Вербалізація концепту joy у творах Джона Ґолсуорсі
У статті автор розглядає когнітивну структуру концепту joy, актуалізованого в англійській мові. Досліджено особливості вербалізації концепту joy, встановлено частотність вживання концепту та його ексклікантів у творах Джона Ґолсуорсі. В статье автор рассматривает когнитивную структуру концепта joy...
Saved in:
| Published in: | Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71689 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вербалізація концепту joy у творах Джона Ґолсуорсі / І.В. Шиманович // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2011. — Вип. XXIV, ч. 2. — С. 510-516. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859616470349119488 |
|---|---|
| author | Шиманович, І.В. |
| author_facet | Шиманович, І.В. |
| citation_txt | Вербалізація концепту joy у творах Джона Ґолсуорсі / І.В. Шиманович // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2011. — Вип. XXIV, ч. 2. — С. 510-516. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство |
| description | У статті автор розглядає когнітивну структуру концепту joy, актуалізованого в англійській
мові. Досліджено особливості вербалізації концепту joy, встановлено частотність вживання
концепту та його ексклікантів у творах Джона Ґолсуорсі.
В статье автор рассматривает когнитивную структуру концепта joy, актуализованного в
английском языке. Исследованы особенности вербализации концепта joy, виявлена частотность
употребления концепта и его экскликантов в произведениях Джона Голсуорси.
The author studies the cognitive structure of the concept joy in the English language. The
verbalization peculiarities of the concept joy have been researched, the frequency of usage of this
concept and its place in the language world picture in John Galsworthy’s works has been determined in
the article.
|
| first_indexed | 2025-11-28T21:32:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 2.
510
УДК 811.161:821
Шиманович І.В.,
кандидат педагогічних наук,
Бердянський державний
педагогічний університет
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ JOY У ТВОРАХ ДЖОНА ҐОЛСУОРСІ
Актуальність. З точки зору антропометричності сьогоденної лінгвістики
дослідження способів вербалізації емоційного стану мовця та здатність мови
втілити своїми засобами цей стан є одним з актуальних питань. Це пояснює
зростання інтересу вчених різних галузей до емоцій, засобів їх концептуалізації та
вербалізації. Проте відсутність цілісної теорії емоцій, різноманітність та
суперечність їх класифікацій, неоднолінійність процесів їх означування
ускладнюють дослідження вербалізації емоційних реакцій людини. Своєчасним і
важливим є звернення до вивчення вербалізації концепту joy (радість) як з огляду
на її належність до базових емоцій, так і на недостатній ступінь її вивчення, бо до
цього часу увага лінгвістів була зосереджена переважно на негативних емоціях,
тоді як емоції позитивного спектру майже не вивчалися.
Об’єктом дослідження є концепт joy, актуалізований в англійській мові.
Предметом дослідження виступають вербальні репрезентації емоційного
концепту joy та його екскліканти (pleasure, delight, happiness, satisfaction, enjoy та ін.)
у творах Джона Ґолсуорсі.
Метою статті є вивчення структури концепту joy та способів вербалізації
даного концепту в англійській мові. Для досягнення цієї мети в роботі поставлено та
вирішено такі завдання: 1) виявити когнітивну структуру емоції радість;
2) дослідити особливості репрезентації концепту joy у творах Джона Ґолсуорсі;
3) дослідити емотивний фрагмент англійської картини світу.
Для вирішення поставленої мети та завдань нами були застосовані наступні
методи: описовий, концептуальний та контекстуальний аналізи.
Матеріалом дослідження стали твори Дж. Ґолсуорсі з циклу “The Forsyte
Saga”: “In Chancery”, “Indian Summer of a Forsyte”, “To Let”, “The Man of Property”.
Одним з найактуальніших напрямків сучасної когнітивної лінгвістики є
дослідження концептів, включаючи концепти емоцій (С.О. Жаботинська,
А.М. Вежбицька, О.С. Кубрякова, Г.Р. Слишкін, І.А. Стернін та ін.). Пізнаючи світ,
людина по різному сприймає предмети і явища. Одні події викликають захоплення,
інші – сум, гнів, розчарування тощо. Радість – це духовне утворення, яке регулює
відношення людини до своєї успішності й усвідомлення власного життя.
У всіх відомих мовних системах є позначення емоцій і за кожним з них стоять
існуючі в даному соціумі уявлення про характер емоції, її місце серед інших емоцій,
про причини її виникнення. У зв’язку з цим можна сказати, що позначення емоцій
забезпечують як норму культури мовного спілкування в даній мовній спільноті, так і
різні відхилення від неї у групових субкультурах. Для цього в лексиконі будь-якої
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 2.
511
мовної спільноти існує стартовий набір синонімічних позначень для опису тієї чи
іншої емоції.
У психології під емоціями розуміють “психологічне відображення у формі
безпосереднього небезстороннього переживання життєвого змісту явищ та
ситуацій, обумовленого ставленням їхніх об’єктивних властивостей до потреб
суб’єкта” [2, 461]. Оскільки у психології відсутнє чітке розмежування при вживанні
понять “емоція”, “почуття”, “афект”, спадковуючи термінологічну традицію
вітчизняних лінгвістів-емотиологів (О.Ю. Мягкова, В.І. Шаховського та ін.), термін
“емоція” нами використовуються як збірне поняття.
З одного боку, емоція – це емоційне супроводження та оцінка змісту
мовлення, з іншого – це об’єктивно існуюча у вигляді мовних знаків реальність.
Кожна мовна особистість, незалежно від культурних відмінностей, має одні й ті ж
самі базові емоції, і це об’єднує людей різних культур. Але інтенсивність базових
емоцій у різних народів різна, що робить кожну людину унікальною.
За класифікацією В.А. Маслової, концепти поділяються на наступні групи:
1) світ; 2) стихії та природа; 3) уявлення про людину; 4) моральні концепти;
5) соціальні поняття та стосунки; 6) емоційні концепти; 7) світ артефактів;
8) концептосфера наукового знання; 9) концептосфера мистецтва [1, 70].
Досліджуваний нами концепт joy / радість, за В.А. Масловою, відноситься до групи
“емоційні концепти”.
Концептуальне поле емоції joy в англійській мові – pleasure – ecstasy –
rapture – delight – bliss – triumph – happiness – excitement – elation – enchantment –
joy – jollity – thrill – enthusiasm – satisfaction – nirvana – admiration – gaiety – merriment –
enjoyment – gladness – contentment – hilarity – amusement – cheer – liveliness – light –
heartedness. Таким чином, концепт joy є домінантою даного синонімічного ряду.
Емоційні концепти одного лексичного значення взаємно доповнюють один одного,
послідовно розширюючи об’єм емоційної концептуальної сфери.
На прикладі циклу творів Джона Ґолсуорсі “The Forsyte Saga” ми визначили
вербальні репрезентації емоційного концепту joy та його екскліканти (pleasure,
enjoy, glad, delight, happiness, satisfaction та ін.). Нами було виявлено 179 випадків
репрезентації концепту joy та встановлено, що домінантою є лексема pleasure
(pleased, pleasant), яка зустрічається у 58 контекстах. Що стосується самої лексеми
joy, було виявлено 10 випадків її репрезентації. Непоодинокими також були випадки
з репрезентацією ексклікантів: enjoy (32), glad (21), happy (19), delight (10). Крім того
нами було встановлено спорадичні випадки експлікації концепту joy наступними
лексемами: jolly (7), satisfaction (6), gaiety (5), bliss (3), rapture (3), contentment (2),
merry (2), ecstasy (2), jollity (1).
Лексема joy нами була виявлена у 10 контекстах. Як правило, ця лексема у
реченнях виконує функцію підмета: It has been such a joy to see you and Holly!
[Indian]. – Sea on sea, country on country, millions on millions of people, all with their
own lives, energies, joys, griefs, and suffering – all with things they had to give up, and
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 2.
512
separate struggles for existence [Let]. – All love and life, and joy, anxiety, and sorrow, all
movement, light and beauty, but a beginning to this terrible white stillness [Let].
Радість може існувати поза межами свідомості людини: But Irene could be
imagined, like some nymph, bathing in wayside streams, for the joy of the freshness and
of seeing her own fair body [Man]. Досліджуваний концепт може позначати предмети
матеріального світу, які приносять задоволення людині: The sight of the ballroom,
with its gleaming floor, gave her a feeling of joy, of triumph [Man]. – George, too, he
knew, had sown the last of his wild oats, and was committed definitely to the joys of the
table, eating only of the very best so as to keep his weight down, and owning, as he said
[Let]. Радість може виражатися наказовим та умовним способами: That hungry
architect chap might drive with his wife – he wished him joy of her! [Man]. – Joy and
pleasant dreams! [Man].
Контексти, у яких радість вербалізовано лексемою pleasure (45), а також її
дериватами pleased (9), pleasant (4), складають майже 30 % від їх загального обсягу.
Задоволення може бути викликане гордістю за щось або когось: And the aesthetic
spirit, moving hand in hand with his Forsyte sense of possessive continuity, dwelt with
pride and pleasure on his ownership thereof [Chancery]. Задоволення можуть принести
як матеріальні, так і нематеріальні речі – природні явища: She concealed, however,
all signs of her growing desperation, and pursued such river pleasures as the winds and
rain of a disagreeable July permitted, as if she had no care in the world [Let];
спостерігання за тваринами: In his eyes, as in the eyes of all Forsytes, the pleasure of
seeing these beautiful creatures in a state of captivity far outweighed the inconvenience of
imprisonment to beasts [Man]; робота: Young Jolyon came at last, pleased with his work,
and fresh from long hours in the open air [Man]; зовнішній вигляд: <…> and with the
other eye noted Holly’s malicious pleasure in the slight drop of her brother’s face
[Chancery]; їжа, напої: Enshrined in its coat of dust, that mellow coloured, slender-necked
bottle gave him deep pleasure [Indian]; радість за успіхи інших: The thought of his little
grandson’s growing wealth was a real pleasure to him [Man]; присутність / відсутність
співрозмовника: How beautifully your wife dances, Mr. Forsyte – it’s quite pleasure to
watch her! [Man]; приємні новини: And now the old chap would be as pleased as Punch,
for Mrs. Gradman, he knew, had a weak heart, and their son had lost a leg in the War [Let].
Задоволення може виступати головним або другорядним членом речення,
виконуючи функції підмету чи додатку. Нами було виявлено 6 контекстів, де лексема
pleasure виступає в ролі додатку, і 4 – у ролі підмету.
Часто вживаним засобом вербалізації концепту радості є лексема enjoy
(32 контексти). Як правило, ця лексема вербалізує такий компонент радості, як
насолода. Насолоджуватися можна букетом квітів: Not live one’s own life again, but
just stand there and bask in the smile of a woman’s eyes, and enjoy the bouquet!
[Chancery]; чашкою чаю: He enjoyed their tea at Ruffel’s in the High Street, and came
out thence with a great box of chocolates swung on his little finger [Chancery]; красою:
Nothing left to do but enjoy beauty from afar off while you could, and leave it something
in your Will [Chancery]; подорожжю: He enjoyed the drive back to Chelsea in a
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 2.
513
hansom, smoking his cigar [Chancery]; життям: Now that he can’t worry about things,
he quite enjoys his life, really he does [Let]; свободою та незалежністю: <…> there
was such a delicious freedom, such recovery of that independence a man enjoys before
he founds a family [Chancery]. Насолоду дарують почуття між людьми: <…> and the
hearts of all Forsytes warmed to that wonderful instinct, which enabled her to enjoy
everything without giving anything away [Man]; відносини: For twenty years the fellow
had enjoyed the reversion of his wife and house, and – he was dead! [Let]; улюблена
справа: The house would please her, she would enjoy messing about with the
decoration, she was very artistic! [Man]; маленькі дрібниці, як-от келих
шампанського: <…> he did not know when he had enjoyed a glass of champagne so
much [Man]; приємні зустрічі та прогулянки: It was some time since he had enjoyed
her company in the park [Man].
Лексема glad також непоодиноко зустрічається у творах Дж. Ґолсуорсі, частка
контекстів із нею становить 21 випадок від усіх проаналізованих. У реченнях glad
може використовуватися у значенні “охоче, з повною готовністю, з великим
бажанням”: The air is bracing, but my liver is out of order, and I shall be glad enough to
get back to town [Man]; “подія, що викликає радість”: I’m glad to have washed my
hands of London [Indian]. – He went straight to the City, but finding things slack, he felt at
three o’clock, glad of his chance to get home quietly [Man].
При дослідженні твору “The Forsyte Saga” Джона Ґолсуорсі було виявлено
18 контекстів із лексемою happy. Було встановлено, що happy може
використовуватися у ситуаціях мовного спілкування (привітання, звернення):
“Happy to see you!” he said [Let]. – “If the lady doesn’t like it, sir, happy to exchange it
any time” [Chancery]; “чуттєва реакція задоволення”: If he could make her happy
again, he didn’t care! [Let]. Таким чином, відбувається десемантизація (втрата
первинного значення) лексеми happy. Крім того, нами було встановлено, що happy
може виражати відчуття задоволення життям, емоційний стан: He had at this
epoch in his life practically all he wanted, and was as nearby happy as his nature would
permit [Let]. – He felt miraculously sad and happy, as one does, standing under a lime-
tree in full honey flower [Indian].
Лексему delight було виявлено у 9 контекстах. У більшості випадків вона
виражає захоплення. У Дж. Ґолсуорсі герої можуть захоплюватися красою:
Admiration for beauty – a craving to see that which delighted his eyes [Indian]; бути у
захваті від природи: <…> to go up there by the ravine-like lane and wander along
toward Chanctonbury or Amberley, was still a delight which she hardly attempted to
share with Val [Let]. Бажання зробити щось для іншої людини також може
викликати захват: I shall be delighted to do anything I can for you [Let]. Приводити у
захват можуть інші маленькі дрібниці: <…> while little Publius – who, James delighted
to say, was not a bit like his father skipping along under his lee <…> [Man]. – She ought,
of course, to be delighted, but what was there to be delighted at? [Let].
Окремі способи вербалізації концепту joy зустрічаються в тексті в декількох
випадках або ж мають поодинокий характер. До них ми віднесли такі лексеми:
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 2.
514
jolly (7), satisfaction (6), gaiety (5), blissful (3), malice (3), rapture (3), glee (2), merry (2),
contentment (2), perfect (2), ecstasy (2), jollity (1).
Вищеназвані слова в індивідуально-авторській картині світу репрезентують
наступні почуття: життєрадісність та веселощі: <…> it was jolly to be away from
everybody who could talk about the things people talk about [Let]. – They moved
buoyantly, each armoured in professional gaiety, as though he had come to do great
deeds [Chancery]. – Val followed with a certain glee the questions framed so as to give
the impression that she really wanted his father back [Let]; піднесений настрій: “Isn’t it
jolly?” she cried and Jon answered [Let].
Крім того, у картині світу Дж. Ґолсуорсі радість може бути викликаною й
негативними емоціями. Отримати задоволення можна від невдач та програшу
інших: Such abusers of the individualistic system were the ruffians who caused all the
trouble, and it was some satisfaction to see them getting into a stew [Let]; від
матеріальних та нематеріальних речей: It was not until they were leaving the
gardens – Jolly and Holly in a state of blissful delirium – that old Jolyon found an
opportunity of speaking to his son on the matter next his heart [Let]. Інколи присутність
або відсутність когось може доставити задоволення: Soames, moving to the well of
the staircase, saw June go, and drew a breath of satisfaction [Chancery]. – They traveled
in blissful silence, holding each other’s hands [Chancery].
Не завжди радість має позитивний характер, отримати задоволення можна і
зловтішаючись: <…> and he comes down like a lamb, and bears us no malice [Let].
Радість може охопити людину, викликаючи в неї екстаз: Bosinney – the one man who
had possessed her heart, to whom she had given her self with rapture! [Let]. – <…> the
defences of some Forsyte better lunched perhaps than his fellows, and holds him
spellbound in a kind of ecstasy [Chancery].
За класифікацією, запропонованою В.А. Масловою, ми поділили всі
контексти на 3 групи: особистісна радість, міжособистісна радість та надособистісна
радість. Нами встановлено, що в мовній картині світу Дж.Ґолсуорсі домінує
особистісний тип радості (55 %). Найчастіше особистісна радість виражається
наступними способами: 1) вживання особових займенників: And every one of these
fine days he ached a little from sheer love of it all, feeling perhaps, deep down, that he
had not very much longer to enjoy it [Indian]. – <…> the only pleasure she derived from
the fact was the opportunity of longing to be stouter [Man]; 2) безособові речення:
A pleasure to give a good wine to a young woman who looked so well
[Man]. – What a perfect young thing to hold in one’s arms! [Chancery]; 3) пасивний стан
дієслова: Dartie, on being told, was pleased enough [Man]. – Admiration for beauty – a
craving to see that which delighted his eyes [Indian]; 4) присвійні займенники: But
perhaps your idea of enjoyment is to make yourself wretched [Let]; 5) спорадичними є
випадки вираження особистісної радості наказовим способом у II та III особах
однини: Joy and pleasant dreams! [Man]. – Enjoying myself [Let].
Майже 24 % у картині світу Дж. Ґолсуорсі займає міжособистісна радість.
Частіше за все вона виражається за допомогою наступних слів та словосполучень:
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 2.
515
together, between them, to give pleasure, to each other. Цей стан асоціюється із
різними факторами, зокрема, теплими сімейними стосунками: My little sweet is the
only face which gives me any pleasure, except yours [Indian]. – I had hoped that the
memory of old sores would not be allowed to stand in the way of what is a pleasure and
a profit to me and my little granddaughter [Indian]; почуттями, які можна дарувати
один одному: But she was there, whether she would or no, giving him pleasure with her
beauty and grace [Indian]; присутністю коханої людини: She had, then, only to
convince him that her future could not be happy without Jon [Let]; веселим
товариством: It was some time since he had enjoyed her company in the park [Man];
сумісними прогулянками: I met Jon by accident, and then we thought it would be
rather jolly just to see his home [Let].
Надособистісний тип радості у мові письменника складає 21 % від усіх
досліджених контекстів. Радість є настільки сильним виявом емоцій, що має владу
над людиною. Надособистісний характер радості часто порівнюється із природними
явищами та самою природою: She concealed, however, all signs of her growing
desperation, and pursued such river pleasures as the winds and rain of a disagreeable
July permitted, as if she had no care in the world [Let]; або навіть ні з чим не порівняна:
Then she began and within old Jolyon there arose a sorrowful pleasure, not quite like
anything else in the world [Indian].
Таким чином, модель концепту joy має наступну структуру: ядро (enjoy,
happy, glad, enjoyment), ближня периферія (delight, jolly, satisfaction, gaiety) та
далека периферія (bliss, malice, rapture, perfect, contentment, merry, ecstasy, jollity).
Найпродуктивнішими способами вербалізації концепту joy в картині світу Джона
Ґолсуорсі є вживання особових займенників 1-ої та 3-ої особи однини, безособові
речення, пасивний стан дієслова, присвійні займенники, наказовий спосіб.
Література
1. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика : учеб. пособие / В. А. Маслова. – 2-е изд. – Минск :
ТетраСистемс, 2005. – 255 с.
2. Психологический словарь / [под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского]. – М. :
Политиздат, 1998. – 494 с.
3. The Forsyte Saga, Complete, by John Galsworthy [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.gutenberg.org.
Анотація
У статті автор розглядає когнітивну структуру концепту joy, актуалізованого в англійській
мові. Досліджено особливості вербалізації концепту joy, встановлено частотність вживання
концепту та його ексклікантів у творах Джона Ґолсуорсі.
Ключові слова: когнітивна структура, мовна картина світу, мовна особистість, концепт,
емоція, радість.
Аннотация
В статье автор рассматривает когнитивную структуру концепта joy, актуализованного в
английском языке. Исследованы особенности вербализации концепта joy, виявлена частотность
употребления концепта и его экскликантов в произведениях Джона Голсуорси.
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 2.
516
Ключевые слова: когнитивная структура, языковая картина мира, языковая личность,
концепт, эмоция, радость.
Summary
The author studies the cognitive structure of the concept joy in the English language. The
verbalization peculiarities of the concept joy have been researched, the frequency of usage of this
concept and its place in the language world picture in John Galsworthy’s works has been determined in
the article.
Keywords: cognitive structure, language world picture, language personality, concept, emotion,
joy.
УДК 821.133.1–3(09)
Павленко Ю.Ю.,
кандидат філологічних наук,
Київський національний
лінгвістичний університет
ТОПОГРАФІЧНІ МОЖЛИВОСТІ ТЕКСТУ-ПИСЬМА (НА МАТЕРІАЛІ
ФРАНЦУЗЬКОГО РОМАНУ ЕПОХИ ПРОСВІТНИЦТВА ТА РОМАНТИЗМУ)
Дослідження топографічних можливостей тексту-письма випливає з аналізу
художнього потенціалу та аксіології письма як наративної форми та покликане
висвітлити поетикальну та семіотичну специфіку урбаністичного простору в творах,
де герой-оповідач виступає в амплуа homo escribidus. Питання топографії
фікціонального суб’єкта розповіді є похідним від дискурсу матеріального в просторі
функціонування письмового слова, тому в даній роботі враховано результати
дослідження діалектики тілесності в тексті-письмі. Масив наукових студій про текст
міста в світовій літературі ХХ ст. породжує інтерес до історії становлення
урбаністичної тематики. З огляду на те, що письмо стає домінуючою формою
розповіді в творах епохи Просвітництва, цікавим здається почати дослідження
топографічних можливостей тексту-письма саме з цього періоду та доєднати до цієї
розмови аналіз творів романтизму – епохи, що дала перший урбаністичний текст
(“Собор Паризької Богоматері” В. Гюго). Отже, в даній роботі здійснюється спроба
виявити основні особливості поетики та семіотики міста в тексті-письмі,
представленого творами французької літератури: Ж.-Ж. Руссо “Юлія, або Нова
Елоїза”, Н. Монтеск’є “Персидські листи”, Прево “Історія однієї гречанки”, Лакло
“Небезпечні зв’язки” (епоха Просвітництва) та Б. Константа “Адольф”,
Ж. де Нерваля “Анжеліка”, А. де Мюссе “Сповідь сина століття” Е. Фромантена
“Домінік” (епоха романтизму).
Як зазначав відомий російський літературознавець В.В. Іванов: “Місто
розглядається як модель простору всесвіту. Відповідно його організація
віддзеркалює структуру світу в цілому” [1, 8]. Матеріал художніх творів літературних
періодів, які є об’єктом даного дослідження, засвідчує, що простір зацікавлення
героїв не мав меж (герой Руссо їде в навколосвітню подорож, героя-романтика
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-71689 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0041 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T21:32:45Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шиманович, І.В. 2014-12-09T13:23:33Z 2014-12-09T13:23:33Z 2011 Вербалізація концепту joy у творах Джона Ґолсуорсі / І.В. Шиманович // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2011. — Вип. XXIV, ч. 2. — С. 510-516. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0041 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71689 811.161:821 У статті автор розглядає когнітивну структуру концепту joy, актуалізованого в англійській мові. Досліджено особливості вербалізації концепту joy, встановлено частотність вживання концепту та його ексклікантів у творах Джона Ґолсуорсі. В статье автор рассматривает когнитивную структуру концепта joy, актуализованного в английском языке. Исследованы особенности вербализации концепта joy, виявлена частотность употребления концепта и его экскликантов в произведениях Джона Голсуорси. The author studies the cognitive structure of the concept joy in the English language. The verbalization peculiarities of the concept joy have been researched, the frequency of usage of this concept and its place in the language world picture in John Galsworthy’s works has been determined in the article. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство Теорія мови Вербалізація концепту joy у творах Джона Ґолсуорсі Article published earlier |
| spellingShingle | Вербалізація концепту joy у творах Джона Ґолсуорсі Шиманович, І.В. Теорія мови |
| title | Вербалізація концепту joy у творах Джона Ґолсуорсі |
| title_full | Вербалізація концепту joy у творах Джона Ґолсуорсі |
| title_fullStr | Вербалізація концепту joy у творах Джона Ґолсуорсі |
| title_full_unstemmed | Вербалізація концепту joy у творах Джона Ґолсуорсі |
| title_short | Вербалізація концепту joy у творах Джона Ґолсуорсі |
| title_sort | вербалізація концепту joy у творах джона ґолсуорсі |
| topic | Теорія мови |
| topic_facet | Теорія мови |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71689 |
| work_keys_str_mv | AT šimanovičív verbalízacíâkonceptujoyutvorahdžonagolsuorsí |