Динаміка сучасного побутування болгарських народних пісень Північного Приазов’я
У статті досліджено болгарський фольклор у Бердянському районі Запорізької області. Автор пропонує тексти й аналіз болгарських пісень, записаних улітку 2007 року. В статье исследуется болгарский фольклор в Бердянском районе Запорожской области. Автор предлагает тексты и анализ болгарских песен, запи...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Слов’янський світ |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71799 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Динаміка сучасного побутування болгарських народних пісень Північного Приазов’я / О.Б. Червенко // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2012. — Вип. 10. — С. 241-248. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859639131586428928 |
|---|---|
| author | Червенко, О.Б. |
| author_facet | Червенко, О.Б. |
| citation_txt | Динаміка сучасного побутування болгарських народних пісень Північного Приазов’я / О.Б. Червенко // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2012. — Вип. 10. — С. 241-248. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слов’янський світ |
| description | У статті досліджено болгарський фольклор у Бердянському районі Запорізької області. Автор пропонує тексти й аналіз болгарських пісень, записаних улітку 2007 року.
В статье исследуется болгарский фольклор в Бердянском районе Запорожской области. Автор предлагает тексты и анализ болгарских песен, записанных летом 2007 года.
The article focuses on the Bulgarian folklore in Berdyansk area of Zaporizhzhya region. The author analyzes her own records of Bulgarian songs which were made in summer 2007.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:19:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
241
УДК 398.8(477.64=163.2)
О. Б. Червенко
ДИНАМІКА СУЧАСНОГО ПОБУТУВАННЯ
БОЛГАРСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ
ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я
У статті досліджено болгарський фольклор у Бердянському ра-
йоні Запорізької області. Автор пропонує тексти й аналіз болгар-
ських пісень, записаних улітку 2007 року.
Ключові слова: болгарський фольклор, болгарські пісні, Запо-
різька область.
Th e article focuses on the Bulgarian folklore in Berdyansk area of
Zaporizhzhya region. Th e author analyzes her own records of Bulgarian
songs which were made in summer 2007.
Keywords: Bulgarian folklore, Bulgarian songs, Zaporizhzhya region.
Актуальність цієї статті зумовлена важливими на сьогод-
ні проблемами сучасної фольклористики. Невирішеним зали-
шається питання дослідження болгарського фольклору в пев-
них регіонах України.
У Бердянському районі Запорізької області, крім україн-
ських та російських сіл, нині існують також і болгарські села:
Трояни, Андрівка, Полоузівка, Софіївка, Луначарське. Незва-
жаючи на вплив українсько- та російськомовних сусідів, жи-
телі цих сіл продовжують користуватися болгарською мовою.
Водночас збереглися деякі традиції, побут та звичаї, які пере-
давалися від покоління до покоління.
Минуло багато часу з того моменту, як бессарабські болга-
ри, рятуючись від турецької навали, оселилися на українських
землях. У книзі «Българите от Украйна и Молдова. Минало и
Настояще» Іван Грек зазначає, що було декілька етапів пере-
http://www.etnolog.org.ua
242
селення. У період одного з них (1860–1862) біженці-колоністи
з румунської частини Бессарабії обирають місцем проживан-
ня приазовські степи (Бердянський, Мелітопольський та Дні-
провський повіти Таврійської губернії) [Грек 1993, с. 34].
Болгарські села зацікавлювали збирачів фольклору. Пер-
шим, хто зібрав і видав пісні бердянських болгар, був болгар-
ський учитель Атанас Варбанський. Його збірник «Песните на
бердянските българи» вийшов друком у 1910 році.
Житель м. Бердянська Валентин Миколайович Ізотов зби-
рав фольклор у ХХ ст. в Південному Приазов’ї. Він відомий
як викладач музики, дослідник болгарських народних інстру-
ментів, пропагандист болгарського фольклору, який друкує
власні надбання в газетах і журналах.
Метою цієї статті є аналіз записів болгарського фольклору
в Бердянському районі Запорізької області.
Виходячи з вищезазначеної мети, ми вирішуємо такі зав-
дання: репрезентувати записи та проаналізувати деякі пісні
бердянських болгар; встановити вплив мовних і культурних
чинників на формування свідомості болгар, які проживають
на території України.
Для здійснення цього завдання влітку 2007 року автору цієї
статті вдалося записати 12 пісень та декілька розповідей жи-
телів болгарською мовою на цифровий носій у сс. Софіївка,
Полоузівка та Андрівка.
Відбиття духовності народу фіксується в усній народній
творчості. Літні люди з повагою ставляться до свого історич-
ного минулого, зберігають звичаї та намагаються передати це
молодшому поколінню. Серед фольклору бердянських бол-
гар можна знайти цікаві зразки різних жанрів та тематики:
це і фольклорна елегія «Гура, сестро», і обидва варіанти пісні-
балади «Калафирьо Мари», і гумористична пісня «Тодар».
Зі слів Ганни Костянтинівни Рунчевої (1931 р. н., родом із
с. Софіївка, 8 кл. освіти), болгарки за національністю, ми за-
http://www.etnolog.org.ua
243
писали пісню «Гура, сестро» в червні 2007 року в с. Софіївка.
У м. Бердянську Ганна Костянтинівна закінчила училище зі
спеціальності швачка верхнього одягу, усе життя присвятила
цій справі. Болгарські пісні пам’ятає ще від бабусі.
Гура, сестро
Булка върви, булка върви през гура зелена.
Ем как върви, ем как вирви, плачи ем нарежда.
Черняй гура, черняй сестро, двети да черняем,
Ти за листя гура, сестро, аз за свойта младус.
Твойте листья гура, сестро, пролят пак щи да пукарят.
Мойта младус гура, сестро, няма да са върни.
Черняй гура, черняй сестро, двети да черняем.
Ти за листья гура, сестро, аз за свойта младус.
Аналізуючи цю пісню, треба наголосити на тому, що жи-
телі с. Софіївка відтворюють пісню «Гура, сестро» майже в
тому самому варіанті, у якому її знають у Болгарії. Вона є од-
нією з найпопулярніших болгарських народних пісень, ві-
дома в болгарській фольклорній збірці як «Черней, горо,
черней, сестро». За допомогою класичного для фолькло-
ру прийому образного паралелізму твір символізує перехід-
ність життя, ностальгію за молодістю. Припускаємо, що ва-
ріант пісні «Гура, сестро», який співали на початку ХХІ ст.,
можна вважати тотожним варіанту ХІХ ст., його мовною
формою (саме тоді здійснювалося переселення болгар на те-
риторію Північного Приазов’я).
При перекладі цієї пісні українською мовою виникають
певні труднощі, пов’язані з тим, що в болгарській мові сло-
во «гура» – жіночого роду, а в українській «ліс» – чоловічого.
Тому для перекладу ми обрали український відповідник жіно-
чого роду «діброва».
Проаналізуємо ще два варіанти пісні «Калафирьо Мари» зі
схожим сюжетом.
http://www.etnolog.org.ua
244
Перший варіант був записаний нами в червні 2007 року в
с. Софіївка зі слів Марії Дмитрівни Балабанової (1936 р. н.,
родом із с. Осипенко, 7 кл. освіти), болгарки за національніс-
тю. У молодості Марія Дмитрівна працювала на заводі «Скло-
волокно» в м. Бердянську. Пісні знає змалку, слухала їх, коли
мати та сусідки співали на свята.
Калафирьо Мари
Калафирьо Мари, болна ли си Мари
Или болен гледаш?
Ни съм болна Мари, не то болен гледам.
Най си имам Мари една стара майка.
Тя ма пръща Мари на Дунай за вуда.
Яз не зная Мари, де Дунай тече.
Дунай тече й от златна балка.
Балката Мари, с пушки й оградена.
Изпътна са Мари най дубрата пушка.
Да й удари Мари млад Миял в сарцету.
Миял викна Мари и гурата викна.
Несете ма Мари, ни ма й уставайте.
Занисити ма Мари на път, на кръстав път.
На пътя ми Мари гроба скупайте,
И на гроба уда наляйти,
И руже посадите.
Кой ту мина Мари вуда да са напие
И ружа да си уткъсни.
Інший варіант пісні «Калафирьо Мари» записано нами в
червні 2007 року в с. Софіївка зі слів Петра Кириловича Зуб-
цова (1929 р. н., родом із с. Софіївка, 7 кл. освіти), болгарина
за національністю. Тривалий час Петро Кирилович проживав
у с. Маринівка, працював маляром-штукатуром на будівни-
цтві, був нагороджений орденом Леніна. Петро Кирилович
любить співати на зустрічах односельців.
http://www.etnolog.org.ua
245
Калафирьо Мари
Калафирьо Мари, болна ли си либе?
Ни съм болна Мари, ни то болен гледам.
На й си имах Мари, една стара майка.
Ни ми майка Мари, най ми я майшина.
Тя ма прати Мари, в Дунай за вуда.
И яз не знаях Мари, и от де Дунай тече.
Дунай тече Мари, и от златата балка.
Златята балка с пушки й оградена.
Й оградена Мари, й още й упружена.
Че фанахса Мари, в най-добрата пушка.
Тя ма гремна Мари, млади е в серцето.
Дету умра Мари, там и зарувети.
С пушката ми Мари, гроби изрувети.
Сабети ми Мари, кръст ми направети.
У цій баладній пісні схожий сюжет: хлопець відповідає сво-
їй коханій дівчині, що він зовсім не хворий, що в нього є ста-
ра мати, яка його відправила по воду до річки. Він скаржиться,
що навіть не знає, «звідки Дунай тече». Це можна зрозуміти
так: мати не хоче, щоб він був із цією дівчиною. Далі пару-
бок припускає, що найкраща гармата вдарить його, молодо-
го, у серце.
Однак у текстах є розбіжності: якщо в першому варіанті хло-
пець заповідає коханій, щоб його віднесли та поховали на пере-
хресті, на його могилі посадили квіти та зробили джерело, щоб
кожен, хто проходив, міг напитися води, то в другому варіан-
ті він просить, щоб його поховали там, де він помре, та з його
шабель зробили хрест на могилі. Можна відзначити, що пер-
ший варіант гуманніший, оскільки хлопець думає не тільки про
себе, але й про наступне покоління. Паралель між двома варі-
антами пісні «Калафирьо Мари» може наштовхнути нас на ви-
сновки щодо часу їх виникнення. Варіант, записаний у с. Поло-
узівка, – старіший. Підстави для цього нам дає сентиментальна
http://www.etnolog.org.ua
246
символіка води та квітів, через які здійснюється післясмертне
існування вбитого парубка. У другому варіанті, записаному в
с. Софіївка, загиблий хлопець хоче залишити про себе згадку
(хрест над могилою, зроблений із шабель). Це визначено геро-
їчною символікою. Також можемо припустити, що софіївський
варіант виник на основі полоузівського: вода, квіти, хрест із ша-
бель – це символи революційної боротьби під час болгарського
відродження або безпосередньої її підготовки. Фактом є те, що
революційна клятва здійснювалася над складеними навхрест
ножем та револьвером. У пісні цей символічний хрест може-
мо асоціювати з історичним походом озброєного загону Ха-
джи Димитра та Стефана Караджата в липні 1868 року, коли в
с. Сари Яр четники не змогли знайти священика, щоб освятити
їх клятву, і тоді двоє воєвод схрестили свої шаблі, і всі бійці по-
клялися померти за свободу Болгарії [Стоянов 1986]. Звичайно,
у народній пісні революційна символіка відображена імпліцит-
но, бо немає уточнення: хто і за що вбив парубка.
Пропонуємо ще одну болгарську народну пісню «Тодар»,
яка була записана з уст Марії Дмитрівни Балабанової в червні
2007 року в с. Софіївка.
Тодар
Ставай, ставай, Тодаре, да дием на нива.
Ни ли виждаш либиле, чи каруца няма.
Ставай, ставай, Тодаре, каруца намярях.
Ни ли виждаш либиле, чи кубила няма.
Ставай, ставай, Тодаре, кубила намярях.
Ни ли виждаш либиле, чи уралу няма.
Ставай, ставай, Тодаре, уралу намярях.
Ни ли виждаш либиле, чи камшику няма.
Ставай, ставай Тодаре, камшику намярях.
Ставай, ставай Тодаре, булки са прудават.
Ни ли пита либиле, пу колку ги дават.
Бесплатну ги дават, ем пу двя ги дават.
http://www.etnolog.org.ua
247
Цей твір нагадує українську народну пісню «Грицю, Грицю,
до роботи» своєю жартівливою формою і змістом. В обох піс-
нях змальований типовий образ ледачого парубка, який зна-
ходить відмовки, щоб не працювати, а коли йому пропонують
одружитися, то він з радістю погоджується.
Народні пісні, збережені в болгарських селах Полоузів-
ка та Софіївка, є матеріалом для цікавих спостережень та
виснов ків. Складається враження, що в них немає русиз-
мів та українізмів, за винятком слова «балка» в пісні «Кала-
фирьо Мари». Пояснення можна знайти як у консерватизмі
фольклорних традицій, так і у факті, що фольклорні записи
зроблені в селах, де майже все населення – болгарського по-
ходження. Хоча люди не живуть замкнуто, відокремлено, іс-
нують змішані шлюби, у яких чоловік та жінка – різних націо-
нальностей і родом з різних сіл, але це не заважає їм берегти
традиції та мову, які передавалися від предків. Слід відзначи-
ти, що в піснях, записаних від бердянських болгар у ХХІ ст.,
вживаються діалектні слова, на відміну від пісень, записаних
А. Варбанським у ХІХ ст.
Отже, у болгарських селах Бердянського району фольк-
лор – це жива художня традиція обмеженого кола літніх
людей.
У подальших дослідженнях цієї проблеми варто зосереди-
ти увагу на аналізі локальних особливостей у зіставному ас-
пекті. Діяльність, яка здійснюється в цьому напрямі щодо
збору та дослідження фольклорних традицій, безумовно, має
продовжуватися.
ЛІТЕРАТУРА
Български народни песни записани от В. Изотов в българските села на
Северното Приазовие. – Бердянськ, 2003. – 47 с.
http://www.etnolog.org.ua
248
Грек И., Червенков Н. Българите от Украйна и Молдова. Минало и На-
стояще. – София, 1993. – 295 с.
Песните на бердянските болгари / [събрал и наредил
Ат. Вас. Върбански]. – София : Академично из-во «Проф. Марин Дринов»,
2002. – 626 с.
Стоянов З. Съчинения : в 2 т. – София, 1986. – Т. 2. – 287 с.
Українські народні пісні / упоряд. П. С. Рижинко. – Х., 2001. – 249 с.
В статье исследуется болгарский фольклор в Бердянском районе
Запорожской области. Автор предлагает тексты и анализ болгар-
ских песен, записанных летом 2007 года.
Ключевые слова: болгарский фольклор, болгарские песни, За-
порожская область.
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-71799 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0051 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:19:15Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Червенко, О.Б. 2014-12-10T22:00:04Z 2014-12-10T22:00:04Z 2012 Динаміка сучасного побутування болгарських народних пісень Північного Приазов’я / О.Б. Червенко // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2012. — Вип. 10. — С. 241-248. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0051 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71799 398.8(477.64=163.2) У статті досліджено болгарський фольклор у Бердянському районі Запорізької області. Автор пропонує тексти й аналіз болгарських пісень, записаних улітку 2007 року. В статье исследуется болгарский фольклор в Бердянском районе Запорожской области. Автор предлагает тексты и анализ болгарских песен, записанных летом 2007 года. The article focuses on the Bulgarian folklore in Berdyansk area of Zaporizhzhya region. The author analyzes her own records of Bulgarian songs which were made in summer 2007. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Слов’янський світ Проблеми сучасної славістики Динаміка сучасного побутування болгарських народних пісень Північного Приазов’я Article published earlier |
| spellingShingle | Динаміка сучасного побутування болгарських народних пісень Північного Приазов’я Червенко, О.Б. Проблеми сучасної славістики |
| title | Динаміка сучасного побутування болгарських народних пісень Північного Приазов’я |
| title_full | Динаміка сучасного побутування болгарських народних пісень Північного Приазов’я |
| title_fullStr | Динаміка сучасного побутування болгарських народних пісень Північного Приазов’я |
| title_full_unstemmed | Динаміка сучасного побутування болгарських народних пісень Північного Приазов’я |
| title_short | Динаміка сучасного побутування болгарських народних пісень Північного Приазов’я |
| title_sort | динаміка сучасного побутування болгарських народних пісень північного приазов’я |
| topic | Проблеми сучасної славістики |
| topic_facet | Проблеми сучасної славістики |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/71799 |
| work_keys_str_mv | AT červenkoob dinamíkasučasnogopobutuvannâbolgarsʹkihnarodnihpísenʹpívníčnogopriazovâ |