Листування Лазаря Барановича з козацькою старшиною як джерело до історії Гетьманщини другої половини XVII століття
Стаття присвячена листуванню Чернігівського архієпископа Лазаря Барановича з українськими гетьманами та козацькою старшиною. Листування висвітлює різні аспекти життя українського суспільства другої половини ХУІІ ст. – церковні, політичні, господарські, культурні....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71734 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Листування Лазаря Барановича з козацькою старшиною як джерело до історії Гетьманщини другої половини XVII століття / Д. Семко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 21. — К., 2010. — С. 7-13. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-71734 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-717342025-02-09T14:40:46Z Листування Лазаря Барановича з козацькою старшиною як джерело до історії Гетьманщини другої половини XVII століття Переписка Лазаря Барановича с козацкой старшиной как источник по истории Гетьманщины второй половины XVII столетия Correspondence Lazarus Baranovych of Cossack leaders as a source for the history Hetmanate second half of XVII century Семко, Д. Стаття присвячена листуванню Чернігівського архієпископа Лазаря Барановича з українськими гетьманами та козацькою старшиною. Листування висвітлює різні аспекти життя українського суспільства другої половини ХУІІ ст. – церковні, політичні, господарські, культурні. Статья посвящена переписке Черниговского архиепископа Лазаря Барановича с украинскими гетманами и козацкой старшиной. Переписка освящает различные аспекты жизни украинского общества второй половины ХУІІ века – церковные, политические, хозяйcтвенные, культурные. The article is devoted to the correspondence of Chernigov Archbishop Lazarus Baranovych with the Ukrainian Cossack hetman and Cossack sergeants. Correspondence sanctifies various aspects of the life of Ukrainian society of the second half 17 century – religious, political, economic, cultural. 2010 Article Листування Лазаря Барановича з козацькою старшиною як джерело до історії Гетьманщини другої половини XVII століття / Д. Семко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 21. — К., 2010. — С. 7-13. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0076 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71734 uk Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Стаття присвячена листуванню Чернігівського архієпископа Лазаря
Барановича з українськими гетьманами та козацькою старшиною. Листування висвітлює різні аспекти життя українського суспільства другої
половини ХУІІ ст. – церковні, політичні, господарські, культурні. |
| format |
Article |
| author |
Семко, Д. |
| spellingShingle |
Семко, Д. Листування Лазаря Барановича з козацькою старшиною як джерело до історії Гетьманщини другої половини XVII століття Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| author_facet |
Семко, Д. |
| author_sort |
Семко, Д. |
| title |
Листування Лазаря Барановича з козацькою старшиною як джерело до історії Гетьманщини другої половини XVII століття |
| title_short |
Листування Лазаря Барановича з козацькою старшиною як джерело до історії Гетьманщини другої половини XVII століття |
| title_full |
Листування Лазаря Барановича з козацькою старшиною як джерело до історії Гетьманщини другої половини XVII століття |
| title_fullStr |
Листування Лазаря Барановича з козацькою старшиною як джерело до історії Гетьманщини другої половини XVII століття |
| title_full_unstemmed |
Листування Лазаря Барановича з козацькою старшиною як джерело до історії Гетьманщини другої половини XVII століття |
| title_sort |
листування лазаря барановича з козацькою старшиною як джерело до історії гетьманщини другої половини xvii століття |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71734 |
| citation_txt |
Листування Лазаря Барановича з козацькою старшиною як джерело до історії Гетьманщини другої половини XVII століття / Д. Семко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 21. — К., 2010. — С. 7-13. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| work_keys_str_mv |
AT semkod listuvannâlazarâbaranovičazkozacʹkoûstaršinoûâkdžerelodoístoríígetʹmanŝinidrugoípolovinixviistolíttâ AT semkod perepiskalazarâbaranovičaskozackojstaršinojkakistočnikpoistoriigetʹmanŝinyvtorojpolovinyxviistoletiâ AT semkod correspondencelazarusbaranovychofcossackleadersasasourceforthehistoryhetmanatesecondhalfofxviicentury |
| first_indexed |
2025-11-26T23:28:41Z |
| last_indexed |
2025-11-26T23:28:41Z |
| _version_ |
1849897489902075904 |
| fulltext |
7
Дмитро СЕМКО
(Київ, Україна)
Листування Лазаря Барановича
з козацькою старшиною як джерело
до історії Гетьманщини
другої половини XVII століття
Листування Лазаря Барановича з гетьманами та козацькою стар-
шиною висвітлює різні аспекти життя українського суспільства другої
половини XVII століття. Значення епістолярної спадщини чернігів-
ського архієпископа пояснюється, в першу чергу, тим становищем, яке
він займав в тогочасному українському суспільстві. Лазар Баранович
тривалий час був практично єдиним православним ієрархом на Ліво-
бережжі. Очолюючи Чернігівську єпархію протягом 35 років та майже
двадцять років будучи місцеблюстителем Київської митрополії, він
брав участь у більшості значущих подій тогочасного політичного,
суспільного, церковного та культурного життя Гетьманщини. Відпо-
відно його вплив був значним, а контакти з старшиною інтенсивні.
Певне уявлення про ці контакти дають збережені листи архієпископа
Лазаря до представників козацької старшини та листи до нього. Адре-
сатами та кореспондентами Барановича виступали гетьмани Юрій
Хмельницький, Іван Брюховецький, Дем’ян Многогрішний, Іван Са-
мой лович, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Стародубський полковник
Петро Рославець, генеральний суддя Війська запорізького Іван До-
монтович, наказний гетьман Петро Забіла.
Епістолярна спадщина Лазаря Барановича не була об’єктом спе-
ціального дослідження, проте протягом ХІХ ст. листи Барановича
використовувалися переважно літературознавцями М.Ф. Сумцовим,
П.М. Поповим, В.М. Перетцем. Епістолярії Барановича, як і інших
представників Чернігово-Новгород-Сіверського культурного осередку,
регулярно публікувалися в “Черниговских епархиальных известиях”,
“Актах, относящихся к истории Южной и Западной России”, “Архи-
ве Юго-Западной России”, “Киевской старине”, а в 1865 році були
8
видані окремою книгою. [3] Це видання було здійснене Чернігівським
архієпископом Філаретом (Гумілевським), а переклад польськомовних
листів зробив протоієрей Андрій Страдомський.
Питання, які піднімаються у листах, різні – від обговорення зов-
нішньополітичних проблем, та відновлення православної ієрархії на
Лівобережжі до вирішення побутових справ та майнових конфліктів.
Однією з найважливіших проблем, яка стояла перед православним
духовенством в Гетьманщині було відновлення ієрархічної структури
православної церкви. Чернігівський архієпископ доклав до вирішення
цієї проблеми чимало зусиль. Зокрема, лист Лазаря Барановича до Юрія
Хмельницького, датований 1657 роком, стосується питання обрання
київського митрополита (після померлого 13 квітня 1657 року Сильве-
стра Коссова). Баранович сповіщає Хмельницького, що рада призначена
на 1 жовтня і запрошує гетьмана взяти участь в обранні митрополита.
[3, с.5-6] Цьому ж питанню присвячений лист Лазаря Барановича до
єпископа львівського Арсенія Желіборського, в якому Баранович спові-
щає, що обрання київського митрополита перенесене на 6 лис топада
1657 року. Він, зокрема, пише: “Уже три срока проволокли мы, не по
какой либо другой причине, как только по отсутствию вашей милости,
и еще по тому, что не получили от вас ни йоты, тогда как писали к вам
несколько раз через разных лиц. Велия пропасть утвердилась между
нами и вами: ни мы к вам, ни вы к нам, не имеем безопасного проезда.
Недавно отправил я посла своего с письмом к в. преосвященству; но он
не мог пробраться сквозь польское солдатство. Кафедра и до сих пор
еще праздна – без пастыря. Вель можный г. гетман был 18 октября на
избрании в Софии. По общему совету г. гетмана, гг. полковников и все-
го духовенства, отложили избрание до 6 ноября. На это число благово-
лите в. преосвященство пожаловать; усердно просим вас, как первого
члена церкви”.[3, с.6] Принагідно зауважимо, що рада декілька разів
відкладалася як внаслідок відсутності більшості православних ієрархів,
що мешкали на території Правобережжя і не могли вчасно потрапити на
раду, так і внаслідок позиції російського воєводи Бутурліна, який на-
магався змусити українських ієрархів збира тися на собор лише після
дозволу царя і благословення Московського патріарха. Врешті Барано-
вич провів собор всупереч волі російських властей, і посприяв обранню
на Київського митрополита Дионисія Балабана.
Листування Лазаря Барановича з Юрієм Хмельницьким не при-
пинилося і після того, як Хмельницького було усунуто від влади. У
9
1662 році Баранович пише до Юрія Хмельницького, який на той час
вже прийняв чернече ім’я Гедеона і перебував в Корсунському монас-
тирі, (постриг Юрія здійснив Дионисій Балабан, митрополит Київ-
ський, а ігуменом в Корсунському монастирі в той час був Феодосій
Углицький), але привід для написання цього листа вже зовсім інший –
Баранович намагається підтримати Хмельницького, який важко пере-
живав зміну свого суспільного становища. Баранович пише: “Дивный
Бог, сверх ожидания, совершил чудо над вашим преподобием, – при-
звал вас от брани к власянице, от шишака к капишону, от сабли и лука
к молитве Господней, от булавы к посоху монашескому, от поля бран-
ного к келье, от стрел смертельных к книге жизни”.[3, с.6-7]
Після смерті митрополита Дионисія Балабана у 1663 році питан-
ня обрання київського митрополита знову стає актуальним. В листі
до наказного гетьмана Якима Сомка, Баранович висловлює жаль з
при воду смерті митрополита, а також сповіщає гетьмана про те, що
до нього з військовими клейнодами цар направив князя Данила Вели-
когагіна. [3, с.8] В листі від 16 червня 1663 р. Баранович знову прохає
Якима Сомка клопотатися перед царем про обрання київського ми-
трополита і зазначає, між іншим, що пропозицію печерського архі-
мандрита (І. Гізеля) з братією про місцеблюстительство митрополії
київської прийняти не може, посилаючись на слабкість здоров’я, а
також мотивуючи це тим, що під час попереднього місцеблюститель-
ства вимушений був виконувати ці обов’язки за рахунок коштів Чер-
нігівської єпархії. [3, с.11]
У 1665 році Баранович направив кілька листів гетьману Івану
Брю х овецькому. Баранович перебував у складних стосунках з Брюхо-
вецьким, які вилилися у тривалий майновий конфлікт, що стосувався
маєтностей Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монасти-
ря. Єпископ висловлює сум з приводу того, що гетьман забрав части-
ну маєтностей Чернігівської єпархії, зокрема Спаські озера та млин
на р. Свержі, які були надані владиці попередниками Брюховецького.
В іншому листі Баранович просить гетьмана пробачити борг Новгород-
Сіверського війта та мешканців. [3, с.19-20]
Зовсім інший характер мали стосунки архієпископа з наступником
Брюховецького Дем’яном Многогрішним. Останній був в певному
сенсі креатурою Барановича, який доклав багато зусиль для його
обран ня і відповідно розраховував на певні дивіденди з цього. Листу-
вання Лазаря Барановича з Дем’яном Многогрішним стосувалося,
10
передусім, питань політичних. Ще будучи наказним гетьманом, Много-
грішний в листі від 26 вересня 1668 року сповіщає Барановича, що
якщо цар залишить Військо запорізьке при колишніх вольностях, то
вони згодні залишитися підданими Росії, але з тим, щоб царські вій-
ськові залоги були виведені з українських міст. До речі, в цьому ж
листі Многогрішний називає причини виступу Брюховецького. Він,
зокрема, пише: “...а то учинилося от насилля воєвод и вольностей
войска запорожского унятием”. [1, с.64-68]
10 жовтня 1669 року Многогрішний в листі до архієпископа спо-
віщає останнього про перемогу над загоном полковника Гамалії з
татарами, а також висловлює жаль, що не отримує від царських ратних
людей обіцяної допомоги. 24 жовтня 1669 року гетьман знову пише
до Барановича, висловлюючи жаль з приводу відсутності допомоги з
Москви. Він пише: “ ... как вижу, нас на то пустили: пусть межи собою
губятся. Бог толко видит, какого прилагая есьм радения прилежно,
чтобы я сей край успокоил и под высокодержавную руку его царско-
го пресветлого величества приклонил; толко как вижу, сами того их
милости не желают господа бояре” [1, с.101-102]. В листопаді 1669 року
Многогрішний листується з архієпископом майже кожного тижня. Він
сповіщає Барановича про запрошення польськими комісарами геть-
манів обох боків Дніпра на сейм до польського короля, а потім на
комісію до Києва та про інші події політичного життя Гетьманщини.
Про активну участь Лазаря Барановича у питаннях політичних
свідчать і грамоти Івана Самойловича до царів Олексія Михайловича
та Федра Олексійовича, в яких гетьман сповіщає про зустрічі з Бара-
новичем та позиції архієпископа в деяких політичних питаннях, зокре-
ма щодо відмови польським послам в їх пропозиціях, а також про
справедливість скарги Лазаря Барановича на протопопа Семена Ада-
мовича.
Зауважимо, що в цей же час Лазар Баранович листується і з геть-
маном Правобережної України Петром Дорошенком, намагаючись
привернути його на бік російського царя, вбачаючи в цьому значно
меншу шкоду для України, ніж союз з Портою та татарами, до якого
схилявся правобережний гетьман. Баранович пише: “Под турком быть
яко грехом тяжкая и патриархом беда, так и нам не великая была бы
отрада … На сие дело да воздвигнет Бог силу войска запорозскаго”.
[3, с.71] Баранович клопотався про звільнення з московського полону
брата Петра Дорошенка і ця справа успішно завершилася. 17 квітня
11
1669 року Дорошенко направив листа до Барановича, в якому вислов-
лював владиці подяку за клопотання перед царем про звільнення з
московського полону брата Григорія [2, с.151-152]. Іще одну спробу
відмовити Дорошенка від союзу с Портою Баранович зробив в листо-
паді 1675 року, направивши гетьману листа, в якому сповістив, що
російський цар та лівобережний гетьман Іван Самойлович обіцяють
Дорошенкові всілякі милості, гарантом яких мав виступати Баранович
[3, с.206-207].
Листування чернігівського архієпископа з козацькою старшиною
стосувалося не тільки політичних а й суто господарських справ. Час-
тина листів присвячена вирішенню майнових конфліктів. Зокрема, не
зважаючи на те, що в перші роки правління гетьмана Івана Самойло-
вича Лазар Баранович брав активну участь у політичному житті, його
лист до гетьмана, датований 1672 роком, стосується вирішення май-
нового конфлікту, який виник між козаком Марком Лящинським та
архієпископом за право володіння млином на річці Ромі, а також скар-
ги козака Василя Потапенка на владику, який привласнив половину
доходів з суходольського млина на річці Локні. [3, с.187-189]
Важливою складовою культурного розвитку Гетьманщини у
другій половині XVII століття була діяльність друкарні у Новгороді-
Сіверському, яка згодом була переведена до Чернігова. Організатором
друкарні виступив Лазар Баранович, її відкриття відбулося 1674 року
в Спасо-Преображенському монастирі у Новгороді-Сіверському. В
друкарні видавалися різні за змістом і жанром книги. Серед відомого
нині 21 видання, здійсненого у Новгороді-Сіверському за чотири роки
існування друкарні були як чудово оздоблені Псалтир 1675 р. та Ан-
фологіон 1678р., так і невеличкі навчальні посібники, кириличні та
латинські “граматики”. Але головним чином в Новгороді-Сіверському
друкувалися твори Лазаря Барановича, Іоанникія Галятовського, Олек-
сандра Бучинського та Дмитра Туптала. [4, с.267-271] Після переве-
дення у 1680р. друкарні з Новгорода-Сіверського до Троїцько-Іллін-
ського монастиря у Чернігів видавництво продовжувалося. За життя
Барановича у Чернігові було надруковано не менше, ніж 33 видання,
серед яких 19-твори тогочасних українських авторів, серед яких по-
лемічні трактати, панегірики, морально-повчальні вірші, збірники
проповідей. Пройшло майже п’ятнадцять років від заснування дру-
карні і архієпископ був вимушений звернутися до гетьмана про допо-
могу у вирішенні майнового конфлікту з друкарем Семеном Ялин-
12
ським. Саме цьому присвячений лист Барановича до Івана Мазепи від
7 лютого 1689 року. В ньому Баранович детально описує процес ство-
рення друкарні у Новгороді-Сіверському, а згодом у Чернігові і свої
стосунки з друкарем Семеном Ялинським (з яким Баранович пере-
бував у довготривалому майновому конфлікті). Лист є відповіддю
Барановича на скаргу Ялинського гетьманові і містить багато цінних
відомостей про діяльність друкарні. Зокрема, архієпископ пише: “... На
початку бо тых заводов друкарских далем ему тысячей чтиры, за що
он оферовался нам и друкарню выставити и тим же коштом книги
прац нашей, зовемые Трубы, на свет подати, а то ся иначей стало, кгды
он п. Ялинский некгды в кунште друкарском не бувавши, стал по
Вил нах ездити учитися и способ друкарский шукати”.[3, с. 242-246]
Далі архієпископ детально перераховує умови домовленості між ним
та Ялинським, а також ту шкоду, яку завдав Ялинський друкарні та
майну архієпископа. Причиною усунення Ялинського Баранович на-
зиває недбальство та низьку професійну підготовку друкаря. Проте,
навіть не зважаючи на заподіяну шкоду, Баранович готовий був взяти
Ялинського назад до друкарні, що свідчить, на нашу думку, про не-
стачу кваліфікованих друкарів.
Наведені в даній публікації приклади не вичерпують всіх аспек-
тів політичного, господарського та культурного життя Гетьманщини
другої половини XVII століття, які знайшли своє відображення в
листуванні чернігівського архієпископа Лазаря Барановича з україн-
ськими гетьманами та козацькою старшиною. Комплексне ж дослі-
дження епістолярної спадщини чернігівських учених ченців, дозво-
лить, на нашу думку, більш ґрунтовно дослідити різні складові життя
українського суспільства другої половини XVII століття.
Джерела та література:
1. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собран-
ные и изданные Археографическою комиссиею. – Т. VII. – СПб., 1872.
2. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собран-
ные и изданные Археографическою комиссиею. – Т.VIII. – СПб., 1875.
3. Баранович Лазар. Письма преосвященного Лазаря Барановича с
примечаниями. Издание второе. – Чернигов, 1865.
4. Клепиков С.А. Издания новгород-северской типографии и ложно-
черниговские издания 1674–1679 годов. // Книга . Иссл. и мат., сб. 8,
1963. – С. 255–278.
13
Дмитро СЕМКО (Київ, Україна) Листування Лазаря Барановича
з козацькою старшиною як джерело до історії Гетьманщини другої
половини XVII століття.
Стаття присвячена листуванню Чернігівського архієпископа Лазаря
Барановича з українськими гетьманами та козацькою старшиною. Листу-
вання висвітлює різні аспекти життя українського суспільства другої
половини ХУІІ ст. – церковні, політичні, господарські, культурні.
Ключові слова: Лазар Баранович, козацька старшина, епістолярна
спадщина, гетьмани, друкарство.
Дмитрий СЕМКО (Киев, Украина) Переписка Лазаря Барановича
с козацкой старшиной как источник по истории Гетьманщины второй
половины XVII столетия.
Статья посвящена переписке Черниговского архиепископа Лазаря
Барановича с украинскими гетманами и козацкой старшиной. Переписка
освящает различные аспекты жизни украинского общества второй поло-
вины ХУІІ века – церковные, политические, хозяйcтвенные, культур ные.
Ключевые слова: Лазарь Баранович, козацкая старшина, эпистолярное
наследие, гетманы, книгопечатание.
Dmitro Semko (Kiev, Ukraine) Correspondence Lazarus Baranovych
of Cossack leaders as a source for the history Hetmanate second half of
XVII century.
The article is devoted to the correspondence of Chernigov Archbishop
Lazarus Baranovych with the Ukrainian Cossack hetman and Cossack sergeants.
Correspondence sanctifies various aspects of the life of Ukrainian society of
the second half 17 century – religious, political, economic, cultural.
Key words: Lazarus Baranovich, Cossack sergeant, epistolary heritage,
Hetman, typography.
|