Взаємодія прислівникової локативної та якісної семантики в історії української мови
Статтю присвячено розглядові взаємодії лексичних значень у межах одного
 граматичного класу слів – прислівників. Так, прислівники з локативним значенням
 можуть за певних умов набувати якісної семантики і виконувати в реченні функції
 обставин способу дії. Положення статті мо...
Saved in:
| Published in: | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Date: | 2006 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72903 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Взаємодія прислівникової локативної та якісної семантики в історії української мови / І. Даценко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2006. — Вип. 14. — С. 63-66. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860198695252787200 |
|---|---|
| author | Даценко, І. |
| author_facet | Даценко, І. |
| citation_txt | Взаємодія прислівникової локативної та якісної семантики в історії української мови / І. Даценко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2006. — Вип. 14. — С. 63-66. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Лексикографічний бюлетень |
| description | Статтю присвячено розглядові взаємодії лексичних значень у межах одного
граматичного класу слів – прислівників. Так, прислівники з локативним значенням
можуть за певних умов набувати якісної семантики і виконувати в реченні функції
обставин способу дії. Положення статті можуть бути використані укладачами як
історичних, так і сучасних словників при визначенні семантики слів.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:09:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
Лексикографія, лексикологія: теорія та практика 63
села й сірі корпуси атомної, де киплять реактори‖ (6: 56); б) процесу
неконтрольованості над ним: „Даремно Голобородько аварійку вирубав. А як осатаніє
реактор, як скине вуздечку?‖ (6: 104); в) небезпеки: „Всі вони знали, що борються з
вогнем в умовах небезпеки, яку вивергає атомний реактор‖ (5: 10).
Здійснений розгляд засобів лексико-семантичної репрезентації образу „чорнобиль‖ у
мові сучасної української хронікально-документальної прози дає підстави стверджувати,
що це стрижневий, один із найбільш семантично насичених та експресивно маркованих
знаків сучасної української хронікально-документальної прози.
Джерела
1. Даєн Л. Чорнобиль – трава гірка. – К.: Веселка, 1988. – 175 с.
2. Малишевський І. Володимир Шевченко. Від Кулунди до Чорнобиля. – К.:
Мистецтво, 1988. – 159 с.
3. Михайленко А. Запах полину // Дніпро. – 1988. – №11. – С. 23 – 49.
4. Михайленко А. Запах полину // Дніпро. – 1988. – №12. – С. 4 – 51.
5. Трегубов В. Приборкувачі вогню // Мужність і біль Чорнобиля. – К.: Молодь,
1988. – С. 1 – 56.
6. Яворівський В. Марія з полином у кінці століття. – К.: Рад.
письменник, 1988. – 262 с.
Ігор Даценко
*
Інститут української мови НАН України (Київ)
УДК 161.2: 81`367.624-112
ВЗАЄМОДІЯ ПРИСЛІВНИКОВОЇ ЛОКАТИВНОЇ ТА ЯКІСНОЇ СЕМАНТИКИ
В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Статтю присвячено розглядові взаємодії лексичних значень у межах одного
граматичного класу слів – прислівників. Так, прислівники з локативним значенням
можуть за певних умов набувати якісної семантики і виконувати в реченні функції
обставин способу дії. Положення статті можуть бути використані укладачами як
історичних, так і сучасних словників при визначенні семантики слів.
Питання взаємодії лексичних значень у межах одного граматичного класу слів мало
висвітлене українськими лінгвістами. Щодо прислівників можемо вказати на окремі
висловлювання у працях східнослов‘янських учених – П. Шанського [5], М. Кузнецова
[3], О. Янович [6], В. Німчука [4], деяких дисертаційних дослідженнях. Однак в
адвербіальній системі української мови маємо просторово-часові, просторово-якісні,
кількісно-часові, якісно-часові відношення.
Предметом цієї статті є прислівники місця, які за певних умов виконують у реченні
синтаксичні функції обставин способу дії. Одразу зазначимо, що досить часто важко
провести межу між локативною та якісною семантикою. Нашою метою є розгляд
взаємодії просторового та якісного значення прислівників у їхньому історичному
розвиткові.
З-поміж них виділяємо прислівники відприкметникового та відіменникового
походження. Через те, що обставинники відприкметникового походження
репрезентували в основному якісні прислівники, локативні адвербіальні форми
перебували на межі між обставинним та якісним значеннями. Така семантична
багатоплановість відад‘єктивних прислівників, на думку І. Вихованця, сприяла тому, що
вони легко переходили до розряду прийменників [2: 188]. Тобто прислівники цього
походження поєднують у своєму значенні властиве мотивованому прикметникові
значення ознаки зі значенням прислівника як частини мови, у цьому випадку із
* © І. Даценко, 2006
64 Лексикографічний бюлетень, 2006, вип. 14
локативною семою. Крім того, переходячи в прислівник, ад‘єктиви втрачають свої
У прислівниковій системі давньо- та староукраїнської мови найпоширенішими були
прислівники, що походили від прикметників середнього роду називного-знахідного
відмінка, вони виникли від основ прикметників із просторовим значенням (пор.
глeбокый, высокый тощо). На думку дослідниці історії російської мови О. Янович,
„семантичний розвиток цих прислівників ішов у напрямку від обставинного значення до
якісного‖ [6: 30]. Напр.: се близно есть тмь [1073 Ізб.: 167]; высоко сдиши на своемъ
златокованнмъ стол [СПІ: 34]; иный бо кнuзь не входилъ б в землю Лuдьскeю толь
глeбоко проче Володимера [ІЛ: 257]; глeбоко в^копаль [ПЄ: 238 зв.]; запалити того
гною єдну купу глубоко зъ середини [Книжиця: 73]; далеко менше гршили [КР: 262];
образъ прес~тои бц~и аг~гли поднесли высокj (що вс люде видли) и на передмстю
далеко в(ъ) єдномъ jгород положили [299]; Бг~ъ високо а пн~ъ далTко [КЗ: 200]; копат
далеко [П.л. XVIII ст.: 56].
Широко у стародавніх українських текстах були представлені прислівники
локативно-якісної семантики, утворені від прикметників середнього роду м‘якої групи
називного-знахідного відмінка однини вищого ступеня порівняння, напр.: zко же и
выше рече сz [Усп.зб.: 37 зв.]; забрала высокы выше постави [ИФ: 514]; хотяще дале
проити [710]; подъстeпиша ближе [ЛЛ: 45]; приступилъ бuше ближе к Шюмску [ІЛ:
140 зв.]; jц~и наши дале сeть [232 зв.]; гдT далй в лсъ то бо(л)шъ дро(в) [КЗ: 220]. У
староукраїнській мові прислівник далеко міг набувати значення міри та ступеня, пор.:
далеко барзй теперъ мешкаючимъ в(ъ) нб~ [КР: 64].
Часто фіксованими є адвербіалізовані сполуки цих прикметників із прийменниками-
префіксами въ, възъ, по, о, съ, у, напр.: паче съвыше да начьнемъ [1073 Ізб.: 27]; по 8
лакот возвыше [ИФ: 617 зв.]; iсть же ушире 40 верстъ [624 зв.]; б бо келіа его
подале от церкве [КПП: 96]; издалече познавше блаженаго [47]; zко і~ верстъ в дале
[ЛЛ: 88]; вдале лежать [ІЛ: 234 зв.]; въздале j(т) города [306 зв.]; jдале j(т) полку
своєго [224 зв.]; здалTку власне татарT манячать [КЗ: 111 зв.]; здалека смотрили
[ДНРМ: 233]; звышъ рече(н)нихъ [ДНРМ: 28]; о(д)далеки стоячи [97]; вши(р) на
двана(д)цять са(ж)нTй [П.л. XVIII: 57].
Прислівники далеко, далече могли мати при собі заперечну частку не, при цьому
набуваючи антонімічного значення, пор.: и иде въ инъ градъ недалече сeщь jтъ него
[Усп.зб.: 30 а]; цікавими є контамінації цієї частки з прийменником по, напр.: неподалTку
jтъ сTла [АКЖМУ: 63]; понTдалеку пришло болото з лTвоT руки [ККПС: 79].
Деякі прислівники давньоукраїнської мови мали флексію -. В. Німчук вважає їх
застиглими формами знахідного відмінка множини [3, c. 353], напр.: в дал от
Иерусалима 30 верстъ [ИФ: 654].
Відіменникові прислівники місця також набували якісної семантики. Однак вона не є
такою нечіткою, як ми бачили у відад‘єктивах. Можемо говорити вже не про відтінок у
значенні, а про полісемію, яка розвивалася від найдавніших часів.
Прислівник, утворений від колишньої форми давального відмінка іменника
жіночого роду гор, мав не лише значення „вгорі, угору‖, а й „проти течії‖, напр.: j(т)
тои горы до ПєрYнова Дуба гор Скломь [Гр. XIV cт.: 19].
Інші прислівники були застиглими конструкціями „прийменник + відмінкова форма
іменника‖. Пор.: ровъ же копають окрьстъ [ИФ: 612 зв.]; и тако на высоц мст
сд и воiмъ его прстоzщимъ jкрeгъ въ jружии, повел... жидовина zти [ГА XIII
– XIV: 128–129]; ап(с)ла Петра догоры ногами на кр(с)т за Х~а прибито [КР: 143];
чл~цю любовъ и jбычай з(ъ)верху показуют(ъ) [163]; вкруг оступило [УП XVI – XVII:
198]; засталъ сотника ... виехавшого навстрчъ [ДНРМ XVIII: 86]; треба положити
Лексикографія, лексикологія: теорія та практика 65
вола догори черевомъ, щоби дивився догори [Книжиця: 70]. Останній приклад яскраво
ілюструє обидва значення обставинника догори – 1) способу дії (як?), 2) місця дії (куди?).
Перехід первинної локативної семантики в якісну чи навпаки дослідники пояснюють
повнотою комплексної передачі взаємовідношень та взаємозв‘язків, „притаманних
навколишній дійсності‖ [1: 11]. Очевидно, такий перехід здійснюється у зв‘язку з
розвитком абстрактного мислення. Враховуючи те, що категорія простору є
конкретнішою за категорію якості, цей перехід є цілком логічний. Визначити, до якої
семантичної категорії належить певна лексема, допомагає синтаксична роль та лексичне
значення дієслова, до якого стосується прислівник.
Література
1. Брошняк (Пискач) О.Д. Прислівники в українських говорах Закарпаття.
Автореф. дис. ... канд. філол наук. – Ужгород, 1996.
2. Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. – К.: Наук. думка,
1980. – 286 с.
3. Кузнецов П.С. Историческая грамматика русского языка. Морфология. – М.:
Изд-во Моск. ун-та, 1953. – 307 с.
4. Німчук В.В. Прислівник // Історія української мови. Морфологія. – К.:
Наукова думка, 1978. – С. 342–412.
5. Этимологический словарь русского языка / Под ред. Н.М. Шанского. – М.:
Изд-во Моск. ун-та, 1963–1982. – Т.1–2 (Вып. 1–8).
6. Янович Е.И. Наречие в истории русского языка: Генезис и функционирование
основных морфологических типов производных наречий. – Мн.: Изд-во БГУ,
1978.
Джерела
АКЖМУ Актова книга Житомирського міського уряду кінця XVI ст. (1582–
1588 рр.). Підготував до видання М.К. Бойчук. – К.: Наук. думка,
1965. – 192 с.
ГА Истрин В.И. Хроника Георгия Амартола в древнем славянорусском
переводе. – Пг., 1920.– Т.1.– 612 с.
Гр. XIV cт. Грамоти XIV ст. / Упорядкування, вступна стаття, коментарі і
словники-покажчики М.М. Пещак. – К.: Наук. думка, 1974. – 256 с.
ДНРМ XVIII ст. Ділова і народнорозмовна мова XVIII ст. (Матеріали сотенних
канцелярій і ратуш Лівобережної України) / Підготував до видання
В.А. Передрієнко. – К.: Наукова думка, 1976. – 416 с.
ИФ Мещерский Н.А. История иудейской войны Иосифа Флавия в
древнерусском переводе. – М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1958. – 579 с.
КЗ Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті / Підготовка тексту
І.П. Чепіги. Вступна стаття В.П. Колосової та І.П. Чепіги. Історико-
літературний коментар В.П. Колосової. – К.: Наук. думка, 1971. –
392 с.
ККПС Книга Київського підкоморського суду (1584–1944) / Підготували до
видання Г.В. Боряк, Т.Ю. Гирич та ін.; Відпов. ред. В.В. Німчук. – К.:
Наук. думка, 1991. – 344 с.
Книжиця Український господарський порадник з 1788 р. / Подав Михайло
Возняк // ЗНТШ. – 1915. – Т. CXXII. – С. 37–78.
КПП Абрамович Д. Києво-Печерський патерик: (Вступ. Текст. Примітки).
– К., 1930. – 231 с.
КР Галятовський Іоаникій. Ключ розуміння / Підготувала до видання
І.П. Чепіга. – К.: Наукова думка, 1985. – 447 с.
ЛІ Полное собрание русских летописей. Т.2. Ипатьевская летопись. –
М.: Изд-во восточной литературы, 1962. – 938 c.
ЛЛ Полное собрание русских летописей. Т.1. Лаврентьевская летопись и
Суздальская летопись по академическому списку. – М.: Изд-во
восточной литературы, 1962. – 579 с.
ПЄ Пересопницьке Євангеліє 1556–1561. Дослідження.
Транслітерований текст. Словопокажчик. – К., 2001. – 703 с.
П.л. XVIII ст. Приватні листи XVIII ст. / Підготував до видання В.А. Передрієнко.
– К.: Наукова думка, 1987. – 174 с.
СПІ Слово о полку Ігоревім / Упоряд. та приміт. О. Мишанича. – К.:
Рад. школа, 1986. – 310 с.
УП XVI – XVII Українська поезія. Кінець XIV – початок XVII cт. / Упорядники
Колосова В.П., Крекотень В.І. – К.: Наук. думка, 1978. – 432 с.
66 Лексикографічний бюлетень, 2006, вип. 14
Усп.зб. Успенский сборник XII – XIII в. / Изд. подготовили О.А. Князевская,
В.Г. Демьянов, М.В. Ляпон. Под ред. Коткова. – М.: Наука, 1971. –
770 с.
1073 Ізб. Изборникъ великаго князя Святослава Ярославича 1073 года. Съ
греческимъ и латинскимъ текстами. Съ предисловиемъ Е.В. Барсова
и запискою А.Л. Дювернуа. – Б.м. – Б.р. – Предисл. I – XXV, Записка
1–32, Съборъ 1–184.
Олена Карчевська
*
Національний авіаційний університет (Київ)
УДК 161.2.81‘373.42
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ЛЕКСИКА У МОВІ ПРОЗИ Б. АНТОНЕНКА-
ДАВИДОВИЧА
У статті висвітлено текстотвірну роль суспільно-політичної лексики як складника
індивідуально-авторського стилю Б. Антоненка-Давидовича
Оскільки Б. Антоненко-Давидович був не просто свідком, а й активним учасником
буремних подій перших десятиліть ХХ ст., революція, громадянська війна в Україні
стали для нього осмисленими за законами стилістики художньої прози реальними
подіями сучасності. Тому однією з активних лексико-тематичних груп його
індивідуально-авторського словника стала суспільно-політична лексика.
Історико-революційна, з сучасного погляду, тематика творів Б. Антоненка-
Давидовича визначається за функціональним навантаженням тих груп лексики, що
мають стилістичну кваліфікацію „книжність‖. Як відомо, з поняттям книжного в
сучасній літературній мові співвідносяться елементи наукового, офіційно-ділового,
публіцистичного стилів. Книжні елементи (слова, звороти, кліше) в художньому стилі
„використовуються не тільки для відтворення дійсності, фактів реального життя, але і з
спеціальною стилістичною настановою: створювати художньо переконливі образи,
давати виразну характеристику персонажів, влучну і дотепну оцінку якогось явища‖ [1:
30].
Сучасність словника мови прози Б. Антоненка-Давидовича 20 – 30-тих рр. ХХ ст.
полягала у його відповідності загальномовному процесу неологізації складу суспільно-
політичного лексикону під впливом екстра- та інтралінгвальних чинників, одним із яких
є революційні події. Саме з ними засоційоване функціонально-стилістичне
навантаження нижченаведених груп книжної лексики, об‘єднавчим поняттям яких є
слово-історизм (з погляду сучасності) революція.
Це ключове слово по-різному вводиться у текст. В одних випадках – це об‘єктивно-
повістева конкретизація часу описуваних подій з властивою розмовно- нейтральному
стилю „неточністю датування‖. Пор. вислови за рік до революції; зорі світили до
революцій і світитимуть вічно; „Раніш, до революції, в місті сонно жили напрочуд
живучі ледачі люди‖
1
.
З іншого боку, письменник активно використовує образно-виражальні властивості
дієслів, що в сполученні з іменником революція, утворюють книжні метафоричні,
персоніфіковані вислови:
* © О. Карчевська, 2006
1 Тут і далі цит. за виданням: Антоненко-Давидович Б. Твори у 2-х томах. – К.:
Наук. думка, 1999. – Т. I.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-72903 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0118 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:09:35Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Даценко, І. 2014-12-31T09:43:00Z 2014-12-31T09:43:00Z 2006 Взаємодія прислівникової локативної та якісної семантики в історії української мови / І. Даценко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2006. — Вип. 14. — С. 63-66. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72903 161.2: 81`367.624-112 Статтю присвячено розглядові взаємодії лексичних значень у межах одного
 граматичного класу слів – прислівників. Так, прислівники з локативним значенням
 можуть за певних умов набувати якісної семантики і виконувати в реченні функції
 обставин способу дії. Положення статті можуть бути використані укладачами як
 історичних, так і сучасних словників при визначенні семантики слів. uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Взаємодія прислівникової локативної та якісної семантики в історії української мови Article published earlier |
| spellingShingle | Взаємодія прислівникової локативної та якісної семантики в історії української мови Даценко, І. Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| title | Взаємодія прислівникової локативної та якісної семантики в історії української мови |
| title_full | Взаємодія прислівникової локативної та якісної семантики в історії української мови |
| title_fullStr | Взаємодія прислівникової локативної та якісної семантики в історії української мови |
| title_full_unstemmed | Взаємодія прислівникової локативної та якісної семантики в історії української мови |
| title_short | Взаємодія прислівникової локативної та якісної семантики в історії української мови |
| title_sort | взаємодія прислівникової локативної та якісної семантики в історії української мови |
| topic | Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| topic_facet | Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/72903 |
| work_keys_str_mv | AT dacenkoí vzaêmodíâprislívnikovoílokativnoítaâkísnoísemantikivístorííukraínsʹkoímovi |