Адам Фішер: науковий доробок і організаційна діяльність
У статті розглянуто багату й різноманітну творчу спадщину Адама Фішера – фольклориста, етнолога, активного учасника наукового життя Львова першої половини ХХ ст. Його доробок охоплює широке коло питань з полоністики, славістики, що свідчить про непересічний талант і титанічну працю автора. В статье...
Saved in:
| Published in: | Слов’янський світ |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71786 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Адам Фішер: науковий доробок і організаційна діяльність / В.Д. Головатюк // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2012. — Вип. 10. — С. 19-30. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859809546044702720 |
|---|---|
| author | Головатюк, В.Д. |
| author_facet | Головатюк, В.Д. |
| citation_txt | Адам Фішер: науковий доробок і організаційна діяльність / В.Д. Головатюк // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2012. — Вип. 10. — С. 19-30. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слов’янський світ |
| description | У статті розглянуто багату й різноманітну творчу спадщину Адама Фішера – фольклориста, етнолога, активного учасника наукового життя Львова першої половини ХХ ст. Його доробок охоплює широке коло питань з полоністики, славістики, що свідчить про непересічний талант і титанічну працю автора.
В статье рассмотрено богатое и разнообразное творческое наследие Адама Фишера – фольклориста и этнолога, активного участника научной жизни Львова первой половины ХХ в. Его творческое наследие охватывает широкий круг вопросов в области полонистики, славистики и свидетельствует о незаурядном таланте и титанической работе автора.
The rich and manifold creative legacy of Adam Fischer folklorist, ethnologist, active participant of the scientific activity in Lviv in the first half of twentieth century has been considered.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:18:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
19
З ІСТОРІЇ СЛАВІСТИКИ
УДК 39(477.83)+929 Фішер
В. Д. Головатюк
АДАМ ФІШЕР: НАУКОВИЙ ДОРОБОК
І ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
У статті розглянуто багату й різноманітну творчу спадщину
Адама Фішера – фольклориста, етнолога, активного учасника на-
укового життя Львова першої половини ХХ ст. Його доробок охо-
плює широке коло питань з полоністики, славістики, що свідчить
про непересічний талант і титанічну працю автора.
Ключові слова: Адам Фішер, етнологія, слов’янська філологія,
видавнича діяльність.
Th e rich and manifold creative legacy of Adam Fischer folklorist,
ethnologist, aktive participant of the sceintifi k aktivity in Lviv in the fi rst
half of twentieth century has been considered.
Keywords: Adam Fischer, ethnology, Slavic philology, publishing
activities.
Професор А. Фішер залишив чималий творчий спадок –
монографії, численні статті, рецензії, нотатки, бібліографічні
огляди, що охоплюють різні аспекти духовного життя слов’ян,
передусім поляків. У європейських наукових колах першої
половини ХХ ст. А. Фішера знали і цінували як талановито-
го вченого, фольклориста й етнографа, бібліографа, дослід-
ника культури, а також як здібного організатора науки. Його
дослідницька, викладацька, науково-організаційна та видав-
нича діяльність була тісно пов’язана з Львівським університе-
том і Народознавчим товариством.
http://www.etnolog.org.ua
20
А. Фішер народився 7 червня 1889 року в Перемишлі в за-
можній родині. Навчався в гімназії, вищу освіту здобув у Львів-
ському університеті. Слухаючи лекції відомих учених, біль-
шість із яких мали світове визнання, А. Фішер здобув широку
гуманітарну освіту, зокрема в ділянках класичної слов’янської
та романської філології. Значний вплив на формування нау-
кових зацікавлень майбутнього вченого мав романіст-ком-
паративіст Е. Порембович, під керівництвом якого А. Фішер
займався романською філологією, порівняльним літературо-
знавством, звертався до студій з фольклору. Саме ці напрями
стали визначальними в перший період творчої діяльності мо-
лодого дослідника, який своїми фольклористичними публіка-
ціями дебютував у часопису «Lud» [Fischer 1909; Fischer 1910].
Успішно завершивши навчання в університеті, 1912 року він
здобув ступінь доктора романської філології. Згодом розши-
рив коло своїх наукових зацікавлень: захопившись етногра-
фією, 1921 року захистив габілітаційну працю «Zwyczaje po-
grzebowe ludu polskiego» під керівництвом Я. Чекановського.
Професорське звання А. Фішеру присвоїли 1924 року, у цей
же час він очолив Етнологічний заклад при Львівському уні-
верситеті, а в 1934–1935 роках обіймав посаду декана гумані-
тарного факультету.
У 1939 році вченого запросили на новостворену кафедру
фольклору й етнографії при Львівському університеті, яку
очолив Ф. Колесса. Український учений викладав курс україн-
ського фольклору, польський – етнографію та фольклор наро-
дів Європи, зокрема польського, французького й німецького,
проводячи свої заняття таким чином, щоб «зацікавити сту-
дентів фольклором і етнографією й усамітнити їх до дослідно-
наукової роботи» [ДАЛО, арк. 5].
Зацікавлення і творча праця А. Фішера не обмежували-
ся лише університетською роботою. Упродовж 1908–1909 ро-
ків він був стипендіатом бібліотеки ім. Оссолінських, у
http://www.etnolog.org.ua
21
1910–1916 роках – асистентом, хранителем бібліотеки, у 1916–
1924 роках – лектором згаданої інституції. Його доля також
була тісно пов’язана з Народознавчим товариством, де він, ще
навчаючись в університеті, виконував спочатку обов’язки се-
кретаря (1910–1914), згодом – скарбника, бібліотекаря та ре-
дактора «Ludu» (1910–1939), присвятивши установі 33 роки
творчого життя.
Як головний редактор часопису, він взяв на себе знач ну
частину організаційних та редакційних обов’язків, особис-
то слідкував за коректурою, залагоджував фінансові справи,
відбирав авторів, підтримував зарубіжні контакти і водночас
піклувався про розвиток бібліотеки. Усе це вимагало зусиль
та значної самопосвяти, іноді коштом власної наукової праці.
А. Фішер-редактор змушений був ураховувати і задовольня-
ти читацькі інтереси, підносити їх до сприйняття праць, на-
писаних з урахуванням рівня розвитку європейської методи-
ки й методології дослідження. Щоб підняти рівень часопису,
учений запровадив нові рубрики, розширив коло висвітлення
дослідницьких проблем, залучив до співпраці провідних нау-
ковців.
У міжвоєнний період «Lud» із часопису, у якому друкували,
окрім наукових праць, також аматорські фольклорно-етно-
графічні матеріали й нотатки, став академічним виданням,
відкритим для вчених усього світу. Значне місце на його сто-
рінках посідають теоретичні праці, присвячені слов’янській
етнології і фольклористиці (чеській, словацькій, словенській,
лужицькій), а також окремі роботи англійських, французь-
ких, німецьких, італійських учених [Karpińska G. J., Niewia-
domska M. 1988].
Саме А. Фішер, за словами дослідників, започаткував нову
епоху в історії Товариства, завдяки його несамовитій актив-
ності вдалося втримати видання часопису, а установа змогла
пережити великі потрясіння, спричинені двома жахливими
http://www.etnolog.org.ua
22
війнами [Czekanowski 1946, s. 57, 66]. За його редакції побачи-
ло світ 19 щорічників «Ludu» (1911–1937).
А. Фішер ініціював та керував багатьма дослідницькими
проектами. До його співініціатив належали створення кафед-
ри етнографії (1910) та Етнологічного закладу (1924) при
Львівському університеті. Разом з Я. Чекановським, С. Удзе-
лею, К. Нітшем, С. Понятовським учений був співзасновни-
ком Польського етнологічного товариства (1921). З метою
вилучення з «Ludu» описового етнологічного матеріалу А. Фі-
шер започаткував серійне наукове видання «Prace Etnografi cz-
ne» (1934–1939), у рамках якого вийшло п’ять томів, присвя-
чених Лемківщині та бойківсько-гуцульському пограниччю.
Також він був одним з ініціаторів створення Міжнародної ко-
місії з дослідження народного мистецтва, виступивши із цією
пропозицією на І Міжнародному конгресі народного мисте-
цтва в Празі 1928 року. Участь А. Фішера в багатьох міжна-
родних імпрезах сприяла налагодженню наукових контактів,
обміну виданнями і позначилася, зокрема, на видавничій по-
літиці редагованого ним часопису.
Прихід молодого дослідника до редакції часопису «Lud»
розпочався з оглядів і рецензій європейських наукових видань
та публікації власних компаративних студій. Вихованець шко-
ли Е. Порембовича, романіст А. Фішер надавав перевагу фран-
цузькій літературі й фольклористиці, що виявлялося переду-
сім у порівняльному методі дослідження народної творчості з
французькою літературою, у пошуках генези романської куль-
тури в польському фольклорі, зокрема в пісенних текстах. Се-
ред перших фольклористичних праць ученого варто згадати
рецензію на «Ludowy piosennik Edwarda Porębowicza», нариси
«Pieśń o żołnierzu tułaczu», «Wątek odkwitającej gałęzi» [Fischer
1909]. В останньому, на прикладі прозового і пісенного матері-
алу, він розглянув фольклорні версії популярного сюжету про
Мадея, зауваживши його варіативність і ствердивши, що не іс-
http://www.etnolog.org.ua
23
нує типово польського типу оповідання. Такого ж характеру
праця «Wątek nierównych dzieci Ewy» [Fischer 1910], де проана-
лізовано сюжет про походження шляхти і появу суспільної не-
рівності, і невелика за обсягом, але старанно виконана студія
«Bajka o kozie obdartej» [Fischer 1910], у якій автор, зіставляю-
чи мотиви, указав на європейські витоки казки. Цінним є та-
кож нарис «Polskie widowiska ludowe» [Fischer 1913], де А. Фі-
шер презентував шість найвідоміших народних театральних
вистав, більшість яких походять із середньовіччя.
Творча спадщина А. Фішера, спочатку «справжньо-
го фольк лориста», а згодом, за визначенням Ю. Кшижанов-
ського, «професійного етнографа» [Krzyżanowski 1980, s. 178],
охоп лює велику кількість публікацій – від заміток, рецензій,
статей фольклорно-етнографічного, краєзнавчого, історично-
го, мовознавчого, мистецтвознавчого, педагогічного характе-
ру, уміщених у різних виданнях («Pamiętnik literacki», «Ruch li-
teracki», «Tygodnik ilustrowany», «Ziemia», «Wierchy», «Slawia»,
«Nauka Polska», «Baltik Countries», «Nowa książka», «Lud»), до
монографічних праць.
Провадячи активну наукову діяльність, А. Фішер уходив до
складу правління і редакційних колегій різних установ, това-
риств і їхніх видавництв. Окрім участі в міжнародних з’їздах
та конгресах, учений займався також тереновими досліджен-
нями не тільки Польщі, але й сусідніх країн, серед яких були
Югославія й Угорщина.
Після Першої світової війни, з метою активізації народо-
знавчих досліджень, Товариство запровадило ряд наукових
засідань. Аби в якнайширших колах збудити зацікавлення
науковими дослідженнями, опублікували питальники, звер-
нення до збирачів, виголосили низку рефератів, серед яких
був і А. Фішера про військовий фольклор і народні віруван-
ня («Przesądy wojenne», «Wyobrażenia ludowe o zapowiedziach
śmierci») [Kronica 1997, s. 37].
http://www.etnolog.org.ua
24
А. Фішер уважно стежив за новими публікаціями з питань
славістичної фольклористики й етнології, писав рецензії та
огляди, які засвідчували його високу ерудицію, зрілість на-
уковця та жвавий інтерес до традиційної народної культури.
Контакт із європейською наукою підтримував головно завдя-
ки добре налагодженому ним обміну «Ludu» із зарубіжними
часописами й інституціями. Свої рецензії та розлогі огляди
праць європейських учених з мовознавства, фольклористики
й етнографії, ужиткового мистецтва й архітектури він підпи-
сував прізвищем та ім’ям, а безліч коротких – інформаційного
характеру й замітки про події з наукового життя – ініціалами.
Переглядаючи написані ним рецензії, не можна, за словами
Д. Симонідес, приховати подиву, як А. Фішер-філолог зумів
за короткий проміжок часу розширити і поглибити знання
про фольклор, а захопившись етнологією, уражав незвичай-
ною обізнаністю з європейською фаховою літературою. Ре-
цензуючи етнологічну, фольклористичну або культурно-
антропологічну працю, досить чітко визначав її новизну або
ж, критикуючи автора, указував на певні недоліки. Його ре-
цензії були настільки компетентними, що навіть найкращі ет-
нологи побоювалися оцінки А. Фішера. Майже кожну рецен-
зію доповнював додатковим матеріалом, указуючи авторам
на відсутність тієї чи іншої бібліографічної позиції або ж на
її важливість у досліджуваній тематиці [Simonides 1997, s. 31].
Про кількість рецензованих ним праць свідчать публікації в
редагованому ним часопису Товариства. Наприклад, майже
половину об’ємного тому «Ludu» за 1930 рік, що містить 58 ре-
цензій та оглядів публікацій з усього світу, 49 належать перу
А. Фішера.
Починаючи з 26-го тому часопису, він рецензував енцикло-
педичний словник німецьких народних вірувань (przesądów)
Х. Бехтольда-Штойблі й Е. Хоффманна-Краєра. Багатотомне
видання не обмежувалося лише німецьким матеріалом, воно
http://www.etnolog.org.ua
25
містило гасла щодо культурних явищ польських теренів, зокре-
ма Силезії, тому, як зауважував А. Фішер, є цінним для кожного
етнографа [Lud 1931, т. 30, s. 251]. У 1923–1926 роках учений пра-
цював над підготовкою польського розділу до «Volkskundliche
Bibliographe» Е. Хоффманна-Краєра, а в 1928–1934 роках спів-
працював з П. Гайгерем над етнографічною біб ліографією, пре-
зентуючи польську частину [Simonides 1997, s. 30].
Як керівник етнологічної кафедри, А. Фішер брав активну
участь у різноманітних ініціативах університетської молоді,
зокрема засіданнях студентського об’єднання антропологів,
на запрошення студентів виїздив з лекціями до Вільна й про-
вінції, де з просвітницькою метою провадив виступи на такі
теми: «Znaczenie etnologii dla wychowania narodowego», «Polska
sztuka ludowa», «Wierzenia i legendy ludowe związane z kultem
Matki Boskiej». Учений також читав лекції з етнографії у Вищій
лісовій школі й географічній студії Львова, керував етногра-
фічною секцією краєзнавчої спілки вчителів початкових шкіл
міста [Simonides 1997, s. 31–32]. На його виступи приїздили за-
цікавлені краєзнавством особи і в спілкуванні з вченим підні-
мали проблеми навчання й виховання молоді. Цю тему він по-
рушував у низці публікацій: «O wspólprace nauczycielstwa szkół
powszechnych na polu ludoznawstwa», «Znaczenie ludoznawstwa
dla szkoły polskiej», «O współprace młodzieży na polu ludoznaw-
stwa», опублікованих на сторінках часописів «Szkola i wiedza»,
«Ziemia», «Orli lot» [Fischer 1926; Fischer 1927]. У студіях, ске-
рованих на польських освітян, ішлося про значення народо-
знавства, запровадження обов’язкового викладання предмета
в шкільних закладах і співпрацю вчителів у виробленні мето-
дик навчання. Рецензуючи педагогічні видання, учений нада-
вав помітної уваги шкільним підручникам, схвально сприй-
няв появу перших регіональних читанок, наголосивши на
необхідності й важливості подібних праць, на поширенні та-
ких ініціатив в інших регіонах [Fischer 1930, s. 166].
http://www.etnolog.org.ua
26
Спілкування з учителями підштовхнуло А. Фішера до ви-
дання 1926 року підручника з етнографії «Lud polski» для
середніх і вищих шкіл. Ретельно систематизований фак-
тологічний матеріал, переважно з опублікованих праць попе-
редників, викладено в шести розділах і додатках. У вступній
частині, яка є першим розділом, він розглянув поняття «ет-
нологія» і «етно графія» та їх відношення до інших наук, осно-
вні напрями й методи дослідження, розвиток етнології, її за-
вдання та вивчення в Польщі, етнологію в програмі загальної
освіти. У другому розділі окреслив державні кордони, подав
інформацію про кількість населення, польські етнічні гру-
пи, осадництво й антропологічні типи. Основну частину під-
ручника становить огляд матеріальної й духовної культури
Польщі. Найдокладніше в першому розділі висвітлено будів-
ництво, чимало уваги приділено домашнім промислам і ре-
меслам (ткацтву, бондарству, лозоплетінню), одягу, народно-
му мистецт ву, музичним інструментам. До другого розділу
автор зарахував родинну обрядовість, календарні звичаї та
народне право; до третього – демонологію, народну медици-
ну, оповідання (міфи, казки, легенди, перекази), пісні, загадки
і прислів’я, драматичні вистави, ігри, забави, танці й музику.
У висновках висвітлив історію польської культури, наголо-
сивши на впливах і змінах, що позначилися на житті та побуті
народу, доповнив працю ілюстративним матеріалом. До кож-
ного розділу подано бібліо графію найновіших праць.
На рецензента В. Камінського праця А. Фішера справи-
ла позитивне враження: «…гармонійна структура цілковито
поєднана з матеріалом, який подає найновіші факти в науці,
а догматизм викладу, позбавлений сухої риторичності, заці-
кавлює, окреслюючи певні питання і одночасно відповідаю-
чи науковим вимогам». На переконання рецензента, «автор
виконав своє завдання з педагогічного погляду досить добре,
уклавши підручник, який може допомогти молоді пізнати рід-
http://www.etnolog.org.ua
27
ний край за посередництвом школи» [Kamiński 1927, s. 106],
водночас указав і на прогалини. Зокрема, даючи визначення
термінам «фольклор», «етнологія», «етнографія», поза увагою
укладач залишив термін «культура», що неприпустимо для
підручника. Рецензент також зауважив невиразность мапи
Польщі щодо визначення державних кордонів, ігнорування
автором українців, які проживають на території Холмщини,
Белзької землі, Східного Полісся, та зарахування їх до поляків.
Відповіддю на зауваження В. Камінського стосовно укра-
їнців була його наступна праця – «Rusini...», опублікована
1928 року, яка мала радше компіляційний характер, оскіль-
ки матеріал до неї автор залучив з видань ХІХ – початку
ХХ ст. У монографічному історико-етнографічному нари-
сі матеріаль ної та духовної культури українців подано широ-
ку картину звичаїв народного календаря та родинної обрядо-
вості, перераховано основні пісенні жанри народнопоетичної
творчості та найпоширенішу тематику прозових творів і па-
ремій [Fischer 1928]. Згаданими працями було започаткова-
но серійне видання етнографії слов’ян, згодом побачили світ
«Połabianie» (1931), «Łużyczanie» (1932), «Polacy» (1934). Перу
А. Фішера належить також низка монографій регіонального
характеру: «Lud kaszubski» (1923), «Zarys etnografi czny woj. lu-
belskiego» (1932), «Kaszubi na tle etnografi i Polski» (1934), «Zarys
etnografi i Polski poludniowo-wschodniej» (1939).
Учений розпочав дослідження над етнографією Чехії, Сло-
ваччини і Югославії, але війна перервала його наміри. Важкі
роки окупації, скрутне матеріальне становище, хвороба – усе
це призвело до передчасної смерті А. Фішера в 1943 році.
Значну частину наукової спадщини вченого становлять
життєписи і спогади про діячів культури, серед яких – З. До-
ленга-Ходаковський, Г. Коллонтай, З. Глогер, І. Любич-Червін-
ський, К. Вуйцицький, І. Крашевський, Р. Бервінський, О. Коль-
берг, Ш. Матусяк, С. Цишевський, С. Удзеля, В. Гнатюк та інші.
http://www.etnolog.org.ua
28
У планах А. Фішера було видання бібліографії польської етно-
логії, тому він і його учні нагромадили чимало цінних біогра-
фічних відомостей про польських етнологів і фольклористів,
на жаль, матеріал втрачений під час війни [Gajek 1946, s. 9].
Про задум видання цієї праці свідчить також низка оглядів
біб ліографічного характеру – «Dziesięciolecie ludoznawstwa
polskiego 1914–1924» [Fischer 1925], «Przegląd polskich wydaw-
nictw etnografi cznych i etnologicznych za lata 1925–1927», «Prace
ludoznawcze dotyczące Podhala», які він публікував упродовж
1925–1933 років [Gajek 1946, s. 15–16].
Серед багатьох ініціатив ученого – заснування наукового
архіву Товариства, який після Другої світової війни нарахо-
вував 398 папок, з них 42 папки – кореспонденція А. Фішера.
Це не тільки офіційне листування з установами, товариства-
ми, редакціями, музеями, книгарнями й бібліотеками, а й з ба-
гатьма знаними вченими [Gajkowa 1967, s. 25]. Його рукописна
спадщина містить нагромаджений ним фольклорний матері-
ал (казки, легенди, перекази, пісні), а також напрацювання з
європейської та слов’янської етнології, зокрема міфології і де-
монології, вірувань, порівняльний матеріал з німецького, ро-
сійського, англійського, романського фольклору тощо [Simo-
nides 1997, s. 43].
Завдяки А. Фішерові в роки Другої світової війни було вря-
товано і збережено для науки не тільки архів Товариства, але
й унікальну бібліотеку з обмінним фондом, про що згадував
його учень – Й. Гаєк: «Бібліотека Народознавчого товариства
зі знанням комплектована ним упродовж багатьох років, одне
з найкращих зібрань у Польщі, була […] причиною його пе-
реживань. Як урятувати зібрання, уберегти від розпорошен-
ня, заховати до кращих часів польської науки; починаючи від
трагічного вересня 1939 року, книгозбірня кілька разів зміню-
вала приміщення та перебувала під загрозою знищення» [Ga-
jek 1946, s. 8].
http://www.etnolog.org.ua
29
А. Фішер залишив значний творчий доробок, помітно зба-
гативши польську та слов’янську наукову скарбницю. Як ре-
дактор, видавець та організатор наукового життя, зумів згур-
тувати навколо себе кваліфікований колектив дослідників,
створити власну школу та відіграв вагому роль у розвитку й
діяльності Народознавчого товариства та його друкованому
органі «Lud». Я. Бистронь ще 1926 року, окреслюючи здобут-
ки вченого в польському народознавстві, справедливо ставив
його в ряд з такими дослідниками, як Я. Янув, Ю. Кшижанов-
ський і К. Мошинський [Simonides 1997, s. 30].
ЛІТЕРАТУРА
Державний архів Львівської області (ДАЛО). – Ф. Р-119, оп. 3, спр. 193.
Czekanowski J. Półwiecie Towarzystwa Ludoznawczego / J. Czekanowski //
Lud. – 1946. – T. 36. – S. 33–88.
Fischer A. Ludowy piosennik Edwarda Porębowicza / A. Fischer // Lud. –
1909. – T. 15. – S. 36–52.
Fischer A. Wątek odkwitającej gałęzi / A. Fischer // Lud. – 1909. – T. 15. –
S. 200–210.
Fischer A. Pieśń o żołnierzu tułaczu / A. Fischer // Lud. – 1909. – T. 15. –
S. 247–248.
Fischer A. Bajka j kozie obdartej / A. Fischer // Lud. – 1910. – T. 16. –
S. 347–357.
Fischer A. Wątek nierównych dzieci Ewy / A. Fischer // Lud. – 1910. –
T. 16. – S. 358–364.
Fischer A. O wspólprace nauczycielstwa szkół powszechnych na polu ludo-
znawstwa / A. Fischer // Szkoła i wiedza. – 1926. – N 25.
Fischer A. Znaczenie ludoznawstwa dla szkoły polskiej / A. Fischer // Zie-
mia. – 1926. – N 13–14.
Fischer A. Polskie widowiska ludowe// Lud. – 1913. – T. 19. – S. 31–70.
Fischer A. Dziesięciolecie ludoznawstwa polskiego 1914–1924 / A. Fi-
scher // Lud. – 1925. – T. 23. – S. 147–163.
Fischer A. O współprace młodzieży na polu ludoznawstwa / A. Fischer //
Orli lot. – 1927.
Fischer A. Rusini. Zarys etnografi i Rusi / A. Fischer. – Lwów, 1928. – 192 s.
http://www.etnolog.org.ua
30
Fischer A. Recenzyja : Tyne S., Gołąbek J. Beskid Zachodni i Podhale Gó-
rale polscy / A. Fischer. – Lwów ; Warszawa, 1928. – Z. I ; Śląsk ; Lwów ;
Warszawa, 1929. – Z. I // Lud. – 1930. – T. 29. – S. 166.
Fischer A. Recenzyja / A. Fischer // Lud. – 1931. – T. 30. – S. 250–251.
Gajek J. Adam Fischer / J. Gajek // Lud. – 1946. – T. 36. – S. 6–18.
Gajkowa O. Historia Polskiego Towarzystwa Ludoznawczego. Jego powsta-
nie, rozwój i znaczenie w ciągu siedemdziesięciolecia / O. Gajkowa // Lud. –
1967. – T. 51. – Cz. I. – S. 7–60.
Kamiński W. [рецензія] / W. Kamińskyj // Lud. – 1927. – T. 26. – S. 104–106.
Kapełuś H. «Lud». Organ Towarzystwa Ludoznawczego we Lwowie (1895–
1918) / H. Kapełuś // Dzieje folklorystyki polskiej. 1864–1918. – Warszawa,
1982. – S. 338–390.
Karpińska G. J., Niewiadomska M. Bibliografi a zawartości «Ludu» za lata
1895–1985 / G. J. Karpińska, M. Niewiadomska / PTL. – Wrocław, 1988. –
385 s.
Kronika Polskiego Towarzystwa Ludoznawczego 1895–1995. – Wrocław,
1997. – 240 s.
Krzyżanowski J. W świecie bajki ludowej / J. Krzyżanowski. – Warszawa,
1980.
Simonides D. Z historii polskej folklorystyki. Miejsce Adama Fischera /
D. Simonides // Folklorystyka : – Zeszyty naukowe uniwersytetu opolskego. –
1997. – N 3. – S. 25–44.
В статье рассмотрено богатое и разнообразное творческое на-
следие Адама Фишера – фольклориста и этнолога, активного участ-
ника научной жизни Львова первой половины ХХ в. Его творческое
наследие охватывает широкий круг вопросов в области полонисти-
ки, славистики и свидетельствует о незаурядном таланте и титани-
ческой работе автора.
Ключевые слова: Адам Фишер, этнология, славянская филоло-
гия, издательская деятельность.
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-71786 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0051 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:18:12Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Головатюк, В.Д. 2014-12-10T21:02:27Z 2014-12-10T21:02:27Z 2012 Адам Фішер: науковий доробок і організаційна діяльність / В.Д. Головатюк // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2012. — Вип. 10. — С. 19-30. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. XXXX-0051 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71786 39(477.83)+929 Фішер У статті розглянуто багату й різноманітну творчу спадщину Адама Фішера – фольклориста, етнолога, активного учасника наукового життя Львова першої половини ХХ ст. Його доробок охоплює широке коло питань з полоністики, славістики, що свідчить про непересічний талант і титанічну працю автора. В статье рассмотрено богатое и разнообразное творческое наследие Адама Фишера – фольклориста и этнолога, активного участника научной жизни Львова первой половины ХХ в. Его творческое наследие охватывает широкий круг вопросов в области полонистики, славистики и свидетельствует о незаурядном таланте и титанической работе автора. The rich and manifold creative legacy of Adam Fischer folklorist, ethnologist, active participant of the scientific activity in Lviv in the first half of twentieth century has been considered. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Слов’янський світ З історії славістики Адам Фішер: науковий доробок і організаційна діяльність Article published earlier |
| spellingShingle | Адам Фішер: науковий доробок і організаційна діяльність Головатюк, В.Д. З історії славістики |
| title | Адам Фішер: науковий доробок і організаційна діяльність |
| title_full | Адам Фішер: науковий доробок і організаційна діяльність |
| title_fullStr | Адам Фішер: науковий доробок і організаційна діяльність |
| title_full_unstemmed | Адам Фішер: науковий доробок і організаційна діяльність |
| title_short | Адам Фішер: науковий доробок і організаційна діяльність |
| title_sort | адам фішер: науковий доробок і організаційна діяльність |
| topic | З історії славістики |
| topic_facet | З історії славістики |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71786 |
| work_keys_str_mv | AT golovatûkvd adamfíšernaukoviidorobokíorganízacíinadíâlʹnístʹ |