Сучасний стан та напрями вдосконалення справляння місцевих податків і зборів України
У статті надано сучасний стан та проблеми місцевого оподаткування в Україні до і після прийняття Податкового кодексу, розглянуто досвід розвинених країн щодо місцевих податків і зборів, запропоновано можливі напрямі вдосконалення реформування окремих місцевих податків в Україні. In the article the m...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економічні інновації |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
2014
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72404 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Сучасний стан та напрями вдосконалення справляння місцевих податків і зборів України / М.П. Волохова // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 62-71. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-72404 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Волохова, М.П. 2014-12-22T17:33:54Z 2014-12-22T17:33:54Z 2014 Сучасний стан та напрями вдосконалення справляння місцевих податків і зборів України / М.П. Волохова // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 62-71. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. XXXX-0066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72404 336.225.62 У статті надано сучасний стан та проблеми місцевого оподаткування в Україні до і після прийняття Податкового кодексу, розглянуто досвід розвинених країн щодо місцевих податків і зборів, запропоновано можливі напрямі вдосконалення реформування окремих місцевих податків в Україні. In the article the modern state and problems of local taxation are given in Ukraine to and then acceptance of the Internal revenue code, experience of the developed countries is considered in relation to community charges and collections, the possible are offered direction of perfection of reformation of separate community charges in Ukraine. uk Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України Економічні інновації Сучасний стан та напрями вдосконалення справляння місцевих податків і зборів України Current status and trends of improving levying local taxes Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Сучасний стан та напрями вдосконалення справляння місцевих податків і зборів України |
| spellingShingle |
Сучасний стан та напрями вдосконалення справляння місцевих податків і зборів України Волохова, М.П. |
| title_short |
Сучасний стан та напрями вдосконалення справляння місцевих податків і зборів України |
| title_full |
Сучасний стан та напрями вдосконалення справляння місцевих податків і зборів України |
| title_fullStr |
Сучасний стан та напрями вдосконалення справляння місцевих податків і зборів України |
| title_full_unstemmed |
Сучасний стан та напрями вдосконалення справляння місцевих податків і зборів України |
| title_sort |
сучасний стан та напрями вдосконалення справляння місцевих податків і зборів україни |
| author |
Волохова, М.П. |
| author_facet |
Волохова, М.П. |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічні інновації |
| publisher |
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Current status and trends of improving levying local taxes Ukraine |
| description |
У статті надано сучасний стан та проблеми місцевого оподаткування в Україні до і після прийняття Податкового кодексу, розглянуто досвід розвинених країн щодо місцевих податків і зборів, запропоновано можливі напрямі вдосконалення реформування окремих місцевих податків в Україні.
In the article the modern state and problems of local taxation are given in Ukraine to and then acceptance of the Internal revenue code, experience of the developed countries is considered in relation to community charges and collections, the possible are offered direction of perfection of reformation of separate community charges in Ukraine.
|
| issn |
XXXX-0066 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72404 |
| citation_txt |
Сучасний стан та напрями вдосконалення справляння місцевих податків і зборів України / М.П. Волохова // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 62-71. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT volohovamp sučasniistantanaprâmivdoskonalennâspravlânnâmíscevihpodatkívízborívukraíni AT volohovamp currentstatusandtrendsofimprovinglevyinglocaltaxesukraine |
| first_indexed |
2025-11-25T17:40:04Z |
| last_indexed |
2025-11-25T17:40:04Z |
| _version_ |
1850518988548734976 |
| fulltext |
УДК 336.225.62
СУЧАСНИЙ СТАН ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
СПРАВЛЯННЯ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ
Волохова М.П.
У статті надано сучасний стан та проблеми місцевого оподаткування
в Україні до і після прийняття Податкового кодексу, розглянуто досвід
розвинених країн щодо місцевих податків і зборів, запропоновано можливі
напрямі вдосконалення реформування окремих місцевих податків в Україні.
Постановка проблеми у загальному вигляді. Соціально-
економічний розвиток територій України залежить від бюджетних ресурсів,
що отримують у своє розпорядження місцеві органи влади. Місцеві бюджети
в сучасних умовах є одним із джерел задоволення життєвих потреб населення.
Основним джерелом надходжень місцевих бюджетів мають стати власні до-
ходи, у тому числі місцеві податки і збори. Підвищення ролі місцевих податків
і зборів і збільшення частки доходів за їх рахунок є головним напрямком змі-
цнення місцевих бюджетів, розширення фінансової автономії регіонів. Іс-
нування ефективного механізму місцевих податків і зборів є важливим
інструментом регулювання та управління всієї фінансової системи України.
Відповідно, все це потребує детального науково-теоретичного
обґрунтування і перегляду як бюджетної політики України, так і системи
місцевого оподаткування. Чим більша роль у формуванні місцевих бюджетів
відводиться місцевим податкам, тим вище рівень розвитку держави, тому їх
питома вага у доходах місцевих бюджетів має визначальне значення [1, с. 95].
Аналіз досліджень і публікацій останніх років. Проблемам,
пов’язаним із джерелами формування доходної частини місцевих бюдже-
тів присвячуються праці таких вчених як: В.Андрущенко, О. Василик,
Є. Жмереко, А. Кривосатий, І. Луніна, С. Слухай, В. Суторміна, В. Федо-
сов та ін. Вказані науковці особливу увагу відводили ролі місцевого опо-
даткування у фінансовому забезпеченні повноважень органів місцевого
самоврядування, а також механізму їх справляння. Адже існування ефек-
тивного механізму стягнення місцевих податків і зборів є важливим ін-
струментом зміцнення та управління всієї фінансової системи України.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. В систе-
мі місцевого оподаткуванні існує ряд не розв’язаних проблем. Перш за все ін-
ститут місцевих податків та зборів перебуває в стадії становлення, про що сві-
дчить їх незначна частка в доходах місцевих бюджетів. По-друге, практика
справляння місцевих податків та зборів в Україні за останні роки виявила ба-
гато недоліків, які зумовлені невирішеністю як суто теоретичних проблем, так
62 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
і невизначеністю багатьох технічних процедур – механізму обчислення, пріо-
ритетів у наданні пільг, планування місцевих податків та зборів. Тому зараз
перед вченими стоїть основна задача створити таку модель місцевого оподат-
кування, яка б забезпечила стабільну фінансову базу місцевого самоврядуван-
ня, основу яких повинні складати місцеві податки та збори.
Постановка завдання. Метою статті є висвітлення сучасного стану
місцевих податків і зборів України, дослідження досвіду розвинених країн
та запропонування напрямів збільшення місцевих податків і зборів у стру-
ктурі доходів місцевих бюджетів України.
Виклад основного матеріалу дослідження. Після здобуття незалежності
перед Україною постали завдання становлення такої податкової системи, яка
відповідає ринковим умовам та нормам правового суспільства. Підвищення
результативності фінансової діяльності держави передбачає докорінну перебу-
дову і вдосконалення такого важливого інструменту податкової системи як мі-
сцеві податки та збори, виникнення яких зумовлене необхідністю розмежуван-
ня джерел доходів між бюджетами різних рівнів і зміцнення фінансової бази
органів місцевої влади і самоврядування. Ефективне використання інституту
місцевих податків і зборів сприяє акумуляції фінансових ресурсів, необхідних
для розвитку територіальних громад, оскільки є стабільним і самостійним
джерелом доходів до місцевих бюджетів.
З прийняттям Податкового кодексу України, кількість місцевих по-
датків та зборів різко зменшилась – з чотирнадцяти місцевих податків та
зборів залишилося лише п’ять, але це відбулося за рахунок скасування по-
датків та зборів із вкрай низькою або взагалі відсутньою фіскальною ефе-
ктивністю. Сьогодні до місцевих податків, згідно Податковому кодексу
належать податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та
єдиний податок. До місцевих зборів, відносяться: збір за провадження де-
яких видів підприємницької діяльності; збір за місця для паркування тран-
спортних засобів; туристичний збір. До складу місцевих податків і зборів
передано податки, що належали до загальнодержавних, але згідно з Бю-
джетним кодексом та законами України про Державний бюджет на відпо-
відні роки зараховувалися до суми доходів місцевих бюджетів (єдиний
податок, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності).
У міжнародній термінології місцеві податки і збори визначаються як
локальні податки і є основою дохідної частини місцевих бюджетів біль-
шості західних держав.
Розглядаючи питому вагу податкових надходжень до місцевих бю-
джетів України (див. табл. 1), слід вказати, що першу позицію займає по-
даток на доходи фізичних осіб від 77% у 2008 році до 71% у 2012 році.
Друге місце належить зборам за спеціальне використання природних ре-
сурсів. Частка місцевих податків і зборів у податкових надходженнях до міс-
цевих бюджетів України, хоча і збільшується, але становить лише 1,2% у
2010 році та 6,3% у 2012 році.
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
63
Таблиця 1
Питома вага податкових надходжень до місцевих бюджетів України, %
Показники Роки
2008 2009 2010 2011 2012
Податкові надходження місцевих
бюджетів: 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00
Податок на доходи фізичних осіб 77,42 75,20 75,51 73,97 71,13
Податок з власників транспортних
засобів та інших самохідних ма-
шин та механізмів 2,63 2,60 2,82 0,92 0,03
Збори за спеціальне використання
природних ресурсів 11,68 14,55 14,47 17,68 17,76
Місцеві податки і збори 1,38 1,37 1,21 3,49 6,35
Єдиний податок для суб'єктів ма-
лого підприємництва 3,13 2,99 2,80 2,90* 3,85*
Інші податки 3,76 3,30 3,17 1,22 4,73
*входить до складу місцевих податків і зборів
Джерело: розраховано автором на основі даних [2]
Динаміка надходжень від місцевих податків і зборів до місцевих
бюджетів України протягом 2003-2012 роки вказана на рисунку 1.
Рис. 1. Динаміка надходжень місцевих податків і зборів
до місцевих бюджетів України протягом 2003-2012 років
Джерело: побудовано автором на основі даних [3]
64 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
Як бачимо, протягом 2003-2010 років відбувається незначне посту-
пове збільшення надходжень від місцевих податків і зборів в абсолютно-
му значенні з 564,4 млн. грн. у 2003 році до 819,5 млн. грн. у 2010 році.
Але протягом цього ж періоду спостерігається негативна тенденція до
скорочення частки місцевих податків і зборів у доходах місцевих бюдже-
тів від 2,5% у 2003 році до 1,2% у 2010 році. Тобто номінально сума збі-
льшилася майже у 2 рази, тоді як відносно загальної суми доходів місце-
вих бюджетів спостерігається її скорочення у 2,5 рази.
Це можна пояснити значно більшим темпом зростання надходжень
від інших статей дохідної частини місцевих бюджетів, в першу чергу,
офіційних трансфертів та податку на доходи з фізичних осіб.
Однак вже у 2011 році від місцевих податків і зборів отримано
2,5 млрд. грн., що у 3,1 рази більше аналогічного показника попереднього
року. Також спостерігається збільшення їх частки у структурі доходів мі-
сцевих бюджетів на 2,3% у 2011 році в порівнянні з 2010 роком. Причи-
ною таких зрушень стало прийняття в Україні Податкового кодексу і, як
наслідок, переведення єдиного податку для суб’єктів малого підприємни-
цтва з категорії загальнодержавних до місцевих податків.
Ще більш позитивні зміни відбулися у 2012 році, коли питома вага
місцевих податків і зборів у доходах місцевих бюджетів України зросла у
2,2 рази і склала 6,3% (рис. 1). Насамперед, це обумовлено введенням в
дію змін до Податкового кодексу, якими запроваджено нові правила спра-
вляння єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва (змінено
терміни сплати та запроваджено нові ставки оподаткування), що призвело
до суттєвого зростання надходжень від цього податку до 3309,5 млн. грн.
у 2012 році, що у 1,7 разів більше попереднього періоду).
Згідно даних рисунку 2 у надходженнях єдиного податку до місцевих
бюджетів протягом 2008-2012 років простежується збільшення єдиного по-
датку в абсолютному вираженні. Але найбільшій ріст відбувався у 2012 році
(у 1,7 разів у порівнянні з 2011 роком). В абсолютному значенні у 2012 році в
порівнянні з 2011 роком збільшення відбулося на 1321 млн грн.
Розглядаючи місцеві бюджети розвинених країн, слід вказати про їх вели-
ку ступень автономії, порівняно з Україною, яка досягається в основному за ра-
хунок значної питомої ваги місцевих податків і зборів у доходах місцевих бю-
джетів. Таки особливості пов’язанні з історичними особливостями становлення
місцевого оподаткування у розвинених країнах, а також прагненням місцевих
органів влади до фінансової самостійності, що сприяє розвитку територіальних
громад та забезпеченню необхідних соціальних послуг населенню [4, с. 158].
Наприклад, у Бельгії, Данії, Великобританії доходи від місцевих
податків перевищують 20% бюджетних доходів. В цих країнах домінуючу
роль відіграють загальнодержавні податки, які розподіляються зверху
вниз. В Німеччині місцеві податки складають 45% загальної суми надхо-
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
65
джень до місцевих бюджетів, Франції – 48%, Японії – 55%, США – 65%,
Австрії – 72%. Такі данні свідчить про те, що у вказаних країнах місцеві
податки і збори є важливим джерелом доходів місцевих бюджетів. Серед
розвинених країн де частка місцевих податків і зборів у доходах місцевих
бюджетів є найнижчою і становить 10% в доходах місцевих бюджетів,
слід відмітити Італію, Ірландію і Нідерланди [5, с. 50].
Рис. 2. Динаміка надходжень єдиного податку
до місцевих бюджетів протягом 2008-2012 років, млн. грн.
Джерело: побудовано автором на основі даних [6]-[10]
Система місцевих податків і зборів Заходу більш розгалужена, порівняно
з Україною та має характерні особливості. Наприклад, що стосується чисель-
ності то в Японії налічується близько 30 видів місцевих податків, в США – бі-
льше 60, у Франції майже 50, в Бельгії майже 100, а у Великобританії їх тільки
2 (див. рис. 3). Як бачимо у більшості розвинених країн кількість місцевих по-
датків значно перевищує цей показник України, внаслідок чого податковий
тиск на Заході розподіляється між всіма платниками, а не лягає тільки на плечі
малих та середніх підприємців. Якщо розглядати масовість сплати податків.,
то вкажемо, що їх сплата здійснюється всім дорослим населенням.
Рис. 3. Кількість місцевих податків і зборів
в розвинених країнах світу
Джерело: складено автором на основі даних [5]
66 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
У групі країн частка місцевих податків і зборів зменшується віднос-
но сукупного розміру доходів за зростання останніх, тобто можна говори-
ти про їх регресивний характер. В інших же країнах щодо головних пода-
тків і зборів застосовується прогресивна шкала оподаткування.
Не менш важливим є застосування права податкової ініціатив, тобто
в одних країнах місцеві органи влади наділені правом встановлення
ставок податків, запроваджених законами, в інших – місцеві податки і
збори встановлюються місцевими органами влади за обмеження їх
максимальних ставок центральною владою [5, с. 51].
Треба зазначити, що до місцевих податків у розвинених країнах
належать таки податки як: податок на прибуток підприємств, податок на
доходи фізичних осіб, майнові податки. Так у Франції "податок на багатство"
сплачують фізичні особи – власники майна вартістю понад 1,3 млн євро.
З 2011 року ставка податку становить 0,25 % для майна вартістю від 1,3 до
3 млн. євро та 0,5 % для майна, вартість якого перевищує 3 млн. євро. Іноземні
власники житла Франції з 2012 року обкладаються новим податком, об’єктом
оподаткування яких є "другі будинки", тобто ті будинки, що належать особам,
котрі не є платниками податків у Франції та володіють будинками, не здаючи
їх в оренду. Цікаво, що ставки податку диференційовані залежно від типу
власності та місця її розташування. Так, за двокімнатну квартиру в Ніцці
потрібно сплатити податок у розмірі близько 500 євро на рік [6, с. 99].
Платниками "податку на багатство" у Великій Британії є власники
нерухомості, вартість якої перевищує 1 млн. фунтів стерлінгів і ставка податку
становить 5 % [6, с. 104].
У Кіпрі на цей час збільшені податки для громадян із високими до-
ходами та на нерухомість, що надасть можливість скоротити дефіцит бюд-
жету, не зменшуючи видатків на освіту та охорону здоров’я [6, с. 104-105].
Ставка податку на доходи фізичних осіб із високими статками в Норвегії
становить 40 %, у Франції – 48 %, Італії – 44,15 %, Великій Британії – 40 %,
США – 41,82 %, Японії – 50 %, Швейцарії – 39,97 %, Німеччині – 47,48 %.
З вищевказаного вважаємо за необхідним в Україні посилити податкове на-
вантаження на заможні верстви населення шляхом введення диференційо-
ваної щкали оподаткування доходів фізичних осіб.
Особливої уваги сьогодні потребує існуючій в Україні податок на не-
рухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У 2014 році ставки податку
встановлюються залежно від загальної площі об’єкта житлової нерухомості
за 1 м2 в наступних розмірах (у 2013 році ставки податку встановлювалися
залежно від житлової площі об’єкта житлової нерухомості). Так для квар-
тир, житлова площа яких не перевищую 240 м2 та житлових будинків, загаль-
на площа яких не перевищує 500 м2 – ставки податку не можуть переви-
щувати 1 % розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня
звітного (податкового) року. Для квартир, загальна площа яких перевищує
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
67
240 м2, та житлових будинків, загальна площа яких перевищує 500 м2, ставка
податку становить 2,7 % розміру заробітної плати, встановленої законом на
1 січня звітного (податкового) року. Мінімальна зарплата на 1.01.2014 склала
1218 грн. Вартість нерухомого майна в розрахунок не враховується.
Однак більшість країн світу при визначенні бази оподаткування
використовують ринкову вартість оподатковуваних об’єктів. Але оцінка за
ринковою вартістю можлива лише за умови наявності повноцінного ринку
нерухомості. В Україні зараз бракує надійної інформації про ринкову
вартість нерухомого майна. В результаті однаково будуть платити за жи-
тло як у великих мегаполісах так і в дрібних селах.
Неоформлене в належному порядку майно в Укрдержреестрі або незаве-
ршене будівництво не підлягає оподаткуванню майновим податком. Отже, най-
більш заможна частина населення, що будує дорогі житлові будинки, має мож-
ливість не сплачувати податок, не оформлюючи здачу збудованого і фактично
введеного за призначенням житла в експлуатацію і не реєструючи його [7, с. 21].
Якщо розглядати досвід багатьох країнах світу, треба вказати, що податок
на нерухомість успішно застосовується і це пояснюється багатьма причинами.
По-перше при використанні аргументованого підходу податок на не-
рухомість є вагомою статтею дохідної частини місцевих бюджетів. Він
забезпечує 38% надходжень до місцевих бюджетів у Канаді (в окремих
провінціях – до 81%), 33% – у Франції та близько 30% – у США (від 10%
до 70%, залежно від штату). В країнах з економікою, що розвивається, пода-
ток на нерухомість становить 40-80% платежів до місцевих бюджетів [8].
По-друге завжди можна чітко визначити об’єкт оподаткування, тому
що він має постійне місцезнаходження, його легко виявити та ідентифіку-
вати. Об’єктом виступають земля, будівлі та споруди. Об’єкт оподатку-
вання має певну стабільність, що сприяє тривалості існування податку та
забезпечує безперешкодний доступ до нього фіскальних органів.
По-третє досить легко встановити платника податку, яким є власник
нерухомості або його орендар (якщо це передбачено законодавством).
По-четверте цей податок виконує не тільки фіскальну функцію, а й до-
помагає вирішувати ряд соціальних проблем, тобто скасовувати соціальну не-
рівність, перекладаючи зобов’язання зі сплати на більш заможних платників.
У країнах з ринковою економікою він виконує роль податку із заможних за-
вдяки розвинутій системі пільг соціально незахищеним верствам населення.
Для прикладу у Великобританії використовується місцевий майновий податок,
ставка якого обраховується залежно від ринкової вартості приватної власності
та кількості дорослих членів сім’ї. Класифікація майна передбачає вісім оцін-
них категорій. Існує система знижок для окремих категорій громадян [8].
Виходячи з цього вважаємо, що в Україні слід провести інвентаризацію
майна, створити сучасну інформаційну систему обліку бази оподаткування
нерухомості та єдиний реєстр, а також слід розробити єдину методику грошо-
68 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
вої оцінки. Запровадити ефективну систему оцінювання об’єктів нерухомості
та використання прогресивної ставки оподаткування пропорційно зростанню
ринкової вартості житла. Здійснюючі оціночну вартість доречно було б урахо-
вувати коригувальні коефіцієнти, що віддзеркалюють місце розташування
об’єкта нерухомості залежно від району міста. Доцільним було б встановлення
контролю за оформленням об’єктів нерухомості Укрдержреестром для запобі-
ганням афер щодо ухилення від сплати майнового податку.
Що стосується діючих пільг із сплати цього податку, то для об’єктів жи-
тлової нерухомості, що перебувають у власності фізичної особи – платника
податку, якщо загальна площа квартир складає 120 м2 та житлових будин-
ків – 250 м2, то вона не оподатковується [9].
На цей час Верховна Рада вирішила не переносити більше дату, коли
стає чинним новий податок на нерухомість: 2014 рік стaв початком дiї по-
датку на нерухомість. Науковці вважають, що податок на нерухомість у
2014 році стане основним механізмом в оподаткуванні розкоші та джере-
лом наповнення місцевих бюджетів. Остання причина перенесення почат-
ку дії зникла – почав діяти Державний реєстр пpав на нерухомість.
Крім того, пропонується повернення ринкового збору до складу місцевих
податків і зборів. Відміна даного платежу, який до 2011 року становив більше
60% надходжень від місцевих податків та зборів призвела до втрат місцевих бю-
джетів. Значна фіскальна роль даного платежу (більше 500 млн. грн. у 2010 році)
була зумовлена, по-перше, великою кількістю платників, а по-друге, мінімаль-
ним податковим пресом. Ринковий збір вважався одним із найменш обтяжливих
для підприємців, адже ставка коливалася від 50 копійок до 30 грн. на день.
Також вважаємо доцільним повернення податку на рекламу. Сьогодні
ми живемо в епоху інформатизації суспільства, коли реклама відіграє велику
роль як у діяльності більшості підприємств так і в житті пересічного громадя-
нина. Проте, на жаль, в Україні реклама часто використовується як черговий
спосіб «відмивання» грошей. Наслідком цього стала відміна податку з рекла-
ми, яка поширилась гучними промовами щодо неефективності даного плате-
жу, проте цифри говорять про інше. Так згідно статистичним даним протягом
2009 та 2012 років простежується постійне збільшення наданих рекламних по-
слуг в Україні (з 8301 млн. грн. у 2009 році по 14705 млн. грн. у 2012 році).
У податкових реформах розвинених країнах існує соціальне партнер-
ство між державою та населенням, на базі якого формується висока податко-
ва культура. Наприклад у Великій Британії податок на спадщину становить
до 40 % вартості майна; в Італії такий податок складається з двох частин:
перша залежить від вартості майна (до 27 %), а друга – від ступеня родин-
ного зв’язку (до 34 %); в Іспанії оподатковується передача рухомого майна
за ставкою 4 %, а нерухомого – 6 %; у США податок складає від 18 % до
50 % залежно від ступеня споріднення; в Японії – до 70 %; в Китаї – від
30 % до 60 % [10, с. 37]. Уряд Німеччини поповнює бюджет за рахунок
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
69
http://www.buhoblik.org.ua/nalogi/nalog-na-nedvizhimost/750-gosreestr-prav.html
акцизів на пиво та ігорний бізнес, податку на спадщину на базі вартості
об’єктів нерухомості та податку на купівлю-продаж земельних ділянок. Тому
вважаємо, потенціал податку на спадщину та дарування досить вагомим як
джерела поповнення місцевих бюджетів в Україні, якій не треба ігнорувати.
Цікаво, що у розвинених країнах запровадження нових податків поклика-
но виконувати не лише фіскальну, а й регулятивну функцію, яка пов’язана з на-
маганнями влади сприяти зменшенню споживання населенням шкідливих для
здоров’я продуктів харчування. Так, наприклад, у Франції планується ввести по-
даток на безалкогольні напої, що містять цукор. В Угорщині обговорюється податок
на продукти з високим вмістом солі, цукру та вуглеводів. У Великій Британії запро-
поновано ввести податок для кафе та їдалень, які продають фастфуд [11, с. 99].
Висновки і перспективи подальших розробок. Виходячи з проведеного
дослідження пропонуємо задля регулювання механізму стягнення податку на
нерухомість в Україні провести інвентаризацію майна, створити сучасну інфор-
маційну систему обліку бази оподаткування нерухомості та єдиний реєстр, до
того ж слід розробити єдину методику грошової оцінки. Запровадити ефективну
систему оцінювання об’єктів нерухомості та використання прогресивної ставки
оподаткування пропорційно зростанню ринкової вартості житла. Здійснюючі
оціночну вартість доречно було б ураховувати коригувальні коефіцієнти, що
віддзеркалюють місце розташування об’єкта нерухомості залежно від району
міста. Встановити контроль за оформленням об’єктів нерухомості Укрдержрее-
стром для запобіганням афер щодо ухилення від сплати майнового податку.
З досвіду розвинених країн, вважаємо, доцільно було б запровадити в
Україні акцизний податок на шкідливі для здоров’я людини продукти харчу-
вання та безалкогольні ароматизовані та підсолоджені напої. Вказаний податок
мав би добрий фіскальний потенціал у поповненні доходної частини місцевих
бюджетів. До того ж треба розширити перелік місцевих податків і зборів за
рахунок запровадження зборів цільового спрямування, таких як: збір за при-
бирання та освітлення вулиць, утилізацію сміття і побутових відходів, упоряд-
кування парків, цвинтарів тощо. Місцеві органи влади повинні самостійно ви-
значати ставки названих цільових зборів відповідно до максимальної ставки,
встановленої вищим законодавчим органом держави та особливостей структу-
ри виробництва, соціального, екологічного стану території [12, с. 354].
Підводячи підсумок, вкажемо, що інститут місцевих податків і зборів є голо-
вним у сфері формування доходів місцевих органів влади в більшості розвинених
країн. Тому при створенні ефективної системи місцевого оподаткування в Україні
потрібно враховувати досвід вказаних країн та більш глибоко теоретично обґрун-
товувати методики розробки проектів податкових реформ на законодавчому рівні.
Література:
1. Юрій С.І. Бюджетна система України: навч. посіб. / С.І. Юрій,
Й.М. Бескид. – К. : НІОС, 2010. – 400 с.
70 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
2. Звіт Державної казначейської служби України про виконання
Зведеного бюджету України за 2009-2012 роки [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://treasury.gov.ua
3. Звіт Державної казначейської служби України про виконання бю-
джетів АРК, областей, міст Києва і Севастополя за 2009-2012 роки [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу : http://treasury.gov.ua
4. Блискавка Т.О. Зарубіжний досвід фіскального регулювання іннова-
ційного процесу в економічно розвинених країнах / О. Т. Блискавка // Дослідження
міжнародної економіки : зб. наук. праць. – Київ, 2011. – № 1 (66). – С. 155-165.
5. Ільяшенко В.А. Розвиток місцевого самоврядування в зарубіжних
країнах / В.А. Ільяшенко // Держава та регіони. – 2010. – № 3. – С. 48-54.
6. Соколовська А. М. Податкова політика в Україні в контексті тенден-
цій реформування оподаткування у країнах ЄС / А. М. Соколовська, Т. В. Ко-
щук // Фінанси України. – 2012. – № 4. – С. 97-106.
7. 4. Бачо Р. Оцінка ролі місцевих податків і зборів у забезпеченні
фінансової безпеки органів місцевого самоврядування / Бачо Р.Й., Гапак
Н.М., Иллар Е.Й. // Науковий вісник Ужгородського університету 2013,
Серія Економіка. – 2013. – №4. – С. 16-25.
8. Музика-Стефанчук О. А. Декілька нарисів про місцеві бюджети в
зарубіжних країнах // Науковий вісник Академії муніципального управ-
ління : Серія «Право». – 2010. – № 1 [Електронний ресурс]. – Режим дос-
тупу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu _pr/2010_1/12.pdf.
9. Податковий кодекс України : Закон України вiд 02 грудня 2010 р.
№ 2755-VI. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.
10. Малис Н. И. Социальный аспект налогового реформирования /
Н. И. Малис // Финансы. – 2012. – № 5. – С. 35-39.
11. Соколовська А. М. Податкова політика в Україні в контексті
тенденцій реформування оподаткування у країнах ЄС / А. М. Соколовська,
Т. В. Кощук // Фінанси України. – 2012. – № 1. – С. 94-115.
12. Василенко А. В. Місцеве оподаткування в Україні у контексті зару-
біжногодосвіду / А. В. Василенко // Економічний вісник університету (ДВНЗ
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г. Сково-
роди). – 2011. – № 16-1. – С. 351-355.
Abstracts
Volokhova M.
Currtnt status and trends of improving levying local taxes Ukraine
In the article the modern state and problems of local taxation are given in
Ukraine to and then acceptance of the Internal revenue code, experience of the
developed countries is considered in relation to community charges and collections,
the possible are offered direction of perfection of reformation of separate community
charges in Ukraine.
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
71
|