Інтерпретація фольклорних новотворів у науковому доробку галицьких дослідників кін. ХІХ - поч. ХХ ст.
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7167 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Інтерпретація фольклорних новотворів у науковому доробку галицьких дослідників кін. ХІХ - поч. ХХ ст. / Г. Сокіл // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 3-4. — С. 210-214. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7167 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сокіл, Г. 2010-03-25T12:26:16Z 2010-03-25T12:26:16Z 2008 Інтерпретація фольклорних новотворів у науковому доробку галицьких дослідників кін. ХІХ - поч. ХХ ст. / Г. Сокіл // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 3-4. — С. 210-214. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7167 uk Інститут народознавства НАН України Статті Інтерпретація фольклорних новотворів у науковому доробку галицьких дослідників кін. ХІХ - поч. ХХ ст. On Interpretation of New Folklore Creations in Scientific Proceedings of Galician Researchers at the Late XIX and Early XX cc. Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Інтерпретація фольклорних новотворів у науковому доробку галицьких дослідників кін. ХІХ - поч. ХХ ст. |
| spellingShingle |
Інтерпретація фольклорних новотворів у науковому доробку галицьких дослідників кін. ХІХ - поч. ХХ ст. Сокіл, Г. Статті |
| title_short |
Інтерпретація фольклорних новотворів у науковому доробку галицьких дослідників кін. ХІХ - поч. ХХ ст. |
| title_full |
Інтерпретація фольклорних новотворів у науковому доробку галицьких дослідників кін. ХІХ - поч. ХХ ст. |
| title_fullStr |
Інтерпретація фольклорних новотворів у науковому доробку галицьких дослідників кін. ХІХ - поч. ХХ ст. |
| title_full_unstemmed |
Інтерпретація фольклорних новотворів у науковому доробку галицьких дослідників кін. ХІХ - поч. ХХ ст. |
| title_sort |
інтерпретація фольклорних новотворів у науковому доробку галицьких дослідників кін. хіх - поч. хх ст. |
| author |
Сокіл, Г. |
| author_facet |
Сокіл, Г. |
| topic |
Статті |
| topic_facet |
Статті |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
On Interpretation of New Folklore Creations in Scientific Proceedings of Galician Researchers at the Late XIX and Early XX cc. |
| issn |
1028-5091 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7167 |
| citation_txt |
Інтерпретація фольклорних новотворів у науковому доробку галицьких дослідників кін. ХІХ - поч. ХХ ст. / Г. Сокіл // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 3-4. — С. 210-214. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT sokílg ínterpretacíâfolʹklornihnovotvorívunaukovomudorobkugalicʹkihdoslídnikívkínhíhpočhhst AT sokílg oninterpretationofnewfolklorecreationsinscientificproceedingsofgalicianresearchersatthelatexixandearlyxxcc |
| first_indexed |
2025-11-27T06:42:01Z |
| last_indexed |
2025-11-27T06:42:01Z |
| _version_ |
1850801964860833792 |
| fulltext |
210 3-4’2008 Народознавчi Зошити
Статтi
Ганна СОКIЛ
IНТЕРПРЕТАЦIЯ
ФОЛЬКЛОРНИХ НОВОТВОРIВ
У НАУКОВОМУ ДОРОБКУ
ГАЛИЦЬКИХ ДОСЛIДНИКIВ
кiн. ХIХ – поч. ХХ ст.
Hanna SOKIL. On Interpretation of New Folklore
Creations in Scientific Proceedings of Galician
Researchers at the Late XIX and Early XX cc.
Однiєю з особливостей усної словесностi вва-
жається безперервнiсть творення. Усi духовнi
надбання засвоюються й зберiгаються завдяки
традицiї, яка не лише зв’язує теперiшнє з мину-
лим, але й передає наступним поколiнням. Тра-
дицiя у фольклорi динамiчна i змiнюється в за-
лежностi вiд iсторичних обставин, побуту народу.
Оскiльки фольклор – явище безперервного про-
цесу, то в ньому постiйно вiдбуваються змiни,
рух. Унаслiдок того однi твори зникають, появ-
ляються iншi. У такому випадку маємо справу з
новотворами.
З часу становлення фольклористики вчених
турбувало майбутнє народної пiснi, як i усної сло-
весностi взагалi. I якщо на поч. ХIХ ст. лунали
тiльки песимiстичнi голоси (М.Цертєлєва, П.Лу-
кашевича та iншi) про загибель народної пiснi, то
вже наприкiнцi ХIХ – поч. ХХ ст. ця пробле-
ма стала предметом дослiджень М.Драгоманова,
О.Потебнi, I.Франка, В.Гнатюка, Ф.Колесси. Не
обiйшли її своєю увагою i сучаснi науковцi ХХ
та ХХI ст. – О.Дей i С.Грица1, Р.Кирчiв2, Г.Де-
м’ян3 та iншi.
1Спiванки-хронiки. Новини / Упоряд. О.I.Дей (тексти),
С.Грица (мелодiї).– К.: Наук. Думка, 1972.– 560 с.
2Кирчiв Р. Фольклорнi новотвори в дослiдженнях Воло-
димира Гнатюка // Роль Володимира Гнатюка у розвитку
української нацiональної культури. Тези доповiдей i повi-
домлень наук. конф., присвяченої 120-рiччю вiд дня наро-
дження Володимира Гнатюка.– Тернопiль, 1991.– С. 33-35.
3Дем’ян Г. Українськi повстанськi пiснi 1940-
Мета пропонованої статтi – проаналiзувати
й узагальнити науковий доробок галицьких до-
слiдникiв кiн. ХIХ – поч. ХХ ст. про пiсен-
нi новотвори в контекстi загальноукраїнського
осмислення.
В усi часи фольклористiв цiкавила низка пи-
тань, якi й досi залишаються актуальними: 1. Чи
справдi народнi пiснi зникають? Якi причини їх
зникнення? 2. Що породжує виникнення нових
народних творiв? 3. Яку роль при цьому вiдiграє
традицiя? 4. Якi характернi ознаки новотворiв?
Кожен iз дослiдникiв намагався розв’язати цi пи-
тання на основi аналiтичних розробок тих записiв
текстiв нових пiсень, якi були у його розпоря-
дженнi (новотвори записували I.Франко, В.Гна-
тюк, В.Шухевич, О.Роздольський, Ф.Колесса та
iншi).
I.Франко вважав, що поетична творчiсть на-
шого народу ще не вичерпалась, що народ, зда-
тен “видобувати чимраз новi тони” на всякi спра-
ви, якi торкаються його життя4. Важливим дока-
зом цього учений назвав збiрник М.Драгоманова
“Новi українськi пiснi про громадськi справи”
(Женева, 1881) I.Франко виступав проти зга-
сання народної поезiї i не подiляв думки про
її занепад. Свої погляди висловив ще в досить
юному вiцi, зокрема в написанiй 1877 р. ре-
цензiї на “Сербськi народнi думи” (в перекладi
М.Старицького), в якiй став на захист нових са-
тиричних пiсень. Їх появу дослiдник розглядав як
прояв вищого розвитку народного самопiзнання,
коли народ починає критично розглядати суспiль-
2000 рокiв.– Львiв; К., 2003.– 582 с.; Див. також: Де-
м’ян Г. Народ про Карпатську Україну 1938-1939 рокiв
// Фольклор у духовному життi українського народу.–
Львiв, 1991.– С. 87-89; Його ж. Повстанська спiванка-
хронiка з пiвденного Закарпаття // Лiтопис Червоної
Калини.– Львiв, 1993; Його ж. Повстанська бороть-
ба ОУН-УПА проти гiтлерiвцiв у пiсенному фольклорi
українцiв // Визвольний Шлях.– Львiв; Лондон, 1995.–
Кн. 9 (570).– С. 1123-1133; Його ж. Тюремнi полiтичнi
пiснi українцiв // Записки НТШ. Працi Секцiї етнографiї
i фольклористики.– Львiв, 2001.– Т. ССХLII.– С. 365-
414.
4Франко I. Знадоби до вивчення мови i етнографiї укра-
їнського народу: II. Дещо про Борислав // Франко I. Зiбр.
творiв: У 50-ти т.– Т. 26.– К.: Наук. Думка, 1980.–
С. 186.
ГАННА СОКIЛ. Iнтерпретацiя фольклорних новотворiв... 211
ний устрiй, який його оточує. А ще такi пiснi, на
його думку, мiстять багато матерiалу до народної
соцiологiї5.
Iнтерес до рiзних аспектiв цiєї проблеми
I.Франко висловив у низцi праць – “Дещо
про Борислав”, “Дещо про картоплю” (обидвi –
1882 р.), “Жiноча неволя в руських пiснях на-
родних” (1883 р.), “Галицький страйк у народнiй
пiснi” (1905) та iнших. Вiн не лише констатував
безперервний розвиток народної творчостi, а й на-
голошував про постiйне її збагачення новотвора-
ми. Дослiдник також порушив актуальнi питання
про витоки народної пiснi, вiдтворення дiйсностi
в уснiй словесностi, аналiзував причини творення
нових пiсень, їхнє поетичне вираження тощо.
Спецiальну розвiдку “Пiсеннi новотвори в
українсько-руськiй народнiй словесностi” (1902)
опублiкував В.Гнатюк, дiйшовши висновку, що
пiснi взагалi гинуть так само, як i виникають.
“Ми знаємо, – зазначив учений, – що козацькi
думи, чумацькi пiснi, гайдамацькi, опришкiвсь-
кi та багато iнших не витворюються вже тепер,
а коли їх iще й пам’ятають мiж народом, а за-
писувачi записують навiть до останнiх часiв, то
все ж їм уже недовге життя, вони засудженi на
смерть”. Однак це стосується окремих пiсенних
жанрiв, а не всього фольклору. Серед головних
причин зникнення пiсень фольклористи видiляли
такi: 1) вiдсутнiсть вiдповiдного ґрунту i певних
обставин для їх творення, (скажiмо, як можуть
творитися козацькi пiснi, коли нема самого коза-
цтва?); 2) “народнi пiснi нiколи не витворюються
ex post, тiльки зараз у тiй хвилi”, тобто зразу при
проходженнi певних подiй або тих, що лише вiд-
булися i зберiгаються кожному в свiжiй пам’ятi6.
В.Гнатюк, як i I.Франко, не подiляв мiркувань
про загальне “завмирання” народної творчостi:
“Доки народ живе, доти його життя мусить мати
конкретнi форми на зверха”7. Їхнi судження бли-
зькi до висловлювань М.Драгоманова, про те, що
5Франко I. Сербськi народнi думи // Франко I. Зiбр.
творiв: У 50-ти т.– Т. 26.– К., 1980.– С. 59.
6Гнатюк В. Пiсеннi новотвори в українсько-руськiй
словесностi // Гнатюк В. Вибранi статтi про народну
творчiсть.– К., 1966.– С. 86.
7Там само.
процес духовної творчостi не може припинитися:
“Коли новi мотиви життя будять думку i чуття
народу, то появляються й новi твори...”8. Подiбнi
думки знаходимо i в О.Потебнi, що також глибо-
ко усвiдомлював: про занепад поезiї можна гово-
рити лише в тому сенсi, що народ, поки живий,
безперервно переробляє мову, поезiю, застосову-
ючи їх до мiнливих потреб життя, а тому поезiя
живе “скрiзь щогодинно i щохвилинно, де гово-
рять i думають”9.
Дослiдження новотворiв продовжив Ф.Колесса
у низцi статей – “Погляд на теперiшнiй стан
пiсенної творчостi українського народу” (1910),
“Наверствування i характеристичнi признаки
українських народних мелодiй” (1916), “Україн-
ська народна пiсня на переломi 17-18 вв.” (1928),
“Українська народна пiсня в найновiшiй фазi сво-
го розвитку” (1928). Вiн також не був прихиль-
ником того, що пiсня абсолютно зникає. З од-
ного боку, як слушно зауважила В.Юзвенко10,
дослiдник звернув увагу на закономiрний процес
певного згасання окремих жанрiв пiсенної твор-
чостi в нових iсторичних умовах, з iншого, вiн
пiдкреслив, що поетична творчiсть українського
народу “все ж таки не згасає, не вмирає, а да-
льше розвивається, перероджується й переходить
у нову фазу свого розвитку”11. Проте вiн усвi-
домлював безповоротнiсть певних явищ. Учений
заявив: “Хоч яким невiдрадним проявом є вiд-
мирання давнiх пiсень, та, очевидна рiч, всякий
природний процес у мiльйонних народних масах
iде з такою стихiйною силою, що нiякi заходи не
можуть його спинити, i тут даремнi були б усякi
зусилля вдержати при життi, наприклад, козацькi
пiснi i думи, коли ж вони уже давно переста-
ли витворюватися i розвиватися”12. “Рекомпенса-
8Новi українськi пiснi про громадськi справи.– Женева,
1881.– С. 79.
9Потебня А.А. Из записок по теории словесности.– Ха-
рьков, 1905.– С. 59.
10Юзвенко В. Ф.М.Колесса – дослiдник народної тво-
рчостi // Колесса Ф.М. Фольклористичнi працi.– К.,
1970.– С. 5.
11Колесса Ф. Українська народна пiсня в найновiшiй фа-
зi свого розвитку // Колесса Ф. Фольклористичнi працi.–
К., 1970.– С. 36.
12Колесса Ф. Погляд на теперiшнiй стан пiсенної твор-
212 3-4’2008 Народознавчi Зошити
тою”, хоч далеко не повною, дослiдник вважав
новi пiснi, так званi пiсеннi новотвори.
Якi ж причини викликають появу нових
пiсень? Роздумуючи над новотворами I.Франко
зазначив, що не всякi справи вiдкликаються в
народних пiснях. До цього їх спонукають такi
три головнi моменти: 1) щоб справа була близька
народу i торкалася його життя; 2) щоб вона сто-
сувалася не лише певних вибраних одиниць, але
цiлої маси народу чи то в цiлiм краю, чи в певнiй
мiсцевостi; 3) щоб справа ця була зрозумiла для
народу13.
Причиною появи нових пiсень Ф.Колесса вва-
жав насамперед змiни громадського устрою, су-
спiльних вiдносин, важливi iсторичнi подiї, що
мають вплив на життя народу, звертають на се-
бе загальну увагу. На конкретних прикладах iз
публiкацiй В.Гнатюка, В.Шухевича та власних
зiбрань Ф.Колесса розглянув особливостi пiсен-
них новотворiв, тематику, основнi мотиви, рит-
мiчну та вiршову будову строф. Щодо змiсту вiн
видiлив пiснi про громадськi, економiчнi та по-
лiтичнi справи, а також подiї iсторичнi, що так
чи iнакше захоплюють iнтереси народу. До них
вiн зачислив такi головнi теми: угорське повста-
ння 1848 р. (про Кошута); скасування панщи-
ни в Австрiї (1848); смерть цiсаревої Єлизавети;
проповiдь тверезостi, пропагована митрополитом
Йосифом Сембратовичем; нарiкання на неврожай
i голод як кару Божу за пияцтво i неморальне
життя. Та найважливiше мiсце, за спостереже-
нням ученого, займають пiснi про емiграцiю до
Америки. Вони, на думку Ф.Колесси, складають
справжню епопею, що з рiзних бокiв змальовує
долю емiгрантiв.
Учений звернув увагу на велику кiлькiсть но-
вотворiв з полiтичним i суспiльним пiдґрунтям,
що дало йому пiдстави висловити цiкаву про-
позицiю – уже на той час можна було б знач-
но доповнити збiрку М.Драгоманова “Новi укра-
їнськi пiснi про громадськi справи”. Покликаю-
чись на твердження iноземних дослiдникiв, зок-
рема О.Бекеля, Ф.Колесса наголосив, що пiснi
чостi українського народу // Колесса Ф.М. Музикознавчi
працi.– К., 1970.– С. 246.
13Франко I. Знадоби до вивчення мови...– С. 187.
на iсторичнi, полiтичнi й суспiльнi теми загалом
доволi рiдко зустрiчаються в iнших народiв, та-
ке явище характерне саме українськiй народнiй
поезiї.
Важливi спостереження висловив дослiдник
стосовно вiршової будови строф, слушно заува-
живши про домiнуюче поширення коломийкового
вiрша (4 + 4 + 6) у Схiднiй Галичинi та 12-
складового вiрша (6 + 6) на Лемкiвщинi. Вис-
новок, який зробив учений у 20-их рр. ХХ ст.,
актуальний i зараз: коломийка i тепер чи не най-
бiльш живучий жанр народної поезiї. Завдяки
своїй фрагментарнiй формi вона найкраще надає-
ться до iмпровiзацiй, до передавань тонких нюан-
сiв почуттiв, уходить у деталi особистого й ро-
динного життя й народного побуту, легко перехо-
дить у царину жарту й сатири. Коломийка постiй-
но розвивається, зростає й поповнюєься новим
змiстом, не цураючись навiть зовсiм поважних
суспiльно-економiчних тем. При цьому фолькло-
рист навiв цiлий цикл коломийок на тему свiтової
вiйни. Можемо констатувати, шо пiсенна коло-
мийкова традицiя не перервалася на Бойкiвщинi i
до сьогоднi, Це пiдтверджують новi публiкацiї з
цього регiону14.
Пiдтримуючи думку своїх попередникiв
(М.Костомарова, М.Драгомaнова, I.Франка та
iнших), Ф.Колесса неодноразово пiдкреслював,
що українська народна поезiя пронизана гуман-
ними свободолюбними iдеями, у нiй виявляється
прагнення до волi i соцiальної справедливостi.
Вiн видiляв надзвичайну чутливiсть народної
пiснi на всяку суспiльну кривду й поневолення,
на всякi актуальнi подiї, що захоплюють народ.
Про це, на думку дослiдника, свiдчать найкраще
українськi iсторичнi та полiтичнi пiснi, до яких
вiднiс i новотвори: пiснi про емiгрантiв, про
свiтову вiйну, про нацiонально-визвольну вiйну
з польськими окупантами. Треба зазначити, що
увагу Ф.Колесси вже тодi привернули пiснi сiчо-
вого стрiлецтва. “Наслiдком визвольних змагань
українського народу, – писав учений, – в часi
свiтової вiйни поширилося мiж сiльським людом
14Фольклорнi матерiали з отчого краю / Зiбр. Василь та
Ганна Сокiл.– Львiв, 1998.– С. 565.
ГАННА СОКIЛ. Iнтерпретацiя фольклорних новотворiв... 213
теж чимало пiсень, складених українськими
сiчовими стрiльцями. Та чи вдержаться вони,
i якi змiни виявлять в уснiй традицiї, покаже
щойно час”15. I час показав – стрiлецькi пiснi
активно побутують у фольклорному репертуарi
українцiв, незважаючи на довгi переслiдування
i самого стрiлецтва, i пiсенностi, пов’язаної з
цим явищем. На сьогоднi можемо з впевненiстю
заявити, що вони стали вже предметом наукових
студiй16.
Пiсням з “полiтичним i суспiльним пiдкладом”
Ф.Колесса надавав перевагу, порiвнюючи з пiс-
нями на новелiстичнi теми, якi вiн видiлив окремо
серед новотворiв. Деякi з новелiстичних, на дум-
ку дослiдника, можна зачислити до ефимерних
(одноденних), тих, що скоро забуваються. До них
вiн вiднiс пiснi про вбивство цiсаревої Єлизаве-
ти, проповiдь тверезостi i тому подiбне, а також
новоскладенi гуцульськi та бойкiвськi пiснi про
свiтову вiйну. Якщо першi з перелiчених, дiйсно,
якоюсь мiрою майже забулися (i то не повнiстю),
то коломийки про свiтову вiйну активно побу-
тують i в кiн. ХХ ст., що засвiдчують сучаснi
фiксацiї таких моностроф на Бойкiвщинi, а також
i зразка пiснi, в якiй проповiдується тверезiсть
(запис зроблено у Верхнiй Рожанцi вiд Дуб Ма-
рiї, 1931 р. н.)17. Отже, в цьому Ф.Колесса, як
бачимо, не мав абсолютної рацiї.
Треба зазначити, що аналiзуючи новотвори
оповiдального характеру (за сучасною термiноло-
гiєю “спiванки-хронiки”), дослiдник видiлив ха-
рактернi їх ознаки: реалiзм зображення, багатст-
во локальних рис, деталей, вказiвки на мiсцевiсть,
назви дiйових осiб, пору року, навiть на авторiв
пiсень. “Всi згаданi риси та подробицi, – зазначав
учений, – всi тi слiди дiйсної подiї й випадкових
обставин неначе ваготять на пiснi, приковують її
до ґрунту, на якому вона виросла, та не дозволя-
ють знятися вгору й полетiти у дальший свiт”18.
I тут фольклорист не помилився – деякi пiснi зо-
15Колесса Ф. Українська усна словеснiсть.– Едмонтон,
1983.– С. 94.
16Див.: Стрiлецькi пiснi / Упоряд. О.Кузьменко.– Львiв,
2005.
17Фольклорнi матерiали...– С. 408-409.
18Колесса Ф. Українська народна пiсня...– С. 46-47.
всiм не переходять не лише межi Гуцульщини, а
навiть i кiлькох сiл.
Виникнення варiантiв пов’язане з появою в них
якихось новацiй. А кожна новацiя, що тягне за
собою варiанти, є результатом i перетворенням
традицiї. Якщо новацiї переступають межу, то
пiсня чи iнший жанр залишається лише досяг-
ненням тiєї особи, яка надто смiливо обiйшлася з
попередньою творчiстю. Такi спостереження най-
краще проводити на фольклорних зразках, якi ви-
никли порiвняно недавно. Скажiмо, дослiджуючи
новотвори про картоплю, Франко звернув увагу
на невисоку вартiсть двох варiантiв, записаних
на Самбiрщинi та Коломийщинi. На його думку,
їх псувала “значна прикраска побожностi та не-
природна персонiфiкацiя картоплi”19. Це й стало
причиною того, що пiсня не розiйшлася широ-
ко серед народу, а залишилася жити переважно в
устах старцiв-лiрникiв, якi її склали. Iндивiдуаль-
ний акт можна зафiксувати, проте це не означає,
що виняткове явище збережеться.
Важливим для сучасних науковцiв є спостере-
ження I.Франка, В.Гнатюка, Ф.Колесси над но-
вотворами як цiнним матерiалом для висвiтлення
процесу виникнення народних пiсень взагалi. Бо
ж усi народнi пiснi були колись новотворами й
мусили перейти подiбну ситуацiю. Отже, для то-
го, щоб пiсня могла прийнятися в широких колах
поза мiсцевiстю, де з’явилася, вважали дослiдни-
ки, вона мусить насамперед позбутися локальних
подробиць та iндивiдуальних рис якогось одного
вiдiрваного факту. Iстотною прикметою народної
пiснi та найважливiшою умовою її поширення є
типiзацiя [видiлення наше. – Г.С.] самої подiї, дi-
йових осiб i ситуацiй. Щоб досягти цiєї типiзацiї,
новотвiр повинен пройти довгий шлях шлiфуван-
ня i, тiльки втративши свої локальнi подробицi та
iндивiдуальнi риси, вiн стане загальнонародним
поетичним надбанням. Такi мiркування подiляв i
М.Грушевський, котрий наголошував, що народ-
ний твiр, передаючись iз поколiння в поколiння,
має тенденцiю стирати все iндивiдуальне, зв’яза-
не з обставинами мiсця й моменту, а залишити
найбiльш загальне20.
19Франко I. Знадоби до вивчення мови...– С. 195.
20Грушевський М. Iсторiя української лiтератури: В 6-
214 3-4’2008 Народознавчi Зошити
Головну роль у складаннi народних пiсень уче-
нi надавали таки iндивiдуальнiй творчостi, пiд-
кресливши, що це засвiдчують самi згадки в на-
родних пiснях про творцiв-iмпровiзаторiв, напри-
клад: “Склала сису спiваночку Крамарева Ан-
на”. Джерелом, з якого випливають новi пiснi,
є iндивiдуальна творчiсть обдарованих одиниць
з-помiж селян21. Проте дослiдники не вiдкида-
ли ознак колективного. Коли пiсня стає справдi
народною, то для авторської оригiнальностi не за-
лишається багато мiсця: нова пiсня стає дуже по-
дiбною до iнших народних пiсень. Передаючи її з
пам’ятi, спiвцi змiнюють її по-своєму, не дбаючи
про творця пiснi, його “авторськi права”, та нiве-
люють до решти прояви iндивiдуальної творчос-
тi. Тiльки пройшовши такий процес асимiляцiї,
пiсня доростає до того, щоб могти вдержатись у
народнiй традицiї, але тодi вона вже має ознаки
колективної творчостi. Усе це можна простежити
особливо в новотворах i в пiснях, що знаходя-
ться, так би мовити, in statu nascendi (у стадiї
зародження). Таким способом колективна твор-
чiсть накладає свiй вiдбиток на iндивiдуальний
поетичний твiр.
Заслуга галицьких фольклористiв полягає i в
дослiдженнi мови пiсенних новотворiв у порiв-
няннi з загальновiдомими давнiми пiснями. Вони
слушно зауважили, що у давнiх народних пiснях
переважають загальнi мiсця (loci communes), ви-
робленi формули, епiчнi повторення й iншi ознаки
образного пiсенного стилю. А новотвори стоять
iще на перших щаблях вигладжування вислову й
шлiфування поетичного стилю, тому мова в них
буденна, прозова, непоетична, не багата на об-
разний вислiв22. Проте трапляється часто й так,
що творцi нових пiсень користуються традицiй-
ною поетикою й формулами, вiдомими їм з давнi-
ших пiсень. Узагальнивши мiркування I.Франка,
В.Гнатюка, Ф.Колесса дiйшов важливого виснов-
ку, що нова пiсня може лише тодi прийнятися в
широких кругах i стати справдi народною, коли
повнiстю пристосується до традицiйних форм та-
кож з погляду вiршової будови й мелодiї.
ти т., 9 кн.– К., 1993.– Т. 1.– С. 57.
21Колесса Ф. Українська народна пiсня...– C. 51.
22Там само.– C. 48.
Отже, дослiдження новотворiв, якi провели
I.Франко, В.Гнатюк, Ф.Колесса, врахувавши тео-
ретичнi положення попередникiв, аргументовано
ствердили безперервнiсть фольклорного творення.
Великою заслугою перед українською наукою є
те, що вони заперечили твердження про занепад
усної словесностi, збагатили її цiнними теоретич-
ними положеннями, поглядами на нову народну
поезiю, показали роль традицiї та iнновацiй. По-
рiвняно з I.Франком та В.Гнатюком Ф.Колесса
розширив рамки студiй новотворiв усної словес-
ностi, розглянув не лише причини їх виникнення,
змiст i тематику, а й детально проаналiзував вiр-
шову форму, поетику, мову та їх ритмомелодику.
Важливо й те, що тогочаснi вченi постiйно наго-
лошували на потребi вивчення новотворiв (особ-
ливо на суспiльну та iсторичну тематику), оскi-
льки в них реально вiдбиваються подiї. В цьому
вони продовжували вчення М.Драгоманова, кот-
рий констатував, що народ не складає пiсень так
собi, тiльки для спiву чи для забави, а складає їх,
маючи на метi дiйсне життя, – що дає українсь-
ким пiсням щиро реальний (дiйсний) характер23.
Суттєвими в цьому контекстi є розмiрковування
про iндивiдуальне й колективне у пiсенному ново-
твореннi. Традицiйнiсть виявляється у стилiзацiї,
у формi фольклорної трансформацiї тем, образiв,
мотивiв. Конструктивнi новацiї вiдроджують тра-
дицiю, включають її в динамiку сучасного твор-
чого i культурного процесу i поступово набирають
статусу традицiйностi. Теоретичнi положення фо-
льклористiв кiн. ХIХ – поч. ХХ ст. про новот-
вори актуальнi й сьогоднi, бо, справдi, постiйно
виникають новi пiснi на гострi полiтичнi, суспi-
льнi, громадськi та iсторичнi теми.
23Полiтичнi пiснi українського народу ХVIII-ХIХ ст.–
Ч. I.– Женева, 1885.– C. 14.
|