Український фольклор на сторінках «Наукового збірника Музею української культури у Свиднику»
У статті розглянуто публікації та дослідження з українського фольклору на сторінках відомого у світі періодичного видання – «Наукового збірника Музею української культури у Свиднику», що виходить у Словаччині. Висвітлено його основну тематику та проблематику, розглянуто персоналії авторів. Крім того...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Слов’янський світ |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72417 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Український фольклор на сторінках «Наукового збірника Музею української культури у Свиднику» / О.М. Лісова // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 12. — С. 94-113. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-72417 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-724172025-02-09T13:06:53Z Український фольклор на сторінках «Наукового збірника Музею української культури у Свиднику» Лісова, О.М. Теорія і методологія славістичних досліджень У статті розглянуто публікації та дослідження з українського фольклору на сторінках відомого у світі періодичного видання – «Наукового збірника Музею української культури у Свиднику», що виходить у Словаччині. Висвітлено його основну тематику та проблематику, розглянуто персоналії авторів. Крім того, з’ясовано актуальність публікацій Збірника та його місце в сучасній українській науці. В статье рассмотрены публикации и исследования украинского фольклора на страницах известного в мире периодического издания – «Научного сборника Музея украинской культуры в Свиднике», который издается в Словакии. Освещена его основная тематика и проблематика, рассмотрены персоналии авторов. Кроме того, установлена актуальность публикаций Сборника и его место в современной украинской науке. The article describes the publications and researches of Ukrainian folklore on the pages of the world's famous periodical – «Th e Scientifi c digest of the Museum of Ukrainian Culture in Svidnik», which is issued in Slovakia. Its basic topics and issues are revealed, the personalities of the authors are considered. Th e publications relevance in the digest and its place in modern Ukrainian science are discovered in the article. 2014 Article Український фольклор на сторінках «Наукового збірника Музею української культури у Свиднику» / О.М. Лісова // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 12. — С. 94-113. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. XXXX-0051 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72417 398:069.7(062.552)(437.6) uk Слов’янський світ application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Теорія і методологія славістичних досліджень Теорія і методологія славістичних досліджень |
| spellingShingle |
Теорія і методологія славістичних досліджень Теорія і методологія славістичних досліджень Лісова, О.М. Український фольклор на сторінках «Наукового збірника Музею української культури у Свиднику» Слов’янський світ |
| description |
У статті розглянуто публікації та дослідження з українського фольклору на сторінках відомого у світі періодичного видання – «Наукового збірника Музею української культури у Свиднику», що виходить у Словаччині. Висвітлено його основну тематику та проблематику, розглянуто персоналії авторів. Крім того, з’ясовано актуальність публікацій Збірника та його місце в сучасній українській науці. |
| format |
Article |
| author |
Лісова, О.М. |
| author_facet |
Лісова, О.М. |
| author_sort |
Лісова, О.М. |
| title |
Український фольклор на сторінках «Наукового збірника Музею української культури у Свиднику» |
| title_short |
Український фольклор на сторінках «Наукового збірника Музею української культури у Свиднику» |
| title_full |
Український фольклор на сторінках «Наукового збірника Музею української культури у Свиднику» |
| title_fullStr |
Український фольклор на сторінках «Наукового збірника Музею української культури у Свиднику» |
| title_full_unstemmed |
Український фольклор на сторінках «Наукового збірника Музею української культури у Свиднику» |
| title_sort |
український фольклор на сторінках «наукового збірника музею української культури у свиднику» |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Теорія і методологія славістичних досліджень |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72417 |
| citation_txt |
Український фольклор на сторінках «Наукового збірника Музею української культури у Свиднику» / О.М. Лісова // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 12. — С. 94-113. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Слов’янський світ |
| work_keys_str_mv |
AT lísovaom ukraínsʹkijfolʹklornastorínkahnaukovogozbírnikamuzeûukraínsʹkoíkulʹturiusvidniku |
| first_indexed |
2025-11-26T01:54:19Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:54:19Z |
| _version_ |
1849816059344846848 |
| fulltext |
94
УДК 398:069.7(062.552)(437.6)
О. М. Лісова
УКРАЇНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР НА СТОРІНКАХ
«НАУКОВОГО ЗБІРНИКА МУЗЕЮ УКРАЇНСЬКОЇ
КУЛЬТУРИ У СВИДНИКУ»
У статті розглянуто публікації та дослідження з українського
фольклору на сторінках відомого у світі періодичного видан-
ня – «Наукового збірника Музею української культури у Свид-
нику», що виходить у Словаччині. Висвітлено його основну тема-
тику та проблематику, розглянуто персоналії авторів. Крім того,
з’ясовано актуальність публікацій Збірника та його місце в сучасній
українській науці.
Ключові слова: науковий збірник, Свидник, Словаччина,
україністика, фольклористика, народна культура, статті, публікації,
персоналії.
В статье рассмотрены публикации и исследования украинского
фольклора на страницах известного в мире периодического изда-
ния – «Научного сборника Музея украинской культуры в Свидни-
ке», который издается в Словакии. Освещена его основная темати-
ка и проблематика, рассмотрены персоналии авторов. Кроме того,
установлена актуальность публикаций Сборника и его место в со-
временной украинской науке.
Ключевые слова: научный сборник, Свидник, Словакия, украи-
нистика, фольклористика, народная культура, статьи, публикации,
персоналии.
Th e article describes the publications and researches of Ukrainian
folklore on the pages of the world's famous periodical – «Th e Scientifi c
digest of the Museum of Ukrainian Culture in Svidnik», which is issued
in Slovakia. Its basic topics and issues are revealed, the personalities of the
authors are considered. Th e publications relevance in the digest and its
place in modern Ukrainian science are discovered in the article.
Keywords: scientifi c digest, Svidnik, Slovakia, Ukrainian Studies,
folklore, national culture, articles, publications, personalities.
http://www.etnolog.org.ua
95
У сучасній україністиці особливої ваги набуває досліджен-
ня матеріальної та духовної культури українців діаспори, зо-
крема їхньої народної культури. Корисну інформацію про ці
питання містять періодичні україністичні видання, що вихо-
дять у сусідніх країнах. Уже багато років поспіль у Словаччині
публікується відомий у світі часопис – «Науковий збірник Му-
зею української культури у Свиднику» (НЗ МУКС), який на
сьогодні є основним осердям вивчення питань історії, культу-
ри, літератури, етнології та фольклору українців Словаччини.
Різноаспектний фактичний і теоретичний матеріал з
фольк лористики, оприлюднений у Часопису, заслуговує на
само стійне дослідження, адже тут ми знаходимо маловідомі
дані про стан розвитку української фольклористики в Сло-
ваччині в різні періоди, документальні свідчення про виник-
нення і шляхи розв’язання теоретичних, методологічних та
практичних проблем на цьому терені. Їх з’ясування дозволить
поглибити й розширити загальні уявлення про україністику,
фольк лористику Словаччини, особливості її розвою та сучас-
ного становища.
Фольклор українців є складовою традиційної культури
Словаччини і розвивається у зв’язках зі словацькою культу-
рою. Вивченням української народної культури Словаччини
займалися і займаються українські, словацькі та інші фольк-
лористи, музикознавці, лінгвісти, серед яких: Я. Головацький,
М. Драгоманов, М. Гиряк, В. Гнатюк, І. Панькевич, О. Дух-
нович, О. Павлович, А. Кралицький, І. Верхратський, Ф. Ко-
лесса, О. Зілинський, З. Кузеля, О. Рудловчак, Ю. Костюк,
М. Невр лий, В. Гошовський, О. Торонський, О. Дей, С. Гости-
няк, І. Майчик, А. Червеняк, Я. Полянський, А. Шлепецький,
І. Мацинський, І. Шлепецький, Ю. Кундрат, І. Галайда, І. Воло-
щук, Ф. Ковач, І. Чижмар, М. Фолріхова, М. Штець, Ф. Гондор,
М. Ілюк, Ю. Гарбар, Л. Бабота, В. Хомик, С. Грица, М. Мольнар,
Ю. Бача, М. Мушинка, Н. Вархол та багато інших.
http://www.etnolog.org.ua
96
Метою пропонованого дослідження є огляд і аналіз праць
з проблематики: українська фольклористика історичної та
сучасної Словаччини. Звернення до публікацій Збірника ви-
правдане важливим значенням цього видання в українській
науці, зокрема як джерела вивчення фольклору та фолькло-
ристики в сучасну епоху. Актуальність дослідження полягає
ще й у тому, що на сьогодні історія та культура українців Сло-
ваччини потребує подальшого опрацювання.
У наш час на сході країни, на Пряшівщині, проживає знач-
на українська діаспора. Науковці докладають зусилля до збе-
реження й відродження народних традицій регіону, збирання,
публікації і вивчення фольклору та етнографії українців-
русинів Словаччини.
Українці в Словацькій Республіці мають багаті традиції,
історію, самобутню культуру та мову, осередком збережен-
ня яких є Музей української культури у Свиднику. На сьо-
годні цей визначний культурно-освітній і науково-дослідний
заклад збирає, вивчає, експонує та зберігає пам’ятки матері-
альної і духовної культури українців. Це один з найбільших
музеїв нацменшин у країнах Європейського Союзу, що нара-
ховує понад сімдесят тисяч експонатів та входить до десятки
найбільших музеїв Словаччини. Від 2002 року він діє в струк-
турі Словацького національного музею (СНМ).
Музей української культури у Свиднику є знаним науко-
вим центром українознавства, зокрема за напрямами з історії,
культури, етнографії, фольклористики, літературознавства
тощо. Музей фактично виконує роль координатора науково-
дослідницької роботи на терені словацької україністики. Його
співробітники, окрім музейної, здійснюють також наукову ро-
боту, проводять і беруть участь у наукових конференціях та
багатьох популярних заходах. Фахівці Музею є авторами ва-
гомих статей та монографій. Переважну більшість їхніх праць
опубліковано в Збірнику.
http://www.etnolog.org.ua
97
Музей української культури у Свиднику підтримує зв’язки,
з одного боку, з іншими музеями Словаччини та зарубіжни-
ми країнами, а з другого, – з україністичними закладами та
центрами. Музей вирішує спільні завдання з Інститутом на-
родознавства НАН України, Ужгородським державним уні-
верситетом, Закарпатським краєзнавчим музеєм та іншими
музеями в Україні. Багаторічне співробітництво Музею три-
ває з Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та ет-
нології ім. М. Т. Рильського НАН України. Директор Музею
М. Сополига – багаторічний член спеціалізованої вченої ради
згаданого Інституту, автор і член редколегії інститутського
часопису «Народна творчість та етнологія», співавтор бага-
тьох колективних фундаментальних праць.
Музей української культури зазнав кількох переймену-
вань. Від 1991 року у зв’язку з курсом на так звану «деукраїні-
зацію» його назва офіційно змінювалася кілька разів, зокре-
ма на певний час його було перейменовано в Державний музей
українсько-руської культури в Свиднику. Однак 2007 року Мі-
ністерство культури Словацької Республіки повернуло музею
його первісну назву – «Музей української культури у Свиднику».
«Науковий збірник Музею української культури у Свидни-
ку» виходить з 1965 року. Це фахове періодичне видання, го-
ловною метою якого є сприяння підвищенню наукового рівня
досліджень і публікацій. Видання має широку популярність
та дуже високо поціновується в наукових і культурно-освіт-
ніх колах. У Збірнику зафіксовано також студії з українського
карпатознавства.
Головним редактором та упорядником НЗ МУКС з 1988 року
й до сьогодні є видатний учений, доктор наук, етнолог, му-
зеолог, культурний та громадський діяч Мирослав Сополи-
га. З 1967 року він працює в Музеї, де спершу був науковим
співробітником, потім заступником директора (1974–1986),
а з 1986 року до сьогодні – директором. У 1972 році він очо-
http://www.etnolog.org.ua
98
лив відділ етнографічної роботи. Окрім того, М. Сополига є
дійсним членом Товариства ім. Т. Г. Шевченка, членом Пре-
зидії Світової федерації українських лемківських організацій
тощо. Учений заснував Музей під відкритим небом при Му-
зеї української культури, який співпрацює з Інститутом етно-
логії Словацької академії наук. Основним напрямом діяль-
ності вченого є дослідження матеріальної культури українців
Східної Словаччини, зокрема народної архітектури та побуту
українців-русинів Пряшівщини.
Поле діяльності М. Сополиги охоплює кілька векторів, серед
яких – науково-організаційна, дослідницька, експертна, коор-
динаційна та масштабна експедиційна й пам’яткоохоронна ді-
яльність, спрямована на збереження народної культури укра-
їнців Словаччини. Результати своєї наукової праці вчений
утілює в організації музейних експозицій, розробці культур-
но-охоронних проектів просвітницького напряму тощо.
М. Сополига є автором понад 20 монографій та 800 статей.
В основу праць ученого лягли польові дослідження, зафіксо-
вані під час етнографічних експедицій. Серед доробку вчено-
го, зокрема, монографії «Народне житло українців Східної
Словаччини» (1983), «Перлини народної архітектури» (1996),
«Ukrajinci na Slovensku: etnokultúrne tradície z aspektu osídlenia,
ľudovej architektúry a bývania» (2002), «Tradície hmotnej kultúry
Ukrajincov na Slovensku» (2006). Наукове видання «Україн-
ці Словаччини: матеріальні вияви народної культури та мис-
тецтва» (2011) є результатом майже 40-річної роботи автора
в галузі етнологічних досліджень українців Пряшівщини та
першою спробою комплексного аналізу народної культури й
мистецтва українців Словаччини. З інших праць можемо на-
звати такі: «Дерев’яні храми східного обряду в Словаччині»
(1971), «Народна архітектура українців Східної Словаччини»
(1976), «Основні меблі та їх призначення в народному житлі
українців Східної Словаччини» (1988), «35 років Музею укра-
http://www.etnolog.org.ua
99
їнської культури у Свиднику» (1990), «Скарби народної куль-
тури» (2013) та багато інших.
До кола дослідницької уваги М. Сополиги належать: ви-
вчення етнокультурної специфіки українців краю, питання
загального планування і внутрішньої характеристики народ-
ного житла, особливості, традиції та новації сільського на-
родного будівництва на теренах Східної Словаччини. Серед
його основних статей у Збірнику: «Народне будівництво укра-
їнців Східної Словаччини» [19, т. 7, с. 387–480], «Просторове
планування та внутрішня характеристика народного житла
в області Північно-Східної Словаччини» [19, т. 8, с. 119–159],
«Старослов’янські традиції в народному житлі русинів-україн-
ців Східної Словаччини» [19, т. 20, с. 187–201], «До питань ет-
нічної ідентифікації та сучасних етнічних процесів українців
Пряшівщини» [19, т. 22, с. 208–236] та багато інших. Результа-
том наукової співпраці М. Сополиги і мовознавців Зузани Га-
нудель та Івора Ріпки стало видання Музеєм фундаменталь-
ного «Атласу українських говорів Східної Словаччини» Василя
Латті, етнографічну спадщину якого М. Сополига підготував і
опублікував у дев’ятнадцятому томі Збірника [19, т. 19].
Наукова діяльність М. Сополиги спрямована на вивчення
традиційного способу життя українського населення Східної
Словаччини (народне будівництво, традиційні заняття насе-
лення, одяг, народне харчування, культові споруди в контексті
інших виявів народної культури та мистецтва). Учений аналі-
зує міжетнічні відносини, акцентуючи на українсько-словаць-
ких взаєминах.
На шпальтах Збірника опубліковано декілька сотень ста-
тей, у тому числі десятки праць монографічного характеру,
матеріалів з історії, етнографії, фольклористики, літературо-
знавства, мовознавства.
Рубрики Збірника подають широку панораму досліджень:
«Історія», «Історія культури», «Документи, спогади», «Етно-
http://www.etnolog.org.ua
100
графія та фольклористика», «Мовознавство», «Мистецтво-
знавство», «Літературознавство і літературознавча крити-
ка», «Музеологія», «Персоналії», «Звіти. Хроніка. Рецензії».
Тут систематично оприлюднюють інформацію про відомих
дослідників, діячів наукового, громадського та культурного
життя, уміщують огляди, у тому числі історіографічні, бібліо-
графічний матеріал, звіти тощо. У кінці кожного тому пода-
ють іменний та географічний покажчики.
У рубриці «Мовознавство» знаходимо дослідження з різ-
них теренів лінгвістики, до прикладу, про лексико-семантич-
ні особливості фразеології української мови, мікротопоні-
мію, церковнослов’янську мову, локальні говірки та діалекти,
лексико графічні параметри словників тощо. Рубрика «Істо-
рія» вводить до наукового обігу, серед інших, нові архівні ма-
теріали й розробки. Значне місце у Збірнику посідають літе-
ратурознавчі дослідження, зокрема про літературний процес
україномовного середовища краю. Рубрики «Звіти. Хроніка.
Рецензії», «Документи, спогади», «Історія культури» пропону-
ють матеріали про історію і сучасний стан українсько-словаць-
ких взаємин, історичні розвідки про українців-русинів Східної
Словаччини, повідомлення про культурно-літературне життя
пряшівчан.
У розділах «Етнографія» та «Фольклористика» можна озна-
йомитися із сімейною обрядовістю, народною прозою та пі-
сенністю українців-русинів Словаччини, історією та сучасним
станом досліджень, питаннями збирання українського фольк-
лору Східної Словаччини та ін. За таким самим проблемно-
тематичним принципом побудовано й інші рубрики, що
створюють повноцінну панораму досліджень з різних украї-
ністічних дисциплін за матеріалами з Пряшівщини.
На сторінках НЗ МУКС публікуються науковці багатьох
країн. До складу редакції в різні роки входили українські, ро-
сійські та словацькі письменники, публіцисти, фольклорис-
http://www.etnolog.org.ua
101
ти, музикознавці, лінгвісти. Тут надруковано праці етноло-
гів: М. Гвізд, М. Дудашова, С. Діллнбергерова, І. Красовський,
П. Маркович, Я. Олейник, Я. Подолак, М. Парікова, М. Сопо-
лига, П. Стефанівський, М. Шипка, Н. Шуркала та ін.; фолькло-
ристів: Й. Вархол, Н. Вархол, М. Гиряк, К. Горалек, Ф. Главачек,
В. Гошовський, О. Зілинський, К. Заклинський, Ю. Костюк,
М. Мушинка, І. Панькевич, І. Ребошапка, О. Рудловчак, Ф. Ті-
хий, А. Худик, І. Чижмар, М. Шмайда; мистецтвознавців:
С. Гапак, В. Грешлик, В. Лаката, П. Стефанівський; мовознав-
ців: П. Бунганич, К. Галас, З. Гундель, М. Дуйчак, А. Кундрат,
Ю. Муличак, Ю. Панько, І. Ріпка, М. Чижмар, М. Штець; іс-
ториків: І. Байцура, Е. Балагурі, М. Бобак, І. Ванат, І. Гранчак,
К. Заклинський, Я. Кміцікевич, М. Лучкай та ін.; літературо-
знавців: Л. Бабота, О. Гузіова, І. Галайда, С. Гостиняк, К. Ва-
гилевич, В. Матула, М. Мольнар, М. Неврлий, А. Червеняк,
Й. Шелепець, І. Шлепецький.
До відомих збирачів і дослідників фольклору українців-
русинів Словаччини другої половини ХХ ст. належить Михайло
Гиряк. Його зацікавлення охоплюють головно царину народної
прози та обрядовості. Йому належать численні описи календар-
них і родинних обрядів, серед яких – народження й хрещення
дитини та поховальні. У Збірнику опубліковано такі його пра-
ці: «Вступні формули українських народних казок Словаччи-
ни» [19, т. 7 с. 481–508], «До питання жанрової різновидності і
варіантності народної прози Меджилабірщини» [19, т. 8, с. 193–
214], «Народна проза Старинської долини» [19, т. 9, кн. 2, с. 303–
617], «До питання дослідження народних легенд та перекладів
українців Східної Словаччини» [19, т. 11, с. 581–602], «До пи-
тання дослідження народних пісень українців Чехословаччи-
ни» [19, т. 14, с. 315–325], «Заключні формули українських на-
родних казок Східної Словаччини» [19, т. 15, кн. 1, с. 201–226].
Іншим відомим ученим був замовчуваний у радянські часи
літературознавець та фольклорист Орест Зілинський, який
http://www.etnolog.org.ua
102
значну увагу приділяв вивченню літератури та культури лем-
ків Західних Карпат. У наш час його спадщину було поновлено.
Так, в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етно-
логії ім. М. Т. Рильського НАН Українидо 90-річчя з дня наро-
дження О. Зілинського було видрукувано його «Вибрані пра-
ці з фольклористики» (2011) та розлогу збірку народних балад
краю «Українські народні балади Східної Словаччини» (2013).
До Збірника ввійшли такі статті О. Зілинського: «Історич-
ні та жанрові риси пісні про Стефана Воєводу» [19, т. 1, с. 214–
222], «Старовинна колядка з Лабірщини» [19, т. 3, с. 277–291],
«Українське літературознавство й фольклористика в Інститу-
ті мов і літератур Чехословацької Академії наук в Празі» [19,
т. 4, кн. 1, с. 431–433], «Іван Панькевич як фольклорист» [19,
т. 4, кн. 1, с. 233–242] та ін.
Одним з найвизначніших сучасних дослідників української
народної культури, фольклору та фольклористики українців
діаспори є Микола Мушинка, який відроджує українські тра-
диції, підносить імена українських учених, письменників, ху-
дожників, політиків. З 1990 року він очолює Асоціацію укра-
їністів Словаччини, яку було організовано з його ініціативи в
Пряшеві. Він є головою Наукового товариства ім. Шевченка в
Словаччині, заснованого 1994 року.
Найбільше уваги М. Мушинка приділив життю і творчос-
ті західноукраїнського вченого В. Гнатюка. Його монографіч-
не дослідження «Володимир Гнатюк. Життя та його діяльність
в галузі фольклористики, літературознавства та мовознав-
ства» – фундаментальна науково-аналітична праця, при-
свячена вивченню життя та наукової діяльності визначного
українського фольклориста та етнографа. Серед інших його
монографічних праць: «З глибини віків» (1967), «Срібна роса»
(1970), «Фольклор русинів Войводини» (1976, 1988), «Фольк-
лорні видання українців Пряшівщини» (1979), «Народна
культура південних лемків» (1988), «Голоси предків» (2002),
http://www.etnolog.org.ua
103
«Русини-українці – одна національність» (2011), «Досліджен-
ня з етнографії та фольклору русинів-українців у Словаччи-
ні та Чехії» (2011), «Національна меншина перед зникненням?
Статистичний огляд русько-українських сіл Словаччини в ро-
ках 1881–2001» (2011) та багато інших.
М. Мушинка все життя займається збиранням і вивчен-
ням фольклору та народної культури українців Східної Сло-
ваччини. Він був і є ініціатором та упорядником видавничої
діяльності Музею української культури у Свиднику. Перша
книга Музею, що вийшла окремим виданням, – це збірник
М. Мушинки «З українського фольклору Східної Словаччи-
ни» (1963). У 1965 році він опублікував перший «Науковий
збірник», а також був відповідальним науковим редактором
наступних трьох випусків. У своїх наукових статтях М. Му-
шинка оприлюднює результати власних польових досліджень
українського фольклору Пряшівщини. Його основні статті у
Збірнику: «До історії збирання українського фольклору Схід-
ної Словаччини» [19, т. 1, с. 181–213], «Володимир Гнатюк –
визначний дослідник фольклору Пряшівщини» [19, т. 3, с. 51–
79], «Бібліографія праць Івана Панькевича» [19, т. 4, кн. 1,
с. 148–164], «В якій Венеції було записано першу українську
пісню?» [19, т. 22, с. 185–301] тощо.
Науковий доробок співробітниці Музею Надії Вархол, яка
впродовж багатьох десятиліть збирає етнографічний матері-
ал краю, можна поділити на кілька тематичних груп: демоно-
логія, народні перекази, народна медицина та ветеринарія,
пареміологія, рослини в народних віруваннях, народні обря-
ди, звичаї та поезія. Серед її статей: «Дитина в звичаях Свид-
ника» [19, т. 8, с. 215–238], «Купальські звичаї українського
населення Східної Словаччини» [19, т. 9, кн. 1, с. 253–274],
«Дрібні фольклорні жанри в Старинській долині» [19, т. 9,
кн. 2, с. 255–302], «Жінка-демон в народному повір’ї укра-
їнців Східної Словаччини» [19, т. 10, с. 275–309], «Чоловік-
http://www.etnolog.org.ua
104
демон в народному повір’ї українців Східної Словаччини»
[19, т. 12, с. 229–262], «Народні перекази про татар» [19, т. 15,
кн. 1, с. 173–180], «Матвій Корвін у народній прозі українців
Східної Словаччини» [19, т. 15, кн. 1, с. 163–172], «Еротичні
мотиви в пареміях Пряшівщини» [19, т. 16, с. 287–300], «На-
родні перекази заснування сіл та виникнення їх назв» [19,
т. 22, с. 263–285] та ін.
Студії відомого фольклориста, культуролога й літературо-
знавця Олени Рудловчак присвячені культурному та літе-
ратурному розвитку українців-русинів кінця ХІХ – ХХ ст.
В умовах повоєнної доби вона відродила таку галузь історич-
ної науки, як карпатознавство. О. Рудловчак належить чимало
праць з історії, краєзнавства та фольклористики, а також до-
слідження фольклору українців-русинів.
Майже невідомий до того матеріал вона ввела до науково-
го обігу в статтях «До історії вивчення закарпатоукраїнського
фольклору та етнографії в ХІХ та на початку ХХ ст.» [19, т. 7,
с. 337–386], «Олександр Духнович і Старинська долина» [19,
т. 9, кн. 2, с. 17–57], «Шляхи російського друкованого слова до
закарпатських українців. Закарпатоукраїнські кореспонден-
ти російської періодичної преси в 50–70-і роки ХІХ ст.» [19,
т. 13, с. 7–94], «Історія культури – першоджерела» [19, т. 11,
с. 183–495], «Біля витоків багатоводної ріки. До 200-ліття від
дня народження Михайла Лучкая» [19, т. 16, с. 7–28], «Збірник
західноукраїнських народних пісень Я. Головацького і першо-
джерела вміщених в ньому закарпатоукраїнських пісенних
текстів» [19, т. 9, кн. 1, с. 83–133], «Закарпатоукраїнські фольк-
лористи і їх фольклорні записи 50–60 років минулого століт-
тя в рукописних фондах Якова Головацького» [19, т. 11, с. 183–
493] та ін. О. Рудловчак належить велика робота віднайдення
першоджерел книги Я. Головацького – збірок А. Кралицього,
О. Павловича, М. Бескида та інших, їх публікація в повному
обсязі та тлумачення.
http://www.etnolog.org.ua
105
Український фольклорист і етнограф Володимир Гнатюк
уперше підніс фольклористику до рангу самостійних нау-
кових дисциплін, тісно пов’язаних з етнографією, історією,
культурою, мовознавством, виступив як представник порів-
няльно-історичного методу в народній творчості. Він розроб-
ляв методику й методологію фольклорних досліджень, зокре-
ма проблеми текстологічного аналізу, систематизації, історії
науки. В. Гнатюк провів шість експедицій по різних облас-
тях тогочасної Угорської Русі, на їх основі видав «Етнографіч-
ні матеріали з Угорської Русі» в шести томах (1897–1911). За
його участю відредаговано й видано близько 60 томів «Етно-
графічного Збірника» і «Матеріалів до української етнології».
В. Гнатюк автор низки фундаментальних досліджень: «Руси-
ни Пряшівської єпархії та їх говори», «Угроруські духовні вір-
ші» та ін. Крім того, він опублікував низку розвідок і статей у
різних ділянках фольклору, етнографії, мовознавства, літера-
турної критики. Його записи народних пісень, казок, легенд,
переказів та анекдотів і досі складають фундаментальну дже-
рельну базу фольклору краю. Дослідник аналізував гуцулів
загалом як етнографічну групу, їхні вірування, обряди, свя-
та, традиції тощо.
На пошану пам’яті В. Гнатюка йому присвячено третій том
НЗ МУКС, укладений М. Мушинкою. Зокрема, тут опубліко-
вано матеріали, що стосуються наукової діяльності В. Гнатю-
ка, відгуки, листування та спогади інших учених щодо їхніх
наукових взаємозв’язків з В. Гнатюком [19, т. 3]. Уміщено та-
кож статті, присвячені мовознавчим і діалектологічним пи-
танням, які тісно пов’язані з етнографічною проблематикою.
Особливістю вивчення мовознавчих проблем, на думку до-
слідників, було те, що В. Гнатюк спеціально не записував ма-
теріал з діалектології, фіксуючи лише фольклорний матеріал,
але робив це таким чином, щоб ним могли скористатися як ді-
алектологи, так і фольклористи й етнографи. Фонд В. Гнатю-
http://www.etnolog.org.ua
106
ка посідає вагоме місце в Архівних наукових фондах рукопи-
сів та фонозаписів ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України.
Український письменник, літературознавець і публіцист
Юрій Бача торкається питань минулого й сучасного життя
українців-русинів Словаччини, зокрема їхньої історії, куль-
тури, мовної політики в державі. У своїх статтях він спи-
рається на глибокий соціальний аналіз дійсності, знання
далекої і близької історії, яка й породила цю дійсність. Се-
ред основних його праць: «Літературний рух на Закарпатті
середи ни ХХІ ст.» (1961), «Листи самому собі: документаль-
на та інша проза» (1997), «З історії української літератури За-
карпаття та Чехословаччини» (1998) тощо. Його дослідження
(у співавторстві з А. Ковачем та М. Штецем) «Чому, коли і як?
Запитання й відповіді з історії та культури русинів-україн-
ців Чехословаччини» (1967) кілька разів перевидано. У стат-
тях, що вийшли в НЗ МУКС, він порушує актуальні теми: «До
періодизації культурно-національного та літературного жит-
тя українців Чехословаччини після 1945 року» [19, т. 20, с. 31–
49], «До питання “мови” Олександра Духновича» [19, т. 23,
с. 41–46] та ін.
На сторінках Збірника вміщено матеріали про видатного
українського ученого-енциклопедиста, бібліографа, фольк-
лориста, мовознавця та публіциста Зенона Кузелю, який зай-
мався тематичними оглядами зарубіжних видань і часописів
та рецензіями в періодичних виданнях, бібліографією, персо-
наліями тощо. Його «Українсько-німецький словник» (1943) є
одним зі значних досягнень української лексикографії. У сво-
їй праці «Історичний розвиток і сучасний стан українського
словникарства» (1947) він висловив власні погляди на значен-
ня словників у культурному житті, охарактеризував словни-
кові видання від давнини до середини ХХ ст. З. Кузеля упо-
рядкував список наукової літератури до праці Володимира
Гнатюка «Похоронні звичаї та обряди» (1912), уклав покажчик
http://www.etnolog.org.ua
107
«З культурного життя України» (1918), підготував бібліогра-
фічні огляди до наукових видань.
З. Кузеля робив загальні огляди української етнографії, ду-
ховної культури. Так, в «Українській Загальній Енциклопедії»
(1932) вийшли такі його розробки, як «Духовна культура», «Ма-
теріальна культура», «Одяг» та ін. В «Енциклопедії українознав-
ства. Загальна частина» (1949) надруковано: «Історію україн-
ської етнографії», «Племінний розподіл і етнографічні групи»,
«Господарство», «Одяг і взуття», «Народні звичаї і обряди» (ра-
зом з бібліографією). Крім того, йому належить розлога праця
«Угорський король Матвій Корвін у слов’янській усній словес-
ності», уміщена в кількох томах ЗНТШ (1905–1906), де він роз-
глянув мандрівні мотиви, що запозичувалися слов’янськими
народами від романських та германських, і модифікувалися в
місцевих традиціях, входили до фольклору цих народів.
Праці згаданих дослідників побудовані переважно на
власно руч зібраному матеріалі. Фольклорні явища вони роз-
глядають у загальноукраїнському та загальнослов’янському
контекстах, пояснюючи їхню ґенезу і порівнюючи з аналогіч-
ними явищами сусідніх спільнот. Таким чином, вони залуча-
ють у науку нові матеріали про фольклор найзахіднішої гілки
українського народу – українців-русинів Словаччини.
Окремими книгами Музей української культури у Свид-
нику видав «Матеріали до історії мови південнокарпатських
українців» І. Панькевича (1979), «Дерев’яні церкви східного
обряду на Пряшівщині» І. Пушкаря, Б. Ковачовічової (1971),
«Українські писанки Східної Словаччини» П. Марковича
(1972), «Музичні інструменти» І. Чижмара (1972), «Дерев’яну
архітектуру українців Східної Словаччини» М. Сополиги
(1973), «Славеноруську граматику» А. Коцака (1990) та низку
каталогів до тематичних виставок.
У НЗ МУКС містяться праці історичного, суспільство-
знавчого спрямування. Другий том Збірника, що вийшов
http://www.etnolog.org.ua
108
під назвою «Шлях до волі», повністю присвячено докумен-
там і спогадам про національно-визвольну боротьбу україн-
ського населення Чехословаччини проти гітлеризму в 1939–
1945 роках [19, т. 2]. Так само монотематичним є п’ятий том
Збірника, що містить детальну документацію народної ар-
хітектури – дерев’яних церков, які охороняються як народ-
ні культурні пам’ятки [19, т. 5]. Подібно й друга книга шос-
того тому охоплює матеріали про один з найоригінальніших
видів народного мистецтва українців Східної Словаччини –
писанкарство [19, т. 6, кн. 2]. У другій книзі дев’ятого тому
опубліковано результати етнографічного дослідження ряту-
вального характеру семи колишніх українських сіл у райо-
ні Старинської долини, що зникли внаслідок спорудження
штучної водойми [19, т. 9, кн. 2]. Видано окремими книга-
ми матеріали, присвячені визначним дослідникам україн-
ської історії та культури: В. Латті [19, т. 1], В. Гнатюку [19,
т. 3], І. Панькевичу [19, т. 4].
На базі Музею влаштовують різноманітні заходи та конфе-
ренції. Так, у червні 2013 року відбулася Міжнародна наукова
конференція «Лемки, бойки, гуцули, русини – історія, сучас-
ність, матеріальна та духовна культура» з нагоди 120 річниці
заснування Словацького національного музею. Конференція
була вже п’ятою в низці подібних, що проводилися в Польщі
та Словаччині.
Окремими книгами й додатками Збірника вийшли матері-
али з міжнародних конференцій: «Музейна презентація куль-
тур національних меншин у Словаччині» [19, т. 21], «Олександр
Духнович і наша сучасність» [19, т. 23], «Словацько-українські
взаємини в області історії, культури, мови і літератури» [19,
т. 24], «Східнохристиянські традиції на словацько-польсько-
українському пограниччі» [19, т. 25], «Українці в прикордон-
них областях Карпат: проблеми акультурації, асиміляції, іден-
тифікації» [19, т. 26].
http://www.etnolog.org.ua
109
Важливим є оприлюднення в Часопису рукописних ар-
хівних та інших матеріалів. Такі рукописи зберігаються у
фондах Музею, в архівах інших установ та окремих приват-
них осіб. Наприклад, у Збірнику було опубліковано п’ять то-
мів латино мовної праці українського історика, мовознав-
ця та фольклориста Михайла Лучкая (1789–1843) «Historia
Carpato-Ruthenorum», для написання якої автор використав
архівні матеріали Мукачівської греко-католицької єпархії, лі-
тописи та тогочасну й давню літературу. У цій праці він до-
вів автохтонний характер русинського населення Закарпаття.
Першу частину «Історії карпатських русинів» надруковано в
11 томі Збірника в оригіналі та в паралельному українсько-
му перекладі Юрія Сака [19, т. 11, с. 41–181]. М. Лучкай одним
з перших описав поряд із церковнослов’янською фонетичну
й граматичну системи народної української мови Закарпаття.
Це висвітлено в його праці «Граматика слов’яно-руська: або
старослов’янська і теперішня, поширена у карпатських горах,
малоросійська мова, що є живим її діалектом», у якій широ-
ко використано народну розмовну мову та фольклор Закар-
паття.
У 1982 році у Збірнику було надруковано рукописну збірку
поезій під назвою «Poemata Basilii Dohovits» українського фі-
лософа, мовознавця, фольклориста та поета Василя Довгови-
ча (1789–1849) [19, т. 10]. Його поезії вирізняються вільнодум-
ством, реальним відображенням життя і звичаїв, морального
обличчя служителів культу. В. Довгович є зачинателем латин-
ської поезії на Закарпатті. Його поезія українською мовою, що
містить побутово-ліричні, гумористичні та сатиричні вірші,
зазнала впливу народнопоетичних зразків.
У НЗ МУКС відтворено закарпатоукраїнські фольклор-
ні збірники 50–60-х років ХІХ ст. [19, т. 11], «Букварь или ру-
ководіє хотящим учиться письмены русско-словянских книг»
І. Брадача 1770 року [19, т. 10], «Материалы для словаря мало-
http://www.etnolog.org.ua
110
русского наречия, собранные в Галиции и в Северо-Восточ-
ной Венгрии Яковом Федоровичем Головацким…» (1814–1888)
[19, т. 9, кн. 1], «Щоденник Олександра Духновича» [19, т. 20],
«Звальський рукописний пісенник Михайла Кронка» [19, т. 22]
тощо. У другій самостійній книзі 15 тому Збірника опубліко-
вано дещо з рукописної спадщини закарпатського письменни-
ка В. Гренджі-Донського під назвою «Мої спогади» [19, т. 15,
кн. 2]. Цей матеріал є джерелом вивчення життя і творчості
письменника, а також пізнання історичного минулого.
У 1995 році видано двадцятий (ювілейний) том НЗ МУКС,
присвячений документації та вивченню культурних надбань
південнокарпатських українців-русинів у загальнослов’ян-
ському контексті. М. Мушинка у своїй оглядовій статті «Над
двадцятим томом “Наукового збірника Державного му-
зею українсько-руської культури”» зазначив, що це видання
є міжнародним карпатознавчим органом. За його словами,
«19 томів у 22 книжках “Наукового збірника Музею україн-
ської культури у Свиднику” – найвизначніший почин в історії
культури найзахіднішої гілки українського народу. Він вражає
читача вже своїми розмірами – майже десять тисяч сторінок
друку, на яких опубліковано 320 наукових праць, у тому чис-
лі 45 науково опрацьованих монографій від 40 до 900 сторінок
друку. Отаким великим виданням сьогодні не може похвали-
тися жоден український музей у світі, включно музеїв Украї-
ни» [19, т. 20, с. 17–31].
У 2010 році видано бібліографію статей «Наукового збір-
ника Музею української культури у Свиднику» (томи 1–10),
що укладена З. Джупинковою та опрацьована україністичним
відділенням Державної бібліотеки у Пряшеві [25].
Музей української культури у Свиднику та автори Збірника
твердо відстоюють проукраїнську позицію, за що їх критику-
ють апологети політичного русинства. Цим питанням, зокре-
ма, присвячено розлогий збірник «Українці-русини: етнолінг-
http://www.etnolog.org.ua
111
вістичні та етнокультурні процеси в історичному розвитку»,
опублікований в ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України,
до якого ввійшли й статті словацьких колег (М. Сополиги,
Ю. Бачі та ін.).
Сьогодні «Науковий збірник Музею української культури
у Свиднику» посідає вагоме місце в розвитку народної куль-
тури українського населення Словаччини, а також істот-
но збагачує палітру україністичних студій у цілому. Таким
чином, Музей української культури продовжує благород-
ну справу популяризації та вивчення різноманітних питань
культури, історії, літератури українців Східної Словаччини
та сусідніх країн.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бача Ю. З історії української літератури Закарпаття та Чехословаччи-
ни. – Пряшів : Філософський факультет Пряшівського ун-ту, 1998. – 279 с.
2. Бача Ю. Літературний рух на Закарпатті середини 19 століття. – Пря-
шів, 1961. – 273 с.
3. Бача Ю. Листи самому собі : документальна та інша проза. – Пря-
шів : Слов’янське прогресивне вид-во в Братиславі, відділ укр. л-ри в Пря-
шеві, 1997. – 326 с.
4. Бача Ю., Ковач А., Штець М. Чому, коли і як? Запитання й відповіді
з історії та культури русинів-українців (Чехо)Словаччини. – Вид. 4-те, до-
повн. / підготував Ю. Бача. – К., 2013. – 114 с.
5. Вархол Н. Народні загадки українців Східної Словаччини. – Пряшів,
1985. – 118 с.
6. Вархол Н. Народні знання українців-русинів Словаччини [Текст] /
Н. Вархол // Народна творчість та етнологія. – 2012. – № 4. – С. 33–45.
7. Гиряк M. Фольклористичні намагання українців Східної Словаччини
за післявоєнний період // Педагогічний збірник. – Пряшів, 1973. – № 3. –
С. 77–120.
8. Зілинський О. Вибрані праці з фольклористики. У 2 кн. Кн. 1 / Орест
Зілинський ; [голов. ред. Г. Скрипник ; упоряд. М. Мушинка] ; НАН Украї-
ни, МАУ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. – К. , 2013. – 376 с. : іл. – До 90-річчя
з дня народження О. Зілинського.
http://www.etnolog.org.ua
112
9. Зілинський О. Вибрані праці з фольклористики. У 2 кн. Кн. 2 / Орест
Зілинський ; [голов. ред. Г. Скрипник ; упоряд. М. Мушинка] ; НАН Украї-
ни, МАУ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. – К., 2013. – 515 с. : іл. – До 90-річчя
з дня народження О. Зілинського.
10. Колеса крутяться ... Біо-бібліографія академіка Миколи Мушинки.
Кн. 1. Спогади / уклав О. Мушинка. – Пряшів, 1998. – 198 с.
11. Колеса крутяться ... Біо-бібліграфія академіка Миколи Мушинки.
Кн. 2. Бібліографія / уклав О. Мушинка. – Пряшів, 1998. – 125 с.
12. Кузеля З. Угорський король Матвій Корвін в слов’янській усній сло-
весності, розбір мотивів, зв’язаних з його іменем // ЗНТШ. – 1905. – I–IV. –
Т. 67. – C. 1–55; VI. Матвій Корвін у Словінців ; 1905. – Т. 68. – С. 55–82;
VII–VIII. Матвій Корвін у Словінців ; 1906. – Т. 69. – С. 31–69 ; IX–XI
(Конець) ; 1906. – Т. 70. – C. 86–113.
13. Лучкай М. Історія карпатських русинів церковна і світська (давня
і нова аж по наш час) написана на матеріалі достовірних авторів, коро-
лівських грамот та архівних документів Мукачівської Єпархії Михайлом
Лучкаєм, придворним настоятелем храму п. д. м. в італійському м. Лукка,
ужгородським священником, перед тим єпархіальним секретарем [Текст] :
у 6 т. / М. М. Лучкай. – Ужгород : Ужгородський держ. ун-т, 1999. – (Серія
«Письменство Закарпаття»).
14. Мащинський І. Кінець XVIII – перша половина XIX ст. та життя і
діяльність Василя Довговича // НЗ МУКС. – Пряшів, 1982. – Т. 10.
15. Мушинка М. З українського фольклору Східної Словаччини. – Пря-
шів, 1963. – 62 с.
16. Мушинка М. Володимир Гнатюк – перший дослідник життя і народ-
ної культури русинів-українців Югославії. – Руський Керестур, 1967. – 70 с.
17. Мушинка М. Володимир Гнатюк. Життя та його діяльність в галузі
фольклористики, літературознавства та мовознавства. – Париж, 1987. – 332 с.
18. Мушинка М. Фольклор Руснакох Войводіни. Народні обряди і шпи-
ванки. – Руський Керестур, 1976. – 244 с. (Друге вид.: Новий Сад, 1988. –
240 с.).
19. Науковий збірник Музею української культури у Свиднику : у 29 т. –
Пряшів, 1965–2010. – Т. 1–29.
20. Рудловчак О. До історії вивчення закарпатоукраїнського фолькло-
ру і етнографії в ХІХ та на початку ХХ ст. // НЗ МУКС. – 1976. – Т. 7. –
С. 337–386.
21. Сополига М. 35 років Музею української культури у Свиднику. –
Братислава : Словацьке педагогічне видавництво ; Відділ укр. л-ри в Пря-
шеві, 1990. – 200 с. : іл.
http://www.etnolog.org.ua
113
22. Сополига М. До питань етнічної ідентифікації та сучасних етнічних
процесів українців Пряшівщини // НЗ МУКС. – Пряшів, 2001. – Вип. 22. –
С. 208–237.
23. Сополига М. Перлини народної архітектури. – Пряшів, 1996.
24. Сополига М. Українці Словаччини: матеріальні вияви народної
культури та мистецтва. – К. : Темпора, 2011.
25. Džupinková Z. Vedecký zborník Múzea ukrajinskey kultúry vo Svidníku
(Bibliografi cký súpis článkov č. 1–10). – Prešov, 2010. – 192 s.
SUMMARY
In contemporary Ukrainian studies the special importance is attached
to research material and spiritual culture of the Ukrainian diaspora, in-
cluding the state of their national culture. Th e periodicals, which are is-
sued abroad, contain the appreciable information about these problem-
atic. Th e world’s famous magazine – «Scientifi c digest of the Museum of
Ukrainian Culture in Svidnik» (abbreviated – NZ MUKS) is being pub-
lished in Slovakia for many years, which today is the main core of the his-
tory, culture, literature, ethnology and folklore of Ukrainians in Slovakia.
Diff erent aspects of factual and theoretical folklore material, pub-
lished in digest, deserve particular investigation, because we found little
information about the development of Ukrainian folklore in Slovakia
in diff erent periods, documentary evidence of origin and solutions of
theoretical, methodological and practical problems in this fi eld. Th eir
elucidation allow to deep and broad the general understanding of Ukrai-
nian studies, Slovakian folklore, its features and infl uence in the current
situation.
Th e purpose of this investigation is to review and analyze the works of
Ukrainian folklore in Slovakia – the history and contemporary situation.
Appeal to digest publications, which justifi ed the importance of this edi-
tion in Ukrainian science, particular as a source of study of folklore and
folklorism in the modern era. Th e relevance of this work lies in the fact
that today the Ukrainian history and culture of Slovakia are not studied
enough.
Keywords: scientifi c digest, Svidnik, Slovakia, Ukrainian Studies,
folklore, national culture, articles, publications, personalities.
http://www.etnolog.org.ua
|