Структура прибутків, майновий стан кліриків Волинсько-Рівненської єпархії 40 – 50-х рр. ХХ ст.
Стаття присвячена особливостям матеріального забезпечення православного духовенства Волині протягом півтора десятка післявоєнних
 років. Конкретизовано джерела грошових надходжень священиків, зміну
 їх структури, величини. Окрему увагу звернуто на фіскальні складові
 радянськ...
Saved in:
| Published in: | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2010
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71552 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Структура прибутків, майновий стан кліриків Волинсько-Рівненської єпархії 40 – 50-х рр. ХХ ст. / В. Борщевич // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 20. — К., 2010. — С. 459-470. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860149645286572032 |
|---|---|
| author | Борщевич, В. |
| author_facet | Борщевич, В. |
| citation_txt | Структура прибутків, майновий стан кліриків Волинсько-Рівненської єпархії 40 – 50-х рр. ХХ ст. / В. Борщевич // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 20. — К., 2010. — С. 459-470. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| description | Стаття присвячена особливостям матеріального забезпечення православного духовенства Волині протягом півтора десятка післявоєнних
років. Конкретизовано джерела грошових надходжень священиків, зміну
їх структури, величини. Окрему увагу звернуто на фіскальні складові
радянської церковної політики. У наукове використання вводяться раніше
невідомі та маловідомі архівні документи і матеріали.
Статья посвячена особенностям материального обеспечения православного духовенства Волыни на протяжении полтора десятка послевоенных
лет. Конкретизировано источники денежных поступлений священников,
изменение их структуры, размеров. Отдельно обращено внимание на фискальную составную советской церковной политики. В научное использование вводяться ранее неизвестные и малоизвстные документы и
материалы.
The article is devoted the features of material maintenance of orthodox
clergy of Volyn on an extent of 40 – 50-th of the XX-th century. It is concretised
sources of monetary receipts of priests, change of their structure, the sizes. Is
separately paid the attention on fiscal compound the Soviet church policy.
Unknown and little-known archive documents and materials are entered in
scientific use.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:51:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
459
Володимир БОРЩЕВИЧ
(Луцьк, Україна)
Структура прибутків,
майновий стан кліриків
Волинсько-Рівненської єпархії
40 – 50-х рр. ХХ ст.
В умовах радянської тоталітарної системи жорстка регламентація
визначала кожен крок і вчинок громадянина. Особлива увага режиму
скеровувалась на відповідний ідеології розподіл матеріальних ресурсів.
І саме політична лояльність дозволяла просування офіційною драбиною
заможності в СРСР. У цю систему доцільності не вписувалось право
славне духовенство. Його суспільний статус та особливості “фа хо вої”
діяльності виводили за межі впливу влади, а фінансовомайно вий статус
ставив вище радянської колективної бідності. Протягом післявоєнних
років православні ієреї Волині змушені пристосовувати запити до реа
лій життя, більшу увагу надавати джерелам фінансової стабільності.
Матеріальний статус православного духовенства у загальноукра
їнському масштабі в означений період відповідно логіки дослідження
відображено у працях В. Пащенка, В. Барана та О. Лисенка. В. Милусь,
характеризуючи фінансовогосподарську діяльність Волинської духов
ної семінарії протягом 1946–1964 рр., звернув увагу на розмір зарпла
ти викладацького складу, стипендій вихованців, забезпечення їх по
буту. Однак, динаміка матеріального статусу волинського духовенства,
його диференціація, вплив на фінансові можливості ієреїв радянської
фіскальної політики, структура видатків не стали предметом дослі
джень науковців.
У лютому 1944 р. радянські війська витіснили німців з Рівненської
області. Під тиском обставин волинське духовенство змушене брати
участь у “добровільному” зборі коштів на користь радянської армії.
Протягом березнячервня у Рівненському Воскресенському соборі
зібрано 1715 рублєй для поранених радянських солдат та 6000 рублєй
від духовенства і собору на танкову колону [12, 22].
460
Одним із перших зазнав матеріальних втрат від радянської влади
Дубенський Чеснохресний монастир. У братії обителі відібрали 15 га
землі [19, 11]. Уповноваженому у Рівненській області Головатому не
сподобалось, що дубенські ченці у скаргах порівнювали нацистів і біль
шовиків: мовляв, за німців монастир отримав землю, а за совєтів її віді
брали. Залишилось лише 2 га, котрі й становили основне джерело забез
печення братії [7, 4]. Така ж ситуація витворилась стосовно земель них
ресурсів Дерманського Троїцького монастиря. Радянська влада іще до
німецькорадянської війни вилучила монастирську землю. Станом на
31 липня 1944 р. обитель володіла 2 га ґрунту [13, 10]. Най більш ста
більною виявилась ситуація у Корецькому монастирі. Сестри викорис
товували 42,25 га землі, мали 8 коней, 6 корів, 3 телиці, 2 свиней, 5 по
росят, 12 овець, 1 молотилку, 1 культиватор, 4 плуги і 2 борін [8, 1].
Наприкінці 1944 р. фіксуємо перші випадки фіскального тиску
на священнослужителів. Народний комісаріат фінансів Радянського
Союзу циркуляром № 198 від 17 квітня 1944 р. “Про порядок обкла
дання податком на прибуток служителів релігійних культів та інших
осіб, котрі отримують прибутки від релігійних громад” роз’яснював,
що оподатковуються усі прибутки, отримані від виконання обрядів,
треб незалежно від джерела надходження [35, 31]. Прибутком радян
ська влада вважала і допомогу духовенству від релігійних громад чи
єпархіальної влади. Одноразові натуральні подарунки не оподаткову
вались, а регулярні вважались прибутком. У випадку якщо за треби
вірні розплачувались речами чи продуктами харчування, то нараху
вання здійснювалось за схемою: береться загальна кількість треб і
середня вартість виконання й отримується середня сума.
Отже, першим, офіційно зафіксованим, постраждав від заповзя
того оподаткування священик Соболевський. Наприкінці 1944 р. він
оскаржив рішення облфінвідділу і з огляду на тимчасову зміну релі
гійної політики радянський фіскальний орган визнав перевищення
повноважень і зменшив податок [25, 176]. А. П. Кузнєцкій, учасник
прийому членів собору єпископів у Раді у справах РПЦ при РНК СРСР
24 листопада 1944 р., стверджував, що голова Ради Г. Карпов, підсу
мовуючи результати роботи за рік, одним із досягнень назвав “вне
сення низки поправок у податкових питаннях, які полегшують умови
життя служителів релігійного культу” [14, 18].
З тактичних міркувань Г. Карпов просив керівника радянського
уряду УРСР М. Хрущова у листі від 22 лютого 1945 р. дати вказівку
461
місцевим органам влади не чинити перепон у діяльності монастирів
і залишити недоторканним їх фінансовоматеріальний стан, котрий
склався за роки нацистської окупації [6, 28].
У вересні 1945 р. функціонери Ради у справах РПЦ листом
роз’яснили уповноваженому в УРСР П. Ходченку порядок оподатку
вання прибутків монастирів і єпархіальних підприємств. Згідно з
постановою РНК СРСР № 2215 від 29 серпня 1945 р. податок на при
буток стягувався згідно з нормами ст. 19 Указу Президії Верховної
Ради СРСР від 30 квітня 1943 р., тоді як від військового податку звіль
няються ченці, котрі мешкають у монастирях і не мають особистих
прибутків, від податку на холостяків, одиноких і малосімейних – чор
не православне духовенство, зобов’язане безшлюбністю. У листі також
зазначено, що монастирі не сплачують податок з будівель і земельну
ренту [17, 63]. Тоді ж священикам дозволено користуватись присадиб
ними ділянками згідно норм і в порядку встановленому для робітни
ків і службовців [28, 62]. Цим сталінський режим формально зрівняв
волинське духовенство у правах з представниками інших соціальних
верств населення імперії.
Іще однією статтею видатків для волинського духовенства в ра
дянську добу стали хабарі. Єпископ Волинський і Рівненський Мико
ла (Чуфаровський) у листі на ім’я митрополита Київського і Галиць
кого Іоана (Соколова) 22 січня 1946 р. писав, що траплялись випадки
пожертв вдячних новорукоположених на ремонт будівель для пастир
ських курсів та інше [16, 6–7]. Хабарництво вочевидь набуло масш
табного вияву оскільки проблемі присвятили засідання Св. Синоду
Російської церкви. Саме 2 квітня 1946 р. вищий виконавчий орган
РПЦ спробував припинити практику симонії та побирання мзди. Скар
ги на преосвященних про вимагання ними грошей за висвяти та при
значення на парафії надійшли із Сумської, Волинської, Вінницької,
Харківської, Херсонської та інших єпархій України. Синод наказав
відмінити побори за хіротонії та скасувати незаконні податки за пере
міщення і призначення кліриків [4, 14]. Як вплинула постанова на
прак тику висвят у документах не зафіксовано. Вочевидь, єпархіальні
архієреї не відмовились від такого джерела прибутків, однак вимагали
гроші у більш прихований спосіб.
Ірраціональне радянське сільське господарство не могло забез
печити потреби населення продукцією. Селянські підсобні господар
ства мали зарадити ситуації через обкладання натуральними податком.
462
Не виключалась із системи земля у володінні священнослужителів та
монастирів. Уповноважений міністерства заготівель СРСР по УРСР
повідомляв республіканському уповноваженому П. Ходченку 25 серп
ня 1947 р., що господарства православних монастирів і духовенства
залучаються до обов’язкових поставок державі зерна як одноосібники
[18, 28].
У березні 1948 р. П. Дубовик направив керівництву у Київ інфор
мацію про фінансовогосподарський стан Дубенського чоловічого та
Корецького жіночого монастирів. У Дубенському монастирі братія із
14 осіб мала у користуванні: 4 га орної землі; трирічний садок на 1,5 га;
житловий корпус, домову церкву та побутові приміщення площею
500 м²; пару коней, корову, телицю, свиню; віз, плуг, двоє борін. Від
віруючих обитель мала 10458,6 руб. тоді як земля дала орієнтовно
10000 руб. прибутку. З вказаного господарства у 1947 р. внесено: зе
мельної ренти – 225 руб., натурою зернових 585 кг, 450 кг яблук, 25 кг
м’яса, 126 кг картоплі, 44 кг городини, 120 л молока та 20 кг. сіна.
Пла та за культові будівлі становила 200 рублєй, за користування жит
ловою площею – 100 руб. і податок на прибуток становив 6067,6 руб.
[31, 69]. У Корецькому монастирі на 119 насельниць було 59 га землі
(37 га орної, 3 га сінокосу, 4 га пасовища, 3 га городів, 2 га садка, 4 га
при садибної ділянки, кущі і дороги займали 6 га) [32, 70]. Черниці
до глядали 12 дійних корів, 3 телиці, 9 коней, 10 овець, 5 свиней та
35 ку рок. Для відповідного обробітку використовували: 3 вози, моло
тилку, культиватор, віялку, 4 плуги, 2 борін, 5 кіс і 30 серпів. Протягом
1947 р. монастирський прибуток від вірних становив 9342 рубля. Від
про дажу свічок отримано 46905 рублєй і сільське господарство дало
орієнтовно 70000 руб. Держава нарахувала черницям 30000 руб. по
датку грошима і натурою, зобов’язала здати 5200 кг зерна, 520 кг ово
чів, 2160 кг картоплі, 272 кг м’яса, 3325 літрів молока і 10,5 кг шер сті.
Плата за користування житловою площею становила 2210 руб.
Одними із найзабезпеченіших священиків Волині варто вважати
ієреїввикладачів Волинської духовної семінарії. Ректор навчального
закладу о. Микола Тучемський протягом 19461947 навчального року
отримав 52000 рублєй (у середньому 4333 руб. у місяць). За дев’ять
місяців 1947–1948 навчального року йому виплачено 41500 рублєй
(4611 руб. у місяць) [10, 137]. Платня о. Стефана Грушко як виклада
ча семінарії була скромнішою від ректорського окладу і залежала
без посередньо від навантаження. У 19461947 навчальному році йому
463
заплатили 29000 рублєй (по 2416 руб у місяць) у наступному – 17200
(1911 руб.). Якщо додати до цих сум платню настоятеля міського
храму – вийде достатньо значна як для радянської післявоєнної ре
альності цифра.
Роком тотальної колективізації волинського села став 1949 р. Під
тиском режиму духовенство відмовлялось від землі. Коли отцеві Олек
сандру Паталасі його парафіяни селяни Дюксина Клеванської округи
запропонували взяти землю він відмовився. Раніше дюксинці воліли,
щоб попередній настоятель о. Рафальський разом із ними захищався
від майбутнього колгоспу [9, 4]. У доповіді єпархіальному архієреєві
з цього приводу у лютому 1949 р. священик стверджував, що його
по передник о. Рафальський нібито хотів продемонструвати приклад
вступу у колгосп і мав намір віддати власну землю. За це пастиря
вбили. Від імені духовенства Березнівського району місцевий благо
чинний о. Олександр Сагайдаківський у листі уповноваженому 10 бе
резня 1949 р. заявляв про відмову від землі, оскільки священики не
хочуть бути одноосібниками [11, 15]. Отець Володимир Микитовський,
настоятель церкви с. Біла Криниця Рівненської області, заявив уповно
важеному, що вирішив передати у державний фонд 4,8 га власної
землі оскільки є священиком і через старість не може вести сільське
господарство й обробляти землю [26, 27].
У 1951 р. духовенство ВолинськоРівненської єпархії спорядило
описи парафій із інформацією про розвиток громади протягом остан
ніх чотирьох років. У них нас цікавлять пункти, присвячені матері
альному стану священика. Отже, настоятель церкви с. Вовковиї Ко
зинського району Рівненської області мав парафіяльну квартиру із
двох кімнат та кухні, дві господарські будівлі і город розміром 0,35 га.
У 1948 р. він отримав 7500 рублєй прибутку і заплатив 2559 руб. (34%)
податків, у 1949 – 6100 руб. прибутків і 1990 руб. (33%) податків та
в 1950 р. – 5605 руб. і переказав 1832 руб. (33%) радянським фіскаль
ним органам [22, 12]. Якщо взяти до уваги, що церковні прибутки
протягом 19481950 рр. становили відповідно 10244 руб., 8613 руб. та
7479 руб. стає очевидним превалювання у системі парафіяльних витрат
зарплатної статті. Відповідно єпархіальні внески з парафії становили
3400 – 3000 – 2900 рублєй. Парафія с. Вовковиї нараховувала 2075
вірних.
У кілька разів меншою була громада с. Борятин Козинського
району. Вона об’єднувала 720 православних й обслуговувалась кліром
464
церкви с. Добриводи. Прибутки священика виявились доволі скром
ними: у 1948 р. – 2230 руб., 1949 р. – 1800 руб. і в 1950 р. священик
отри мав 1430 руб. [21, 23]. Такий матеріальний стан громади врахо
вував єпархіальний архієрей і сума внесків варіювалась у межах 1500
1050950 рублєй. Настоятель Миколаївського храму м. Корець, котра
нараховувала 2578 осіб, протягом 1948–1950 рр. отримав 6500 (1758
податок) рублєй, 6100 (1458) та 5500 (1231) [23, 85]. Окрім цього
священик проживав у квартирі з двох кімнат та кухні, мав комору.
При садибна ділянка становила 0,12 га. Прибутки настоятеля Успен
ського храму с. Глинськ Здолбунівського району протягом 1948 –
1949 – 1950 рр. виразились у наступних розмірах: 8370 (1689) руб.,
7955 (1624) та 6491 (1004) рубль. Глинська громада нараховувала за
припущенням настоятеля о. В. Похильчука станом на 1951 р. майже
2300 прихожан [24, 9].
Проблема матеріального забезпечення священноієреїв тривалий
час залишалась головним болем лише кліру. З приходом на архієрей
ську кафедру Палладія (Камінського) вчинено спробу її розв’язання.
У циркулярі № 10 від 10 квітня 1953 р. єпископ серед іншого пропо
нував зміцнити парафії, ліквідувавши малосильні, а також об’єднати
благочиння [36, 4]. Цей крок не лише покращив би якість обслугову
вання вірних, але й матеріальне забезпечення настоятелів. Крім цього
єпископ пропонував подбати про підвищення прожиткового мінімуму
парафіяльного духовенства. Можливо, що на такий крок Палладія
(Камінського) спонукали факти фінансових зловживань окремими
священиками.
Протягом 50х рр. тривало погіршення становища монастирів
Волині. Радянський режим крок за кроком посилював фінансово
господарський тиск на обителі. Рішенням від 20 березня 1954 р. Мі
зоцький райвиконком передав водяний млин Дерманського жіночого
монастиря колгоспу імені Горького [30, 52]. Ігуменя Євлогія намага
лась затримати у монастирській власності млин і землю, однак звер
нення до уповноваженого не дали результату. Згодом монастир буде
ліквідований, а черниць переведуть у Корець.
У 50х рр. радянська влада випробувала іще один інструмент
контролю за церковними фінансами – облік пожертв на монастирі,
котрі надходили поштовими переказами. Уповноважений у Рівненській
області П. Дубовик листом від 6 грудня 1956 р. на ім’я керівника
Корецької райконтори зв’язку просив надати інформацію про суми
465
переказів Корецькому монастиреві і їх відправників за період з 1 січ
ня 1956 по 1 січня 1957 рр. [15, 120]. Таку ж інформацію витребувано
стосовно інших монастирів: протягом 19541956 рр. Корецький монас
тир отримав 452 перекази на суму 113087 руб., і 495 посилок; Дер
манський жіночий монастир з 1953 по 1956 рр. мав 532 перекази на
117105 руб. і 1118 посилок; чоловічий монастир на Козацьких Моги
лах за цей же період отримував 432 рази матеріальні ресурси у сумі
83220 руб. і 791 посилку; Дубенський чоловічий монастир – 372 пере
кази на 49230 рублєй і 458 посилок. Сукупно чернецтву Рівненської
області за чотири роки надійшло 1788 переказів на 362642 рубля і
2826 посилок. За припущенням уповноваженого якщо вартість однієї
посилки оцінювати у 50 руб., то загальна їх вартість складе 141300 руб.
Отже, переказів і посилок ченці і черниці області протягом 1953
1956 рр. отримали на суму 503941 рубль [3, 87]. Інформація про пере
кази у майбутньому використовувалась режимом для упереджувальних
заходів до ініціаторів пересилання грошей поштою і позбавлення
волинського чернецтва цієї статті надходжень.
Узагальнені офіційні відомості про прибутки православного духо
венства Рівненської області протягом 1954–1956 рр. свідчать про по
ступове зростання матеріального добробуту священнослужителів,
незважаючи на позицію радянського режиму. Наприклад, священик
Рівненського району отримав у 1954 р. у середньому 4864 рубля, а в
1956 р. – 6947 руб. [20, 46]. Виключення становили священики най
північнішого Зарічнянського району Рівненської області: у 1954 р.
серед ній річний прибуток священнослужителів там становив 3000 руб
лєй, а через два роки – 2627 рублєй. Так, порівняно із заможнішими
районами, поліські священики отримували у кілька разів менше. Звіс
но, що наведені цифри не можуть відобразити усіх нюансів матері
ального статусу духовенства області, однак свідчать про головні
тенденції. Уповноважений у Рівненській області П. Дубовик поясню
вав зростання матеріального добробуту представників духовної вер
стви двома причинами: перша і головна полягала у покращенні фі
нансового статусу вірних, а друга – в упорядкуванням обліку та
звіт ності парафіяльних грошових потоків [33, 42].
Зміцнення матеріального становища духовенства підтверджують
загальні прибутки єпархіального управління у Рівненській області.
Протягом 1958 р. сукупні надходження із залишком з попереднього
року становили 6258829 рублєй. У структурі прибутків найбільше
466
коштів отримано від продажу свічок (2595964 руб.), далі йшли таріл
ковий і кружковий збір (959541 руб.) та перехідні суми (998172 руб.)
[34, 127]. Протягом року витрачено 5347116 руб. Найбільше фінансо
вих ресурсів скеровано на придбання будівельних матеріалів, плату
будівельникам, утримання штату, купівлю церковних речей, сплату
податків. І знову московський патріарх в умовах початку нової анти
церковної кампанії змушений звернутись до єпископату із закликом
припинити перевитрату церковних грошей на власні цілі та привлас
нення єпархіальних сум [29].
Одним із головних напрямків хрущовських гонінь стала кампанія
ліквідації монастирів. Щоб створити ілюзію їх саморозпуску, режим
перекрив усі джерела прибутків обителей. Під час зустрічі Г. Карпова
із патріархом Олексієм 13 липня 1959 р. йшла мова про припинення
надання дотації діючим монастирям. Глава РПЦ погодився не під
тримувати обителі [5, 181]. Волинський єпархіальний архієрей Пан
кратій (Кашперук) обійшов цю заборону, створивши “ремонтний
фонд”, з якого надавались систематичні дотації завмираючим грома
дам. Рівненський уповноважений вимагав заборонити такий фонд [27,
233].
Таким чином, упродовж 40 – 50х рр. ХХ ст. прибутки волинської
духовної верстви зменшувались або зростали залежно від коливань
державної релігійної політики. У перші післявоєнні роки сталінський
режим дозволив духовенству і монастирям використовувати земельні
наділи, отримані в роки окупації, податковий тиск був поміркованим,
духовних осіб навіть звільнили від деяких примусових робіт. Напри
кінці 40х рр. у зв’язку із колективізацією і податковим тиском усе
духо венство відмовилось від земельних наділів крім присадибних.
Відтоді лише церковні прибутки стають основним джерелом забез
печення ієреїв. З покращенням матеріального становища населення
почали зростати прибутки парафіяльних священиків. Найвищим рівень
фінансового забезпечення був у містечках і південних районах Волин
ської та Рівненської областей. Натомість священики у північних ра
йонах отримували вдвічі менше від своїх колег. Середня зарплатня
священика рівнялась, а іноді була вищою заробітків службовців ра
дянських господарських та партійних установ районної ланки. З метою
контролю над духовною верствою в СРСР здійснювалась відповідна
фіскальна політика, ознакою якою часто ставали завищені ставки опо
даткування. Православні монастирі не лише втрачали землю, але й
467
прирівнювались в оподаткуванні до торговельних підприємств. Єпар
хіальна влада намагалась зміцнити фінансове становище духовенства
шляхом укрупнення парафій і благочинь.
Джерела та література:
1. Акт обстеження роботи апарату уповноваженого Ради у справах
РПЦ при Раді Міністрів СРСР у Рівненській області, лютий 1948 р. //
Державний архів Рівненської області (далі – ДАРО), ф.р204, оп.11, спр.19,
арк.42–43.
2. Ведомости о подписке госзайма развития народного хазяйства 1951
года выпуска по Ровенской области // ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.56,
арк.39.
3. Ведомости о поступлении переводов и посылок в монастыри Ровен
ской области, [декабрь 1956 г.] // ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.74, арк.87.
4. Выписка из журнала № 8 заседания Св. Синода РПЦ, 2 апреля
1946 г. // ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.42, арк.14.
5. Выписка из записи беседы председателя Совета по делам РПЦ при
Совете Министров СССР Г. Карпова с патриархом Московским Алексием
(Симанским) 13 июля 1959 г. // ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.116, арк.181.
6. Выписка из письма председателя Совета по делам РПЦ при СНК
СССР Г. Карпова председателю Совнаркома УССР Н. Хрущёву, № 477,
22 февраля 1945 г. // Державний архів Волинської області (далі – ДАВО),
ф.р393, оп.3, спр.2, арк.28.
7. Відомості про Дубенський чоловічий монастир, 1944 р. // ДАРО,
ф.р204, оп.11, спр.1, арк.4.
8. Відомості про Корецький жіночий монастир, 1944 р. // ДАРО,
ф.р204, оп.11, спр.1, арк.1.
9. Докладная записка священника Александра Паталахи епископу
Волынскому и Ровенскому Панкратию (Кашперуку), февраль 1949 г. //
ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.32, арк.4.
10. Дополнительные ведомости к отчёту о Волынской духовной семи
нарии за 1947–1948 учебный год // ДАВО, ф.р393, оп.2, спр.13, арк.134
137.
11. Заявление благочинного Березновского района протоиерея Алек
сандра Сагайдаковского уполномоченному Совета по делам РПЦ при
Совете Министров СССР по Ровенской области, 10 марта 1949 г. // ДАРО,
ф.р204, оп.11, спр.32, арк.15.
12. Звіт протопресвітера Марчаковського, 20 червня 1944 р. // ДАРО,
ф.р204, оп.11, спр. 1, арк. 22.
468
13. Інформація голови Мізоцького райвиконкому Бахмацького Рів
ненському облвиконкому, 31 липня 1944 р. // ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.1,
арк.10.
14. Кузнецкий А. П. Приём в Совете по делам Русской православной
церкви при СНК СССР участников собора епископов 24 ноября 1944 г.
(Впечатления участника) // Журнал Московской патриархии. – 1944. –
№ 4. – апрель. – 65 с. – С. 1620.
15. Лист уповноваженого Ради у справах РПЦ при Раді Міністрів СРСР
у Рівненській області П. Дубовика Корецькій районній конторі зв’язку,
№ 12286, 6 грудня 1956 р. // ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.92, арк.120.
16. Письмо епископа Волынского и Ровенского Николая (Чуфаров
ского) митрополиту Киевскому и Галицкому, экзарху Украины Иоанну
(Соколову), 22 января 1946 г. // ДАВО, ф.р393, оп.3, спр.4, арк. 6–7.
17. Письмо заместителя председателя Совета по делам РПЦ при СНК
СССР Белышева и юрисконсульта Совета Покровского уполномоченному
Совета по делам РПЦ при СНК УССР П. Ходченку, № 4307, 4 сентября
1945 г. // ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.8, арк.63.
18. Письмо уполномоченного министерства заготовок СССР по УССР
уполномоченному Совета по делам РПЦ при Совете Министров УССР
П. Ход ченку, № 30408, 25 августа 1947 г. // ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.15,
арк.28.
19. Лист уповноваженого Ради у справах Російської православної
церкви при Рівненському облвиконкомі Головатого голові Дубенського
райвиконкому Маруті, № 741/44, 29 червня 1945 р. // ДАРО, ф.р204, оп.11,
спр.2, арк.11.
20. О доходах духовенства Ровенской области по уточнённым данным
Ровенского облфинотдела, [январь 1957 г.] // ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.94,
арк. 45–46.
21. Описание прихода с. Борятын Козинского района Ровенской об
ласти, 1951 г. // ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.21, арк. 22–24.
22. Описание прихода с. Вовковыи Козинского района Ровенской
области, 1951 г. // ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.21, арк.1–2.
23. Описание прихода г. Корец Ровенской области, 1951 г. // ДАРО,
ф.р204, оп.11, спр.21, арк.84–85.
24. Описание Успенского прихода с. Глинск Здолбуновского района
Ровенской области, 1951 г. // ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.58, арк.9.
25. Письмо уполномоченного Совета по делам РПЦ при СНК СССР
по Ровенской области Головатого уполномоченному Совета по делам РПЦ
при СНК УССР П. Ходченку, № 3/183, 25 декабря 1944 г. // ДАРО, ф.р
204, оп.11, спр.1, арк.176.
469
26. Письмо уполномоченного Совета по делам РПЦ при Совете
Министров СССР по Ровенской области П. Дубовика председателю Ро
венского райисполкома А. Маловичку, № 12201, 18 апреля 1949 г. //
ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.32, арк.27.
27. Письмо члена Совета по делам РПЦ при Совете Министров СССР
Сивенкова уполномоченному Совета по делам РПЦ при Совете Министров
СССР по Ровенской области П. Дубовику, № 1523, 8 сентября 1959 г. //
ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.116, арк.233.
28. Письмо юрисконсульта Совета по делам РПЦ при СНК СССР
Покровского уполномоченному Совета по делам РПЦ при СНК СССР по
Волынской области М. Диденку, № 4489, 12 сентября 1945 г. // ДАРО,
ф.р204, оп.11, спр.8, арк.62.
29. Послание патриарха Московского и всея Руси Алексия (Симан
ского) епархиальным архиереям, 25 марта 1959 г. // ДАРО, ф.р204, оп.11,
спр.116, арк.80–82.
30. Рішення Мізоцького райвиконкому, 20 березня 1954 р. // ДАРО,
ф.р204, оп.11, спр.83, арк.52.
31. Справка о Дубенском Крестовоздвиженском мужском монастыре,
март 1948 г. // ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.19, арк.69.
32. Справка о Корецком женском монастыре, март 1948 г. // ДАРО,
ф.р204, оп.11, спр.19, арк.70.
33. Справка о православных женских монастырях Ровенской облас
ти, [1957 г.] // ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.94, арк.31–44.
34. Финансовый отчёт епархиального управления по Ровенской об
ласти за 1958 г. // ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.116, арк.127129.
35. Циркуляр Наркомфина СССР, № 198, 17 апреля 1944 г. // ДАРО,
ф.р204, оп.11, спр.4, арк.31.
36. Циркуляр № 10 отцам благочинным ВолынскоРовенской епархии,
№ 1252, 10 апреля 1953 г. // ДАРО, ф.р204, оп.11, спр.77, арк.4–5.
Володимир Борщевич (Луцьк, Україна) Структура прибутків, май
новий стан кліриків ВолинськоРівненської єпархії 40 – 50х рр. ХХ ст.
Стаття присвячена особливостям матеріального забезпечення право
славного духовенства Волині протягом півтора десятка післявоєнних
років. Конкретизовано джерела грошових надходжень священиків, зміну
їх структури, величини. Окрему увагу звернуто на фіскальні складові
радянської церковної політики. У наукове використання вводяться раніше
невідомі та маловідомі архівні документи і матеріали.
Ключові слова: Волинсько‑Рівненська єпархія, православне духовен‑
ство, прибутки
470
Владимир Борщевич (Луцк, Украина) Структура доходов, имуще
ственное состояние клириков ВолынскоРовенской епархии 40 – 50х гг.
ХХ века
Статья посвячена особенностям материального обеспечения право
славного духовенства Волыни на протяжении полтора десятка послевоенных
лет. Конкретизировано источники денежных поступлений священников,
изменение их структуры, размеров. Отдельно обращено внимание на фис
кальную составную советской церковной политики. В научное использова
ние вводяться ранее неизвестные и малоизвстные документы и
материалы.
Ключевые слова: Волынско‑Ровенская епархия, православное духо‑
венство, доходы
Volodymyr Borshchevych (Lutsk, Ukraine) Structure of incomes, a
property condition of clergymen of the VolynRivne diocese of 40 – 50th of
the XXth century
The article is devoted the features of material maintenance of orthodox
clergy of Volyn on an extent of 40 – 50th of the XXth century. It is concretised
sources of monetary receipts of priests, change of their structure, the sizes. Is
separately paid the attention on fiscal compound the Soviet church policy.
Unknown and littleknown archive documents and materials are entered in
scientific use.
Key words: the Volyn‑Rivne diocese, orthodox clergy, incomes
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-71552 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0076 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:51:22Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Борщевич, В. 2014-12-06T16:16:28Z 2014-12-06T16:16:28Z 2010 Структура прибутків, майновий стан кліриків Волинсько-Рівненської єпархії 40 – 50-х рр. ХХ ст. / В. Борщевич // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 20. — К., 2010. — С. 459-470. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. XXXX-0076 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71552 Стаття присвячена особливостям матеріального забезпечення православного духовенства Волині протягом півтора десятка післявоєнних
 років. Конкретизовано джерела грошових надходжень священиків, зміну
 їх структури, величини. Окрему увагу звернуто на фіскальні складові
 радянської церковної політики. У наукове використання вводяться раніше
 невідомі та маловідомі архівні документи і матеріали. Статья посвячена особенностям материального обеспечения православного духовенства Волыни на протяжении полтора десятка послевоенных
 лет. Конкретизировано источники денежных поступлений священников,
 изменение их структуры, размеров. Отдельно обращено внимание на фискальную составную советской церковной политики. В научное использование вводяться ранее неизвестные и малоизвстные документы и
 материалы. The article is devoted the features of material maintenance of orthodox
 clergy of Volyn on an extent of 40 – 50-th of the XX-th century. It is concretised
 sources of monetary receipts of priests, change of their structure, the sizes. Is
 separately paid the attention on fiscal compound the Soviet church policy.
 Unknown and little-known archive documents and materials are entered in
 scientific use. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Структура прибутків, майновий стан кліриків Волинсько-Рівненської єпархії 40 – 50-х рр. ХХ ст. Структура доходов, имущественное состояние клириков Волынско-Ровенской епархии 40 – 50-х гг. ХХ века Structure of incomes, a property condition of clergymen of the Volyn-Rivne diocese of 40 – 50-th of the XX-th century Article published earlier |
| spellingShingle | Структура прибутків, майновий стан кліриків Волинсько-Рівненської єпархії 40 – 50-х рр. ХХ ст. Борщевич, В. |
| title | Структура прибутків, майновий стан кліриків Волинсько-Рівненської єпархії 40 – 50-х рр. ХХ ст. |
| title_alt | Структура доходов, имущественное состояние клириков Волынско-Ровенской епархии 40 – 50-х гг. ХХ века Structure of incomes, a property condition of clergymen of the Volyn-Rivne diocese of 40 – 50-th of the XX-th century |
| title_full | Структура прибутків, майновий стан кліриків Волинсько-Рівненської єпархії 40 – 50-х рр. ХХ ст. |
| title_fullStr | Структура прибутків, майновий стан кліриків Волинсько-Рівненської єпархії 40 – 50-х рр. ХХ ст. |
| title_full_unstemmed | Структура прибутків, майновий стан кліриків Волинсько-Рівненської єпархії 40 – 50-х рр. ХХ ст. |
| title_short | Структура прибутків, майновий стан кліриків Волинсько-Рівненської єпархії 40 – 50-х рр. ХХ ст. |
| title_sort | структура прибутків, майновий стан кліриків волинсько-рівненської єпархії 40 – 50-х рр. хх ст. |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71552 |
| work_keys_str_mv | AT borŝevičv strukturapributkívmainoviistanklírikívvolinsʹkorívnensʹkoíêparhíí4050hrrhhst AT borŝevičv strukturadohodovimuŝestvennoesostoânieklirikovvolynskorovenskoieparhii4050hgghhveka AT borŝevičv structureofincomesapropertyconditionofclergymenofthevolynrivnedioceseof4050thofthexxthcentury |