Спогади про Наталію Сергіївну Шумаду

5 листопада 2013 року не стало корифея української славістичної фольклористики Наталії Сергіївни Шумади.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Слов’янський світ
Дата:2013
Автор: Вахніна, Л.К.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2013
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72241
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Спогади про Наталію Сергіївну Шумаду / Л.К. Вахніна // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 300-305. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860249017316802560
author Вахніна, Л.К.
author_facet Вахніна, Л.К.
citation_txt Спогади про Наталію Сергіївну Шумаду / Л.К. Вахніна // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 300-305. — укр.
collection DSpace DC
container_title Слов’янський світ
description 5 листопада 2013 року не стало корифея української славістичної фольклористики Наталії Сергіївни Шумади.
first_indexed 2025-12-07T18:40:39Z
format Article
fulltext 300 Л. К. Вахніна СПОГАДИ ПРО НАТАЛІЮ СЕРГІЇВНУ ШУМАДУ 5  листопада 2013  року не стало корифея української славістичної фольклористики Наталії Сергіївни Шумади. У це важко повірити, адже до останніх днів життя вона намага- лася бути в центрі наукових та куль- турних подій в Україні та у всьому слов’янському світі, цікавилася за- вжди новинами з Болгарії, яка стала для неї другою батьківщиною. Дослідниця народилася 17  черв- ня 1926  року в родині сільської ін- телігенції в с.  Ладан Чернігівської області, середню школу закінчила в Кам’янці-Подільському, її моло- дість була обпалена війною, вищу філологічну освіту вона здобувала в нелегкий повоєнний час у Київському національному уні- верситеті імені Тараса Шевченка (1949). Після закінчення уні- верситету вчителювала, працювала редактором у видавництві дитячої літератури «Веселка». Більш ніж 50 років пов’язувала її доля з Інститутом мисте- цтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильсько- го НАН України, починаючи ще з 1954 року. Науковий шлях Наталії Сергіївни є фактично справжньою історією Інститу- ту. Їй пощастило працювати разом з незабутніми М. Т. Риль- ським, М. П. Стельмахом, Л. М. Ревуцьким, В. Касіяном та ба- гатьма іншими славними та відомими діячами української 17.06.1926 – 05.11.2013 http://www.etnolog.org.ua 301 культури. Вона пройшла шлях від аспірантки, науковим керів- ником її дисертації був саме поет-академік Максим Рильський, до завідувача відділу рукописних фондів, провідного науково- го співробітника відділу мистецтва та народної творчості зару- біжних країн, доктора філологічних наук, професора. Н.  Шумада  – автор багатьох монографій, підручників та хрестоматій з фольклору, наукових статей та упорядник чис- ленних збірників українського та болгарського фольклору 1. До кола її наукових інтересів входили передусім досліджен- ня болгарського фольклору в Україні та українсько-болгар- ських зв’язків, яким присвячено чимало її наукових праць. Її перша монографія «Українсько-болгарські фольклористичні зв’язки» (К., 1969) одразу привернула увагу колег в Болгарії, зокрема відомого фольклориста академіка Петра Динекова 2. Вона постійний автор і в болгарських наукових виданнях, зо- крема в журналі «Бьлгарски фолклор». Фундаментальне ви- дання болгарських народних пісень Півдня України, здійнене нею спільно з відомим болгарським фольклористом-музико- знавцем Н. Кауфманом, привернуло увагу дослідників євро- пейських країн. Н. Шумада була одним з найактивніших популяризаторів болгарської культури в Україні. Вона завжди знаходила час для надання наукових консультацій представникам болгар- ської меншини, зокрема Товариству «Радолюбіє», завжди ра- діла можливості допомогти людям з усієї України. Проте осо- блива радість світилася в її очах, коли до Києва приїжджали колеги із Софії. Це завжди було святом. До останніх днів вона не втрачала зв’язку з рідною Болга- рією, з фольклористами Катею Михайловою, Светлою Петко- вою. Її чоловік, відомий професор-ортопед Іван Володими- рович Шумада, згадує, як вона вільно володіла болгарською мовою, яка стала для неї такою ж рідною, як і українська, адже не можна не любити країну, народну культуру якої ти дослі- http://www.etnolog.org.ua 302 джуєш. Символічно, що останню її статтю було опублікова- но в Софії 3. Не випадково її наукова діяльність знайшла високу оцінку в Болгарії, вона стала кавалером ордена Кирила та Мефодія, нагороджена кількома медалями. Водночас постать Н. Шума- ди як науковця є авторитетною і в інших слов’янських краї- нах. Широковідомі її наукові монографії та розвідки, де вона виступає як фольклорист-славіст. Її порівняльні студії за- вжди торкаються актуальних проблем історії слов’янської фольклористики та побутування слов’янського фольклору в Україні. Її монографія «Сучасна пісенність слов’янських наро- дів України» (1981), яка була захищена як докторська дисерта- ція (1984), привернула увагу колег-славістів. Чимало років Н. Шумада брала участь у роботі міжнарод- них з’їздів славістів, була членом міжнародної Комісії з дослі- дження слов’янського фольклору при Міжнародному Комі- теті славістів. Неодноразово вона виступала також на таких представницьких міжнародних форумах, зокрема на конгре- сі Міжнародного Товариства дослідників етнології та фольк- лору (SIEF) в Лісабоні та Венеції. Наталія Сергіївна була та- кож доповідачем на 35-тій Міжнародній баладній конференції SIEF, що відбулася в Києві в ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України 2005 року. Проте Н. Шумада ніколи не була кабінетним ученим, незва- жаючи на значну кількість наукових праць та збірників, упо- рядкованих нею. Мені пощастило ще в студентські роки та на початку моєї праці в ІМФЕ ім. М. Т. Рильського об’їхати з нею майже всю Україну – від озера Лука на Волині до Кіровоградської облас- ті, від Півдня України, де на Одещині компактно проживає болгарське населення, до Закарпаття, де фольклор ми запи- сували в словацькому cелі прямо на кордоні. Н. Шумада ста- ла одним з перших моїх вчителів не тільки з методики зби- http://www.etnolog.org.ua 303 рання фольк лору, вона допомогла мені пізнати багатство української мови та історії. Завжди усміхнена та відкрита до людей, вона швидко знаходила спільну мову з носіями фольк- лору. У с. Затишшя Любомльського району на Волині ми за- писували фольклор майже до ранку. Усе село, яке складало- ся переважно з жінок, стояло в черзі, щоб заспівати бодай одну пісню. У Наталії Сергіївни Шумади була особлива, сповнена спі- вом душа, чудово поставлений голос, справжній артистизм, який поєднувався з природною жіночою красою. Тому ціну- вала людей, які вміли співати. Часто згадувала дочку своїх друзів – лікаря Ольгу Богомолець, її неповторний спів. Май- стерність співати Н. Шумада оцінювала як уміння вести впе- ред, бути справжнім патріотом України. Наталя Шумада, здавалося, була у своєму житті поза полі- тикою, але ніколи не була байдужою до власного народу, до України, за що в часи радянського тоталітаризму часто потер- пала. Вона пам’ятала про страшні звинувачення у підтримці українських «буржуазних націоналістів», за згадку про голод 1947 року на Півдні України та Бессарабії ледь не вилучили її книжку. Незважаючи на це, вона завжди старалася допомог- ти тим, кого за політичні переконання звільнили з Академії наук України, зокрема, як це сталося з фольклористом Васи- лем Микитовичем Скрипкою. В останні роки свого життя після втрати сина тяжко хво- ріла. Їй не була байдужа доля України, беззаконність злочин- ної влади. Н. Шумада завжди цікавилася справами в Інститу- ті, у відділі, де вона виростила цілу когорту учнів. Заповідала нам шанувати пам’ять славетного М. Т. Рильського, відвідува- ти його літературно-меморіальний музей, долучатися до Голо- сіївських читань. Н. Шумаду досі пам’ятають у багатьох країнах світу – від Болгарії до Далекого Сходу. Вона залишила світлу пам’ять http://www.etnolog.org.ua 304 про себе в далекому Новосибірську, де брала участь в екс- педиції в українські села і планувала видати збірник україн- ських пісень. Особливо теплі стосунки вона підтримувала з дослідниками української діаспори, з фольклористами Росії, Білорусі – Б. М. Кирданом, М.  І. Кравцовим, Н. С. Поліщук, А. І. Кулагіною, В. Є. Гусєвим, В. М. Гацаком, Г. О. Барташевич, К. П. Кабашніковим. Крім експедицій, мені пощастило бути з Н.  Шумадою також на міжнародних з’їздах славістів та конференціях. Вона, як і В.  А.  Юзвенко, яка створила та очолила в ІМФЕ НАН України відділ слов’янської фольклористики 1969 року, вважала, що виступи на конференціях – це неабияка школа для молодих учених. Без експедицій не може бути справж- нього фольклориста, а без конференцій  – самостійного на- уковця. Теорія має підкріплюватися практикою. Це стало настановою для наступних поколінь співробітників відді- лу мистецтва та народної творчості зарубіжних країн ІМФЕ НАН України. Хоча тепер можна лише з ностальгією згаду- вати стареньку машину, спеціально обладнану для експеди- цій, палатки біля озера, річки чи моря, де проживали її учас- ники, та старі портативні магнітофони, борщ чи рибну юшку, (рибу завжди ловив незабутній М. М. Гайдай), сирники й ва- реники, які в польових умовах майстерно готувала Наталя Сергіївна Шумада, завжди конкуруючи з Вікторією Арсенів- ною Юзвенко. В останні роки свого життя Н. Шумада з усмішкою запиту- вала, коли ж відділ поїде в експедицію – «мандрівочка пахне». Вона мала також рідкісне вміння передавати свої знання наступним поколінням фольклористів. Н.  Шумада була на- ставником цілої когорти кандидатів та докторів наук, а також численних студентів, майбутніх акторів та режисерів, будучи завідувачем кафедри та викладачем українського фольклору в Інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. http://www.etnolog.org.ua 305 Досвід Н. Шумади продовжують її учні, які працюють у різ- них вишах України, а також у Польщі, Канаді, Великобританії та Болгарії, яким вона передала не тільки прагнення до науко- вих знань, але й уміння любити свою країну і народ, де б вони не проживали. ПРИМІТКИ 1 Див.: Наталія Сергіївна Шумада. Бібліографічний покажчик праць 1960–2010 / упоряд. М. Дмитренко, Л. Вахніна. – К., 2010. 2 Шумада Н. Спомени за Петеръ Динеков // Спомени и размисли за Петър Динеков. 100 години от рождението му. – София, 2010. – 397 с. – С. 121–127. 3 Шумада Н. С. Българските фолклористи от първата половина на XIX век в Одеса // Български фолклор. Фолклористика в Украйна. – Со- фия, 2011. – Год. 37. – Кн. 3–4. – С. 25–34. http://www.etnolog.org.ua
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-72241
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0051
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:40:39Z
publishDate 2013
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format dspace
spelling Вахніна, Л.К.
2014-12-20T15:42:18Z
2014-12-20T15:42:18Z
2013
Спогади про Наталію Сергіївну Шумаду / Л.К. Вахніна // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 300-305. — укр.
XXXX-0051
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72241
5 листопада 2013 року не стало корифея української славістичної фольклористики Наталії Сергіївни Шумади.
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Слов’янський світ
Персоналії
Спогади про Наталію Сергіївну Шумаду
Article
published earlier
spellingShingle Спогади про Наталію Сергіївну Шумаду
Вахніна, Л.К.
Персоналії
title Спогади про Наталію Сергіївну Шумаду
title_full Спогади про Наталію Сергіївну Шумаду
title_fullStr Спогади про Наталію Сергіївну Шумаду
title_full_unstemmed Спогади про Наталію Сергіївну Шумаду
title_short Спогади про Наталію Сергіївну Шумаду
title_sort спогади про наталію сергіївну шумаду
topic Персоналії
topic_facet Персоналії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72241
work_keys_str_mv AT vahnínalk spogadipronatalíûsergíívnušumadu