Етнологічні розвідки Хорватської академії наук і мистецтв: до історії дослідження жанрології
У статті розглянуто окремі теми й наукові напрями діяльності хорватських дослідників-фольклористів, зокрема, мовиться про нау кових співробітників Хорватської академії наук і мистецтв. Автор має за мету показати історію розвитку цієї академічної установи в ретроспективі. Провідні наукові співробітни...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Слов’янський світ |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72414 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Етнологічні розвідки Хорватської академії наук і мистецтв: до історії дослідження жанрології / М.Ю. Карацуба // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 12. — С. 58-66. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860262592046432256 |
|---|---|
| author | Карацуба, М.Ю. |
| author_facet | Карацуба, М.Ю. |
| citation_txt | Етнологічні розвідки Хорватської академії наук і мистецтв: до історії дослідження жанрології / М.Ю. Карацуба // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 12. — С. 58-66. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слов’янський світ |
| description | У статті розглянуто окремі теми й наукові напрями діяльності хорватських дослідників-фольклористів, зокрема, мовиться про нау кових співробітників Хорватської академії наук і мистецтв. Автор має за мету показати історію розвитку цієї академічної установи в ретроспективі. Провідні наукові співробітники Академії репрезентували одне з найяскравіших наукових видань, що було опубліковано наприкінці ХІХ ст., – «Збірка на базі матеріалів традиційної літератури 1888 року», відома нині під назвою «Odbor za narodni život i običaje» («Підбірка матеріалів з народного життя і звичаїв»). Усі профільні праці з етнології та фольклористики в Хорватії базуються на основних правилах, закладених саме в цій збірці.
В статье рассматриваются отдельные темы и научные направления деятельности хорватских исследователей-фольклористов, в частности, речь идет о научных сотрудниках Хорватской академии наук и искусств. Автор ставит перед собой цель представить историю развития этой академической организации в ретроспективе. Ведущие научные сотрудники Академии репрезентовали одно из самих ярких научных изданий, которое было опубликовано в конце ХІХ века, – «Сборник на базе материалов традиционной литературы 1888 года», известный сегодня под названием «Odbor za narodni život i običaje» («Подборка материалов из народной жизни и обычаев»). Все профильные труды по этнологии и фольклористике в Хорватии зиждутся на основных правилах, заложенных именно в этом сборнике.
The article deals with particular topics and research activities of Croatian investigators, folklorists, including scientists of the Croatian Academy of Sciences and Arts. Th e author aims to show the history of this academic institution in retrospective. Leading researchers of Academy represented one of the brilliant scientifi c publications that was published in the late 19th century – «A collection on the basis of materials of traditional literature of 1888», known as «Odbor za narodni ћivot i običaje» («A collection of national life and traditions»). All main works on ethnology and folklore in Croatia are based on the rules laid down in this collection.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:57:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
58
ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ
СЛАВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
УДК 001.32(497.5):39.001.891
М. Ю. Карацуба
ЕТНОЛОГІЧНІ РОЗВІДКИ
ХОРВАТСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК І МИСТЕЦТВ:
ДО ІСТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖАНРОЛОГІЇ
У статті розглянуто окремі теми й наукові напрями діяльності
хорватських дослідників-фольклористів, зокрема, мовиться про
нау кових співробітників Хорватської академії наук і мистецтв. Ав-
тор має за мету показати історію розвитку цієї академічної установи
в ретроспективі. Провідні наукові співробітники Академії репре-
зентували одне з найяскравіших наукових видань, що було опублі-
ковано наприкінці ХІХ ст., – «Збірка на базі матеріалів традиційної
літератури 1888 року», відома нині під назвою «Odbor za narodni
život i običaje» («Підбірка матеріалів з народного життя і звичаїв»).
Усі профільні праці з етнології та фольклористики в Хорватії базу-
ються на основних правилах, закладених саме в цій збірці.
Ключові слова: фольклористика, фольклоризм, завдання та
функції фольклору, культурна антропологія, етнологія.
В статье рассматриваются отдельные темы и научные направ-
ления деятельности хорватских исследователей-фольклористов,
в частности, речь идет о научных сотрудниках Хорватской акаде-
мии наук и искусств. Автор ставит перед собой цель представить
историю развития этой академической организации в ретроспек-
тиве. Ведущие научные сотрудники Академии репрезентовали
одно из самих ярких научных изданий, которое было опубликова-
но в конце ХІХ века, – «Сборник на базе материалов традиционной
литературы 1888 года», известный сегодня под названием «Odbor
za narodni život i običaje» («Подборка материалов из народной жиз-
http://www.etnolog.org.ua
59
ни и обычаев»). Все профильные труды по этнологии и фолькло-
ристике в Хорватии зиждутся на основных правилах, заложенных
именно в этом сборнике.
Ключевые слова: фольклористика, фольклоризм, задачи и
функции фольклора, культурная антропология, этнология.
Th e article deals with particular topics and research activities of Croa-
tian investigators, folklorists, including scientists of the Croatian Acad-
emy of Sciences and Arts. Th e author aims to show the history of this
academic institution in retrospective. Leading researchers of Academy
represented one of the brilliant scientifi c publications that was published
in the late 19th century – «A collection on the basis of materials of tradi-
tional literature of 1888», known as «Odbor za narodni ћivot i običaje»
(«A collection of national life and traditions»). All main works on eth-
nology and folklore in Croatia are based on the rules laid down in this
collection.
Keywords: folklore, folkloryzm, objectives and functions of folklore,
cultural anthropology, ethnology.
Насамперед зауважимо, що хорватська етнологія і фолькло-
ристика народжені й функціонують на терені двох значних ін-
ституцій – Хорватської академії наук і мистецтв (далі – ХАНМ)
та Матиці хорватської. Такої думки дотримується співробіт-
ник ХАНМ Якша Приморац, відомий дослідник питання ста-
новлення та розвитку хорватської фольклористики й етнології
в академічних установах Хорватії. Переломні моменти в роз-
витку цих важливих дисциплін припадають на останню чверть
XIX ст., коли обидві установи поставили перед собою одне з
найважливіших завдань – зібрати якомога більше етнологіч-
них і фольклористичних матеріалів відповідно до позитивіст-
ських орієнтирів у всіх країнах, де проживають хорвати та інші
південнослов’янські народи. Представляючи історію розвитку
ХАНМ у ретроспективі, зазначимо, що важливою подією ще
наприкінці ХІХ ст. для етнологічної та фольклористичної науки
було формування «Збірки на базі матеріалів традиційної літе-
ратури 1888 року» як важливого фольклористичного видання,
http://www.etnolog.org.ua
60
яке тепер має назву «Odbor za narodni život i običaje» («Підбір-
ка матеріалів з народного життя і звичаїв»). У 1896 році по-
бачив світ перший примірник академічної збірки під назвою
«Zbornik za narodni život i običajе» («Збірка з народного життя і
звичаїв») і перший випуск «Хорватських народних пісень» Ма-
тиці хорватської. Можна з упевненістю стверджувати, що всі
основ ні дослідження з етнології та фольк лористики в Хорватії
базуються на постулатах, які закладено в працях, включених
до цих двох видань. Наприкінці ХІХ ст., зокрема в 1897 році,
Антун Радич став упорядником і редактором зазначеної «Збір-
ки...», і вже в другому номері вийшла друком його етнографічна
праця-передмова під назвою «Osnova za sabiranje i proučavanje
građe o narodnom životu» («Основні відомості про збирання й
вивчення реалій з народного життя»). Без перебільшення, саме
цю подію характеризуємо як заключний етап формування су-
часної хорватської етнологічної науки і фольклористики.
Зі становленням цих структур, їх розвитком у новому, до-
сконалішому форматі (мовиться про Академію та Матицю)
пов’язані масштабні зміни в хорватській науці, виникнен-
ня нових важливих інституцій, наприклад: колишня кафед-
ра, а тепер – Відділення етнології Філософського факультету
в м. Загребі, також колишній Інститут досліджень народної
творчості, нині – Інститут етнології і фольклористики (За-
греб), етнографічні музеї та фольклористичні збірки, спрямо-
вані на вивчення гуманітарних і суспільних дисциплін.
Високому рівню діяльності Етнологічної комісії від само-
го її заснування (ХІХ ст.) до періоду між двома світовими вій-
нами сприяла активна участь таких визначних науковців, як
доктор Антун Радич і академік Драгутин Боранич. Наступний
етап формування етнологічної та фольклористичної дисцип лін
припав на період від завершення Другої світової війни й орі-
єнтовно до 1962 року, коли функціонувала основ на академіч-
на етнологічна установа, що її було перейменовано пізніше, у
http://www.etnolog.org.ua
61
1993 році, на Відділення етнології ХАНМ. Комісія, що спря-
мовувала свою діяльність на підготовку збірки під назвою
«Підбірка матеріалів з народного життя і звичаїв», тоді функ-
ціонувала під егідою академіка Бранимира Гушича як коорди-
наційна спільнота міжінститутської співпраці, практично була
одним з основ них етнологічних центрів. Необхідність у діяль-
ності Комісії була зумовлена потребою в системних етнологіч-
них і фольк лористичних дослідженнях, звернених до позити-
вістських засад у різних регіонах тодішньої Хорватії, особ ливо
в тих, що найбільше постраждали під час війни, а також мож-
ливістю зміцнення старих і новозаснованих етнологічних нау-
кових установ. Учасники Комісії, зокрема Мар’яна Гушич, Вес-
на Чулинович-Константинович, Мірко Маркович і Зоріца
Шімунович-Петрич, займалися документуванням архівних ма-
теріалів «Збірки з народного життя і звичаїв». У зв’язку із цим
у різних регіонах Хорватії було здійснено чимало масштабних
етнологічних та антропогеографічних розвідок, особ ливий ак-
цент зроблено на пошуку матеріалів, пов’язаних зі стародавні-
ми народними звичаями – підготовкою текстильних виробів,
старовинними промислами та сакральною архітектурою. В ін-
ституції від 1980 до 1992 року було реалізовано проект «Život i
tradicijska kultura Hrvata» («Життя і традиційна культура хор-
ватів»), яким керував академік Андре Мохоровичич. Науко-
вий проект «Genološki aspekti folkloristike» («Генологічні аспек-
ти фольк лористики») 1996 року передував створенню нового
спільного проекту Академії та Інституту.
З 2002 року розпочалася модернізація Відділення етно-
логії. До спільного проекту Академії й Інституту під назвою
«Etnološka i folkloristička građa HAZU: začtita /obrada i kritičko
objavljivanje» («Етнологічна і фольклористична діяльність
ХАНМ: становлення / збереження і критичний огляд») було
залучено цілу когорту молодих і перспективних співробіт-
ників – асистентів Якшу Примораца, Луку Шешо, Івана По-
http://www.etnolog.org.ua
62
лоньо, а також наукового співробітника Клементіну Батіну.
Проект очолили Майя Бошкович-Стуллі (академік, голова) і
Таня Перич-Полоньо (координатор). У ході роботи над підго-
товкою й виданням численних наукових праць у межах проек-
ту визначалися як творчі зацікавлення, так і напрями науко-
вої діяльності дослідників: Л. Шешо – антропологія релігії
та традиційні вірування, Т. Полоньо – антропологія дитини,
Я. Приморац – етномузикологія й історія.
Минулого року до збірника «Zborniku za narodni život i
običaje» («Збірник реалій з народного життя і звичаїв») було
вміщено детальний огляд архівних матеріалів Відділення.
А на сьогодні в архіві наявні такі важливі фахові видання:
«Zbirka Matice hrvatske» («Збірка Матиці хорватської»), «Stara
zbirka» («Стара збірка»), «Nova zbirka» («Нова збірка»), «Zbirka
korespondencije» («Збірка кореспонденції») i «Zbirka fotografi ja»
(«Збірка фотографій»). Перш ніж перейти до опису архівних
матеріалів, необхідно визначити, наскільки важливими вони
є для сучасної етнології та фольклористики, ураховуючи той
факт, що дослідження охоплюють усі важливі наукові сфери й
методологічні прийоми. Однак не слід забувати, що при запи-
суванні текстів фольклористи, вивчаючи питання функціону-
вання в певному окремому осередку, уважали за потрібне ре-
тельно їх редагувати, «покращувати», що істотно впливало на
справжній, первинний вигляд матеріалів.
В архівах Відділення етнології ХАНМ наявні дослідження
того прошарку культури, який зазвичай називається тра-
диційною культурою. Науковці вже на момент написання
чи безпосередньо після завершення роботи усвідомлювали,
що ця локальна культура швидко змінюється, і притаманні
їй елементи, крім звичаїв, пісень і обрядів, відходять із по-
всякденної практики. Дослідники в цьому напрямі доходять
висновку, що традиційна культура зникає під тиском сучас-
ної міської культури. Згадаймо, що традиційну культуру села
http://www.etnolog.org.ua
63
вже при А. Радичу було класифіковано, поділено на народну
й «домашню», власну та місцеву, на противагу культурі ур-
баністичній. Саме на таких засадах ґрунтувалася культурно-
історична етнологічна школа під керівництвом Мілована Га-
вацці і Бранимира Братанича, подібних напрямів дослідження
до 60–70-х років ХХ ст. дотримувалися також хорватські
фольк лористи. Їхніми інформантами були поодинокі літні
люди із сільської місцевості, адже треба було отримати яко-
мога більше відомостей зі спогадів респондентів про стан тієї
самої локальної традиційної культури і на базі цих фактів ре-
конструювати її в тому класичному, «передіндустріальному»
вигляді. Проте етнологи, які себе зараховували до культурно-
історичної етнологічної школи, часто не мали за мету пере-
міщення цієї «реконструкції культури» саме в потрібний кон-
кретний історично-часовий контекст. Побутувала думка, що
передіндустріальна, переважно неписьменна, культура стає
більш статистичною, ніж індустріалізована міська, відтак
вона зазнавала неістотних змін протягом століть.
Наприклад, поширеною була думка, що традиційні народ-
ні вироби та звичаї, які в одному місці й на одній території за-
фіксовано у ХХ ст., у схожому форматі існували вже з ХVIII ст.,
а можливо, ще раніше, із часів переселення слов’янських пле-
мен у середньовічну, іллірську, добу тощо. Подібна методоло-
гія, сформована з позицій історичної ретроспективи, зазнала
істотної критики, оскільки серед етнологів культурно-істо-
ричного напряму найчастіше не існувало науково обґрунтова-
ного критичного ставлення до історичних джерел та історіо-
графічних показників. Через це чимало запропонованих ними
висновків можна вважати недоведеними з історичного погля-
ду чи недостатньо аргументованими через певні маніпуляцій-
ні дії з історичними джерелами.
Показовим у цьому відношенні є інститутське видання
«Narodna umjetnost» («Народна творчість). Упродовж 1968–
http://www.etnolog.org.ua
64
1981 років вийшли друком чотири монографії, присвячені та-
ким регіональним областям, як Сінський край, передмістя
Нижньої Стубіци, острів Брач і Зларин, аналіз географічних,
топографічних, етнологічних й етнографічних реалій яких з
інтердисциплінарних дослідницьких позицій з’єднали істори-
ків, етнологів та фольклористів.
Від початку 1990-х років колектив етнологів з Інституту
продовжив роботу над підготовкою тематичних і регіональ-
них монографій, присвячених аналізу питань хорватської тра-
диційної культури від другої половини ХІХ і до першої по-
ловини ХХ ст. Подібними дослідженнями займалися також
історики й етнологи з інших наукових установ.
Увага до традиційної хорватської культури в ХІХ–ХХ ст.
не мала обмежуватися лише згаданими здобутками на етно-
логічній та фольклористичній ниві. Із сучасного погляду
така тематика може з повним правом функціонувати як час-
тина національної культурної історії, адже йдеться про ко-
лишню культуру нижчих верств населення, що поступо-
во зникає з кола інтересів етнологів. Вона цікавить більше
культурологів, особливо тих, які розглядають «нову історію»
відповідно до постулатів відомої школи Брауделя, що перед-
бачає вивчення історії менталітету, історичної антрополо-
гії, екоісторії та схожих субдисциплінарних напрямів. Ар-
хівні матеріали, які зберігаються в академічному Відділенні
етнології, – найкраще джерело для подібних мікроісторич-
них розвідок. Попри всі названі недоліки, вони насамперед
мають незаперечну документальну цінність. З-поміж етно-
логічних, фольклористичних та історичних досліджень для
різних інтердисциплінарних студій можуть бути залучені і
ці архівні матеріали. Не варто залишати поза увагою їх ан-
тропологічну цінність, відтак оприлюднення цього матеріа-
лу – одне з важливих завдань майбутніх проектів, реалізаці-
єю яких має займатись академічне Відділення етнології.
http://www.etnolog.org.ua
65
ЛІТЕРАТУРА
1. Bausinger H. Volkskunde. Von der Altertumsforschung zur Kulturanalyse. –
Darmstandt ; Berlin : Carl Habel Verlag, 1972.
2. Bošković-Stulli M. Pjesme, priče, fantastika. – Zagreb : Nakladni zavod
Matice hrvatske ; Zavod za istraživanje folklora, 1991.
3. Bošković-Stulli M. Priče i pričanje. Stoljeća usmene hrvatske proze. –
Zagreb : Matica hrvatska, 1997.
4. Bošković-Stulli M. Usmena književnost // Povijest hrvatske knji-
ževnosti / ur. Slavko Goldstein i drugi. – Zagreb : Liber ; Mladost, 1978. –
S. 7–353, 641–657.
5. Delorko O. Narodne lirske pjesme. (Pet stoljeća hrvatske književnosti). –
Zagreb : Zora ; Matica hrvatska, 1963.
6. Kiš Z. Keltski tragovi u tradiciji sv. Martina i njihov odraz na hrvatskom
prostoru // Narodna umjetnost. – 2000. – N 37/2. – S. 109–120.
7. Lozica I. Hrvatski karnevali. – Zagreb : Golden marketing, 1997.
8. Lozica I. Luj Leže, Slovenska mitologija // Narodna umjetnost. – Zagreb,
1987. – N 32. – S. 274–275.
9. Marjanić S. Vještičje psihonavigacije i astralna metla u svjetovima
hrvatskih predaja kao (mogući) aspekti šamanske tehnike ekstaze (i transa) //
Studia ethnologica Croatica. – 2005. – N 17. – S. 111–169.
10. Marks L., Lozica I. Finitis decem lustris. Pola stoljeća folklorističkih
(fi loloških, etnoteatroloških i njima srodnih) istraživanja u Institutu // Narodna
umjetnost. – 1998. – N 35/2. – S. 67–101.
11. Marks L. Usmena tradicija o Zagrebu u Šenoinom djelu // Umjetnost
riječi. – 1998. – XLII. – S. 25–41.
12. Marks L. Vekivečni Zagreb. – Zagreb : AGM, 1994.
13. Prica I. Mala europska etnologija. – Zagreb : Golden marketing, 2001.
14. Prica I. The Full Circle of the Century: Etnographic Realism in Croatian
Ethnology of the Late Nineteenth and the Late Twentieth Centuries // Narodna
umjetnost. – 1996. – N 33/2. – S. 265–283.
http://www.etnolog.org.ua
66
SUMMARY
Th e article deals with particular topics and research activities of Croa-
tian investigators, folklorists, including scientists of the Croatian Acad-
emy of Sciences and Arts. Th e author aims to show the history of this
academic institution in retrospective.
Leading researchers of Academy represented one of the brilliant sci-
entifi c publications that was published in the late 19th century – «A collec-
tion on the basis of materials of traditional literature of 1888», known as
«Odbor za narodni ћivot i običaje» («A collection of national life and tra-
ditions»). Th is event became signifi cant and described as the fi nal stage
of formation of the modern Croatian ethnology and folklore. Academic
ethnological Commission made a great contribution to the work devel-
opment of Croatian folklore from the very fi rst day of its existence.
Th e commission’s work was due to the need for systemic ethnological
and folkloristic studies, the participants of the Commission dedicated its
activities documenting collections of archival materials related to the peo-
ple’s life, rites and customs of the Croats. In diff erent regions of Croatia a
considerable amount of research, particular emphasis on fi nding materi-
als about ancient folk customs (the preparation of textiles, folk craft s and
sacral architecture) were made. Since 2002, the Department of Ethnology
begins the modernization of the Croatian Academy of Sciences and Arts.
While working on the preparation and publication of numerous scientifi c
works, appear such investigators as: L. Shesho – anthropology of religion
and traditional beliefs, T. Polonjo – anthropology of childhood, Ya. Pri-
morats – ethnomusicology.
Keywords: specialist in folklore functions of folklore, cultural anthro-
pology.
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-72414 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0051 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:57:04Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Карацуба, М.Ю. 2014-12-22T18:16:28Z 2014-12-22T18:16:28Z 2014 Етнологічні розвідки Хорватської академії наук і мистецтв: до історії дослідження жанрології / М.Ю. Карацуба // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 12. — С. 58-66. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. XXXX-0051 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72414 001.32(497.5):39.001.891 У статті розглянуто окремі теми й наукові напрями діяльності хорватських дослідників-фольклористів, зокрема, мовиться про нау кових співробітників Хорватської академії наук і мистецтв. Автор має за мету показати історію розвитку цієї академічної установи в ретроспективі. Провідні наукові співробітники Академії репрезентували одне з найяскравіших наукових видань, що було опубліковано наприкінці ХІХ ст., – «Збірка на базі матеріалів традиційної літератури 1888 року», відома нині під назвою «Odbor za narodni život i običaje» («Підбірка матеріалів з народного життя і звичаїв»). Усі профільні праці з етнології та фольклористики в Хорватії базуються на основних правилах, закладених саме в цій збірці. В статье рассматриваются отдельные темы и научные направления деятельности хорватских исследователей-фольклористов, в частности, речь идет о научных сотрудниках Хорватской академии наук и искусств. Автор ставит перед собой цель представить историю развития этой академической организации в ретроспективе. Ведущие научные сотрудники Академии репрезентовали одно из самих ярких научных изданий, которое было опубликовано в конце ХІХ века, – «Сборник на базе материалов традиционной литературы 1888 года», известный сегодня под названием «Odbor za narodni život i običaje» («Подборка материалов из народной жизни и обычаев»). Все профильные труды по этнологии и фольклористике в Хорватии зиждутся на основных правилах, заложенных именно в этом сборнике. The article deals with particular topics and research activities of Croatian investigators, folklorists, including scientists of the Croatian Academy of Sciences and Arts. Th e author aims to show the history of this academic institution in retrospective. Leading researchers of Academy represented one of the brilliant scientifi c publications that was published in the late 19th century – «A collection on the basis of materials of traditional literature of 1888», known as «Odbor za narodni ћivot i običaje» («A collection of national life and traditions»). All main works on ethnology and folklore in Croatia are based on the rules laid down in this collection. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Слов’янський світ Теорія і методологія славістичних досліджень Етнологічні розвідки Хорватської академії наук і мистецтв: до історії дослідження жанрології Article published earlier |
| spellingShingle | Етнологічні розвідки Хорватської академії наук і мистецтв: до історії дослідження жанрології Карацуба, М.Ю. Теорія і методологія славістичних досліджень |
| title | Етнологічні розвідки Хорватської академії наук і мистецтв: до історії дослідження жанрології |
| title_full | Етнологічні розвідки Хорватської академії наук і мистецтв: до історії дослідження жанрології |
| title_fullStr | Етнологічні розвідки Хорватської академії наук і мистецтв: до історії дослідження жанрології |
| title_full_unstemmed | Етнологічні розвідки Хорватської академії наук і мистецтв: до історії дослідження жанрології |
| title_short | Етнологічні розвідки Хорватської академії наук і мистецтв: до історії дослідження жанрології |
| title_sort | етнологічні розвідки хорватської академії наук і мистецтв: до історії дослідження жанрології |
| topic | Теорія і методологія славістичних досліджень |
| topic_facet | Теорія і методологія славістичних досліджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72414 |
| work_keys_str_mv | AT karacubamû etnologíčnírozvídkihorvatsʹkoíakademíínaukímistectvdoístoríídoslídžennâžanrologíí |