Михайло Горбовий як український січовий стрілець і громадсько-політичний діяч
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7215 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Михайло Горбовий як український січовий стрілець і громадсько-політичний діяч / П. Арсенич // Народознавчі Зошити. — 2009. — № 1-2. — С. 102-107. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860098161191682048 |
|---|---|
| author | Арсенич, П. |
| author_facet | Арсенич, П. |
| citation_txt | Михайло Горбовий як український січовий стрілець і громадсько-політичний діяч / П. Арсенич // Народознавчі Зошити. — 2009. — № 1-2. — С. 102-107. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T17:27:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
102 1-2’2009 Народознавчi Зошити
Статтi
Петро АРСЕНИЧ
МИХАЙЛО ГОРБОВИЙ
ЯК УКРАЇНСЬКИЙ СIЧОВИЙ СТРIЛЕЦЬ
I ГРОМАДСЬКО-ПОЛIТИЧНИЙ ДIЯЧ
Petro ARSENYCH. Mykhailo Horbovyi as the
Ukrainian Sich Rifleman and Communal Political
Activist.
Ще у 1970-их рp. нам удалося придбати в його
дружини Марiї Горбової ряд документiв, що роз-
кривають життєвий шлях Горбового, ознайомити-
ся з його публiкацiями на сторiнках “Громадсько-
го голосу”, “Каменярiв” та спогадами про бойо-
вий шлях УСС. У березнi 1996 р. ми перегляну-
ли в архiвi управлiння СБУ з Iвано-Франкiвської
областi судову справу М.Горбового за № 2881П.
На основi комплексного вивчення архiвних дже-
рел, публiкацiй, спогадiв зроблено першу спробу
ширше висвiтлити його життєвий шлях з нагоди
його 100-рiчного ювiлею.
Михайло Горбовий народився 9 вересня
1896 р. у м. Косовi в багатодiтнiй гуцульськiй
сiм’ї. Його батько Iван був робiтником на соле-
варнi, а потiм ткачем, мати Марiя вела домаш-
нє господарство. У них було п’ятеро дiтей: сини
Роман (1890-1971), згодом вiдомий майстер ху-
дожнього ткацтва, член спiлки художникiв Укра-
їни, Михайло, Гнат, дочки Ганна та Юлiя (по
чоловiку Библюк). Михайло з дитинства виявляв
iнтерес до книжки. Коли померла мати, мачуха
мало дбала про дiтей, то ж Михайло став пiк-
луватися про них. Закiнчив 6 класiв. Займався
самоосвiтою.
На формування його свiтогляду iстотно впли-
нули твори Т.Шевченка, I.Франка, його кра-
янина письменника i публiциста, громадсько-
го дiяча Михайла Павлика (1853-1915), дi-
яльнiсть на Косiвщинi радикальної партiї та
спортивно-пожежного товариства “Сiч”, заснова-
ного в 1900 р. громадсько-полiтичним дiячем,
адвокатом Кирилом Трильовським, який не раз
бував у Косовi. Коли там виник осередок “Сi-
чi”, Михайло став його активним членом, брав
участь у побудовi пам’ятника Т.Шевченковi у
Косовi. З 1913 р. товариства “Сiч” стали пе-
ретворюватися на вiйськовi органiзацiї. У червнi
1914 р. засновано Степаном Григорцiвим “Кiш
Сiчових Стрiльцiв” у Косовi. М.Горбовий став
дiяльним його членом. Вiн залишив цiкавi спога-
ди про участь “Сiчей” рiзних гуцульських сiл у
багатотисячному походi пiд час вiдкриття пам’ят-
ника Т.Шевченковi в Косовi 19 липня 1914 р.
та про вiд’їзд сiчовикiв-добровольцiв на фронт
21 серпня 1914 р.
З початком Першої свiтової вiйни М.Горбовий
на поклик повiтової Бойової управи (голова адво-
кат Петро Рондяк (1873-1944), секретар – учи-
тель Iван Устиянович) добровiльно зголосився до
УСС воювати “проти вiковiчного ворога... за свої
права, за волю i честь українського народу!”.
До добровольцiв звернувся з прощальним сло-
вом учитель I.Устиянович. Сiчовi стрiльцi, а з ни-
ми i Михайло Горбовий пiд командою курiнного
Олекси Iванчука (1882-1920) з пiснею “Йшли
дiди на муки, пiдуть i правнуки, ми за народ жи-
ття своє дамо!” вирушили на Коломию, а звiдти
– на призовний пункт до Стрия. Там був зара-
хований до сотнi Романа Дудинського i як четар
1-ї чети, 1 сотнi, 1 куреня УСС пройшов усi бої
в Карпатах на Макiвцi, пiд Стрипою, на Лисонi.
У жовтнi 1916 р. один вiддiл УСС в кiлькостi
180 осiб було перекинуто на Буковину. Вiн скла-
дався переважно з гуцулiв, тому й був названий
“Гуцульською сотнею УСС”. У складi цiєї сотнi,
якою командував четар Микола Никорак, а потiм
Омелян Левицький (загинув 23 березня 1917 р.
у с. Кирлiбабi Сучавського пов., Румунiя) Гор-
бовий як стрiлець Гуцульської сотнi брав участь
у боях за Прислiп, Корул, Кирлiбабу та iн. На
Великдень 1917 р. “Гуцульська сотня” братала-
ся з українським полком, що був у складi вiйськ
Тимчасового уряду Росiї. М.Горбовий у статтi
“Гуцульська сотня” писав про це так: “На сам
Великдень стрiльцi разом з вояками з тамтого
боку вiдспiвали спiльно “Христос Воскрес” i збi-
гли в яр “христосуватися”. Нас гостили рiзними
стравами i ще на дорогу дали пасок, цукру, писа-
нок, а ми їм – руму, вина, книжки, часописи.
Найбiльше питали за “Кобзарами”. Нам лише
що прийшла пака книжок з Вiдня вiд жiночого
комiтету, то ми їм подарували. Також наладна-
ли правильну пошту... Таке перемир’я тривало до
ПЕТРО АРСЕНИЧ. Михайло Горбовий як український сiчовий стрiлець... 103
5 квiтня, а тодi австрiйське командування переки-
нуло “Гуцульську сотню” на полонину “Попадю”.
В половинi червня прийшло до сотнi поповнення
з Коша 45 стрiльцiв з двома старшинами. То-
дi сотню очолив четар УСС Гриць Голинський
(1895-1941) – родом з Вижного Березова. 18 че-
рвня сотня вiдiйшла на вiдпочинок до с. Петрова
на Закарпаттi, звiдки була вiдправлена на фронт
пiд Конюхи, де 1 липня вiдбили наступ против-
ника, а 6 липня – ворожий напад пiд Куропатни-
ками. У кiнцi липня 1917 р. сотня прославилася
в бою пiд Бурдякiвцями над Збручем, за що дi-
стала подяку з 5-го корпусу дивiзiї 54-ї бригади”.
4 серпня 1917 р. М.Горбового вiдправлено з
сотнi до коша УСС у Пiсочнiй, де вiн 28 жовтня
1917 р. був учасником посвячення митрополитом
А.Шептицьким могили в честь полеглих сiчових
стрiльцiв. 8 листопада 1917 р. Горбовий отримав
вiдпустку на 14 дiб i поїхав до Косова. Повер-
нувся до коша УСС 4 грудня i тут довiдався, що
Україна 21 листопада проголосила самостiйнiсть.
З цього приводу у Вишколi УСС 8 грудня вiдбу-
лися урочистостi з походами i промовами. 21 квi-
тня 1918 р. Горбовий був на шевченкiвському
концертi, який влаштували УСС в Пiсочнiй.
23 квiтня Горбовий дiстав вiдпустку на перi-
од весняних робiт. Пiсля повернення з вiдпустки
його призначили до 43-ї сотнi новобранцiв.
У червнi 1918 р. Горбовий у складi австрiйсь-
ких вiйськ разом з УСС прибув на Схiдну Укра-
їну, в Єлисаветград (тепер Кiровоград). Україн-
ськi сiчовi стрiльцi спiвчували i допомагали мi-
сцевому населенню, яке виступило проти геть-
манського режиму та грабiжницьких дiй австро-
нiмецьких вiйськ. За те, що УСС вiдмовлялися
воювати проти повсталих селян, їх у жовтнi вiд-
правили на Буковину.
М.Горбовий у своїх спогадах зазначив, що
1 жовтня 1918 р. в кошi з причини вiд’їзду
УСС на Буковину вiдбулася прощальна вистава
“Невольник”.
У жовтнi 1918 р. на прохання Косiвського по-
вiтового сiчового отамана, учителя Iвана Устия-
новича, кошова команда УСС, що перебувала у
Вижницi, вiдправила Горбового з кiлькома стрi-
льцями до Косова для допомоги у здiйсненнi пе-
ревороту. Пiсля вдалого захоплення влади укра-
їнцями М.Горбовий активно допомогав у органi-
зацiї української влади ЗУНР. Йому як повiто-
вому комiсаровi мiлiцiї доручено формувати укра-
їнськi вiддiли мiлiцiї по селах. Як чесну, сумлiнну
людину, повiтовий комiсар Устиянович призначив
Горбовго завiдувачем крамницi. Молодий сiчовик
поривався на фронт, але скорився наказу вищої
вiйськовї комендатури.
Пiсля програних визвольних змагань українцiв
Галицьку Гуцульщину захопила Польща.
У нiч з 16 на 17 квiтня 1920 р. гуцули пiдня-
ли повстання проти окупантiв у Жаб’ї, Головах i
Зеленiй Косiвського р-ну.
М.Горбовий був одним з його органiзаторiв, а
також активним учасником. Про визначну роль
Михайла Горбового в органiзацiї гуцульського
повстання засвiдчив один iз його учасникiв Ми-
хайло Недоходяк: “Я був зв’язкiвцем, – писав
вiн у своїх спогадах, – носив пакети з Жаб’я до
Косова М.Горбовому. Пам’ятаю, як вiн дав менi
пакети, якi я повинен був доставити в села Го-
лови, Красноїлля, Жаб’є. У пакетах було сказано
про час повстання, як напасти на постерунки у
Жаб’ї, Зеленому, Ясеновi, а також на лiсництва
у Буркутi, Явiрнику, як роззброїти їх i з цiєю
зброєю пiти на Косiв...”.
15 i 16 квiтня 1920 р. М.Горбовий брав участь
в органiзацiї зборiв повстанцiв у Головах на толо-
цi в селянина Федора Дроняка, де уточнювалися
плани збройного виступу гуцулiв проти своїх гно-
бителiв. Озброєнi селяни вирушили на Жаб’є (те-
пер Верховина), але там повстання було жорсто-
ко придушене поляками. На Гуцульщину прибула
каральна експедицiя, яка спалювала хати, заби-
рала худобу, арештовувала учасникiв повстання
та їх спiльникiв i жорстоко їх била. М.Горбовий
29 квiтня 1920-го теж був заарештований i 4 тра-
вня вiдправлений разом з iншими 16 в’язнями до
Коломийської тюрми, а 21 липня – до Львiвської.
У Львовi 19 серпня частину в’язнiв вiдпустили,
а 27 чоловiк, у т. ч. i М.Горбового, перевели до
тюрми у м. Вiснiч. Звiдси 6 жовтня їх у супро-
водi 10 конвоїрiв знову вiдправили до Коломиї.
Горбового разом з чотирма iншими в’язнями по-
мiстили в камеру № 28. 27 листопада 14 в’яз-
нiв, у тому числi й брата М.Горбового Романа,
було звiльнено з Коломийської тюрми. 6 грудня
М.Горбового викликали до суду, i суддя зачитав
акт оскарження. Наостанку суддя наголосив, що
прокуратура вважає Горбового винним в органi-
зацiї збройного бiльшовицького повстання проти
Польщi. Горбовий запитав, чи мають вони дока-
зи на таке обвинувачення. Суддя не мав на це
104 1-2’2009 Народознавчi Зошити
що вiдповiсти. Для пiдтримки полiтичних в’язнiв
у Коломиї, а також у Косовi був органiзований
Український Горожанський комiтет. Гуцули ходи-
ли колядувати, щоб зiбрати кошти на допомогу
ув’язненим, i на Святий вечiр 1921 р. Горбовому
та його спiвкамерникам була передана святкова
вечеря.
Свої поневiряння у польських тюрмах в 1920-
21 рр. та жорстоке поводження тюремної адмiнiс-
трацiї з в’язнями М.Горбовий описав у щоденни-
ку, який вiв з дня арешту. Частково спогади про
цi подiї М.Горбовий опублiкував у “Громадсько-
му голосi” за 1930 рiк (№ 24-42) пiд назвою
“Рiк 1920” та “Спомин з Рiздва 1921 р. в Коло-
мийськiй тюрмi” (рукопис зберiгається в автора
цих рядкiв).
Через 20 рокiв, 1940-го, М.Горбовий напи-
сав спогади, якi зараз зберiгаються в руко-
писному вiддiлi IМФЕ в Києвi. На їх осно-
вi викладач Львiвського державного унiверсите-
ту iм. Франка М.Нечитайлюк видрукував стат-
тю “Народна пам’ять про Гуцульське повстан-
ня 1920 року” (“Жовтень”.– 1957.– № 12.–
С. 119-122). М.Нечитайлюк та iншi автори, а
також поляки трактували це повстання як бi-
льшовицьке. Насправдi, як свiдчить iнший йо-
го учасник Петро Шекерик, повстання мало
нацiонально-визвольний характер. Окружний суд
засудив 255 повстанцiв. Страшнi тортури в тю-
ремному ув’язненнi перенiс i М.Горбовий. По-
вернувшись iз мiсця ув’язнення, вiн працював у
господарствi батькiв, був ткачем. У 20-30-их рр.
здiйснював велику виховну роботу серед молодi:
ставив п’єси, органiзовував фестини та iншi масо-
вi заходи, спрямованi на пробудження нацiональ-
ної та людської гiдностi краян. На знак протесту
проти окупацiйного режиму гуцули бойкотували
перепис населення 1921 р., вибори до польського
сейму i сенату 1922-го та призов до польського
вiйська. З цього приводу польська полiцiя заа-
рештувала в Косiвському повiтi близько сiмдеся-
ти осiб. 24 жовтня 1922 р. було заарештовано й
М.Горбового, але за браком доказiв 21 листопа-
да вiн був звiльнений. 29 квiтня 1923-го його
заарештували втретє. Та, незважаючи на переслi-
дування, М.Горбовий продовжує брати участь у
громадсько-полiтичному життi Косова.
У 1922 р. вiн засновує та очолює молодiж-
ну органiзацiю “Пласт”, у якiй, за виховними
методами мiжнародного скаутського руху, поєд-
наними з українськими нацiональними традицiя-
ми, юнацтво виховувалося в нацiональному ду-
сi. М.Горбовий був опiкуном 25-го пластово-
го полку юнакiв iм. Осипа-Юрiя Федьковича
(12.06.1922 – 12.10.1924) та 26-го полку юна-
чок iм. Наталiї Кобринської (3 22.05.1924). Гор-
бовий був учасником пластового курсу для впо-
рядникiв (14-18.08.1922, м. Коломия). Iнiцiатор
створення першої пластової килимарнi (1924). За
пластову працю отримав вищий пластовий ти-
тул скавт-мастра (22.05.1924). Iнтендант Першої
пластової зустрiчi (12-14.07.1924, Писаний Ка-
мiнь бiля Косова). Iнiцiатор об’єднання двох пла-
стових полкiв у Косовi у 25-й полк, незабаром –
курiнь юнакiв та юначок iм. Михайла Павлика
(12.10.1924), зв’язковий цього куреня. Окруж-
ний зв’язковий 5-ї (Гуцульської) округи Пласту
(з 1924). Член-засновник 1-го пластового сенi-
орського куреня iм. Степана Тисовського (1930).
Пластовий псевдонiм – “Чорногорський вiтер”.
Пластуни пiд керiвництвом Горбового вивчали
iсторiю України, робили походи по рiдному краю
– на Сокiльський, Писаний Камiнь, у Чорногору,
багато уваги придiлялося “руханковим” вправам.
За пластову дiяльнiсть польська полiцiя знову за-
арештувала М.Горбового. У листах iз Коломий-
ської тюрми вiд 2, 8 i 9 березня та 6 квiтня
1924 р. вiн заохочує своїх вихованцiв, “сестричок
i братчикiв”, до плiдної працi, рекомендує їм лi-
тературу для читання. В одному з листiв без дати
Горбовий писав, що 21 лютого починає голодiвку
на знак протесту “проти переслiдування “Плас-
ту”, як також i мене самого. Бо 18 лютого сам
суддя Янковськi признав, що коли б я залишив
“Пласт”, то залишили б вони i мене... Та поки
що Ви нiчим не журiться, а чимдужче працюйте
у всесторонньому самовихованнi...”.
Вийшовши з тюрми, Горбовий продовжує ро-
боту у “Пластi”, аж поки польський уряд не за-
боронив його 1930 р. Одночасно вiн стає дiя-
льним членом руханково-спортивного товариства
“Луг”, заснованого 1925 р. з iнiцiативи Україн-
ської радикальної партiї. М.Горбовий разом з Гу-
лейчуком, Бiлецьким, Максим’юком, Кабином та
iншими членами товариства звертається до Ра-
ди “Лугу” в Косовi з пропозицiєю скликати на
17 квiтня 1927 р. надзвичайнi загальнi збори “в
цiли перевибору Ради”.
1929 р. Горбовий вступив до Української соцi-
алiстичної радикальної партiї (УСРП) i 1932-го
ПЕТРО АРСЕНИЧ. Михайло Горбовий як український сiчовий стрiлець... 105
був обраний секретарем повiтового комiтету цiєї
партiї.
З 1932 р. вiн за завданням УСРП засновує
осередки Союзу Української Поступової Моло-
дi iм. М.Драгоманова “Каменярi” i в 1933-38 рр.
керує повiтовим комiтетом “Каменярiв”. Ця орга-
нiзацiя загартовувала українську молодь фiзично
та iдейно. “Каменярi” щороку проводили огляди
своїх сил на спортивних святах. Вони вивчали
iсторiю України, читали українськi книги, бра-
ли участь у театральних, хорових та спортивних
гуртках. Статут “Каменярiв” забороняв палити i
вживати алкоголь. Великої уваги надавав Горбо-
вий i вивченню етики, зокрема у ставленнi до жi-
нок. Отже, Михайло Горбовий старанно готував
своїх вихованцiв, якi брали участь у повiтових
каменярських з’їздах, що вiдбувалися в Косовi
(1933), в Коломиї (16 вересня 1934 i 25 серпня
1935 рр.). На перше каменярське свято в Коло-
миї 16.09.1934 р. з участю 10 мiсцевих союзiв
прибули каменярi iз Косова i Соколiвки на чолi з
головою Косiвського повiтового союзу Каменярiв
Михайлом Горбовим, який брав участь у дефiля-
дi з участю 150 осiб, а його вихованцi 35 осiб
брали участь у легкоатлетичних змаганнях. На
другому повiтовому святi Каменярiв М.Горбовий
теж брав участь у дефiлядi та 400 Каменярiв з
Коломийщини i Косiвщини.
1937 р. Горбовий був делегатом 5-го крайового
з’їзду “Каменярiв” у Львовi, на якому його об-
рали заступником голови президiї та членом Го-
ловної Ради “Каменярiв”.
11 вересня 1938 р. вiн органiзував у Косовi
свято на честь Михайла Павлика.
1927 р. М.Горбовий став одним iз засновникiв
у Косовi виробничо-промислової i торговельної
кооперативи “Союз Промисловцiв Гуцульщини”
(в 1930 р. перейменованої на кооперативу “Гуцу-
льщина”), де постiйно працював. Вiн роз’яснював
селянам мету кооперацiї, її роль у пiдвищеннi їх
економiчного добробуту.
Горбовий налагодив виробництво i збут кили-
мiв. З цього приводу вiв дiлове листування з
Львiвським центросоюзом, головою коломийсько-
го окружного Союзу кооператив Михайлом Бер-
ладом та багатьма приватними замовниками. По-
при активну громадську дiяльнiсть М.Горбовий
знаходив час писати спогади про визвольнi по-
дiї на Українi. В них вiн зображує патрiотичний
рух молодi, об’єднаної у сiчовий союз, селянсь-
ке повстання на Гуцульщинi i муки, якi перене-
сли його учасники у тюрмах панської Польщi. В
1930-их вiн активно публiкувався в iсторично-
му календарi “Просвiти”, у виданнях “Каменярi”,
“Громадський голос” та iн., зокрема в альбомi
“УСС”. Залишив щоденник спогадiв i ряд лис-
тiв, якi збереглися до наших днiв i ще чекають на
опублiкування. Це документи, якi по праву нале-
жать Українi. Вони правдиво висвiтлюють одну
iз найцiкавiших сторiнок життя українського на-
роду, i в цьому їхня велика iсторична цiннiсть.
За економiчною та полiтичною дiяльнiстю
М.Горбового постiйно стежила полiцiя, шукаю-
чи нагоди заарештувати його. Щоб паралiзувати
вплив М.Горбового на українське населення Ко-
сiвського повiту в активiзацiї полiтичної i нацiо-
нальної боротьби проти iснуючого режиму, його
знову 1930 р. заарештували i вiдправили до Ко-
ломийської тюрми. На знак протесту вiн розпочав
голодiвку, на шосту добу якої, 21 вересня, почав
писати заповiт, який закiнчив 24 вересня. У запо-
вiтi стверджує, що голодiвки не припинить, хiба
“полiцiя дасть докази моєї вини або звiльнить”,
бо для нього “тепер краще голодова смерть, чим
таке життя!”. Далi заповiдав свої мiзернi статки
сестрам Юлiї й Аннi та братовi Гнату, а бiблiо-
теку, свої рукописи, фотографiї, гiтару, картини,
пластовий однострiй, фотоапарат – пластунцi Ма-
русi Библюкiвнi, в яку був закоханий. Згодом во-
ни подружилися. Його дружина Марiя Василiвна
(1908-197?) працювала килимаркою в кооперати-
вi “Гуцульщина”.
Протест Горбового, його мужнiсть i витримка
перемогли, i тюремне начальство його звiльнило.
Та 1939 р. – знову арешт за те, що не хотiв
замiнити української вивiски на польську на ко-
оперативi “Гуцульщина”, яку очолював.
З приходом радянської влади М.Горбовий був
звiльнений з тюрми i продовжував працювати в
кооперацiї “Гуцульщина”, i скоро став першим
головою артiлi “Гуцульщина”, створеної на ба-
зi “Гуцульського мистецтва” М.Куриленка. Але
1940 р. його усунули вiд керiвництва i вiн став
працювати тут рядовим рiзьбярем. У той час
енкаведисти почали масовi арешти полiтичних i
культурно-громадських дiячiв. Лише в м. Косо-
вi протягом 1939-41 рр. було ув’язнено 36 осiб.
Серед них 10 лютого 1941 р. був заарештований
рiзьбяр артiлi “Гуцульщина” Михайло Горбовий,
якого НКВС пiдозрювало у належностi до ОУН.
106 1-2’2009 Народознавчi Зошити
Щоб не насторожувати рiдних, до Горбового
прибув черговий Косiвського райвиконкому Iван
Гринюк i повiдомив йому, що директор артiлi
“Гуцульщина” Микола Кiщук наказав йому їхати
до Києва за сировиною для артiлi i що необхi-
дно негайно йти, бо чекає машина. М.Горбовий
пiшов i додому вже нiколи не повернувся. Йо-
го завезли до Станiславiвської тюрми i пред’я-
вили обвинувачення в тому, що вiн належить до
контрреволюцiйної органiзацiї нацiоналiстiв i за-
ймався вербуванням в ОУН нових членiв. Гор-
бовий заперечував це обвинувачення. На допитi
12 лютого вiн зiзнався, що з 1929-го був тiльки
рядовим членом Української соцiалiстичної ради-
кальної партiї, а з 1932-го – секретарем повiтово-
го комiтету УСРП i займався вихованням молодi
в дусi полiтики партiї. На численних допитах вiд
нього постiйно вимагали зiзнання про належнiсть
до ОУН. Але Горбовий весь час твердив, що до
ОУН нiколи не належав. На допитi 20 лютого
на запитання слiдчого: “Розкажiть, до яких орга-
нiзацiй Ви належали?” Горбовий вiдповiв, що у
1926 р. вступив у спортивне товариство “Луг” та
був керiвником “Каменярiв”, членом “Просвiти”
i “Пласту”.
На допитi 7 березня на запитання слiдчого,
яку роботу вiн проводив як керiвник “Каменярiв”,
вiдповiв, що проводив культурно-освiтню роботу:
органiзовував читання газет, творiв Т.Шевченка,
I.Франка, В.Стефаника, А.Чайковського i нiякої
нацiоналiстичної дiяльностi не здiйснював.
Пiд час допиту 28 березня його змусили назва-
ти членiв УСРП М.Вахнюка, М.Лелета, М.Гу-
лейчука та iн., а на допитi 4 квiтня – керiв-
никiв осередкiв “Каменярiв” у Соколiвцi (керiв-
ник Павлюк), Кутах (Филипович), Бабинi (Iва-
нюк), Шешорах (Василащук), Брустурах (Друч-
кiв) та склад повiтового комiтету “Каменярiв”
(М.Горбовий – голова, Михайло Фединський –
секретар, Марiя Горбова, Петро Баранюк, Василь
Кабин – члени Комiтету).
На допитi 7 квiтня його змушували визнати,
що вiн був на зборах ОУН в адвоката Рондяка.
На допитах на очнiй ставцi арештований Анд-
рiй Турко свiдчив, що його залучив до ОУН Гор-
бовий, що вiн був у нього на квартирi, де прохо-
дила таємна нарада членiв ОУН. Та М.Горбовий
категорично заперечував цi неправдивi свiдчен-
ня. Тодi енкаведисти почали пiдшукувати iнших
свiдкiв, якi б пiдтвердили, що Горбовий вiв анти-
радянську агiтацiю серед рiзьбярiв у 1940-41 рp.
Йому закидали у вину те, що вiн виступав проти
колективiзацiї, а на зборах рiзьбярiв у с. Рiчка
говорив, що кращi майстри не повиннi об’єднува-
тися в артiль, а повиннi творчо працювати кожен
самостiйно. Коли встановлювали нормативи, то
рекомендував працювати поволi.
8 квiтня 1941 р. слiдство було в основному за-
вершено i справу передано на розгляд в “Особое
совещание”. Та звiдти її повернули i продовжили
термiн слiдства до 8 червня. Знову почалися до-
пити його та свiдкiв. Слiдство визнало Горбового
винним у тому, що вiн був українським нацiона-
лiстичним дiячем, що займав керiвне становище
у рядi нацiоналiстичних органiзацiй i партiй, ви-
ступав проти бiльшовикiв, що був зв’язаний з на-
цiоналiстами i проводив антирадянську агiтацiю.
Горбовий вiдкинув усi обвинувачення. Як доказ
його вини Горбовому пред’явили його статтi, якi
вiн друкував у “Громадському голосi” та “Каме-
нярах” (ч. II), нiбито нацiоналiстичного змiсту.
7 червня 1941 р. попереднє слiдство над Горбо-
вим було закiнчено. Та почалася вiйна, i нiякого
рiшення не було прийнято, а його начебто вiд-
правили углиб країни. Подальша доля невiдома.
1964 р. його справу за термiном давностi було
закрито. Реабiлiтований 2 серпня 1989-го за вiд-
сутнiстю в його дiях складу злочину.
Так з чесного iменi Михайла Горбового було
знято тавро “ворог народу”. Вiн повернувся до
нас iз сталiнської тюрми, а може, з Дем’янового
Лазу, де знайшли загибель його побратими.
Нинi одна з вулиць у Косовi носить iм’я Гор-
бового i лунає дзвiн пам’ятi про славного сина
Гуцульщини.
Рукописи та опублiкованi статтi М.Горбового:
IМФЕ.– Ф. 28-3.– Cпр. 196, 247, 262, 263.
Горбовий М. За кращу долю України // На-
родний iлюстрований календар “Просвiти” на
звичайний рiк 1935.
Горбовий М. Записки сiчового стрiльця (руко-
пис знаходиться в автора статтi).
Горбовий М. Гуцульська сотня УСС // Лi-
топис Червоної Калини (ЛЧК) 1931.– Ч. 5.–
С. 18-20; Його ж. Як загинув сотник УСС
Ом.Левицький // ЛЧК.– 1931.– С. 17-18; Йо-
го ж. Вiд’їзд УСС на Велику Україну 1918 р.
ПЕТРО АРСЕНИЧ. Михайло Горбовий як український сiчовий стрiлець... 107
// ЛЧК.– 1932.– С. 65-70; Його ж. Стежа на
Флiсантель // ЛЧК.– 1932.– С. 16-25; Його
ж. Встановлення української влади // ЛЧК.–
1935.– № 1.– С. 8-9; Його ж. Переглядаючи
Альбом УСС ЛЧК.– 1935.– № 10.– С. 2-3.
Їхав стрiлець на вiйноньку. П’єса.– 1935.
Записки УСС I б/д.- 95 с. Цей записник кон-
фiсковано 28.Х.1933 i протримано в полiцiї до
23.IV.1934.
Записки Гуцульської сотнi 1 полку УСС 3 рр.
1916-1918.
Лист до пластунок та Марiї Библюкiвни.
Джерела i лiтература про Горбового:
Архiв СБУ з Iвано-Франкiвської обл. Судова
справа М.Горбового № 2881П.
Арсенич П. “Тарас Шевченко i Прикарпат-
тя”.– Iвано-Франкiвськ: Нова Зоря, 2001.
Андрухiв I., Арсенич П. Українськi правни-
ки у нацiональному вiдродженнi Галичини 1848-
1939 рр.– Iвано-Франкiвськ, 1996.
Арсенич П. Михайло Горбовий як сiчовий
стрiлець i громадсько-полiтичний дiяч // Iсторiя
Гуцульщини.– Львiв, 2000.– Т. 5.– С. 447-455.
Арсенич П. “Засновник Сiчi” Кирило
Трильовський.– Iвано-Франкiвськ: Лiлея, 2000.–
С. 30-32.
Органiзацiя УСС (спогади М.Горбового) //
Старожитностi.– 1991.– Ч. 6.
Бурнашов Г. Посмертно реабiлiтований // За-
таврованi ворогами на роду.– Iвано-Франкiвськ,
1992.– С. 3-67.
Гуцули у визвольнiй боротьбi: спогади сiчово-
го стрiльця Михайла Горбового / Упоряд., вступ.
слово, примiтки, додатки, бiограф. Р.Коваля,
Ю.Юзевича, П.Арсенича. Серiя “Українська во-
єнна мемуаристика”.– Київ; Вiнниця, 2009.–
Т. 4.– 472 c.
Коломия й Коломийщина.– Фiладельфiя,
1988.– С. 451-452.
Пелипейко I. Косiв: люди i долi. Краєзнав-
чий довiдник.– Косiв: Писаний Камiнь, 2001.–
С. 58-66.
Пелипейко I. Мiстечко над Рибницею.– Косiв:
Писаний Камiнь, 2004.– С. 58-60.
Реабiлiтованi iсторiєю Iвано-Франкiвська об-
ласть. Кн. 1.– Iвано-Франкiвськ, 2004.– С. 576.
Григорiй Дем’ян iз бандуристом iз Ялти. Жовтень
1998 р. фото С.Гвоздевич.
Григорiй Дем’ян та останнiй командир УПА генерал
Василь Кук на конференцiї. Львiв, 1999 р.
Григорiй Дем’ян iз внуком на вечорi до Свята Героїв у
театрi iм. М.Заньковецької, Львiв, 2000 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7215 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:27:39Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Арсенич, П. 2010-03-25T15:09:37Z 2010-03-25T15:09:37Z 2009 Михайло Горбовий як український січовий стрілець і громадсько-політичний діяч / П. Арсенич // Народознавчі Зошити. — 2009. — № 1-2. — С. 102-107. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7215 uk Інститут народознавства НАН України Статті Михайло Горбовий як український січовий стрілець і громадсько-політичний діяч Mykhailo Horbovyi as the Ukrainian Sich Rifleman and Communal Political Activist Article published earlier |
| spellingShingle | Михайло Горбовий як український січовий стрілець і громадсько-політичний діяч Арсенич, П. Статті |
| title | Михайло Горбовий як український січовий стрілець і громадсько-політичний діяч |
| title_alt | Mykhailo Horbovyi as the Ukrainian Sich Rifleman and Communal Political Activist |
| title_full | Михайло Горбовий як український січовий стрілець і громадсько-політичний діяч |
| title_fullStr | Михайло Горбовий як український січовий стрілець і громадсько-політичний діяч |
| title_full_unstemmed | Михайло Горбовий як український січовий стрілець і громадсько-політичний діяч |
| title_short | Михайло Горбовий як український січовий стрілець і громадсько-політичний діяч |
| title_sort | михайло горбовий як український січовий стрілець і громадсько-політичний діяч |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7215 |
| work_keys_str_mv | AT arseničp mihailogorboviiâkukraínsʹkiisíčoviistrílecʹígromadsʹkopolítičniidíâč AT arseničp mykhailohorbovyiastheukrainiansichriflemanandcommunalpoliticalactivist |