У пошуках "зони здоров'я" (Становлення біоекомедицини)
Потреба в узагальненні і систематизації сучасних уявлень про здоров'я людини зумовила формування нового міждисциплінарного наукового напряму — біоекомедицини. Це не випадкове об'єднання біології, екології і медицини, а новий комплексний підхід до вивчення взаємовпливу і взаємозв...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2001 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2001
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72730 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | У пошуках "зони здоров'я" (Становлення біоекомедицини) / В. Гриценко, М. Вовк, А. Котова // Вісн. НАН України. — 2001. — № 8. — С. 23-27. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860269777007673344 |
|---|---|
| author | Гриценко, В. Вовк, М. Котова, А. |
| author_facet | Гриценко, В. Вовк, М. Котова, А. |
| citation_txt | У пошуках "зони здоров'я" (Становлення біоекомедицини) / В. Гриценко, М. Вовк, А. Котова // Вісн. НАН України. — 2001. — № 8. — С. 23-27. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Потреба в узагальненні і систематизації сучасних уявлень про здоров'я людини зумовила формування нового міждисциплінарного наукового напряму — біоекомедицини. Це не випадкове об'єднання біології, екології і медицини, а новий комплексний підхід до вивчення взаємовпливу і взаємозв'язку знань, нагромаджених у цих науках і спрямованих на досягнення однієї мети — збереження здоров'я людини.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:05:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
Вісник НАН України. N8 2001
В. ГРИЦЕНКО, М. ВОВК, А. КОТОВА
У ПОШУКАХ «ЗОНИ ЗДОРОВ'Я»
Становлення біоекомедицини
Нині медицина, обираючи лікувальні заходи, дедалі більше виходить з уявлень про здоров'я як
про єдність трьох статусів — фізичного, психічного і соціального. З другого боку, людина не
ізольована від природного, соціального, духовного та інформаційного середовищ. Глобальне
забруднення довкілля, а також «засмічення» внутрішнього інформаційного поля людини
найрізноманітнішою інформацією, некомфортність середовища проживання людини
призводять до негативних змін в організмі. Терміни, що з'явилися останнім часом, —
«еконорма», «екопатологія», «екохвороба» — дають змогу розширити уявлення про здоров'я
людини і причини її хвороб.
Потреба в узагальненні і систематизації сучасних уявлень про здоров'я людини зумовила
формування нового міждисциплінарного наукового напряму — біоекомедицини. Це не
випадкове об'єднання біології, екології і медицини, а новий комплексний підхід до вивчення
взаємовпливу і взаємозв'язку знань, нагромаджених у цих науках і спрямованих на досягнення
однієї мети — збереження здоров'я людини.
ВИТОКИ І ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Збереження здоров'я населення — одна з центральних проблем сучасності, особливо у зв'язку
з погіршенням стану довкілля, зростаючими навантаженнями різного характеру, котрі
впливають як на окремі системи організму людини, так і на загальний стан її здоров'я.
Навчитися визначати межі гармонійної взаємодії людини з екосередовищем, що її оточує, і
зрозуміти механізми, які забезпечують цю гармонію, і покликана біоекомедицина. Її
становлення є одним з проявів взаємодії і взаємопроникнення наук.
Біоекомедицина — такий же міждисциплінарний напрям, як і медична генетика (що розглядає
проблеми генетики і стан навколишнього середовища не окремо, а об'єднавши їх у єдиний
комплекс) чи біоетика (яка інтегрує в єдине концептуальне ціле аспекти класичної етики і
найновіші тенденції, ініційовані екологією, медичною деонтологією, бурхливим розвитком
біотехнологій). Біоекомедицина охоплює інформативні знання з біології, екології і медицини,
спрямовані на досягнення глобальної мети — збереження здоров'я людини (воно з позицій
нової науки сприймається як триєдиність фізичного, психічного і соціального статусів), а
також формування гармонійно розвиненої особистості у системно-середовищному
інформаційному просторі. Об'єкт біоекомедицини — комплексна система: людина +
навколишнє середовище (природне, соціальне, інтелектуальне, духовне).
Вивчає біоекомедицина процеси, методи і способи формування гармонійної особистості у
різних екосередовищах, а також методи і способи формування комфортних для людини
екосередовищ, у тому числі і штучно створених. Зрозуміло, що ефективне розв'язання
складних і багатоаспектних завдань біоекомедицини можливе завдяки бурхливому розвиткові
інформаційних технологій, передусім різноманітних програмно-технічних засобів, методів,
моделей та алгоритмів. Отже, інформаційні технології виступають як головний метод
біоекомедицини.
Які ж завдання стоять перед біоекомедициною? Ось основні з них:
— відбір і трансформація поля знань предметних галузей біології, екології, медицини у поле
знань біоекомедицини;
— визначення еконорми людини в умовах мінливих екосередовищ;
— вироблення керуючих впливів, спрямованих на підтримання здоров'я людини
безпосередньо і опосередковано — через «здоров'я» екосередовищ.
Здоров'я людини у сучасному розумінні — це нормальне функціонування всіх її статусів як
потенційного базису індивідуума і адекватний системно-середовищний прояв особистості.
Що ж до такої категорії, як «еконорма здоров'я людини», то говорити про неї у відриві від
«здоров'я» екосередовища не зовсім коректно. «Здоров'я» екосередовища — це такий стан
природного, соціального, інтелектуального, духовного, інформаційного екосередовищ, який
не шкодить людині, її фізичному, психічному та соціальному статусам і сприяє розкриттю всіх
її потенційних можливостей: фізичних, духовних та інтелектуальних.
Важливим завданням є визначення еконорми здоров'я людини. Йдеться про стан, коли основні
показники життєдіяльності організму під час взаємодії з довкіллям не виходять, по-перше, за
межі фізіологічної норми (фізичне здоров'я), по-друге, за межі адекватної інтелектуальної,
емоційної і свідомо-вольової взаємодії з навколишніми екосередовищами (психічне здоров'я) і,
по-третє, за межі адекватної поведінки особистості у навколишніх екосередовищах (соціальне
здоров'я).
Визначення еконорми здоров'я людини потребує осмислення таких понять, як екстремальне
екосередовище, «хвороба» екосередовища, його аномалія. При цьому, з одного боку, не всі
ступені «хвороби» екосередовища можна вважати екстремальним станом, а лише ті, які
викликають патологію організму та особистості. З другого боку, слід відрізняти «хворобу»
екосередовища від його аномалії. Остання може й не призвести до патології завдяки
еволюційному формуванню адаптаційних можливостей людини, що проживає у такому
екосередовищі. У цьому випадку дія аномального середовища належить до еволюційно
адекватних для людини даної місцевості впливів.
Таким чином, біоекомедицина узагальнює знання предметних галузей біології, екології та
медицини і трансформує їх у певну систему знань, спрямовану на розв'язання
найактуальніших з погляду активного і повноцінного життя людини проблем. Це насамперед
забезпечення якісно нового рівня профілактико-лікувально-реабілітаційних заходів. Тобто
йдеться про одвічну проблему — залишатися здоровим чи хворіти?
Формувати гармонійну особистість можна, лише максимально розвиваючи її потенційні
життєві сили. А для цього необхідно враховувати екологію не лише природного довкілля, а й
інформаційного навколишнього середовища, яке набуває дедалі більшого значення у зв'язку з
входженням людства в епоху інформаційної цивілізації.
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОЛЕ ЗНАНЬ БІОЕКОМЕДИЦИНИ
Інформаційне поле знань біоекомедицини — то не просто сума відомостей, запозичених з
предметних аспектів біології, екології і медицини, а їх відбір і об'єднання, підпорядкування
основній спрямованості біоекомедицини. Згідно з таким розумінням з предметної галузі
біології людини запозичуються знання про властивості органів і систем організму людини,
принципи і закономірності функціонування органів і фізіологічних систем, а також про
внутрішньосистемну динаміку структурно-функціональної організації мозку як органа
керування фізіологічними системами організму і як об'єкта пізнання розумових процесів.
Предметна галузь екології привносить в інформаційне поле знань біоекомедицини
закономірності формування і функціонування біологічних систем у їхній взаємодії з
довкіллям, а також закономірності впливу різних зовнішніх факторів на організм людини.
Нині вже стоїть питання про екологічну зумовленість здоров'я населення. Для його вирішення
необхідно навчитися об'єктивно оцінювати не тільки здоров'я людини, а й «здоров'я»
середовища — багатофакторного, різноманітного і нестабільного. Йдеться про кількісну
оцінку впливу довкілля (природного, соціального, інформаційного, духовного) на здоров'я
людини. Не менш важливі для біоекомедицини знання про еконорму, методи і способи
діагностики стану людини за умов екстремального екосередовища, про критерії та оцінки
стану людини у такому середовищі та її граничні можливості пристосовуватися до таких умов,
а також про методи «лікування хвороб» довкілля.
З предметної галузі медицини доцільно взяти традиційні знання про властивості і
закономірності функціонування органів і систем організму людини за різних форм патології, а
також про алгоритми відбору профілактико-лікувально-реабілітаційних заходів і про
можливість повернення до нормального стану патологічно змінених функцій організму.
Актуальності набуває також усе, що відомо про формування, підтримку і розширення зони
здоров'я практично здорової людини.
У наш час дедалі очевиднішим стає той факт, що формування, підтримання і зміцнення
здоров'я людини залежить від єдиного поля знань різних предметних галузей. Об'єднання
знань предметних галузей біології, екології і медицини як найважливіших для здоров'я
людини — перший внесок у формування здорового суспільства майбутнього.
ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА БАЗА
Інформаційне поле знань біоекомедицини досить велике. Орієнтуватися у потоці
різноманітної інформації дослідникові допомагають інформаційні технології. Методи і
способи останніх використовуються так само широко, як і методи експериментальної біології,
екології та медицини, не дублюючи, а доповнюючи їх. З величезної кількості
експериментальних даних вони допомагають вилучати достовірну і значущу інформацію та
представляти її з допомогою мови або образів (звукових, зорових, символьних), зручних для
користувача, що дає змогу свідомо рухатися шляхом розв'язання задач біоекомедицини,
підвищуючи рівень узагальнення і системності дослідження.
Так що ж утворює інформаційно-технологічну базу біоекомедичних досліджень? Це —
інформаційні технології одержання знань, біотехнічні системи діагностики і керування
(лікування), а також інформаційні системи (довідкові, аналітичні, консультаційні).
Інформаційно-технологічна база дослідження з її складовими має полегшити і впорядкувати
роботу з великими потоками інформації у такій багатоаспектній галузі знань, як
біоекомедицина. Призначення цієї бази — збирання, зберігання та аналіз інформаційного поля
знань і трансформація останніх для розв'язання задач біоекомедицини.
Справді, синтез інформаційно-технологічної бази досліджень завжди починається з розробки
інформаційних технологій (теоретичних підвалин) одержання знань, які надалі утворюють
банк знань інформаційних і біотехнічних систем. Перший крок на шляху одержання нових
знань — осмислення експериментальних даних, їх первинна обробка з метою «спрощення»
для кращого засвоєння. На цьому етапі методи і способи інформаційних технологій відіграють
вирішальну роль, допомагаючи одержати нові, приховані від прямого спостереження
відомості про досліджуваний об'єкт.
Не менш важлива роль у розв'язанні задач біоекомедицини належить біотехнічним,
експертним та інформаційним системам. Як можна уявити собі банки знань таких систем і яка
інформація має туди надходити? Це трансформовані, ціле-об'єктно-орієнтовані відомості з
предметних галузей біології, екології і медицини, які формуються для конкретної задачі. Саме
таке формування знань дає змогу ефективно вирішувати завдання діагностики, прогнозування
і керування станом комплексного об'єкта біоекомедицини. Банки знань таких систем
розширюються і доповнюються у ході розвитку біології, екології, медицини.
Інформаційно-технологічна база досліджень біоекомедицини передбачає створення єдиного
інформаційного простору — комп'ютерно-інформаційного середовища.
КОМП'ЮТЕРНИЙ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР
Архітектура такого простору — корпоративна ієрархічна мережа, яка об'єднує предметно-
проблемно-орієнтовані на здоров'я людини інформаційні поля знань предметних галузей
біології, екології і медицини. Створення і функціонування комп'ютерно-інформаційного
простору передбачає наявність високоорганізованої інформаційної інфраструктури, яка
містить поряд з традиційними елементами (телекомунікаційні і комп'ютерні мережі,
інформаційні системи) нетрадиційні елементи — корпоративні ієрархічні мережі
взаємодіючих інформаційно-аналітичних базових вузлів різного рівня ієрархії і предметного
призначення.
Призначення такого простору — виробити оптимальні діагностико-профілактичні і
лікувально-реабілітаційні заходи, спрямовані на забезпечення творчої діяльності людини у
різних, у тому числі специфічних та екстремальних екосередовищах. Концептуально
ієрархічна архітектура інформаційного простору біоекомедицини є такою.
Базовий рівень складається з інформаційно-довідкових та інформаційно-аналітичних систем,
кількість яких регламентована предметними галузями біології, екології і медицини. Банк знань
інформаційних систем (довідкових і аналітичних) поповнюється в міру нагромадження нових
знань у цих галузях, а також внаслідок вдосконалення та інтелектуалізації інформаційних
технологій подання цих знань.
Рівень задач біоекомедицини складається тільки з інформаційно-аналітичних систем (у тому
числі біотехнічних і експертних), кількість яких залежить від кількості розв'язаних і
розв'язуваних задач біоекомедицини.
Так званий критеріальний рівень складаєть ся з інформаційно-консультаційних систем,
кількість яких є функцією кількості розв'язаних задач і кількості пріоритетних критеріїв для
кожної з них.
Усі ці рівні мають різне функціональне призначення. Третій (критеріальний) рівень
утворюється спеціально для користувача, має інформаційно-констультаційний характер і не
обтяжений процесом розв'язання задачі. Сам же цей процес замикається на інформаційно-
аналітичну систему другого рівня (рівень задач) і залежить від ступеня наповнення банків
знань інформаційних систем базового рівня, які включають банк даних, методів і розв'язаних
задач.
ЛЮДИНА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ БІОЕКОМЕДИЦИНИ
Комп'ютерно-інформаційний простір біоекомедицини створюється людиною і для людини.
Водночас цей простір — штучно створене для користувача (віртуальне) середовище.
Сформулюємо деякі принципи функціонування людини у такому екосередовищі. Зазначимо,
що інформаційно несучою компонентою оцінки ефективності інформаційного простору
біоекомедицини, а також базовим фактором, який визначає рівень і якість цього простору,
виступає людина. У зв'язку з цим можна вважати правомірними такі принципи.
Принцип ефективності роботи людини в інформаційному просторі: щоб активно включитися
в інформаційний потік біоекомедицини, керувати ним і формувати його, людина повинна весь
час підвищувати свій персональний інформаційний ресурс.
Принцип комфортності роботи людини в інформаційному просторі: для сумісності
інтелекту людини з «інтелектом» інформаційного простору необхідно, конструюючи простір,
використовувати інтелектуальні інформаційні технології високого рівня або функціонального
призначення типу «бачу і розумію, що бачу», «чую і розумію, що чую», «сприймаю знання,
нагромаджую їх і використовую для розв'язання задач і прийняття рішень».
Принцип динамічності і системності роботи людини в інформаційному просторі: у
процесі розв'язання задач біоекомедицини людині необхідно постійно формувати і
модифікувати інформаційно-аналітичні системи, причому системність дослідження
досягається за рахунок адекватно-оптимальної повноти наповнювання банків знань
інформаційних систем усіх рівнів.
Отже, становлення біоекомедицини зумовлене необхідністю допомогти людині оптимізувати
своє існування у різноманітному екосередовищі. Адже у центрі розвитку цивілізації перебуває
особистість, яка живе у гармонії сама з собою і з довкіллям. Забезпечення цієї гармонії
потребує зміни стереотипу цінностей, гуманізації суспільства, інтеграції нагромадженого
індивідуумом і суспільством інформаційного ресурсу. Завдання біоекомедицини співзвучні
окремим положенням концепції стійкого розвитку суспільства і передбачають:
— гармонізацію співіснування людини і природи;
— захист екосередовища у процесі розвитку суспільства;
— оцінку екологічних наслідків усіх видів діяльності людини, які можуть негативно впливати
як на «здоров'я» навколишнього середовища, так і на здоров'я людини;
— зниження ризику захворюваності людини;
— забезпечення доступу до інформаційного поля знань біоекомедицини, включаючи
екологічну інформацію про небезпечні матеріали і види діяльності людини.
Біоекомедицина як галузь практичної діяльності дасть змогу сформувати нове, відмінне від
суто медичного, уявлення про здоров'я, причини патології і створити оптимальні технології,
спрямовані на підтримку та розширення «зони здоров'я» людини, зокрема — через
оздоровлення усіх видів екосередовища.
© ГРИЦЕНКО Володимир Ілліч. Кандидат технічних наук. Директор Міжнародного науково-
навчального центру інформаційних технологій і систем НАН України та Міністерства
освіти і науки України (Київ).
ВОВК Майя Іванівна. Кандидат біологічних наук. Старший науковий співробітник Центру.
КОТОВА Аліна Борисівна. Доктор біологічних наук. Завідувач відділу Центру. 2001.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-72730 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:05:26Z |
| publishDate | 2001 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гриценко, В. Вовк, М. Котова, А. 2014-12-29T14:38:27Z 2014-12-29T14:38:27Z 2001 У пошуках "зони здоров'я" (Становлення біоекомедицини) / В. Гриценко, М. Вовк, А. Котова // Вісн. НАН України. — 2001. — № 8. — С. 23-27. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72730 Потреба в узагальненні і систематизації сучасних уявлень про здоров'я людини зумовила формування нового міждисциплінарного наукового напряму — біоекомедицини. Це не випадкове об'єднання біології, екології і медицини, а новий комплексний підхід до вивчення взаємовпливу і взаємозв'язку знань, нагромаджених у цих науках і спрямованих на досягнення однієї мети — збереження здоров'я людини. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди У пошуках "зони здоров'я" (Становлення біоекомедицини) Article published earlier |
| spellingShingle | У пошуках "зони здоров'я" (Становлення біоекомедицини) Гриценко, В. Вовк, М. Котова, А. Статті та огляди |
| title | У пошуках "зони здоров'я" (Становлення біоекомедицини) |
| title_full | У пошуках "зони здоров'я" (Становлення біоекомедицини) |
| title_fullStr | У пошуках "зони здоров'я" (Становлення біоекомедицини) |
| title_full_unstemmed | У пошуках "зони здоров'я" (Становлення біоекомедицини) |
| title_short | У пошуках "зони здоров'я" (Становлення біоекомедицини) |
| title_sort | у пошуках "зони здоров'я" (становлення біоекомедицини) |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72730 |
| work_keys_str_mv | AT gricenkov upošukahzonizdorovâstanovlennâbíoekomedicini AT vovkm upošukahzonizdorovâstanovlennâbíoekomedicini AT kotovaa upošukahzonizdorovâstanovlennâbíoekomedicini |