Бургомістри повітового міста Бендзина Пйотрковської губернії в 1865-1914 роках. Перебіг русифікації адміністрації Польського Королівства Російського царства
Визначені в хронологічній послідовності бургомістри міста Бендзина, що знаходилося на пограниччі Польського Королівства Російської імперії, упродовж 1865-1914 років. Встановлені переваги і недоліки запровадження російської системи ведення діловодства. Определены в хронологической последовательност...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Історичний архів. Наукові студії |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72034 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Бургомістри повітового міста Бендзина Пйотрковської губернії в 1865-1914 роках. Перебіг русифікації адміністрації Польського Королівства Російського царства / Н. Марек // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. — Вип. 5. — С. 33-37. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859864038857506816 |
|---|---|
| author | Марек, Н. |
| author_facet | Марек, Н. |
| citation_txt | Бургомістри повітового міста Бендзина Пйотрковської губернії в 1865-1914 роках. Перебіг русифікації адміністрації Польського Королівства Російського царства / Н. Марек // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. — Вип. 5. — С. 33-37. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історичний архів. Наукові студії |
| description | Визначені в хронологічній послідовності бургомістри міста Бендзина, що знаходилося
на пограниччі Польського Королівства Російської імперії, упродовж 1865-1914 років.
Встановлені переваги і недоліки запровадження російської системи ведення діловодства.
Определены в хронологической последовательности бургомистры города Бендзина,
расположенного на рубеже Польского Королевства Российской империи, в 1865-
1914 годах. Установлены преимущества и недостатки введения российской системы
делопроизводства.
The burgomasters of Bedzin – a city on the border of Polish Kingdom of Russian Empire –
for the period of 1865-1914 are defined in chronological order. The advantages and disadvantages of implementing the Russian system of record keeping are determined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:47:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
33
БУРГОМІСТРИ ПОВІТОВОГО
МІСТА БЕНДЗИНА
ПЙОТРКОВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ
В 1865-1914 роках
ПЕРЕБІГ РУСИФІКАЦІЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛІВСТВА
РОСІЙСЬКОГО ЦАРСТВА*
Визначені в хронологічній послідовності бургомістри міста Бендзина, що знаходилося
на пограниччі Польського Королівства Російської імперії, упродовж 1865-1914 років.
Встановлені переваги і недоліки запровадження російської системи ведення діловодства.
Ключові слова: Королівство Польське, бургомістри, магдебурзьке право.
Определены в хронологической последовательности бургомистры города Бендзина,
расположенного на рубеже Польского Королевства Российской империи, в 1865-
1914 годах. Установлены преимущества и недостатки введения российской системы
делопроизводства.
Ключевые слова: Польское Королевство, бургомистры, магдебургское право.
The burgomasters of Bedzin – a city on the border of Polish Kingdom of Russian Empire –
for the period of 1865-1914 are defined in chronological order. The advantages and disadvantages
of implementing the Russian system of record keeping are determined.
Key words: Polish Kingdom, burgomasters, Magdeburg Rights.
Два роки тому минула 650 річниця надання
Казимиром Великим магдебурзького права місту
Бендзину. До третього поділу Польщі в 1795 р.
місцевість носила горде ім`я «королівського міста».
Місто виникло на схилах невеликого пагорба над
рікою Чорна Черемша. На самому верху пагорба
збудовано великий укріплений замок, який захищав
західні кордони Польщі впродовж кількох віків. Під
кінець ХVIII ст. там мешкало близько 1 000 осіб.
Головним заняттям жителів була торгівля, земле-
робство і ремесла. Влада в місті спочатку належала
війту і міській раді, а дещо пізніше – бургомістру,
членам магістрату i виборним. Прибутки міста
збільшувала митниця, оскільки через місто проходив
старий торгівельний шлях з Кракова до Сілезії [2].
У результаті третього поділу – договору, підпи-
саного 24 жовтня 1795 р. у Петербурзі, укладеного
між Прусським королівством і Російським царством,
Бендзин разом із прилеглими теренами увійшов до
складу Пруссії і перебував у її складі до 1807 р. як
Нова Сілезія (Neu Schlesien). У прусські часи містом
керував магістрат, який замінив давню міську раду.
До компетенції магістрату входили справи гаран-
тування безпеки, доходів, оплат, прав, привілеїв,
порядку. Площа міста в той час становила 7 гектарів,
проживало 1 600 осіб у 229 дерев`яних будівлях [3].
У 1806-1807 рр. внаслідок переможної компанії
Наполеона частина давніх польських земель була
визволена. У результаті укладеного в 1807 р. трактату
між Росією і Пруссією виникла невелика польська
держава, яка носила назву Варшавське князівство.
Місто Бендзин приєднане до Каліського департа-
менту, а згодом Олькуського повіту Краківського
департаменту. У період існування Варшавського
князівства повернено адміністративну владу магіс-
трату. На чолі міста стояли призначені бургомістри,
натомість уряд міста обирався всіма мешканцями.
До компетенції міської ради належали справи
УДК 94 : 352(475)
Ніта Марек
∗∗∗∗ Переклад з польської Є. Г. Сінкевича
34
бюджету, доходів, податків. Доходи міста складалися
з оренди мостів, податків, зважування. Бургомістрами
були поляки Ю. Ленборський і М. Браніцкий.
Унаслідок невдалої компанії Наполеона на
Москву в 1812 р. і понесених згодом поразок на
Віденському конгресі в 1815 р. здійснено новий
поділ польських земель. До Росії тоді приєднано
терени князівства і створено нове державне утво-
рення, тісно пов’язане з царством – Польське коро-
лівство. Відповідно до запроваджених у 1816-1818 рр.
намісником Польського королівства ген. Юзефом
Зайончка приписами, у Бендзині виконавчі функції
мав бургомістр, а дорадчим органом були виборні i
радники. Бургомістр мав широкі права. Міг видавати
директиви від адміністративних і аж до політичних [4].
Після листопадового повстання 1830-1831 рр.
російська влада поступово ліквідовувала автономію
Польського королівства шляхом ліквідації сейму,
війська тощо. Запроваджений у Польському коро-
лівстві в 1831 р. Статут передавав управляння міст
муніципалітетам, на чолі яких стояв бургомістр,
призначений Урядовою комісією внутрішніх справ
і поліції у Варшаві, також обраним загальними
зборами міста, до складу якого входили виборні. У
1835 р. муніципальні уряди втратили самоврядні
права, а з 1842 р. були перейменовані в магістрати.
Усі місцеві урядники мусили здавати екзамени перед
комісією з адміністративного права, фінансів, ста-
тистики. Від 1836 р. переваги в прийомі на роботу
мали особи, які добре знали російську мову. Бурго-
містри в містах мали беззастережно дотримуватися
всякого роду наказів, адміністративних, господар-
ських, політичних, військових розпоряджень. У період
між повстаннями в Бендзині бургомістрами були:
А. Тжцінський, Ю. Рошковський (який виконував
ті функції впродовж 26 років), В. Чарновський [5].
Бендзин у 1837-1841 рр. по зміні воєводств на
губернії входив до складу Краківської губернії, а
згодом Кєлецької, а в 1845-1866 рр. – до Радомської.
Під кінець 1830-х рр. у Бедзині мешкало близько
2 000 осіб, із них половину становили євреї. У царині
міського управління певні зміни мали принести
реформи Александра Великопольського, запрова-
джуючи міське самоуправління. Запровадження їх
перервало Січневе повстання 1863 р.
У 1863 р. у Польському королівстві вибухнуло
останнє в ХІХ ст. повстання, яке увійшло в історію
під назвою Січневе повстання. По його придушенню
у 1864 р. царська влада приступила в 1866-1867 рр.
до ліквідації залишків автономії. Приступили до
цілковитої уніфікації Польського королівства з
Російською імперією, зокрема в царині господарській,
культурній, освітній, політичній, суспільній і орга-
нізаційній. Змінено навіть офіційну назву Польське
королівство на «Привісленський край». Формально
королівство не ліквідовано. Що характерно, останній
цар Микола ІІ в 1894 р. коронувався між іншим як
«цар Польський». У 1866 р. запроваджено на ро-
сійський манер новий адміністративний поділ.
Королівство поділено на 10 губерній і 85 повітів.
Запроваджено як урядову російську мову замість
польської. В наступних роках на російські стандарти
переведено поштову службу, суди, банки, школи.
Запроваджено російське цивільне і карне право.
Особливі репресії припали на міста, що надавали
допомогу повстанцям, їх позбавлено міських прав.
Назви деяких місцевостей змінено на російські.
Русифікація не мала на меті запровадження і поширен-
ня православної релігії, йшлося про адміністративно-
правове підпорядкування і культурно-освітню уніфі-
кацію.
Управління губерніями підпорядковано губер-
наторам і колегіальним губерніальним управам. У
досліджуваний період губернаторами, їх заступни-
ками і значною більшістю урядників були росіяни
(управлінці, поліцаї, військові).
Свідчить про це наступний приклад: управа
пйотрковського губернатора від 1867 р. очолювали
послідовно: ген. Іван Каханов (1867-1884), Ніколай
Зіновьєв (1884-1887), ген. Александр Комаров (1887-
1890), Константін Міллер (1890-1904), Міхаіл Арцімо-
віч (1904-1905), Антоні Ессен (1906-1910) і Міхаіл
Ячевский (1910-1914).
Помічником губернатора був віце-губернатор,
один за одним ті функції виконували: Владімір
Превлоцький (1867-1872), Рейнхольд Ессен (1872-
1883), Владимир Тхоржевський (1883-1885), Іван
Подгородніков (1885-1891), Матвєй Міхалєвич (1892),
Борис Озєров (1892-1899), Александер Людерс-
Веймарн (1899-1902), полк. Іван Рейнхард (1902-
1904) і полк. Фьодор Фортвенглер (1905-1914) [6].
Натомість, в утвореному 1867 р. Бедзинському
повіті на чолі повітової управи були керівники:
1867-1884 колезький радник майор Ніколай фон
Гейнце (1867-1883), колезький радник Ніколай Вєде-
нский (1884-1894), колезький радник Ніколай Даніль-
чук (1894-1912), барон Альфред Віктор Мірбах [7].
Бандзин як столиця повіту в 1867 р. був невелич-
ким містом, де нараховувалося лише 6 200 мешканців.
Наприкінці ХІХ століття чисельність мешканців
перевалила за 20 000. Перед вибухом Першої світової
війни в Бендзині проживало 60 000 осіб. Від кінця
1830-х до початку 1900-х років Бендзин став значним
адміністративним, торгівельним і промисловим осе-
редком. Був головним містом промислового району –
Донбровського басейну.
Самоврядування міст у той період було обмежене
правами, якими наділялися губернські управи. Адже
вони розглядали всі справи, що стосувалися управ-
ління містом, зокрема визначення місць під забудову,
придбання і продажу міської нерухомості, надання
позики, стягнення боргів і кредитів. Окрім того, до їх
компетенції належали: контроль за будівництвом,
фінансами і капіталами, освітою, лікарнями. Загалом
запроваджені постанови позбавляли магістрати всякої
самостійності. Усі ініціативи нижчої ланки мали
бути розглянутими і затвердженими губернатором
і губернською управою. А деякі питання вимагали
розгляду відповідним міністром у Санкт-Петербурзі,
а іноді й найвищої влади – самого царя.
Повітове місто Бендзин в 1866 р. мало свій магі-
страт, що складався з бургомістра і виборних, був то
однак уряд з обмеженими можливостями. Бургомістра
й інших урядників призначав безпосередньо пьотр-
ковський губернатор. Кожен посадовець призначався
за погодженням із повітовим керівником. Управа
35
була бюрократичною інституцією і не мала само-
врядних ознак, хоч закони про функції магістратів
і організацію міського управління з 1861 р. так і не
були прийняті. Міське управління цілком було
підпорядковане владі щаблем вищій. Міські ради
мали тільки дорадчий голос. Магістрати не були
самостійними в справі бюджету. Виконували лише
функції збору міських і державних податків. До їх
функцій входило також накладання покарань і
штрафів. До обов’язків магістратів входило утримання
арештантів, поліції і війська. Виконання таких функ-
цій стримувало інвестиції у розвиток міст, зменшу-
вало роль і призначення міст [8].
Після бургомістра Теофіла Гамулецького в 1869 р.
на посаду був призначений Іван Кокосінський. Він
був православного віросповідання, випускником
приватної школи. Міським касиром з 1867 р. був
Казимир Фігурський римо-католицького віроспові-
дання, випускник повітової школи у Вєлуню. Далі,
починаючи з червня 1874 р., був Владислав Унішев-
ський, римо-католицького сповідання, випускник
гімназії у Варшаві. Міським секретарем тоді був
Осип Білінський. У роках після повстання лавниками
були Ф. Гдеш і С. Сцібіх [9].
Із грудня 1874 р. новим бургомістром став Він-
центій Лушкевич. Його річний заробіток складав
600 руб. У 1875 р. новими лавниками стали Ян Кнедик
і Август Погоржельський. Через чотири роки лав-
никами вибрано В. Бляху і І. Хоржельського [10].
Із лютого 1883 р. бургомістром Бендзина був
Олександр Вансович, а фінансами відав Владислав
Унішевський. Секретарем міста був до березня 1885 р.
Матвій Беднарський [11]. Його наступником став
Семен Кайман, римо-католицького сповідання. Із
1883 р. обрано нових лавників – Антоні Єндриха і
Томаша Лапнуса [12].
Черговим бургомістром із березня 1885 р. став
Осип Бартошек. Виконував він обов’язки не довго,
адже вже 19 грудня 1886 р. новим бургомістром став
Іван Годзевич. Він був православного сповідання,
зарахований до дев`ятого рангу урядників, Був
випускником повітової класичної гімназії в Полтаві,
ще з 20 червня 1855 р. почав працювати чиновником
у полтавській управі. Із 1863 р. служив у другому
козацькому полку. З 1867 р. був начальником поліції
в Острозькому повіті. Функції бургомістра Бендзина
виконував до 19 вересня 1888 р. [13]. Із серпня 1887 р.
фінансами міста відав Павел Крашніков, православ-
ний, родом з Катеринославської губернії, випускник
повітової школи у Бахмачі та учасник Кримської
війни [14].
Наступним бургомістром став Владислав Унішев-
ський (1888 р.). Свої обов`язки виконував упродовж
двох років.
Черговим бургомістром з 11 жовтня 1890 р. став
Брунон Влодарський, а фінансами відав Семьон Каім.
Б. Влодарський був кавалером орденів Св. Володимира
і Св. Станіслава [15].
Із вересня 1895 р. бургомістром став росіянин
Костянтин Бєрсєнєв, що походив із Віленської шляхти.
Він був випускником школи в Сувалках і Алексан-
рівського кадетського корпусу в Санкт-Петербурзі.
Служив у Варшавському військовому окрузі та брав
участь у придушенні Січневого повстання. Нагоро-
джений орденом Св. Станіслава третього ступеня. За
станом здоров`я покинув службу 17 січня 1897 р. [16].
Новим бургомістром став радник двору Осип
Самін, випускник варшавської загальної повітової
школи [17].
Наступним бургомістром став від грудня 1898 р.
Вороламей Олексійович Мартиняк, що походив із
православних міщан, власник двох будівель у Ти-
располі. Він був одружений із римо-католичкою
Александрою Полковською. Був нагороджений ор-
деном Св. Володимира і срібною медаллю на честь
Олександра ІІІ та бронзовою відзнакою за організа-
цію перепису 1897 р., а також золотим годинником
із зображенням герба Російської імперії [18].
Із першого березня 1900 р. бургомістром став
Теофіл Фішер, випускник Варшавської міської гімназії.
Новим скарбником став Юзеф Рабчинський [19].
Черговим бургомістром із січня 1906 р. став
Едвард Александр Ріпп, лютеранин із міщанської
родини з Лодзі. Він закінчив Варшавську вчительську
семінарію [20]. Річні заробітки урядників міста при
бургомістрі Е. Ріппі подані в таблиці.
Tabela 1
Wysokość zarobków poszczególnych urzędników miejskich w 1912 r.
Urzędnik Wysokość zarobków
burmistrz Edward Ripp 900 rbs
kasjer Józef Rabczyński 700 rbs
sekretarz I Zygmund Rusek 650 rbs
sekretarz II Siemion Kaim 600 rbs
sekretarz III Josip Majcherczyk 600 rbs
sekwestrator I Alojzy Wucen 600 rbs
archiwariusz-dziennikarz Anton Błażejewicz 350 rbs
kancelista Władysław Janocenko 300 rbs
goniec Walenty Madejski 300 rbs
rozsyłnyj Roman Piotrowski 325 rbs
pisarze:
Wacław Rudnicki 400 rbs
Stanisław Przewłocki 300 rbs
Stefan Wołek 360 rbs
Wincenty Maruszecki 360 rbs
Wincenty Szarawary 360 rbs
Romuald Boryń 360 rbs
Zenon Garczarczyk 360 rbs
36
Wacław Garczyński 300 rbs
Władysław Brodzik 300 rbs
Jan Brodzik 300 rbs
Kazimierz Gumiński 300 rbs
Wojciech Staszycki 300 rbs
Stefan Madejski 300 rbs
Piotr Błachut 300 rbs
Józef Żak 300 rbs
Усього в адміністрації міста працювало 27 осіб
[21]. Як для міста чисельністю 55 тис. мешканців
кількість урядників була достатньо скромною.
Магістрат поділявся на відділи: адміністративний,
військово-поліційний, фінансовий, житловий і
фінансовий. Адміністративним відділом керував
секретар. Відав земельними питаннями, нерухомістю,
ремонтом доріг і мостів, санітарним станом і водо-
постачанням, освітленням. До його компетенції
входили освітні заклади, страхування і цивільні
питання. Здійснював нагляд за міськими підприєм-
ствами і давав дозвіл на торгівлю. Також видавав
дозволи на будівництво приватних, громадських і
промислових споруд. До компетенції військово-
поліційного відділу входили: облік мешканців, видача
паспортів, накладанням і стягнення штрафів, про-
вадження нагляду за міською в`язницею та шпиталем.
Фінансовий відділ стягував податки, штрафи інші
виплати. Житловий відділ опікувався розміщенням
війська і казармами. Широкі повноваження мав
фінансовий відділ. Він опрацьовував бюджет, річний
звіт, відав різними рахунками, статистикою. В управі
міста Бендзина до початку 1870-х рр. діяла польська
канцелярська система, так звана алфавітно-речово-
хронологічна. Усередині 1870-х рр. прийнято ро-
сійську канцелярську систему, що базувалася на
хронологічному провадженні актів справ. Номер
справи визначався за роком її заведення. В уряді
велося дві серії актів. До першої входили документи
з вирішених питань. У течках справи були складені
в хронологічному порядку (іноді справи становили
до 1 000 сторінок). Другу серію становили так звані
наряди, до яких входили нормативні акти, інструкції,
роз’яснення, постанови, розпорядження, накази. Такі
томи отримували канцелярські шифри і нумерацію.
Запроваджено також канцелярські книги для реєст-
рації вхідної і відправленої кореспонденції. За-
провадження російської канцелярської системи в
Польському королівстві було, з одного боку, проявом
русифікації, а з іншого – регламентувало працю
уряду міста. Російська канцелярія, у порівняні з
польською, була зрозумілішою, простою і стабільною.
Краще можна було управляти містом. Судячи з
наявної документації міста Бендзина можна зробити
висновок, що урядники міста достатньо добре володіли
російською мовою. Документи достатньо добре
оформлені з точки зору каліграфії. На переломі ХІХ
і ХХ ст. документи друкувалися. У них ми не знахо-
димо великих недоліків. Загалом уряд міста працював
достатньо оперативно. Майже всі справи були спо-
ряджені приписом «терміново» [22].
Бензин, ставши центром повіту, не мав необхідної
будівлі для потреб магістрату, банку і в’язниці. Тому
восени 1867 р. уряд міста уклав угоду з Левком
Потоком, власником будівлі за номером 88. На її
підставі було заорендовано 7 приміщень. Л. Поток
за це отримував 220 рублів, але був зобов’язаний
провадити ремонтні роботи, підтримувати чистоту
і сплачувати чималий податок [23]. У 1874 р. пере-
несено магістрати на вулицю Славковську 184 в
будівлю, приналежну Лейзору Жмігроду. Під адмі-
ністративні приміщення було відведено цілий поверх.
Річна оренда становила 200 рублів [24]. Для ново-
призначеного бургомістра Лушкевича в 1875 р.
винаймалося помешкання в Іцка Райзмана [25], адже
Лейзор Жмігрод вимагав збільшення виплат за оренду
приміщень [26].
Із наведеної вище про бургомістрів міста Бендзина
інформації видно, що частина їх була за походженням
поляками, а частина росіянами. В інших містах
зазвичай правили поляки. Призначення на бургомі-
стрів міста росіян очевидно пов’язане з тим, що місто
мало стратегічне розташування – поблизу кордонів
трьох царств, у місті, де в збудованих на кінець
ХІХ ст. казармах, розміщувався 14 полк Донських
козаків, що належали до 14 дивізії, розташованої в
Ченстохові [27].
Źródło: APKat, AmB, sygn. 669, Triebowatielnaja wiadomost sodierżania czinownikow magistrata goroda
Bendina 1912; APKat, AmB, sygn. 670, Dowody przychodu i rozchodu funduszów kasy miejskiej miasta Będzina
za 1912 rok, k. 37; APKat, AmB, sygn. 670, Wiedomost posobija czinownikam i służaszczim magisstrata goroda
Bendina 1912 god; APKat, AmB, sygn. 369, Spisok służaszczich w bendinskom magistratie za 1913 god.
ЛІТЕРАТУРА
1. Niniejszy artykuł uzupełnia opublikowany już pt. : Miasto powiatowe Będzin Guberni Piotrkowskiej Królestwa Polskiego Cesarstwa Rosyjskiego
w latach 1867-1914 // Naukowi Praci Istoricznogo Fakultetu Zaporizkogo Dierżawnogo Uniwersytetu, Wypust XXI. – Zaporiżia, 2007. –
S. 312–327.
2. Będzin 1358-2008, T. II Od pradziejów do rozbiorów / red. J. Sperka. – Będzin, 2008.
3. Nita M. Pod zarządem pruskim 1795-1806 // Będzin 1358-2008. – T. III. – Będzin, 2008. – S. 31–43.
4. Nita M. Miasto Narodowe 1815-1831 // Będzin 1358-2008. – T. III. – Będzin, 2008. – S. 63–85.
5. Nita M. Miasto Rządowe 1832-1866 // Będzin 1358-2008. – T. III. – Będzin, 2008. – S. 87–98.
6. Dzieje Piotrkowa Trybunalskiego / Pod red. B. Baranowskiego. – Łódź, 1989. – S. 300-301.
7. Nita M. Miasto Powiatowe w Królestwie Polskim 1867-1914 // Będzin 1358-2008. – T. III. – Będzin, 2008. – S. 127–208.
37
8. Bouffał B. Organizacja miast w Królestwie Polskim / B. Bouffał // Nasze sprawy. – T. 1. – Warszawa, 1899.
9. Pamiatnaja kniżka petrokovskoj guberni na 1872 god . – Petrkov,1872. – S. 40.
10. Archiwum Państwowe w Katowicach, [dalej APKat], Akta miasta Będzina [dalejAmB], sygn. 395, Odcziet kassy goroda Bendina s
gminnych i popierchodnych sum za 1874 g. ; APKat, AmB, sygn. 188, Protokoł wybora nowych dwuch pocziotnych ławnikow 30 XII
1874 g. ; APKat, AmB, sygn. 188, Protokoł wwiedienia w dołżnost burgomistra goroda Bendina Wiksitia Luszkiewicza 1 XII 1874 g.,
k. 20; APKat, AmB, sygn. 200, Dieło magistrata goroda Bendina o czinownikach i piensonerach 1878 g., k. 106-107 ; APKat, AmB,
sygn. 200, Protokoł wybora na dołnożnost dwuch ławnikow 24 VII 1879 g.
11. APKat, AmB, sygn. 214, Protokoł z 19 marta 1885 g.
12. APKat, AmB, sygn. 214, Dieło magistrata goroda Bendina o czinownikach magistrata 24 V 1885 – 4 VI 1887.
13. APŁ, RGP, sygn. 5364, Formuliarnyj spisok o służbie b. burgomistra ujezdnogo goroda Bendina kolleżskogo asesora Iwana Godzewicza,
sostawlen w Petrokove 1888 g. ; APŁ, RGP, sygn. 5364, Atiestat s dnia 21 IV 1890.
14. Pamiatnaja kniżka petrokovskoj guberni na 1890 g. – S. 30.
15. APŁ, RGP, sygn. 433, Formuliarnyj spisok o służbie b. burgomistra ujezdnogo goroda Bendina Bronona Włodarskago. – Petrokov, 1895.
16. APŁ, RGP, sygn. 5983, Formuliarnyj spisok o służbie b. burgomistra goroda Bendina kolleżskogo asesora Kontanstina Biersieniewa,
Petrokov, 1895 ; APŁ, RGP, sygn. 5983, Akt o wwodie koleżskogo asesora Kontanstina Biersieniewa w dołżnost burgomistra goroda
Bendina 24 X 1895 g. ; APKat, AmB, sygn. 220, k. 100-101.
17. APŁ, RGP, sygn. 267, Akt o wwodie nadwornogo sowietnika Osipa Samina w dołżnost burgomistra goroda Bednina 1 II 1897 g. ; APŁ, RGP,
sygn. 6039, Formuliarnyj spisok o służbie burgomistra goroda Bendina nadwornogo sowietnika Osipa Samina, sostawlen w Petrokovskom
Gubernskom Prawlieni 1897 g.
18. APŁ, RGP, sygn. 6135, Formuliarnyj spisok o służbie b. burgomistra goroda Bendina Woroołomieja Martyniuka, sostawlen w Petrokovskom
Gubernskom Prawlieni 1900 g.
19. APŁ, RGP, sygn. 284, Akt o wwodie kolleżskogo asesora Teofila Fiszera 12 aprielia 1900 g. ; APKat, AmB, sygn. 300, Akt wwody Josifa
Rabczynskogo w dołżnost kassiera 1 XI 1902 g.
20. APŁ, RGP, sygn. 318, Akt o wwodie Eduarda Aleksandrowicza Rippa w dołżnost burgomistra goroda Bendina 21 I 1906 g. ; APKat,
AmB, sygn. 233, k. 29 ; APKat, AmB, sygn. 318, Spisok łucznogo sostawa czinownikow bendinskogo magistrata.
21. APKat, AmB, sygn. 669, Triebowatielnaja wiadomost sodierżania czinownikow magistrata goroda Bendina, 1912; APKat, AmB,
sygn. 670, Dowody przychodu i rozchodu funduszów kasy miejskiej miasta Będzina za 1912 rok, k. 37 ; APKat, AmB, sygn. 670,
Wiedomost posobija czinownikam i służaszczim magisstrata goroda Bendina 1912 god ; APKat, AmB, sygn. 369, Spisok służaszczich w
bendinskom magistratie za 1913 god.
22. APKat, 1549-1945 wstęp do inwentarza i inwentarz; S. Nawrocki, Rozwój form kancelaryjnych na ziemiach polskich od średniowiecza
do końca XX wieku. – Poznań, 1998 ; W. Bagieński, Procesy archiwotwórcze akt miejskich na Mazowszu na przykładzie Piaseczna w
latach 1815-1950. – Warszawa, 1999 ; A. Górak, Geneza rosyjskiego systemu kancelaryjnego akt spraw // Wschodni Rocznik
Humanistyczny. – R. 2004. – S. 115–138; tenże, Rosyjska kancelaria akt spraw w urzędach lubelskiej gubernialnej administracji ogólnej w
latach 1867-1918. – Lublin, 2008 ; F. Ramotowska, Uwagi o księgach kancelaryjnych i archiwalnych urzędów polskich i rosyjskich w XIX wieku //
Studia Źródłoznawcze. – R. 1976. – S. 53–77 ; W. Rostocki, Kancelaria i dokumentacja aktowa urzędów administracji państwowej w
Księstwie Warszawskim i Królestwie Polskim (do roku 1867). – Wrocław, 1964 ; A. Kopiczyńska, Akta władz administracji gubernialnej
Królestwa Polskiego w latach 1867-1915. – Warszawa, 2004; taż, Kancelaria gubernatora łomżyńskiego w latach 1867-1918. Funkcje i
procesy aktptwórcze // Archeion. – R. 1988. – S. 37–51 ; A. Nikiforuk, Kancelaria Rządu Gubernialnego Łomżyńskiego z lat 1867-1918 //
Archeion. – R. 1984. – S. 193–208
23. APKat, AmB, sygn. 179, Kontrakt z dnia 19 IX – 1 X 1867 r.
24. APKat, AmB, sygn. 179, Protokoł Kontrakta z 12 X 1873 g.
25. APKat, AmB, sygn. 193, Usłowija, k. 12.
26. APKat, AmB, sygn. 179, Zawiadomienie Woźnego Sądowego przy Sądzie Pokoju w Olkuszu o nowych warunkach najmu 1/13 IV 1876 r.
27. Kalendarz Zagłębia Dąbrowskiego 1912, s. 128 ; APKat, AmB, sygn. 275, 276, 288, 870.
Рецензенти: Котляр Ю. В., д.і.н., професор, завідувач кафедри Чорноморського державного університету
імені Петра Могили;
Пронь С. В., д.і.н., професор, завідувач кафедри Чорноморського державного університету
імені Петра Могили.
© Ніта М., 2010 Стаття надійшла до редакції 23.03.2010 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-72034 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1609-7742 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:47:26Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Марек, Н. 2014-12-16T17:20:54Z 2014-12-16T17:20:54Z 2010 Бургомістри повітового міста Бендзина Пйотрковської губернії в 1865-1914 роках. Перебіг русифікації адміністрації Польського Королівства Російського царства / Н. Марек // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. — Вип. 5. — С. 33-37. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1609-7742 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72034 94 : 352(475) Визначені в хронологічній послідовності бургомістри міста Бендзина, що знаходилося на пограниччі Польського Королівства Російської імперії, упродовж 1865-1914 років. Встановлені переваги і недоліки запровадження російської системи ведення діловодства. Определены в хронологической последовательности бургомистры города Бендзина, расположенного на рубеже Польского Королевства Российской империи, в 1865- 1914 годах. Установлены преимущества и недостатки введения российской системы делопроизводства. The burgomasters of Bedzin – a city on the border of Polish Kingdom of Russian Empire – for the period of 1865-1914 are defined in chronological order. The advantages and disadvantages of implementing the Russian system of record keeping are determined. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Історичний архів. Наукові студії Вітчизняна та всесвітня історія Бургомістри повітового міста Бендзина Пйотрковської губернії в 1865-1914 роках. Перебіг русифікації адміністрації Польського Королівства Російського царства Article published earlier |
| spellingShingle | Бургомістри повітового міста Бендзина Пйотрковської губернії в 1865-1914 роках. Перебіг русифікації адміністрації Польського Королівства Російського царства Марек, Н. Вітчизняна та всесвітня історія |
| title | Бургомістри повітового міста Бендзина Пйотрковської губернії в 1865-1914 роках. Перебіг русифікації адміністрації Польського Королівства Російського царства |
| title_full | Бургомістри повітового міста Бендзина Пйотрковської губернії в 1865-1914 роках. Перебіг русифікації адміністрації Польського Королівства Російського царства |
| title_fullStr | Бургомістри повітового міста Бендзина Пйотрковської губернії в 1865-1914 роках. Перебіг русифікації адміністрації Польського Королівства Російського царства |
| title_full_unstemmed | Бургомістри повітового міста Бендзина Пйотрковської губернії в 1865-1914 роках. Перебіг русифікації адміністрації Польського Королівства Російського царства |
| title_short | Бургомістри повітового міста Бендзина Пйотрковської губернії в 1865-1914 роках. Перебіг русифікації адміністрації Польського Королівства Російського царства |
| title_sort | бургомістри повітового міста бендзина пйотрковської губернії в 1865-1914 роках. перебіг русифікації адміністрації польського королівства російського царства |
| topic | Вітчизняна та всесвітня історія |
| topic_facet | Вітчизняна та всесвітня історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72034 |
| work_keys_str_mv | AT marekn burgomístripovítovogomístabendzinapiotrkovsʹkoíguberníív18651914rokahperebígrusifíkacííadmínístracíípolʹsʹkogokorolívstvarosíisʹkogocarstva |