Джерела з історії населення Степової України останньої чверті XVIII століття
В статті представлено результати евристики щодо джерел з історії населення. Робиться спроба класифікувати джерела з історії населення Степової України; виявити інформаційний потенціал описів Катеринославського намісництва. В статье представлены результаты эвристики что касаются источников народо...
Saved in:
| Published in: | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2010
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71739 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Джерела з історії населення Степової України останньої чверті XVIII століття / П. Бойко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 21. — К., 2010. — С. 118-127. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859865198602485760 |
|---|---|
| author | Бойко, П. |
| author_facet | Бойко, П. |
| citation_txt | Джерела з історії населення Степової України останньої чверті XVIII століття / П. Бойко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 21. — К., 2010. — С. 118-127. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| description | В статті представлено
результати евристики щодо джерел з історії населення. Робиться спроба
класифікувати джерела з історії населення Степової України; виявити
інформаційний потенціал описів Катеринославського намісництва.
В статье представлены
результаты эвристики что касаются источников народонаселения степной
Украины. Сделана попытка их классифицировать, определяется информационный
потенциал описей Екатеринославского наместничества.
In this summery presented results of heuristic research about sources from
population history. Author made an attempts to classification this sources from
the history of population on the Steppe Ukraine and finding the informative
potential by descriptions of Katerinoslavsk deputy.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:48:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
118
Основною проблемою дослідження населення Степової України
останньої чверті XVIII століття є відсутність чіткої, повної та достовір-
ної джерельної бази щодо народонаселення.
Якщо розглянути праці А.О Скальковського [7; с.90], Д. І Багалія
[1; с.2], П.К Шебальського [8; с.132], О.Й Дружиніної [4; с.119], В.М Ка-
бузана [5; с.119] ми помітимо зовсім різні за чисельністю та скла дом
приведенні данні по населенню Степової України. А. Скальковський
доволі широко використовував архівні матеріали, але з іншого боку не
ставився до джерела критично. Дуже часто в його дослі дженнях існує
неузгодження між географічними межами та інфор ма ційним потенці-
алом історичного джерела, а за умови постійної зміни кордонів степо-
вого краю дуже часто узагальнені відомості, що використовувалися
А.Скальковським створювали хибну історіографічну традицію. Через
такий підхід до джерел А. Скальковсього критикували вже наприкінці
XIX століття [7 с.2;3. С.132]. Шебальськй стверджував, що Скальков-
ський “брал цифры из разных официальных источ ников, не проверяя
их между собою” [8; 132].
Кабузан в своїй праці [5; 7] намагався встановити причину недо-
стовірно наведених даних А. Скальковським, та співставити їх з влас-
ними підрахунками. Результатом цих підрахунків стало “збільшення”
кількості населення в порівнянні із Скальковським в 1.5 – 2 рази. Так,
за даними А. Скальковського в 1773 році населення південного краю
складало – 123748 душ. В. Кабузан стверджує, що на той же рік зафік-
совано– 241886 душ. Наведені данні В. Кабузаном так само виклика-
ють сумнів. Вже О.Й.Дружиніна неодноразово наголошувала на від-
носності наведених В. Кабузаном абсолютних покажчиках щодо
Петро БОЙКО
(Запоріжжя, Україна)
Джерела з історії населення
Степової України
останньої чверті XVIII століття
УДК 930.2 (477.75) “18”
119
населення краю. В основі відмінностей в чисельності населення Сте-
пової України, які подаються різними істориками, лежить специфіка
інтерпретації одних і тих же комплексів джерел, які використовували-
ся різними дослідниками для підрахунку чисельності населення. Саме
через це важливим є розширення джерельної бази, комплексне вико-
ристання джерел та критичний підхід до них.
Особливе місце серед джерел, що містять інформацію про кіль-
кісний склад населення мають окладні книги. Окладні книги південно-
го краю останньої чверті XVIII століття являють собою підсумкові
повітові зведення ревізій 1782 та 1795 років, що подавалися до Сенат-
ської експедиції ревізії рахунків, а тому можуть бути віднесені до
уза галь нюючої справочинної документації. За призначенням окладні
книги носили виключно фіскальний характер. Завдання, яке поклада-
лося на окладні книги, — фіксація всього податного населення і ви-
значення обсягу державного прибутку на кожен рік. Згідно з цим
Сенат ська експедиція в період між ревізіями кожні півроку вимагала
від губернських правлінь, зокрема казенних палат, докладних відо-
мостей про зміни у кількості населення південного краю. На підставі
цих відомостей складалися щорічні окладні книги.
Окладні книги фіксують внутрішню ситуацію в Південному краї.
Вони дають уявлення про міграційні процеси і податкову політику в
ре гіоні. На цьому рівні окладні книги стають логічним завершенням
внутрішньої політики Російського уряду на Півдні України. З іншого
боку, майже до 1793 року в окладних книгах наводяться не повні свід-
чен ня про кількість населення колишньої Азовської губернії. В. Кабу зан
[5; 30] спираючись на окладні книги які зберігаються в РДІА наголошує,
що в порівнянні з іншими окладними книгами 4 ревізії, в яких наводять-
ся по всіх повітах та губерніям Російської імперії кількість населення,
в Катеринославських книгах наведено мінімум інформації.
Важливим джерелом дослідження заселення Степової України
останньої четверті XVIII є ордери Григорія Олександровича Потьом-
кіна. Ці ордери містять дуже різноманітну інформацію, щодо зовніш-
ньої та внутрішньої колонізації Степової України. Ця інформація
допомагає зрозуміти ситуацію, яка склалася після зруйнування Запо-
різької Січі і більш чітко окреслити обставини, якими керувалася
Російська імперія в процесі колонізації Степової України.
Так, аналіз ордерів Потьомкіна дає підставу зробити наступні
ви сновки: в колонізації Степової України можна визначити як внут-
120
рішню, так і зовнішню колонізацію. У свою чергу внутрішня коло-
нізація включає в себе переселення селян з центральних губерній
Росій ської імперії та переселення селян з Лівобережної (перш за все
з Полтавщини та Чернігівщини) та Правобережної України. Разом з
тим, внутрішня колонізація включає в себе народну та державну коло-
нізацію. До внутрішньої колонізації ми маємо підставу включити за-
фіксовані в ордерах Потьомкіна наступні складові:
1. Відправлення до Степової України колодників, зокрема забо-
рона направляти колодників до Коливановоскресенських заводів [2;
74] і відправлення їх “на гарнізонну службу” до Дніпровських баталь-
йонів Дніпровської лінії фортець [2; 59].
2. “Приймання” на Півдні селян-втікачів [2; 33].
3. Утримання від втечі колишніх запорожців [2; 45] та повернен-
ня їх з території Османської імперії через надання привілеїв як-от:
дозвіл самовільно обирати рід заняття [2; 76] та надання земельного
наділу [2; 76;87].
4. Переселення однодворців [2; 46].
5. Переселення майстрових з центральних районів Росії для будів-
ництва міст і фортець.
До зовнішньої колонізації ми можемо віднести:
1. Переселення албанців [2; 31] і греків з території Османської
імперії [2; 48,102] та надання їм великих коштів для зведення будівель
(магазинів, аптек, училища, гостинного двору тощо) [2; 83-84].
2. Переселення з території Польщі [2; 76].
Ще одним не менш важливим джерелом інформації щодо насе-
лення Степової України є Повне зібрання законів Російської імперії
(ПЗЗР), у XX — XXV томах ПЗЗР, які охоплюють період з 1775 по
1800 рік, опубліковано 173 документи, які стосуються безпосередньо
Південної України. Внаслідок проведеної А.В.Бойком евристичної
роботи було виявлено ще 216 іменних указів щодо південного краю.
Тим самим на сьогодні можна стверджувати, що документи ПЗЗР
складають 44 % відомих на сьогодні маніфестів та указів вищої дер-
жавної влади стосовно Південної України останньої чверті XVIII сто-
ліття, зокрема тих, що стосуються заселення міст регіону.
Але було б некоректно визначати місце та інформативну значимість
такого комплексу як ПЗЗР з точки зору 173 опублікованих доку мен тів.
Перш за все у ПЗЗР представлені узагальнюючі документи, які для
Російської імперії кінця XVIII століття були знаковими і визна чали
121
адміністративний, господарський та соціальний устрій усіх скла дових
частин російської імперії. Мається на увазі “Положення про губернії“
1775 року, “Жалувана грамота містам”, “Жалувана грамота дворянству”
тощо. Крім того, у процесі справочинства з важливих економічних
питань, як-от: землеволодіння окремих верств населення, соляна торгів-
ля, стаціонарна торгівля, перехід до інших верств населення – розпо-
рядження по окремим регіонам автоматично поширюва лися на всі інші
регіони імперії. Саме цим пояснюється факт присилання до губернських
та повітових канцелярій обов’язкових примірників усіх наказів, що за-
тверджувалися імператорами та Сенатом. Все це робить ПЗЗР найбіль-
шим зібранням регламентаційних та розпорядчих законодавчих актів.
Окреме місце посідають картографічні джерела, які представлені
Атласами Катеринославського намісництва 1784,1787, 1795-років. В
атласах ми можемо отримати інформацію, що стосується міст Степо-
вої України а саме – кількості населення та соціальному складі.
Досить показовими є “Опис Катеринославського намісництва 1784
року” на основі якого ми можемо простежити кількість населення в
повітах, як в повітових центрах так і в містечках та слободах.
Таблиця 1. Опис Катеринославського намісництва 1784 року [3].
Повіт Кількість населення Всього
чоловіків жінок
Катеринославський 23533 18690 42223
Новомосковський 22295 17037 39332
Алексопольський 39014 35773 74787
Кременчугський 37674 35278 72952
Полтавський 40265 37674 77939
Константиноградський 29542 27183 56725
Слов’янський 30279 28447 58726
Бахмутський 16157 15077 31234
Донецький 20778 18559 39337
Маріупольський 21275 16231 37506
Павлоградський 13480 11393 24873
Херсонський 10440 5114 15554
Новомиргородський 22352 20947 43299
Елісаветградський 28333 25606 53939
Олександрійський 29736 26516 56252
Всього 385153 339525 724678
122
Але більш цікава ситуація простежується в розгляді повітових
центрів. Так новостворені центри повітів не завжди перевищували за
чисельністю населення містечка і навіть слободи та села
Таблиця 2. Порівняльна таблиця Катеринославського намісництва
1787 року [3].
Повіт Кількість
населення в
повітовому
центрі
Кількість населення
в найбільших поселеннях
Кіль-
кість
насе-
лення
всьогоЧол. Жін. Чол. Жін.
Катеринославський 2157 1794 Романівка 1343 1085 42223
Новомосковський 1393 1083 Новоселеці 3698 3098 39332
Алексопольський 1390 1285 Царичанка 1651 442 74787
Містечко Нові
Сенжари
4152 4131
Кременчугський 2535 2032 Містечко
Кобиляки
4978 4842 72952
Полтавський 4544 4319 Містечко
Решетіловка
6253 5734 77939
Константиноград-
ський
314 309 Містечко
Водолаги
6415 6135 56725
Слов’янський 1609 1530 Береки 2012 2082 58726
Бахмутський 1761 1594 Краснянське 1134 1051 31234
Донецький 371 384 Трьох-
ізбенське
867 817 39337
Маріупольський 2545 1422 Містечко
Нахічевань
5101 4873 37506
Павлоградський 1305 1061 Богданова 998 870 24873
Херсонський Станислава 1290 45 15554
Новомиргородський 1512 1482 Канижа 707 642 43299
Елісаветградський 2526 2220 Дмитровка 1112 1166 53939
Олександрійський 431 366 Містечко
Крилова
1912 1473 56252
123
Але до опису, як і до всякого джерела треба відноситися критич-
но. Так, при більш детальному розгляді треба звернути увагу на кіль-
кість населення Катеринослава, адже закладення першої споруди
Катеринослава –Преображенського собору відноситься до 1787 року
[9], а атлас був складений в 1787 році в березні місяці. Так в атласі
приймається до уваги населення яке “повинне” увійти до майбутньо-
го міста, а саме – на місці казенного села Половиці та також прилеж-
них містечок Нових Кайдак та Кам’янки. Саме ці поселення і ство-
рюють ту чисельність населення в загальній кількості 3951 чоловік.
Не менш цікавішою за інформаційними можливостями є опис
1795 року.
Таблиця 3. Опис 1795 року[3]
№ Звание дачь Число
дворов
Число душ
мужеска Женска Всего
1 Город Полтава 1105 3343 3616 6959
2 Город
Александрия
120 395 348 743
3 Город Алексополь 508 1699 1514 3213
4 Город Бахмут 252 322 295 617
5 Город Градижск 685 2219 2113 4332
6 Город Донецк 106 214 215 429
7 Город
Екатеринослав
200 351 330 681
8 Город
Константиноград
124 380 204 584
9 Город Мариуполь 601 1003 2100 3103
10 Город Миргород 656 3193 2979 6172
11 Город
Новомосковск
969 3660 3093 6753
12 Город Павлоград 408 1382 1262 2644
13 Город Славянск 526 447 491 938
14 Город Хороль 552 2335 2583 4918
Всего 6812 20943 21143 42086
Ця відомість відображує ті зміни, які відбулися протягом 1787–1795
років. Нажаль, говорити про абсолютні цифри ми не маємо права, але
динаміку демографічних процесів визначити можливо. В описі 1795
124
року доволі цінна інформація стосовно самого планування міста та його
створення, а саме – початок будівництва церкви в 1787 році 9 травня
під час подорожі Катерини II до Криму. Далі знаходимо дуже важливі
свідчення щодо архітектурного ансамблю міста, який складається з вже
згаданою церквою, губернаторського кам’яного будинку з англійським
парком, погребом казначейства, дерев’яним приміщенням суду. За цим
описом згадується Половиця, яка стала центром Катеринослава і зли-
лася з ним. Але вже в цьому описі немає відомостей про прилежні
містечка Нові Кайдаки та Кам’янку. Це дає підставу говорить про зміни,
які відбулися з планом будівництва Катеринослава в наслідок смерті
Г. Потьомкіна та звертання грандіозних планів щодо Катеринослава.
Таблиця 4. Статистичні свідчення Катеринославської губернії
за даними 1817 та 1819 років.[3]
Уездные
города
В городах В уездах
дво-
ров
жителей дво-
ров
жителей Лоша-
дей
рогат.
скота
Муж Жен-
ска
Муже-
ска
Жен-
ска
Екатерино-
славль
790 3175 2549 7671 26635 32633 26333 60340
Верхне -
днепровск
209 463 449 9196 32620 32234 6903 36997
Новомос -
ковск
1096 1410 1418 13939 44971 43933 6254 52805
Павлоград 626 1964 1956 10122 42950 39406 9976 58758
Бахмут 700 1972 2128 3707 35129 36238 8562 56313
Славяно-
сербск
250 709 678 7148 24288 23739 5259 47083
Алексан-
дровск
335 618 650 13845 43473 40717 30031 129692
Итого за
исключе-
нием Рос-
товскаго
уезда
4006 10311 9828 70628 250066 242600 74248 441988
[8]//
125
Таблиця 5. Порівняльна таблиця, складена за описами
Катеринославського намісництва 1784 року, описом 1795 року,
статистичними свідчення Катеринославської губернії
за даними 1817 та 1819 років
№ Звание дачь Опис
1784 року
Опис
1795 року
Описи 1817
та 1819
1 Город Полтава 8863 6959
2 Город Александрия 797 743
3 Город Алексополь 2675 3213
4 Город Бахмут 3355 617 4100
5 Город Градижск - 4332
6 Город Донецк 755 429
7 Город Екатеринослав 3951 681 5724
8 Город Константиноград 623 584
9 Город Мариуполь 2967 3103
10 Город Миргород - 6172
11 Город Новомосковск 2476 6753 2828
12 Город Павлоград 2644 3920
13 Город Славянск 938
14 Город Хороль 4918
Всего
Ще одним джерелом хоч і менш інформаційним є церковна реєст-
рація, яка представлена метричними книгами. Метричні книги розді-
лені на 3 частини: 1 – частина: “О рождающихся”, де фіксувалася
інформація про дату народження, батьків та хрещени батька й матері.
2 – частина: “О бракосочетающихся”, в якій вказується хто обвінчав-
ся, день вінчання, хто був свідками. 3 – частина: “О умерших”, в якій
вказується дата, місяць, за якою хворобою, коли похований з каяттям
чи ні. Таким чином, метричні книги виступають важливим джерелом
щодо населення, але потребують значної архівної евристики та під-
рахунків при масовому використанні.
Звичайно, данні що наводяться в атласах Катеринославського
намісництва не є абсолютні, а метричні книги не дають нам змогу
126
характеризувати загальний процес народонаселення. Саме тому на-
гальним завданням є здійснення суцільної архівної евристики в архі-
восховищах Росії та України.
Джерела та література:
1. Багалій Д.І. Колонизация Новороссийского края и первые шаги
его по пути культуры. – Киев, НУА, 1889.
2. Богумил. К истории управления Новороссии князем Г. А. Потем-
ки ным. Ордера 1775 и 1776 года. – Екатеринослав: Типография губерн-
ского земства, 1905. – Вып.2.
3. Джерела з історії Південної України. – Т. 10 // Описи степової Укра-
їни останьої чверті XVIII – початку XIX століття. – Запоріжжя, 2009.
4. Дружинина Е.И. Северное Причерноморье в 1775–1800 гг. – М.,
1959
5. Кабузан В.М. Заселение Новоросии в XVIII первой половине
XIX века. – М., 1976
6. ПСЗР. 1775–1780 гг. – СПб.: Типография 2 Отделения Собственной
ЕИВ Канцелярии, 1830. – Т. XX – Т. XXV.
7. Скальковський А.А Хронологическое обозрение истории Новорос-
сийского края. 1730–1823, ч. I–II. – Одесса, 1836–1838.
8. Шебальский П.К Потемкин и заселение Новороссийского края /
Сборник антропологических и этнографических статей о России и стра-
нах ей прилижащих. Кн. 1. – М., 1869.
9. Яворницкий Д.И. История города Екатеринослава. – 2-е изд., доп. –
Днепропетровск: Проминь, 1989. – 200 с.
Бойко Петро (Запоріжжя, Україна) Джерела з історії населення
Степової України останньої чверті XVIII століття В статті представле-
но результати евристики щодо джерел з історії населення. Робиться спро-
ба класифікувати джерела з історії населення Степової України; виявити
інформаційний потенціал описів Катеринославського намісництва.
Ключові слова: джерело, Степова Україна, населення.
Бойко Петр (Запорожье Украина) Источники по истории населения
Степной Украины последней четверти XVIII века. В статье представлены
результаты эвристики что касаются источников народонаселения степной
Украины. Сделана попытка их классифицировать, определяется информа-
ционный потенциал описей Екатеринославского наместничества
Ключевые слова: источник, Степная Украина, население
127
Bojko Petro (Zaporizhzhia, Ukraine) Sources from the history about
population of Steppe Ukraine in the last fourth of XVIII century
In this summery presented results of heuristic research about sources from
population history. Author made an attempts to classification this sources from
the history of population on the Steppe Ukraine and finding the informative
potential by descriptions of Katerinoslavsk deputy.
Key words: population, Steppe Ukraine, sources
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-71739 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0076 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:48:07Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бойко, П. 2014-12-10T09:16:44Z 2014-12-10T09:16:44Z 2010 Джерела з історії населення Степової України останньої чверті XVIII століття / П. Бойко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 21. — К., 2010. — С. 118-127. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0076 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71739 930.2 (477.75) “18” В статті представлено результати евристики щодо джерел з історії населення. Робиться спроба класифікувати джерела з історії населення Степової України; виявити інформаційний потенціал описів Катеринославського намісництва. В статье представлены результаты эвристики что касаются источников народонаселения степной Украины. Сделана попытка их классифицировать, определяется информационный потенциал описей Екатеринославского наместничества. In this summery presented results of heuristic research about sources from population history. Author made an attempts to classification this sources from the history of population on the Steppe Ukraine and finding the informative potential by descriptions of Katerinoslavsk deputy. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Джерела з історії населення Степової України останньої чверті XVIII століття Источники по истории населения Степной Украины последней четверти XVIII века Sources from the history about population of Steppe Ukraine in the last fourth of XVIII century Article published earlier |
| spellingShingle | Джерела з історії населення Степової України останньої чверті XVIII століття Бойко, П. |
| title | Джерела з історії населення Степової України останньої чверті XVIII століття |
| title_alt | Источники по истории населения Степной Украины последней четверти XVIII века Sources from the history about population of Steppe Ukraine in the last fourth of XVIII century |
| title_full | Джерела з історії населення Степової України останньої чверті XVIII століття |
| title_fullStr | Джерела з історії населення Степової України останньої чверті XVIII століття |
| title_full_unstemmed | Джерела з історії населення Степової України останньої чверті XVIII століття |
| title_short | Джерела з історії населення Степової України останньої чверті XVIII століття |
| title_sort | джерела з історії населення степової україни останньої чверті xviii століття |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71739 |
| work_keys_str_mv | AT boikop džerelazístoríínaselennâstepovoíukraíniostannʹoíčvertíxviiistolíttâ AT boikop istočnikipoistoriinaseleniâstepnoiukrainyposledneičetvertixviiiveka AT boikop sourcesfromthehistoryaboutpopulationofsteppeukraineinthelastfourthofxviiicentury |