Моделі оцінки ефективності систем управління регіонального рівня

Аналізуються інформаційні потоки в регіональних адміністративних центрах. Розглядається комплексне використання аналітичних та імітаційних моделей для оцінки ефективності систем управління регіонального рівня. Табл.: 1. Іл.: 12. Бібліогр.: 10 назв. Анализируются информационны...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2003
Main Authors:	Казимир, В.В., Шемет, В.П.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут проблем математичних машин і систем НАН України 2003
Subjects:	Програмно-технічні комплекси
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/728
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Моделі оцінки ефективності систем управління регіонального рівня / Казимир В.В., Шемет В.П. // Математичні машини і системи. – 2003. – № 2. – С. 127-137.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-728
record_format	dspace
spelling	Казимир, В.В. Шемет, В.П. 2008-06-24T13:29:36Z 2008-06-24T13:29:36Z 2003 Моделі оцінки ефективності систем управління регіонального рівня / Казимир В.В., Шемет В.П. // Математичні машини і системи. – 2003. – № 2. – С. 127-137. 1028-9763 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/728 004.9:35.075.5 Аналізуються інформаційні потоки в регіональних адміністративних центрах. Розглядається комплексне використання аналітичних та імітаційних моделей для оцінки ефективності систем управління регіонального рівня. Табл.: 1. Іл.: 12. Бібліогр.: 10 назв. Анализируются информационные потоки для региональных административных центров. Рассматривается комплексное использование аналитических и имитационных моделей для оценки эффективности систем управления регионального уровня. Табл.:1. Ил.:12. Библиогр.: 10 назв. Information streams for regional administrative centers are analyzed. Complex use of analytical and imitating models for an estimation of efficiency of the regional level management systems is considered. Tabl.: 1. Figs.: 12. Refs.: 10 titles. uk Інститут проблем математичних машин і систем НАН України Програмно-технічні комплекси Моделі оцінки ефективності систем управління регіонального рівня Модели для оценки эффективности систем управления регионального уровня Models for estimation of efficiency of the regional level management systems Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Моделі оцінки ефективності систем управління регіонального рівня
spellingShingle	Моделі оцінки ефективності систем управління регіонального рівня Казимир, В.В. Шемет, В.П. Програмно-технічні комплекси
title_short	Моделі оцінки ефективності систем управління регіонального рівня
title_full	Моделі оцінки ефективності систем управління регіонального рівня
title_fullStr	Моделі оцінки ефективності систем управління регіонального рівня
title_full_unstemmed	Моделі оцінки ефективності систем управління регіонального рівня
title_sort	моделі оцінки ефективності систем управління регіонального рівня
author	Казимир, В.В. Шемет, В.П.
author_facet	Казимир, В.В. Шемет, В.П.
topic	Програмно-технічні комплекси
topic_facet	Програмно-технічні комплекси
publishDate	2003
language	Ukrainian
publisher	Інститут проблем математичних машин і систем НАН України
format	Article
title_alt	Модели для оценки эффективности систем управления регионального уровня Models for estimation of efficiency of the regional level management systems
description	Аналізуються інформаційні потоки в регіональних адміністративних центрах. Розглядається комплексне використання аналітичних та імітаційних моделей для оцінки ефективності систем управління регіонального рівня. Табл.: 1. Іл.: 12. Бібліогр.: 10 назв. Анализируются информационные потоки для региональных административных центров. Рассматривается комплексное использование аналитических и имитационных моделей для оценки эффективности систем управления регионального уровня. Табл.:1. Ил.:12. Библиогр.: 10 назв. Information streams for regional administrative centers are analyzed. Complex use of analytical and imitating models for an estimation of efficiency of the regional level management systems is considered. Tabl.: 1. Figs.: 12. Refs.: 10 titles.
issn	1028-9763
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/728
citation_txt	Моделі оцінки ефективності систем управління регіонального рівня / Казимир В.В., Шемет В.П. // Математичні машини і системи. – 2003. – № 2. – С. 127-137.
work_keys_str_mv	AT kazimirvv modelíocínkiefektivnostísistemupravlínnâregíonalʹnogorívnâ AT šemetvp modelíocínkiefektivnostísistemupravlínnâregíonalʹnogorívnâ AT kazimirvv modelidlâocenkiéffektivnostisistemupravleniâregionalʹnogourovnâ AT šemetvp modelidlâocenkiéffektivnostisistemupravleniâregionalʹnogourovnâ AT kazimirvv modelsforestimationofefficiencyoftheregionallevelmanagementsystems AT šemetvp modelsforestimationofefficiencyoftheregionallevelmanagementsystems
first_indexed	2025-11-26T07:46:55Z
last_indexed	2025-11-26T07:46:55Z
_version_	1850617648226762752
fulltext	ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2003, № 2 127 УДК 004.9:35.075.5 В.В. КАЗИМИР, В.П. ШЕМЕТ МОДЕЛІ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ 1. Вступ Розбудова молодої держави вимагає відповідних змін у структурі та функціонуванні різних гілок влади. Перехід від централізованого до децентралізованого управління приводить до зміщення акцентів на регіони і вимагає деталь- них наукових досліджень. Це підтверджують і матеріали щорічної міжнародної науково-практичної конференції “Ефективність державного управління - регіональний аспект” [1]. В Україні виконавча влада регіонального рівня зосереджена в обласних адміністративних центрах, якими виступають обласні державні адміністрації (ОДА). В межах своїх повноважень ОДА здійснюють виконавчу владу на території області, а також реалізують повноваження, делеговані їм обласною радою. ОДА забезпечують на тери- торії області виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, про- грам охорони довкілля, підготовку та виконання обласного бюджету; взаємодію з органами місцевого самовряду- вання, реалізацію інших наданих державою, а також делегованих обласною радою повноважень. Свої задачі ОДА виконують через систему управління регіонального рівня (СУРР), яка, насамперед, є сис- темою управління інформаційними потоками і використовує інформаційні технології для підвищення ефективності роботи регіональних адміністративних центрів. На сучасному рівні розвитку інформаційних технологій одним із найбільш дійових засобів підвищення яко- сті і наукової обґрунтованості управління реально функціонуючих систем є задача формування відповідних моде- лей систем управління [2]. В той же час існуючі дослідження систем управління регіонального рівня враховують або структуру, або окремі процеси функціонування системи управління. Наприклад, у статті [3] розглянуто засто- сування імітаційних моделей для дослідження соціально-економічних процесів (споживчий вид діяльності насе- лення), а в статті [4] розглянуті моделі для прийняття рішень по капітальному ремонту та реконструкції жилого фонду великого міста. Метою даної статті є пошук загального підходу до моделювання СУРР, який би враховував одночасно і структуру, і процес функціонування системи управління. В рамках вирішення цієї задачі пропонується комплексне використання аналітичних та імітаційних моделей для оцінки ефективності СУРР. Розгляд запропонованого підхо- ду проводиться на прикладі моделювання системи управління Чернігівської обласної державної адміністрації, яка вже має свою власну веб-сторінку в Інтернеті [5], до речі, вперше серед ОДА України. 2. Інформаційні потоки в ОДА Чернігівська ОДА має ієрархічну структуру, яка включає обласні управління, територіальні органи виконавчої вла- ди, райдержадміністрації, райвиконкоми та міськвиконкоми. Всі інформаційні потоки, які проходять, повинні реєст- руватися у загальному відділі ОДА [6]. Для прикладу візьмемо Постанову Кабінету Міністрів (КМ) України, структу- рна схема проходження якої в ОДА зображена на рис. 1. ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2008, № 2 128 Рис. 1. Структурна схема проходження Постанови КМ України Крім власних інформаційних потоків, ОДА опрацьовує інформацію, що надходить до неї від центральних та місцевих органів влади. Структурна схема зовнішніх інформаційних потоків Чернігівської обласної державної адміністрації зображена на рис. 2, де АП – Адміністрація Президента Украї- ни; КМ – Кабінет Міністрів України; ДК – міністерства, державні комітети, державні фонди, інші органи виконавчої влади; ОДА – обласна державна адміністрація; ТОУ – обласні управління, територіальні органи виконавчої влади; РА, МВ – райдержадміністрації, райви- конкоми, міськвиконкоми. Після аналізу даних про інформацій- ні потоки в Чернігівській обласній держа- вній адміністрації за 1999 – 2000 рр. ма- ємо інформацію, наведену на рис. 3, із якого видно, що відношення вхідних ін- формаційних потоків до вихідних має максимальне значення між обласною державною адміністрацією та Кабінетом Міністрів України на державному рівні, а також між райдержадміністраціями, рай- виконкомами, міськвиконкомами та обла- сною державною адміністрацією на обласному рівні. Це свідчить про значно більший потік документів суб’єкта управління до об’єкта на вертикалі управління Кабінет Міністрів України – обласна державна адміністрація – ра- йонна державна адміністрація. Рис. 3. Відношення вхідних потоків до вихідних АП КМ ДК ТОУ РА, МВ ОДА державний рівень обласний рівень Рис. 2. Структурна схема зовнішніх інформаційних потоків ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2003, № 2 129 3. Аналітична модель інформаційних потоків Для дослідження інформаційної системи Держадміністрації скористаємось потоковою моделлю [6], вхідними еле- ментами якої будуть інформаційні ресурси, що надходять із зовнішніх джерел інформації, а вихідними – інформа- ція, що спрямовується в центральні і місцеві органи управління (рис. 4), де 1X – документи, що надходять із місцевих органів управління (обласні управління, районні адміністрації); 2X – документи, що надходять із центральних органів управління (Адміністрація президента, Кабінет Міністрів, державні комітети); 1Y – документи до місцевих органів управління; 2Y – документи до центральних органів управ- ління. Як математична модель процесів проходження інформації була використана задача лінійного програму- вання. Цільова функція, що визначає корисність інформації для прийняття управлінських рішень, має вигляд max2211 1 →+==∑ = YVYVYVF i n i i , (1) де 1V – коефіцієнт корисності інформації, що надходить у місцеві органи ( )10 1 ≤< V ; 2V – коефіцієнт корисності інформації, що надходить у центральні органи управління ( )10 2 ≤< V . Обмеження, які має система, будуть мати такий вигляд: , ; ; 3232131 2222121 1212111 dYcYc dYcYc dYcYc ≤+ ≤+ ≤+ (2) де 11c – норма використання інформації з місцевих органів управління для підготовки документів в місце- ві органи, байт/байт; 12c – норма використання інформації з місцевих органів управління для підготовки документів в центральні органи, байт/байт; 21c – норма використання інформації з центральних органів управління для підготовки документів в місцеві органи, байт/байт; 22c – норма використання інформації з центральних органів управління для підготовки документів в центральні органи, байт/байт; 31c – норма часу на підготовку документа в місцеві органи управління, год/Кбайт; 32c – норма часу на підготовку документа в центральні органи управління, год/Кбайт; У 1 У 2 Х 1 Х 2 Рис. 4. Модель інформаційної системи держадміністрації ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2008, № 2 130 1d – кількість інформації, що надходить в систему з місцевих органів управління за період досліджен- ня, М байт, тобто 21111 bbd += ; 2d – кількість інформації, що надходить в систему з центральних органів управління за період дослі- дження, М байт, тобто 3121112 aaad ++= ; 3d – час обробки всіх документів за період дослідження, тис. годин. Норми використання інформаційних ресурсів визначалися з обсягів інформації, що надходить, і обсягів інформації на виході системи, а норми використання часу – засобом експертних оцінок шляхом опитування служ- бовців Чернігівської облдержадміністрації. Графічне зображення системи обмежень моделі інформаційної системи Чернігівської облдержадміністра- ції наведено на рис. 5. Y1 3 1 2 116 0 М байт А 89 13.9 М байт Y2 200 325 D C Рис. 5. Система обмежень моделі інформаційної системи облдержадміністрації Представлений варіант відображає наявні інформаційні потоки за 2000 рік. Заштрихована частина – це область припустимих рішень. Обмеження 1 і 2, що накладені на інформаційні потоки, залежать від потреби в звіт- ності перед вищестоящими органами Державного управління і потреб в інформації управління для місцевих орга- нів. Обмеження 3 визначається часом обробки інформації. Як видно із рис. 5, задача може мати оптимальне рішення в одній із трьох точок: A, C або D. Але точки C і D не підходять, тому що при рішенні в точці C система не буде мати зворотного зв’язку, а при рішенні в точці D не буде зв’язку з вищестоящими органами Державного управління. Тому залишається лише точка A. Область можли- вих уявлень функції F при її проходженні через точку A приведена на рис. 6. Відповідні значення коефіцієнтів корисності інформації в цій зоні будуть дорівнювати 2,006.0 2 1 << V V . (3) ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2003, № 2 131 Y1 1 2 0 М байт 31.8 А М байт Y2 158 325 19.1 F Рис. 6. Область можливих уявлень функції F в точці A Таким чином, точка А характеризує оптимальний обсяг інформації, що обробляється в заданих обмежен- нях. Обмеження, які накладаються часом обробки інформації, знаходяться за межами області припустимих рішень (рис.5). Це означає, що час обробки не є критичним параметром системи. До перетину з точкою А пряма 3 не на- кладає додаткових обмежень, тобто зменшення часу обробки інформації в цих межах не змінює оптимальних зна- чень корисності інформації. Скорочення часу обробки інформації на 24.3 тис. годин приведе до паралельного пе- реносу прямої 3 в напрямку припустимих рішень, і вона торкнеться точки A. Відповідно зміниться значення виразу (3), і він буде мати вигляд 6,006,0 2 1 << V V . (4) Подальше переміщення прямої 3 приведе до появи нової вершини багатокутника, який обмежує область припустимих рішень, тобто відбудеться зниження рівня корисності інформації, що опрацьовується. Як видно із виразів (3) та (4), 12 VV > , тобто коефіцієнт корисності інформації, що надходить в центральні органи управління, не може бути меншим від коефіцієнта корисності інформації, що надходить в місцеві органи. Для оцінки коефіцієнтів математичної моделі, зокрема, часу обробки документів ( )3d , необхідно викорис- тати імітаційне моделювання. 4. Імітаційне моделювання СУРР Імітаційне моделювання – це дослідження системи шляхом проведення статистичного експерименту із створеною математичною моделлю. У процесі розробки імітаційної моделі використовуються три рівні представлення систе- ми, що підлягає моделюванню: − концептуальний; − формалізований; − програмний. Концептуальна модель – це опис системи, виконаний звичайною мовою. Формалізована модель – це опис концептуальної моделі формальними засобами за допомогою формул та алгоритмів. Програмна модель – це опис формалізованої моделі за допомогою мови програмування для безпосередньої реалізації на ЕОМ. ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2008, № 2 132 Для прикладу концептуальної моделі візьмемо структурну схему проходження Постанови КМ України, зо- бражену на рис. 1. 4.1. Формалізована модель ОДА З точки зору показників, що використовуються при виборі методів та засобів побудови моделей СУРР [7], краще використати систему імітаційного моделювання (СІМ), описану в [8], тому що: 1) вже є практична реалізація СІМ; 2) СІМ дозволяє автоматизувати процес створення і дослідження імітаційних моделей; 3) СІМ дозволяє створювати формалізовані моделі, які описуються процедурами, доступними для розу- міння спеціалістами різних галузей знань, що не мають відповідних знань в області імітаційного моделювання. СІМ передбачає використання трьох архітектурних рівнів при побудові формалізованої моделі: − рівень моделей для побудови агрегатної моделі; − рівень агрегатів для опису внутрішньої структури агрегатів за допомогою Е-мережних переходів; − рівень переходів для реалізації правил виконання Е-мережних переходів. Як формальний апарат для опису внутрішньої структури агрегатів в СІМ вибрано Е-мережі [9]. В Е- мережних схемах агрегатів переходи та позиції позначаються символічними іменами, у яких буква характеризує перехід або тип позиції (T – перехід, S – проста позиція, R – позиція, що дозволяє перехід), а число – порядковий номер переходу або позиції. У нашому випадку агрегати – це об’єкти СУРР (загальний відділ, начальник відділу, начальник управління, заступник голови, голова), інформаційний обмін між якими здійснюється шляхом передачі міток з атрибутами (до- кументів): Постанова КМ України (первинний документ) і листи та відповіді на неї (вторинні документи). Кожний агрегат (голова ОДА, заступник голови ОДА, загальний відділ, начальник управління, начальник відділу) описується Е-мережею [10], яка відображає процес функціонування відповідного структурного елемента СУРР. Як приклад на рис. 7 зображена Е-мережа агрегату для загального відділу ОДА. Рис. 7. Агрегат загального відділу R7 R9 S14 S17 S15 S16 T7 T9 T8 S8 T2 S5 S7 S9 S12 S10 S11 T1 S1 S18 S13 T3 S2 T4 S3 T5 S4 T6 S5 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2003, № 2 133 Процедура R7, що дозволяє перехід (рис. 7), керує опрацюванням позицій на переході T7, до якого надхо- дить інформація з позицій: S1 – від КМ України, S2 – від голови, S3 – від заступника голови, S4 – від начальника управління, S5 – від начальника відділу. Після тимчасової затримки на переході T2 об’єкт потрапляє в чергу T8, яку опрацьовує процедура R9, що дозволяє перехід. Після цього інформація потрапляє через такі позиції: S9 – до КМ України, S10 – до голови, S11 – до заступника голови, S12 – до начальника управління, S13 – до начальника відді- лу. Для приведення моделі до “руху” замінимо <КМ України> (рис. 1 ) на агрегат <генератор> (рис. 8). Маркірована позиція S3 в агрегаті для генера- тора означає посилання Постанови КМ України. Подальше переміщення міт- ки у моделі визначається її схемою та правилами спрацьовування переходів у елементарних мережах різних типів. Із <генератора> (КМ України) інфор- мація надходить в загальний відділ, а обмін інформацією між головою ОДА, заступником голови ОДА, начальником управління, начальником відділу здій- снюється через загальний відділ. Результати опрацювання Постанови КМ України в СУРР надсилаються до КМ України. 4.2. Програмна модель ОДА Використавши систему імітаційного моделювання, побудуємо програмну модель СУРР у графічному редакторі СІМ. На вищому рівні представлена структурна схема СУРР (рис. 9), що складається із шести агрегатів для: гене- ратора (GENERATOR_1), голови (GL_1), заступника голови (ZG_1), загального відділу (ZV_1), начальника управ- ління (NU_1), начальника відділу (NW_1). Один із перелічених вище агрегатів приведений на рис. 10. Рис. 9. Агрегатна модель проходження Постанови КМ України та вторинних документів Рис. 8. Агрегат для генератора S 3 T 1 S 2 S 1 T 2 • ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2008, № 2 134 Рис. 10. Агрегат для голови ОДА Під час роботи моделі для адресування інформації була використана мітка (pos.M[0] – pos.M[9]), яка має такі атрибути: КМ України Голова Заст. голови Нач. управління Нач. відділу Голова Заст. голови Нач. управління Нач. відділу КМ України M[0] M[1] M[2] M[3] M[4] M[5] M[6] M[7] M[8] M[9] Від кого Кому Для тимчасової затримки, перетворення та дозволу для переходу були створені відповідні процедури, од- на з них наведена нижче. Процедура, що дозволяє перехід для переходу Y1 (на рис. 7 перехід T7) агрегату загального відділу (ZV), працює таким чином. Якщо надійшла інформація від КМ України (flagKM = 2), то вона через перехід T7 надходить із позиції S14 у позицію S5. Аналогічно опрацьовується інформація, що надходить від голови (flagGL = 2), заступ- ника голови (flagZG = 2), начальника управління (flagNU = 2), начальника відділу (flagNW = 2): import proc.Procedure; import util.*; public class ZV_R1 extends Procedure { ZV agg; public ZV_R1(ZV a) { agg = a;} public int run() { if (agg.flagKM == 2) return 1; // надходження інформації від КМ України else if (agg.flagGL == 2) return 2; // надходження інформації від голови ОДА else if (agg.flagZG == 2 ) return 3; // надходження інформації від заступника голови ОДА else if (agg.flagNU == 2) return 4; // надходження інформації від начальника управління ОДА else if (agg.flagNW == 2) return 5; // надходження інформації від заступника начальника управління ОДА else return -1;}}. ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2003, № 2 135 4.3. Планування експерименту і аналіз результатів При проведенні експериментів будемо оцінювати час проходження Постанови КМ України та вторин- них документів по відділах ОДА. Цей процес є не- оргадичний, нестаціонарний. Планування виконує- мо для різних міток, різних умов роботи. Потім усе- реднюємо за сукупністю отриманих даних після 10 прогонів моделі. Параметри експерименту зафіксо- вано у вікні на рис. 11. Використавши в процедурах тимчасової затримки пуасонівський закон розподілу випадко- вих величин для генератора, а для решти агрегатів – нормальний закон, отримаємо дані, що наведені у табл. 1 (час у хвилинах). Згідно з даними, наведеними в табл. 1, мі- німальний час обробки Постанови КМ України – 1701 хвилина, максимальний – 4450 хвилин, а се- реднє значення часу обробки Постанови КМ Украї- ни – 2891 хвилина. Ці дані можуть бути використані для обчислення коефіцієнта 3d аналітичної моделі, розглянутої у розділі 3 даної статті. Таблиця 1. Час проходження Постанови КМ України та вторинних документів у відділах ОДА Прогон моделі Загальний відділ Голова Заступник голови Начальник управління Начальник відділу Разом 1 149 978 360 336 447 2270 2 131 2206 443 216 340 3336 3 156 2018 342 437 342 3295 4 146 686 293 360 341 1826 5 155 2806 502 535 472 4450 6 137 467 415 328 399 1701 7 142 2155 539 342 299 3459 8 154 2425 292 298 267 3398 9 172 1488 313 381 470 2794 10 163 1005 426 596 219 2385 Мінімум 131 467 292 216 219 1701 Максимум 172 2806 539 596 472 4450 Середнє значення 151 1623 393 383 360 2891 Порівняння екстремальних значень часу проходження Постанови КМ України та вторинних документів у відділах ОДА зображено на рис. 12. Рис. 11. Параметри експерименту ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2008, № 2 136 0 500 1000 1500 2000 2500 3000 За га ль ни й ві дд іл Го ло ва За ст уп ни к г ол ов и Н ач ал ьн ик уп ра ... Н ач ал ьн ик ві дд іл у Ч а с Мінімум Максимум Рис. 12. Порівняння екстремальних значень часу проходження Постанови КМ України та вторинних доку- ментів у відділах ОДА 5. Висновки В статті запропоноване загальне рішення щодо побудови моделей оцінки ефективності систем управління регіо- нального рівня, які враховують одночасно і структуру, і особливості процесу функціонування СУРР. Суть підходу полягає в комплексному використанні аналітичних та імітаційних моделей, коли останні використовуються, напри- клад, для отримання оцінок коефіцієнтів, необхідних при аналітичному моделюванні. На основі проведених досліджень інформаційних потоків в Чернігівській ОДА були розроблені аналітична та імітаційна моделі, які дозволяють оцінити витрати часу на обробку інформації у різних відділах ОДА і можуть бути використані при прийнятті рішень з метою удосконалення СУРР. Наведені результати підтверджують широкі можливості та ефективність теоретичних методів та інструме- нтальних засобів імітаційного моделювання складних систем, обґрунтованих і розроблених за участю одного з ав- торів. Агрегативні моделі у поєднанні з графічною мовою Е-мереж дозволяють точно відобразити інформаційні процеси в СУРР і отримати необхідні кількісні оцінки їх ефективності. Отриманий досвід в моделюванні СУРР може стати основою більш глибоких досліджень у цій галузі і бути поширеним на організаційні системи іншого призначення. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Iнформацiйна агенцiя “Львiвськi новини” // http://www.gopr.lviv.ua/01/23/index.htm. 2. Оцінка якості та ефективності соціально-економічного моніторингу у складних системах / А.О. Морозов, В.Л. Косолапов, С.М. Смірнова, В.І. Суперсон // Математичні машини і системи. – 2001. – № 1, 2. – С. 169 – 185. 3. Буринская З.В., Фурсова Т.И. Система имитационного моделирования анализа и прогноза развития социально-экономических процессов // Проблемы управления и информатики. – 1999. – № 2. – С. 75 – 83. 4. Имитационная система сбалансированных решений по капитальному ремонту и реконструкции жилого фонда крупного города в условиях переходного периода / Н.Е. Егорова, А.Н. Кириллова, Е.Ю. Фаерман, К.А. Фонтана и др. // Экономика и математиче- ские методы. – 1997. – Т. 33. – Вып. 1. – С. 77 – 91. ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2003, № 2 137 5. Веб-сторінка Чернігівської обласної державної адміністрації // http://www.regadm.cn.ua/cgi-bin/valmenu.sh?p0201.html. 6. Моделювання інформаційних процесів в системі управління облдержадміністрацій / В.В. Казимир, І.М. Олійченко, О.В. Саво- стенко, В.П. Шемет // Вісник Черніг. держ. технол. ун-ту. Збірник. – 2001. – № 13. – С. 145 – 150. 7. Казимир В.В., Шемет В.П. Вибір показників та критерія ефективності інформаційної комп'ютерної системи управління регіона- льного управління економіки // Вісник Черніг. технол. інституту. Збірник. – 1998. – № 6. – С. 43 – 49. 8. Казимир В.В., Демшевская Н.В. Формальный объектно-ориентированный подход к моделированию сложных систем // Праці Першої міжнар. науково-практичної конф. з програмування УкрПРОГ'98. – Київ: Кібернетичний центр Національної академії наук України. – С. 593 – 598. 9. Nutt G. Evaluation Nets for Computer Systems Performance Analysis // FJCC, AFIPS PRESS.– 1972. — 41, Pt. 1.– P. 279 – 286. 10. Казимир В.В. Конкретизация кусочно-линейных агрегатов аппаратом Е-сетей // Тезисы докладов НТК. – Петродворец: ВВМУ- РЭ, 1988. – С. 104 – 107.

Моделі оцінки ефективності систем управління регіонального рівня

Institution

Similar Items