Адаптація світової практики побудови системи земельно-майнових відносин в Україні

В статті розглянуто основоположні принципи регулювання земельно-майнових відносин в країнах Євросоюзу і США, існуючі види обмежених майнових прав на земельні ділянки в зарубіжних країнах. The article examines the basic principles of land-property relations in the European Union and the United State...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Економічні інновації
Дата:	2014
Автори:	Галушкіна, Т.П., Сидорченко, Т.Ф.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України 2014
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72405
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Адаптація світової практики побудови системи земельно-майнових відносин в Україні / Т.П. Галушкіна, Т.Ф. Сидорченко // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 80-87. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859725692473704448
author	Галушкіна, Т.П. Сидорченко, Т.Ф.
author_facet	Галушкіна, Т.П. Сидорченко, Т.Ф.
citation_txt	Адаптація світової практики побудови системи земельно-майнових відносин в Україні / Т.П. Галушкіна, Т.Ф. Сидорченко // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 80-87. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Економічні інновації
description	В статті розглянуто основоположні принципи регулювання земельно-майнових відносин в країнах Євросоюзу і США, існуючі види обмежених майнових прав на земельні ділянки в зарубіжних країнах. The article examines the basic principles of land-property relations in the European Union and the United States regulation and also existing limited property rights to land in foreign countries.
first_indexed	2025-12-01T11:19:56Z
format	Article
fulltext	УДК 332.2:327 АДАПТАЦІЯ СВІТОВОЇ ПРАКТИКИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ЗЕМЕЛЬНО-МАЙНОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ Галушкіна Т.П., Сидорченко Т.Ф. В статті розглянуто основоположні принципи регулювання земе- льно-майнових відносин в країнах Євросоюзу і США, існуючі види обме- жених майнових прав на земельні ділянки в зарубіжних країнах. Постановка проблеми. На сучасному етапі ринково – інституціональ- ного розвитку світової економіки земельно-майнові відносини є традиційно визнаним засобом стимулювання зростання продуктивності праці і фінансо- во – інвестиційної активності, оскільки ринковий оборот земель сприяє аку- муляції земельних ресурсів у найбільш конкурентоспроможних землекорис- тувачів. Оподаткування землі та майна (податок на нерухомість) є основним джерелом наповнення місцевого бюджету, зокрема забезпечує до 95 % над- ходжень у Нідерландах, від 10% до 70% – США, 52% – Франції, 81% – Кана- ді. В країнах з економікою, що розвивається, за даними Світового Банку, по- даток на нерухомість становить 40-80% платежів до місцевих бюджетів [1]. 1 квітня 2014 року розпорядженням Кабінету Міністрів України схвале- но «Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні». Відповідно до якої створення належних матеріа- льних, фінансових та організаційних умов та формування кадрового складу для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень здійснюється з дотриманням таких принципів: - визначення фінансовою основою здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень податків та зборів, які пов’язані з територією відповідної адміністративно-територіальної одиниці; - визначення матеріальною основою місцевого самоврядування майна, зокрема землі, що перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст (комунальній власності), об’єктів спільної власності територіальних гро- мад сіл, селищ, міст, району, області, а також належної бази оподаткування; - надання територіальним громадам права розпоряджатися земель- ними ресурсами в межах своєї території, об’єднувати свої майно та ресур- си в рамках співробітництва територіальних громад для виконання спільних програм та більш ефективного надання публічних послуг насе- ленню суміжних територіальних громад [2]. Все це вимагає шляхів пошуку удосконалення використання земе- льно-майнових ресурсів країни як на державному так і особливо на регіо- нальному рівні. 80 Економічні інновації Випуск № 57 2014 Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанню взаємовпливу специфіки соціально-економічного розвитку земельно-майнового комплексу та окремих його елементів присвячена увага багатьох вітчизняних та зарубі- жних вчених. На формування і розвиток системи земельно-майнових відно- син мали великий вплив дослідження зарубіжних учених, у тому числі Ауе- ра Х., Весселі Р., Герценштейна М., Еккерта Дж.К., Камерера Й., Кейда- на Дж., Муггенхубера Г., Петті В., Сміта А. Харрісона Г. та ін. Але коло дос- ліджень іноземних експертів переважно присвячене формуванню системи земельно-майнових відносин відповідних країн, не врахувуючи досвіду ін- ших країни та способів імплементації відповідних рішень у інші держави. Значний вклад у формування засад досконалої системи управління земельно- майновим комплексом внесли А. Я. Борукс, М. О. Володін, А. А. Варламов, С. М. Волков, М. Г. Ступень, А. М. Третяк, М.А. Хвесик, А.Д. Юрченко та ін. Але аналіз питання адаптації світового досвіду управління земельно- майновим комплексом в Україні свідчить про деяку фрагментарність та не- узгодженість відповідних досліджень. Постановка завдання. Мета статті – розгляд шляхів адаптації сві- тової практики побудови системи земельно-майнових відносин до сучас- них умов господарювання в Україні. Виклад основного матеріалу дослідження. Загальний системно- інституціональний аналіз міжнародного досвіду менеджменту земельних ресур- сів констатує відсутність у більшості держав вільного обігу земель, як такого, і очевидно експлікує тенденції посилення економіко-правових основ національ- них земельно-майнових механізмів: законодавчі обмеження на придбання земе- льних ділянок іноземними особами та особами без громадянства, лімітування максимальних розмірів сільськогосподарських і присадибних територій, кримі- нальні покарання за порушення земельно-майнових кодексів тощо. Аналіз міжнародного досвіду регулювання економіко-правових про- цедур ринкового обороту земель, пов'язаного з введенням інституту при- ватної власності, переконливо аргументує той факт, що практично всі во- ни неминуче супроводжуються земельно-майновими спекуляціями та присвоєнням квазіренти власником земель, заснованому на стрімкому збі- льшенні вартості земельних ресурсів і задаючого непоправного природо- господарського збитку соціально-економічним інтересам суспільства. На- приклад, протягом минулого десятиліття цінові рівні на землі житлової забудови Ізраїлю зросли в 10 разів; в Німеччині протягом останнього 30- річного періоду ціни земельних ділянок відведених під забудову збільши- лися в 16 разів; в Великобританії вартість сільськогосподарський угідь піднялася в 12, а земель присадибної забудови – в 35 разів (у зіставленні з 1970 р.); в США протягом останніх десятиліть ціни на земельні території, вкриті лісонасадженнями, зросли в 75, а зайняті природними ресурсами, – не менш ніж у 100-180 разів [3]. 2014 Економічні інновації Випуск № 57 81 Вельми показовим, в контексті сказаного, є досвід землекористуван- ня США, на території яких федеральним законодавством приписані жорс- ткі еколого-економічні умови цільового використання земель різних кате- горій (більшість центральних і південних штатів додатково затвердили пакет законодавчих актів, спрямованих на збереження цілісності землеко- ристування, формування економіко-правових гарантій на передані в орен- ду земельні ділянки тощо), введені санкції за порушення встановлених правил землекористування (аж до кримінальної відповідальності), уніфі- ковано процедури продажу федеральних і муніципальних земель у прива- тну власність, а також створено регіональні управління землекористуван- ням, що регулюють питання взаємовідносин між різними категоріями вла- сників земельно-майнових ресурсів та організаціями. Право власності на землю належить як власнику, так і державі, яка нада- ла пакет прав власності. З метою поліпшення використання землі держава встановлює диференційований земельний податок. Державі належить так зва- не право поліцейської влади – право обмежувати свободу власників у викори- станні земельно-майнових ресурсів на їх розсуд, наприклад, у випадку, якщо порушуються санітарні норми, заподіюється еколого-економічний збиток і т.д. Держава також може повернути собі права власності на землю, якщо відсутні спадкоємці на неї, не сплачуються податки або земельні ресурси використо- вуються всупереч цільовому призначенню або не використовуються зовсім. Основним адміністративним методом регулювання землекористу- вання у великих містах США виступає зонування. Закон про зонування захищає здоров'я і безпеку суспільства. Зонування припускає регулювання використання сільськогосподарських земель, а також охорону навколиш- нього середовища. Використання земельних ділянок для забудови та про- дажу регламентується певними правами. Останні вправі забороняти забу- дову земель, наприклад, схильних до повеней, і, тим самим, створюючих загрозу життєдіяльності населення. Таким чином, можна констатувати той факт, що в даний час в США створено вельми ефективний інституційний механізм, який визнає права приватної власності на землю, з одного боку, і надає державі можливість оптимального регулювання земельно-майнової власності і, певною мірою, обмеження прав приватних земельних власників – з іншого. Держави ЄС, одночасно з практикою використання всіх форм влас- ності на земельно-майнові блага, в даний час все більш активно впрова- джують американську стратегію викупу земель в державну і муніципаль- ну власність з метою отримання стійкого пролонгованого доходу від екс- плуатації земель та їх концентрації, як економічно домінуючого природо- господарського елемента національного багатства. Зокрема, у Німеччині, Данії, Іспанії, Італії, Франції, Швеції законо- давчо визнаний поліморфізм форм власності на земельні ресурси: нині у 82 Економічні інновації Випуск № 57 2014 приватну власність передано від 35 до 65 % земельних угідь різних форм користування. Проте, земельні території міських агломерацій, що знахо- дяться у державній та муніципальній власності, мають стійку динаміку зростання: протягом останніх десятиліть (з 1981 по 2006 рр.) Земельні площі міст, які перебувають у державній власності, збільшилися з 12,6 до 63,2%, а муніципальної – відповідно з 15,3 до 21,2 % [3]. Механізм державного управління більшості країн ЄС передбачає дво- рівневу систему регулювання ринкового обігу земель законами держави та місцевими економіко-правовими актами. Так, зокрема, земельно-майнові права федерального і регіонального (іншими словами, державного) рівнів регулюють економіко-правові обов'язки власників земельних ресурсів, а та- кож повноваження муніципалітетів і округів з суб'єктами права власності та органами державного і громадського нагляду за використанням земель посе- лень; а муніципальні земельно-майнові права контролюють процеси оподат- кування землекористування (яке варіюється в діапазоні від 0,5 до 3,0 % рин- кової вартості земельних ділянок) та цільового використання земель. Значну роль у функціонуванні земельно-майнових відносин відіграють Земельні банки і фонди. У Франції, зокрема, функції динамічного земельного фонду виконує SAFER, у якого три місії: розвивати і зберігати сільськогосподар- ські й лісові землі; сприяти місцевому розвитку спільно із проектами місцевих органів влади; захищати навколишнє середовище. При цьому він забезпечує прозорість діяльності на ринку земель і публікує довідники цін. Загальна тенде- нція європейських країн – розробляти стратегічні документи із розвитку земель- ної сфери терміном на 5-10 років. Так, у Латвії схвалено Вказівки із земельної політики на 2008-2014 роки, якими передбачено приведення законодавства у ві- дповідність до найкращої практики ЄС та сприяння реєстрації прав власності. Наразі, за повідомленням представника Міністерства захисту навколиш- нього середовища та регіонального розвитку Латвії, розробляється закон з управління землями, концепцію якого схвалено у 2010 році. Законом перед- бачається врегулювати принципи землекористування та відповідальність зем- левласників та землекористувачів; визначити повноваження державних та мі- сцевих органів влади у сфері земельних відносин; запобігти подальшій дегра- дації земель та сприяти збереженню їх якості; забезпечити моніторинг земель; створити земельний фонд та запровадити консолідацію земель. За оцінками експертів, земельний фонд використовуватиметься як: а) компенсаційний фонд у разі вилучення земель для публічних потреб; б) резервний фонд для розвитку публічної інфраструктури (дороги, кому- нікації), покращення доступу до земельних ділянок та консолідації земель [4]. Практично у всіх без винятку країнах Євросоюзу і США в Консти- туції закріплені основоположні принципи регулювання земельно- майнових відносин, введені жорсткі обмеження, пов'язані з цільовим ви- користанням земель різних категорій, а також правила муніципального та 2014 Економічні інновації Випуск № 57 83 сільськогосподарського землекористування, демарковані економіко- правові процедури продажу земель і викупу їх у приватних осіб для дер- жавних потреб і досягнення національної безпеки. Розглянемо майнові права на земельні ділянки в країнах, де законода- вче регулювання права власності й інших прав на землю є сталим (Австрія, Франція, Німеччина, Швейцарія) або розвивається швидшими темпами, ніж у країнах СНД (Угорщина, Хорватія) [5]. Коротка характеристика обмежених майнових прав на земельні ділянки в зарубіжних країнах подана у таблиці 1. Таблиця 1 Види обмежених майнових прав на земельні ділянки в зарубіжних країнах [5] К ра їн а Види обмежених майнових прав на земельні ділянки та їх особливості Земельний сервітут Узуфрукт (право ко- ристування плодами) Право на ко- ристування (узус) Обмеже- ний осо- бистий сервітут Право на користу- вання дер- жавною власністю Право забудови А вс тр ія Розрізня- ють польові і будинкові Узуфрукта- рій може без обме- жень кори- стуватися майном Лише для за- доволення особистих потреб. (Під- вид – право користування приміщенням - Є майно- вим і може відчужу- вавтися та передава- тися за спадком У го рщ и- Не може бути самос- тійно пред- метом обо- роту Збереження суті майна і його пере- дачі Право на ко- ристування може переда- ватися іншій особі - Можли- вість реалі- зації прав і зобов’язань власника - Н ім еч чи на Земельна ділянка мо- же бути об- тяжена на користь вла- сника іншої ділянки Узуфрукт може бути переданий юридичній особі разом з майном - Право на тривале користуван- ня ділянкою з можли- вістю забу- дови Спадко- ве право забудови Ф ра нц ія Має додат- ково харак- тер до пра- ва власнос- ті на осно- вну ділянку Довірче май- нове право на користування майном і отримання вигоди з нього Отримання плодів дозволя- ється лише в кількості потрі- бній для потреб його сім’ї - Х ор ва ті я Можна пе- редавати тільки разом з правом власності на нерухомість Право отри- мувати всі плоди і доходи від експлуата- ції земельної ділянки - - 84 Економічні інновації Випуск № 57 2014 К ра їн а Види обмежених майнових прав на земельні ділянки та їх особливості Земельний сервітут Узуфрукт (право ко- ристування плодами) Право на ко- ристування (узус) Обмеже- ний осо- бистий сервітут Право на користу- вання дер- жавною власністю Право забудови Ш ве йц ар ія Не може бути пере- даний інак- ше як разом з правом власності на ділянку Необмеже- не право на користува- чко ділян- кою. Мож- на передати третій особі - - - Супер- фіцій - може бути передане третім особам і за спадком Аналіз обмежених майнових прав на земельні ділянки в зарубіжних країнах дає змогу зробити висновок, що їхні основні види такі: земельний сервітут; узуфрукт; право користування (узус); право забудови (суперфіцій). Земельні сервітути в багатьох країнах (Угорщина, Франція, Хорватія, Щвейцарія) не можуть бути самостійним предметом цивільного обороту і мають додатковий характер до права власності. Право забудови (суперфіцій) в Австрії, Німеччині, Швейцарії є конт- рольованим активом, оскільки власник може розпоряджатися наданим май- новим правом на свій розсуд (реалізовувати або відчужувати іншим спосо- бом). Таким чином, це право є предметом цивільного обороту. Узуфрукт як право користування нерухомим майном з привласненням отриманих від цього майна плодів у випадку, якщо він належить юридич- ній особі, також є предметом цивільного обороту. Право користування в багатьох країнах (Угорщині, Франції, Австрії) мо- же належати тільки фізичним особам. За німецьким законодавством земельна ділянка може бути обтяжена у такий спосіб, що тій особі, на чию користь відбувається обтяження, надаєть- ся право звести споруду на земельній ділянці або під її поверхнею. Це так зване спадкове право на забудову, яке за згодою сторін може надаватися на будь-який термін, зазвичай на 99 років. Після спливу цього терміну споруда переходить до власника земельної ділянки зі сплатою компенсації власнику спадкового права. Якщо спадкове право забудови було встановлене для за- доволення потреби у житлі малозабезпечених верств населення, то компен- сація повинна становити не менше двох третин загальної вартості, яку спо- руда має на момент припинення спадкового права забудови. Для реєстрації спадкового права забудови при занесенні запису до по- земельної книги заводиться спеціальний аркуш, на якому також зазначається власник та кожний наступний набувач земельної ділянки. При цьому власники сільськогосподарських земельних ділянок, які нале- жать до категорії людей похилого віку, часто вдаються до укладання договорів 2014 Економічні інновації Випуск № 57 85 продажу земельних ділянок із правом узуфрукту, згідно з яким людина, як пра- вило, до кінця життя користується земельною ділянкою для отримання плодів. В Німеччині існують певні особливості розміщення об'єктів енергети- ки, меліоративних систем на земельних ділянках, які належать приватним землевласникам. Так, користувачі підключень, які є власниками земельних ділянок, для ці- лей місцевого забезпечення (мережа низької та середньої напруги) повинні безо- платно допускати встановлення та перенесення ліній для підведення та передачі електричного струму через їхні ділянки, що знаходяться у зоні мережі електро- постачання системи загального постачання, встановлення опор та іншого об- ладнання. Цей обов'язок поширюється лише на земельні ділянки, які підклю- чені до мережі електропостачання, що використовуються власником для гос- подарських цілей спільно з ділянкою, підключеною до мережі, або для яких можливість підключення до мережі створює інші господарські переваги. Цей обов'язок відсутній, якщо користування ділянками буде обтяжувати власників більш ніж потрібно або у неприпустимий спосіб. У принципі не до- зволяється використання земельної ділянки для підключення іншої ділянки до мережі електропостачання, якщо можливе підключення через власну ділянку іншого користувача підключення та допускається оператором мережі. Якщо користування підключенням припиняється, власник повинен ще три роки безоплатно терпіти споруди, що знаходяться на його ділянці. Процедура надання земельних ділянок для розміщення об'єктів водо- постачання має наступний вигляд. Зокрема, клієнти та користувачі підклю- чення, які є власниками земельних ділянок, з метою місцевого забезпечення водопостачанням повинні безоплатно допускати встановлення ліній та трубо- проводів, у тому числі обладнання для водопостачання, через свої ділянки, що знаходяться у тій самій зоні постачання, а також вжиття інших захисних заходів. Цей обов'язок поширюється лише на земельні ділянки, які підключені до системи водопостачання та використовуються власником для цілей госпо- дарювання або для яких можливість водопостачання становить господарську перевагу. Цей обов'язок відсутній, якщо використання земельних ділянок об- тяжуватиме власників більш ніж необхідно або у неприпустимий спосіб. Якщо водопостачання припиняється, власник земельної ділянки повинен дати дозвіл на усунення споруд або терпіти їх на вимогу підприємства ще про- тягом п'яти років. Клієнти та користувачі підключення, які не є власниками земельної ділян- ки, на вимогу підприємства з водопостачання повинні представити письмову згоду власника земельної ділянки щодо користування земельною ділянкою, на яку має здійснюватися водопостачання. Підприємство з водопостачання зобов'язане виплатити власникові обтя- женої земельної ділянки одноразову компенсацію. Розмір цієї компенсації ви- значається сумою, яка є загальноприйнятою за подібне право [6]. 86 Економічні інновації Випуск № 57 2014 Висновки з проведеного дослідження. Формування і практична реаліза- ція ефективної політики управління земельно-майновими ресурсами в краї- нах Євросоюзу і США є найважливішою сферою діяльності держави, а також міських і сільських муніципальних утворень. Суть цієї політики полягає у формуванні економічно оптимальної системи землекористування і землево- лодіння, а також виборі максимально ефективного інструментарію її регулю- вання, повною мірою адаптованого до соціальних, політико-правових, куль- турно-історичних, ментальних і інших особливостей держави. Набутий в країнах світу досвід використання земельно-майнових ре- сурсів є особливо важливим в даний час для України в цілому та особливо її регіонів, зважаючи на прийняту Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Література: 1. Левченко Н.М. Адаптація механізму оподаткування нерухомості в Україні до світових аналогів / Н.М. Левченко // Сталий розвиток еконо- міки Всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2012. – № 6. – С. 281- 285 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uniep.km.ua/upload- files/Vimogi_Zhurnal_26_05_2014.pdf 2. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної ор- ганізації влади в Україні» від 1 квітня 2014 р. № 333-р [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua 3. Панасенкова Т.В. Трансформация системы земельно-имущественных отношений современной России : дис. …докт. екон. наук : 08.00.01 / Т.В. Панасенкова ; ГОУ ВПО РГЭУ «РИНХ». –Ростов-на- Дону, 2009. – 445 с. 4. Земельні банки і фонди – інструменти для розвитку сільських те- риторій // Землевпорядний вісник. – 2012. – № 3. – С. 11-15. 5. С. Вегера обмежені майнові права на землю в системі бухгалтер- ського обліку підприємств республіки Білорусь та інших країн / С. Вегера // Вісник ТНЕУ. – 2011. – № 4. – С. 152-157 [Електронний ресурс]. – Ре- жим доступу : http://www.library.tane.edu.ua 6. Діалог фахівців: Що запозичимо у німців? // Землевпорядний віс- ник. – 2012. – № 7. – С. 21-22. Abstract Galushkina T.Р., Sidorchenko T. F. Adapting the world practice of construction the land-property rela- tions in Ukraine The article examines the basic principles of land-property relations in the European Union and the United States regulation and also existing limited property rights to land in foreign countries. 2014 Економічні інновації Випуск № 57 87 http://uniep.km.ua/upload-files/Vimogi_Zhurnal_26_05_2014.pdf http://uniep.km.ua/upload-files/Vimogi_Zhurnal_26_05_2014.pdf
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-72405
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0066
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T11:19:56Z
publishDate	2014
publisher	Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
record_format	dspace
spelling	Галушкіна, Т.П. Сидорченко, Т.Ф. 2014-12-22T17:35:14Z 2014-12-22T17:35:14Z 2014 Адаптація світової практики побудови системи земельно-майнових відносин в Україні / Т.П. Галушкіна, Т.Ф. Сидорченко // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 80-87. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72405 332.2:327 В статті розглянуто основоположні принципи регулювання земельно-майнових відносин в країнах Євросоюзу і США, існуючі види обмежених майнових прав на земельні ділянки в зарубіжних країнах. The article examines the basic principles of land-property relations in the European Union and the United States regulation and also existing limited property rights to land in foreign countries. uk Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України Економічні інновації Адаптація світової практики побудови системи земельно-майнових відносин в Україні Adapting the world practice of construction the land-property relations in Ukraine Article published earlier
spellingShingle	Адаптація світової практики побудови системи земельно-майнових відносин в Україні Галушкіна, Т.П. Сидорченко, Т.Ф.
title	Адаптація світової практики побудови системи земельно-майнових відносин в Україні
title_alt	Adapting the world practice of construction the land-property relations in Ukraine
title_full	Адаптація світової практики побудови системи земельно-майнових відносин в Україні
title_fullStr	Адаптація світової практики побудови системи земельно-майнових відносин в Україні
title_full_unstemmed	Адаптація світової практики побудови системи земельно-майнових відносин в Україні
title_short	Адаптація світової практики побудови системи земельно-майнових відносин в Україні
title_sort	адаптація світової практики побудови системи земельно-майнових відносин в україні
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72405
work_keys_str_mv	AT galuškínatp adaptacíâsvítovoípraktikipobudovisistemizemelʹnomainovihvídnosinvukraíní AT sidorčenkotf adaptacíâsvítovoípraktikipobudovisistemizemelʹnomainovihvídnosinvukraíní AT galuškínatp adaptingtheworldpracticeofconstructionthelandpropertyrelationsinukraine AT sidorčenkotf adaptingtheworldpracticeofconstructionthelandpropertyrelationsinukraine

Адаптація світової практики побудови системи земельно-майнових відносин в Україні

Репозитарії

Схожі ресурси