Інвестиційний потенціал економічного зростання
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2001 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2001
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72389 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інвестиційний потенціал економічного зростання / І. Лукінов // Вісн. НАН України. — 2001. — № 4. — С. 13-14. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859979137555365888 |
|---|---|
| author | Лукінов, І. |
| author_facet | Лукінов, І. |
| citation_txt | Інвестиційний потенціал економічного зростання / І. Лукінов // Вісн. НАН України. — 2001. — № 4. — С. 13-14. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-07T16:25:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
Вісник НАН України. N4 2001
І.ЛУКІНОВ,
академік НАН України,
директор Інституту економіки НАН України
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Процеси відтворення і кругообороту капіталу, сталого науково-технологічного і
соціально-економічного розвитку ґрунтуються виключно на інвестиційно-інноваційній
діяльності та економічному інтересі, без яких взагалі прогресивних зрушень не може бути.
Надійні джерела, обсяги і структура вкладень під виконання загальнодержавних,
регіональних і місцевих програм ефективного розвитку, конкретних технологічних та
науково-інвестиційних проектів, а також бізнес-планів діяльності організаційно-
управлінських систем з їх різними структурними комбінаціями і роботою окремих
приватних підприємців мають забезпечувати їх конкурентоспроможність не тільки на
внутрішніх, а й на зовнішніх ринках.
Активізація підприємництва прискорює формування новітніх господарських і фінансових
систем, а також прогресивні зрушення, що підсилюють реальний ефект. Якщо ж його
немає, то економічні реформи, як би активно вони не пропагувалися, рекламувалися і
здійснювалися, залишаються пустим базіканням. Трансформаційні процеси за моделями
руйнації діючих господарських структур без випереджаючої або хоча б одночасної заміни
їх новими конкурентоспроможними взагалі не відповідають інтересам держави,
суспільства, конкретних товаровиробників і споживачів.
Фундаментальна теорія розширеного відтворення — міцна основа інвестиційної політики
будь-якої держави. Незважаючи на мінливість умов і сукупних факторів, природа
інвестиційних нагромаджень, як у внутрішніх, так і у зовнішніх джерелах інвестування,
проявляється закономірно, безпосередньо у відтворювальних циклах (довго- і
короткострокових). Нагромадження можуть прибирати найрізноманітніших форм
вартісного і фізичного приросту (в грошових і трудових одиницях, індексах, процентах
тощо). Проте економічна сутність їх однозначна — характеристика достовірності
приросту капіталотворення. Дослідження свідчать, що найнадійнішим інвестиційним
джерелом в умовах України були й залишаються внутрішні нагромадження. Саме за їх
рахунок, як це відбувалося й раніше, у 1999—2000 рр. почалося економічне пожвавлення і
навіть перехід окремих вітчизняних виробництв у стадію економічного зростання,
незважаючи на вкрай обмежені іноземні інвестиції.
Власне відтворення формує реальні можливості, по-перше, для стопроцентного
повернення у черговий фондооборот амортизаційних відрахувань; по-друге, для
забезпечення в умовах прибуткового товаровиробництва додаткового поповнення фондів
капіталотворення за рахунок відрахувань до нього мінімум четвертої частини чистого
доходу (прибуток + рента) для сталого розвитку передбачуваними темпами (під приріст
нових і модернізацію діючих фондів). Інакше кажучи, самовідтворення приховує в собі
внутрішні нагромадження на чергові цикли соціально-економічного зростання. Це ж
стосується й процентної політики щодо діяльності банківсько-фінансової системи і ринку
цінних паперів. Їх слід жорстко орієнтувати у відтворювальне русло, перекривши
протизаконні канали для фінансових потоків, які дають змогу підприємцям-олігархам
наживатися, грабуючи національну економіку країни. Боротьба силових структур з цими
вкрай негативними явищами поки що гарантованих успіхів не приносить.
Власне товаровиробництво у нас взагалі доведене до збиткового стану. Тобто воно не має
ні прибутку, ні ренти і навіть не відшкодовує поточних витрат, продовжуючи
функціонувати тільки за рахунок невигідних (високопроцентних) кредитних ресурсів або
залучення іноземних кредиторів, або максимального скорочення непродуктивних витрат
тощо. Таким господарським системам і приватним підприємцям доводиться йти шляхом
відрахування частини коштів від загальних грошових надходжень в інвестиційні
нагромадження, хоча для цього доводиться додатково урізати якісь статті затрат, чи то не
платити заробітну плату, чи не здійснювати витрати на соціальні потреби, відмовлятися
від ремонту і купівлі виробничих ресурсів, без яких можна поки що обійтися. Тим самим
цілеспрямована й всебічно обґрунтована система грошово-вартісного й фізичного
розподілу ресурсів підривається. Одночасно посилюється «втеча» грошового капіталу,
його проходження поза державним, банківсько-фінансовим, господарським і митним
контролем. Йдеться по суті про поступовий спад системи господарювання, якого не
можна допускати, бо він пов'язаний з регресивними тенденціями.
Важливою складовою інвестиційних нагромаджень є банківські кредити, як власних, так і
зовнішніх кредиторів. Орієнтація лише на зовнішні джерела інвестування поки що себе не
виправдовує, бо вони для масштабів України, по-перше, вкрай обмежені, по-друге,
використовуються не завжди за призначенням і з необхідною віддачею, по-третє —
супроводжуються різними вимогами, що не відповідають національним інтересам
держави.
В результаті загальне зростання зовнішньої заборгованості країни за останні десять років
перевищило реальну вартість об'єктів, які заново створені або кардинально модернізовані
за рахунок зовнішніх інвестицій.
Тим часом дослідження західних і вітчизняних учених однозначно доводять, що в умовах
виконання науково обґрунтованих інвестицій них програм і проектів конкретних об'єктів
закономірним є прямий кореляційний зв'язок між темпами інвестицій і приростом ВВП і
НД. При цьому приріст товарів і доходів здебільшого випереджає темпи одночасних і
поточних вкладень, що гарантує своєчасне їх повернення з прибутком.
Звідси й критерій вибору інвестиційних пріоритетів. Ті сфери діяльності, які не здатні
стати прибутковими з урахуванням необхідно го часового лагу, виявляються
неефективними для активного інвестування. Вони не можуть стати пріоритетними, аж
доки за рахунок додаткового приросту знань та відповідних інвестиційно-інноваційних
вливань не підтягнуться до належного технологічного рівня і не перетворяться на
конкурентоспроможні. В той же час нинішні високоефективні виробництва завтра можуть
стати збитковими, якщо не стежитимуть за ринковою кон'юнктурою, технологічним,
соціально-економічним та організаційно-управлінським оновленням. У такому стані
опинилася нині наша чорна металургія, технологію якої треба кардинально
вдосконалювати і оновлювати, щоб не втратити вітчизняних позицій на зовнішніх і
внутрішніх ринках. Це ж стосується і ряду галузей машинобудування та енергетики.
На особливу увагу заслуговує застосування новітніх біотехнологій у системі АПК.
Реформуючи його з позицій трансформації відносин власності, не слід забувати про
новітні досягнення у селекційно-племінній справі, використанні генної інженерії, боротьбі
з хворобами, шкідниками і бур'янами, про своєчасний комплексний обробіток ґрунту і
збирання врожаю. Перехід на приватну форму власності аж ніяк не знімає проблему
механізованого технологічного забезпечення високопродуктивної праці з метою
збільшення обсягу і підвищення якості продуктів харчування. Йдеться про досягнення в
найближчі роки гарантій продовольчої безпеки України. Безумовно, це потребує
зростання інвестицій у цю сферу мінімум у п'ять разів. І таке зростання може бути
забезпечене внутрішнім відтворювальним процесом, якщо сконцентрувати на ньому увагу
державної агропродовольчої політики.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-72389 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:25:09Z |
| publishDate | 2001 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лукінов, І. 2014-12-22T16:58:09Z 2014-12-22T16:58:09Z 2001 Інвестиційний потенціал економічного зростання / І. Лукінов // Вісн. НАН України. — 2001. — № 4. — С. 13-14. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72389 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Економіка Інвестиційний потенціал економічного зростання Article published earlier |
| spellingShingle | Інвестиційний потенціал економічного зростання Лукінов, І. Економіка |
| title | Інвестиційний потенціал економічного зростання |
| title_full | Інвестиційний потенціал економічного зростання |
| title_fullStr | Інвестиційний потенціал економічного зростання |
| title_full_unstemmed | Інвестиційний потенціал економічного зростання |
| title_short | Інвестиційний потенціал економічного зростання |
| title_sort | інвестиційний потенціал економічного зростання |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72389 |
| work_keys_str_mv | AT lukínoví ínvesticíiniipotencíalekonomíčnogozrostannâ |