Комплексне дослідження української голосильної традиції

Рецензія на монографію: Коваль-Фучило І. Українські голосіння: антропологія традиції, поетика тексту. – К., 2014. – 360 с.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Слов’янський світ
Дата:2014
Автор: Іваннікова, Л.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2014
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72432
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Комплексне дослідження української голосильної традиції / Л.В. Іваннікова // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 12. — С. 248-251. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859658850170306560
author Іваннікова, Л.В.
author_facet Іваннікова, Л.В.
citation_txt Комплексне дослідження української голосильної традиції / Л.В. Іваннікова // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 12. — С. 248-251. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Слов’янський світ
description Рецензія на монографію: Коваль-Фучило І. Українські голосіння: антропологія традиції, поетика тексту. – К., 2014. – 360 с.
first_indexed 2025-11-30T09:35:47Z
format Article
fulltext 248 Л. В. Іваннікова КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГОЛОСИЛЬНОЇ ТРАДИЦІЇ Коваль-Фучило І. Українські голосіння: антропологія традиції, поетика тексту. – К., 2014. – 360 с. Монографія наукового спів- робітника відділу фольк лористи- ки Інституту мистецтво знавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН Украї- ни Ірини Мирославівни Коваль- Фучило є завершенням її багато- літньої роботи над голосіннями. Це перше комплексне досліджен- ня україн ських голосінь в істо- рії вітчизняної фольклористи- ки, яке охоплює і текстологію, і функціонування, і виконавство. Рецензоване видання  – логічне продовження опублікованого у 2012  році збірника, що присвя- чений досліджуваному жанру. Трагічні події нашого часу на Сході України дають змогу пере- конатися, що цей архаїчний жанр оплакування померлих до сьогодні активно побутує на всій території України. Праця складається із чотирьох розділів: «Історія дослі- дження: хронологія, ідеї, здобутки», «Жанрові різновиди голо- сіння, особливості фіксації і регламентації», «Антропологія і прагматика українського похоронного оплакування», «Пое- тика, семантика і текстологія голосінь». Такий ракурс аналізу http://www.etnolog.org.ua 249 жанру дає змогу дослідити порушену проблему в діахронічно- му й синхронічному зрізах, дуже вичерпно висвітлити важли- ві складові побутування української голосильної традиції. Перший розділ є підсумком здійснених студій українських похоронних голосінь. Він поділений на чотири історичні етапи: «Перші фіксації та спроби осмислення»; «Накопичення текстів і спеціальні студії: наукова діяльність Володимира Данилова, Іларіона Свєнціцького, Павла Гнідича»; «1920–1970-ті – увага до музичних особливостей: студії Філарета Колесси, Михайла Гай- дая, Володимира Дубравіна»; «Від 1980-х років до наших днів: магнітофонні фіксації живого виконання, етнолінгвістичні сту- дії, увага до виконавства, семантики і прагматики оплакування». Такий поділ дозволяє простежити еволюцію наукової думки в осмисленні цього жанру, виділити нові тенденції. І. Коваль- Фучило підсумовує роботу попередників, визначає певні етапи формування наукових позицій та ідей у дослідженнях народних голосінь. Копітка робота Ірини Мирославівни з архівними ма- теріалами дала змогу описати нюанси підготовки першого ви- дання голосінь, яке свого часу здійснив видатний український філолог Іларіон Свенціцький [1]. Дослідниця високо оцінила це видання, оскільки «за географією охоплення матеріалу (це по суті вся територія сучасної України), системністю подачі мате- ріалу (було розроблено спеціальний квестіонар у справі голо- сінь), осмисленням повноти подачі різних аспектів голосильної традиції (було опубліковано 11 студій про особливості побуту- вання голосінь у різних регіонах), представленням різно видів жанрової системи голосінь (маємо тут похоронні, поминаль- ні, пародійні, сороміцькі голосіння) це видання було абсолют- но новаторським, воно стало достойним завершенням тривалої збирацької і дослідницької роботи українських фольклористів у справі публікації голосінь» (с. 24). Водночас порівняння архів- них та опублікованих матеріалів дає змогу простежити, які ко- рективи вносив упорядник у текст (с. 28–30). http://www.etnolog.org.ua 250 У другому й третьому розділах увагу зосереджено на фор- мальних і функціональних параметрах жанру. Новаторським є підхід І. Коваль-Фучило до окресленої проблеми. Так, упер- ше описано сім жанрових різновидів голосінь (похоронні, по- минальні, рекрутські, оказіональні, метафоричні, пародій- ні, сороміцькі); наголошено на таких важливих компонентах виконавської практики, як ритуальна поза під час оплакуван- ня, ритуальне заспокоювання голосильниці тощо; проана- лізовано різні форми фіксації та публікації голосінь (записи на замовлення, фіксації живого виконання, феномен самоза- пису голосінь). Такий підхід до аналізу побутування оплаку- вання, а саме врахування трьох основних складових (спосіб виконання, зумовлений чіткими ритуальними регламентаці- ями і світоглядними установками; причини виконання, які визначають його прагматику; вербальний текст, оформлений за певними канонічними вимогами), є підґрунтям для визна- чення жанру, яке подає автор монографії: «Похоронне голо- сіння – це регламентований традицією ритуально-комуніка- тивний акт, спрямований до померлого, що супроводжується плачем, містить вербальну, музичну та акціональну складові, має характер імпровізації і виконується з психотерапевтич- ною, магічною та інформативною метою. Імпровізаційний ха- рактер голосіння полягає в тому, що під час творення текс- ту голосильниця використовує традиційні мотиви і способи структурування тексту, творячи щоразу новий текст, залежно від обрядової ситуації» (с. 64). Окремий підрозділ присвячено традиційним правилам виконання оплакування, які проаналізовано на акціональному, персонажному, часовому рівнях обряду. Особливо цікаві спо- стереження про ритуальне заспокоювання голосильниці. І. Ко- валь-Фучило переконує, що, попри закономірне суто людське прагнення допомогти комусь пережити горе, це обрядове за- спокоювання має чітке ритуальне забарвлення, оскільки кіль- http://www.etnolog.org.ua 251 кість спеціальних реплік незначна, їх зміст не характеризується різноманіттям, а навпаки, – це шаблонні фрази, які сформува- лися внаслідок багатократної повторюваності. Ідея заспокою- вання полягає в аргументації даремності, марності плачу, ак- центує його шкідливість для здоров’я плакальниці. Серед носіїв фольклору побутує й подекуди набуває вербалізації уявлен- ня про необхідність заспокоювати голосильницю. Це уявлен- ня в різних формулюваннях навіть проникає в тексти голосінь. Найважливіше те, що про ритуальну природу заспокоюваль- них реплік свідчить їх вторинне осмислення й проникнення в контекст наративів про пародійне голосіння (с. 133–135). У четвертому розділі розглянуто поетичні особливості голо- сінь. Текстологічний аналіз жанру дав підстави виділити такі структуротворчі чинники: повтор, розгортання мотиву, семан- тичне нанизування мотивів, антитеза. І. Коваль-Фучило харак- теризує специфіку композиції жанру, виділяє мотив як основну складову, обґрунтовує свою позицію. Неабияку увагу приділено метафоричній номінації та концептам жанру голосінь, а саме смерті, дорозі, гостині, оселі, слідам, правді. Вагомим здобутком є науковий апарат книги, який вклю- чає три покажчики, що допоможуть читачеві орієнтуватися в досліджуваному матеріалі. Обширна наукова бібліографія свідчить про детальне вивчення окресленої проблематики. На мою думку, основна заслуга рецензованої монографії полягає в комплексному підході до аналізу фольклорного жанру, який І. Коваль-Фучило осмислює в контексті побутування. Це зму- шує її порушити багато питань, які можуть стати предметом нових спеціальних студій. ЛІТЕРАТУРА 1. Свєнціцький І. Похоронні голосіння // Етнографічний збірник. – Л., 1912. – Т. 31. – С. 1–129. http://www.etnolog.org.ua
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-72432
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0051
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T09:35:47Z
publishDate 2014
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format dspace
spelling Іваннікова, Л.В.
2014-12-22T19:00:08Z
2014-12-22T19:00:08Z
2014
Комплексне дослідження української голосильної традиції / Л.В. Іваннікова // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 12. — С. 248-251. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.
XXXX-0051
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72432
Рецензія на монографію: Коваль-Фучило І. Українські голосіння: антропологія традиції, поетика тексту. – К., 2014. – 360 с.
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Слов’янський світ
Рецензії та огляди
Комплексне дослідження української голосильної традиції
Article
published earlier
spellingShingle Комплексне дослідження української голосильної традиції
Іваннікова, Л.В.
Рецензії та огляди
title Комплексне дослідження української голосильної традиції
title_full Комплексне дослідження української голосильної традиції
title_fullStr Комплексне дослідження української голосильної традиції
title_full_unstemmed Комплексне дослідження української голосильної традиції
title_short Комплексне дослідження української голосильної традиції
title_sort комплексне дослідження української голосильної традиції
topic Рецензії та огляди
topic_facet Рецензії та огляди
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72432
work_keys_str_mv AT ívanníkovalv kompleksnedoslídžennâukraínsʹkoígolosilʹnoítradicíí