Інституційні механізми підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва
У статті досліджено закордонний досвід впровадження інституційних механізмів підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва та запропоновано адаптацію для вітчизняних умов механізму «дорожніх карт». The article investigates foreign institutional mechanisms more efficient use o...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічні інновації |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
2014
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72402 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інституційні механізми підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва / А.І. Бутенко, Н.Л. Шлафман // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 43-50. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860112998310346752 |
|---|---|
| author | Бутенко, А.І. Шлафман, Н.Л. |
| author_facet | Бутенко, А.І. Шлафман, Н.Л. |
| citation_txt | Інституційні механізми підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва / А.І. Бутенко, Н.Л. Шлафман // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 43-50. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічні інновації |
| description | У статті досліджено закордонний досвід впровадження інституційних механізмів підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва та запропоновано адаптацію для вітчизняних умов механізму «дорожніх карт».
The article investigates foreign institutional mechanisms more efficient use of the potential of small businesses and suggests adaptation to local conditions, the mechanism of "road maps".
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:34:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК (330.43+334.722)338.49
ІНСТИТУЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Бутенко А.І., Шлафман Н.Л.
У статті досліджено закордонний досвід впровадження інституційних
механізмів підвищення ефективності використання потенціалу малого
підприємництва та запропоновано адаптацію для вітчизняних умов
механізму «дорожніх карт».
Розвиток малого та середнього підприємництва (МСП) в економічно
розвинених країнах йде більш швидкими темпами, органи влади розроб-
ляють спеціальні програми підтримки та надають широкий спектр пільг. У
багатьох розвинених країнах МСП відіграє дуже важливу економічну і
соціальну роль та являє собою середній клас, який слугує базою для стабі-
льного розвитку економіки, а також забезпечує зайнятість більшості насе-
лення. У цих країнах 50-70 % ВВП виробляється саме малими та середні-
ми підприємствами.
Найчастіше можна виділити два методи здійснення державного ре-
гулювання МСП: адміністративно-відомчий (пряме фінансування: дотації,
гранти, субсидії, податкові пільги, інвестиційні пільги тощо) і програмно-
цільовий метод (держава виступає в якості замовника на продукцію (робо-
ти, послуги) МСП). При цьому держава реалізує ці методи за допомогою
наступних інституційних механізмів: нормативно-правова база, спеціалі-
зовані інститути, державні програми.
За міжнародною практикою підтримки МСП в розвинутих країнах
простежуються такі тенденції:
– уряди більшості країн світу розглядають сприяння розвитку
МСП як основу державної економічної політики, щорічно ініціюючи чис-
ленні державні програми вартістю в десятки мільярдів доларів;
– основними інструментами підтримки є фінансова та інфраструк-
турна, а також консалтинг, інформаційна підтримка, сприяння експорту;
– основними цілями програм підтримки МСП є створення нових
підприємств, підтримка інновацій та використання нових технологій, під-
вищення конкурентоспроможності продукції, особливо на світових рин-
ках, створення нових робочих місць, розвиток окремих регіонів і галузей;
– законодавство у багатьох країнах спрямоване на зниження адмі-
ністративних бар'єрів, правове регулювання здійснюється переважно через
норми прямої дії, встановлені в законах, а не підзаконних актах, прово-
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
43
диться активна антимонопольна політика, приймаються заходи з припи-
нення недобросовісної конкуренції по відношенню до МСП;
– у країнах культивується принцип кооперування великих, малих і
середніх підприємств, причому вони взаємно доповнюють один одного,
особливо у сфері спеціалізації окремих виробництв і в інноваційних роз-
робках.
Однак, в сучасних умовах України, при наявності колосального де-
фіциту бюджетів різних рівнів, виникає проблема визначення пріоритетів
державної підтримки малого та середнього підприємництва, тобто необ-
хідно враховувати при розробці регіональних стратегій та механізмів реа-
лізації державної політики у сфері підтримки МСП місцеві особливості
територій (муніципальних утворень).
Так, на розвиненій в економічному плані території навряд чи варто
фінансово підтримувати традиційні види підприємництва – торгівлю,
громадське харчування, побутові послуги населенню, а, навпаки, необхід-
но стимулювати створення виробничих, інноваційних компаній високоте-
хнологічного сектора економіки.
У сільській та економічно нерозвиненій місцевості (так званих де-
пресивних регіонах) варто звернути увагу на підтримку підприємництва в
таких сферах, як сільське господарство, побутове обслуговування насе-
лення, торгівля (наприклад, оптова), громадське харчування, придорожній
сервіс, тобто формувати умови для розвитку соціального підприємництва.
Складається ситуація, коли державні органи влади озвучують масш-
табні плани і стратегії розвитку підприємництва, спрямовуючи бюджетні
асигнування на підтримку сектора МСП, але необхідного ефекту застосо-
вані механізми (Національна та регіональні програми підтримки та розви-
тку МСП) не дають. Через відсутність узгодженого підходу до формуван-
ня державної політики у сфері МСП, а також ефективної стратегії, засобів
і ресурсів нормативні акти часто залишаються на папері і не реалізуються.
Важливі ініціативи в галузі інноваційної політики, доступу до фінансу-
вання та засобів підтримки МСП так і не були здійснені через відсутність
політичної волі та / або брак фінансування [1].
Таким чином, в умовах трансформації системи державної підтримки
підприємництва необхідний інструмент, що дозволяє ув'язати конкретні
ресурсні можливості країни (ресурсний потенціал) з підприємницьким по-
тенціалом населення, причому передбачає активне залучення в цей процес
органів влади. Фактично, мова йде про необхідність реалізації проекту з
Форсайту МСП з метою обґрунтування можливих підприємницьких ніш.
У рамках Форсайту широке поширення набувають так звані «дорож-
ні карти». У загальному випадку дорожні карти націлені на інформаційну
підтримку процесу прийняття управлінських рішень з розвитку об'єкта
картування. Але існують специфічні цілі, які виділяються деякими вчени-
44 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
ми, а саме: вирішення проблеми об'єкта (це локальні дорожні карти) або
інноваційний розвиток об'єкта (ці дорожні карти носять, як правило,
більш масштабний, міждисциплінарний характер) [2].
Дорожня карта є «м'яким» інструментом прогнозування та держав-
ного управління розвитком суб'єкта картування, сьогодні даний інстру-
мент використовується не тільки владою розвинутих країн, а й російськи-
ми корпораціями й органами державної влади: так, в умовах Російської
Федерації здійснюється розробка дорожніх карт розвитку середнього та
малого бізнесу на основі діючих програм і концепцій розвитку підприєм-
ництва (наприклад, Дорожня карта розвитку малого та середнього бізнесу
до 2020 року, розроблена у Росії, «Дорожня карта бізнесу 2020», розроб-
лена у Казахстані).
При всій відмінності визначень, результатом картування виступає
графічне представлення, яке охоплює найважливіші вузли розвитку
(пройдені, справжні і майбутні кроки у розвитку), з'єднані причинними
або тимчасовими «ланцюжками». При цьому у рамках дорожнього карту-
вання розділяють дві цілі:
– передбачення і планування розвитку ситуації, на різних технологі-
чних, соціальних, економічних і політичних рівнях;
– управління процесом досягнення поставлених стратегічних за-
вдань (конструювання майбутнього) [3].
Дорожні карти, наприклад, розроблені та впроваджені у РФ, як пра-
вило, включають цілі дорожньої карти, цільові індикатори, які повинні
бути досягнуті в результаті їх реалізації, а також план заходів. Наприклад,
до цілей дорожньої карти «Покращення якості регуляторного середовища
для бізнесу», затвердженої у червні 2013 р., віднесені: заміна в окремих
галузях економіки надлишкових та (або) неефективних адміністративних
механізмів державного регулювання альтернативними ринковими механі-
змами; розширення використання інформаційних технологій при взаємодії
держави з підприємцями; оптимізація структури та ведення державних
реєстрів, включення відомостей у державні реєстри та надання таких ві-
домостей; зниження витрат підприємців, що виникають у зв'язку з надан-
ням звітності, а також надання певних преференцій у цьому відношенні
для МСП; зниження витрат підприємницького співтовариства, пов’язаних
з надмірним регулюванням в окремих галузях; вироблення механізмів
оцінки якості регуляторного середовища; стимулювання залучення відхо-
дів виробництва і споживання в господарський оборот. Предметом цієї
«дорожньої карти» є оптимізація механізмів державного регулювання, в
тому числі шляхом підвищення ефективності контрольно-наглядової дія-
льності при зниженні трудових витрат на її проведення для підприємців.
В якості цільових індикаторів в дорожніх картах використовуються
ті чи інші економічні та соціальні показники (обсяг виробництва, обсяг
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
45
споживання, обсяг експорту тощо, показники стану здоров'я, число патен-
тів тощо), а також показники міжнародних рейтингів (DoingBusiness, рей-
тинг якості державного регулювання (RQ), рейтинг конкурентного сере-
довища PMR (Product Market Regulation) для країн ОЕСР та ін.).
В результаті, у рейтингу Світового банку «Ведення бізнесу-2013»
Росія піднялася на 41 позицію за показником «Податкове адмініструван-
ня» порівняно з 2011 роком – найістотніший прогрес серед всіх країн G20
[4]. Наприклад, кількість процедур, необхідних для відкриття бізнесу,
скоротилася з 9 у 2011 році до 8 в 2012. При цьому час, що витрачається
на відкриття бізнесу, за аналогічний період скоротився з 29 до 18 днів, а
витрати знизилися з 2,6% від середнього доходу в 2010 році до 2,0% в
2012 році. Середня кількість часу на рік, потрібного підприємцям для ви-
рішення податкових питань, скоротилася з 290 до 177 годин, завдяки чому
представники бізнесу отримали близько трьох додаткових тижнів для
більш продуктивної діяльності.
У свою чергу, в плані заходів зазначаються виконавці, строки, види
документів та очікувані результати. Значна частина перерахованих в до-
рожніх картах заходів стосується нормотворчої діяльності.
Звичайно, дорожні карти як управлінська технологія, метод плану-
вання управлінської діяльності можуть сприяти вдосконаленню державно-
го адміністрування, але тільки в тому випадку, якщо в них закріплені кон-
кретні практичні заходи, які дозволять змінити стан об'єкта; якщо вони
вказують точки прийняття ключових управлінських рішень, у тому числі з
урахуванням змін в керованому об'єкті; а також якщо в дорожніх картах
передбачені альтернативні варіанти дій у разі виникнення ризиків. Але
найголовніше, щоб заходи, намічені цими дорожніми картами, неодмінно
виконувалися. Тому необхідним є розробка та затвердження порядку кон-
тролю реалізації дорожніх карт, який має включати: щомісячне введення й
актуалізацію даних з моніторингу та контролю реалізації дорожньої карти,
з оцінкою досягнутих результатів заходів і з додатком розроблених і при-
йнятих нормативних правових актів та інших документів, які впливають
на практику правозастосування в системах моніторингу та контролю;
представлення щоквартальної інформації про хід реалізації планів з дода-
тком розроблених і прийнятих нормативних правових актів та інших до-
кументів, що впливають на практику правозастосування; у разі недосяг-
нення очікуваного результату, подання пропозицій з доопрацювання і до-
повнення планів, спрямованих на досягнення очікуваного результату.
Таким чином, далеко не будь-який план заходів може розглядатися в
якості дорожньої карти, що здатна стати інформаційною складовою при-
йняття ефективних управлінських рішень, які дозволяють вивести держа-
вне адміністрування на новий рівень.
46 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
Дорожня карта повинна звести разом цілі, логіку, механізми реалі-
зації та ключові елементи управління. Елементами дорожньої карти
мають бути [5]:
– структурований набір індикаторів і завдань, досягнення яких веде до
досягнення спільної мети і дозволяє відстежувати впровадження ініціативи;
– набір заходів, результати впровадження яких забезпечують досяг-
нення цільових індикаторів;
– чітка відповідальність (має бути єдина відповідальна особа);
– опис необхідних для реалізації ресурсів і ризиків впровадження;
– відстеження основних параметрів ініціативи;
– досягнення поставлених цілей і завдань;
– виконання бюджету проекту;
– своєчасність впровадження ініціативи;
– план комунікації.
Вимоги до формату та змісту дорожньої карти:
– обмежена кількість цілей забезпечить можливість контролю: має
бути одна мета верхнього рівня та 3 підцілі;
– кожний захід має бути пов'язаний з досягненням конкретної мети і
включає ряд проектів за напрямками;
– є одна відповідальна особа, що відповідає за впровадження ініціа-
тиви;
– мають вказуватися як грошові, так і не грошові ресурси;
– форма відстеження основних параметрів має бути наочна і проста в
застосуванні;
– план комунікації має даватися на верхньому рівні, більш детальний
опис розробляється окремим документом.
Отже, оптимальним інструментом для впровадження запропонова-
них нами раніше інституційних механізмів підвищення ефективності ви-
користання потенціалу малого підприємництва у забезпеченні сталого ро-
звитку, як Українського Причорномор’я, так і національної економіки в
цілому, є дорожні карти.
Наші дослідження довели, що основними напрямками при розробці
Дорожньої карти розвитку сектору малого та середнього підприємництва
мають бути:
1. Підвищення доступності фінансових ресурсів в секторі малого та
середнього підприємництва. У рамках даного напрямку необхідно реалі-
зувати наступний комплекс заходів:
− оптимізацію системи мікрофінансування;
− підвищення ефективності діючого механізму надання гарантій під
кредити, що залучаються суб'єктами МСП;
− розробку і реалізацію ефективних заходів, спрямованих на субси-
дування відсотків по кредитах, що залучаються суб'єктами МСП;
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
47
− залучення комерційних банків до реалізації заходів з підтримки
МСП (особливі умов кредитування за умови отримання державної підт-
римки, відстрочка платежів тощо).
2. Надання підтримки суб'єктам МСП, що розпочинають діяльність.
Даний напрямок робіт дозволить створити сприятливі умови для початку
власної справи і має передбачати наступні заходи:
− розробка спеціальної програми підтримки, орієнтованої на суб'єк-
тів МСП - початківців;
− виділення квот МСП - початківцям, які беруть участь у конкурсах
(аукціонах) на укладення державного або муніципального контракту;
– розвиток механізмів франчайзингу.
3. Розвиток і підвищення ефективності діяльності інфраструктури
підтримки малого та середнього підприємництва. Даний напрямок робіт, в
першу чергу, спрямований на підвищення ефективності використання на-
явної в даний час інфраструктури підтримки підприємництва, а також ра-
ціональне, з точки зору соціально-економічного розвитку, розміщення но-
вих об'єктів інфраструктури. У зв'язку з чим має передбачатися:
− впровадження механізму оцінки ефективності діяльності об'єктів
інфраструктури підтримки малого та середнього підприємництва;
− реалізація заходів, спрямованих на залучення резидентів у діючі
об'єкти інфраструктури;
− розробка концепції створення нових об'єктів інфраструктури;
− субсидування витрат муніципальних утворень на створення об'єк-
тів інфраструктури підтримки МСП;
− розробка довгострокових програм розвитку об'єктів інфраструк-
тури, спрямованих на диверсифікацію їх діяльності.
4. Розвиток кадрового потенціалу суб'єктів малого та середнього пі-
дприємництва. Даний напрямок робіт вирішить проблему дефіциту квалі-
фікованих кадрів, зайнятих в секторі МСП. У рамках напрямку має перед-
бачатися:
− розробка та впровадження ефективних заходів, стимулюючих підпри-
ємців підвищувати кваліфікацію своїх фахівців з ключових галузей знань;
− розробка та впровадження супровідних програм навчання для
представників сектора МСП в залежності від потреб у знаннях на кожному
етапі розвитку підприємства;
− створення комплексної (дистанційні форми – «віртуальний» уні-
верситет, вебінари і очні форми – одно- і багатоденні семінари) системи
навчання (підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки кадрів) з
метою забезпечення суб'єктів малого та середнього підприємництва висо-
кокваліфікованими кадрами.
5. Стимулювання інноваційної активності суб'єктів малого та середнього
підприємництва. Даний напрямок роботи передбачає формування сприятли-
48 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
вих умов для створення малих інноваційних компаній у пріоритетних галузях
економіки, а також стимулювання діючих суб'єктів МСП на запровадження
інноваційних технологій і технологічну модернізацію виробництва. У рамках
даного напрямку робіт мають бути заплановані такі заходи:
− субсидування витрат, пов'язаних з інноваційною діяльністю су-
б'єктів МСП;
− залучення позабюджетних джерел фінансування заходів підтрим-
ки суб'єктів МСП, що реалізуються в регіонах (інвестиційно-венчурні фо-
нди, тощо);
− підготовка пропозицій щодо запровадження податкових пільг для
МСП, що реалізують НДДКР (на підставі понесених витрат, наявності до-
кумента, що підтверджує права на податкову пільгу).
6. Підвищення доступності енергетичних ресурсів для сектора мало-
го та середнього підприємництва. Даний напрямок робіт покликаний ніве-
лювати проблему доступності та дорожнечі енергетичних ресурсів для се-
ктора МСП. В рамках даного заходу має передбачатися: розробка та впро-
вадження ефективної системи субсидування витрат об'єктів інфраструкту-
ри підтримки МСП, а також суб'єктів МСП в частині: приєднання до ме-
реж газо- і енергопостачання; реалізації заходів з будівництва та запуску в
експлуатацію автономних пунктів теплопостачання (власні генератори,
котельні, печі з утилізації відходів з попутною енергогенерацією – елект-
роенергія, теплоенергія тощо); реалізації заходів з будівництва та запуску
в експлуатацію автономних пунктів власного енергопостачання (власні
газо- і теплогенератори, когенераційні установки).
7. Посилення ринкових позицій суб'єктів малого та середнього підп-
риємництва на внутрішньому, міжрегіональному та міжнародних ринках.
Даний напрямок робіт покликаний підвищити конкурентоспроможність
продукції, що виробляється суб'єктами МСП, на зовнішніх ринках, а та-
кож стимулювати імпортозаміщення. У рамках даного напрямку необхід-
но передбачити:
− надання субсидій суб'єктам МСП на відшкодування витрат, пов'я-
заних з участю у виставках (ярмарках);
− розвиток системи локалізації, імпортозаміщення та субконтракта-
ції з метою забезпечення суб'єктів МСП замовленнями великих підпри-
ємств на виробництво продукції (робіт, послуг);
− надання субсидій суб'єктам МСП на відшкодування витрат, пов'я-
заних з отриманням сертифікатів відповідності та (або) декларацій про ві-
дповідність при обов'язковому або добровільному підтвердженні відповід-
ності вимогам, встановленим законодавством України;
− надання субсидій суб'єктам МСП на відшкодування витрат, пов'я-
заних з виробництвом і (або) реалізацією товарів (робіт, послуг), призна-
чених для експорту.
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
49
8. Сприяння технологічному переозброєнню виробництва суб'єктів
малого та середнього підприємництва. Даний напрямок має передбачати
реалізацію комплексу заходів, спрямованих на підвищення продуктивнос-
ті праці суб'єктів МСП, зокрема:
− розробка і реалізація ефективних заходів щодо субсидування ви-
трат суб'єктів МСП на придбання основних засобів;
− надання субсидій суб'єктам МСП на відшкодування витрат, пов'я-
заних із впровадженням енергозберігаючих технологій;
− розробка і реалізація ефективних заходів щодо субсидування ви-
трат суб'єктів МСП на капітальне будівництво, ремонт і модернізацію ви-
робничих приміщень.
Таким чином, впровадження механізму розробки дорожніх карт для
стимулювання розвитку сектору малого та середнього підприємництва, як
в Україні, так і в її регіонах, дозволить забезпечити стійкий соціально-
економічний розвиток національної економіки.
Література:
1. Індекс політики у сфері МСП: країни Східного партнерства, 2012 рік –
Хід реалізації Акта ЄС про малий бізнес. – www.oecd.org/daf/psd/eurasia.
2. Phaal R. (2011). Public-Domain Roadmaps [Електронний ресурс]. –
2011. – Режим доступу : http://www.ifm.eng.cam.ac.uk.
3. http://2010-2030.ru/fil es/Forsait_analitichekii_obzor.doc.
4. Исследование компании EY «Барометр предпринимательской дея-
тельности G20» за 2013 год (G20 Entrepreneurship Barometer 2013).
5. Методология разработки Дорожных карт. – World Bank, анализ
BCG / ASI meeting-02 MART12- PS-na-MOS-v4.
Abstract
Butenko A.I., Shlafman N.L.
Institutional mechanisms for more efficient use potential small
business
The article investigates foreign institutional mechanisms more efficient
use of the potential of small businesses and suggests adaptation to local condi-
tions, the mechanism of "road maps".
50 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
http://www.oecd.org/daf/psd/eurasia
http://www.ifm.eng.cam.ac.uk/
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-72402 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0066 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:34:55Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бутенко, А.І. Шлафман, Н.Л. 2014-12-22T17:30:27Z 2014-12-22T17:30:27Z 2014 Інституційні механізми підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва / А.І. Бутенко, Н.Л. Шлафман // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 43-50. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72402 (330.43+334.722)338.49 У статті досліджено закордонний досвід впровадження інституційних механізмів підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва та запропоновано адаптацію для вітчизняних умов механізму «дорожніх карт». The article investigates foreign institutional mechanisms more efficient use of the potential of small businesses and suggests adaptation to local conditions, the mechanism of "road maps". uk Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України Економічні інновації Інституційні механізми підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва Institutional mechanisms for more efficient use potential small business Article published earlier |
| spellingShingle | Інституційні механізми підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва Бутенко, А.І. Шлафман, Н.Л. |
| title | Інституційні механізми підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва |
| title_alt | Institutional mechanisms for more efficient use potential small business |
| title_full | Інституційні механізми підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва |
| title_fullStr | Інституційні механізми підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва |
| title_full_unstemmed | Інституційні механізми підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва |
| title_short | Інституційні механізми підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва |
| title_sort | інституційні механізми підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72402 |
| work_keys_str_mv | AT butenkoaí ínstitucíinímehanízmipídviŝennâefektivnostívikoristannâpotencíalumalogopídpriêmnictva AT šlafmannl ínstitucíinímehanízmipídviŝennâefektivnostívikoristannâpotencíalumalogopídpriêmnictva AT butenkoaí institutionalmechanismsformoreefficientusepotentialsmallbusiness AT šlafmannl institutionalmechanismsformoreefficientusepotentialsmallbusiness |