Гендер і „держава загального добробуту” в країнах Західної Європи
Стаття присвячена проблемі досягнення гендерної рівності в процесі розбудови демократичної політичної системи. Використано дані з політичної практики країн Західної Європи....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Політичний менеджмент |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72298 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Гендер і „держава загального добробуту” в країнах Західної Європи / В. Ященко // Політичний менеджмент. — 2008. — № 3(30). — С. 128-140. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859902348562792448 |
|---|---|
| author | Ященко, В. |
| author_facet | Ященко, В. |
| citation_txt | Гендер і „держава загального добробуту” в країнах Західної Європи / В. Ященко // Політичний менеджмент. — 2008. — № 3(30). — С. 128-140. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Політичний менеджмент |
| description | Стаття присвячена проблемі досягнення гендерної рівності
в процесі розбудови демократичної політичної системи.
Використано дані з політичної практики країн Західної
Європи.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:57:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
„Аутсайдери” Франція 3,40
Люксембург 3,10
Німеччина 3,07
Ірландія 2,50
Іспанія 2,09
Велика Британія 2,03
Італія 2,00
Греція 1,83
Португалія 1,83
Низькі рейтинги Греції і Португалії дозволяють стверджувати, що в цих
країнах політика рівності перебуває в зародковому стані. Незважаючи на
те, що за типологією Дж. Еспінг-Андерсена вони з певними зауваженнями
потрапляють до групи ліберальних режимів, таке порівняння не зовсім
відповідає реальній ситуації.
Аналіз державної політики, з одного боку, і політики рівності, з іншого,
однозначно свідчить, що з точки зору будь-якої класифікації країни
Північної Європи є безперечними „лідерами” в обох сферах. Найвищі
рейтингові оцінки щодо дотримання принципу рівності мають лютеранські
соціал-демократичні держави. Причому в цих країнах кращі показники
досягнуті як відносно рівності жінок в отриманні соціальних благ, так і
відносно їх участі в політичному житті (таблиця 4)
Таблиця 4
Дотримання принципу рівності: рейтинги країн [4, с. 32]
Рейтинг Віросповідання Ідеологія Рівень
розвитку
Країна
Вищий Лютеранство Соціал-
демократія
Високий Швеція, Норвегія,
Фінляндія, Данія
Середній Змішане
(католицизм/
протестантизм)
Християнська
демократія
Високий Нідерланди,
Австрія,
Люксембург,
Німеччина
Нижчий
середнього
Переважно
католицизм
Квазі-
консервативна
Різний
(високий/
низький)
Бельгія, Ірландія,
Франція, Іспанія,
Італія, Велика
Британія
Нижчий Католицизм і
православ’я
Консервативна Низький Греція, Португалія
Всередині кожної групи країн можуть спостерігатися певні відхилення
в рівні витрат на соціальну політику. Однак можна помітити тенденції до
розвитку серед деяких країн. Наприклад, Нідерланди наближаються до
137
групи скандинавських держав за такими показниками, як запровадження
електоральних квот для жінок. Португалія, Іспанія, Греція та Італія
схожі з Великою Британією, оскільки державна політика забезпечення
рівності в них носить обмежений характер з різних причин (ідеологічних,
релігійних тощо).
Ірландія найбільш органічно вписується у „змішану” групу,
представлену північними і південними європейськими державами, що
мають рейтинги на рівні нижче середнього. Їх рейтинг визначається тим,
що там не спостерігається активної політики у сфері забезпечення рівності,
котра проявляється насамперед у недостатній участі жінок в суспільному і
політичному житті. При цьому у Франції та Італії спостерігається правова
колізія: законодавчі акти, що передбачають запровадження квот для жінок
при виборах до парламенту, були визнані такими, що не відповідають
конституційним нормам.
Наведена вище класифікація є певним кроком до створення типології
країн за дотриманням принципу рівності. Вона відображає лише певний
часовий зріз, що фіксує як поступ, так і неминучий регрес у цій сфері.
Проте ця класифікація забезпечує основу для вироблення досконаліших
типологій і може служити інструментом для моніторингу рейтингів країн
стосовно дотримання в них принципу рівності.
Відповідно до принципу рівності статей (гендерної рівності), економічні,
політичні і соціальні ресурси повинні розподілятися між чоловіками й
жінками на рівній основі. Дискримінація за статевою ознакою проявляється
в нерівності можливостей статей у багатьох сферах діяльності. Водночас
поняття рівності статей ширше, ніж категорія рівності прав на певний
рівень добробуту, хоч вони часто і перетинаються. Крім того, політика
досягнення рівності в обох сферах засновується на неоднакових критеріях,
має різні рівні залучення населення і механізми реалізації. У основі
права на певний рівень добробуту лежить право на отримання соціальної
підтримки, тоді як рівність статей включає в себе крім рівних прав на
соціальне забезпечення ще й рівність можливостей. Йдеться про рівні
права жінок і чоловіків на участь в таких сферах, як освіта, фінанси,
ЗМІ, державне управління тощо. Більше того, політика держави, що
формується переважно представниками однієї статі, не може відповідати
потребам усіх громадян. Отже занижене представництво жінок в органах,
що ухвалюють політичні рішення, є ще однією вадою сучасних ліберальних
демократій, що можна спостерігати в більшості країн світу.
Таким чином, існують різні типології держав загального добробуту,
або соціальних держав. У залежності від того, який підхід практикується
у сфері соціального забезпечення населення, можна виокремити такі
різновиди держав: 1) „залишковий” – держави, що надають мінімальні
гарантії соціальної допомоги; 2) „інституціональний” – держави,
що забезпечують певний рівень підтримки. „Залишковий” принцип
відрізняється від „інституціонального” тим, у яких сферах держава
втручається в гендерне регулювання [4, с. 22].
138
Останнім часом підходи до типологізації держав загального добробуту
отримали подальший розвиток. Пропонуються класифікації за цілою
низкою нових ознак: ідеологічне настановлення, географічне положення,
мова, релігія, етнічна приналежність тощо. Однак ці класифікації
засновуються переважно на економічній спроможності держави, при
цьому ігнорується нерівний доступ жінок до громадської і політичної
діяльності, до участі у владних структурах і прийнятті рішень.
Нині реалізація принципу рівності поступово стає невід’ємним
атрибутом державної політики в усьому світі. Однак ставлення до цієї
проблематики з боку урядів європейських країн постійно змінюється,
про що свідчить практика створення і подальшого скасування міністерств
і відомств, відповідальних за проведення політики рівності статей.
Водночас застосування принципу рівності стало поширюватися на все
більшу кількість проявів дискримінації як в окремих сферах діяльності,
так і відносно різних груп людей. Членство в міжнародних організаціях
сприяло усвідомленню важливості феномена дискримінації, що знайшло
відображення в національних законодавствах. Уряди різних країн
проводять на даному етапі політику рівності, виходячи з власних уявлень,
беручи до уваги характерні для певного суспільства соціально-культурні,
економічні й політичні стереотипи. Для пояснення поточних і прогнозу
майбутніх тенденцій, так само, як і для привернення уваги громадськості
до найбільш перспективних стратегій важливий поглиблений аналіз,
порівняльні дослідження, побудова класифікацій і теоретичне
узагальнення з даної проблематики.
Насамкінець можна зробити наступні висновки. Як відзначають
деякі дослідники, держава загального добробуту за своєю природою
будується за принципом виключення, тобто вона існує тільки для
замкнутого суспільства громадян певної країни. Будь-яке розширення
кола одержувачів соціальних благ за межами її безпосередніх членів
неминуче призводить до руйнування самої системи.
Система соціального захисту, що асоціюється з поняттям держави
загального добробуту, отримала розвиток у повоєнний період, досягла
розквіту у 1970-ті роки, у 1980-ті увійшла до смуги кризи, в 1990-ті роки
зазнала певного реформування. Саме характер цих реформ змушує
деяких дослідників говорити про занепад чи навіть зникнення держави
загального добробуту. Але можна прогнозувати, що індивідуальний
добробут прийде на зміну добробуту, гарантованого державою. Тобто
кожна людина стане відповідальною за власне благополуччя. Скорочення
соціального забезпечення в розвинених країнах може призвести до
серйозних соціальних проблем, подальшого зростання євроскептицизму,
проте в країнах з відносно низьким рівнем забезпечення може відбутися
розширення зони соціальної допомоги і об'єму соціального захисту. Та в
будь-якому випадку ще рано говорити про занепад держав загального
добробуту.
139
Лiтература:
1. Гендерні аспекти державної служби: Моногр. / За заг. ред. Б.
Кравченка. – К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2002. – 335 с.
2. Гонюкова Л. В. Гендерна методика в аналізі державної політики //
Збірник наукових праць УАДУ. - 2003. – Вип. 1 – С. 190 – 201.
3. Дериглазова Л. В. Закат социальной Европы? // Международный
альманах „Європа”. Вып. 3. Тюмень: Изд-во Тюменского государственного
университета, 2003. – http:// www.tempus.isu.ru/learn_mat.html
4. Обеспечение равенства полов: политика стран Западной Европы /
Под ред. Ф. Гардинер. – М.: Идея-Пресс, 2000. - 312 с.
5. Політологічний словник. / За ред. проф. В. І. Астахової та проф. М. І.
Панова. –Х.: Прапор, 1997. - 199 с.
6. Esping – Andersen, G. The Tree Worlds of Welfare Capitalism. –
Cambridge. Polity Press. – 1990.
7. Leira, A. Models of Motherhood, Welfare State Policies and Everyday
Practices: The Scandinavian Experience. Oslo: Institute for Social Research.
- 1989. –http://www.samfunnsforsking.no
140
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-72298 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-1873 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:57:50Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ященко, В. 2014-12-21T09:23:48Z 2014-12-21T09:23:48Z 2008 Гендер і „держава загального добробуту” в країнах Західної Європи / В. Ященко // Політичний менеджмент. — 2008. — № 3(30). — С. 128-140. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2078-1873 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72298 Стаття присвячена проблемі досягнення гендерної рівності в процесі розбудови демократичної політичної системи. Використано дані з політичної практики країн Західної Європи. uk Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Політичний менеджмент Гендерні дослідження Гендер і „держава загального добробуту” в країнах Західної Європи Article published earlier |
| spellingShingle | Гендер і „держава загального добробуту” в країнах Західної Європи Ященко, В. Гендерні дослідження |
| title | Гендер і „держава загального добробуту” в країнах Західної Європи |
| title_full | Гендер і „держава загального добробуту” в країнах Західної Європи |
| title_fullStr | Гендер і „держава загального добробуту” в країнах Західної Європи |
| title_full_unstemmed | Гендер і „держава загального добробуту” в країнах Західної Європи |
| title_short | Гендер і „держава загального добробуту” в країнах Західної Європи |
| title_sort | гендер і „держава загального добробуту” в країнах західної європи |
| topic | Гендерні дослідження |
| topic_facet | Гендерні дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72298 |
| work_keys_str_mv | AT âŝenkov genderíderžavazagalʹnogodobrobutuvkraínahzahídnoíêvropi |