Вибрані листи до проф. Івана Турцевича

Археографічна публікація вибраних приватних листів до професора Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька І. Турцевича від однокашника М. Іванова, які дають можливість глибше розглянути умови життя і праці українського вченого на початку 1930-х років. Археографическая публикаци...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
Date:	2010
Main Author:	Коростильов, Т.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2010
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71513
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Вибрані листи до проф. Івана Турцевича / Т. Коростильов // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 20. — К., 2010. — С. 320-334. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859665115199045632
author	Коростильов, Т.
author_facet	Коростильов, Т.
citation_txt	Вибрані листи до проф. Івана Турцевича / Т. Коростильов // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 20. — К., 2010. — С. 320-334. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
description	Археографічна публікація вибраних приватних листів до професора Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька І. Турцевича від однокашника М. Іванова, які дають можливість глибше розглянути умови життя і праці українського вченого на початку 1930-х років. Археографическая публикация избранных частных писем к профессору Нежинского историко-филологического института князя Безбородка И. Турцевича от однокашника М. Иванова, которые дают возможность более глубоко рассмотреть условия жизни и труда украинского ученого в начале 1930-х годов. It is the archaeographic publication of selected private letters to the professor of the History-and-Philology institute of prince Bezborodko in Nizhyn I. Turcevich from his fellow student M. Ivanov, through which the deep investigation of life and labour conditions of the Ukrainian scientist at the beginning of 1930th. is made more possible.
first_indexed	2025-11-30T10:31:03Z
format	Article
fulltext	320 Перебіг інтелектуального життя в Україні протягом XX ст. відбу вався на тлі постійних розривів із попередньою традицією, виробленою блискучою плеядою вчених, діячів освіти та культури. Сього дні ви являється очевидним, що ця перервність продовжує впливати на фор мування світогляду наших сучасних співгромадян і викликає до життя релікти тоталітарної доби з відголосками культу особи Й. Сталіна, від сутністю толерантності щодо альтернативних точок зору і цілкови то шаблонними оцінками діячів вітчизняної історії та культури. Знаковим є більшовицький переворот 1917 року, який виступає хоч і штучним, але вагомим вододілом у вітчизняній історіографії між досягненнями вчених Російської імперії та радянською наукою. Однак, десятиліття, що йшли за жовтневими подіями 17 року у Петрограді, зрозуміло, не були часом світоглядного “прозріння” для широких верств української інтелігенції. Не всі і не одразу сприйняли нову вла ду і нав’язану нею пролетарську культуру, так само, як і не всі ідей ні противники радянської влади в середовищі людей науки, осві ти та культури відкрито вступали в безнадійну в своїх засобах бороть бу з нею. Переломним у багатьох розуміннях постає в історії України XX ст. 1930й рік, коли С. Єфремов, “совість української інтелігенції”, через півтора місяці допитів визнав себе винним в організації міфічної контрреволюційної організації СВУ мимоволі завдавши тяжкого удару по самій інтелігенції, котра після цього резонансного політичного процесу вже не почувалася на силі протистояти тиску тоталітарної влади ні в мистецькій, ні в науковій сфері. В особі С. Єфремова Все українська Академія наук втратила одного з найбільш принципових захисників власне наукових інтересів перед партійним втручанням. Тарас КОРОСТИЛЬОВ (Київ, Україна) Вибрані листи до проф. Івана Турцевича 321 Тому, кінець 20х – початок 30х років був відзначений значними кад ровими і організаційними змінами в Академії. Так, 1 лютого 1930 р. Комісію для вивчення візантійського письменства постановою Істо ричнофілологічного відділу було перетворено на Комісію для дослі дів з історії Близького Сходу та Візантії [9, c. 98]. Для теми даної публікації ця “передісторія” важлива тим, що помітним, хоча й мало відомим співробітником і керівником обох комісій був ніжинський професор І. Г. Турцевич. І. Г. Турцевич (1856–1938) Вищу освіту здобував в Історикофіло логічному інституті князя Безбородька в Ніжині (далі – НІФІ) куди і повернувся будучи призначеним на посаду екстраординарного профе сора при кафедрі римської словесності після тринадцяти років ви кладання давніх мов у І Київській гімназії. Філологкласик, основні наукові інтереси якого лежали в царині історії культури давнього Риму та Візантії. Серед численного наукового доробку І. Г. Турцевича по мітне місце займають опубліковані оригінальні монографії з історії водо постачання в Римі та культу Вести, перший в Російській імперії пере клад творів Елія Арістіда, актуальні й на сьогодні статті з історії про вінційного управління в Римській імперії. У якості керівника осередку Близькосхідної комісії в Ніжині про фесор Турцевич неодноразово подавав до друку свої праці з історії Візантії. Так, у Візантологічному збірнику, що планувався до друку ще Комісією для вивчення візантійського письменства, заявлено дві статті: “Про деякі права й привілеї міст ромейської імперії” та “Про екти виправити юліанського календаря у Візантії” [7, арк. 6]. Однак, збірник не було надруковано. Відчуваючи політичну кон’юнктуру і незацікавленість української академічної науки в його роботах Турце вич намагався опублікувати результати своїх робіт, присвячених соці альноекономічним проблемам історії давнього Риму і Візантії в мос ковських “Архівах” Інституту Маркса і Енгельса [2, арк. 13]. Вра ховуючи те, що у Ніжинському архіві [5] нам вдалося виявити лише чернетки матеріалів, запропонованих до друку в “Архівах”, а саме: рецензія Турцевича на книгу М. Ростовцева “Социальноэкономическая история Римской империи [3]” та матеріали до статті про рух зилотів у Фессалоніках середини XIV ст [4], реальним є припущення, що ці роботи були надіслані в Москву, але так само не були надруковані через чистки в Інституті Маркса та Енгельса зміну концепції видання “Архівів” [1, c. III]. 322 На сьогоднішній день залишає бажати кращого висвітлення у вітчизняній історіографії життя, діяльності і побуту так званої нере волюційної інтелігенції, людей мистецтва та науки, котрі не брали активної участі в подіях революції та громадянської війни, не дозво ляли собі публічно оцінювати радянську владу і завдяки цьому пере жили утиски і репресії з боку переможного пролетаріату. Гостро від чуваючи крах звичного для них світу, переживаючи суспільні зміни як особисту життєву поразку колишні високоосвічені викладачі гімна зій та інститутів, не маючи можливості реалізувати свої таланти в кра їні, де культура і освіченість виступали синонімами буржуазності та контрреволюційності, зберігали гостре відчуття історії. За влучним ви словом видатного німецького історика Райнгарта Козеллека історія про тягом короткого періоду часу твориться переможцями, на середньо строкову перспективу може визначатися ними, але ніколи не підвлад на їм [8, c. 86]. Переможеними в ситуації початку 30х років ХХ ст. і були представники старої інтелігенції. В їхніх руках залишалося від чуття втрачених можливостей розвитку суспільства, бажання на ме тодичному рівні осмислити ті суспільні зміни, свідками яких вони були. Простір для рефлексії поступово обмежувався приватним лис туванням, оскільки така звична для XIX ст. форма викладу власних думок, як щоденник ставала небезпечною з огляду на арешти і об шуки. Для сучасного історика листи, що публікуються, мають неабияку цінність з огляду на неформальність спілкування двох близьких друзів, деталі щодо роботи Близькосхідної комісії ВУАН, що дає можливість уточнити маловідомі факти з біографії ніжинського вченого і самим глибоко іронічним сприйняттям навколишньої дійсності. Разом з цим, досить легко простежується процес становлення тих соціальних умов, що були своєрідним тлом для професійної діяльності українського науковця доби пізнього НЕПу та згортання українізації. *** Адресант листів, що наводяться нижче – Микола Іванович Іванов, випускник НІФІ 1879 р. По закінченню навчання викладав у 4й Ки ївській гімназії. З квітня 1895 – викладач Ревельської Олександрівської гімназії. Через рік він посів посаду виконувача обов’язків інспектора Ризької гімназії імп. Миколи I та директора Юр’євської гімназії. По закінченню служби по відомству народної освіти Микола Іванович 323 повернувся в Київ, на батьківщину дружини, в місто, де пройшли його молоді роки. З І. Г. Турцевичем його пов’язували роки навчання в НІФІ і більш ніж 50 років дружби. Архів М. Іванова виявити не вдалося. Тому вибірково публіку ються лише його листи адресовані І. Г. Турцевичу з особового фонду ніжинського вченого без симетричних листів у відповідь. Листи роз міщено в хронологічній послідовності, датування подається у відпо відності до автографів – на початку листа ліворуч. Всі листи публікуються вперше за автографами, мовою оригіна лу зі збереженням їх мовностилістичних особливостей. В квадратних дужках з трикрапкою […] подаються пропуски в тексті листа, що не під лягають реконструкції чи прочитанню. ДОКУМЕНТИ 10/V/30. Киев Дорогой Ив. Григорьевич! Благодаря заботам о Вас почтеннейшей Анны Семеновны1, инфор мовавшей Вас о старом календаре, я имел высокое удовольствие получить Ваше приветственное послание в первый день моего наступающего семи десятилетия, и как раз в то время, когда у нас собралась кампания, не величка, але честна немногих близких – зятя покойн. М. И. Кричина с женой, сына Константина со свояченицей, двух дам – приятельниц жены и одной подруги Вашей крестницы. Итак вышло, что вы духом пополнили нашу компанию. Теперь, по видимому, Вы перешли на новую “высшую ступень” присутствия в Кие ве, присутствия невидимого, духовного. А я на основании Вашей же ин формации чаял встретить Вас в Киеве не духовно только, но и телес но – еще 13 с[его] м[есяца], справлялся в об’явлениях Академии, не на значено ли там Ваше чтение, но искал Вашу фамилию, а не какого то бывшего Вашего слушателя. Естественно, ничего не нашел и решил, что Вы сами, или Вас отложили на время. А теперь оказывается, что у Вас не кстати какая то жаба поселилась, или какой то там ларингит неуместный. Однако Вы вновь сообщаете о каком то выступлении. Не знаю где и ког да. Ничего не сообщаете. Скупо. Доканчиваю описание нашей резиденции. С парадного вступаете в сени (не новые и не кленовые, а просто дощатые и довольно дырявые), из сеней – в переднюю, из передней попадаете в столовую, она же спаль 324 ня наша с женой, Дальше следует комната Вашей крестницы. На этом и обрывается наше куцое жилище. Есть, конечно, кухня и даже ванная, не входящие в счет жылых помещений, оплачиваемых по советскому мест ному тарифу. Таким образом, кимнат у нас две, а обитателей трое. Вид на окружающую зелень и дебри (лет 20 тому назад здесь были настоящие дикие дебри, принадлежавшие военно инженерному ведомству и потому для жительства запретные). В свое время Вы и по Риму и по Вене и еще где там путешествовали без гида, а теперь в бывшей Вашей резиденции – Киеве Вам требуется гид – поршлей. Это напоминает Христа сказавшего Симону Петру: когда ты молод, идешь, куда хочешь, когда же состаришь ся, поведут тебя, куда не хочешь2. Если Вы точно сообщите мне, когда не духом только, но и телом явитесь в Киев, я с удовольствием явился бы Вашим гидом с самого вокзала, куда бы Вы не захотели. При нашей квартире есть сарай, но он наполнен не сеном, а дровами. Это, конечно, не мешает товарищам время от времени освобождать дверь от замка для удостоверения, не найдется ли там чегонибудь достойного их внимания. А по поводу сена у меня сейчас же сложилась дополнитель ная строфа к строфе о вегетарианстве: “И сено скоро будем кушать, Коль соработ нам заготовит, И уж, конечно, будем слушать, Что коммунизм нам рай готовит”. Dixi! Vale! Н. Ив[анов] P.S. Описание состояния Вашего сада явно свидетельствует, что Вам не достает завхоза. А. С., конечно, заведует министерством продоволь ствия, а пост наркомзема, очевидно, пустует. Верочке3 это очевидно от того, что Вы единоличник, а не колхозник, индивидуалист, а не обще ственник – социалисткоммунист. По каллиграфии Вы, наверное, кандидат на черную доску. [прип. олівцем на полях арк. 3] А что сей сон означает, что Ваш б. слушатель подыскивает при Акад. или в Академии и для себя, и для Вас комнату? Это что то таинственное! – Секретное? И не полезнее было бы Вам озаботиться подысканием комнаты в Харькове, на всякий случай. ДАЧОН. – Ф. 6112. – Оп. 1. – Спр. 59. – Арк. 3–4 зв. 325 8/VI/1930. Киев. Наилюбезнейший Ив[ан]. Гр[игорьевич]! Primum pergo finioque, quod coepi. Пришла уж новая весна, Дожди с собою привела, Коллективам, может, и красна Живот у мясоедов подвела. “Поэт” стихи свои марает, Вегетарьянци не тужат, Картофель роль свою играет, Щавель, цыбуля им служат. И для советского волненья, Но и для классовой борьбы, Не для коментарьев выполненья, Поэт рожден для стихопренья. Не избежать своей судьбы. Postea На случай действительного, реального, а не только воображаемого, же ла емого и ожидаемого, приезда Вашего в Киев сообщаю свой действи тель ный, непосредственный, никаких комментариев не требующий адрес (ниже). Для ориентирования же Вашего в красном Киеве, после пятнадцати летнего игнорирования его Вами, сообщаю Вам, б[ыть] м[ожет], небес полезные сведения. Для удешевления проезда с вокзала в центр Вы мо жете вкупе с чемоданами воспользоваться трамваем. С № 2 трамвая Вы прибудете за 15 коп. на ул. Воровского (б[ывший] Крещатик). Если Вы, несмотря на Ваши протесты против коммунистического житья, все таки захотите воспользоваться, хоть бы на первых порах, найти убежище в доме наукових робітників, Вам надлежит сойти на углу б. Прорезной (ныне ул. Свердлова) и проследовать один квартал по сей Свердловке вверх до угла Пушкинской ул., где и находится дом ученых. Если бы у Вас явилась охота непосредственно проследовать в нашу обитель, вот адрес: Виноградный проул., №7, кв. 2. Для сего Вам надлежало бы с вокзала сесть на тот же №2 трамвая, но на углу Интернациональной* (б. Безаковской) ул. и бульвара Шевчен * Лат – насамперед продовжую і кінчаю те, що починав. ** Вул. Комінтерна, з 2009 р – С. Петлюри. 326 ко (б. Бибиковский бульв.) сойти с №2 и сесть на №7 трамвая, с которым Вы проследуете до АлександроНевской церкви на ул. Революции (б. Алек сандровск[ая]). Сойдя у сей церкви, отправится по ул. Розы Люксембург (б. Екатерининская) и дойти до конца ее, а дальше по ул. Михайличенка (б. Елизаветинская) повернуть налево и дойти до вновь построенного деревянного двухэтажного здания. Против этого здания есть переулок – тупик – Это наш Виноградный. По левой стороне переулка надо просле довать до самого конца его; крайний дом (деревянный) без ворот, и есть наша резиденция, а парадный ход сзади, у мостика над пропастью. Vale! До побачення [Н. Иванов] ДАЧОН. – Ф. 6112. – Оп. 1. – Спр. 59. – Арк. 1 12/VII/30. Дорогой Ив. Григорьевич. Последнее и предпоследнее Ваши получил своевременно. Нередко захаживал посмотреть на объявления о чтениях в ВУАН, вывешиваемые на Короленковской №57 и 35 (исторична секція) по соседству с предло женною Вам резиденциею с топчаном для подушки и одеяла. Надеялся увидеть объявление и о Вашем чтении. Но оказывается, у Вас lumbago Kijewiensis и cupido Aldeniensis, но Кль теперь не интересен, когда сул тана там нет, а остались Галатский вор и базарные собаки, афинские же греки, по моим наблюдениям в 902 году, просто жулики и мошенники и не стыдятся [...] показывать “темницу Сократа”. Недостает им еще Дио геновой бочки и фонаря, с которым он днем искал человека – не жулика. Между тем я, расхаживая по Короленковской ул., продолжал строить строфы и рифмы на предложенные Вами и др. темы. Демьяновские стихи, которыми Вы очень довольны, по видимому, мне совсем не нравятся (не направлением, которое […] только одобрять, а своею композициею). Это раешник, пожалуй, можно прибавить, политический. Только раешник хорош, когда он краток и меток и дается как иллюстрация. Пожалуй, и Демьян предлагает свои дровяные стихи как иллюстрацию к политичес ким событиям, но беда в том, что он дает лошадиными дозами, вываливает свою продукцию целыми бочками, тоннами и вагонами. Прет от этой продукции агитационным тяжким духом. Мои опыты: Советует любезный друг Писать наивные идиллии, У нас же “выявляется” вокруг Уж нечто в роде Пикадилли. 327 … Пастушеская тема ныне Не так проста, не так ясна, Не во фригийской уж долине – В колхозе ныне жизнь полна. … Заброшены свирели пастухов, Шум классовых боев мы ныне И пролетарских петухов Должны вполне держать в помине. … И пастухов, пастушек резвых Считать наивными напрасно, Они из коммунистов трезвых И “Маркс” напишут вам прекрасно. … Однако ж были б мы неправы, Не признавая у них толк, Одни и те же у них нравы Не нужно им сапог или порток. … … У нас культура несомненно Дерет вперед весьма отменно: У женщин юбки и штаны Совсем становятся равны. … У хлеба с булкой была дружба Когдато на “святой” Руси, Теперь же хлебу только службы, И то лишь дважды укуси. … Был славен Нежин огурцом, А Киев фруктовым вареньем, Теперь какими же “зразками”, Славны они каким твореньем? … С огурцами ныне совсем тихо, А варенье для твердолобых, Стоматам нашим это лихо, Зато Демьяны на улове. 328 … Думал было вновь заглянуть в “тот уголок земли, где я провел четыре года приметных”, посмотреть на канализованный Остер и покушать не жинских огурцов, но последних и у вас, вероятно, нет, как и у нас. К тому же постоянно pluit. Впрочем, если Вас летом не отправят к афинским жуликам, то, возможно, что еще нагряну. – Вы сожалеете, что нет для Вас аэропляна, а я полагаю, что в быстроте и стремительности путешествия нет никакой поэзии. На велосипеде я ездил с удовольствием, потому, что удобно было выбраться за город и поездить по полям. Это я проделывал в Юрьеве и на Рижском изморье. Вы незаконно пишете на конверте адрес: или – или. Но 1) Ваша крестница теперь уже не бухгалтер, а секретарь технического отдела (того же [..] синдиката); во 2) она, вероятно, скоро будет в профотпуске. Посему, если будете пускать послание, адресуйте на Виноградн[ый] проул., №7, кв. 2. Ваше мнение насчет обособления “ученой” орфографии антисоциа листично. Вы хотите “отрыва от масс”. Да и нужна ли ученым ученая орфография? Филологи во сякой орфографии могут разобраться, а нефи лологам “ученая” бесполезна. Насчет консерватизма в орфографии, ко нечно, пример французов и англичан показателен, но для нашей мало грамотной или совсем неграмотной массы попроще орфография легче. Значит, и тут Ваше мнение антисоциалистично. Вашей каллиграфии хва тило только на одну первую страницу Вашей тетрадной бумажки. Посему Вы и по каллиграфии и по орфографии остаетесь кандидатом на tabula nigra. Vale plurimus Н. Ив[анов] В Д[оме] ученых постельные принадлежности имеются. ДАЧОН. – Ф. 6112. – Оп. 1. – Спр. 59. – Арк. 12–12 зв.–12‑а–12а зв. 22/VII/30. Киев. Дорогой Ив. Григорьевич, любезный кум и благодетель! Ваше “з нагоди 50річн. наук. діяльності” подстегнуло меня вспо мнить … 50ти летие нашего вылета из Институтского улья. И воспылала фантазия рифмами, иногда нескладными, но чистосердечными и в общем благодарными. Вот представляю на Ваш строгий классический суд некую поэму давно уже отошедшей эпохи молодости и наших отцовблагодетелей “хранителей юности”, учителей. 329 Вот: Министром был тогда Толстой4; Свирепый был администратор, Ученый, хоть и “не простой” […] И Рихард5 noster, amator equorum, Фанатик классиклатинист, Furorque всех studiosorum Неутомимый грамматист. # Краса и гордость Института Славян любовник Будилович6 Славянскую кашу замешивал круто, Умов студенческих был ловчим. # Никитин7, красавец грекоподобен, С женой плясуньей красавицей бойкой, Студентам был весьма удобен, Ученый – грек, академик не стойкий 3) # И Люперсольский8, наш историк, Гречанки прекрасной ума обольститель, На жизненном пиру не стоик, Умов чужих не уловитель. # И Гротик9 с усиками черными, И честный историк Руси просвещенья, Боями классными не одержимый, Имен не минет ваших без сомненья, Под сенью науки мим хранимый. # Почти и мы свершили свой путь, Последние первого вылета роя, Скорее желавшего шею согнуть В учительских шорах бесполого кроя (вицмундира) # Не сетую на свой удел, На дно осела горечь жизни, Ведь и желаньям есть предел На жизненной богатой тризне. 330 # Однако горды мы одним: Из первых первенец птенцов, Светильник нежинский, незрим, Но держит знамя он отцов. – [….] а из преисподней ведь Харон назад не повезет. Vale maxime plurimumque Н. Ив[анов] Крестница Ваша благодарит за авансовое поздравление и надеется когдато посмотреть almam matrem patris и latifundium domicilumque compatris. ДАЧОН. – Ф. 6112. – Оп. 1. – Спр. 59. – Арк. 10 зв.–11–11 зв.–10. 19/X,30, Киев. Дорогой Иван Григорьевич! Осень еще не поздняя, Грачи еще не улетели, Лес не обнажился, …конечно, поля не опустели. Лето уж вновь наступило, Больше нет уж дождей неизбывних, В Нежине грязь уступила Место пыли и запахам отзывным Солнце греет красный Киев, Школьник проводит экскурсию, Физкультурники ходят полунагие, Ставят в театрах дискуссии. Академия митингует, Польским панам посылая угрозы Украинцам братам уж диктует Бросить на головы ляхов молнии, грозы. А Вы всё прозябаете в уеденении и не Примыкаете к массам, отстаете от темпов жизни… Я всё надеялся видеть Вас в красном Киеве. Пользуйтесь установившейся погодою. Я прочитал, насколько мог одолеть Ваши opera, que super sunt, и на шел, что Вы большой оптимист, предполагаете у Вашего читателя, как можно думать, тот же запас лингвизма, что и у Вас. На любой странице 331 у Вас масса терминов, выражений, целые надписи в статьях на четырех языках! Нужно обладать по крайней мере Вашей библиотекой, чтобы все это преодолеть. Конечно, Иорданам, Фроррам и прочим Вашим компань енам переводы подлинных выражений и текстов не требуются, но ведь Иорданов и проч[их] все таки единицы. Homi[ni] procul profani! Но иног да и для профанов полезно многое узнать о товарищах римлянах и проч. Sat! Привет Вашему соседу – Михаилу Николаевичу10. Vale! Н. Иванов P.S. Я приготовил для Вас прекрасную опору, но, видно, придется доставить ее в Вашу резиденцию. ДАЧОН. – Ф. 6112. – Оп. 1. – Спр. 59. – Арк. 16–16 зв. 8/XI/30, Киев. Как это Вы, дражайший кум, решились подумать, что я забыл о Не жине и вашей латифундии с “стародревними” обитателями ее? Ведь я же помнил Ваше сообщение, что в половине сентября Вы должны будете в ВУАН доклад докладывать о “не нужном, конечно, социалистическому строительству стародревнем Вергилии”11, и что в благоприятном в отноше нии vanitas случае намерены быть в Киеве самолично. Впрочем, об этом вскользь я упомянул в прежнем epistola. Оказалось, я erravus, как, кажет ся, и Вы со стороны Ваших здешних друзей. Я тут, конечно, не причем, и нипричем, что Вы остались без часов, об этом раньше, по аллюрам мистера Золотницкого, можно было догадываться. Дело в том, что теперь, по общему, распространенному в публике, мнению, часовщикампрофес сионалам часов в ремонт отдавать нельзя: они, т. е. часовщики, всячески обворовывают часы, снимают все, что могут, так как, нуждаясь в разных частях часов, не могут найти нужного, так как такового товару, социалис тическому строительству не очень нужного, в продаже не имеется. Что касается Вашего намерения купить будильник, то могу дать бла гой и нелицеприятный совет, – будильника не покупайте, если не имеете виду даром выбросить редкие и так ныне деньги. Дело в том, что ходячие будильники (круглые и прямоугольные) из т. наз. немецкой дешевки, осо бенно подержанные, больше времени держатся у часовщиков в ремонте, чем исполняют свои обязанности у владельцев их. Конечно, по случаю из надежных рук можно купить и хороший будильник, но хорошие бу дильники (французские и американские) были в свое время очень дороги 332 и очень старые тоже не надежно ходят. Новых теперь порядочных будиль ников, нет, как и вообще, кроме московских “ходиков”, новых часов, в продаже нет. Недавно выпущенные Киевским заводом “Физикохимик”, будильники, из общей массы негодных будильников нисколько не исклю чаются. А Вы лучше вот что сделайте, чтобы быть (в потенции) “при часах”: пришлите мне Ваши карманные часы, барабан которых у Вас отобран Золотинским, и я, м. б., подберу недостающие им части и, как только налажу их на путь правильной социалистической работы, немедленно вышлю Вам обратно. Итак, отвлекитесь на некоторое время от Вашей “стародревности”, найдите при помощи Анны Семеновны подходящую круглую жестянку (лучше изпод консервов), соберите все относящееся к Вашим карм[анным] часам, выложите жестянку внутри чемниб. мягким, напр. старою ватою, вложите туда часы, закройте хоть картонкой, Анна Семеновна обошьет эту жестянку тряпочкой, Вы напишете мой адрес и сдадите на почту. Ка жется подробный рецепт, если Вы захотите применить его, а какая могла бы причина помешать Вам сделать это – разве всё та же Ваша “старо древность”? Меня заинтересовало Ваше сообщение о какомто Кузнецове. Не Степан ли это Васильевич, который служил в Риге, потом в Уфе (окруж ным инспект.) потом в Одессе – тоже окружным. С ним я был коротко знаком и мне интересно было бы получить от Михаила Николаевича сведение о том, какой это Кузнецов. В [...] списке Инст. студентов за 1893 г. зна чится два Кузнецова – Ст. Вас. Кузн. очень предприимчив, и я полагаю, что он перед или во время революции мог [...] на дальний вос ток из Одессы. […] Vale plurimus. ДАЧОН. – Ф. 6112. – Оп. 1. – Спр. 59. – Арк. 13–14 зв. Коментарі 1 Бондаренко Ганна. Семенівна. – квартирантка І. Г. Турцевича, що жила в його будинку з 1923 по 1938 2 Неповна цитата з Євангелія від Іоана 21: 18–19. 3 Дочка М. І. Іванова і хрещениця І. Г. Турцевича. 4 Толстой Дмитро Андрійович, 1823–1889. З 1861 по 1880 – фактич ний керівник Міністерства народної освіти, автор ряду консервативних реформ у сфері освіти. 333 5 Фохт Ріхард Августович, 1834–1911. Філологкласик. Народився в Германії (Саксоція). Вихованець Ерлангенського та Ляйпцізького (1856) університетів. Протягом 1867–1875 – викладав латинську мову в Санкт Петербурзькому історикофілологічному інституті. В 1871 захистив док торську дисертацію, з 1875 р. – ординарний професор НІФІ. 6 Будилович Антон Семенович, 1846–1908. Російський філолог, сла віст. З 1875 по 1881 7 Нікітін Петро Васильович, 1849–1916. З 1875 по 1879 р. професор НІФІ. Викладав грецьку словесність. 8 Люперсольський Петро Іванович, 1836–1903. Учень Ранке, Момм зена, Курціуса і Куторги. Історик античності. Професор НІФІ з 1875 по 1897. [Докладніше див.: 6]. 9 Грот Микола Якович, 1852–1899. Визначний вченийпсихолог. З 1875 по 1883 р. – професор кафедри філософії НІФІ. В 1883 р. Іванов і Тур це вич були присутні на захисті його докторської дисертації в унів. Св. Володимира. 10 Бережков Михайло Миколайович, 1850–1932, відомий історик русист, випускник СанктПетербурзького університету (1879), учень К. БестужеваРюміна. Протягом 1882–1904 рр. – професор Історикофіло логічного інституту князя Безбородька в Ніжині, з 1919 р. – позаштатний професор Ніжинського інституту народної освіти та бібліотекар фунда ментальної бібліотеки. 11 На засіданні Комісії для дослідів з історії Близького Сходу та Візан тії І. Г. Турцевич мав виголошувати доповідь до 2000 ювілею Вергілія [Див.: 9, c. 108]. З контексту листа випливає, що доповідач не був при сутній на засіданні. Джерела і література: 1. Архив К. Маркса и Ф. Энгельса (под ред. В. Адоратского). – М.: Партийное издательство, 1932. – T. 1 (вып. VI). 2. Відділ Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжин (далі – ДАЧОН). – Ф. 6112. – Оп. 1. – Спр. 20. 3. ДАЧОН. – Ф. 6112. – Оп 1. – Спр. 343. 4. ДАЧОН. – Ф. 6112. – Оп. 1. – Спр. 307; 364; 255; 258; 263; 264; 265; 266; 267. 5. ДАЧОН. – Ф. 6112. – Оп. 1. 6. Гордієнко Д. С. Ad fontes: до витоків ніжинської античної школи // Ніжинська старовина. Ніжинознавчі студії №3: Історикокультурологічний збірник. Вип. 3(6). – Ніжин, 2007. – С. 99–120. 334 7. Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вер надського. – Ф. X. – Од. зб. 18680. 8. Козеллек Райнгарт. Часові пласти. Дослідження з теорії історії / Пер. з нім. В. Швед. – К.: Дух і літера, 2006. 9. Циганкова Е. Сходознавчі установи в Україні. Радянський період. – К.: Критика, 2007. Тарас Коростильов (Київ, Україна) Вибрані листи до проф. Івана Турцевича Археографічна публікація вибраних приватних листів до професора Ніжинського історикофілологічного інституту князя Безбородька І. Тур цевича від однокашника М. Іванова, які дають можливість глибше роз глянути умови життя і праці українського вченого на початку 1930х ро ків. Ключові слова: листи, Турцевич, Іванов, ВУАН, Ніжинський інсти‑ тут Тарас Коростылёв (Киев, Украина) Избранные письма к проф. Ива- ну Турцевичу Археографическая публикация избранных частных писем к профес сору Нежинского историкофилологического института князя Безбородка И. Турцевича от однокашника М. Иванова, которые дают возможность более глубоко рассмотреть условия жизни и труда украинского ученого в начале 1930х годов. Ключевые слова: письма, Турцевич, Иванов, ВУАН, Нежинский ин‑ ститут Taras Korostylov (Kyiv, Ukraine) The selected letters to prof. Ivan Turcevych It is the archaeographic publication of selected private letters to the professor of the HistoryandPhilology institute of prince Bezborodko in Nizhyn I. Turcevich from his fellow student M. Ivanov, through which the deep investigation of life and labour conditions of the Ukrainian scientist at the beginning of 1930th. is made more possible. Keywords: letters, Turcevich, Ivanov, VUAN, the Institute of Nizhyn
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-71513
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0076
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-30T10:31:03Z
publishDate	2010
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
record_format	dspace
spelling	Коростильов, Т. 2014-12-04T21:01:01Z 2014-12-04T21:01:01Z 2010 Вибрані листи до проф. Івана Турцевича / Т. Коростильов // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 20. — К., 2010. — С. 320-334. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0076 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71513 Археографічна публікація вибраних приватних листів до професора Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька І. Турцевича від однокашника М. Іванова, які дають можливість глибше розглянути умови життя і праці українського вченого на початку 1930-х років. Археографическая публикация избранных частных писем к профессору Нежинского историко-филологического института князя Безбородка И. Турцевича от однокашника М. Иванова, которые дают возможность более глубоко рассмотреть условия жизни и труда украинского ученого в начале 1930-х годов. It is the archaeographic publication of selected private letters to the professor of the History-and-Philology institute of prince Bezborodko in Nizhyn I. Turcevich from his fellow student M. Ivanov, through which the deep investigation of life and labour conditions of the Ukrainian scientist at the beginning of 1930th. is made more possible. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Вибрані листи до проф. Івана Турцевича Избранные письма к проф. Ивану Турцевичу The selected letters to prof. Ivan Turcevych Article published earlier
spellingShingle	Вибрані листи до проф. Івана Турцевича Коростильов, Т.
title	Вибрані листи до проф. Івана Турцевича
title_alt	Избранные письма к проф. Ивану Турцевичу The selected letters to prof. Ivan Turcevych
title_full	Вибрані листи до проф. Івана Турцевича
title_fullStr	Вибрані листи до проф. Івана Турцевича
title_full_unstemmed	Вибрані листи до проф. Івана Турцевича
title_short	Вибрані листи до проф. Івана Турцевича
title_sort	вибрані листи до проф. івана турцевича
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71513
work_keys_str_mv	AT korostilʹovt vibranílistidoprofívanaturceviča AT korostilʹovt izbrannyepisʹmakprofivanuturceviču AT korostilʹovt theselectedletterstoprofivanturcevych

Вибрані листи до проф. Івана Турцевича

Institution

Similar Items