважує
Т. Шпаковська, крім м’яса й сала, для приготування смачних і поживних страв
використовують голову, печінку, мозок, шлунок (кендюх) та інші частини свинячої
туші [21, 55]. На підтвердження цього проаналізуємо сему ‘проварений свинячий
шлунок’, яку репрезентовано в українських східнослобожанських говірках такими
лексемами: бо|жок (Коляд, Біллуц, Павлен, Прос), богх (Біллуц), |кенд’ух (Мак, Міл,
Новоах, Пет, Тар), сал’д’і|сон (Мак), |коўбиек (Смол). Жодній лексемі не властива
значна функціональна активність у досліджуваному ареалі. Водночас, як свідчать
проаналізовані лексикографічні джерела, усі зафіксовані маніфестанти
аналізованої семи відомі й іншим говіркам української мови. Так, лексему бо|жок
‘сальцесон’ виявлено в гуцульських говірках [7, 252]; фонетичні варіанти салті|сон,
салці|сон, салци|сон, сальці|сон – очищений, промитий, проварений свинячий
шлунок, начинений шматочками м’яса, печінки й т.п. – у буковинських [17, 475];
лексему |ковбик ‘м’ясна їжа, що виготовляється начинкою оболонки шлунка, подібно
до ковбаси’ – у полтавських [3, 46]. Остання лексема відома також поліським
говіркам, хоча тут вона має значення ‘шлунок’, анат. [9, 99]. У поліських говірках із
значеннями ‘варений свинячий шлунок, начинений м’ясом і здором’; ‘кендюх’
зафіксовано спільнокореневу лексему |ковбаль [10, 99].
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 1.
551
Західнополіським говіркам властива лексема каў|рук, що побутує з двома
значеннями: ‘шлунок тварини’ та ‘м’ясо, натоптане в свинячий шлунок для
тривалого зберігання’ [1, 1, 203]. Припускаємо, що значення ‘проварений свинячий
шлунок’, властиве лексемі |коўбиек у східнослобожанських говірках, вторинне, яке
постало внаслідок звуження семантики.
Таке ж явище характерне для лексеми |кенд’ух, яка в полтавських говірках та
говірках Рівненщини має значення ‘шлунок’ та ‘орган травлення в тварин’
відповідно [3, 43; 9, 70]. Наголосимо, що лексему |кенд’ух зафіксовано
різноманітними лексикографічними джерелами, зокрема “Словарем української
мови” Бориса Грінченка [16, 235] та 11-томним Словником української мови [18, 140]
також із значенням органу травлення у тварин (без позначки діалектне). Отже,
аналізовану лексему не можна прив’язувати до жодного діалектного континууму,
оскільки вона звіддавна відома як загальновживана.
Деякі з розглянутих лексем мають затемнену етимологію, наприклад: богх,
бо|жок, |коўбиек, сал’д’і|сон тощо, які Г. Вештарт кваліфікує як “немотивовані назви,
етимологію яких неможливо встановити без спеціальних досліджень, тобто не
видно зв’язку між реалією та лексемою” [4, 368].
Сему ‘м’ясна страва – смажене або запечене м’ясо’ репрезентують
однослівні номени: гу|л’аш (Коляд, Міл), биест|рогане (Пет), бужеи|н’іна (Тар),
жа|р’оха (АйдМ) та атрибутивні словосполучення, що вказують на специфіку
процесу приготування страви: |жареине м·|йасо (Біллуц, Калм, Мак), |жареине |м·асо
(Литв, Новб, Павлен, Парн, Прос, Червпоп), кап|ч’оне м·|йасо (Смол), |тушеине
|м·асо (Новб, Новч, Павлен). Говорячи про такі способи приготування страв із м’яса,
зазначимо, що смаження й тушіння взагалі властиве українській
східнослобожанській кухні, на відміну, наприклад, від коптіння, яке більш
притаманне західним регіонам України.
Найбільш поширеним у східнослобожанських говірках репрезентантом семи
‘підсмажений чи вижарений шматок сала, з якого частково витопився жир’ є
лексема: |вишкварки, виявлена в дев’яти говірках (Біллуц, Калм, Кон, Литв, Новоах,
Павлен, Смол, Солід); в одній говірці цю лексему вживають у формі однини
чоловічого роду |вишкварок (Новб). Зафіксовано також акцентний варіант
вишквар|ки (Бонд, Червпоп) та словотвірний варіант шк|варка (АйдМ, Кон, Парн,
Смол, Тар). Репрезентант аналізованої семи |вижарки, зафіксований у чотирьох
говірках (Міл, Новч, Прос, Смол), утворено за однією словотвірною моделлю з
маніфестантом |вишкварки, в основі номінації – назва процесу виготовлення
страви, іменникові номени утворено від дієслів вижарити, вишкварити.
Така сама мотиваційна ознака характерна й для номенів – репрезентантів
аналізованої семи, зафіксованих в інших говірках української мови. Щоправда,
більш поширеними є безпрефіксні іменники, утворені від дієслова шкварити,
наприклад: шк|варка ‘засмажений кусочок сала; вишкварка’ – поліські говірки
[10, 235], шк|вара ‘смажене м’ясо або сало’ – говірки Нижньої Наддніпрянщини
[23, 4, 236], шк|варок – гуцульські говірки [6, 361], шк|варок ‘підсмажений шматок
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 1.
552
сала; шкварка’; рідк. ‘сало’ – гуцульські говірки [13, 187; 14, 226], шк|варка ‘шматок
печеного сала’; ‘шматок сала’ – західнополіські говірки [1, 2, 267], |вискорка,
|вишкарка ‘шкварка’ – західнополіські говірки [1, 1, 59, 63].
Як бачимо, у гуцульських і західнополіських говірках лексеми шк|варок,
шк|варка дещо розширюють своє семантичне поле. Як багатозначне подане це
слово й у “Словарі української мови” Бориса Грінченка: шк|варка – 1. Вытопленный
кусочекъ сала, вытопка. 2. |Дати шк|варки. Задать баню, дать трепку [16, 1, 500],
щоправда, друге значення є фразеологічно зв’язаним і виходить за межі
аналізованої ЛСГ.
Сему ‘закручений та підсмажений шматочок м’яса’ репрезентовано
лексемами: |пал’ч’іки (Коляд, Пет, Смол, Павлен); ру|л’ет (Міл, Новб, Тар);
словотвірним варіантом ру|л’ет’іки (Біллуц); веир|тутики (Новоах). Значної
функціональної активності немає жодна лексема, деякі на обстежуваній території
представлено спорадично.
Лексема |пал’ч’іки властива й східноподільським говіркам [12, 86] і є
репрезентантом семи ‘м’ясна котлета з начинкою’. Щодо лексеми веир|тутики, то в
буковинських говірках наявні номени вер|тут, вер|тута, вер|тути із значенням
‘рулет, вид пирога з маком, сиром, повидлом’ [17, 49]; у поліських говірках –
вер|тун, верту|ни ‘пиріг з маком чи повидлом’ [10, 41], тобто спостерігається
перехід значення з однієї ЛСГ в іншу – назви виробів з борошна. Лексема
веир|тутики мотивована функціональною ознакою за способом приготування
страви та є похідною від дієслова вертіти.
Зазначимо, що маніфестант семи ‘закручений та підсмажений шматочок
м’яса’ лексема ру|л’ет у межах східнослобожанських говірок розширює своє
значення, оскільки водночас є репрезентантом сем ‘посипане перцем відварене
сало’ (Калм, Пет, Тар) та ‘копчене м’ясо, попередньо просолене й приправлене
прянощами’ (Новб, Пет).
Сему ‘кругла котлета з посіченого або відбитого м’яса’ представлено:
фонетичними варіантами кот|лета (Новоах), кот|л’ета (Солід); спорадично
зафіксованими номенами т’ух|т’ел’а (Мак); с’і|ч’ениеки (Смол); лан|гет (Пет);
словотвірними варіантами отбиеў|на (Калм, Новоах, Тар), в·ітбиеў|на (Міл, Біллуц),
в окремих говірках уживають множинні форми: отбиеў|н’і (Коляд, Кон, Павлен),
в·ітбиеў|н’і (Прос); двослівні номени |жареине м|йасо (Солід); лексема |пал’ч’ики
(Новб). Два останніх маніфестанти мають у межах східнослобожанських говірок
семантичні відмінності, оскільки є репрезентантами й інших сем, проаналізованих
нами вище. Синонімічні ряди виявлено у двох говірках, де в обох випадках вони
представлені двома лексемами.
Лексеми в·ідтбиеў|н’і, отбиеў|н’і як репрезентанти аналізованої семи відомі й
іншим говіркам. Зокрема, К. Кацалапенко зафіксувала їх у східноподільських
говірках, зауваживши при цьому, що в окремих говірках уживають спільнокореневі
сингулярні форми: в·ідтбиеў|на, отбиў|на та субстантивована маскулінізована
лексема в·ідтбиеў|ниĭ [12, 85].
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 1.
553
Принцип номінації в цьому випадку характерний для багатьох лексем
аналізованої ЛСГ – в основу мотивації покладено функціональну ознаку, а саме:
спосіб приготування страви – отбиеў|на – від отбити (в·ітбиеў|на від бити);
с’і|чениеки – від сікти (сікти, подрібнювати) м’ясо.
Маніфестантами семи ‘задимлене м’ясо’ є лексеми: бужеи|н’іна (Коляд, Міл,
Пет), фонетичний варіант якої виявлено в гуцульських говірках – буже|нина –
задимлене м’ясо [15, 18]. Ще один репрезентант семи ‘задимлене м’ясо’
зафіксовано на обстежуваній території в шести говірках, де представлено
субстантивованим дієприкметником кап|ч’оне (Калм, Мак, Міл, Новб, Прос, Солід) і
спорадично зафіксованим словосполученням кап|ч’ене м·|йасо (Біллуц).
Таким чином, проаналізований матеріал дає підстави дійти таких висновків.
На дослідженій території виявлено значну кількість лексем із широкою
семантичною структурою, наприклад: лексема бужеи|н’іна в межах обстеженого
діалектного континууму має значення ‘м’ясна страва – смажене або запечене м’ясо’ й
водночас постає репрезентантом семи ‘задимлене м’ясо’; двослівний номен кап|ч’оне
м·|йасо є маніфестантом семи ‘м’ясна страва – смажене або запечене м’ясо’ та семи
‘копчене м’ясо, попередньо просолене й приправлене прянощами’ тощо.
У більшості обстежених говірок функціонує по одному репрезентанту
аналізованих сем, синонімічні ряди з двох лексем зафіксовано у п’ятьох говірках,
наприклад: сема ‘проварений свинячий шлунок’ має два репрезентанти: сал’д’і|сон
та |кенд’ух (Мак), сему ‘кругла котлета з посіченого або відбитого м’яса’
представлено номенами кот|лета, отбиеў|на (Новоах).
Номінації страв у розглянутій лексико-семантичній групі мотивовані
функціональною ознакою страви, а саме: за способом її приготування (жа|р’оха) або
за продуктом, з якого виготовлено страву (кроў|йанка). Значна кількість лексем має
затемнену етимологію.
Репрезентантами розглянутих сем можуть бути як різнокореневі лексеми
(т’ух|т’ел’а, с’і|чениеки), так і деривати (ру|л’ет, ру|л’ет’іки).
У багатьох випадках репрезентанти аналізованих сем, зафіксовані в
східнослобожанських українських говірках, властиві й іншим говіркам української
мови, щоправда, семантика цих номенів може бути відмінною в різних діалектах.
Подальшу перспективу дослідження пов’язуємо з вивченням інших лексико-
семантичних груп тематичної групи лексики “Назви їжі” на більш широкому
фактичному матеріалі.
Список обстежених населених пунктів та їх скорочень
(усі села знаходяться в Луганській області)
АйдМ – с. Айдар-Миколаївка, Новоайдарський р-н; Біллуц – смт Білолуцк, Новопсковський
р-н; Бонд – с. Бондарівка, Марківський р-н; Калм – с. Калмиківка, Міловський р-н; Коляд –
с. Колядівка, Новоайдарський р-н; Кон – с. Кононівка, Біловодський р-н; Литв – с. Литвинівка,
Біловодський р-н; Мак – с. Макіївка, Кремінський р-н; Міл – с. Мілуватка, Сватівський р-н; Новб –
с. Новобіла, Новопсковський р-н; Новоах – с. Новоахтирка, Новоайдарський р-н; Новч –
с. Новочервоне, Троїцький р-н; Павлен – с. Павленкове, Новопсковський р-н; Парн – с. Парневе,
Біловодський р-н; Пет – с. Петрівка, Сватівський р-н; Прос – с. Просяне, Марківський р-н; Смол –
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 1.
554
с. Смолянинове, Новоайдарський р-н; Солід – с. Солідарне, Білокуракинський р-н; Тар –
с. Тарасівка, Троїцький р-н; Червпоп – с. Червонопопівка, Кремінський р-н.
Література
1. Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок : у 2 т. / Г. Л. Аркушин. – Луцьк : Вежа,
2000. – Т. 1–2.
2. Бевзенко С. П. Українська діалектологія / С. П. Бевзенко. – К. : Вища шк., 1980. – 245 с.
3. Ващенко В. С. Словник полтавських говорів / В. С. Ващенко. – Вип. 1. – Х. : Вид-во ХДІ,
1960. – 107 с.
4. Вештарт Г. Ф. Названия пищи в говорах Полесья / Г. Ф. Вештарт // Лексика Полесья. – М.,
1968. – С. 366–414.
5. Ганудель З. Т. Бытовая лексика украинских говоров Восточной Словакии (названия пищи,
посуды и утвари) : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.02 “Украинский язык” /
З. Т. Ганудель. – Киев, 1980. – 21 с.
6. Гуцульські говірки : короткий словник / [відп. ред. Я. Закревська]. – Л., 1997. – 232 с.
7. Гуцульські говірки : лінгвістичні та етнолінгвістичні дослідження (Словник говірки села
Бродина Олекси Горбача) / [відп. ред. Я. Закревська]. – Л., 2000. – С. 247–354.
8. Ґоца Е. Д. Назви їжі й кухонного начиння в українських карпатських говорах : автореф. дис. …
канд. філол. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова” / Е. Д. Ґоца. – Ужгород, 2001. – 21 с.
9. Євтушок О. М. Вивчення лексики говірок Рівненщини / О. М. Євтушок. – Рівне, 1997. – 164 с.
10. Лисенко П. С. Словник поліських говорів / П. С. Лисенко. – К. : Наук. думка, 1972. – 260 с.
11. Карасёва Т. В. Названия пищи в воронежских говорах: этнолингвистический аспект : дис. …
канд. филол. наук : 10.02.01 / Карасева Татьяна Владимировна. – Воронеж, 2004. – 250 с.
12. Кацалапенко К. В. Назви м’ясних страв української кухні у східноподільських говірках /
К. В. Кацалапенко // Лінгвістика : зб. наук. пр. – Луганськ, 2008. – № 3. – С. 83–89.
13. Неґрич М. Скарби гуцульського говору : Березови / Микола Неґрич. – Л. : Ін-т
українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2008. – 224 с.
14. Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок : у 2 ч. / М. Й. Онишкевич. – К. : Наук. думка,
1984. – Ч. 1–2.
15. Піпаш Ю. О. Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна і Росішка
Рахівського району Закарпатської області) / Ю. О. Піпаш, Б. К. Галас. – Ужгород, 2005. –
266 с.
16. Словарь української мови : у 4 т. / [за ред. Б. Грінченка]. – К., 1996. – Т. 1–4.
17. Словник буковинських говірок / [за ред. Н. В. Гуйванюк]. – Чернівці : Рута, 2005. – 688 с.
18. Словник української мови : в 11 т. – К. : Наук. думка, 1970–1980. – Т. 4. – 1973. – 840 с.
19. Турчин Е. Д. Лексика питания в украинских восточнополесских говорах : автореф. дис. ...
канд. филол. наук : спец. 10.02.02 “Украинский язык” / Е. Д. Турчин. – Киев, 1990. – 22 с.
20. Українська минувшина : ілюстр. етнограф. довід. / [А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх,
Т. В. Косміна та ін.]. – К. : Либідь, 1993. – 256 с.
21. Українська стародавня кухня : довідник / [упоряд. Т. Л. Шпаковської]. – К. : Спалах ЛТД,
1993. – 238 с.
22. Ур Л. Л. Назви їжі й кухонного начиння в південних ужансько-латорицьких угорських говірках
Закарпатської області : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.09 “Фінно-угорські
та самодійські мови” / Л. Л. Ур. – Ужгород, 2004. – 20 с.
23. Чабаненко В. А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини : у 4 т. / В. А. Чабаненко. –
Запоріжжя, 1992. – Т. 1–4.
24. Шило Г. Наддністрянський регіональний словник. – Л. : Ін-т українознавства ім.
І. Крип’якевича НАН України, 2008. – 288 с. – (Сер. “Діалектологічна скриня”).
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 1.
555
Анотація
У статті розглянуто лексеми на позначення страв із м’яса, характерні для українських
східнослобожанських говірок. Здійснено лінгвогеографічний аналіз заявленої лексико-
семантичної групи, визначено міжговіркові відповідники для різних діалектних зон і семантичні
відмінності маніфестантів досліджуваної ЛСГ. З’ясовано основні принципи номінації, подано
лексико-семантичну характеристику діалектних номенів.
Ключові слова: сема, лексема, номен, ареал, східнослобожанські говірки, страва.
Аннотация
В статье рассмотрены лексемы, обозначающие блюда из мяса, характерные для
украинских восточнослобожанских говоров. Осуществлен лингвогеографический анализ
заявленной лексико-семантической группы, установлены междиалектные соответствия для
разных диалектных зон и семантические отличия манифестантов исследуемой ЛСГ. Определены
основные принципы номинации, представлена лексико-семантическая характеристика
диалектных номенов.
Ключевые слова: сема, лексема, номен, ареал, восточнослобожанские говоры, кушанье.
Summary
The lexemes as the names of meat dishes which are typical for Ukrainian East
Slobozhanshchina dialects are considered in the article. The geographical-linguistic analysis of declared
lexical-semantic group is realized, interdialectical analog for different dialectal areas and semantic
peculiarities of demonstrators of lexical-semantic group are defined. The main principles of nomination
are cleared up; lexical-semantic characteristic is presented dialect nomens.
Keywords: seme, lexeme, nomen, area, East Slobozhanshchina dialects, dish.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-71462 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0041 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:20:16Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Волошинова, М.О. 2014-12-04T10:42:53Z 2014-12-04T10:42:53Z 2011 Назви страв із м’яса в українських східнослобожанських говірках / М.О. Волошинова // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2011. — Вип. XXIV, ч. 1. — С. 548-555. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. XXXX-0041 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71462 811.161.2’282.2 (447.54/.62) У статті розглянуто лексеми на позначення страв із м’яса, характерні для українських східнослобожанських говірок. Здійснено лінгвогеографічний аналіз заявленої лексико- семантичної групи, визначено міжговіркові відповідники для різних діалектних зон і семантичні відмінності маніфестантів досліджуваної ЛСГ. З’ясовано основні принципи номінації, подано лексико-семантичну характеристику діалектних номенів. В статье рассмотрены лексемы, обозначающие блюда из мяса, характерные для украинских восточнослобожанских говоров. Осуществлен лингвогеографический анализ заявленной лексико-семантической группы, установлены междиалектные соответствия для разных диалектных зон и семантические отличия манифестантов исследуемой ЛСГ. Определены основные принципы номинации, представлена лексико-семантическая характеристика диалектных номенов. The lexemes as the names of meat dishes which are typical for Ukrainian East Slobozhanshchina dialects are considered in the article. The geographical-linguistic analysis of declared lexical-semantic group is realized, interdialectical analog for different dialectal areas and semantic peculiarities of demonstrators of lexical-semantic group are defined. The main principles of nomination are cleared up; lexical-semantic characteristic is presented dialect nomens. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство Діалектологія Назви страв із м’яса в українських східнослобожанських говірках Article published earlier |
| spellingShingle | Назви страв із м’яса в українських східнослобожанських говірках Волошинова, М.О. Діалектологія |
| title | Назви страв із м’яса в українських східнослобожанських говірках |
| title_full | Назви страв із м’яса в українських східнослобожанських говірках |
| title_fullStr | Назви страв із м’яса в українських східнослобожанських говірках |
| title_full_unstemmed | Назви страв із м’яса в українських східнослобожанських говірках |
| title_short | Назви страв із м’яса в українських східнослобожанських говірках |
| title_sort | назви страв із м’яса в українських східнослобожанських говірках |
| topic | Діалектологія |
| topic_facet | Діалектологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71462 |
| work_keys_str_mv | AT vološinovamo nazvistravízmâsavukraínsʹkihshídnoslobožansʹkihgovírkah |